Методичні рекомендації щодо проведення уроків християнської етики




Скачати 94.36 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір94.36 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Укладач методист НМЦ
Князюк І.В.


Методичні рекомендації
щодо проведення уроків християнської етики
Урок християнської етики має виконувати триєдину мету: освітню, розвиваючу, виховну.
У процесі досягнення мети передбачається реалізація таких завдань:
– ознайомлення учнів з основами християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей;
– ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов’язку, совісті, честі;
– формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей.
– створення належних морально-етичних умов для самопізнання і самореалізації.
Освітня мета у процесі викладання християнської етики передбачає:
– отримання і засвоєння учнями знань про Бога як джерело моралі, про добро і зло у світлі Біблії, про принципи моральної поведінки у ставленні до
Бога, до себе, до своїх ближніх, до своєї держави, до природи;
– оволодіння знаннями про культуру, історію та реалії народів періоду написання Біблії;
– формування навичок та розвиток умінь роботи з Біблією, релігійною та довідковою літературою, підручником, посібником.
Освітня мета здійснюється на основі підбору навчального матеріалу, зокрема, біблійних історій, інформації історико-культурологічного характеру, цікавих наукових фактів.
Розвиваюча мета реалізовується в процесі розвитку пізнавальної, емоційної та вольової сфери учнів.
Передбачається розвиток в учнів:
– емоційної сфери: співчуття, співпереживання, радості;
– інтелектуальних і пізнавальних здібностей (різних видів уваги, пам’яті, мислення);
– готовності до спілкування, взаємодії та співпраці з оточуючими людьми на основі християнських моральних цінностей;
– готовність до подальшої самоосвіти і морального самовдосконалення.
Виховна мета слугує для виховання в учнів характеру і поведінки у світлі
Біблійних моральних цінностей у зазначених сферах: у ставленні до Бога, до себе, до своїх ближніх, до держави та природи. Передбачається виховання в учнів:

– культури мислення, спілкування, взаємодії та співпраці на основі християнських моральних цінностей;
– рис характеру – доброзичливість, працьовитість, любов до ближнього, співчуття, оптимізм;
– ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій учнів.
Виховання учнів у процесі викладання християнської етики забезпечується:

підбором навчального матеріалу: біблійних віршів, біблійних
історій, прикладів з художньої літератури повчального спрямування, матеріалів культурологічного спрямування, прислів’їв тощо;

застосування у процесі навчання запитань, проблемних завдань, ситуацій, рольових ігор, які вимагають від учня висловлення своїх почуттів, власної думки з питань моральної поведінки.
Так, згідно з дослідженням психологів, для учнів молодшого віку не рекомендується давати більше трьох віршів з Біблії, оскільки вони їх не можуть сприйняти.
При поясненні навчального матеріалу для учнів початкових класів вчитель може використати форму бесіди. Слід пам’ятати, що для школярів 1-4 класів велике значення має ігрова діяльність, тому на уроках християнської етики потрібно використовувати навчально-розвивальні
ігри: кросворди, ребуси, головоломки, загадки, акровірші. Доцільною буде на уроці предметно-ремеслова діяльність: малювання, розфарбовування, аплікації, ліплення.
Ефективність навчальних занять значно зросте, якщо вчитель, розкриваючи тему того чи іншого заняття, звертатиметься до життєвого досвіду своїх вихованців, якомога частіше апелюватиме і розширюватиме їх морально- етичний та життєвий досвід. Заняття з учнями мають бути різноманітними за формами та змістом: уроки-роздуми, уроки-бесіди, уроки-лекції, ігри-мандрівки, уроки- подорожі, уроки-диспути, уроки з елементами дискусії, уроки-екскурсії тощо.
Ефективними можуть бути форми і методи, які залучають дітей до художньо-музичного мистецького світу християнських цінностей, а саме: метод діяльності самих дітей, живопис, ліплення, аплікація, заняття музикою, драматизація, театралізація, художня творчість тощо, що відповідають таким вимогам, як діалогічний, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку особистості.





Сучасні дидактичні вимоги до уроків
духовно-морального спрямування
Урок розпочинається вступною організаційною частиною, мета якої – створення духовної атмосфери християнського спілкування.
Етап актуалізації особистісного досвіду учнів передбачає врахування їхніх життєвих пріоритетів, емоційного налаштування та читацьких інтересів. На цьому етапі доцільне використання яскравої наочності, інтерактивних вправ,
індивідуальних повідомлень, цікавих життєвих історій, уривків з літературних творів.
Етап актуалізації опорних знань може реалізуватись через перевірку домашнього завдання, повторювальну бесіду, індивідуальні відповіді, міні- самостійну роботу з розгорнутою відповіддю на запитання або тестами.
Етап мотивації навчальної діяльності передбачає можливу участь учнів у формулюванні теми і мети уроку, первинне ознайомлення з ключовим
Біблійним віршем, формування плану уроку, пам’яток щодо певних видів навчальної діяльності, створення проблемних ситуацій.
На етапі засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок необхідно забезпечити активну взаємодію учителя та учнів, поєднання
індуктивного та дедуктивного способів засвоєння нових знань, врахування вимог вікової психології щодо дозування нової
інформації для сприймання на слух, підвищення ролі евристичної бесіди у засвоєнні нових знань та формуванні опорних умінь і навичок, ефективну роботу зі Святим Письмом, зокрема опорною
Біблійною
історією, керовано-самостійне опрацювання матеріалу підручника. На етапі закріплення навчальних досягнень ефективними є читання, обговорення та аналіз повчальних оповідань, інтелектуальні, рольові та ділові ігри, робота з образотворчою наочністю, матеріалами хрестоматії, прослуховування та виконання пісень духовного змісту, інтерактивні вправи, етичні практикуми, міні-проекти, закріплення змісту ключового Біблійного вірша.
Характерними особливостями етапу узагальнення та систематизації набутих компетентностей є підсумкова бесіда, складання узагальнювальних таблиць та схем, самостійна робота за завданнями в робочому зошиті. Під час підсумкової частини уроку слід використовувати питання типу: «Найбільше на уроці мене вразило…», «Після уроку я хотів би в собі змінити…», «Після уроку я зрозумів…».
Основною роботою на уроках християнської етики повинно бути знайомство учнів зі Святим Письмом. При цьому вчителям слід використовувати тексти, адаптовані для дітей: дитячу Біблію, Закон Божий для дітей, Біблійні оповідання. Важливо при викладанні предмета не обмежуватись чисто текстуальним ознайомленням з біблійним сюжетом чи євангельською
подією, а на їх підставі вміти дати оцінку вчинками з точки зору етичної вартості, моральної правди, і ці вартості впроваджувати у життя дитини. Щоб правильно пояснити зміст біблійних текстів, вчителям потрібно звертатися до класичної духовної літератури: тлумачення Біблії, Закону Божого, житійної літератури.
Уроки християнської етики повинні передавати християнські традиції українського народу, а не народознавчі, які містять безліч язичницьких звичаїв та обрядів.
При проведенні занять рекомендуємо використовувати краєзнавчий матеріал, що дасть змогу школярам детальніше познайомитися зі своїм рідним краєм.
У роботі з дітьми доцільно використовувати індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні) і масові форми роботи. Ефективними є індивідуальні форми роботи, оскільки вони дозволяють педагогу краще розкрити
індивідуальність, сутнісні сили, здібності і нахили учня, спрямовувати його моральний і духовний розвиток. А сам учень має можливість отримати кваліфіковану консультацію, конфіденційну пораду педагога з морально- етичних проблем.
Робота у мікрогрупах є найбільш ефективною у практичній частині занять, при виконанні творчої і пошукової роботи активізує процеси самоосвіти і самовиховання учнів. Робота у мікрогрупах привчає дітей до роботи в команді, сприяє формуванню товариськості і дружби в учнівському колективі.
У процесі викладання курсів вчителю доцільно використовувати такі методи проведення занять:

розвивального переконання;

пояснення;

роз’яснення;

бесіди;

метод прикладу;

обговорення прикладів морально-етичного змісту як зі
Святого Письма, так і української світової історії, літератури, життєвих прикладів;

розв’язання задач та ситуацій морально-духовного спрямування;

написання творчих робіт;

екскурсій до храмів, музеїв;

використання аудіо- та відео-матеріалів;

використання репродукцій, картин на біблійну тематику;

етичний тренінг, застосування рольових
ігор,
інсценування, ігор-драматизації;


навчально-розвивальні
ігри
(кросворди, ребуси, головоломки, загадки, акровірші).
Детальніше про методи.
Провідним методом у вивченні курсів є метод розвивального переконання. Це метод впливу на свідомість, що сприяє формуванню відповідних поглядів, світогляду школярів, залученню їх до загальнолюдських, християнських цінностей на противагу бездуховності та аморальності. Метод переконання передбачає обґрунтування певної морально-етичної категорії, відстоювання морально-духовної позиції особистості, оцінки вчинків та дій
інших людей, своїх власних. Переконання – вміння довести дитині істинність християнських цінностей, необхідність формування тих чи інших духовних якостей, розвиток потреб у пізнанні і самопізнанні. Ефективність його використання залежить від аргументованості, впевненості, емоційності і доброзичливості педагога.
Метод переконання найдоцільніше використовувати в духовних бесідах, бесідах-роздумах, сократівських бесідах з учнями.
Спеціально створювані педагогом задачі морально-духовного спрямування можуть використовуватись при засвоєнні та закріпленні матеріалу з метою активізації знань дітей у висловленні власної позиції щодо обговорюваної проблеми, обміну думками і досвідом.
Такі задачі сприятимуть розгляду проблеми з різних точок зору, аналізу можливих варіантів рішення і промахів, проектуванню шляхів з їх уникнення, а також корекції небажаної поведінки. Застосування задач морально-етичного змісту вимагає інструкції вчителя, знайомства з проблемою, організації пошуку правильного рішення та аналізу запропонованих варіантів.
Матеріалом для створення задач морально-духовного спрямування для дітей можуть бути ситуації, взяті вчителем не лише з релігійних джерел, але із фольклору (казки, притчі, легенди) та авторських творів морально-етичного спрямування. Часто під час їх використання можна скористатися методикою незакінченого оповідання, коли вчитель перериває читання твору у найдраматичніший для героїв момент події, з метою колективного вибору можливого закінчення твору. Лише потім озвучується закінчення оповідання, аналізуються, порівнюються дитячі варіанти з оригінальним закінченням твору, обирається найдоцільніший вихід у даній ситуації.
Етичний тренінг – ефективний метод морально-духовного розвитку школярів, що дозволяє формувати морально-духовні цінності та норми поведінки, коригувати ставлення учнів до оточуючих.
Етичний тренінг – це форма моделювання ситуацій взаємин людей (на основі рольової гри), що відтворюються в даний момент і аналізуються з позицій відповідних морально-етичних норм (ставлення до людей похилого
віку, до старших членів родини , до молодших, до однолітків). Усі ситуації тренінгів складаються з урахуванням важливості формування емпатії, поступливості, такту, милосердя, поваги, доброзичливого ставлення до людей, співчуття однієї людини іншій, уміння прийняти позицію іншої людини.
У вивченні християнської етики ефективним є також метод
інсценування, гра-драматизація. Гра-драматизація є засобом осмислення аналізу, відчуття та бачення дитиною зв’язку між еталонами моральної поведінки та власною поведінкою. У процесі гри-драматизації, беручи на себе позитивну чи негативну роль, дитина вчиться робити власний моральний вибір на користь добра, переконується у правильності моральної поведінки. Учитель, який буде проводити заняття з даного людинознавчого курсу, повинен викликати інтерес у школярів до занять, бажання їх відвідувати на засадах добровільності, гуманного особистісно орієнтованого підходу до кожної дитини, встановлюючи рівноправні суб’єкт-суб’єктні взаємини між всіма учасниками навчально-виховного процесу (вчителями, дітьми, батьками).
Важливого значення слід надавати використанню наочності на уроці.
Використовуючи наочність, учитель християнської етики не повинен занадто деталізувати біблійний матеріал, перебираючи на себе функцію Творця
(наприклад, зображення створення світу). Наочність, яка використовується на уроці, повинна бути високохудожньою.
Не допускається наочність, яка може показати
Творця у непривабливому чи карикатурному вигляді. Не слід під час інсценізації виконувати роль Бога. Його голос має звучати за кадром, за сценою.

На допомогу вчителям у викладанні християнської етики
1.
Лахно А.І.,. Варенко В.М. Християнська етика (в поняттях і категоріях).
Навч. Посібник. Київ: Видавництво європейського університету, 2002 – С.212.
2.
А. Калашник. Загальні методи вивчення предмета «Християнська етика». Навчально-методичний посібник (Львів, 2003).
3.
А. Калашник. Педагогічно-методичні підходи та дидактичний матеріал до уроків християнської етики. Навчально-методичний посібник . – Тернопіль,
2007.
4.
Александра М., Крижанівська В. Біблійні сюжети у творчості майстрів
італійського відродження //Історія в школі. – 2001. – №7. – С.41-44.
5.
Бетко І. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії к. ХІХ – поч. ХХ століть // Українська мова і література в школі. – 1991. № 10. С. 64 – 70.
6.
Біблія в переказі для дітей. Старий і новий завіт. – 3-є вид., перегл. і удоскон. – К.: Українське біблійне товариство, 2003.
7.
Білоусова Н. Біблійні сюжети у світовій художній культурі // Зарубіжна література – 2003. – №1. – С 7–11.
8.
Васкевич О.В. Уроки християнської етики: Методичні розробки уроків для учнів 3-4 класів / О.В. Васкевич – Вінниця: Глобус-Прес, 2006. – 106 с.
9.
Вивчаємо біблійну історію та християнську етику в 5 класі. Плани- конспекти занять. І, ІІ семестр. – Краматорськ: «Тіраж-51». – 2013. – 206 с.
10.
Виховання Істини, Добра і Краси. Імідж сучасного педагога – 2012. –
№3 – 68с.
11.
Каліберда Г. А., Лобач О.О. «Християнська етика в українській культурі» /науково-методичний посібник/ – Полтава, 2011. – 323 с.
12.
Кузик Б. М., Литвин Л.І. Джерело вічності. Основи православної культури. – Вид.3-тє, випр.й допов .– Дніпропетровськ , 2009.
13.
Л.А.Лисяк. Вивчаємо біблійну історію та християнську етику в 1 класі.
Плани-конспекти занять. І семестр. – Краматорськ: «Тіраж-51». – 2012. – 110 с.
14.
Мовчун А. Міжпредметні зв’язки курсу "Християнська етика в українській культурі" /А. Мовчун //Відкритий урок: розробки, технології, досвід.
– 2008. – N 9. – С. 51– 56.
15.
О. Обеднікова, О. Новікова. Уроки християнської етики для підлітків
(Остріг, 2002).
16.
О.Дроздовський. Біблійна історія та християнська етика. Довідник в опорних схемах та конспектах. [Електронний ресурс] Режим доступу: www.rokim.org.ua
17.
Огірко О. В. Християнська етика – могутній засіб педагогіки // Слово вчителя. – 2008. – № 4. – С. 26–28.
18.
Басова О.А., Бельма О.А., Сорокіна В.А.. Вивчаємо християнську етику в українській культурі. Методичний посібник. – Донецьк, 2011. – 418 с.
19.
Саннікова Тетяна. Християнська етика: Розробки уроків для учнів 5-6 класів. Розділ 2 (6 кл.) Світогляд – основа бачення життя // Шкільний світ. –
2007. – №29–32. – С. 60–71

20.
Чередник Л. Біблійні герої у витворах видатних художників і скульпторів //Всесвітня література та культура в навчальних закладах України –
2000. – №9. – С. 44–45.
21.
Формування духовно-моральних цінностей засобами курсу «Біблійна
історія та християнська етика». Навчально-методичний посібник за редакцією
І.Г.Ковровського. – Біла Церква, 2010. –110 с.
22.
Хвилинка святості: Збірка легенд, притч, переказів на основі творів
Високопреосвященнішого Митрополита Полтавського і Кременчуцького
Феодосія (Дикуна-Ваколюка Митрофана Никоновича) для позакласного читання учнів молодших класів / Підготувала Л.А. Лисяк. – Полтава: АСМІ, 2006. – 64 с.
Додатково до запропонованих матеріалів можна використовувати християнський духовно-просвітницький часопис «Слово вчителю», який містить матеріали наукового та методичного характеру щодо викладання християнської етики, відповіді на актуальні теми, що стосуються сім’ї, здоров’я, релігії та інших важливих проблем, а також журнал «Отрок» для підлітків та молоді.
Заслуговує уваги вперше створений в Україні мультимедійний підручник для загальноосвітніх шкіл «Християнська етика: сходинки духовності» для 5 класів, який містить зміст уроку, інтерактивні завдання, які можна виконувати на уроці, вірші та твори морального змісту, відео фрагменти до уроків, життя святих, поради дорослих, словничок, тести для самоперевірки.
Також можна використовувати передачі, мультфільми, фільми для дітей і дорослих духовно-морального змісту телерадіокомпанії «Глас».

Інтернет-ресурси, необхідні вчителям


Навчальна програма викладання етики у 5-6 кл. для загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальна програма

Розробки уроків етики. 5–6 клас

РОЗРОБКИ УРОКІВ/хр.етика
http://www.yrok.net.ua/load/rozrobki_urokiv/khristijanska_etika/58



http://osvita.ua/school/lessons_summary/etika/8430/




http://wiki.ciit.zp.ua/index.php
Віртуальне МО вчителів етики
http://www.etica.in.ua/golovna/
Актуально про етику та мораль


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал