Лопухівська А0,В0, шляхи розвитку учнівського самоврядування у,, сільських загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 92.35 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.03.2017
Розмір92.35 Kb.

Лопухівська А0,В0,
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У,,
СІЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ,
В УкраїніĖĊяк в усіх демократичних державахĖĊкожен громадянин маєĊ
право на участь у самоврядуванні всіх рівнівĘĊСамоврядуванняĊƀĊцеĊ
відповідальний процесĖĊв якому беруть участь громадяниĖĊякі добреĊ
розуміютьĖĊщо від їхніх рішень залежить доля державиĘĊОснови цих якостейĊĊ
мусить виробити молоде покоління в навчальному закладіĘĊСаме через участьĊ
в учнівському самоврядуванні діти проходятьĊ Žшколу демократіїžĖĊ
виховують у собі високі моральні якостіĘĊĊ
Самоврядуванню як суспільній функції самоорганізуючої системиĊ
притаманніĤĊ
· вільний характер виникнення організації і управління неюĥĊ
· співпадання суб’єкта цілі з суб’єктом дії по її реалізаціїĥĊ
· мобільний і варіативний характер його структури і функційĖĊдіяльностіĊ
і складу керуючих осібĥĊ
· спонтанне висування лідерівĖĊ визнання статусу неформальногоĊ
лідерства як вирішального в управлінському процесіĥĊ
· делегування владних функцій за принципомĊŽзнизуĊƀĊвгоруžĊі навпакиĥĊ
· добровільне прийняття групою складених принципівĘĊ
Самоврядування визначається тією особливістюĖĊ що структурноĊ
збігається з самовихованнямĖĊа тому стає об’ємним поняттямĖĊоб’єднує такіĊ
поняттяĖĊяк самоорганізаціяĖĊсаморегуляціяĖĊсамовихованняĖĊсамодіяльністьĘĊ
За предметним змістом діяльності учнівських колективівĊ
самоврядування ділиться на самоврядування у сфері навчанняĖĊтрудовоїĊ
діяльності і суспільної праціĖĊорганізації порядку і дисципліниĖĊгромадськоė
суспільної діяльностіĖĊпобутуĖĊвільного часуĖĊфізкультури і спортуĖĊхудожньоїĊ
діяльності тощоĘĊСамоврядування може розвиватися на рівні класуĖĊшколиĖĊ
регіонуĘĊЗа способом виявлення воно може бути безпосереднімĊĒзагальніĊ
збори чи саморегуляція неформальних груп і об’єднаньēĖĊпредставницькимĊ
(діяльність виборчих органів і осібĊēĘĊВ залежності від суспільної значущостіĊ
самоврядування може виступатиĊĤĊ
·як спосіб задоволення групового егоїзмуĖĊодноосібної зацікавленостіĥĊĊ
·реалізації самобутніх
інтересів групиĖĊ протиставленняĊ
загальноприйнятим стандартамĥĊĊ
·самоорганізації на основі пріоритету громадських інтересівĘĊ
Однією з відмінних рис самоврядування є його поліморфністьĖĊ
багатогранність і своєрідність форм вияву і структурних утвореньĘĊ
Неможливо не врахувати і протилежну тенденціюĊėĊстандартизаціюĊ
самоврядних структурĖĊщо виявляється у спробі надати будь-якій ініціативіĊ
нормативного характеруĘĊБоротьба творчої ініціативи самоврядуванняĖĊщоĊ
зароджуєтьсяĖĊз бюрократичними спробами підведення під загальнийĊ
стандарт системи учнівського самоврядуванняĖĊйого нових форм стала однимĊ
із показників складного процесу демократизації шкільної освітиĘĊУ ходіĊ
процесу з’являються спроби відібрати краще з тих ініціативĖĊякіĊ
реалізуютьсяĖĊнадати йому нормативного характеруĖĊале не централізованоė
директивним шляхомĖĊа шляхом закономірної пристосованості і вільногоĊ
виборуĘĊ
У становленні організаційної структури учнівського самоврядуванняĊ
спостерігаєтьсяĖĊз одного бокуĖĊїї мобільність і варіативністьĖĊа з іншогоĊƀĊ
визначена і необхідна стандартністьĖĊзумовлена відомою спільністю іĊ
стійкістю внутрішніх зв’язків у системі і процесі навчально-виховноїĊ
діяльностіĘĊВсе вищезазначене дозволяє виділити найбільш характерніĊ
особливості і елементи структури самоврядних колективів і об’єднань учнівĘĊ
До структури учнівського самоврядування входятьĤĊорганізаціїĖĊорганиĖĊ
особисте управлінняĊ ĒлідерствоēĖĊ тимчасовіĊ ĒситуативніēĊ управлінськіĊ
структуриĘĊОрганізаційні структури самоврядування створюються поė
різномуĘĊЦе може бутиĤĊ
·поновлення органівĖĊякі склалися ранішеĖĊале фактично не діялиĥĊ
·розвиток нових організаційних структурĖĊвідмінних від існуючихĥĊ
·створення нових структур шляхом експериментального пошуку зĊ
ініціативи окремих осіб чи групи учнівĘĊ
Основними функціями учнівського самоврядування єĤĊ
·соціалізуючаĥĊ
·допоміжна організаційно-практичнаĥĊ
·функція компенсаціїĥĊ
·інноваційна функціяĘĊ
Самоврядування розглядається нами як спосіб організації життя,
колективу.,що передбачає активну участь дітей у прийнятті і виконанні,
рішень для досягнення суспільно значимих цілей на основі взаємодії з,
педагогами0,Це методика залучення учнів до організації спільної діяльності0,
ДоĊ пріоритетних напрямків діяльності органів самоврядування слідĊ
віднестиĤĊ
·навчальну роботуĊĒучасть у конкурсахĖĊзмаганняхĖĊіграхĖĊтижнях наукĊ
тощоēĥĊ
·виховну роботуĊĒцеĖĊзокремаĖĊнетрадиційні форми проведення спільнихĊ
справĖĊдозвілляĖĊспортивно-туристичні і пошуково-краєзнавчі заходиĊƀĊ
збирання оповіданьĖĊказокĖĊоформлення альбомуĖĊвивчення традицій та історіїĊ
своєї сім’їĖĊправове виховання тощоēĥĊ
·інформаційно-методичну роботуĖĊдо якої входить і участь у районнихĖĊ
міських зльотах шкільних об’єднаньĘĊ
Цінність учнівського самоврядування полягає в томуĖĊщо учні глибокоĊ
проникають у сутність своїх прав та обов’язківĘĊВідповідальні справиĊ
керівництва життям школи доручають частині активуĖĊа поступовоĊƀĊвсьомуĊ
учнівському колективуĘĊ

Триває колективний пошук оптимальноїĊ структури учнівськогоĊ
самоврядуванняĖĊйого органів з урахуванням специфіки школиĘĊОрганиĊ
учнівського самоврядування відрізняютьсяĊза формамиĊĒі досі не вирішеноĖĊ
яку доцільно взяти за основуēĤĊŽпарламентськаM.,LпрезидентськаM.,Lкраїна,
незалежних містMĘĊ Кожна школа визначає органи самоврядуванняĘĊ
Неможливо звести їх до єдиної для всіх структуриĖĊта в цьому немає потребиĘĊ
З перших кроків роботи по створенню органів самоврядування основні ідеїĊ
повинні бути за учнямиĘĊОбов’язковою умовою є теĖĊщо органиĊ
самоврядування мають реальні праваĖĊа не лише обов’язкиĘĊ
Рада самоврядування об’єднує учнівський комітет і комісіїĘĊКожнаĊ
комісія керує штабами і малими радами з різних напрямків діяльностіĖĊякіĊ
очолюють лідери класівĘĊКрім постійних органівĖĊстворюються тимчасові дляĊ
проведення конкретної справиĤĊнаприкладĖĊпідготовки святкування НовогоĊ
рокуĖĊРіздва ХристовогоĖĊВеликодняĖĊДня святої ТрійціĖĊМіжнародногоĊ
жіночого дняĖĊДня ПеремогиĖĊДня КонституціїĖĊДня Незалежності і т.пĘĊ
Визначальними умовами результативності учнівського самоврядування єĊ
чіткість і конкретність планування.,координація діяльності різних,
підрозділівĘĊ
Серед педагогів існує думкаĖĊщо розвинуте учнівське самоврядуванняĊƀĊ
це насамперед впровадженняĊĊнових органів і відповідальних посадĘĊОднакĖĊ
не отримуючи допомоги від вчителівĖĊтакі органи існують формально іĊ
дискредитують саму ідею самоврядуванняĘĊ
Система самоврядування може приймати будь-які форми у тому чиĊ
іншому конкретному навчальному закладіĖĊале вона повинна функціонуватиĊ
такĖĊщоб кожний учень розвивався та ставав соціально успішноюĊ
особистістюĘĊБез реалізації фундаментальних принципів демократичностіĊ
самоврядування перетворюється в ту чи іншу форму авторитарностіĘĊ
Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його формĖĊскількиĊ
від демократизації шкільного життяĘĊĊ
Висловлюються критичні зауваження щодо тогоĖĊніби колектив обмежуєĊ
свободу особистостіĖĊперешкоджає розвитку її індивідуальностіĘĊПроте вĊ
добре організованому колективі з налагодженою системою самоврядуванняĊ
забезпечується свобода і захист кожного його членаĘĊКолективĖĊякий об’єднуєĊ
учнів з різними здібностямиĖĊале націлених на активну діяльність і творчістьĖĊ
створює у школі насичену духовну й емоційну атмосферуĘĊНаявність уĊ
колективі розвиненої системи самоврядування робить його дієвимĊ
педагогічним засобом вихованняĖĊперешкоджає появі окремих угрупованьĊ
негативного спрямуванняĖĊзавдяки чому поліпшується моральноė
психологічний клімат у класахĖĊстиль стосунків у нихĖĊсамопочуття дітейĊĖĊ
їхня соціальна захищеністьĘĊ
Для розвитку учнівського колективу характерна специфічна системаĊ
методівĖĊяка включаєĤĊ
·вміле застосування вимог до учнівĥĊ
·організацію учнівського самоврядування і надання йому допомоги вĊ
роботіĘĊ

Діяльність колективу залежить від надійної роботи окремих йогоĊ
підрозділівĘĊСтруктура цих підрозділів включає в себеĤĊ
·єдиний загальношкільний колективĥĊ
·первинні колективи класівĥĊ
·предметні гурткиĖĊспортивні секціїĖĊклубиĖĊтворчі об’єднання учнівĥĊ
·тимчасові учнівські органиĖĊради справĖĊстворені для виконання того чиĊ
іншого виду діяльностіĘĊĊ
Колектив як засіб виховання лише тоді виконує свою рольĖĊколи дитинаĊ
почуває себе в ньому захищеною і авторитетноюĘĊЯкщо вона не вписується вĊ
систему стосунків певного колективу і змушена в ньому знаходитисяĖĊтоĊ
колектив стає перешкодою для її розвиткуĘĊНеобхідно знайти оптимальнеĊ
співвідношення між педагогічним керівництвом учнівським колективом іĊ
його саморегуляцієюĘĊМеханізмом саморегуляції учнівським колективом іĊ
може виступати самоврядуванняĘĊ
Самоврядування буде дієвимĖĊякщо воно виходить із розумінняĊ
необхідності особистісної активності школяраĖĊпід якою розумієтьсяĊ
зайнятістьĖĊщо виключає станĖĊколи дитина не знаєĖĊкуди себе подітиĘĊĊ
Учні одночасно бувають ініціаторами тих чи інших справĖĊ
організаторами спільної діяльностіĖĊвиконавцями визначених завданьĘĊТакеĊ
становище створює сприятливі умови для включення учнів в системуĊ
реальних моральних стосунків відповідальної залежностіĘĊЦі стосункиĊėĊ
результат педагогічно цілеспрямованої організації діяльності учнівĘĊ
Виконуючи функцію підпорядкуванняĖĊ учень виробляє звичку доĊ
організованих дійĖĊготовність виконувати отриману частину спільної справиĖĊ
вчиться співпрацювати з товаришамиĘĊРеалізуючи функцію керівництваĖĊ
учень вчиться залучати всіх учасників роботи до плануванняĖĊрозподілуĊ
обов’язків між товаришамиĖĊпередбачати необхідність перебудови організаціїĊ
суспільної діяльностіĖĊрезультати роботиĖĊдавати їй оцінкуĖĊне лишеĊ
враховуючи колективні результатиĖĊале і характер стосунків у процесіĊ
роботиĘĊСвоєрідність цих стосунків полягає в томуĖĊщоĖĊвиступаючи в ролі іĊ
виконавцівĖĊ і організаторів діяльностіĖĊ вихованці опиняються передĊ
необхідністю виявити взаємну відповідальністьĖĊдопомогуĖĊвимогливістьĘĊ
Маючи бажання ствердитися в колективі ровесниківĖĊучень намагаєтьсяĊ
виявити себе з кращого боку в системі стосунків відповідальної залежностіĘĊ
Реальне самоврядуванняĊƀĊце самостійна організація школярами своєїĊ
діяльностіĖĊщо включає в себе плануванняĖĊусвідомлення метиĖĊвиконанняĖĊ
оцінку результатів діяльностіĘĊЯкщо цих ознак немаєĖĊто учнівськеĊ
самоврядування перетворюється на додаткову ланку стосунківĊĊміж учнями іĊ
педагогамиĘĊ
Механізми дії учнівського самоврядування полягають уĤĊ
·наявності єдиної мети для керуючої і керованої підсистемĥĊ
·співробітництві педагогічного і учнівського колективівĥĊ
·наявності реальних повноважень органів учнівського самоврядуванняĥĊ
·володінні організаційно-методичними принципами управлінняĘĊ

Починати самоврядування необхідно зі створення командиĊĒĊзнайти іĊ
зібрати зацікавлених учнівĊēĖĊпопрацювати з ними з метою створення групиĖĊ
яка зможе діяти спільноĖĊразом з ними створити проект самоврядування іĊ
почати його реалізувати в таких формахĖĊякі будуть прийняті школярамиĘĊ
Тому спочатку слід створити командуĖĊа потімĊƀĊоргани самоврядуванняĘĊ
Створення команди і організаторська роботаĊƀĊце лише фундаментĥĊпісляĊ
нього важливо створити в команді особливу атмосферуĖĊсистему цінностейĘĊ
Учні будуть сприймати самоврядування не як суспільний тягарĖĊа як своєĊ
особисте життяĘĊКоманда повинна уміти впровадити свою ідею в життяĖĊі неĊ
розбігтися в різні боки при перших труднощахĘĊУчні ведуть роботу разом зĊ
педагогамиĘĊДля створення команди необхідний деякий часĘĊ
Після створення командиĖĊнеобхідно вибрати модельĖĊщо найкращеĊ
підходить для неїĖĊтобто потрібний план створення самоврядуванняĘĊЗ цієюĊ
метою розробляється проект учнівського самоврядуванняĘĊЦе і будеĊдругий,
етап роботиĘĊĊ
Розробка проекту стає загальною справою командиĘĊУ ньому повинніĊ
бути відповіді на важливі питанняĤĊякі проблеми тієї чи іншої школи можеĊ
вирішити створення учнівського самоврядування і яке місце займаєĊ
самоврядування у шкільному життіĊĩĊ
Третій етап роботи по створенню самоврядування складається з тогоĖĊ
щоб заручитися підтримкою адміністраціїĖĊпедагогівĖĊучнів і батьківĘĊ
Команда визначаєĖĊяк знайти спільну мову з учнямиĖĊвчителямиĊĒĊзокремаĖĊ
для педагогів можна влаштувати захист проекту учнівськогоĊ
самоврядуванняēĘĊЯкщо робота на цьому етапі проведена на високому рівніĖĊ
то навколо команди створюється актив учнівĖĊнадається допомога і підтримкаĊ
з боку педагогів і батьківĘĊТоді можливий перехід доĊчетвертого етапуĊƀĊ
нормативного закріплення учнівського самоврядуванняĊĒповинні з’явитисяĊ
шкільні документиĖĊякі визначають роль учнівського самоврядуванняĖĊйогоĊ
структуру і повноваженняēĘĊЗокремаĖĊстворюються і затверджуютьсяĊ
положення про учнівське самоврядуванняĖĊположення про шкільну раду чиĊ
раду лідерівĊĒположення відображають не лише початковий проектĖĊ
розроблений командоюĖĊале і ті поправкиĖĊякі внесли до нього учасникиĊ
шкільного життяĊĊпри обговоренняēĘĊ
Наступний етап роботиĊ ƀĊ формування органів учнівськогоĊ
самоврядуванняĊĒчи то будуть вибориĖĊчи прийдуть активісти добровільноēĘĊ
Самоврядуванню необхідна досить чітка виборча системаĖĊадже головнеĊ
завдіння виборівĊƀĊнавчити учнів вибирати усвідомленоĘĊШколярі повинніĊ
навчитися голосувати за учнівĖĊякі здатні впоратися з роботою у системіĊ
самоврядуванняĘĊОскільки вибориĊƀĊвизначна подія в розвитку учнівськогоĊ
самоврядуванняĖĊважливоĖĊщоб це відчули учніĘĊĊ
Для наочного ознайомлення з викладеним матеріалом можна скластиĊ
таблицюĊŽЕтапи створення учнівського самоврядуванняžĘĊ
Ċ

Назва етапів,
Короткий зміст,
Ċ
ěĘĊСтворення команди активістівĊ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
ĜĘĊРозробка проекту учнівськогоĊ
самоврядуванняĊ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
ĝĘĊПідтримка самоврядуванняĊ
адміністрацієюĖĊпедагогамиĖĊ
учнями і батькамиĊ
Ċ
ĞĘĊНормативне закріпленняĊ
учнівського самоврядуванняĊ
Ċ
ğĘĊФормування органівĊĊ
учнівського самоврядуванняĊ
Ċ
Ċ
Ċ
Створити командуĊƀзначить зібрати навколо себе зацікавленихĊ
людей і навчити їх працювати разомĘĊСтворення командиĊ
проходить у практичних справахĘĊРоботу ведуть учні разом зĊ
педагогамиĘĊКоманда має бути згуртованоюĖĊоскільки без неї неĊ
буде дієвого самоврядуванняĘĊ
Ċ
Визначення моделі самоврядування для певної школиĖĊшляхів їїĊ
впровадженняĘĊ Розробка плану дій по створеннюĊ
самоврядуванняĖĊде мають бути відповіді на важливі питанняĤĊ
чим буде займатися самоврядування і які повноваження йомуĊ
потрібніĘĊРозробка плану дій по впровадженню самоврядуванняĖĊ
де кожна дія розписана в часіĘĊ
Ċ
Мета роботиĊƀĊзаручитися підтримкоюĖĊа вона залежить від тогоĖĊ
яку позицію займають активні учніĘĊСтворення активу учнівĖĊ
групи надання підтримки і допомоги з боку педагогів та батьківĘĊĊ
Ċ
Затвердження шкільних документівĖĊякі визначають структуру іĊ
повноваження органів учнівського самоврядуванняĘĊ
Ċ
При створенні системи самоврядуванняĖĊколи в неї приходитьĊ
команда активістівĖĊвибори не відбуваютьсяĖĊоскільки в такіĊ
органи входять добровільноĘĊСамоврядуванню потрібна доситьĊ
чітка системаĤĊвибориĊĊчи набір добровільних активістівĘĊĊ
Схема шкільних виборівĤĊделегуванняĖĊпрямі вибориĖĊнепряміĊ
вибориĘĊ
Ċ
Ċ
Учні сільських шкіл з дитинства знаходяться під впливом системиĊ
суспільно зумовлених зв`язків і стосунківĖĊті чи інші ситуаціїĖĊщо виникаютьĖĊ
стають предметом обговорення на селіĖĊскладається суспільна думкаĖĊякаĊ
впливає на розвиток особистостіĘĊУ вихованні дітей сільської родини великеĊ
значення маєĊŽживучістьžĊтрадицій народного виховання завдяки сімейнимĊ
традиціямĖĊкультуріĥĊздійснюється генетичний історико-культурний зв’язокĊ
поколіньĘĊ
Учнівське самоврядування в ЗНЗ Львівської областіĊĊėĊне самоцільĖĊаĊ
спосіб перетворення інертного учня на дбайливого господаряĘĊУчасть вĊ
учнівському самоврядуванні важлива для набуття соціального досвідуĖĊ
оскільки допомагає виявити майбутніх лідерів і керівників УĊ
загальноосвітніх навчальних закладах області адміністративно-наказовіĊ
форми керування замінено формами і методами демократичного управлінняĘĊ
Більшість сільських шкіл області обрали традиційну структуру учнівськогоĊ
самоврядуванняĘĊДля прикладу подаємо схему учнівського самоврядування уĊ
Сторопибабській основній школі Буського районуĘĊ
Ċ
СТРУКТУРА,,УЧНІВСЬКОГО,,САМОВРЯДУВАННЯ,
Ċ
Ċ
Ċ
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ,
ПарламентĊ
ПравоваĊ
ІнформаційнаĊ
НавчальнаĊ
Комісія з питаньĊ
Комісія з питаньĊ

Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ефективною діяльністю виявилося створення методичної ради учителівė
консультантів на чолі з директором школиĘĊ Педагоги-консультантиĊ
допомагають органам самоврядування підготувати обґрунтовану перспективуĊ
розвитку діяльностіĖĊконсультують членів комісійĖĊсекторів із практичнихĊ
питаньĘĊ
Самоврядування в сільських школах області переживає періодĊ
народження різноманітних
ідейĖĊ експериментівĘĊ ТакĖĊ учнівськеĊ
самоврядування в основній школі села Плав’є-Вадрусівка СколівськогоĊ
району тієї ж області сформувалося у виглядіĊŽкозацької паланкиžĖĊв якійĊ
розроблено життєві закониĤĊкодекс лицарської честіĖĊлицарської звитягиĖĊ
заповіді милосердяĘĊОчолює шкільну козацьку паланку отаманĘĊУчніĊ
початкових класів об’єднані в товариство козачатĖĊа учні старших класівĊƀĊуĊ
братстваĖĊде роль господарів класів виконують старші братчикиĘĊСтвореноĊ
гуртки паланкиĖĊпредставники яких є в кожному братствіĤĊфольклористиĖĊ
природолюбиĖĊдобротворціĖĊчистолюбиĖĊкотигорошківціĘĊКожний гурт маєĊ
свого радника з батьків або вчителівĘĊĊ
У загальноосвітньому навчальному закладі села
ЖуравногоĊ
Жидачівського району старшокласники задумали створити власну шкільнуĊ
“ДержавуžĊі назвали їїĊŽШколяндієюžĘĊКоординуючим центром шкільноїĊ
держави є учнівський парламентĘĊОсновні положення устрою життяĊ
Школяндії викладено у шкільній КонституціїĘĊГоловою шкільної держави єĊ
президент парламентуĖĊ який обирається щорічноĘĊ ПрезидентовіĊ
підпорядковані такі секціїĤĊнавчальнаĖĊшефськаĖĊспортивнаĖĊмистецькаĘĊ
Дієвою ланкою учнівського парламенту є прес-центрĘĊЙого виданняĊ
“Парламентський вісникžĊ відіграє значну роль у висвітленніĊ
найрізноманітніших подій шкільного життяĘĊТаке самоврядування робитьĊ
шкільне життя змістовнимĖĊтворчимĖĊцікавимĘĊ
Співробітництво вчителів та учнів здійснювалося педагогічнимĊ
колективом Усівської ЗНЗ І-ІІІ ступенівĖĊякому довелося відмовитися відĊ
багатьох педагогічних стереотипівĘĊЗрозумілоĖĊщо старі поняття взаєминĊ
учителів та учнів призводять до конфліктівĘĊ Очолює учнівськеĊ
самоврядування президент школиĘĊЙому підпорядковані міністри дев’ятиĊ
міністерствĘĊЧленами міністерств є представники класних колективівĘĊ
Учителі-консультанти допомагають в діяльності міністерствĘĊНаприкладĖĊ
міністерство навчання консультує заступник директора з навчальноė
виховної роботиĖĊ міністерство дисципліни і порядкуĊƀĊдиректор школиĖĊ
міністерство праціĊƀĊвчитель трудового навчанняĖĊміністерство культури й,

відпочинкуĊƀĊзаступник директора з виховної роботиĖĊміністерство здоров’яĊ
таĊ спорту, ƀĊвчитель фізкультуриĖĊ міністерство історії села і школиĊ ƀĊ
вчитель історіїĘĊВсі міністерства працюють за відповідними напрямамиĘĊ
Спільно із заступником директора з виховної роботиĖĊкласними керівникамиĖĊ
вчителями-наставниками члени міністерств розробляють плани заходів наĊ
місяцьĘĊШкільному самоврядуванню підпорядкована система самоврядуванняĊ
класівĘĊАктив класу очолює старостаĖĊякого обирають учніĘĊСтало традицієюĊ
проводити день самоврядуванняĖĊколи учні є відповідальними за весьĊ
навчально-виховний процесĘĊĊ
У кінці навчального року проводятьсяĊĊперевибори органів учнівськогоĊ
самоврядуванняĘĊ Передвиборча компанія розпочинається обговореннямĊ
кандидатур у класахĘĊНа пост майбутнього президента висунуто триĊ
кандидатуриĤĊО.ДавидовĊĒĠėй класēĖĊА.ГригорянĊĒġėй класēĖĊО.КрюковаĊĒĢėйĊ
класēĘĊУ кожного кандидата була довірена особаĖĊяка вела агітаційну роботуĘĊ
Дирекцією було створено належні умови для проведення цієї компаніїĘĊ
Педагогічний колектив школи намагається працювати такĖĊ щобĊ
ініціатива йшла від дітейĖĊщо дає певні результатиĘĊБез підтримки педагогамиĊ
дитячої ініціативи важко забезпечити сприятливі умови для розвиткуĊ
самоврядування у школіĘĊТому адміністрація Усівської ЗОШ І-ІІІ ступенівĊ
докладає багато зусиль для тогоĖĊщоб стосунки між учителями та учнямиĊ
будувалися на основі злагодиĖĊвзаємодовіри та взаєморозумінняĘĊ
У практиці діяльності ЗНЗ склалася ситуаціяĖĊколи кожна школаĊ
визначає органи самоврядуванняĘĊ Варіативність системи учнівськогоĊ
самоврядування дає вагомі результатиĘĊ
ОтжеĖĊсамоврядування захищає права дитиниĖĊдає можливість учнямĊ
висловлювати власну думкуĖĊбрати активну участь в житті як класу зокремаĖĊ
так і школи в ціломуĖĊвиховує незалежністьĖĊпочуття власної гідностіĘĊ
Ċ
Використана література<,
ěĘĊБойко А.МĘĊОновлена парадигма вихованняĤĊшляхи реалізаціїĘĊƀĊКĘĖĊ
ěģģĠĘĊ
ĜĘĊКовганич Г.ГĘĊта інĘĊУчнівське самоврядування в системі освіти КиєваĘĊ
Практико-зорієнтований посібникĘĊƀĊКĘĖĊĜĚĚĚĘĊ
ĝĘĊКоротков В.М.Самоуправление школьниковĘĊƀĊМĘĤĊПросвещениеĖĊ
ěģġĠĘĊ
ĞĘĊМартинюк І.ВĘĊНаціональне вихованняĊĊтеорія і методологіяĘĊƀĊКĘĖĊ
ěģģğĘĊ
ğĘĊМельниченко О.СĘĊСільські навчально-виховні заклади УкраїниĤĊ
проблемиĖĊперспективиĘĊƀĊПолтаваĖĊěģģğĘĊ
Ċ

Document Outline

  • ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У
    • ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У
      • ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У
      • СІЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
      • Назва етапів
    • Короткий зміст


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал