Лопутько о. А




Скачати 51.67 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації20.02.2017
Розмір51.67 Kb.

ЛОПУТЬКО О.А.
ПІДГОТОВКА ВИКЛАДАЧІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
КУРСАНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ
Процес реформування та розвитку системи вищої професійної освіти на су- часному етапі характеризується посиленням акцентів на підвищенні ролі самостій- ної роботи суб’єктів навчального процесу, що підтверджується основоположними засадами та вимогами Болонського процесу.
Спостерігається необхідність значного підвищення уваги та перегляду став- лення до володіння викладачем методикою організації самостійної роботи курсан- тів вищих закладів освіти [3, с. 4–6].
У сучасних умовах існує тенденція до скорочення аудиторних годин на ви- вчення тієї чи іншої дисципліни та компенсація їх за рахунок позааудиторної, са- мостійної роботи.
Цей напрям не є новим: у багатьох ВНЗ світу в середньому прийняте таке співвідношення аудиторної та самостійної роботи, як 1:3,5. Нагальна потреба від- повідної організації занять за умови наявності такої кількості годин вимагає від ви- кладачів формування та застосування таких видів, форм і методів організації само- стійної роботи курсантів, які сприяли б підвищенню ефективності навчального процесу та якості підготовки спеціалістів [2; 8].
Зміни в українському суспільстві останніх десятиріч, інтеграційні процеси,
які безпосередньо й активно впливають на формування загальноєвропейського та світового освітнього простору, потребують нових підходів у підготовці кваліфіко- ваних фахівців для ОВС, що базуватиметься на збільшенні організаційного, дидак- тичного та методичного ресурсу самостійної роботи [4].
Отже, основним завданням освіти має стати формування у викладачів такого механізму мислення, який дав би їм змогу швидко адаптуватися до умов, які по- стійно змінюються, знаходити та аналізувати нові джерела інформації, практично й творчо застосовувати їх у професійній сфері [1].
Виходячи з особливостей організації навчання в освітньому закладі МВС
України, процес оптимізації ускладнюється самим режимом повсякденної діяльно- сті курсантів. Курсантські навчальні підрозділи мають виконувати додаткові служ- бові завдання, що вимагає суворої регламентації.
З цією метою на самопідготовку кожного дня відводиться певна кількість го- дин. У цей час викладач має можливість працювати з усією академічною групою або окремими курсантами.
Таким чином, актуальність цієї статті підкреслена значною невідповідністю між вимогами до викладачів щодо організації самостійної роботи курсантів та ста- ном їх готовності до виконання цих обов’язків. Ця суперечність потребує вирішен- ня.
Ми вважаємо, що необхідними є зміни у таких напрямах: підвищення рівня професійної майстерності викладача щодо організації самостійної роботи курсантів та визначення основних складових елементів побудови моделі підготовки виклада- ча до організації самостійної роботи курсантів на базі декількох структурних під- розділів ВНЗ.

Метою статті є висвітлення системи підготовки викладачів ВНЗ МВС до організації самостійної роботи курсантів.
На початку роботи над такою системою потрібно визначити певні етапи її
функціонування залежно від того, яка основна мета в певний часовий період. Від- повідно до цього можна визначити три етапи:
1. Адаптаційний – тут ідеться про адаптацію викладача до умов викладання у ВНЗ МВС, здебільшого на цьому етапі він повинен усвідомити зміст, мету та за- вдання використання прийомів, форм і методів організації самостійної роботи кур- сантів; потребу відповідності обраних форм і методів меті та цілям виконання за- вдань. Тут також мають бути окреслені труднощі, що постають перед викладачем щодо особливостей змістової частини навчального матеріалу.
Основною педагогічною умовою на цьому етапі є професійна спрямованість знаннєвої підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів з опо- рою на специфіку їх фаху.
Домінуючими принципами на цьому рівні виступають: системність і послі- довність та успішність і позитивність (ці принципи нерозривно пов’язані із прин- ципом адекватності цілей і завдань, запропоновані викладачам на певному етапі
види та форми роботи мають містити в собі матеріал для самостійного вивчення,
дослідження).
Метою цього етапу ми вважаємо досягнення викладачем першого низького рівня (який відповідає використанню репродуктивних, копіювальних видів само- стійної роботи) підготовки викладача до організації самостійної роботи курсантів.
2. Практично-репродуктивний – на цьому етапі у сфері нашої уваги в основ- ному перебувають: вміння та володіння навичками організації самостійної роботи,
адекватного використання видів, форм та методів організації самостійної роботи курсантів, відповідність їх застосування динаміці ускладнення змістовної частини навчальної дисципліни та вимогам щодо набуття знань, розвитку вмінь і навичок курсантів з навчальної дисципліни. Основною педагогічною умовою на цьому етапі
ми вважаємо володіння викладачами способами інтеракції в контексті організації
самостійної роботи курсантів. Принципами реалізації завдань ІІ етапу є: адекват- ність цілей і завдань та індивідуалізація і диференціація.
Метою роботи на цьому етапі ми вважаємо проходження середнього та вище середнього рівнів (середній рівень характеризується переважним використанням реконструктивних, варіативних видів роботи, вище середнього – використанням частково-пошукових видів).
3. Оптимізаційний – на цьому етапі відбувається завершення підготовки ви- кладачів до організації самостійної роботи курсантів. Його основними завданнями
є такі: формування готовності викладача до самостійної творчої праці у напрямі
організації самостійної роботи курсантів, формування вмінь встановлення оптима- льного співвідношення складності навчальних завдань з формами, прийомами та методами організації.
Тут важливі і такі фактори: сформованість культури самостійної роботи ви- кладача: аналіз джерельної бази, де розробляється це питання, аналіз набутих знань, сформованих умінь та навичок курсантів з навчальної дисципліни, зокрема стану сформованості навичок самостійної роботи, пристосування форм, видів та методів організації самостійної роботи до вихідних умов та можливостей тієї чи
іншої навчальної групи. Педагогічною умовою, яка реалізується на цьому заключ-
ному етапі, буде забезпечення системного методичного супроводу професійного становлення викладачів ВНЗ МВС. Основними принципами організації та змістов- ного наповнення роботи на цьому етапі виступають активність та інтерактивність.
У цій ситуації, на нашу думку, доречне використання комбінації таких видів,
форм підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів, яка спри- яла б швидкому та якісному формуванню їх готовності до самостійної діяльності за якнайкоротший відрізок часу.
Завданням ІІІ етапу є проходження викладачами VІ (високого) рівня підгото- вки до організації самостійної роботи, який характерний використанням творчих видів роботи.
Зазначимо, що всі елементи цієї системи є взаємозумовленими, а сама мо- дель – циклічна. Вона має зворотний характер. Так, ті викладачі, навички яких до організації самостійної роботи є достатніми, часто знову повертаються до першого рівня її організації – самопідготовки, але тепер характер їх роботи значно складні- ший: вона переважно спрямована на науково-дослідну діяльність або на допомогу початківцям.
Відзначимо, що взаємодія суб’єктів на різних рівнях підготовки викладачів є
значно складнішою, ніж це представлено на схемі, жоден з рівнів не існує відокре- млено, без взаємозв’язку з іншими.
Модель підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів в умовах методичної роботи навчальних закладів МВС України наведена на рис.
У статті охарактеризовано поняття, пов’язані з професійною діяльністю та готовністю викладачів, визначено зміст, сутність принципи й особливості організа- ції самостійної роботи, основні поняття, специфіку та вимоги до підготовки фахів- ців для ОВС. Це дало нам можливість з’ясувати, що така складна форма організації
навчальної діяльності потребує значної уваги з боку викладача-організатора і, як наслідок, підвищення уваги до його підготовки, особливо з боку осіб, відповідаль- них за підвищення ефективності методичної роботи у навчальному закладі.

І. Адаптаційний
ІІ. Практично-репродуктивний
ІІІ. Оптимізаційний
Підготовка викладача до ІІ–ІІІ рівнів СР
курсантів
Підготовка викладача до ІV рівня організації СР курсантів
Основний зміст та характеристики рівнів підготовки викладача до організації СР курсантів
2-3.
Формування знань, умінь і навичок викладачів з організації та оцінювання
СР курсантів; на цьому рівні переважає
використання реконструктивних та частково-пошукових видів роботи
4. Оптимізація підготовки викладача в напрямі вдосконалення методики в організації СР. На цьому рівні переважає
використання творчих видів роботи
Форми та методи організації підготовки викладачів до організації СР курсантів
Самостійна професійна
підготовка викладача
Форми: індивідуальна робота викладача, кафедральні
методологічні семінари
Методи: проблемно-пошуковий,
пояснювально-ілюстративний
Організаційна діяльність кафедри та
навчально-методичного відділу
Форми: взаємовідвідування викладачів кафедри, методичні збори, методичні
наради методичні семінари Методи:
проблемно-пошуковий, інноваційний,
використання нових технологій навчання
Інструктивно-методична робота
факультету та навчально-
методичного відділу
Форми: школа молодого викладача методичні наради,інструктивно- методичні наради Методи: проектів,
колективної розумової діяльності
І. Професійна спрямованість знаннєвої підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів з опорою на специфіку їх фаху
ІІ. Володіння викладачами способами
інтеракції в контексті
організації
самостійної роботи курсантів
ІІІ. Систематичний методичний супровід, спрямований на професійне становлення викладачів
ВНЗ
МВС
1. Системність та послідовність
2. Успішність та позитивність
1. Індивідуалізація та диференціація
2. Адекватність цілей та завдань
1. Активність та інтерактивність
2. Оптимальність
Володіння знаннями, наявність умінь
і навичок використання репродуктив- них та варіативних видів організації
СР курсантів
Сформованість навичок планування та організації СР з дисципліни;
вміння взаємодії з курсантами під час роботи
Володіння знаннями, сформованість вмінь і навичок з встановлення опти- мального співвідношення складності
навчальних завдань з видами, формами та методами організації СР курсантів
Підготовка викладача до І рівня організації СР курсантів
1. Адаптація викладачів до умов організації СР у ВНЗ МВС, розуміння
її змісту, мети та завдання; на цьому рівні переважають репродуктивні,
копіюювальні види роботи
Завдання етапів
Педагогічні умови формування підготовки викладачів до організації СР курсантів
Основні принципи підготовки викладача до організації СР курсантів
Критерії оцінювання підготовки викладачів до організації СР курсантів
Етапи підготовки викладачів до організації самостійної роботи (СР) курсантів
Рис. Модель підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів

Висновки. Таким чином, впровадження запропонованої моделі сприятиме значному поліпшенню підготовки викладачів до виконання своїх професійних обов’язків, підвищенню рівня засвоєння матеріалу конкретної навчальної дисцип- ліни та розвитку самостійності курсантів.
Література
1.
Закон України “Про вищу освіту” (зі змінами) від 20.12.2006 р. № 2984-III [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу до журналу : http://www.osvita.org.ua/pravo/law_05/.
2.
Козаков В.А. Самостійна робота студентів як дидактична проблема / В.А. Козаков. –
К. : НМК ВО, 1990. – 62 с.
3.
Методика навчання і наукових досліджень у вищий школі : навч. посіб. / [ред.
С.У. Гончаренко, П.М. Олійник, В.К. Федорченко]. – К. : Вища школа, 2003. – 323 с.
4.
Синьов В.М. Кадрова та виховна робота в ОВС : навч.-метод. посіб. / [В.М. Синьов,
В.І. Кривуша, Т.В. Кушнірова, М.І. Легенький]. – К. : КЮІ КНУВС, 2006. – 179 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал