Методичні рекомендації щодо проведення відкритого заняття




Скачати 444.8 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/2
Дата конвертації15.01.2017
Розмір444.8 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ОБЛАСНИЙ БАЗОВИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. Є..Т.АБАКУМОВА
Методичні рекомендації щодо проведення відкритого заняття
2012

Методичні рекомендації щодо проведення відкритого заняття. Підготували
Зайцев О.П., голова Ради директорів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації Донецької області, директор Донецького гірничого обласного базового технікуму ім. Е.Т.Абакумова; Рижикова І.В., заступник директора з науково-методичної роботи Донецького гірничого обласного базового технікуму ім. Е.Т.Абакумова – Донецьк, 2012.
Методичні рекомендації розроблені на основі наказу № 161 „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, знайомлять з видами і типами занять, структурою їх проведення, з вимогами щодо складання методичних розробок відкритих занять, планів та аналізів занять, зі схемою проведення самоаналізу відкритого заняття тощо.
Рецензенти:
1.Фролова С.А., методист Артемівського індустріального територіального базового технікуму ДВНЗ «ДонНТУ»
2. Калініна Л.В., методист Горлівського територіального базового технікуму ДонНУ
3.Юрченко В.І., методист Донецького індустріального територіального базового технікуму
4 Белінська Н.В., методист Макіївського політехнічного територіального базового коледжу
5. Башкатова Н.М., методист Маріупольського територіального базового коледжу ПДТУ
6. Василенко О.А., методист Краматорського машинобудівного територіального базового коледжу ДДМА
7.Паламарчук Л.П., методист Торезького гірничого територіального базового технікуму ім.. О.Ф.Засядько
Розглянуто та схвалено на засіданні обласного методичного об’єднання методистів територіальних базових вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації Донецької області (протокол № 1 від 07.09.2012р.).
2

ЗМІСТ
Передмова
4 1.
Методичні рекомендації щодо складання методичних розробок
7 1.1 Структура методичної розробки:
7 1.2 Оформлення методичної розробки
8 1.3
Вимоги щодо складання рецензії на методичну розробку
9 2.
Методичні рекомендації щодо написання лекції
10 2.1 Можливі види завдань студентам протягом проведення лекції
12 2.2 Основні вимоги до лекції
13
Додаток А Орієнтовний план заняття - лекції
17 3. Методика проведення семінарського заняття
22
Додаток Б Орієнтовний план заняття (семінару)
25
Додаток В Орієнтовний план лабораторного (практичного) заняття
28
Додаток Д Аналіз та оцінка ефективності заняття
29
Додаток Ж Зразок оформлення інструктивно-методичних матеріалів до семінарських занять
44
Додаток К Зразок оформлення контрольного пакету інструктивно- методичних матеріалів до практичних занять
45
Додаток Л Зразок оформлення інструкції до практичних занять
46
Додаток М Зразок оформлення титульного листа методичної розробки виховного заходу
47
Додаток Н Зразок оформлення титульного листа відкритого заняття
49
Додаток П Зразок оформлення титульного листа методичної розробки
51
Додаток Р Зразок оформлення звіту
53
Додаток С Зразок оформлення реферату
54
Список використаних джерел
55 3

ПЕРЕДМОВА
Відкрите заняття-форма активного методичного навчання сприяє впровадженню досягнень педагогічної науки в практику і активному поширенню позитивного педагогічного досвіду, що, по суті, підвищує ефективність міжвузівської методичної роботи.
Відкриті заняття мають особливе покликання: або викладачі йдуть до свого колеги з тим, щоб побачити нову, добре відпрацьовану методику, яка дає високий кінцевий результат, або їх запрошують на заняття-експеримент, коли нова методика, прийом тільки-но складаються, у педагога є проект завдання та передбачені способи його вирішення, але кінцевий результат невідомий.
Слід враховувати і те, що відкрите заняття може бути і як засіб пропаганди передового досвіду, який вже сформувався, і як засіб пропаганди шляхів практичного застосування досягнень педагогічної науки. Мова йде про проведення такого практичного застосування, яке ще не увійшло у повсякденну педагогічну діяльність.
Традиційно відкрите заняття - це заняття, на якому присутні викладачі методичного об’єднання та запрошені особи.
Воно проводиться кваліфікованими викладачами зі складних або недостатньо розроблених у методиці і практиці тем навчальних програм з метою демонстрації й поширення найефективніших прийомів навчально- виховної роботи.
Для кращого сприйняття досвіду викладачем автором необхідно визначити не лише дидактичну, виховну, а і методичну мету заняття, яка може бути наступною:

удосконалення методики організації діяльності студентів на занятті

удосконалення методики виявлення рівня знань студентів

втілення проблемно-пошукового методу навчання

методика застосування ТЗН, комп’ютерних технологій

методика використання навчально-методичного матеріалу на занятті

удосконалення методики проведення занять за новітніми технологіями
4


методика використання внутрішньо - та міждисциплінарних зв’язків тощо
Визначення методичної мети заняття доцільне тому, що воно зобов’язує викладача цілеспрямовано готуватися до заняття, проводити його так, щоб найбільш рельєфно показати свій досвід роботи. Водночас, визначення методичної мети відкритого заняття вимагає цілеспрямованого спостереження викладачів, які присутні на занятті.
Знаючи методичну, дидактичну та виховну цілі заняття, викладачі мають змогу простежити, як вони реалізуються. Усе це підвищує ефективність відкритого заняття з погляду його ролі у пропаганді позитивного досвіду.
Ефективність відкритого заняття залежатиме від того, як викладач, (до його проведення) розкриє колегам проект відкритого заняття, покаже його місце у темі, модулі, курсі, визначить ідею досвіду, освітні завдання, виховні цілі, які він визначив. Повідомляючи про накреслені шляхи та засоби вирішення поставлених завдань, викладач обов’язково дає характеристику реальним навчальним можливостям групи. У процесі проведення відкритого заняття колеги є не просто спостерігачами, а і співучасниками, порадниками
(вони брали участь в аналізі проекту заняття).
Після проведення заняття викладач дає самоаналіз заняття; розкриває, що йому вдалося із запланованого реалізувати, а що не вдалося та чому, чи реалізував мету, дає оцінку ефективності застосованих прийомів.
5

Десять заповідей викладача
(Д. Пойа)

Цікавтесь своєю дисципліною.

Знайте свою дисципліну.

Знайте, яким шляхом можна вивчити те, що вам необхідно.
Кращий спосіб вивчити – це відкрити самому.

Вмійте читати з обличчя студентів. Намагайтеся бачити, чого вони від вас хочуть, зрозумійте їх утруднення, виробіть вміння ставити себе на їх місце.

Не обмежуйтесь голою інформацією; намагайтесь розвивати у студентів певні навички, формуйте необхідний склад розуму і звичку студентів до дослідницької роботи.

Намагайтесь навчити їх догадуватися.

Намагайтесь навчити їх доводити.

Вишукайте у вашій задачі те, що може стати у нагоді при розв’язанні інших задач, - за конкретною ситуацією намагайтесь відшукати загальний метод.

Не видавайте свого секрету відразу – нехай студенти спробують вгадати його до того, як ви його їм відкриєте, дайте можливість студентам знайти якомога більше.

Користуйтесь навідними вказівками, але не нав’язуйте своєї думки.

6

1.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ
МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК
Методична розробка – це документ, в якому на основі принципів педагогічної науки, вивчення та узагальнення досвіду кращих викладачів розробляються методи викладання якоїсь теми або методи виховання в конкретних умовах навчального закладу.
Методичні розробки можна поділити на три групи:
1.
Методичні розробки з окремих питань методики викладання тієї чи
іншої дисципліни, наприклад, "Методика перевірки домашнього завдання з математики", "Аналіз літературного твору на занятті", "Методика проведення занять з теми: "Механічна енергія", "Методи проведення заняття з теми:
"Магнітна індукція" та ін.
2.
Методичні розробки з різноманітних питань практичної підготовки студентів: методика складання пояснювальної записки до проекту; методика дипломного проектування; методика виробничого навчання, виробничої практики; методика проведення екскурсій на виробничій дільниці та ін.
3.
Методичні розробки з виховної роботи ,. наприклад, "Методика проведення диспутів у групах", " Методика роботи куратора в групі",
"Виховання патріотизму та національної гідності на заняттях з історії
України", " Методи та форми роботи зі студентами щодо підвищення свідомої дисципліни" тощо.
1.1
Структура методичної розробки:
1.
План написання.
2.
Вступ, в якому висвітлюються особливості викладання даної теми.
Обов’язково враховується загальноосвітня база студентів, вид навчання, зв’язок теми, що вивчається, із паралельними темами програми або з іншими дисциплінами.
Висвітлюються також питання виховного та професійного спрямування даної теми.
3.
Зміст теми.
7

Зміст теми визначається програмою, але конкретизується, уточнюється та поглиблюється, тому що програма може не відбивати новітніх даних техніки та найважливіших досягнень науки.
4.
Мотивація вивчення теми.
В цьому розділі передбачається методична, дидактична мета, а саме: що мають знати студенти, якими навичками оволодіти, які навички удосконалювати.
З’ясувати освітнє та виховне значення заняття. Пов’язати з майбутньою професією.
5.
З’ясування виду навчального заняття, його типу, форм і методів проведення.
6.
Вказати міждисциплінарні зв’язки
7.
Вказати, якими ТЗН користуватися на занятті та з’ясувати порядок їх використання.
8.
Обладнання та науково – методичне забезпечення заняття
9.
Список літератури.
1.2
Оформлення методичної розробки
1.
Титульний аркуш (за стандартом, дивись додаток).
2.
Зміст.
2.1.
Методична, дидактична (навчальна, розвиваюча) виховна мета..
2.2.
Організаційно-методичні вказівки з теми (модулю).
В цьому розділі методичної розробки вказується порядок вивчення теми, модулю, загальні питання організації заняття та рекомендації загального характеру.
3.
Схема заняття залежить від виду і типу заняття.
У методичних розробках вказується, як подати студентам той чи інший навчальний матеріал, які краще застосувати методичні прийоми, як активізувати роботу студентів на занятті.
Важливе значення має зовнішнє оформлення методичної розробки.
Методичні розробки друкуються в кількох екземплярах, мають добре виконані креслення, фотографії і т.д.
На зворотній сторінці титульного аркуша дається анотація розробки.
8

Обов’язковим елементом методичної розробки є рецензії (внутрішня та зовнішня).
Всі розробки обговорюються на засіданні циклової комісії, і після схвалення стають здобутком всього колективу.
Методичні розробки зберігаються в методичному кабінеті і у викладача.
1.3
Вимоги щодо складання рецензії на методичну розробку
Рецензуючи методичну розробку, необхідно відбити наступне:
-
Тему методичної розробки, її актуальність, чи будуть користуватися нею в навчанні інші викладачі, яку допомогу вона надасть для удосконалення методики викладання.
-
Відповідність теми матеріалу, який вивчається, діючій навчальній програмі.
-
Відповідність теоретичного матеріалу сучасному рівню розвитку науки.
Виховна мета розробки:
-
Глибина й доступність викладу матеріалу, побудова, логічність й послідовність змісту розділів, повнота висвітлення теми.
-
Цінність описаних методів і прийомів, за допомогою яких автор досягає удосконалення методики навчання; цінність досвіду автора розробки, чи підтверджується це прикладами, ілюстраціями, схемами, таблицями?
-
Зв’язок теорії з практикою, якість і відбір ілюстративного матеріалу.
-
Раціональність розміщення матеріалу розробки за розділами, темами, чи врахування міждисциплінарних зв’язків.
-
Грамотність викладу матеріалу з точки зору стилістики, правильність використання науково-технічної термінології, використання символів, ДСТУ, нормативів тощо.
-
Чи є план розробки, як він виконаний, чи вказана література, чи виконані вимоги до оформлення розробки.
-
У висновках указати позитивне і недоліки, дати рекомендації щодо використання методичної розробки на практиці, врахувати цінність методичної розробки, вказати, що необхідно доповнити.
9

2
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ЛЕКЦІЇ
Одним із видів навчальних занять є лекція.
Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.
Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначити напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.
Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика – робочою навчальною програмою дисципліни.
Лекція – найбільш розповсюджена форма організації навчального процесу.
В основі лекції має бути упорядкована системна інформація, новітні факти, події, проблемні питання.
Тип лекції:

За метою:
- вступна
- узагальнююча
- настановча

За змістом: - інформаційна
- оглядова
- авторська

За методом: - репродуктивна
- систематизуюча
- проблемна
Залежно від місця лекції в системі навчання та специфіки задач, що вирішуються під час її проведення, в педагогічній практиці використовуються наступні типи лекцій:
10

- лекція - конференція;
- лекція-діалог;
- лекція теоретичного конструювання;
- лекція з науковою структурою;
- лекція з введення культурно - історичних аналогів;
- лекція-консультація;
- лекція із заздалегідь запланованими помилками;
-
інструктивна лекція;
-
історична лекція;
- методологічна лекція; тощо.
Інструктивна лекція. Метою лекції такого типу є ознайомлення студентів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостями використання окремих дій та способів роботи.
На інструктивних лекціях:
- розглядаються алгоритми розв’язання задач правила виконання експериментів, плани вивчення понятійного апарату, способи конструювання правил, законів, теорій;
- пояснюються методи оволодіння навчальним матеріалом, розкривається організаційний механізм заняття або декількох занять.
Лекція-діалог. Така лекція проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу викладача зі студентами. Лекція-діалог, на якій присутнє слово студента, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає студентів до активних дій.
Лекція з науковою структурою. Така лекція використовує структури, що властиві науці, яка вивчається , або проблемній галузі.
Лекція теоретичного конструювання. Лекції такого виду дають можливість навчити студентів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі. За теоретичну основу на лекції обираються концепція, принципи, правила, закони, теорії тощо.
11

Крім вище приведених типів лекцій, у педагогічній практиці зустрічаються й інші:
-
лекція із введення культурно - історичних аналогів;
-
методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад: факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент - практичне застосування.
-
історичні лекції, які підводять студентів до осмислення та „пере відкриття” основних етапів історії;
-
лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю інформації, що надається
(пошук помилки: змістовної, методологічної, орфографічної). Наприкінці кожної такої лекції проводиться діагностика студентів та розбір допущених помилок;
-
лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин. Наприкінці такої лекції викладач підбиває підсумки самостійної роботи та виступи студентів, доповнюючи та уточнюючи запропоновану
інформацію, формулює основні висновки.
-
лекція - консультація може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом „питання - відповідь”. Викладач відповідає протягом лекційного часу на питання студентів за всіма модулями. Другий варіант такої лекції, що проводиться за схемою ”питання – відповіді – дискусія”, є потрійним поєднанням викладання нової навчальної інформації викладачем, постановка питань та організація дискусії з метою пошуку відповідей на поставленні запитання.
2.1
Можливі види завдань студентам
протягом проведення лекції.
-
Відповісти на 2-3 заздалегідь записаних на дошці запитання. План лекції також може бути записаний у вигляді запитань. Наприкінці лекції студенти зачитують свої відповіді, порівнюючи їх.
12

-
Виявити риси схожості та відмінності між явищами, поняттями, законами, що розглядалися на лекції.
-
Самостійно скласти план лекції( простий або складний). Наприкінці заняття студентські плани зачитуються та порівнюються.
-
Відтворити в конспектах основний зміст лекції (опорне конспектування).
-
Придумати та поставити свої питання за змістом лекції.
-
Зробити власні висновки за матеріалами лекції , відобразити власний погляд на проблему.
-
Сформулювати проблему на наступне заняття. Це засіб, коли поставлена викладачем або така, що виникла у студентів, проблема не розглядається під час проведення поточної лекції, а переноситься на наступне заняття.Студе6нти мають час, щоб її осмислити.
-
Лекція, як метод, - це метод гнучкий і може включати поєднання кількох методів – бесіду чи промову, наочні посібники, опитування чи обговорення.
2.2
Основні вимоги до лекції
1.
Наявність і зміст лекції.
2.
Підготовленість викладача до лекції.
3.
План лекції – це обов’язковий і необхідний документ для роботи.
4.
Зміст лекції: мета та спрямованість лекції, її виховна роль; науковий рівень лекції, наявність узагальнень, які надають лекції наукову переконливість і сувору доведеність; уміння викладача викликати у слухачів потяг до творчої оцінки наукових проблем, що розглядаються; повнота і точність визначень, що формулюються, відповідність використовуваної термінології і позначень вимогам тестів, зв’язок лекції з підручником або навчальними посібниками з курсу; відповідність змісту лекції програмі і тематичному плану.
5.
Структура лекції: наявність в лекції вступу, який містить чітке формування теми лекції і постановку завдання, логічна послідовність, розподіл
13

і взаємозв’язок окремих частин лекції, що полегшують розуміння лекції, наявність у лекції висновків, що дають змогу осмислити лекцію в цілому, виділити її основну ідею, конкретність завдання на самостійну роботу.
6.
Стиль лекції: уміння лектора чітко і ясно викладати свої думки; багатство мови лектора; уміння лектора чітко і вільно викладати навчальний матеріал без надмірної залежності від конспекту лекції: теми викладання лекції; контакт лектора з аудиторією, вміння активізувати увагу слухачів, забезпечення можливості конспектування основного змісту лекції.
7.
Забезпеченість лекції наочними посібниками і технічними засобами навчання: наявність і якість наочних посібників, методичні прийоми
їх використання, вміння аналізувати результати демонстрацій, використання технічних засобів навчання.
Активізацією мислення студентів на лекції можна й треба забезпечити постановкою проблеми перед початком вивчення нового матеріалу або по ходу вивчення.
Обов’язковою умовою лекційного заняття повинна стати робота з опорним конспектом по ходу вивчення матеріалу.
Лекція передбачає ще такі структурні елементи:

самостійну роботу із довідковою літературою;

реферат-повідомлення, навчальна дискусія;

евристичну бесіду та ін.
Структура традиційної лекції:
- назва теми лекції
- визначення її мети
- вступна частина (у цій частині викладач коротко дає характеристику місцю та значенню цієї теми в модулі, називає теоретичні питання, наголошує на особливостях вивчення матеріалу, на проблемі, яка розглядається, робить мотивацію навчання)
14

- основна (головна) частина (внутрішня структура головної, центральної частини лекції визначається логічною структурою. Яку викладач продумав раніше й відмітив у своєму розгорнутому плані)
- заключна частина (у цій частині узагальнюються найважливіші питання лекції, робляться висновки, даються завдання до самостійної роботи, даються відповіді на запитання студентів)
- список літератури.
Лекція як форма організації навчання будується на поєднанні етапів:
- організаційного;
- постановка мети та активізація знань;
- засвоєння нових знань студентами;
- узагальнення й систематизація знань;
- видача завдання з підготовки до семінару, навчальної конференції.
Лекція може включати максимум 3-4 питання. Перед початком лекції доцільно повідомити студентам план викладу теми.
Викладач готує конспект лекції за планом – або повний, або стисло, все залежить від досвіду.
Викладач-початківець повинен безумовно писати текст повністю.
Дидактична мета лекції являє собою:
- засвоєння нових знань;
- систематизація і узагальнення знань;
- формування на основі здобутих знань ідейних поглядів, переконань, світогляду;
- розвиток пізнавальних і професійних інтересів.
На етапі первинного засвоєння матеріалу, крім власне лекції, тривалістю
20-
25 хвилин (з обов’язковим конспектуванням її студентами у вигляді стислих записів) мають бути й інші форми роботи – евристична бесіда, самостійна робота з книгою або екранними посібниками. Кожний такий етап (тривалістю
30-
35 хвилин) має закінчуватися 5-6 хвилинним усвідомленням матеріалу.
15

Студенти мають відповідати на запитання: чому? що спільного? підтвердить, доведіть, розв’яжіть задачу.
У кінці лекції викладач зобов’язаний підвести підсумки заняття і оцінити роботу студентів (виставити бали).
Під час лекції (80 хвилин) студенти мають скласти опорний конспект у обсязі 2-2,5 сторінки, який може бути дещо розширений і доповнений під час самостійної роботи в позанавчальний час.
Викладач повинен мати широкий науковий світогляд, володіти
ґрунтовними знаннями і практичним досвідом у відповідній науковій галузі чи сфері виробничої діяльності, вміти системно, аргументовано, на належному науковому і методичному рівні викладати в лекціях теоретичні основи навчального курсу. Його лекції мають бути глибокими за змістом і доступними за формою викладу.
Зміст і структурно-логічна послідовність лекцій повинні відповідати затвердженій робочій навчальній програмі.
Викладач перед початком навчального року (семестру) подає в циклову комісію конспект лекцій лекційного курсу, контрольні завдання для проведення передбаченого навчальним планом проміжного та підсумкового контролю, інші методичні матеріали, які забезпечують реалізацію робочої навчальної програми.
Викладач зобов’язаний дотримуватись робочої навчальної програми щодо тематики і концептуальних основ змісту лекційних занять. Він вільний у виборі форм, методів і засобів донесення навчального матеріалу студентам.
Зразок складання плану лекції наведений у додаках А, А1


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал