Методи навчання читання




Скачати 258.65 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір258.65 Kb.

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ







НЕТРАДИЦІЙНІ
МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ
В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ













2
Автор: Мусійчук Інна Петрівна, вчитель початкових класів
Захаровецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Хмельницького району, Хмельницької області
Рецензент: Заграйчук Людмила Миколаївна, методист відділу освіти, молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації.
У методичному посібнику містяться завдання на застосування нетрадиційних методик навчання читання у початковій школі, подано методичні поради щодо розвитку швидкого читання першокласників та учнів 2-4 класів. Окремими розділами подано змістову і структурну логіку підготовки до уроків читання, а також методику здійснення контролю та оцінювання знань з цього предмета.
Рекомендовано для вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл.

3
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………2
1.

Розділ І. Навчання читання першокласників………………... 4
1.1.
Поскладове читання……………………………………….. 5 1.2.
Методика роботи зі складовими таблицями та таблицями слів………………………………………………………………. 6 1.3.
Синтетичне читання………………………………………. 7
2.

Розділ ІІ. Удосконалення техніки читання…………………… 8
2.1.
Система вправ для навчання дітей динамічного читання. 9 2.2.
Методика навчання динамічного читання………………. 12 2.3.
Вироблення догадки під час читання……………………. 17
3.

Розділ ІІІ. Читальна алея……………………………….................20 3.1.
Рекомендовані тексти для учнів 1-го класу……………….20 3.2.
Рекомендовані тексти для учнів 2-го класу…………….…22 3.3.
Рекомендовані тексти для учнів 3-го класу……………….23 3.4.
Рекомендовані тексти для учнів 4-го класу…………….…28
Література …………………………………………………………. 32









4
Вступ
Навчитись умінням читати – головне завдання учнів початкової школи. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою.
Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане; немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення
інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та
інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учня, викличе негативні емоції, що може призвести до зворотного, розуміється, негативного результату.
На жаль, вчителі початкових класів не мають в своїй методичній бібліотечці сучасних технологій навчання динамічного читання. Вузівські курси методик викладання української мови вже втратили рейтинг посібників, за якими можна було б провести сучасний урок читання.
Сьогоднішній урок має ввібрати передову методику, найновіші методичні підходи до його проведення. А де ця методика?
Вона безумовно, є, бо наука і, особливо, практика не стоїть на місці. В педагогічній періодиці час від часу з’являються цікаві знахідки технологій навчання дітей читання. Але вони настільки віддалені одні від одних в часі і у розмаїтті видань, що працюючому вчителю просто не під силу їх від слідкувати, а якщо врахувати, що інновацій з методики читання є дуже багато,

5 то слід констатувати, що цілісної сучасної методики, за якою можна було б навчати дітей, так і немає десятиліттями.
Разом з тим практикою доведено, що ті вчителі початкових класів, котрі зуміли оволодіти
інноваційними технологіями навчання дітей читання, швидше і з меншою затратою сил досягають кращої результативності своєї праці, добиваються глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів.

















6
Розділ
І.
Навчання
читання
першокласників
Читання – це декодування графічної моделі слова в усну форму і розуміння письмових повідомлень, надрукованих в книжці.
Для того ,щоб виховати гарного читача, слід починати з класу навчати дитину свідомому читанню. При цьому вчитель і учень повинні разом пройти основні етапи на шляху оволодіння навичкою читання. Ці етапи включають: а)оволодіння звуко-буквеними позначеннями; б)поскладове читання; в)оволодіння синтетичними прийомами читання; г)синтетичне читання.
Розглянемо детальніше суть даних етапів та практичні вправи для їх реалізації. Структура процесу оволодіння звуко-буквеними позначеннями включає в себе добукварний та букварний період.
Добукварний період складається з:

аналізу мовного потоку(речення ),

поділу слів на склади,

поділу слів на звуки,

співвідношення звука з відповідними графічними зображеннями
(буквами ).
Букварний період складається:

сприйняття графічних зображень (розрізнення та впізнавання букв, співвідношення їх із звуковими);

синтезу букв у склади і слова, процесу читання.
Добукварний період важливий для формування фонематичного синтезу, що в свою чергу дозволяє уникнути помилок у спотворенні звуко-складових частин слова при читанні.

7
1.1. Поскладове читання
Після вивчення дітьми звуко-буквеного склади мови перед вчителем стоїть завдання – розвинути в дитини навичку злиття звуків в склади, а потім складів – в слова.
Склад
є другою, після букви мінімальною одиницею читання, яку дитина повинна впізнати в слові одномоментно. Приведемо схему послідовного переходу від однієї мінімальної одиниці читання до іншої.
Найважче навчити дитину зливати приголосні та голосні звуки, щоб склад вимовлявся одномоментно. Артикулюючи голосні і приголосні звуки, постійно слід наголошувати: щоб промовити приголосні звуки, мовні органи змикаємо. А голосні – розмикаємо. Цей фізіологічний процес і лежить в основі причитування майбутнього складу. Правила читання складу: складаємо мовні органи для вимови приголосного, відкриваємо на голосний і одним поштовхом повітря виголошуємо склад.
ОБ АБ ІН
ОВ
ОД ОМ ЕК ІД
ОС ЕЛ УМ УС
ОВ ОЗ ІТ
ІМ
АМ ОФ АТ УР
ОЦ ІФ
ЕМ ОЛ
ЕН УК ІЖ ОХ
УЧ ОР АЩ ІГ
АХ АЗ УЖ ОШ
УШ АШ УФ АП кул кор бор зоб віл рис тир вар жар сор вап рог пав дол сув тав кир чел жул цуп бир сел гош чут тор мал кош зул пор баг печ нас туп нос ніс пер пек тив роб бот сад кол нов цип гур вас нік дит суб дин
Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим не надоїдливим повторенням досягти миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам’ять, розвиток уваги, пробудження пізнавального
інтересу.

8
1.2. Методика роботи зі складовими
таблицями та таблицями слів
Після того, як діти навчилися зливати звуки в склади, розпочинаємо роботу над автоматизацією складового читання за допомогою поданих вище таблиць. У процесі вивчення кожної букви найзручніше використовувати звуковий абак. При користуванні таким посібником склад ніби матеріалізується.
Пропоную такі види роботи з таблицями:
1.
Читання складових таблиць на початку уроку на протязі 2-3 хвилин.
2.
Вчитель у розрізненому порядку називає склад(діти працюють з однаковим набором) і пропонує дитині швидко відшукати його в таблиці і назвати. Причому час пошуку складу поступово скорочується, а потім стабілізується.
3.
Дітям пропонуються слова, що складаються із складів певної таблиці, а дитина відшукує в таблиці склади, що входять в його склад.
4.
Підбери слова, що починаються (закінчуються) заданим вчителем складом.
5.
Назви слово з ряду поданих, в якому немає заданого вчителем складу.
Наприклад (бо): небо, бочка, грибочки, гриби.
6.
Придумай слово на останній склад у слові, відшукай його в таблиці.
Наприклад: шапка - калина – надія - яблуко…
7.
Синтез слів із складів при одному постійному і одному змінному складі.
Вибери з таблиці склади, які можна дописати до даного, щоб вийшли різні слова.
СА
МА
МА
РА
РО МА
ЛІ
ЛА
КИ
СА


9
1.3. Синтетичне читання
Даний етап характеризується читанням цілими словами, групами слів. Технічна сторона читання вже не затрудняє того, хто читає. Головне завдання-усвідомлення того, що читаєш. На даному етапі відбувається не лише синтез слів у реченні, як на попередньому етапі, але синтез фраз в
єдиному контексті. Смислове здогадування визначається як змістом речень, так
і змістом, і логікою всього оповідання. Розуміння прочитаного можливе лише при достатньому рівні розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.
Дослідження показують, що у 17% дітей 1 класу порушення читання викликані труднощами в розумінні слів, речень, тексту. Тому вчитель повинен приділяти велику увагу словниковій роботі.








10
Розділ
ІІ.
Удосконалення
техніки
читання
Оптимальний темп читання – це темп розмовної мови, який складає 20-150слів за хвилину, адже саме в цьому темпі досягається краще розуміння тексту учнями. Доведено, що учень який не оволодів необхідним темпом читання – потенційний невстигаючий, бо він просто фізично не може виконати домашнє завдання. Швидкість читання впливає на аспекти розвитку. В процесі читання удосконалюється оперативна пам’ять. Швидко читають ті учні які багато читають.
Рекомендації, які дають ефективність читання
1.
Не тривалість, а частота тренувальних вправ;
2.
Шумове читання;
3.
Щоурочні п’ятихвилинки читання.
4.
Читання перед сном.
5.
Вечірнє читання в кругу сім’ї;
6.
Режим ощадного читання. Такий режим автоматично отримуємо при перегляді діафільмів і читанні підписів до них. Це прийом навчання дітей, які не мають бажання читати.
7.
Розвиток оперативної пам’яті, що забезпечується за допомогою зорових диктантів.




11
2.1. Система вправ для навчання
дітей динамічного читання
На жаль, трапляються випадки, коли дитина читає настільки повільно, що рекомендовані І.Т.Федоренком методичні прийоми не дають належного результату.
Розширюючи і удосконалюючи методику І.Т.Федоренко, І.Г.Пальченко зі своїми колегами випробувала систему вправ для навчання читання відстаючих дітей, на основні якої за 2-3 місяці можна навити читати їх зі швидкістю 160 слів за хвилину вголос і 300 – 400 слів – мовчки.
Система вправ, що доповнює рекомендації І.Т.Федоренко, така:
1.
Урок читання розпочинати з перевірки щоденного домашнього завдання: прочитати скоромовкою 300 слів за хвилину (з постукуванням ручкою), причому виразно із відривом очей від тексту. Поступово розмір уривка для читання скоромовкою збільшувати до півсторінки.
2.
Вправи для розвиток пальців рук, що супроводжуються промовлянням скоромовок:

повертати зап’ястя руки вправо-вліво;

скласти долоні і розводити пальці рук;

зімкнути пальці рук в кулаки, повертати великі пальці один навколо другого;

почергово класти руки долонею доверху, вказівним пальцем однієї руки натискати на першу флангу пальців другої руки, піднімаючи і опускаючи їх;

з силою стискувати по черзі пальці лівої і правої руки в кулак;

почергово повертати в різні сторони пальці рук;

повільно і плавно стискати витягнуті пальці рук в кулак; темп вправи поступово збільшується до максимального, потім знову зменшується;

12

постукувати зігнутими пальцями рук по парті, спочатку всіма, а потім
– кожним пальцем окремо;

почергово швидко згинати пальці однієї руки вказівним пальцем другої руки;

випростати руки, злегка потрясти зап’ястями.
Примітка: Промовляння скоромовок з одночасним виконанням вправ для пальців ускладнюють діяльність учнів. Якщо після вправ запропонувати дітям тільки скоромовки, то їх промовляння буде значно кращим. Це є крок до швидко читання. Зазначені вправи рекомендується проводити і на уроках письма як специфічну фізкультхвилинку.
3.
Вправи з цифровими стереоскопічними таблицями Шульте застосовуються для розвитку в дітей поля читання і виконуються за 25 -12 секунд. Цифри пишуться на листах ватману розміром 21×30 см для кожної дитини.
Подаю чотири зразки таблиць:
5 14 12 23 2 14 18 7 24 21 16 25 7 24 13 22 1 10 9 8 11 3 20 4 18 16 5 8 20 11 8 10 19 22 6 23 4 25 3 15 21 15 9 17 1 19 13 17 12 2 15 6 16 9 14 7 18 8 11 22 1 8 20 24 2 16 25 132 9 18 22 10 21 12 6 10 1 20 5 17 11 23 5 25 15 24 17 14 19 7 4 13 19 3 3 12 2123 4

13
Методика полягає в тому, що дитина повинна охопити зором всі п’ять цифр кожного ряду, запам’ятати їх і виконати над ними певні математичні операції.
4.
Крім зорових диктантів за І.Т. Федоренком,
І.Г. Пальченко пропонує на кожен урок набір
(6 речень) для слухових диктантів, які записуються під диктовку вчителя, який читає кожне речення один раз. Кількість букв і слів в реченнях, що диктуються, добирається як і для зорових диктантів.
Коли набір речень записаний, дітям пропонується прочитати їх скоромовкою з одночасним швидким постукуванням ручкою по парті. Кожне речення слід читати 5 – 6 разів з прискоренням.
5.
Швидке списування тексту за такою методикою. Діти тричі читають уривок тексту, а потім їм дається 2 хвилин для списування максимальної кількості слів речень. Швидке списування сприяє розвитку мовних зон мозку.
6.
Наступна вправа – багаторазове читання скоромовкою в два голоси
(парами) за один підручником трьох-п’яти рядків тексту з простукуванням.
Мета вправи
– підвищити темп читання.
7.
В кінці кожного заняття проводяться хвилинні самозаміри швидкості читання вголос і про себе незнайомих текстів.

14
2.2.
Методика
навчання
динамічного
читання
Л.М. Юшкова, заслужена вчителька України, співробітник центру інновацій Одеського ОІУВ.
Від швидкості читання (темпу) залежить розвиток техніки читання. Високий темп читання має важливе життєве значення. Дуже повільне читання затримує мислення, а отже і розуміння прочитаного.
Завдання вчителя початкових класів полягає в тому, щоб за 3 – 4 роки виробити в учнів навички читання дорослої людини 90 – 120 слів/хв вголос і
120 – 140 слів мовчки (це за програмою).
Щодо голосного читання, то вчитель повинен навчити дітей управляти своїм голосом так:
- зробити вдих, набрати повітря в легені,
- затримати трішки дихання і читати до паузи, щоб знову поповнити запас повітря, і так до наступної паузи.
Прийоми вдосконалення швидкості голосного читання, такі:
Організація багаторазового читання одного і того ж тексту на уроці: читання способом естафети, вибіркове читання, читаннях в ролях, виразне читання без допущення помилок, вправи з текстом скоромовок для вироблення міцних навичок чіткості вимовлення в будь-якому темпі.
Навчити учнів добре читати вголос – це тільки половина шляху до досягнення мети, поставленої перед учителем. Учитель має навчити учнів читати мовчки, на оптимальному рівні динамічного читання як основи для самостійного здобуття знань.
Динамічне читання – це читання зорове, швидке, свідоме і творче, яке характеризується тим, що читач приймає інформацію в мозок через здоровий канал, обминаючи мовний і слуховий.

15
Діапазон швидкості динамічного читання 300 – 800 слів за хвилину.
Щоб підготувати молодших школярів до такого читання, необхідно, починаючи з другого класу, проводити систематично вправи на збільшення кута зору. Що таке кут зору? Психологами доведено, що одиницею сприйняття тексту є фраза, слово, а не склад; текст сприймаємо в момент пауз-фіксацій.
Відрізок тексту , який сприймається при зупинці називається кутом зору.
Чим ширший кут зору, тим менше зупинок і вище швидкість читання.
Наведемо зразки карток для навчання учнів для динамічного читання шляхом збільшення їхнього кута зору та розвитку зорової пам’яті.
Односкладові, мак рак лак стіл кран банк вовк двоскладові, парта атлас атом шофер касир зоря земля трискладові, акробат автомат агроном апарат аромат дитина ластівка чотири- і багатоскладові атмосфера атракціон аплодисменти автомобіль акордеон громадянин перепелиця
Як же миттєво пізнавати зміст слів кожної таблиці? З кожного таблицею можна працювати декілька уроків, показуючи слова на таблиці і кількість слів постійно збільшувати, але час (10-5 сек) для їх причитування не змінювати.
Що не читати слова складами, а миттєво пізнавати їх, необхідно навчити учнів читати зверху вниз. З цією метою учень повинен спрямувати погляд не на окремі слова, а на всю групу слів (на весь стовпчик), розширити поле зору, погляд ніби сковзає по центру стовпчика, злегка захоплюючи ліву і праву сторони його, щоб бачити весь стовпчик.
Вправляння слід розпочати із стовпчика з 2-х, 3-х слів, а потім кількість слів збільшувати і переходити до фраз і речень, які вчитель запропонує.

16
Зауважимо, що систематичне використання описаних вправ дозволяє розвивати в учнів зорову пам’ять, розширювати кут зору, збільшувати швидкість мовчазного читання, отже, з накопиченням досвіду активна артикуляція переходить у пасивну, внутрішню, потім читач лише думає про те, що він читає. Але це можливо за умови, коли інформація поступає в мозок не слуховими каналами, не через мовний апарат, а зоровими каналами.
Подолання бар’єра промовляння – процес складний, вимагає творчого підходу, великої уваги із сторони учителя. Подаємо деякі прийоми роботи навчання динамічного читання:
1.
«Читання під рахунок». Вчитель показує карту з написаними словами, попередньо запропонувавши учням рахувати вголос
1,2,3,4,5… і одночасно дивитись на слова, з’ясовуючи їх зміст.
Ця вправа дозволяє задіяти слуховий канал, внутрішня артикуляція переключається під рахунок, інформація передається безпосередньо в мозок.
2.
«Губи». Методична мета аналогічна.
Методика використання: вчитель перед тим, як дата завдання до мовчазного читання тексту пропонує дітям прикрити губи пальцем (кількома пальцями), щоб позбавитися ворушіння.
3.
«Блискавка». Вид читання спрямований на підняття верхньої межі
індивідуального діапазону швидкості. Перевірку техніки мовчазного читання.
Методика: вчитель пропонує текст для читання мовчки. По команді
«блискавка» діти читають текст, виконуючи таке завдання: прочитати швидко і зрозуміти прочитане. Після того, коли час, визначений вчителем вийшов, учнів ставлять помітку на тому місці, до якого вони дочитали, рахують кількість прочитаних слів. Вчитель визначає, хто досяг вищого темпу читання мовчки.

17 4.
«Віконце». Вправа, що запобігає перечитуванню та регресії очей під час прискореного читання.
Методика: учні за завданням учителя накладають смужку паперу на сторінку підручника розміром 30×100 мм, в якій вирізано віконце на висоту букв тексту і довжиною багатоскладового слова. Цим пристроєм діти користуються як вказівкою, посуваючи його рядками, читаючи слова у віконечку.
5.
«Небо-кидок» – сприяє навчанню учнів орієнтуватись у тексті на сторінці підручника, миттєво знаходити місце читання.
Методика: по команді «Кидок» учні мовчки читають заданий текст 5-15 секунд, потім вчитель промовляє слово «Небо». Діти сприймають його як сигнал до того, щоб підняти голови, опустити руки і загубити текст (речення), яке читали; після сигналу «Кидок» учні швидко шукають текст і продовжують читати; вправа повторюється 3-4 рази на кожному уроці читання.
6.
Вправа «Буксир» – використовується для стимуляції як мовчазного, так і голосного виразного читання.
Учитель читає текст уголос, а діти – пошепки або мовчки (тільки очима), намагаючись не відставати від учителя. Після причитування одного-двох речень разом з учителем, учні продовжують читати кілька речень самостійно
(мовчки). Тоді знову з вчителем, який читає текст вголос. Таке чергування повторюється декілька разів. Для перевірки розуміння прочитаного вчитель ставить учням запитання за змістом тексту.
7.
Ефективний прийом для перевірки голосного
(виразного) читання є запис прочитаного тексту окремими учнями на магнітофонну стрічку, після чого проводиться аналіз допущених помилок учнем, який читав, або учнями класу, які слухали і помічали помилки.
8.
Вправа «Читання парами» переслідує ту ж мету, що й вправа «Буксир».
Вчитель пропонує читати текст підручника двом учням, один з яких

18 сильніший. Слабший учень, природно, буде відставати. Психологічно – впливовий аспект цього прийому дуже великий, адже учень не хоче бути гіршим за свого товариша. Рекомендація вчителя – підготувати вдома читання тексту в потрібному темпі – обов’язково знаходить практичну реалізацію.
9.
Для розширення кута зору на етапі навчання грамоти використовують складові пірамідки. ко сар
Р
О пар та
Н
У кар та
С
Е пар кан
М
І
друж
ба
К
А
Варто широко застосовувати читання слів з наростаючою кількістю букв згори до низу з фіксуванням погляду на вертикальні лінії (слова записуються пірамідкою). м и по ле річ ка шко ляр трам вай комба йнер
Пізніше можна запропонувати для читання сторінку, розрізану вертикально на дві половини, які розсовуються на максимальну відстань і читаються вголос. Для цієї вправи тексти слід вирізати із старих підручників і наклеїти їх на тренувальні таблички.
Зазначені нові методичні прийоми навчання учнів динамічного читання використовуються поряд з традиційними, що в сукупності дає позитивні кінцеві результати: значно зростає швидкість читання і якість розуміння прочитаного.

19
2.3. Вироблення догадки під час
читання
Догадка під час сприймання змісту тексту є однією з основних умов швидкого читання,яке характеризується не лише великим діапазоном темпу звучання учнем сторінок книги,але й глибоким проникненням в зміст тексту . Крім цього догадка активізує мислення читаючого.
Догадка – (предвосхищение, предугадивание по російськи, антиципація по латині) – є однією із важливих властивостей нашого мислення. Вона бере активну участь в усіх видах людської діяльності, від найбільш простих до вищих, до яких відноситься також читання.
Взявши за основу попередній логічний і почуттєвий досвід особистості, антиципація (догадка) дозволяє значно швидше і точніше досягнути мети,
інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим.
Антиципатія піддається тренуванню, хоча при кожному виді діяльності ці тренування мають свою специфіку і тривалість їх проведення.
Читання в цьому відношенні не є виключенням. Вміння швидко антиципувати букви і буквосполучення, слово і словосполучення, навіть цілі слова є однією з основних передумов швидкого, правильного, свідомого читання як вголос так і мовчки.
Вже на першому етапі знайомства з буквами і необхідності швидкого і точного визначення їх тотожності (ідентифікації), дитина може це зробити, використовуючи антиципатію – по верхній, найбільш інформативній частині букви вона може визначити її всю, не обводячи очима всього контуру.
Не менше важливо уміти при читанні угадувати голосні, які часто зустрічаються в текстах. Спеціальні вправи даються для антиципації закінчень дієслів,

20
іменників, прикметників, окремих частин словосполучень. Особливе місце в усій системі навчання антиципації при читанні займає вироблення вміння проникнення в підтекст.
Нижче подаю кілька вправ для тренувань,за допомогою яких вчитель початкових класів зможе навчити учнів різних способів угадування слів, словосполучень… за певними їх ознакам, усвідомити їх значення і в наслідок цього досягти високого темпу читання, високопродуктивної роботи з книгою, як першоосновою грамотності, знань, освіченості.
Вправа 1. Впізнай букву по її верхній частині.
Виготовити таблиці голосних
і приголосних на кожного учня на твердому папері, на які нанести друкованим шрифтом голосні а потім приголосні. Кожна літера повинна повторюватись на таблиці не менше 8-10 разів. Дається завдання дітям закрити на ½ ряди букв знизу цупким папером, а потім читати. Як варіант можна друкувати тільки верхні частини букв. Це ускладнить роботу, бо не включається можливість підглядування.
Вправа 2. Робота з таблицею складів. Бажано включити в таблицю найбільш вживані склади: «приголосна – голосна» (ма, во, су…), «приголосна – голосна – приголосна» (тут, рот, кіт…) і приголосна – приголосна – голосна»
(про, кла, два… ). Перекриваємо нижню частину складів цупкими смужками паперу. Впізнання букв і зчитування складів вголос проводиться не по порядку, а вибірково.
Вправа 3. В кожній групі слів визначити пропущені голосні.При чому потрібно орієнтуватись на перше слово. При складнощах з виконанням даного завдання бажано перейти на роботу в парах.

21
Мир – двгий ,крткий, вчний, питання – легке, склдне, прсте, плід – смчний, гркий, слдкий, отрйний, пам’ять – дбра, пгна, вчна, волосся – чрне, свтле, све, булочка – свжа, смчна, млнька, місто – бгтлюдне, влке, млньке.

22
Розділ 3. Читальна алея.
3.1. Рекомендовані тексти для учнів 1-го класу
Де беруться срібні павучки?
Сидить старенька бабуся на сонці. А сонечко осіннє не пече, а тільки гріє ласкаво. Дивиться бабуся
– в повітрі пливуть срібні павутинки. «Звідки вони пливуть, де вони беруться?»
- питається бабусі внучка. А бабуся розповідає казку про ткача-павучка.
На високій тополі, що стоїть над шляхом, живе ткач-павучок. Сидить він високо-високо, аж під самою хмарою. Ось як пливе біла хмаринка над тополею, а павучок ловить його й ловить. І пряде з пушинок тоненькі ниточки, а з ниточок тче собі гніздечко. А зайві ниточки падають із тополі й летять- летять, осяяні сонцем, нагадуючи всім, що літо у вирій з пташками збирається летіти.
В.Сухомлинський
Петрик, собака і кошеня
Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в сад. Бачить, біжить на зустріч чорний кудлатий собака. Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило
Петрика: «Захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра». Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голову до нього і жалібно нявчить. Собака зупинився, злякано подивився на Петрика й сховався в кущах.
В.Сухомлинський
Жадібна синичка
Коли випав перший сніг , діти в нашому дворі змайстрували годівничку.
Тільки-но розвиднілося – прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння – й пурх на тополю. Всілося, й притисла насіннячко до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло! А тут і три горобці нагодилися. Вгледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір’я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає. Горобці, напевно не хотіли сваритися. Подзьобали біля кормушки на землі крихт та й

23 полетіли собі далі. А синичка наїлася собі вдосталь, надулася, ніби кулька, й нікого більше до годівнички не пускає. Нечасто стрінеш таку жаднюгу. Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше добути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама. Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити?
В.Приходько






















24
3.2. Рекомендовані тексти для учнів 2-го
класу
Весела зима
Весела зима цього року видалася. То захурделить на кілька днів та ночей сніговицею, то затріщить морозом, розмалює шибки візерунками, то засріблиться інеєм на деревах.
Дітям за такої зими розваг вистачає. Хто снігову бабу ліпить, крижані фортеці мурує, хто на санчатах з гірки спускається, хто на ковзанах по дзвінкому льоду гасає. А прибіжать діти додому, в хаті тепло й затишно.
Давай заведемо кицьку
Побував маленький Лесик в гостях у бабусі. Весело там! Гуси гелгочуть, півні кукурікають, корівки, ідучи з пасовиська, поважно сопуть, несуть тепле запашне молочко... У місті такого не побачиш. Та найбільше подружився Лесик
із кицькою Муркою. Лагідна така кицька, пухнаста, удень грається чи дріма, а вночі мишей ловить.

Тату, – каже Лесик, – знаєш що? Давай і ми заведемо кицьку!

Навіщо? – питає тато.

Щоб мишей ловила.

Так у нас же мишей нема.
Подумав-подумав Лесик, а тоді й каже:

А ми й мишей заведемо!
Райдуга в бурульці
Удень почав танути сніг, капали краплі з дахів. А вночі знову підмерзло.
Вийшов з хати Юрко і побачив велику крижану бурульку. Вона звисала з даху. Зійшло сонце, і бурулька заблищала різнобарвними вогниками – синім, зеленим, червоним, блакитним, жовтим.
Юрко стоїть, затамувавши подих від здивування. Красива бурулька, мов райдуга.
На даху біля бурульки сіли горобці та й цвірінькають. Вони теж милуються бурулькою.

25
3.3. Рекомендовані тексти для учнів 3-го
класу
Конфуцій
У Стародавньому Китаї жив філософ
Конфуцій. Філософ-означає мудрець, мислитель.
Народився Конфуцій у знатній, але збіднілій сім’ї. Батько його був хоробрим воїном і відрізнявся великою фізичною силою. Він загинув, коли
Конфуцію було всього 3 роки. Мати померла, коли хлопчикові було 16 років.
Дитинство у Конфуція було важким і бідним, але це не завадило йому стати освіченою людиною.
У часи, коли жив Конфуцій, бути освіченим означало володіти шістьма видами мистецтв: виконувати ритуали(правила поведінки),розуміти музику, стріляти з лука, управляти колісницею, уміти читати і знати математику. Спочатку Конфуцій був чиновником (державним службовцем),а потім відкрив свою школу. За переказами у Конфуція, було три тисячі учнів.
Конфуцій ділився з учнями своєю мудрістю і незабаром став дуже знаменитим. До нього за порадою часто зверталися правителі старокитайських держав. Чому ж учив Конфуцій? Він вважав, що найголовніше-щоб кожна людина чесно займалася своєю справою на своєму місці. Філософ говорив, що усі мають у своєму житті бути добрими і справедливими, і жити за таким правилом: «Чого собі не бажаєш, того не роби й іншим».У сім’ї мають бути добрі стосунки, коли старші люблять менших і піклуються про них. Молодші ж повинні любити і шанувати своїх батьків і бути відданими.
Після смерті Конфуція У Китаї на честь філософа було побудовано храми. Будинок мудреця був перетворений на музей. А вчення Конфуція поширилося не лише у Китаї, але і по всьому світу. Багато висловів стали переказами, які часто вживають сучасні китайці. Наприклад: «Серед трьох, що йдуть, напевно знайдеться той ,хто гідний стати моїм учителем», - що означає: у кожної людини є свої достоїнства, тому люди повинні вчитися один в одного.


26
Валентина Володимирівна Терешкова
16 червня 1963 року весь світ дізнався, що в космос полетіла жінка. Це була Валентина
Терешкова, перша жінка-космонавт. Політ
Валентини тривав майже три дні. За ці три дні вона витримала 48 обертів навколо Землі і повернулася на Землю знаменитою.
Народилася Валентина в Росії, у селі Масленніково, неподалік від міста
Ярославль. Батько працював трактористом. Мати займалася домашнім господарством. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, батько пішов на фронт
і загинув. Матері довелося самостійно виховувати трьох дітей, і вони переїхали до Ярославля. Валя закінчила школу ,стала працювати і одночасно навчалася далі. Про космос вона навіть не мріяла. Окрім роботи і навчання ходила до аероклубу, вчилася стрибати з парашутом, Валентина зробила 163 стрибки.
Завдяки заняттям парашутним спортом Валентина пройшла відбір і потрапила до першого загону космонавтів. У цьому загоні льотчики вчилися, готувалися до польоту в космос.
Під час навчання вона проходила складні тренування. Наприклад, потрібно було знаходитися в льотному комбінезоні в термокамері(дуже спекотна кімната)при температурі 70 градусів. У сурдокамері (кімната, у якій не чути жодних звуків)потрібно було провести 10 діб. Були тренування у невагомості. У стані невагомості необхідно було написати своє ім’я, прізвище, спробувати поїсти, поговорити по рації. Проводилися тренування з приземлення на парашуті і зі стрибків з парашутом у море. Усі ці випробування Валя витримала і 16 червня на кораблі «Схід-6»здійснила космічний політ. Позивні на час польоту у неї були «Чайка».Перед зльотом вона сказала: «Гей! Небо, зніми капелюха!»
У польоті було не легко, Валя відчувала великі перевантаження, вела бортовий журнал і робила фотографії горизонту. З космосу Валентина повернулася знаменитою. Вона не зазналася, залишилася такою ж

27 працелюбною, доброю, скромною, чуйною. Люди, які знають Валентину
Терешкову, завжди говорять про неї з великою повагою.
Князь Ярослав Мудрий
Слово князь походить від слов’янського «князь
– кінний воїн». Князями у Давній Русі називали правителів. У мирний час князі управляли життям народу руського – давніх слов’ян, а нападали вороги, то ставали воєначальниками.
Одним з руських князів був Ярослав Мудрий, син князя Володимира.
Спочатку Ярослав правив у Новгороді, а потім – у Києві. Багато гарних справ він зробив за час свого управління. Князь був хоробрим, розумним і справедливим. Він не любив воювати, йому більше подобалося будувати нові храми, відкривати училища в містах, викликати з інших держав художників для прикрашання церков. Але якщо було потрібно, якщо ворог нападав на рідну землю, Ярослав ставав на чолі руської дружини. У 1036 році він переміг печенігів і звільнив Русь, від їх набігів. У Києві князь заснував Софіївський собор, побудував Золоті ворота, оточив місто неприступними валами.
Ярослав зібрав усі закони, за якими пращури управляли Руською землею. Так з’явилася перша книга законів на Русі, яка називалася «Руська правда».Величезні кошти витрачав князь на листування і переведення книг на руську мову. У Новгороді заснував першу велику школу для дітей. Зібрав бібліотеку, яка зберігалася у Софіївському соборі. Ось за ці славні справи народ
і прозвав Ярослава Мудрим. Слава його була дуже великою. Багато королів і царів вважали за честь бути його союзниками і поріднитися з ним. Дуже піклувався Ярослав про мир І помираючи, залишив наказ синам: «Майте любов між собою, тому що усі ви брати. Якщо в ненависті житимете, у розбратах і сварах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, яку здобули трудом великим.


28
Агнія Львівна Барто
М’ячик
Упустила в річку м’ячик.
Наша Таня гірко плаче
- Годі, Танечко, не плач:
Не потоне в річці м’яч.
Ці вірші ти ,звичайно ж, знаєш з дитинства. І знаєш хто їх написав –
Агнія Львівна Барто.
Агнія Барто народилася в Росії, у Москві. Батько її, Лев Миколайович, був ветеринарним лікарем. Саме він навчив дочку читати і любити книги.
Вірші Агнія стала писати з самого дитинства. Перший вірш написала у чотири роки. Але письменником стати не мріяла – хотіла стати балериною.
Після гімназії Агнія вступила до хореографічного училища. Училище успішно закінчила, але балериною так і не стала. Їй на той час вже дуже подобалося писати вірші. Агнії було 19 років, коли надрукували її першу книжку. Відтоді вона написала багато книг для дітей. Багато її віршів стали піснями. Агнія Львівна у своєму житті зробила ще одну велику і чудову справу.
Після Великої Вітчизняної війни вона вела радіопередачу «Знайти людину».
Війна – це завжди страшно. Під час війни люди втрачають близьких.
Ось і під час Великої Вітчизняної багато людей втратили своїх батьків, братів, сестер, стали сиротами. Вони жили у дитячих будинках і дуже хотіли знайти своїх рідних. Агнія Львівна зачитувала листи дітей у прямому ефірі радіостанції «Маяк». Діти писали про те, що вони пам’ятають про своє довоєнне життя. По цих спогадах батьки пізнавали своїх дітей, з якими їх розлучила війна.




29
Яблунька і літо
Юрко й Мишко весною посадили біля школи яблуньку. І домовились: на канікулах будуть приходити до школи й поливати її. Сьогодні поливатиме Юрко, завтра – Мишко, потім знову
Юрко, потім Мишко. Ростиме собі яблунька – сил набиратиметься.
Настали канікули. «Сьогодні мені поливати яблуньку, – подумав Юрко.
- Та хіба їй що станеться, як один день не полити? Завтра прийде Мишко в поллє...»
Настав Мишків день. Далеченько жив Мишко від школи. Він собі й подумав: «Учора ж поливав яблуньку Юрко... Нічого їй не станеться, як один день не полити. Завтра знову Юрків день, він трохи ближче від школи живе, хай собі й поливає». Минали дні, Юрко надіявся на Мишка, а Мишко на Юрка.
Кілька днів яблуньку ніхто не поливав. А щодня приходив до школи маленький Андрійко. Він годував рибок у шкільному акваріумі. Бачить хлопчик: ніхто яблуньки не поливає, ось-ось засохне. Він і став її щодня напувати. Зеленіє яблунька, сил набирається.
От і перше вересня. Прийшли діти до школи. Не терпиться Юркові взнати: а чи поливав же Мишко? І Мишкові хочеться дізнатися: чи Юрко поливав?
Пішли хлопці до яблуньки. Ідуть і мовчать. А як побачили, що вона зеленіє, то засоромилися і потупились у землю. Бо кожен подумав: це ж тільки я не поливав, а товариш мій поливав.
Так і стояли хлопці перед яблунькою, схиливши голови, аж поки не пролунав дзвінок.





30
3.4. Рекомендовані тексти для 4-го класу
Бузина
Жив колись старий-престарий чоловік. Жив самітно. Мав тільки одного-єдиного сусіда – бузька на стрісі своєї хатини. Бузьок, щоправда, жив не сам: кожного року прилітав він навесні зі своєю бузьчихою, клекотали удвох, вітали старого. А він виходив з хати, дивився з-під долоні на бузьків і щось ніби промовляв до них. Ніхто, правда, не чув, а тільки казали, що було таке. Потім бузьки виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати.
Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще заслабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. І хоч який був кволий і немічний, але підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Десь із місяць виходжував його, а коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс надвір і випустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням…
І кожне з них принесло у дзьобові по зернині. Поклали ті зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні, принесені з країв, де квітує вічне літо. І що тільки любов і ласка підказала бузькам, які саме зерна потрібно принести старому.
Оту зернинку, що приніс бузьок, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха, – над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зерен небачені тут раніше кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами: бузьків кущ – фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. І назвав той вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин – бузиною.
Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.
А коли старого вже не стало на світі, розрослися оті кущі по всьому краю. І залишилися люди вдячні старому, що навчив їх робити з бузини ліки…
Федір Мамчур

31
Чому Липень Липнем назвали
Було тихо й спекотно. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоніли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали. Все було так, як повинно бути в місяці липні.
Ото тільки сам Липень був чимось незадоволений. Сонце яскраве-преяскраве, небо чисте, безхмарне, а Липень хмурився.
– І чого мене так назвали? – думав він. – Незрозуміло. Всі брати-місяці правильно звуться. Січень – снігом січе, Травень – трави жене, Жовтень – лист фарбує. Чому ж мене Липнем назвали? Може спитати кого-небудь?
Побачив пташку й питається:
– Скажи, будь-ласка, як тебе звуть-величають?
Нічого не відповіла пташка, за мухою погналася, кинулась праворуч, кинулась ліворуч, клацнула дзьобом – і немає мухи.
– Мухоловка, – здогадався Липень.
Бачить, у лісі, біля берези, гриб росте, ніжка струнка, шапинка темно- бура.
«Цікаво, – думає Липень, – може, його теж неправильно назвали, дай-но спитаю».
Нічого не відповів гриб, під березою сховався.
– Підберезник, – здогадався Липень.
Дивиться він, у тому ж лісі, на низеньких кущиках, ягоди чорніють. Не питаючи, відразу до тямив – чорниця визріває.
– Усіх, усіх як треба звуть, – зітхає Липень, – тільки чому мене Липнем назвали?
– Липнеш до всіх, от і назвали, – пробурчав старезний Пеньок, що куняв особі на осонні.
– Он воно що, – обурився Липень, – липну до всіх …

32
І стало йому гірко, тяжко від такої несправедливості. Зітхнув бідолаха. А навкруги так гарно, сонце яскраве, повітря духмяне, чи то медом пахне, чи то липа цвіте… От воно що, – зрадів Липень, – тому мене й Липнем назвали, що в цей час липа цвіте, а бджоли з липового цвіту мед збирають, який у народі називають «липцем».
Над водою бабки літали, на кущах ягоди дозрівали, понад квітами бджоли гули, а на узліссі липа цвіла. Все було так, як і повинно бути в липні.
За Іриною Прокопенко
Бо за морем

чужина
Один добрий господар – Хлібороб – мав родючу ниву. Щороку сіяв на ній пшеницю. Було, як тільки вона доспіє, скосить її, а на стерню прилетить
Журавель – колоски збирає. І дякує Хліборобові, що такої доброї пшениці надбав.
Та ось настав тяжкий рік. Ціле літо не було дощу. Ледве викинула колос пшениця та згоріла на пні. Прилітає Журавель, а Хлібороб сидить над засохлою нивою.
-
Що ж тепер робитимеш, Хліборобе? – питає Журавель.
-
Оратиму та сіятиму пшеницю, – каже Хлібороб. Задумався
Журавель, не вірить. А Хлібороб ниву оре, пшеницю сіє.
Минула зима, настала весна. Зазеленіла нива. Та знову спіткало
Хлібороба велике горе. Знову за все літо не випало на землю жодної краплини дощу. Ледве викинула колос пшениця та й згоріла на пні.
Прилітає Журавель, а Хлібороб сидить над засохлою нивою. Змарнів, схуднув, тільки очі блищать. Коло нього діти й дружина – теж змарнілі, бо їсти нічого. Сидять над засохлою нивою, а біля них мішечок із зерном стоїть.
-
Що ж ти тепер робитимеш, Хліборобе? – питає Журавель, як і минулого року.
-
Оратиму та сіятиму пшеницю, – каже Хлібороб.
-
Навіщо ти сили марно тратиш і зерно губиш? – запитує Журавель. –
Спечіть хліба з тієї пшениці, що залишилася, та їжте, бо з голоду помрете. Та

33 линьмо зі мною за море, там і земля родюча, і посухи немає.
-
Не підемо нікуди, – каже Хлібороб.
-
Не підемо нікуди, – кажуть діти.
-
Не підемо нікуди, – каже мати.
-
Чому не підете? Ви ж голодні вже два роки – посуха.
-
Бо за морем – чужина, – каже Хлібороб.
-
За морем – чужина, – каже мати.
-
Не хочемо на чужину! – плачуть діти.


















34
Література
1.
Державний стандарт початкової освіти // Початкова школа. – 2006. – №3 2.
Аналітичний звіт про моніторингове дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі / Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, Т.Ф.
Алексєєнко та ін.. // Початкова школа. – 2006. – №2. – С. 1-4.
3.
Біденко В.В. Аналіз тексту твору на основі його багаторазового перечитування // Рідна школа. – 2002. – №4. – С. 40-43.
4.
Едигей В. Вчися читати, малюк! – К.: Гранд, 1997.
5.
Ігнатенко Н. Особливості розуміння навчальних текстів молодшими школярами // Світло. – 2002. – №4. – С. 40-43.
6.
Капська А.Й. Виразне читання. К.: Вища школа, 1995. – 168с.
7.
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи:
Метод. Рекомендації. – К.: Початкова школа, 2002. – 128с.
8.
Куріпта В.І. Ефективні методи і прийом удосконалення навички читання
// Початкове навчання та виховання. – 2005. – №29-30. – С. 38-48.
9.
Мовчун А.І. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа.
– 2003. – №5, 6, 10, 12, - 2004. – №1,4.
10.
Омельченко С. Розвиток мислення та фантазії на уроках читання //
Початкова освіта. – 2005. – № 41. – С. 5-9.
11.
Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання.
// Початкова школа. – 2000. – № 7. – С. 44-48.
12.
Пелешок Е. Робота над засобами виразності на уроках читання
/Е.Пелешок, Т. Шевчук. // Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 12-14.
13.
Потапова Т.А. Практикум виразного читання / Т.А. Попова, Н.М. Зорька.
– Вінниця: Вид-во Вінницького пед.. ун-ту, 2003.
14.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 клас. – К.:
Початкова школа. – 2006. – 432 с.
15.
Савченко О.Я. Читання // Навчання і виховання учнів 1-4 класів. – К.:
Початкова школа. – 2005.
16.
Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві: Вибр. тв.: У 5т.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал