Методичні рекомендації: Інноваційний словник А




Скачати 396.75 Kb.

Сторінка1/4
Дата конвертації09.01.2017
Розмір396.75 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

1



Методичні рекомендації: Інноваційний словник

А
Ажурна пилка. Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» учні працюють у різних групах.
1.
Спочатку вони працювали в «домашній групі».
2.
Потім в іншій групі учні виступають у ролі експертів з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.
3.
Потім учні повертаються у свою «домашню» групу для того, щоб поділитися новою
інформацією, яку їм надали учасники інших груп.
«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.
Бажано обрати в групі головуючого, тайм-кілера (того, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.
«Експертні» групи: після того як учитель об'єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.
«Асоціації на дошці» — залучає власний досвід учнів, викликаючи високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Можна застосовувати як під час мотивації теми (розділу), так і під час мотивації окремих уроків або питань. Для посилення емоційності та емпатії (співпереживання) бажано використовувати фотографії, пісні, афоризми, вірші тощо. Залежно від змісту має три види проведення:
«поняття» — вчитель вертикально записує на дошці основне поняття, яке мають опрацювати учні. Після цього просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, які воно у них викликає. Обов'язковою умовою є те, щоб ці слова мали спільні з основним поняттям літери (кросворд).
«квітка» — учитель малює на дошці квітку (серединка і чотири пелюстки). У середині записує основне поняття, а на пелюстках слова, наприклад: «особа», «родина»,
«суспільство», «держава».Після цього учні повинні назвати прояви даного поняття у зазначених сферах. Учитель їх записує на пелюстках.
«прямокутник» — вчитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Учні повинні назвати синоніми, антоніми, прикметники і дієслова, що, на їхню думку, пов'язані з даним поняттям. Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати потри найхарактерніших. Із відібраними асоціаціями відбуватиметься подальша робота.
«Акваріум». Клас ділиться на 2—4 групи. Одна група розміщується в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює «в акваріумі», потрібно:
- озвучити ситуацію;

2
- обговорити її, використовуючи метод дискусії;
- дійти спільного рішення. На роботу дається 3—5 хв.
Після обговорення група займає місця у зовнішньому колі, а вчитель ставить класу запитання:
-
Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
-
Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
-
Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію
(проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «акваріумі».
«Аукціон». Полягає в публічному «продажу з молотка» «простих» предметів.
«Продаж» здійснюється за знаннями-відповідями, а «покупцем» вважається той, хто останнім дасть правильну відповідь. Предмети для продажу підбираються так, щоб запропонувати ланцюжок відповідей, де останній — найважчий. Урок вчить бачити явище, закономірності в навколишньому.
Мета—повторити та зміцнити знання учнів із теми, конкретного курсу, навчального предмета, продемонструвати практичне застосування знань.
Готують такий урок, як правило, вчитель разом із членами предметного гуртка, які організовують збір предметів для «продажу», готують костюми для ведучих, забезпечують музичний супровід.
Структура уроку-аукціону: привітання, повторення основних питань з теми, пояснення правил аукціону, «продаж» предметів, музична пауза, продовження «продажу», музичний фінал, підсумки.
Б
Багатомірна матриця (морфологічний аналіз) побудована на принципі системного аналізу: учням пропонується у процесі розробки нової ідеї скласти матрицю, де необхідно розкрити повний перелік ознак даної ідеї або задачі (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо).
Бінарний урок об'єднує діяльність викладачів різноманітних дисциплін та учнів, що дозволяє значною мірою активізувати навчальний процес та встановити наочні міжпредметні зв'язки.
Основна мета — встановлення основних та супутніх закономірностей у конкретному об'єкті.
Особливістю даного уроку є визначення конкретної теми, навчальної групи та місця проведення, вибір напарника, з яким необхідно досягнути певної психологічної сумісності.
На цьому уроці виникає цікаве явище: на перше місце висуваються не професійні, а особисті якості педагога. Інтелектуальна співпраця двох учителів з учнями на уроці не тільки сприяє методичному взаємозбагаченню, але й визначає глибину обґрунтування теми уроку.
Бінарний урок дозволяє досягти наступних результатів:
- забезпечити наочність між-предметних зв'язків;
- активізувати самостійну діяльність учнів;
- забезпечити глибоке обґрунтування теоретичного матеріалу;
- підвищити інтерес учнів до предметів, що вивчаються;
- відпрацювати навички розв'язування задач;
- найбільш повно використати психологічні особливості учнів даного віку.
Бліц-турнір. Це конкурси. Вони проводяться на повторювально-узагальнюючих уроках. їх мета — розвиток усного мовлення, осмислення, розуміння матеріалу, швидкості реакції.
Бліц-інтерв'ю. Цей вид роботи використовується для перевірки знань, отриманих на попередніх уроках. Учні самостійно готують запитання, які будуть ставити під час
«інтерв'ю». Найголовніша вимога — вони мають бути чіткі та лаконічні. Під час

3 виконання цієї вправи школярі навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага і тактовне ставлення один до одного. Для проведення
«інтерв'ю» колектив поділяється на «експертів» та «журналістів». «Експерти» займають місце в центрі, «журналісти» по черзі ставлять запитання.
«Брейн-стормінг» — див. Мозковий штурм.
«Броунівський рух» — дозволяє кожному учневі виступити у ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання «Броунівського руху» дає можливість багаторазового повторення одним учнем «своєї» частини навчального матеріалу, ознайомлення з іншими, систематизації і створення загальної картини теми.
Організація роботи: кожен учень повинен отримати свій «навчальний блок» з теми.
Протягом кількох хвилин учні читають інформацію. Головне —переконатися, чи зрозуміють вони прочитане.
Запропонуйте їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися набутою інформацією і отримати зворотну від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації з теми.
Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
В
Веббінг — «павутиння слів». Це метод побудови логічних структурованих зв'язків між явищами і подіями. Ґрунтується він на асоціативних і логічних елементах розумової діяльності школярів. Веббінг починається з ключового слова, навколо якого
«нарощуються» інші терміни, що пов'язані з ним асоціативно або логічно.
Взаємоконтроль — це уроки опитування раніше пройденого матеріалу. Клас ділиться на групи по 3—5 осіб. Команди комплектуються за принципом добровільності, але в них обов'язково є «слабкі» та «сильні» учні. Школярі перевіряють один у одного виконання завдань. При цьому проявляються відповідальність, взаємодопомога, взаємовиручка.
Винахідництво. Уроки цього типу розвивають творчість учнів, їх уміння не стандартно мислити, знаходити нестандартні рішення задач. Вони пробуджують інтерес та смак до вдосконалення чогось, раціоналізаторства. На уроках цього типу протягом уроку вивчається нова тема. Можуть проводитися з допомогою опорних конспектів (логічного плану відповіді з допомогою символів).
Розбирається достатньо великий за обсягом і складний матеріал, який вимагає глибокої серйозної переробки. На уроках застосовуються комплекс методів навчання, активний не тільки вчитель, а й учні.
Головне призначення таких уроків — формування знань та умінь.
Вікторина — одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (підбираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у цікавому пізнавальному плані). Учнів можна поділити на команди або організувати індивідуальні виступи.
Вистава. Мета — поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь та навичок спілкування, співробітництва в процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ, проникнення ідеями, закладеними автором у ролях.
Ролі визначено змістом та характером твору. Це можуть бути персонажі з міфів та легенд, казок, епосу, літературних творів та ін. Оцінюється урок-вистава за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети.
Виставка. У навчальному кабінеті виставляється демонстраційне та лабораторне

4 обладнання за темою, що вивчається, науково-популярна література, учнівські реферати, саморобні газети, наочні посібники, зроблені за минулі роки, комп'ютери з навчальними програмами, діа- та фонообладнання. Кожну частину виставки обслуговує учень- екскурсовод. Учні групами переходять від однієї експозиції до другої (наприклад, від друкованої літератури до приладдя і далі — до рефератів), дивляться, слухають екскурсовода, ставлять запитання, виконують досліди. Наприкінці заняття учні пишуть відгук про виставку або рецензію за планом:
1.
Що вам найбільше сподобалося на виставці?
2.
3 якими новими поняттями, законами, приладами ви познайомилися?
3.
Де і для чого вони використовуються?
4.
Про що ви бажаєте отримати додаткову інформацію?
5.
За якою темою ви могли б виступити на семінарі?
6.
Ваше враження про проведення заняття.
7.
Ваші зауваження та пропозиції.
Таке заняття може проводитися як на початку вивчення теми, так і під час її узагальнення.
Вступні уроки проводяться на початку навчального року, коли починається вивчення нового курсу, або на початку вивчення великого розділу програми. Мета таких уроків — створити у школярів відповідні психологічні установки на навчальну роботу, зацікавити, розкрити практичну роль знань і їх необхідність. Якщо цей урок — лекція, то об'єднується зміст матеріалу в цілому. Особлива увага приділяється роз'ясненню головного матеріалу теми, складанню плану-конспекту.
Вступний семінар спирається на знання й досвід, які вже мають учні. Після пояснення вчителем структури семінару учні колективно збирають інформацію за новою темою і класифікують її за розділами. За кожним розділом учні обирають груповодів, які ведуть набір до своїх груп. Групи працюють із зібраною інформацією за заданим алгоритмом і готують виступи перед класом, які аналізуються й оцінюються самими учнями.
Г
Гра. Гра — життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення — це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромис-тецтва, колективної радісної дії вчителя й учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав'язується дітям. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті.
Тривалість гри може бути різною — це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.
Гра-конференція — одна з ігрових форм проведення уроку, що імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення й розв'язування певних питань.
Гра-подорож — ігрова форма проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягненні мети (перешкодами
є різні запитання з теми чи розділу; продовжити рух за маршрутом можна лише після правильної відповіді на запропоновані запитання).
Гра «Доміно». Доміно складається з прямокутників, розділених на дві частини, схожих на кісточки доміно. На одній половині може бути написана частина формули, слова, значення, поняття. На другій половині решта формули, назва фізичної величини, слова, поняття, значення.
Грати в доміно можуть 2, 3, 4 учні. Прямокутники діляться між ними порівну.
Починає гру той учень, у кого є прямокутник зі словом «Початок». На другій половині є

5 запитання. Всі інші шукають серед своїх прямокутників правильну відповідь на запитання.
Коли покласти правильну відповідь до запитання, то на другій половши прямокутника висвітлиться нове запитання і т. д. Грають діти доти, поки на останньому прямокутнику не буде написано слово «Кінець». Гру доцільно проводити в кінці теми для повторення вивченого матеріалу.
Гра рольова. Такі уроки імітують наукову, виробничу, соціальну діяльність людей.
Моделюють різноманітні життєві і виробничі ситуації з метою вивчення нового матеріалу, його закріплення, розширення і обробка знань. До цього типу уроків відносяться уроки- вистави чи гри, коли вчитель організує театральну виставу (гру) і матеріал уроку подається у формі інсценівки, а кожен учень отримує певну роль. Такі уроки захоплюють своєю святковістю, атмосферою театру, можливістю проявити творчість.
Гра «Так-Ні». Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу.
Правила гри: уважно слухати голос викладача, запитання читаються тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді
«так» чи «ні».
Гра «Світлофор». Викладач уголос висловлює 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуюся), червоні (не погоджуюся), жовті (можу доповнити) жетони. Учні, які підняли правильний жетон, ставлять собі 1 бал. За 12 набраних балів — оцінка «12».
Громадський огляд знань. Такі уроки відображають прагнення до відкритості, гласності, співпереживання, співтворчості. Вони є своєрідною перевіркою знань учнів з пройдених тем чи розділів. Особливістю таких уроків є перевірка, яка організовується з метою показати учням, учителям, батькам, чого досягли школярі, як вони засвоїли знання, передбачені програмою, і настільки цей інтелектуальний і практичний вантаж пов'язаний з життям.
Громадські слухання. Такий урок проводиться як узагальнюючий з метою отримання інформації, на якій ґрунтуватимуться закони та інші рішення, що стосуються
інтересів населення. Моделювання громадського слухання за допомогою імітаційної
(симуляційної) гри сприяє усвідомленню учнями мети і порядку слухань, а також ролей і обов'язків членів державних органів, комітетів, комісій.
Д
«Джиг-со» дозволяє учням протягом короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу.
Клас ділиться на 3—5 груп, які назвемо «домашніми».
Кожен учень повинен отримати порцію інформації для засвоєння, кожна група — свою. Завдання «домашніх» груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
Експертні групи, використовуючи кольорові позначки, вислуховують представників домашніх груп і аналізують матеріал у цілому, потім проводять експертну оцінку.
Після завершення роботи учням пропонується повернутися «додому» і поділитися
інформацією, отриманою в «експертній» групі, з членами своєї «домашньої» групи.
Дебати — різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для усіх.
Методика проведення дебатів:
- під час підготовки дебатів його керівник має передбачити загальний хід бесіди і повідомити учасникам тему запланованої дискусії;
- відкриваючи дебати, ведучий нагадує тему та представляє план проведення

6 обговорення;
- ведучий стежить за регламентом та обмежує виступи учасників у 3—5 хв. Він прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;
- упродовж дискусії ведучий виносить на обговорення пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.
Після закінчення обговорення керуючий підбиває загальний підсумок обговорення або надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій з кожного питання.
Демарш — особлива форма навчального заняття, яка базується на практичних діях, об'єднаних певним пізнавальним завданням і призначених для творчого самостійного виконання. Робота за цим методом передбачає: співробітництво, проблемне навчання, суб'єкт-суб'єктні відносини, впровадження дискусії. Основним завданням методу є перетворення навчання у постійний пошук. Змістом навчання є певні форми діяльності, які використовуються учнями під час розв'язання проблемних ситуацій та їх обговорення в групі та класі. Тому визначений програмою матеріал подається як серія проблем.
Оптимальною є групова робота учнів, оскільки вона поєднує в собі індивідуальний пошук і обмін ідеями. Контроль з боку вчителя має непрямий характер. Всіляко заохочується само- і взаємоконтроль та самооцінка. Використовуючи метод демаршу, вчитель підбирає факти, що містять протиріччя (про історичні події, історичних діячів).
Після аналізу документів учні самі формулюють проблему, за допомогою мозкового штурму визначають шляхи її вирішення. Залежно від кількості пропонованих варіантів формуються дослідницькі групи (вони досліджують причини, хід, наслідки історичних подій) та підводять підсумки.
Дискусія—це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми — і все це повністю відповідає завданням сучасної школи, використовується при обговоренні питань. Дискусія навчає учнів будувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
До дискусії учні готуються заздалегідь: ознайомлюються з етапами, підбирають матеріал, працюють з додатковою літературою.
Диспут. Слово латинського походження, що означає «міркую», «суперечу». Диспут
— одна із форм урочної роботи з учнями, яка допомагає розвивати їх самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість; формувати погляди та переконання особистості. Цей тип уроків означає і визнає важливість та доцільність обговорень. Це — полеміка, дебати. Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
Діалог. Урок-діалог будується на основі таких принципів:
- культурологічного (вивчення художнього тексту за багатоманітністю його культурних рівнів, сприйняття та осмислення через книгу відносин «людина - світ»);
-
історичного (розгляд просторово-часових характеристик творів в їх взаємозв'язку з сучасністю і поглядом в майбутнє);
- гармонізації і діалогізації навчання (встановлення між учнем і книжкою рівноправного обміну духовними цінностями).
«Діалог Ривіна». «Діалог Ривіна» передбачає читання або вивчення тексту абзацами.
Під абзацом слід розуміти частину тексту до 12 лінійок, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати реченням (до 10 слів). Для вивчення абзацу рекомендується:
- знайдіть у тексті нові слова і словосполучення;

7
- поясніть їх значення своїми словами чи прочитайте за текстом;
- складіть речення з новими словами, переконайтеся, чи правильно їх зрозуміли;
- знайдіть ключове (головне)слово чи словосполучення абзацу;
- усно поясніть, чому ви вважаєте його ключовим;
- складіть речення з ключовим словом, щоб передати ідею абзацу; придумайте друге речення, виберіть, на ваш погляд, краще;
- краще речення запишіть у зошит;
- ключового слова в абзаці може не бути—тоді назвіть основні об'єкти (предмети, явища, персонажі, події), про які йдеться мова в цьому абзаці;
- встановіть зв'язки, залежність між цими суб'єктами;
- складіть речення, яке виражає суть абзацу; придумайте друге; тепер виберіть краще;
- підготуйте відповіді на питання, запропоновані вчителем, учнями;
- складіть запитання для товариша;
- пов'яжіть засвоєну інформацію з раніше вивченим чи прочитаним матеріалом.
«Діалог Сократа». В рамках діалогу учні самостійно формулюють проблеми суспільного життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв'язання.
Сократівський стиль характеризується використанням аналогії як способу виявлення суперечності в учнівських висловлюваннях. Однією з причин виникнення соціальних конфліктів є існування різних поглядів на те чи інше суспільне явище. Для того, щоб їх подолати, людям необхідно обмінюватися своїми думками і прагнути долати суперечки, займаючи певні позиції, в яких відображаються справедливість та людська гідність — дві фундаментальні цінності демократичного суспільства. З допомогою «діалогу Сократа» можна змусити учня перевірити логічність та послідовність своєї позиції і визначити сферу
її застосування.
Ділова гра. Урок – ділова гра— це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри — поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.
Урок-ділова гра має свої різновиди: урок-«еврика», прес-конференція, урок-змагання, урок-тур-нір, урок-спектакль, урок-КВК, урок-аукціон та ін.
Незалежно від різновидів уро-ку-ділової гри, їх об'єднують загальні вимоги: постановка теми, цілей, завдань гри; визначення оптимального змісту гри; розподіл ролей та визначення функціональних обов'язків учасників гри; забезпечення умов для проведення ділової гри; єдність взаємодії учнів у ході виконання ролей. Класичний варіант
імітаційної гри включає такі етапи:
- підготовка;
- безпосередньо сама гра;
- аналіз та підведення підсумків гри.
За типом ділові ігри бувають «жорсткі» та «вільні». У «жорстких» іграх детермінується зміст, функції та обов'язки учнів - виконавців ролей. У «вільних» іграх визначаються лише основні напрями дій. Тут більшою мірою допускається самостійність і творчість у реалізації основної ідеї та змісту ділової гри.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал