Методичні рекомендації щодо аналізу та самоаналізу занять; форми і методи контролю проходження педагогічної практики




Pdf просмотр
Сторінка1/5
Дата конвертації05.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5

Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства
Кафедра української мови
О. К. Степаненко
ПЕДАГОГІЧНА
ПЕДАГОГІЧНА
ПРАКТИКА ФІЛОЛОГІВ
ПРАКТИКА ФІЛОЛОГІВ
Посібник
Дніпро
СПД Охотнік
2016 1

УДК 371.67/.69
ББК я 7
Рекомендовано до друку на вченій раді факультету
української й іноземної філології та мистецтвознавства
Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара
(протокол № 11 від 31 травня 2016 року)
Рецензенти:
Ковальчук Микола Савелійович – кандидат філологічних наук,
доцент, завідувач кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара;
Поповський Анатолій Михайлович – доктор філологічних наук,
професор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
С-79 Степаненко О. К.
Педагогічна практика філологів: Посібник. – Дніпро: СПД Охотнік,
2016. – 100 с.
У посібнику подано методичні поради щодо організації та проходження педагогічної практики: зміст, основні завдання практики,
поради щодо підготовки, проведення занять, позакласних заходів,
виховної роботи; методичні рекомендації щодо аналізу та самоаналізу занять; форми і методи контролю проходження педагогічної практики,
звітні документи; словник лінгводидактичної термінології.
Розрахований на студентів-філологів денної та заочної форм навчання.
УДК 371.67/.69
ББК я 7
© Степаненко О.К., 2016
© СПД Охотнік, 2016 2

ЗМІСТ
Передмова.………………………………………………….…..……...…....4
Завдання педагогічної практики.………… ………………..…………….6
Основні вимоги до професійно-методичних умінь студентів-практикантів……………………………………………………..7
Права та обов’язки студента-практиканта.…… …..……..….…………...9
Зміст та організація діяльності студента-практиканта………….........10
Програма педагогічної практики студентів-бакалаврів……....…….…13
Форми і методи контролю педагогічної практики............................... 15
Методичні поради до підготовки та проведення уроків з української мови.......................................................................................17
Вимоги до сучасного уроку........................................................................18
Планування, організація та проведення уроків української мови…...19
Структурно-композиційні схеми уроків………………………….….......35
Аналіз уроків ………………………………………....…………...…..… 39
Методичні рекомендації щодо самоаналізу уроку...................................48
Виховна робота студента-практиканта....................................................50
Позакласні заходи з української мови та їх аналіз..............................52
Звітні документи з педагогічної практики……………...................….54
Словник основних термінів і понять з методики викладання української мови………….............................64
Рекомендована література.........................................................................96
Використана література.............................................................................98 3

Бути вчителем гідний лише той,
хто, звертаючись до старого,
спроможний відкривати нове.
Конфуцій
Передмова
У системі підготовки майбутнього вчителя-словесника важливе місце посідає педагогічна практика. І це цілком закономірно, бо формування високих професійних якостей майбутнього вчителя важко уявити без чіткої й глибоко продуманої системи практичної підготовки.
Значення педагогічної практики важливе особливо тепер, коли зросли вимоги до викладання української мови в загальноосвітній школі
у зв’язку з новими Програмами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, з вимогами «Концепції інтенсивного навчання мови»,
«Концепції мовної освіти в Україні», «Концепції навчання державної
мови в школах України», які приділяють головну увагу мовленнєвому розвитку учнів.
Педагогічна практика є основою для подальшої репродуктивно- творчої професійної діяльності майбутніх учителів.
Навчально-виховна практика покликана підготувати студентів до самостійного і цілісного виконання рецептивних функцій учителя української мови і літератури, а також класного керівника. У середніх навчальних закладах, спираючись на взаємозв’язаність мовної,
комунікативної, літературознавчої, психологічної, педагогічної,
методичної компетенцій, майбутні фахівці практично опановують сучасні освітні технології, набувають умінь і навичок, необхідних для виконання науково-методичних досліджень. Важливим аспектом педагогічної практики є те, що практиканти мають можливість
інтегрувати знання з різних базових дисциплін у єдину систему професійних знань і умінь.
Метою педагогічної практики є розвиток у студентів уміння здійснювати діяльність з навчання рідної (державної) мови в загальноосвітній школі на базі сформованої у них мовленнєвої
компетенції та знань з основ теорії методики, педагогіки та психології,
уміння поєднувати теоретичні знання з методики навчання української
мови з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної
діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати
4
конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поновлювати свої
знання і творчо застосовувати їх на практиці.
Студенти повинні оволодіти системою професійних умінь у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи під час педагогічної практики.
Мета педагогічної практики передбачає:

оволодіння майбутніми спеціалістами сучасними формами,
методами, прийомами, засобами, технологіями навчально-виховної
роботи в різних типах загальноосвітніх та середніх спеціальних навчальних закладах;

поглиблення та закріплення теоретичних знань, здобутих в університеті;

розвиток у практикантів креативних умінь, творчої ініціативи,
реалізації особистісного навчання учнів;

впровадження комунікативно-функціонального підходу у процесі
проведення уроків із використанням сучасних технологій та методик активізації когнітивної діяльності школярів;

розвиток науково-дослідних умінь із подальшим їх застосуванням у роботі вчителя.
Перед студентами під час педагогічної практики стоять такі
завдання:

ознайомитись із сучасними вимогами до навчально-виховного процесу в різнотипних закладах освіти, його структурою та змістом, з передовим педагогічним досвідом, з особливостями роботи вчителів-предметників, зі станом реалізації основних завдань концепції української школи;

оволодіти професійними уміннями й навичками проводити уроки з використанням інноваційних методів та прийомів навчально- пізнавальної діяльності;

виховувати в собі інтелектуальні, морально-етичні, естетичні та
інші якості майбутнього спеціаліста, інтерес і любов до обраної
професії, потребу до самоосвіти;

проводити навчально-педагогічну і науково-експериментальну діяльність;

свідомо застосовувати теорію навчання в практичній роботі.
5

ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Навчальні:

забезпечити зв’язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні
конкретних навчальних, розвивальних і виховних завдань;

розвивати у студентів-практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально- пізнавальної діяльності;

формувати в студентів психологічну готовність до роботи в школі;
наукові:

поглибити теоретичні знання студентів з фахових дисциплін і на основі індивідуальних завдань вивчення передового педагогічного досвіду вчителів виробити творчий підхід до педагогічної
діяльності;

формувати вміння проводити науково-дослідницьку роботу;
виховні:

виховувати в студентів стійкий інтерес і любов до професії
вчителя;

формувати в майбутніх учителів педагогічні вміння і навички, що сприяють розвиткові у них професійних якостей учителя, потреби в педагогічній самоосвіті;

розвивати вміння здійснювати виховну роботу з української мови;
професійні:

формувати в студентів уміння та навички правильно визначати:
• типи уроків, їх організаційну структуру залежно від мети,
змісту, вікових особливостей учнів та конкретних умов проведення уроків;
• організаційні форми, методи й засоби проведення уроків згідно з дидактичними принципами навчання, враховуючи вікові, психологічні особливості учнів й конкретні умови навчання;
• навчальну, виховну мету уроку зі спеціальності та в позакласних виховних заходах, а також організаційні форми й методи їх проведення;

добирати, а в разі необхідності виготовляти роздавальний матеріал, наочність до уроків відповідно до їх пізнавальної мети;
6


своєчасно й уміло застосовувати ТЗН для проведення уроків зі
спеціальності та в позакласній роботі;

стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань,
розвивати їхню увагу, мислення, мовлення;

давати психолого-педагогічний аналіз уроків та позакласних заходів зі спеціальності, проведених студентами конкретної групи;

самостійно вивчати передовий педагогічний досвід учителів,
робити відповідні висновки, які розкривали б особливості професії
вчителя, узагальнювати й використовувати його в своїй навчальній роботі в університеті (написання рефератів, доповідей, дипломних робіт).
У процесі педагогічної практики здійснюється:

виховання в студентів стійкого інтересу до професії вчителя,
потреби в педагогічній самоосвіті;

закріплення, поглиблення та синтезування психолого- педагогічних, методичних і мовних знань у процесі їх використання для вирішення конкретних навчальних завдань;

свідоме застосування студентами теорії навчання в практичній діяльності, усвідомлення її професійної значущості;

формування та розвиток професійних умінь і навичок;

розвиток у студентів уміння здійснювати самоконтроль,
самоаналіз та об’єктивну самооцінку своєї педагогічної діяльності;

ознайомлення з сучасними досягненнями навчально-виховної
роботи в школі, передовим педагогічним досвідом;

вироблення творчого підходу до педагогічної діяльності.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНИХ
УМІНЬ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ
Під час педагогічної практики студент-практикант повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно- навчальних, організаційних та дослідницьких умінь і реалізувати їх в умовах самостійної роботи в такому обсязі:
1. Конструктивно-планувальні вміння:

складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою з урахуванням різних умов навчання і рівня підготовки учнів;

визначати цілі та завдання кожного уроку з урахуванням етапу навчання;
7


обирати ефективні прийоми досягнення сформульованих цілей з урахуванням вікових особливостей учнів за етапом навчання;

визначати типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами оволодіння мовленнєвими уміннями та навичками,
а також із урахуваннями труднощів засвоєння навчального матеріалу і рівня підготовленості учнів;

використовувати реальні та проектувати навчальні мовленнєві
ситуації, а також відповідний їм мовленнєвий матеріал для сприймання і засвоєння мовних одиниць, що вивчаються, та їх застосування в мовленнєвій діяльності;

проектувати і створювати необхідні наочні пособники й технічні
засоби навчання для проведення уроків;

складати план та сценарій позакласного заходу з української мови.
2. Комунікативно-навчальні вміння:

встановлювати і підтримувати різноманітні мовленнєві контакти:
учитель – клас, учитель – учень, учень – учень тощо;

визначати об’єкти контролю мовленнєвої діяльності учнів
і добирати відповідні їм методичні прийоми, в тому числі тестові
завдання;

виправляти помилки учнів, розуміти їх характер та використовувати мовленнєвий спосіб виправлення
(перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність,
екстралінгвістичні засоби тощо).
3. Організаційні вміння:

організовувати виконання накресленого плану;

забезпечувати мовленнєву діяльність учнів на уроках української
мови;

вносити методично виправдані корективи в плани уроків з урахуванням умов навчання;

навчати учнів найбільш раціональних прийомів самостійної
роботи;

раціонально поєднувати колективні (фронтальні, групові, парні) та
індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної
з них та етапу навчання;

проводити навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей учнів та етапу навчання;

здійснювати різноманітні прийоми активізації учнів залежно від їх вікових особливостей;
8


методично доцільно використовувати традиційні наочні посібники,
аудіовізуальні та візуальні технічні засоби навчання;

проводити позакласні заходи з української мови, організовувати їх відповідно до складеного плану і сценарію.
4. Розвивально-виховні вміння:

реалізовувати загальноосвітній, розвивальний та виховний потенціал мовленнєвого матеріалу уроку або серії уроків;

формувати і розвивати інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;

вирішувати засобами мови і літератури завдання морального,
культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.
5. Дослідницькі вміння:

вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості їх мовленнєвих навичок і вмінь;

проводити з урахуванням етапу навчання методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння та добору оптимальних шляхів попередження помилок;

проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків з теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної
діяльності;

спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів
і студентів, переносити ефективні прийоми й форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;

вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах,
а також удосконалювати свою роботу, використовуючи нові форми та прийоми навчання.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА
1. Студент-практикант зобов’язаний сформувати в учнів накреслені у програмі навички та вміння володіння рідною (державною)
мовою.
2. Практикант проводить свою діяльність згідно з вимогами Статуту школи, правилами внутрішнього розпорядку, виконує
розпорядження адміністрації школи, вчителів та керівників педпрактики.
9

3. Студент-практикант має право вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації
педпрактики, брати участь у конференціях та нарадах.
4. Студент-практикант має право одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань проведення педагогічної практики.
5. Студент-практикант має право користуватися бібліотекою школи,
навчальними кабінетами, навчальними посібниками.
ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА
Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності:

ознайомлення із специфікою діяльності школи даного типу
(загальноосвітньої, ліцею, гімназії);

планування навчально-виховного процесу та проведення уроків
і позакласних заходів з української мови;

відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів з української мови;

участь у роботі методичних об’єднань учителів української мови, в семі нарах, у засіданнях педагогічної ради школи, в підсумкових конференціях з педпрактики.
Зміст позакласної роботи студента-практиканта з української
мови складається з таких компонентів:

вивчення системи роботи вчителя української мови, спрямованої
на формування в учнів стійкого інтересу до виучуваних предметів;

оволодіння вміннями виховання учнів на уроці засобами мови;

опанування знаннями та вміннями з питань підготовки та проведення поза класної роботи з української мови: тижнів української мови, вечорів, бесід, конференцій, диспутів, вечорів,
екскурсій; випуск стіннівок тощо.
Зміст дослідницької роботи студента-практиканта складається з таких компонентів:

вивчення наукової літератури;

узагальнення досвіду викладання української мови у даній школі;

наукові спостереження, вивчення досвіду вчителів, проведення елементів експериментального дослідження за темами дипломних робіт.
Педагогічна практика студентів уключає чотири етапи:
1) підготовчий;
10

2) початковий;
3) проведення практики (основний етап);
4) підсумки практики (заключний етап).
1. Підготовка до проведення педагогічної практики
розпочинається на лекційних та практичних заняттях з предметів лінгвістичного та мовознавчого циклу: сучасної української
літературної мови, стилістики та культури української мови, методики навчання української мови, вступу до мовознавства, історичної
граматики, діалектології, теорії літератури, історії української
літератури, усної народної творчості, дитячої літератури та предметів нелінгвістичного циклу: педагогіки, психології, безпеки життєдіяльності тощо.
Значне місце у фаховій підготовці студентів-практикантів належить курсу методики навчання української мови, який охоплює
широке коло питань психологічних та педагогічних основ навчання мови. Глибокі знання методики мови дають можливість пізнати студентам дидактичні принципи науковості й доступності виучуваного матеріалу, систематичності й послідовності в навчанні, зв’язку теорії
з практикою, свідомості й активності, наочності, наступності
й перспективності та міцності засвоєння знань; дає можливість простежити взаємозв’язок і взаємозумовленість мовних явиш, виявити закономірності у розвитку мови та з’ясувати причини відхилень,
викликані позалінгвістичними чинниками.
Важливим етапом у підготовці студентів до педпрактики
є вивчення й аналіз підручників «Рідна мова», «Українська мова» для 5–
11 класів загальноосвітньої школи та методично-дидактичної літератури з основного фаху, а також огляд статей у журналах «Дивослово»,
«Українська мова і література в школі», «Рідна школа»,
«Мовознавство», «Рідні джерела», «Українська мова», «Урок української» тощо.
Під час педагогічної практики студенти повинні усвідомити, що урок є основною формою організації навчально-виховного процесу;
з’ясувати значення типізації уроків у системі занять; вивчити структурні елементи уроків; самостійно складати конспекти уроків різних типів; навчитися добирати дидактичний матеріал та урізноманітнювати види вправ.
Місце проведення педагогічної практики (базові школи)
заздалегідь визначає кафедра, що керує практикою.
11

2. На початковому етапі педагогічної практики, що триває один тиждень, студент-практикант здійснює таку діяльність:

Бере участь у настановній конференції, на якій з’ясовується мета,
завдання педпрактики, й організаційних заняттях в університеті та школі.

Знайомиться з класом, вивчає робочі плани з фахових дисциплін,
класний журнал, розклад уроків та інші документи.

Обирає тему дослідження, визначає індивідуальні завдання залежно від проблеми, над якою працює педколектив школи.

Знайомиться з додатковою літературою, яку повинен опрацювати за час практики, із змістом і формою звітності за педпрактику.

Складає індивідуальний план роботи педпрактики, подає його на підпис керівникам педпрактики.

Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, бере участь у їх аналізі, фіксуючи свої спостереження в щоденнику.

Складає тематичний план пробних та залікових уроків.

Складає план позакласної роботи з української мови.
Протягом перших п’яти днів педпрактики груповий методист
і керівник від кафедри педагогіки і психології разом зі студентами та старостою групи з педпрактики складають загальний розклад:

уроків, які проводять студенти;

взаємовідвідувань пробних та залікових уроків студентів- практикантів, де вказуються студенти – основні рецензенти уроків;

методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;

позакласних заходів з української мови;

одного дня на тиждень для самостійної роботи студента;

проведення студентом наукового дослідження із зазначенням тематики.
Загальний розклад – екран роботи студентів – вивішується в учительській.
3. На основному етапі педагогічної практики студент-практикант здійснює таку діяльність:

Знаходиться в школі кожного дня не менше шести годин;
проводить не менше п’яти уроків на тиждень.

Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності
конспекту уроку, підписаного вчителем (не пізніше ніж за два дні),
12
методистом (не пізніше ніж за один день) або керівником від кафедри педагогіки і психології.

За час педагогічної практики студент готує та проводить на належному методичному рівні заплановану кількість уроків. Для цього необхідно:
• ознайомитися з рекомендаціями науково-методичної
літератури;
• продумати всі етапи уроку, обравши ефективні й доцільні
форми, методи й прийоми роботи;
• підготувати необхідні наочні посібники, роздавальний матеріал;
• написати розгорнутий конспект уроку, погодивши його з учителем та методистом.
4. На заключному етапі педагогічної практики студент виконує таку роботу:

Готує звітні матеріали з педагогічної практики.

Здає звітну документацію керівникам педагогічної практики для перевірки та оцінювання.

Захищає свій звіт з педагогічної практики на засіданні
педколективу кафедри.

Бере участь у підсумкових заходах з педагогічної практики:
засіданнях «круглого столу», науково-практичній конференції.
٭٭٭٭٭٭٭
ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
СТУДЕНТІВ-БАКАЛАВРІВ

Курс: 4

Семестр: 8

Тривалість: 4 тижні
1. Мета
У період проходження педагогічної практики перед студентом- практикантом стоїть головна мета – це узагальнення, систематизація
і поглиблення загальнопедагогічних знань, умінь і навичок, підготовка до виконання усіх функцій учителя української мови та літератури, а також реалізація системи навчально-виховної роботи з учнями.
2. Основні завдання:

ознайомитися з плануванням роботи вчителя-філолога й класного керівника (календарний план, план роботи мовного та
13
літературного гуртків);

ознайомитися з досвідом роботи кращих учителів-словесників школи, відвідувати їхні уроки, звертаючи увагу на науково- методичне наповнення та реалізацію навчальної мети,
розвивальної та виховної;

ознайомитися з матеріалами, що узагальнюють кращий досвід учителів-філологів і знаходяться у методичному кабінеті школи.
3. Зміст практики
Пасивне входження в педагогічну практику триває один тиждень та складається зі знайомства з класами, у яких студент планує
проходити практику, а також ознайомлення із планами проведення занять учителів.
Активна діяльність студентів протягом другого та третього тижнів передбачає:

вивчення програми й підручників у певному класі;

опрацювання відповідної наукової, навчальної, методичної
літератури;

розробку конспектів уроків різноманітного типу та структури в залежності від мети уроку;

проведення уроків за спеціальністю (оволодіння методикою викладання матеріалу, опитування учнів);

оволодіння різноманітними методами викладання матеріалу
і прийомами навчання;

роботу з підручником, текстами, словниками, довідковою літературою;

організацію і проведення позакласної роботи з предмету;

застосування технічних засобів і наочних посібників;

уміння вести оцінювання відповідей учнів.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал