Методичні рекомендації до написання курсових робіт з курсу „Загальна психологія", „Вікова психологія", „Педагогічна психологія" для підготовки фахівців




Скачати 216.8 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації09.01.2017
Розмір216.8 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інститут людини
Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології
Методичні рекомендації
до написання курсових робіт з курсу „Загальна психологія”, „Вікова психологія”, „Педагогічна психологія” для підготовки фахівців
6.030102 «Психологія»
6.030103 «Практична психологія»
6.010106 «Соціальна педагогіка»
6.130102 «Соціальна робота» форма навчання денна та заочна

ЗМІСТ
Пояснювальна записка
Розділ 1. Загальна характеристика курсових робіт з психології
1.1 Планування та вимоги до виконання курсових робіт з психології
1.2. Опрацювання літературних джерел
1.3. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
1.4. Підготовка і захист курсових робіт
Розділ 2. Структура й оформлення курсової роботи
2.1. Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання та оформлення
2.1.1. Як написати вступ?
2.1.2. Як написати перший розділ?
2.1.3. Як написати другий розділ?
2.1.4. Як написати третій розділ?
2.1.5. Як пишеться підсумок?
2.1.6. Як оформити список використаних джерел?
2.1.7. Як оформити додатки?
Розділ 3. Орієнтовна тематика курсових робіт












Пояснювальна записка
Курсові роботи з психології - це один із підсумкових видів навчальної роботи, що здійснюється у формі проміжного узагальненого контролю після вивчення одного чи декількох навчальних курсів з психології. Вони виконуються студентами (слухачами) самостійно під керівництвом досвідченого викладача і мають показати їх уміння організовувати і планувати самостійну навчально-дослідну роботу, рівень оволодіння основами теоретичних знань і методами емпіричного дослідження.
Основне їх завдання - виявити вміння студентів застосовувати теоретичні знання на практиці, ставити та вирішувати пізнавальні задачі. Виконуючи курсові роботи, студенти мають продемонструвати знання правил проведення наукового дослідження й оформлення його результатів.
Методичні рекомендації розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня „спеціаліст” напряму „Психологія” і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення курсової роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання.














РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ПСИХОЛОГІЇ
1. 1. Планування та вимоги до виконання курсових робіт з психології.
Вимоги до виконання курсових робіт.
Виконання курсових робіт з психології - ефективний засіб удосконалення підготовки спеціалістів у галузі психології, зокрема, практичних психологів. Робота студента над темою роботи, пов'язана з поглибленим вивченням психологічної теорії, приведенням в систему раніше набутих знань і доповнення їх в процесі практичного вирішення поставленої проблеми, формуванням та розвитком навичок дослідження, експериментування і самостійної роботи.
Виконання курсових робіт є заключним етапом вивчення студентами певного навчального курсу, зокрема курсу загальної психології. Його цілі: систематизація, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з курсу загальної психології та спеціальності, в цілому; застосування цих знань при вирішенні конкретних психолого-педагогічних завдань; закріплення навичок самостійної роботи і оволодіння методиками та методами дослідження; визначення рівня підготовленості студентів до самостійної роботи.
Підготовка і захист курсових робіт органічно входять у зміст освіти майбутніх психологів, а виконання забезпечує поглиблення і розширення знань у сфері певної психологічної, психолого-педагогічної і методичної проблеми, сприяє набуттю теоретичних знань, практичних умінь, удосконаленню навичок самостійної роботи, творчої діяльності і наукових досліджень, включаючи вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду, літературне оформлення результатів виконаної роботи.
Підготовка та виконання курсових робіт організовується викладачем, який веде певний навчальний курс з психології у взаємодії з заступником директора,
(декана) чи методистом, який забезпечує організацію навчально-виховного процесу в
інституті чи на факультеті ВНЗ. Провідними викладачами визначається тематика робіт, яка кожного року поновлюється і затверджується кафедрою та Вченою радою
інституту (факультету). При виборі тематики необхідно враховувати її відповідність
рівню розвитку сучасної психологічної науки, традиційно сформованим на кафедрі
(інституті, факультеті) напрямкам наукових досліджень, наявним умовам забезпечення студентів кваліфікованим науковим керівництвом та реальним умовам можливостей студентів для її виконання.
Тематика курсових робіт, наведена у цій брошурі, є орієнтовною як за змістом, так і за формулюванням. Деякі із вказаних тем, по суті, мають проблемний характер, дослідження їх не вичерпується рамками однієї роботи. Студентам надається можливість з допомогою своїх наукових керівників уточнювати формулювання обраних тем з урахуванням можливостей та інтересів кожного студента.
До курсової роботи ставиться ряд вимог, основні з яких:
• актуальність тематики, відповідність її сучасному етапу і перспективам розвитку психологічної науки, практичним завданням виконання роботи;
• вивчення і критичний аналіз наукової літератури з обраної теми дослідження;
• аналіз і характеристика історії дослідження проблеми, її сучасного стану, а також передового психолого-педагогічного досвіду;
• чітке визначення мети, об’єкту, предмету, завдань і методів дослідження, опис і аналіз проведених автором емпіричних досліджень;
• узагальнення отриманих теоретичних і практичних результатів дослідження, обгрунтування висновків і, по можливості, формулювання психолого-педагогічних рекомендацій.
Планування курсових робіт.
Отримавши завдання керівника, студент починає працювати над обраною проблемою. Враховуючи наведений у завданні перелік основних питань, які необхідно вирішити, на основі попереднього знайомства з літературними джерелами
і аналізу наявних відомостей з теми, студент формулює - мету, об'єкт, предмет, гіпотезу і задачі дослідження, складає календарний план її виконання. Мета будь-якого дослідження визначає головний напрям вирішення поставленої проблеми, в задачах ця мета конкретизується. Ясне уявлення мети і завдань дає
правильний орієнтир для виконання роботи. Календарний план встановлює логічну послідовність, черговість і терміни виконання окремих етапів роботи у відповідності з певними вимогами до завдання. Терміни, як правило, визначаються самим студентом з врахуванням конкретних умов (особливості теми, мети, завдань; бюджету часу, заданого терміном здачі виконаної роботи, характеру і повноти опрацювання першоджерел до теми; обсягу попередньо вже виконаної роботи, складності застосованої методики та методів дослідження) і коректуються керівником.
Практика підтверджує доцільність складання такого плану. Він дисциплінує виконавця; лімітує час, відведений на підбір літератури, ознайомлення з досвідом роботи з даної проблеми, організацію і проведення спостережень, постановку експериментів, аналіз і обробку отриманих результатів, підведення підсумків, літературне і технічне оформлення курсової роботи та підготовку її до захисту; полегшує контроль і самоконтроль за ходом виконання роботи.
Крім календарного плану, студент повинен скласти план, який розкриває зміст роботи і послідовність його викладу. План курсової роботи складається на початку роботи над темою або на першому етапі, одночасно з підбором літературних джерел.
Перший варіант плану не обов'язково повинен бути кінцевим: в подальшому він може частково змінюватися; окремі розділи його можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені і доповнені, викладені в новому формулюванні. План стає основою написання тексту курсової роботи, оскільки він відображає її основні розділи.
У плані роботи, поряд з характеристикою її змісту, раціонально визначити і
методи, за допомогою яких будуть вирішуватися поставлені завдання.
Найважливіші методи дослідження, які використовують студенти при виконанні курсових робіт з психології такі: вивчення літературних, архівних та інших джерел; вивчення досвіду роботи відомих педагогів; спостереження і самоспостереження; різні види експерименту; методи опитування; метод експертних оцінок, вивчення продуктів діяльності досліджуваних; статистичні методи обробки кількісних результатів, якісна інтерпретація отриманих даних та ін.

Найбільш продуктивним є комплексне застосування цих методів, хоча в залежності від особливостей дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть переважати.

1.2. Опрацювання літературних джерел.
Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення психолого- педагогічної літератури та літератури за спеціальністю (підручників, навчальних посібників, хрестоматій, монографій, періодичної літератури, журналів, нормативної літератури - як вітчизняних так і зарубіжних видань).
При першому ознайомленні з літературою, за складеним списком, рекомендується проглянути збережені записи матеріалів з питань, які стосуються обраної теми (конспекти, тези, реферати, доповіді, та ін.), відновивши в пам'яті їх зміст.
Для складання бібліографії до курсової роботи, використовуються наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви книг розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки та книги розташовані в алфавітному порядку; предметні каталоги, які включають назви творів за конкретними проблемами і спеціальностями; різні бібліографічні довідкові видання (показники за окремими темами і розділами); зноски і посилання у підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках та ін. Для підбору періодичної літератури необхідно звертатися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року, які розміщені в кінці останнього номеру журналу за кожний рік видання.
Керуючись складеним списком літературних джерел, приступайте до їх вивчення. Початковий етап роботи з літературою - загальне знайомство зі змістом книг і статей за темою. Важливо знати і порядок вивчення літератури. В більшості випадків починають знайомство з роботами більш загального характеру, а потім переходять до джерел, де дана проблема висвітлюється більш конкретно, хоча можливі й винятки. Найчастіше вивчення літературних та інших джерел проводиться в історико-хронологічному порядку, але інколи доцільніше ознайомитися з новими
публікаціями, щоб мати можливість об’єктивніше оцінити історичний аспект постановки проблеми.
При першому прочитанні книг і статей, з якими автор роботи знайомий поверхово або не знайомий зовсім, з’ясовується їх зміст, структура, підсумки, висновки. Звертається увага на наведені в них списки літератури, перш за все на те, що характеризує найновіші досягнення науки в даній сфері, передовий досвід. Щоб полегшити подальшу роботу, студент має скласти бібліографічні картки літературних джерел, з якими він буде працювати. Для цього використовуються спеціальні бланки (такі як в бібліографічних каталогах) чи невеликі листки цупкого паперу. Існують загальноприйняті правила опису джерел в списках літератури з
єдиною пунктуацією і скороченнями. Цих правил необхідно дотримуватися і при складанні бібліографічних карток.
Після такого попереднього ознайомлення з літературними джерелами і складанням власної бібліографічної картотеки з теми слід грунтовніше вивчити наукові джерела. Послідовність глибокого вивчення літератури студенту допомагає визначити керівник. При повторному читанні виділяється головна думка і основні положення роботи, здійснюється їх аналіз і осмислення. Крім того необхідно вести записи прочитаного, обов’язковими вимогами до яких необхідно вважати певну систему і невеликий обсяг.
При опрацюванні літератури зручно вести записи на спеціальних картках, де фіксується матеріал з якогось одного питання, знайдений у різних літературних джерелах. Він може поступово доповнюватися, замінюватися іншим тощо. Найбільш поширеними формами запису на картках є конспекти, тези, цитати, перелік цифрових даних і хронологічних відомостей. Але не потрібно занадто захоплюватися цитуванням літератури, бо це не сприяє самостійності мислення і суджень.
1.3. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна містити: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основну частину; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

Титульний аркуш роботи.Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу, де виконана робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування спеціальності; прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання.
Зміст.Зміст подають на початку дисертації. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, основної частини, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів
(за
необхідності).Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ. Актуальність теми. Розкриває сутність і стан наукової проблеми
(завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми
(наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі освіти, напрямку розвитку психології, розв’язання проблем навчально-виховного процесу, тощо. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - сутність
проблеми або завдання.
Обов’язково зазначають заклад (вуз, школа, дитячий садок тощо) на базі якого була виконана робота, а також роль автора у проведенні дослідження.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для розкриття теми, об’єкту, предмету дослідження.
Об’єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. (Більш широке та загальне формулювання проблеми).
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта й становить основну (більш конкретну) проблему дослідження.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметам дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, визначеної на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме вказаних методів.
Значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про можливе наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати.
Основна частина. Основна частина курсової роботи може складатися з розділів, підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки.
Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових теоретичних і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають: огляд літератури за темою та вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики й основних методів досліджень; експериментальну частину та методику досліджень; відомості про проведені теоретичні, й (або) експериментальні, практичні дослідження; аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді літератури (Розділ 1) студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за проблемою свого дослідження. Стисло, з ґрунтовним аналізом, висвітлюючи роботи науковців (психологів, педагогів ін.) та практичних психологів і вчителів практиків, громадських і державних діячів, тощо, які мають публікації стосовно обраної проблеми дослідження, автор повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми.
Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 30 % обсягу основної частини роботи.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють та реалізують
(констатуючий експеримент) загальну методику проведення досліджень.
У третьому розділі (за необхідністю викладу такого змісту) з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень (формуючий експеримент, авторська тренінгова чи розвиваюча програма) з висвітленням того нового, що автор вносить у розроблення проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обгрунтування потреби додаткових досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї чітко визначеній автором, відповідно до предмету дослідження.
Висновки. У висновках викладають найважливіші теоретичні та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми (завдань) дослідження, її значення для науки та практики, в рамках освітнього, навчально-виховного, тощо процесу. Далі формулюють висновки
та рекомендації щодо теоретичного й практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми, завдань дослідження, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Тобто, у висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків (наприклад збірники).
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Додатки. Для повноти сприйняття виконаної роботи до додатків, за необхідності, доцільно вносити допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; допоміжні ілюстрації.
1.4. Підготовка і захист курсових робітт.
Керівник, після отримання роботи від виконавця, повинен перевірити її і у випадку схвалення підписати та підготувати відгук про роботу для представлення завідувачу кафедри. (Курсова робота також може оцінюватися керівником самостійно).
Відгук керівника містить характеристику виконаної студентом роботи за всіма розділами, висновки про її позитивні сторони і недоліки, міру самостійності автора в роботі над темою, про сформованість навичок роботи з науковою літературою, навичок теоретичного і експериментального дослідження, про обґрунтованість і цінність отриманих результатів і висновків, можливість їх застосування, а також висновок про допуск студента до захисту роботи на засіданні кафедри, коли роботу оцінює комісія з викладачів кафедри або ж викладач самостійно оцінює роботу.
Після захисту курсові роботи зберігаються на кафедрі ( у методиста) 2 роки, а потім передаються в архів.

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА Й ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2.1. Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання
та оформлення.
Курсова робота з психології, як правило, повинна складатися з таких частин: вступ, два - три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Всі ці частини мають певну логіку написання та оформлення.
2.1.1. Як написати вступ? У курсовій роботі вступ займає 2 – 3 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи. Вступ, як і курсова робота в цілому, має чітку структуру, до якої входить актуальність дослідження, об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. У вступі також мають бути відображені методи та організація дослідження.
Після заголовка „ВСТУП”, який пишеться зверху по центру аркуша, з абзацу жирним шрифтом ви пишете: Актуальність дослідження. Відразу після крапки в одному-двох реченнях слід написати, чому, на ваш погляд, обрана тема є актуальною. Після цього дуже коротко (1-2 стор.) перераховуєте те, що вже зроблено у висвітленні даної проблеми іншими авторами. В кінці цього аналізу не забудьте окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і, які зумовили вибір вами теми. По тому доцільно сформулювати об'єкт і предмет дослідження та визначити його мету. Після слів об'єкт, предмет, чи мета, кожне з яких пишеться з абзацу жирним шрифтом, ставиться знак (двокрапка чи тире) і в одному - двох реченнях розкривається їх зміст.
Виділення об'єкта і предмета дослідження є необхідною умовою наукового аналізу, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження.
Психологія вивчає широкий клас явищ. Зрозуміло, що в рамках курсової роботи ви не зможете ґрунтовно оперувати знаннями з усіх галузей психології. Тому, якщо вам вдасться сформулювати більш вузьку (конкретну) проблему, то ви маєте куди більше шансів сказати своє вагоме слово в її вирішенні. Формулювання об'єкта

і предмета досліджень має служити саме цій меті. Предмет дослідження - це та вузька, чітко окреслена частина психологічної реальності, яку ви безпосередньо досліджуєте. Однак ви не зможете всебічно висвітлити цю вузьку проблему, не включивши її в більш широкий контекст аналізу, тобто не визначивши об’єкт
дослідження. Наприклад, об'єкт дослідження - процес розвитку пам'яті у
підлітковому віці; предмет дослідження - особливості оперативної
пам'яті п'ятикласників на уроках української мови.
Аналізуючи чітко окреслену, вузьку проблему, ви ставите мету: визначити місце оперативної пам'яті у структурі пам'яті в цілому; зіставити отримані вами дані
із загальними закономірностями розвитку пам'яті, із показниками розвитку оперативної пам'яті, отриманими іншими авторами; запозичити у інших авторів прийоми раціонального запам'ятовування, які використовувалися для іншого матеріалу чи іншого віку і адаптувати їх для п'ятикласників при вивченні ними української мови, або на їх основі сформулювати власні.
Завдання дослідження. Як правило, у курсовій роботі їх має бути декілька.
Вони повинні бути узгоджені з темою, об'єктом, предметом та метою дослідження.
Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як „Особливості
оперативної нам'яті п'ятикласників на уроках української мови", а об'єкт, предмет і мета є такими, які зазначені раніше, то завдання можуть бути такими:
1. Проаналізувати наукову літературу з питань розвитку пам'яті в
молодшому підлітковому віці.
2. Дослідити особливості прояву та роль оперативної пам'яті в навчальній
діяльності.
3. На основі узагальнення існуючих підходів до дослідження оперативної
пам'яті створити методику її вивчення у п’ятикласників.
4. Визначити особливості оперативної пам'яті п'ятикласників і можливості
її розвитку на уроках української мови.
Методи та організація дослідження.
У цій частині курсової роботи дуже коротко перераховуються методи та методики, які використовуються при проведенні дослідження. Характеризується
вибірка (кого ви досліджували, їх вік, у якій школі навчаються, протягом якого часу проводилося дослідження, чи проводилося повторне дослідження тощо).
2.1.2. Як написати перший розділ?
У цьому розділі, як правило, аналізується література з обраної вами проблеми і описується власна модель досліджуваного явища. В його назву ви можете включити формулювання досліджуваної проблеми, але в дещо більш широкому контексті.
Іншими словами, назва та зміст першого розділу мають відображати те предмет- об'єктне відношення, про яке йшлося вище. Так, якщо тема вашого дослідження
„Особливості оперативної пам'яті п’ятикласників на уроках української мови", то назва першого розділу може бути такою:
Приклад. РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ'ЯТІ В
ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Загалом же, назва та зміст цього розділу мають відображати стан досліджуваної вами проблеми в сучасній психології.
Як правило, всі розділи курсової роботи мають бути структурованими, тобто поділеними на два-три підрозділи, а підрозділи на пункти. У першому підрозділі ви повинні аналізувати проблему, так би мовити, ближче до об'єкта дослідження, а в другому - до предмета. Це має бути відображено в назвах підрозділів, пунктів.
Приклад.
1. 1. Теоретичний аналіз проблеми становлення та розвитку різних видів
пам’яті у підлітковому віці.
1. 2. Місце та значення оперативного запам'ятовування підлітків в
навчальній діяльності.
У підрозділі 1.1. ви аналізуєте, як представлена обрана вами проблема у психологічних дослідженнях. Бажано скласти для себе план аналізу, який би виокремлював основні напрями таких досліджень. Ви можете структурувати аналіз за такими критеріями, як дослідження у вітчизняній і зарубіжній психології, дослідження різних психологічних шкіл та напрямів, дослідження у різних галузях
психології тощо. Ваш план аналізу може також відображати історію розвитку проблеми.
У кінці підрозділу ви робите узагальнення на 0.5 сторінки, де коротко викладаєте висновки про те, до чого ви прийшли у результаті аналізу. Ці узагальнення не слід спеціально виділяти, можна обмежитися лише певним пасажем на зразок: Отже, в результаті проведеного аналізу виявилося...
У підрозділі 1.2. ви повинні впритул наблизитися до предмета вашого дослідження, дати аналіз тих наукових робіт, які присвячені саме вашій проблемі (у нашому випадку - оперативному запам'ятовуванню на уроках української мови у 5
класі). Якщо саме таких досліджень не виявиться, то потрібно брати найбільш близькі за тематикою. У цьому параграфі, спираючись на аналіз літератури, ви маєте побудувати власну модель досліджуваного явища, власне бачення, яке, втім, може й не давати повної пояснювальної схеми. Ви маєте зазначити деякі прояви та характеристики оперативної пам'яті, які вже вивчені іншими авторами. Разом з тим, слід також написати, що про окремі характеристики даних немає, і, саме, на їх виявлення буде спрямована емпірична частина вашого дослідження в другому розділі.
Порада. Перш, ніж писати, потрібно, як кажуть досвідчені
люди. начитатися. При цьому слід робити виписки, обов'язково зазначаючи
джерело з усіма реквізитами і номер сторінки, з якої взято цитату. По
можливості зміст першого розділу має бути саме аналізом - вашим аналізом, а
не цитатником, і тим більше не плагіатом. Цитувати можна і треба, але
лише там, де цитата є ілюстрацією вашого аналізу.
2.1.3. Як написати другий розділ?
Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії емпіричного дослідження, яку ви оберете. Однак, як правило, цей розділ присвячений методам і методиці дослідження. Слово методика -багатозначне. У першому значенні воно означає конкретизацію якогось загальнонаукового методу для потреб конкретного дослідження. Наприклад, є загальнонауковий метод - експеримент і є соціометрична методика як конкретизація цього методу, яка спрямована на виявлення структури
соціальних стосунків. Друге значення слова методика - це комплекс, набір методів, узгоджених завданнями одного дослідження. Отже, ви можете писати так:
„Методика даного дослідження включає опитувальник Р. Кеттелла, метод
соціометрії і т.д.” Таким чином, назва другого розділу може бути такою:
Приклад. РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ
ОПЕРАТИВНОЇ
ПАМЯТІ
МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Як правило, цей розділ складається з двох підрозділів, які можуть включати пункти. Два підрозділи доцільно робити тоді, коли методи, які ви маєте застосовувати, діляться на дві групи. Це буває, коли дослідження здійснюється на межі двох дисциплін (наприклад, психології і мовознавства), або ж коли ви хочете об'єднати у своєму дослідженні кілька наукових підходів (наприклад, діяльнісний та суб'єктний). У такому випадку один з підрозділів має описувати методичні процедури, які застосовуються в рамках одного підходу, а другий підрозділ описує особливості методичного апарату другого підходу.
Може бути й інший варіант. У першому підрозділі робиться обгрунтування емпіричного дослідження: ви пояснюєте, чому обрані саме такі, а не інші методи і методики. При цьому, ви посилаєтесь на дослідження інших авторів. Не зайвим буде прослідкувати релевантність (відповідність) методів тим теоретичним викладкам, які ви зробили у першому розділі.
У другому підрозділі описуються конкретні методики дослідження і процедури його проведення. Якщо методики стандартизовані і широко розповсюджені, то можна обмежитися посиланням на автора методики і джерело, звідки вона взята ( або ж подати їх у додатках). Однак, якщо ви розробили свою методику: опитувальник чи план бесіди, то доцільно їх привести повністю. Слід також описувати процедуру дослідження: коли і за яких умов воно проводилося (чи це був початок навчального року чи кінець, на першому уроці чи на останньому воно проводилося, в міській чи сільській школі, словом, усі дані, які могли вплинути на результати досліджень). За такого підходу назви підрозділів другого розділу можуть бути сформульовані так:

Приклад.
2.1. Методологічні засади емпіричного дослідження оперативної пам’яті
у підлітковому віці.
2.1.1. Методи, методика і процедура дослідження процесу оперативного
запам’ятання у п’ятикласників .
2.2. Результати дослідження вікових та індивідуальних особливостей
оперативного запам'ятовування п'ятикласників на уроках української мови.
В процесі емпіричного дослідження, ви повинні пам'ятати про культуру та етичні вимоги до його проведення.
• Ваші дослідження не повинні шкодити взаєминам і психологічному комфорту в колективі.
• Ви повинні дотримуватися принципу конфіденційності отриманої
інформації про окремі характеристики досліджуваних Для цього у курсовій роботі
імена та прізвища досліджуваних шифруються.
• Якщо ви користуєтеся стандартними процедурами дослідження, доцільно виготовити і роздати учням стандартні бланки для відповідей. Якщо процедура вашого дослідження не стандартизована, то теж слід підготувати деякі необхідні матеріали, наприклад, однотипні аркуші паперу, що не лише заощаджує час проведення дослідження, але й дозволяє якісно оформити його результати.
• Всі продукти діяльності, які були отримані в ході дослідження, ви маєте представити у виконаній роботі. Якщо це бланки з відповідями, малюнки тощо, їх можна зібрати у конверт і представити у додатках. Якщо це дані спостережень - їх доцільно систематизувати у таблицях.
2.1.4. Як написати третій розділ?
Як правило, в третьому розділі проводиться аналіз отриманих результатів дослідження. Він має бути структурованим, тобто ви повинні виділити напрями, за якими аналізуватимете отримані в результаті дослідження дані. Ці напрями, в ідеалі, мають визначати зміст і назви підрозділів. Слід пам'ятати, що саме в цьому розділі ви маєте реалізувати завдання дослідження і довести положення, які виносяться на захист. Структура третього розділу може бути такою:

Приклад. РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ'ЯТІ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
3.1. Особливості та характеристика прояву оперативної пам'яті
п’ятикласників на уроках української мови.
3.2.. Використання прийомів мнемотехніки та системи дидактичних ігор для
покращення оперативного запам’ятовування матеріалу на уроках української мови.
У цьому розділі ви систематизуєте, узагальнюєте й аналізуєте отримані результати, порівнюєте їх з результатами, отриманими іншими дослідниками і робите проміжні висновки.
Якщо дослідження включає і формуючу частину, тобто психічні якості і властивості не тільки вивчаються, а й розвиваються, формуються в ході дослідження, то в структуру третього розділу включається ще один параграф.
Наприклад. 3.3. Психолого-педагогічні умови та шляхи підвищення
ефективності оперативного запам’ятовування в молодшому підлітковому віці в
процесі вивчення української мови.
Тут ви робите аналіз літературних джерел і результатів власних досліджень з метою узагальнення і систематизації методів, засобів та прийомів навчання (виховання), які сприяють розвитку досліджуваного явища.
2.1.5. Як пишуться висновки?
Обсяг висновків складає 1- 2 сторінки. Ви маєте зробити коротенькі висновки до кожного розділу курсової роботи. Більш детально слід зупинитися на викладі результатів, які були отримані в третьому розділі. Потрібно зазначити, чи виконані завдання дослідження, чи підтвердилася гіпотеза. Після такого вступу потрібно сформулювати власне висновки. Вони мають бути максимально конкретними і, по можливості, містити методичні рекомендації для учителів, батьків чи самих дітей.
Рекомендації випливають із результатів формуючого експерименту, якщо він проводився, або складаються із даних теоретичного аналізу досліджень психологів, вивчення і узагальнення вами передового досвіду педагогів з вирішення даної
проблеми. У кінці висновків заведено писати про перспективи подальших досліджень.
2.1.6. Як оформити список використаних джерел?
Список літератури частіше записується в алфавітному порядку із зазначенням прізвищ та ініціалів автора, назви видавництва, року видання, кількості сторінок та сторінок, на які були зроблені посилання у тексті (цитати). Джерело подається тією мовою, на якій було видане.
Приклад.
1. Бузан Т. Скоростная память. – М., 1995. – С. 25 – 98.
2. Выготский Л. С. История развития высших психических функций // Собр. соч.: В
6-ти т. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3. – 328 с.
3. История зарубежной психологии: 30-60 годы ХХ века. Тексты /Под ред. П. Я.
Гальперина, А. Н. Ждан. – М., МГУ, 1986. С. 56- 85.
4. Лапп Д. Улучшаем память в любом возрасте: Пер. с франц. – М.: Мир, 1993. – 240 с.
5. Матюгин И. Ю., Аскочинская Т. Ю., Бонк И. А. Как развивать внимание и память вашего ребенка. М.: Эйдос, 1994. – 114 с.
6. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості - К.:
Рад.шк.,1989.- 608 с.
7. Тихомиров Л. Ф. Развитие познавательных способностей детей / Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997. -240 с.
7. Шадриков В. Д., Черемошкина Л. И. Мнемические способности: развитие и диагностика. – М., 1990. – С. 38 – 125.
8. Frodi, A., Macaulay, I. (1977). Are women of the experimental literature //
Psychological Bulletin, 84, pp. 634 – 660.
Порада. Курсову роботу бажано зробити у 2 примірниках, один з яких
здається на кафедру, а другий - залишиться вам.
2.1.7. Як оформити додатки?
Курсова робота може мати один чи кілька додатків, які не враховуються в обсяг роботи. В додатки доцільно включати опис громіздких методик, таблиці, де
підсумовані і систематизовані експериментальні дані, а також дитячі твори, малюнки, статистичні розрахунки тощо.
У тексті курсової роботи слід робити посилання на додатки, коли ви хочете проілюструвати те чи інше положення.
Приклад. Результати експериментального дослідження згруповані у таблиці
(див. Додаток А).

РОЗДІЛ 3
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
1.
Розвиток пам'яті у молодшому шкільному (підлітковому) віці психотехнічними методами.
2.
Психолого-педагогічні умови розвитку критичного (образного, словесно- логічного, творчого) мислення молодшого школяра (підлітка).
3.
Психологічні причини соціальної ізоляції молодшого школяра (підлітка) у класі.
4.
Психологічні чинники виникнення та подолання шкільних страхів у молодшому шкільному (підлітковому) віці.
5.
Динаміка мотивів учіння молодших школярів (підлітків).
6.
Формування пізнавальних інтересів молодших школярів (підлітків) при вивченні географії (біології, історії ...).
7.
Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу школярів.
8.
Психологічні особливості мотиваційної сфери підлітків із залежністю від мережі Інтернет.
9.
Індивідуально-особистісні чинники формування комп'ютерної залежності у підлітковому віці.
10.
Сугестивність як детермінанта виникнення залежних форм поведінки у підлітковому віці.
11.
Тривожність як детермінанта неуспішності у навчанні підлітків.
12.
Вплив емоційної тривожності підлітків на статусне положення у групі шкільного класу.
13.
Подолання підвищеної тривожності підлітків арт-терапевтичними засобами психокорекції та психотерапії.
14.
Емоційна регуляція в поведінці молодших школярів.
15.
Розвиток уваги у молодших школярів.
16.
Психологічні особливості стилю життя сучасного підлітка.
17.
Діагностика готовності до шкільного навчання.
18.
Розумовий розвиток учнів молодшого шкільного віку.
19.
Психологічні особливості сприймання дітей молодшого шкільного віку.
20.
Психологічні особливості пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку.
21.
Вплив особистісної готовності до школи на успішність навчальної діяльності першокласників.
22.
Розвиток особистості в підлітковому віці.
23.
Психологічні особливості пам'яті /уваги, мислення/ дітей підліткового віку.
24.
Креативні здібності як передумова успішності школярів молодшого шкільного
/підліткового, раннього юнацького/ віку.
25.
Особливості самооцінки підлітка.
26.
Динаміка особистісної тривожності школярів.
27.
Особливості статевої ідентифікації підлітків /юнаків/.
28.
Спрямованість особистості школяра та її роль в учбовій діяльності.

29.
Мотивація учіння в підлітковому віці.
30.
Психологічні особливості формування понять у молодших школярів.
31.
Психологічні особливості міжособистісних стосунків в колективі молодших школярів /підлітків, юнаків/.
32.
Дослідження рівня домагань у молодших /старших/ школярів.
33.
Психологічні особливості обдарованих дітей.
34.
Психологічні особливості процесу міжособистісного розуміння.
35.
Дослідження психологічної готовності майбутніх вчителів до професійної міжособистісної взаємодії.
36.
Роль невербальної комунікації в учбовій діяльності.
37.
Гендерні особливості стереотипів поведінки в підлітковому /ранньому юнацькому/ віці.
38.
Дослідження розуміння учнями особистості вчителя.
39.
Вікові аспекти управління діловими та особистісними взаєминами дітей в учбових групах.
40.
Сприймання і оцінка ровесників в молодшому шкільному /підлітковому, юнацькому/ віці.
41.
Конфлікти між учнями та засоби їх розв'язання.
42.
Особливості соціальної перцепції у учнів молодшого шкільного /підліткового, юнацького/ віку.
43.
Індивідуальні відмінності відчуттів та їх вплив на розвиток особистості.
44.
Психологічні умови розвитку сприймання.
45.
Психологічні особливості формування професійної спостережливості.
46.
Психологічні особливості розвитку мислення молодших школярів.
47.
Психологічні особливості розвитку мислення в підлітковому віці.
48.
Психологічні особливості розвитку мислення в юнацькому віці.
49.
Психолого педагогічні умови підвищення ефективності мисленевої діяль ності в навчальному процесі.
50.
Індивідуальні відмінності мислення.
51.
Психологічні особливості розвитку уяви в молодшому шкільному віці.
52.
Психологічні особливості розвитку уяви в підлітковому віці.
53.
Психологічні особливості розвитку уяви в юнацькому віці.
54.
Психологічні механізми уяви та їх вплив на розвиток особистості.
55.
Роль пам'яті у психічному житті людини.
56.
Індивідуальні відмінності пам'яті.
57.
Психологічні умови продуктивного запам'ятовування.
58.
Роль уваги в діяльності людини.
59.
Психологічні особливості розвитку уваги в молодшому шкільному віці.
60.
Психологічні особливості розвитку уваги в підлітковому віці.
61.
Психологічні особливості розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці.
62.
Психологічні особливості розвитку пам'яті в підлітковому віці.
63.
Психологічні чинники впливу на настрій людини.
64.
Роль вищих почуттів в розвитку особистості.
65.
Психологічні умови подолання стресу та фрустрації.
66.
Психологічні особливості формування почуттів в молодшому шкільному віці.

67.
Психологічні особливості формування почуттів в підлітковому віці.
68.
Психологічні особливості формування почуттів в юнацькому віці.
69.
Психологічні чинники впливу на розвиток волі особистості.
70.
Психологічні умови розвитку вольових якостей в молодшому шкільному віці.
71.
Психологічні умови розвитку вольових якостей в підлітковому віці.
72.
Психологічні особливості поведінки екстравертів та інтровертів.
73.
Роль темпераменту в формуванні рис особистості.
74.
Психологічні особливості виховної діяльності з учнями різних темпераментів.
75.
Психологічні особливості якісних відмінностей у здібностях людей.
76.
Вплив психічних властивостей на розвиток здібностей.
77.
Психологічні особливості мотивації учбової діяльності у підлітків.
78.
Функції уваги в навчально-виховному процесі.
79.
Темперамент та його роль в учбовій діяльності.
80.
Пам'ять та фактори її розвитку.
81.
Особливості конфліктної взаємодії в учбової діяльності.
82.
Вікові та індивідуальні особливості уваги.
83.
Поняття про волю. Ознаки вольової поведінки.
84.
Стрес та дистрес у житті людини.
85.
Самооцінка школяра та її вплив на ефективність учбової діяльності.
86.
Вивчення мотивації спілкування підлітків.
87.
Взаємодія емоцій та почуттів з потребами особистості.
88.
Проблема новоутворень у психічному розвитку особистості.
89.
Уява та індивідуальна творчість.
90.
Активність та саморегуляція як стрижневі характеристики діяльності і поведінки особистості.
91.
Темперамент та особливості його прояву у молодшому шкільному віці.
92.
Психологічна характеристика девіантної поведінки підлітків.
93.
Самосвідомісті особистості у підлітковому віці.
94.
Тривожність та її вплив на психологічне здоров'я студентів.
95.
Роль самооцінки у самовихованні підлітків.
96.
Поняття провідної діяльності, її характерні ознаки та розвиваюче значення.
97.
Мотивація учбової діяльності як один із факторів уважності учнів на уроці.
98.
Особливості когнітивного розвитку молодших школярів.
99.
Психологічні основи індивідуального підходу в процесі навчання.
100.
Вплив спілкування на розвиток особистості підлітка.
101.
Рівень розвитку емпатії особистості як фактор розвитку комунікативності.
102.
Вплив самооцінки на формування особистості підлітка.
103.
Індивідуальні відмінності пам'яті учнів та їх вплив на ефективність навчання.
104.
Психологічні особливості мислення підлітків.
105.
Психологічні особливості соціальної адаптації креативних особистостей.
106.
Психологічні умови оптимізації учбової діяльності підлітків.
107.
Конфлікти в системі «вчитель-учень» та способи їх розв'язання.
108.
Мотивація учбової діяльності підлітків.

109.
Особливості міжособистісних взаємин в підлітковому віці.
110.
Невербальні засоби комунікації в педагогічній діяльності.
111.
Спілкування як провідна діяльність в підлітковому віці.
112.
Девіантна поведінка в підлітковому віці і можливості її корекції.
113.
Розвиток творчих здібностей у ... віці.
114.
Розвиток «Я - концепції» у підлітковому віці.
115.
Індивідуальні особливості уваги підлітків та їх врахування в навчальному процесі.
116.
Тривожність як психологічне явище у школярів.
117.
Особливості розвитку пам'яті у ... віці.
118.
Психологічні особливості мислення у підлітковому віці.
119.
Психологічні особливості розвитку уяви в підлітковому віці.
120.
Роль уваги в діяльності учнів.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал