Луцький педагогічний коледж




Pdf просмотр
Сторінка1/12
Дата конвертації11.03.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЛУЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ






ЗБІРНИК
науково-методичних праць
викладачів
Луцького педагогічного коледжу

Випуск 4







ЛУЦЬК – 2011

2
УДК 377. 8 (06)
ББК 74. 57р
З - 41
Збірник
науково-методичних
праць
викладачів
Луцького
педагогічного коледжу (Випуск 4). – Луцьк: Луцький педагогічний коледж,
2011. – 132 с.
Збірник узагальнює досвід та результати науково-дослідницької,
методичної роботи викладачів Луцького педагогічного коледжу.

Друкується за рішенням Науково-методичної ради Луцького
педагогічного коледжу (протокол № 3 від 20 січня 2011 року)



Редакційна колегія:
Бойчук П.М., кандидат педагогічних наук, директор
Луцького педагогічного коледжу
Нісімчук А.С., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України, голова циклової комісії викладачів педагогіки та психології
Луцького педагогічного коледжу
Гузенко О.А., кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-методичної роботи Луцького педагогічного коледжу
Технічні редактори: Боремчук М.М.
Автори статей несуть цілковиту відповідальність за зміст та достовірність поданої інформації


©Луцький педагогічний коледж, 2011
ISBN 978-966-361-584-4

3
ЗМІСТ
Жовнірук Т. М. Формування професійної самоефективності
майбутніх учителів початкових класів засобами образотворчого
мистецтва ................................................................................................


5
Кардашук Н. В. Особливості організації самостійної роботи
студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання ………..

10
Кузнєцова І. В. Організація системи економічної освіти та
культури студентів вищих навчальних закладів………………………

15
Кузьмич О. В., Мельник О. А. Алюзивна іронія як різновид
реалізації інтертекстуальних відношень……………………………...

26
Курдельчук Г. П. Використання мультимедійних засобів навчання в
навчально-виховному процесі…………………………………...............

31
Левицька В. А. Позашкільне художнє виховання ................................. 35
Левкович А. М. Когнітивно-комунікативні прийоми навчання
іноземної мови у ВНЗ ...............................................................................

40
Малашевська І. В. Вокальний слух і прийоми його розвитку .............
46
Марчук С. С. Актуальні педагогічні ідеї К.Д. Ушинського в умовах
становлення та розвитку сучасної національної системи освіти і
виховання...................................................................................................


53
Матвійчук А. А., Яценюк Т. С. Соціалізація студента – основа
виховного процесу у гуртожитку ..........................................................

61
Носова Т. В. Формування мистецької компетентності майбутніх
учителів музики

........................................................................................

67
Остасюк З. А. Умови формування педагогічної самоефективності
майбутніх учителів музики......................................................................

72
П’явка М. М.

Формування професійної самоефективності
майбутніх учителів музики......................................................................


81


4
Селюк П. І. Особливості професіоналізації майбутніх учителів
початкових класів в умовах іформаційного середовища



88
Cтрилюк О. С., Бойчук М. Ф. Метод проектів на уроці
математики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів ........

94
Тесунова М. М., Мельник В. Н. Розвиток творчої активності
вчителів музики в сучасних умовах навчання ........................................

101
Тузова І. В. Педагогічний такт – найхарактерніша професійна
особливість викладача .............................................................................

108
Четверикова Т. Г. Формування комп’ютерної грамотності як
складової частини професійної підготовки майбутнього вчителя
початкових класів ....................................................................................


113
Шумська В. С. Розвиток активного самостійного музичного
мислення у студентів-піаністів .............................................................

120
Якимчук Н. М. Особливості навчання аудіюванню студентів
немовних спеціальностей ........................................................................

126


5
ЖОВНІРУК ТЕТЯНА МАР’ЯНІВНА,
викладач образотворчого мистецтва
Луцького педагогічного коледжу

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

У статті розкрито основні шляхи формування професійної
самоефективності майбутніх учителів початкових класів засобами
образотворчого мистецтва.
Ключові
слова:
образотворче
мистецтво,
професійна
самоефективність учителя, методика викладання образотворчого
мистецтва, молодші школярі.
Постановка проблеми. Мистецтво як галузь людської діяльності та одна із форм прояву культури завжди вважалось особливо сильним засобом впливу на людину, її свідомість, а також одним з елементів рушійної сили історії: прогресу або ж регресу. Мистецтво керує як окремою людиною, так і цілими масами, спрямовує їх у певному напрямку. Мистецтво взагалі і образотворче мистецтво зокрема є надзвичайно потужним засобом виховання і розвитку людини. Саме тому сьогодні необхідно приділяти велику увагу естетичному, духовному та
інтелектуальному розвитку і вихованню молоді. Сучасна прогресивна людина повинна бути освіченою не тільки у галузі політики, економіки,
історії, новітніх технологій, але й обізнаною з надбанням культурних цінностей людства, вічними та беззаперечними еталонами духовності, естетики і гармонії. [1].
Метою статті є висвітлення основних шляхів формування професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів засобами образотворчого мистецтва.
Відповідно до мети поставлено завдання:
1. Обґрунтувати актуальність проблеми, що досліджується.
2. Визначити потенціал предмету «образотворче мистецтво» у контексті формування професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів.
Виклад основного матеріалу. Завдання вчителя сьогодні – формування гармонійної і творчої особистості дитини. Формування творчої особистості включає в себе багато складових, однією з яких є гуманізація навчання. Спілкування грає велику роль в загальному культурному та професійному розвитку як дитини, так і вчителя. У свою чергу, спілкування на заняттях і в позаурочний час є основою

6
стимулювання навчальної та творчої праці. Воно повинно враховувати не тільки актуальні вікові потреби, але й відповідати розмаїттю
індивідуальностей конкретного колективу. Якщо говорити про актуальні потреби, то це, в першу чергу, потреби в особистому контакті вчителя і учнів, студентів і викладача, колег-педагогів одного з одним.
Важливу роль у формуванні самоефективності майбутніх вчителів відіграє усвідомлення, що спілкування є одним із основних щаблів.
Переважно в поведінці студентів спостерігається «демократичність» реакцій. Кожному з них хочеться, щоб викладач особисто йому приділяв увагу під час занять, що, власне, і передбачає методика викладання образотворчого мистецтва. Саме індивідуальний підхід у навчанні є визначальним при формуванні у студентів високих естетичних ідеалів, духовних і моральних цінностей, сприяє підвищенню їх інтелектуального розвитку, розширює світогляд, поглиблює знання про світ взагалі і культуру та мистецтво зокрема. Тим самим сприяє формуванню професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів, становленню їх як педагогів у широкому розумінні, шліфує їх як
інтелігентів, що несуть знання і культуру у широкі маси.
У формуванні творчої особистості майбутнього вчителя велику роль відіграє приклад викладача: це і поведінка його під час заняття у спілкуванні зі студентами, і стосунки з колегами по роботі, і вміння знаходити контакт як з молодшими за віком, так і зі старшими людьми.
Особливий вплив на майбутніх вчителів має фаховий рівень підготовки викладача, його ерудиція, широка обізнаність у різних галузях людської діяльності, вміння поєднувати ці знання, розкривати вплив одних речей на
інші та їх взаємодію, вміння викладача подати знання про мистецтво у взаємозв’язку із різними галузями культури, науки, політики, історії, економіки тощо. Отже, велику роль у формуванні професійної самоефективності майбутніх учителів початкових класів відіграє культура спілкування, естетика, ерудиція, інтелігентність, вміння володіти аудиторією, контролювати власні емоції, творчий підхід до роботи.
Турбота про емоційне благополуччя майбутнього вчителя є важливою складовою у процесі професійного виховання студентів. Загальновідомо, що образотворче мистецтво сприяє емоційному розвитку людини, благотворно впливає на загальний психічний стан, спонукає людину задуматись, осмислити цей світ і самого себе у ньому, допомагає краще адаптуватись у суспільстві, сприяє загальному піднесенню, переживанню краси і гармонії, покращує настрій, надає людині впевненості і спонукає до творчості [4]. Під впливом вище названих чинників і формується емоційно стійка, врівноважена, позитивно настроєна творча особистість учня, студента, вчителя, викладача.

7
Найвиразніша ознака творчої особистості – активні дії. Тому
ініціативність пошуків, самостійність у практичній творчій діяльності, здобуття нових теоретичних знань, відкриття взаємозв’язків всього сущого, високі естетичні переживання – найхарактерніше виявлення пізнавального процесу, який у свою чергу, сприяє формуванню професійної самоефективності майбутнього вчителя. Кожна людина і, особливо вчитель, повинна безперервно працювати над собою в плані культурного, духовного, інтелектуального, естетичного розвитку. На плечі вчителя лягає подвійна відповідальність, тому що, розвиваючи себе всебічно, він зажди повинен пам’ятати, задля чого він це робить.
Професійна самоефективність вчителя і полягає якраз у безперервному процесі самовдосконалення. Вагому роль тут відіграє саме образотворче мистецтво. Уже давно в шкільній практиці і, зокрема, в мистецькій освіті спостерігається певна суперечність, коли, з одного боку, в школах працює значна кількість фахівців, забезпечених програмами, друкованими та електронними підручниками, посібниками для естетичного розвитку дітей
і молоді, а з іншого боку, відбуваються малопомітні зрушення в рівнях естетичного виховання і художньої освіченості школярів. На нашу думку, причин цьому декілька. По-перше, це спрощене уявлення про предмет
«образотворче мистецтво». По-друге – дещо застарілий утилітарно- практичний підхід до занять з образотворчого мистецтва. Кожен молодий учитель початкових класів повинен добре усвідомлювати, що для успішного навчання дітей образотворчого мистецтва, він повинен володіти значним обсягом ґрунтовних знань в галузі теорії та історії образотворчого мистецтва, мати практичні вміння і навички в різних видах художньої діяльності, повинен пам’ятати, що при здійсненні процесу формування творчої особистості слід дотримуватись цілісності та гармонійності у вихованні. Специфіка викладання образотворчого мистецтва в сучасних умовах потребує від учителя впровадження нетрадиційних методів і прийомів навчання.
Важливу роль у процесі естетичного виховання школярів відіграє робота з обдарованими дітьми, яка вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації, розвитку пошукової, творчої діяльності. Це потрібно і для самовдосконалення та підвищення фахового рівня студента, молодого вчителя. Індивідуальні заняття з обдарованими студентами, додаткові заняття «майстер-класи», факультативи і гуртки відіграють важливу роль у формуванні професійної самоефективності майбутніх вчителів початкових класів. На таких заняттях студенти знайомляться з новими сучасними художніми матеріалами і техніками виконання творчих робіт. Удосконалюють свої вміння і навички не тільки як творці мистецьких виробів, але педагогічні навички вчителі, опрацьовуючи традиційну і інноваційну методику,

8
розширюють знання про теорію та історію образотворчого мистецтва. Це дає змогу більше спілкуватися не тільки з колегами, а також з фахівцями в галузі образотворчого мистецтва, мистецтвознавцями, народними майстрами.
Для покращення професійної самоефективності майбутніх учителів потрібно більше уваги приділяти перегляду телевізійних науково- популярних і мистецькознавчих програм, пошуку інформації у всесвітній мережі «Інтернет», опрацюванню спеціальної літератури, дослідженню творчості відомих митців, особливо наших сучасників, співвітчизників.
Велику роль відіграє вивчення творчості художників, скульпторів, народних майстрів, що живуть в селі, місті, області. Ознайомитись з творчістю відомих земляків можна через мережу Інтернет, відвідуючи музеї, стаціонарні та пересувні виставки, митецькі заходи, присвячені тим чи іншим подіям. Найкраще знайомство з творчістю відомих митців відбувається через живе спілкування з ними, діалог, розповідь самих творців. Неабияке значення для майбутніх учителів початкових класів має відвідування майстерень митців, де можна наживо, так би мовити, в польових умовах побачити процес творення, відчути атмосферу творчості
і натхнення. Такі зустрічі завжди запалюють вогник в душі кожного, дають поштовх до власної творчості, спонукають до пошуку нового, до випробовування себе як митця, а пізніше - як учителя. Зустрічі з творчими людьми обопільно позитивно впливають як на митців, так і на відвідувачів творчої майстерні, покращують настрій, спонукають до творчої праці і назавжди залишаються в пам’яті.
Висновки. Отже, підсумовуючи все вище сказане, слід підкреслити, що в світі новітніх технологій, розвитку науки, швидких політичних та економічних змін важливо не загубити себе як особистість. На становлення кожної людини як особистості впливає багато чинників, одним з основних є всебічний і гармонійний розвиток адаптованої до сучасності людини.
Адаптації до дійсності сприяє інтелектуальний, духовний та естетичний розвиток.
Одним з найкращих помічників у цьому є образотворче мистецтво.
Засоби образотворчого мистецтва допомагають також і емоційному та психічному розвитку.
Все це, в свою чергу, необхідно майбутнім вчителям початкових класів для покращення результатів роботи з підростаючим поколінням.
ЛІТЕРАТУРА
1. Богуш А. М. Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання //Виховання і культура. – 2001. - № 1. – С. 5-8.

9 2. Каленюк О.М. Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва: Автореферат дис. канд. пед. наук. – Луцьк, 2005. – 24 с.
3. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна,
В.Рагозіна. 1 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №1. - С.17-24.
4. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна,
В.Рагозіна. 2 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №2. - С.12-16.
5. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна,
В.Рагозіна. 3 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №3. - С.12-17.
6. Мистецтво / укл. Л.Масол, Е.Белкіна, О.Оніщенко, Н. Очеретяна,
В.Рагозіна. 4 клас // Мистецтво та освіта. - 2007 . - №4. - С.13-18.
7. Стась М.І. Формування естетичних творчих якостей та умінь майбутніх учителів засобами образотворчого мистецтва: Автореф. дис. канд. пед. наук. — К., 2001. — 20 с.

10
КАРДАШУК НАТАЛІЯ ВЯЧЕСЛАВІВНА,
викладач основ екології
Луцького педагогічного коледжу

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
НАВЧАННЯ
У статті обґрунтовано роль самостійної роботи у професійному
зростанні студентів - майбутніх фахівців. Розкриті причини низької
ефективності самостійної роботи студентів у ВНЗ та визначені шляхи
їх усунення. Розробка та впровадження алгоритму організації
самостійної роботи студентів, передбачених кредитно-модульною
системою навчання, сприяє підвищенню самостійності, відповідальності
за результати діяльності, створює умови для самореалізації майбутніх
фахівців.
Ключові слова: самостійна робота студентів, кредитно-модульне
навчання, навчально-пізнавальні завдання, кредит, модуль.
Постановка проблеми. Аналіз результатів наукових досліджень з проблем професійної підготовки студентів у ВНЗ (А. М. Алексюк,
С. І. Архангельський, В. І. Бондар, І. В. Зайцева, В. Я. Ляудіс та ін.) і педагогічної практики виявляє протиріччя між соціальним замовленням на підготовку фахівців нової фармації (в контексті входження України в
європейський освітній простір) і усталеної практики, що виявляє орієнтацію переважно на репродуктивний характер виконання професійних функцій.
Мета статті: розкрити особливості організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання.
Завдання: охарактеризувати особливості організації самостійної роботи студентів у ВНЗ, шляхи урізноманітнення та змістового наповнення самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання.
Виклад основного матеріалу. Вивченню проблеми оптимізації самостійної роботи студентів присвячено чимало наукових досліджень, зокрема ці питання розробляли С. І. Архангельський, І. І. Іл'ясов,
І. Я. Ляудис, П. І. Підкасистий, В. О. Козаков та інші. П. І. Підкасистий визначає самостійну роботу «як засіб організації та виконання учнями визначеної пізнавальної діяльності» [2, с.128], а В. О. Козаков розглядає самостійну роботу як один із видів навчальних занять, специфічною особливістю якої є відсутність викладача в момент навчальної діяльності студента [1, с.6]. М. М. Фіцула зазначає, що самостійна робота включає різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються ними під час навчальних занять або в позааудиторний час

11
за завданями викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі [3, с.57]. Вона є завершальним етапом розв’язання навчально-пізнавальних завдань, які розглядалися в інших формах організації педагогічного процесу. З позиції діяльнісного підходу самостійна робота – це сукупність дій студента у певних умовах, що передбачають відсутність безпосереднього керівництва з боку викладача, з врахуванням
індивідуальних особливостей особистості,
її
індивідуальних рис, спрямованих на отримання продукту, відповідно до цілей, внаслідок чого має бути сформована самостійність як риса особистості та засвоєна певна сукупність знань, умінь та навичок.
Положенням про організацію педагогічного процесу у вищих начальних закладах передбачено, що самостійна робота студентів має становити не менше 1/3, але не більше 2/3 загального обсягу часу відведеного на вивчення конкретної дисципліни. Розподіл годин обумовлений кредитами, що відводяться на кожну навчальну дисципліну, в межах яких визначено кількість модулів і відповідно обсяг самостійної роботи.
Різні види самостійної роботи, дозволяють викладачу здійснювати ефективне керівництво індивідуальною самостійною діяльністю студента в межах визначених навчальною програмою професійних завдань. Не розкриваючи сутнісні особливості кожного із видів, зазначимо, що класифікують самостійну роботу за різними критеріями. Так, з огляду на місце і час проведення, характер керівництва нею з боку викладача і спосіб здійснення контролю за її результатами виокремлюють: самостійну роботу на аудиторних заняття; позааудиторну самостійну роботу та самостійну роботу під контролем викладача. За рівнем обов’язковості – обов’язкову, бажану, добровільну (В. Буряк). За видами діяльності: навчально-пізнавальну та професійну. За рівнем мотивації – низького, середнього та високого рівнів. Крім того виділяють репродуктивний
(тренувальний), реконструктивний та творчо-пошуковий рівні самостійної роботи студентів.
На основі результатів психолого-педагогічних досліджень, визначимо дії викладача і студента, які використовуються ними під час організації самостійної роботи: пояснення теоретичного матеріалу; самостійне виконання завдання; консультації; контроль за виконанням завдання; моніторинг результатів навчальної діяльності. Для виконання цих дій у викладача є педагогічний інструментарій, який він застосовує під час теоретичного пояснення матеріалу: навчально-методичні посібники, підручники; електронні носії інформації; ілюстративний матеріал, дошку, крейду; під час проведення консультацій – зразки виконаних робіт, схеми,
інформаційні ресурси; для здійснення діагностики – модульний контроль, тести, опитування, співбесіда тощо. Всі ці дію спонукають студента в той

12
чи інший спосіб занотовувати матеріал, шукати шляхи раціонального виконання навчальних завдань, налагоджувати взаємодію із суб’єктами педагогічного процесу. Під час виконання студентом самостійних завдань: вивчення теоретичного матеріалу, опрацювання відповідної літератури, написання рефератів, повідомлень, розробки методичних проектів тощо відбувається формування у студентів внутрішньої мотивації, стійких професійних інтересів.
Низька ефективність самостійної роботи у педагогічному процесі ВНЗ обумовлена об’єктивним та суб’єктивними причинами: перенавантаженням викладачів (самостійна робота не враховується в картці індивідуального навантаження); недостатньо розвинуте навчально- методичне забезпечення самостійної роботи (відсутність або не достатня кількість методичних посібників, відсутність професійно спрямованої літератури тощо); відсутність (або недостатність) засобів швидкого оцінювання (комп’ютерні програми, алгоритми тощо); не сформованість у студентів навичок самостійності, що перетворює самостійну роботу студентів в роботу під керівництвом викладача. Також на заваді самостійної роботи студента можуть стояти психологічні бар’єри: відчуття «запрограмованості»; надто висока «ціна активності», наслідки невизнання результату; звичка йти «шляхом найменшого опору»; вплив групових настанов; відсутність досвіду самостійності; нерозвиненість вольової саморегуляції.
Результати досліджень І. І. Іл'ясова, В. Я. Ляудіса доводять, що метою спільної навчальної діяльності викладача і студентів є побудова механізмів саморегуляції навчання, засвоєння предметної діяльності й самих актів взаємодії. Враховуючи те, що учіння в психологічній науці являє собою зміну суб’єкту діяльності, його перетворення з того, хто ще не набув певні знання, уміння і навички, в того, хто оволодів ними, то діяльність по перетворенню, саморозвитку може розглядати досвід самих студентів, який перетворюється в процесі навчання шляхом засвоєння елементів соціального досвіду. Продуктом, відповідно, стане самостійна постановка студентами нових цілей навчання і цілей, пов’язаних із змістовною складовою засвоєної діяльності, а також регуляції особистісних позицій у співпраці.
Засобами досягнення цілей спільної діяльності виступають форми взаємодії, які розкриваються відповідно з логікою перебудови рівнів саморегуляції від максимальної допомоги з боку викладача студентам у вирішенні навчальних завдань до поступової активізації останніх, навіть до повної регуляції предметних і навчальних дій, і прояву позицій партнерства з викладачем.
В умовах кредитно-модульної системи навчання самостійна робота студента набуває вагомого значення. Адже значна частина залікових балів

13
за модуль і відповідно за курс залежить від виконаного самостійного завдання. Це в свою чергу мобілізує студента і створює підґрунтя для формування стійких професійних мотивів, навичок самостійності і прагнення самоудосконалюватися. Ознайомлення студентів із навчально- методичною картою дисципліни, до змісту якої входить інформація про кількість годин, що відводиться на вивчення курсу, перелік модулів, назви тем лекційних та семінарських (практичних) занять, детальний опис завдань самостійної роботи по кожному модулю, а також види контролю, дозволить їм планувати свій час на виконання завдань, визначати необхідність використання додаткових ресурсів (бібліотечні фонди, спілкування з фахівцями, проведення спостережень за реальним педагогічним процесом, консультації), зрозуміти важливість вчасного їх виконання, оптимізувати якість. З метою оптимізації самостійної роботи необхідно визначити чітку послідовність дій (алгоритм) в організації такої діяльності під час вивчення певної навчальної дисципліни. На початку необхідно спрогнозувати труднощі (суб’єктивного та об’єктивного характеру), що можуть виникати у студентів при виконанні завдання; врахувати їх при створенні відповідних умов (серед яких важливою є забезпечення чітких мотиваційних установок); визначити можливості керування (зміст та завдання керування); та контролю (мета і завдання контролю) самостійної роботи.
Проілюструємо визначені положення на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Основи екології», що забезпечує підготовку майбутніх педагогів до роботи в умовах навчального закладу. За навчальним планом підготовки бакалавра на даний предмет відведено 2 кредити (72 години). На самостійну роботу передбачено 28 годин.
Основними формами організації самостійної роботи студентів є аналіз засобів масової інформації, національного та міжнародного законодавства з екологічних питань, опрацювання літературних джерел, електронних ресурсів (в тому числі Інтернет); підготовка реферативних повідомлень та
їх презентація і захист на семінарських заняттях; самостійне вивчення відповідних тем та окремих питань змістових модулів; підготовка до модульного контролю; розробка та виготовлення дидактичного матеріалу.
Висновки. Впровадження в педагогічних процес ВНЗ передбаченої
Болонською декларацією системи академічних кредитів актуалізувало проблему організації ефективної системи самостійної навчальної діяльності студентів і разом з тим створило передумови для її вирішення.
Наявні причини об’єктивного і суб’єктивного характеру, що знижують результативність самостійної роботи, мають бути враховані в педагогічному процесі.
Завдання викладача полягає у створенні умов для успішного самостійного виконання студентом відповідного завдання з врахуванням

14
особливостей і специфіки фахової підготовки. До них відносимо: чітко визначену мету і обсяг самостійної роботи, сформованість стійких професійних інтересів, достатнього рівня мотивації, відповідний до визначених завдань змісту і засобів здійснення самостійної роботи, врахування як рівня навчальної діяльності, так і рівня самостійного студента, чіткі часові параметри, ознайомлення студентів із змістом запланованих самостійних завдань за певними модулями, наявність орієнтовних схем, зразків виконання завдань, ознайомлення із системою оцінювання (критерії), перелік відповідних ресурсів для отримання допомоги (наявність літератури в бібліотеці, електронні засоби тощо), можливість отримати консультацію.
Матеріали викладені у статті не вичерпують усіх аспектів проблеми організації самостійної роботи студентів у ВНЗ. Подальшу її розробку вбачаємо у визначенні шляхів підвищення ефективності самостійної роботи студентів через використання системи дистанційної освіти.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал