Мета: виховувати шанобливе ставлення




Скачати 36.28 Kb.

Дата конвертації26.12.2016
Розмір36.28 Kb.

1
Хліб – усьому голова
Руденко І.Л.
Вчитель початкових класів
Городищенської ЗОШ І-ІІ ст..

Мета:

виховувати шанобливе ставлення

до хліба, до людей, які доклали
праці в народження хліба. Викликати інтерес доісторії свого народу, його
звичаїв, обрядів і традицій, бажання доторкнутися до народних джерел.
Розвивати кругозір дітей, збагачувати словниковий запас. Вдосконалювати
навички виразного читання прозових творів. Розвивати пам’ять, мовлення дітей.
Виховувати любов до пісні. Вчити виконувати авторські і народні пісні, правильно
розуміти основну думку твору, виробляти навички передачі емоційного тексту.
(На дошці плакат з написом Хліб – усьому голова. Кімната прикрашена
вишитими рушниками, на дошці розміщені ілюстрації альбому Як до нас приходить
хліб”. На столі хліб-сіль на рушнику, виставка хлібобулочних виробів.

Хід заходу
Хліб на столі – велика радість людям Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки- землі, всю наснагу й невтомність людської праці. Хліб Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини. З давніх-давен ведеться в Україні, що хлібу хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну здавна називають хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був непростою стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш – і одразу видно тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір’я: Хлібна столі – Богу домі. Вусі часи хліб берегли. Він з людиною від народження ідо глибокої старості. Він єднає людей. Візьму яв руки хліб духмяний, Він незвичайний, він святий. Ввібрав і пісню, й працю в себе, Це хліб рум’яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він скарб найбільший на землі. Чи знаєте ви як пахне життя Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах. Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. А початок хліба – маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує дитину у сповитку. Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.
Жито-жито! Немала і неблизька дорога від зернин розсипчастих малих До буханки хліба золотого, до окрайчика в руках твоїх. Сьогодні ми з вами помандруємо з маленьким зернятком, прослідкуємо, яку далеку дорогу доводиться проходити йому до великої круглої паляниці.

2 Розповідь супроводжується ілюстраціями з альбому Як до нас приходить хліб, підкріплюю віршами, легендами, спогадами старих людей. А щоб перевірити, чи всі мене добре зрозуміли і чи уважно слухали, пограємо у гру А що потім Гру починаю я.
- Для того, щоб виростити гарний урожай зерна треба спочатку підготувати поле до засіву. А що потім. Кому я кину м’яч, той повинен швидко і правильно продовжити розповідь. Удобрити грунт. А що потім Зорати поле. А що потім Хто не може назвати, то кидає м’яч мені без відповіді, вдаряючи м’ячем об підлогу.
(Гра триває доти, доки діти не назвуть останній етап Хлібна столі, або
„Хліб у магазині)
Хліб! Скільки б не мали його люди – завжди говорять про хліб зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто. Із хлібом пов’язано багато казок, легенд. Ось послухайте деякі з них. Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють чимало мудрих прислів’їв та приказок. Давайте пригадаємо деякі з них
Пшениця колоситься – життя веселиться.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Глибше орати – більше хліба мати.
Хліб – батько, вода – мати.
Без хліба – суха бесіда.
Хліб – усьому голова. А ще є й загадки. Спробуйте відгадати. Пополю бродить Зерно молотить. Жне, косить, Хліба не просить. (
Комбайн).

Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде з мене мука, Й паляницям яка.
(Пшениця).
В кожнім колосі зерно

Світиться янтарне, Бо трудились на землі Люди всі ударно. Наче сонце на столі Свіжа паляниця. То на славу уродила Золота.
(Пшениця).


Хоч і несолодкий, та дуже смачний. Хоч і дешевий, проте дорогий. Сядемо обідати – він на столі.

3 Люблять його і дорослій малі. (
Хліб).
Ще з пелюшок привчали дитину любити і шанувати хліб. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Дуже пильнували, щоб хлібне падав додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати із їсти. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць хліба, не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і покласти на видному місці – птахам. За гріх вважалося надкусити і недоїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали.
Будь-яке свято чи обрядне обходився без хліба. Народжується дитина – йдуть із хлібом. Виряджали сина у далеку дорогу – і мати замотувала у рушник окраєць житнього хліба. Відзначали весілля з хлібом-сіллю та весільним короваєм. Будували хату – неодмінно приходили із хлібом. Гостей зустрічають хлібом-сіллю. Проводжали в останню путь – теж із хлібом-сіллю. Подивіться на цю красу. Тож порадіймо з вами, що наш насущний у нас на столі. Віддаймо дяку трударям, що викосили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці гарні , смачні, рум’яні , схожі на сонце, паляниці. Хліб – совість наша, хай буде у кожній хаті на столі прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хлібне буває таким. Бувають невмілі руки, які невдало випечуть його. Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не глевків. Бо в народі кажуть Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми. Ось він, хлібчик духовитий, З хрустом кірочки смачним. Ось він – теплий, мов налитий, Щедрим сонцем золотим. І на стіл у кожен дім Завітав, з’явився він.
Хлібе, святий наш хлібе! Перед тобою голову схилю, Вустами прихилюсь до тебе, хлібе! І клятву вимовлю свою. Клянусь тебе любити ніжно, щиро. Клянусь, повіки шануватиму тебе
Пам’ятаймо, що хліб – велика праця. Пам’ятаймо завжди, що хліб – святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі. Гості мої дорогенькі Добра вам бажаю, І за добрим звичаєм хлібом пригощаю Діти в українському вбранні пригощають всіх присутніх святковим короваєм, запашними булочками) Звучить пісня «Хлеб – всему голова.




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал