Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році на тему «Щоб у серці жила Батьківщина»





Сторінка2/9
Дата конвертації08.11.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Список використаних джерел
1. Віднянський С. Незалежна Україна двадцять років між Європою та Євразією / Степан Віднянський // Україна – Європа – Світ Міжнародний збірник наукових праць / гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль Вид-во
ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. – Вип. 6-7: й річниці Незалежності України присвячується. – С. 24-38. – (Серія Історія, міжнародні відносини.
2. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дату загальноосвітніх навчальних закладах [розроб. і упоряд.: Г. Байкєніч, О. Охрімчук]. – Дніпропетровськ : ПП Ліра ЛТД», 2016. – с. 120.
3. Незалежність України в глобалізованому світі вектори XXI століття : зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (Київ, 22 серп. 2011 р) : до 20-річчя незалежності України / упоряд. Я. А. Жаліло, С. О. Янішевський. – К. : НІСД,
2011. – 192 с.
4. Прієшкіна О. В. Значення Декларації про державний суверенітет для функціонування Конституційного ладу України / О. В. Прієшкіна // Проблеми становлення правової демократичної держави. – 2008. – № 1. – С. 3-5.
5. Стерчо П. Карпато-українська держава / П. Стерчо. – Львів, 1994.
6. Томенко М.В. Історія української конституції : навчальний посібник /
М.В. Томенко. – К. : Освіта, 2009. – 464 с.
7. Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році методичний посібник / укладачі Ю.В. Міцай, СМ. Пляка, О.П. Третяк, О.В. Ревнивцева. – Кіровоград ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.













13
Третяк О.П.,
старший викладач кафедри
дошкільної та початкової освіти
КЗ «КОІППО
імені Василя Сухомлинського,
кандидат педагогічних наук

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА
ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Патріотизм сьогодні є не лише пріоритетним напрямом у вихованні, ай нагальною потребою як держави, такі кожної особистості, яка готова покласти за неї життя. Водночас особистість вправі розраховувати на взаємну любов від держави, що була б спрямована на створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності кожного, формуванню патріотичної самосвідомості на основі моральності. Кожен навчальний заклад має стати для дитини осередком становлення громадянина-патріота України. Ураховуючи вікові особистісні новоутворення дитини молодшого шкільного віку, процес патріотичного виховання розпочинається з першого року її навчання у школі. При цьому слід обов’язково спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент в дошкільному віці та в процесі родинного виховання [2, С. 3].
Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів та позаурочні заходи. В. Сухомлинський визначає патріотизм як любов до Батьківщини, як одне з найбільш глибоких і благородних почуттів людини Це творча, неспокійна любов дорідної землі, до всього, що створено старшими поколіннями і твориться сучасниками в ім’я прийдешніх поколінь, це не пасивне милування оточуючим тільки тому, що воно рідне, а боротьба за величі могутність Батьківщини, це одне із найскладніших і найбагатогранніших моральних почуттів. У ньому органічно поєднується любов дорідної природи, села і міста, рідної матері і рідної мови. Почуття любові дорідного, близького, дорогого переплітається з свідомістю патріотичного обов’язку перед народом, з думкою про особисту відповідальність за його ідеали, боротьбу, прагнення [6, С. 3-4]. Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу Мова і мовлення необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов дорідного слова, прагнення вивчати українську мову. У х класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної. Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами

14 мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців. Рідна мова – духовне багатство народу. Мовленнєва культура людини – дзеркало її духовної культури [1, С. 27]. У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей. Чільне місце має займати використання малих фольклорних форм. Реалізуючи їх виховний потенціал, доцільно пояснити дітям, що багатство й розмаїття народної творчості свідчать про мудрість і талановитість українського народу, а знання та трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь [3, С. 8]. У підручниках з літературного читання змісті методика дитячого читання створюють належні передумови для всіх аспектів патріотичного виховання. Тема виховання любові дорідної домівки, краю, України виразно звучить у найбільшому розділі підручника для другого класу Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини (Савченко О.Я. Літературне читання. – К Видавничий дім Освіта, 2012. – С. 53). У найкращих творах українських поетів і письменників розгортається образ нашої Батьківщини – України – Вітчизни. Діти поступово роблять узагальнення, це край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки. А зараз живемо ми з вами. Українці люблять свою домівку, свою родину, рідний край, свою мову. З чого ж починається Батьківщина На це непросте для дітей запитання доступно й образно відповідає поет Анатолій Костецький у вірші Батьківщина. У кожній строфі поезії проступає її образ – від найближчого, конкретного до далекого це домівка твоя і школа… Батьківщина – це мама й тато, це твої найщиріші друзі і бджола у веснянім лузі. Батьківщина – це рідна мова, це дотримане чесне слово [4, С. 147].
Невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація проектів патріотичного змісту. Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови Ми – маленькі українці, Свято рідної мови, Шевченківське слово та ін. На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі. На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову. Навчальний предмет Я у світі спрямовано на формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм,

15 працелюбність, взаємоповага. Це передбачає, у свою чергу, формування в дитини свого власного Я, становлення віри у свої сили, талант, здібності виховання творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя якнайвищої цінності. Бути патріотом – значить духовно піднятись, усвідомити в Батьківщині безумовну цінність, яка дійсно й об’єктивно їй притаманна, приєднатись до неї розумом і почуттями. У той же час патріотизм передбачає відкриття в самому собі безмежної відданості Батьківщині, спроможності безкорисно радіти її успіхам, служити їй, поєднати свою долю з її долею [1, С. 24]. Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей
- про навколишній світу взаємозв’язку компонентів Я – людина, Людина серед людей, Людина в суспільстві, Людина і світ»;
- про способи пізнавальної та практичної діяльності, усвідомлення необхідності знати державну мову, шанувати символи держави засвоєння моделей поведінки, які відповідають законодавству України, ураховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;
- оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів аргументує переваги громадянських учинків, наприклад участь у волонтерських заходах тощо).
Провідною темою у вивченні іноземної мовив початковій школі є, безумовно, «Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх близьких. Під час вивчення матеріалу з теми Свята і традиції, молодших школярів слід ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається. Знання, які учні отримують на уроках іноземної мови, мають подаватися через призму знань, сформованих у процесі оволодіння рідною культурою. Тому, під час ознайомлення зі святковими традиціями зарубіжних ровесників, необхідно обговорити сімейні традиції, традиції святкування у власній родині та в дитячому колективі, у якому перебувають діти. При вивченні теми Помешкання (й клас) варто звернути увагу учнів на будинки в українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до домівок батьків і дідів. При вивчені теми Погода можна дати завдання намалювати карту України і порівняти погоду в Україні з погодою у тій країні, мову якої вивчають учні. Уроки природознавства мають великий потенціал для здійснення патріотичного виховання молодших школярів. Проводячи спостереження, учні навчаються бачити явища природи в усій красі. У них виробляється звичка берегти її, з’являється розуміння того, що все в природі взаємопов’язане. Одержуючи знання з курсу, діти засвоюють правила екологічної поведінки в природі, а через екологічну освіту в них формується відповідальне ставлення до природи, гуманізм, патріотизм.

16 На уроках трудового навчання діти знайомляться з традиційними народними ремеслами України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки. На уроках музичного мистецтва учні мають змогу відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів [3, С. Ключовим завданням уроків образотворчого мистецтва є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості. Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості Слава українським військовим, У світі немає кращої країни, ніж Україна, Наш прапор майорить над світом – країни вільної ми діти та ін. Доцільно практикувати проведення першого уроку у формі зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участі дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії. Організовувати виховні проекти Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо», Я і моя родина, Моя маленька батьківщина, Листівка для воїна АТО. Проводити тематичні виховні години, бесіди на теми Славетні українці, Козацькому роду немає переводу [3, С. 9]. Акценту виховній роботі слід зробити на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та тощо. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш прийнятними для них є такі форми діяльності ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, інсценування, екскурсії, бесіди, ранки, свята, усні журнали групові справи соціально-проектна діяльність, методики колективних творчих справ, створення проблемних ситуацій, оформлення альбомів, уявні подорожі, конкурси, школи ввічливості, демонстрації, розповіді, моделювання, вікторини, виставки малюнків, операції-рейди, козацькі забави, театральні вистави, естафети тощо. Результативність патріотичного виховання значною мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління дітей молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел
1. Бех І.Д., Чорна К.І. Програма Українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді І.Д. Бех, К.І. Чорна. – К, 2014. – 47 с.
2. Киричок В.А. Патріотичне виховання молодших школярів у позаурочній діяльності ⁄ В.А. Киричок ⁄⁄ Класний керівник. – 2011. – № 9-10. – С. 45.
3. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Додаток до наказу МОН України від
16.06.2015 р. № 641. Витяг // Учитель початкової школи. – 2015. - №8. – С. 8-10.

17 4. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти : посібник для вчителів і методистів початкового навчання /О.Я. Савченко. – 2-ге вид, доповн. переробл. – К. : Богданова А.М., 2009. – 226 с.
5. Сухомлинський В.О. Теоретичні і практичні проблеми, які висуваються життям у процесі здійснення ідеї розвитку особистості / В.О. Сухомлинський Вибрані творив т. Т. – К, 1976. – 431 с.
6. Сухомлинський
В.О. Щоб у серці жила Батьківщина
/
В.О. Сухомлинський. – К. : Знання. – 1965. – 80 с.

Гайда Л.А.,
методист НМЛ виховної
роботи
і формування культури здоров’я
КЗ «КОІППО
імені Василя Сухомлинського»

МИСТЕЦЬКА ПРЕМІЯ ГРИГОРІЯ ГУСЕЙНОВА
«ГЛОДОСЬКИЙ СКАРБ – ВАГОМИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ
ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ НАШОГО КРАЮ
(матеріали до виховних годин)
Культура є невід’ємною складовою життя нації, її важливість зростає саме у часи криз, адже культурний ландшафт – це людський простір, єдина екокультурна система і своєрідний ідентифікатор спільноти, яка проживає у певній місцевості у конкретний час, що й визначає її особливість та ідентичність. Як за змістом, такі формами, культурні події зачасти виступають провокаторами зміну суспільстві. Особливу роль у цих процесах відіграють харизматичні особистості, які несуть через певні культурні коди систему духовних цінностей українського народу. Багатоаспектність біографістики викладена намив публікації Використання потенціалу сучасної історичної біографістики в освітньому просторі Кіровоградщини [1]. Освітнє середовище України має достатньо широкі можливості застосування біографічного методу та новітніх технологій у мікроісторіях, коли крізь діяльність конкретної особи чи вузького кола людей, яких об’єднала ідея або конкретна справа, представлена епоха. Проблема є актуальною, оскільки наші земляки, як своєрідний бренд, мало присутні як на місцевому, такі у світовому культурологічному ландшафті. Сучасне українське суспільство опановує європейські практики вчитись бачити, ідентифікувати земляків як своїх, сприймати свою локальну історію по-новому (хто тут народився, як він жив, його родичі й знайомі, яким було містечко чи село, середовище побутування тощо, і тим самим показати свою унікальність. Пропонуємо розглянути можливості пропонованого біографічного методу при підготовці до виховних годинна прикладі життя і творчої біографії нашого

18 земляка Григорія Джамаловича Гусейнова – українського письменника, журналіста, редактора літературного журналу «Кур’єр Кривбасу [5]. Григорій Гусейнов – ім’я в сучасному вітчизняному письменстві більш ніж знакове. Народився і провів своє дитинство на станції Помічна та у рідних у селі Вербівка (Глодоси) Новоукраїнського району. Навчався на факультеті української філології Одеського державного університету. Нині без його творів просто важко уявити будь-яку розмову про сучасну прозу. Справжнім відкриттям для нашої літератури стала велика книга Григорія Гусейнова Господні зерна. Велика не тільки за обсягом – вісім томів основного тексту, а також том під назвою «Post scriptum», укладений із листів-відгуків, листів – спогадів, плюс допоміжний томик «Р.Р.S. Алфавітний покажчик імен. Алей за задумом, за обширом охопленого історико-культурного й життєво- біографічного матеріалу. Господні зерна – це книга, точніше мегакнига, про Україну, про її долю впродовж останніх віків, про її вчених, підприємців, письменників, музикантів, військовиків, художників, громадських і культурних діячів, як тих, кого нині згадують і пам’ятають, такі тих, кого і за життя недуже помічали [3]. Саме за багатотомник Господні зерна уроці Григорій
Джамалович отримав Шевченківську премію. Тоді ж, виступаючи перед учасниками Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, він оголосив, що разом з Лігою українських меценатів започаткує своєрідну степову премію Глодоський скарб, назва якої походить від села Глодоси, де уроці було знайдено унікальний скарб [2, 8, 10]. Мати Григорія Гусейнова –
Ївга Руденко народилась і жила у селі Попівка (Ворошилівка), нині Вербівка
Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, про що й розповідається в автобіографічному романі Сповідь дитинства Станційні пасторалі. До речі, книга посіла перше місце в рейтингу видань
2006 року в номінації Сучасні мемуари [4]. З 2007 пороки лауреатами премії «Глодоський скарб стали
2007 – Тарас Компаніченко – заслужений артист України, бандурист, кобзар, лірник, лідер групи Хорея козацька м. Київ https://uk.wikipedia.org/wiki/Компаніченко_Тарас_Вікторович;
2008 – Віктор Неборак – поет, прозаїк, літературознавець, есеїст, прокуратор Бу-Ба-Бу (м. Львів https://uk.wikipedia.org/wiki/Неборак_Віктор_Володимирович;
2009 – Емма Андієвська – письменниця, мисткиня, художниця- авангардистка, поетка Нью-Йоркської групи (Мюнхен, Німеччина https://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська;
2010 – Кость Москалець – поет, прозаїк, критик, есеїст, перекладач, музикант, автор пісень, лауреат Національної премії України імені Т.Шевченка Бахмацька група

ДАК) м. Бахмач): https://uk.wikipedia.org/wiki/Москалець_Кость_Вілійович;
2011 – Мирослава Которович – скрипалька, викладач Національної музичної академії м. Київ ttps://uk.wikipedia.org/wiki/Которович_Мирослава_Богодарівна;

19 2012 – Андрій Бондаренко – український співак (м. Санкт-Петербург): https://uk.wikipedia.org/wiki/Бондаренко_Андрій_Володимирович;
2013 Віра Вовк – письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург, перекладачка, учасниця Нью-Йоркської літературної групи (Ріо-де-Жанейро, Бразилія https://uk.wikipedia.org/wiki/Віра_Вовк та Ліда Палій – член Національної спілки письменників України, поетеса, прозаїк, малярка, графік, археолог та мандрівниця Торонто, Канада https://uk.wikipedia.org/wiki/Палій_Ліда;
2014 – Марко Роберт Стех – письменник, літературознавець, директор Видавництва Інституту українських студій Торонто, Канада https://uk.wikipedia.org/wiki/Стех_Марко-Роберт;
2015– Валентин Васянович – режисер, продюсер, сценаристі оператор https://uk.wikipedia.org/wiki/Васянович_Валентин_Миколайович та Володимир
Тихий
-
продюсер, режисер, постановник м. Київ https://uk.wikipedia.org/wiki/Тихий_Володимир_Вікторович;
2016 – Іван Яцканин – голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор часопису «Дукля» та журналу Веселка https://uk.wikipedia.org/wiki/Яцканин_Іван_Юрійович. Таким чином, зароків премію отримали 12 осіб, з них жінок – 4, чоловіків – 8; мешканці України – 6 (Київ – 4, Львів – 1, Чернігівщина – 1); мешканці інших держав – 6 (Бразилія – 1, Канада – 2, США – 1, Росія – 1, Словаччина – 1).
Інноваційно привабливим є порядок вручення премії. Він включає обов’язкову спільну поїздку організаторів й лауреатів до цікавого маловідомого місця, що надає можливість популяризувати, відкривати невідому Україну, яку упродовж свого творчого життя презентує різними засобами Г. Гусейнов. Так, лауреати премії вже побували з творчими поїздками у Вінницькій, Волинській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Черкаській та Чернігівській областях. Заснування та щорічне вручення премії «Глодоський скарб сприяє формуванню позитивного іміджу нашого краю, оскільки презентує його світу, а також, за відомим висловом Юрія Шевельова, сприяє поширенню культури добрих прикладів, історій успіхів наших земляків. Якщо враховувати визначення іміджу об’єкта як ставлення раціонального або емоційного характеру до людини, предмета чи системи, що виникає у психіці групи людей на основі образу, сформованого в результаті сприйняття ними тих чи інших характеристик об’єкта [7], то значну роль у цьому процесі можуть відіграти самі мешканці населеного пункту, звідки походить та чи інша особа. Учені стверджують, що ми запам’ятовуємо спочатку саму форму, а потім заглиблюємось у змістовні складові самого іміджу, і найбільш впливовими є візуальні характеристики презентації, відеофільми, фотовиставки, повідомлення та репортажі у засобах масової інформації. Реалізуючи пізнавально-інформаційну та естетичну функції іміджу конкретного земляка нарівні школи й місцевої громади, ми можемо суттєво покращити рівень

20 самосвідомості молодих людей, сприяти формуванню в них патріотичних якостей, бажанню розвивати свій рідний край. Вагомим чинником у вказаних процесах є особистий приклад Григорія
Гусейнова як активного громадянина-патріота, який, за відомим висловом Є. Чикаленка, любить Україну не тільки до глибини душі, ай до глибини кишені. А сама назва «Глодоський скарб викликає зацікавлення та бажання дізнатись більше про сам скарб, його історію й сучасну реальність, таким чином значна кількість людей не тільки в Україні, а у світі дізнаються про оригінальність і неповторність культурної аури нашого краю. Актуальним є також фактор пошуку креативних ідей та форм їх реалізації. Присудження премії «Глодоський скарб діячам, які популяризують українську культуру у світі, є суттєвою складовою культурної дипломатії як своєрідного діалогу культур.

Список використаних джерел
1. Гайда Л.А. Використання потенціалу сучасної історичної біографістики в освітньому просторі Кіровоградщини / Л.А.Гайда // Науково- методичний супровід функціонування інформаційно-освітнього простору регіону Науково-методичний вісник № 51. – Кіровоград КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2015. – С. 320-326.
2. Глодоський скарб Електронний ресурс. – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Глодоський_скарб.
3. Григорій Гусейнов Електронний ресурс. – Режим доступу http://mayakovka.od.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=444&Itemid
=2.
4. Гусейнов Г.Д. Автобіографічний роман. Сповідь дитинства Станційні пасторалі / Г. Д. Гусейнов. – Б. м Акта, 2005. – 538 с.
5. Гусейнов Г.Д. Біографія Електронний ресурс. – Режим доступу http://koippo414.at.ua/index/gusejnov_grigorij_dzhamalovich/0-142.
6. Десяте вручення Мистецької премії
«Глодоський скарб Електронний ресурс.
– Режим доступу http://courier.at.ua/news/desjate_vruchennja_misteckoji_premiji_glodoskij_skarb/20 16-04-07-54.
7. Імідж Електронний ресурс.
– Режим доступу Імідж
8. Панченко В.Є. Золоте диво з-під Глодос Електронний ресурс. – Режим доступу http://incognita.day.kiev.ua/zolote-divo-z-pid-glodos.html.
9. Сайт «Кур’єр Кривбасу – Премії Електронний ресурс. – Режим доступу http://courier.at.ua/publ/premiji/2.
10. Сміленко
АТ.
Глодоські скарби / А.Т.Сміленко. – К, 1965.






21


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал