Методичні рекомендації щодо ведення дебатів Цей посібник видано Інформаційно-методичним центром "Дебати" спільно з мережею





Сторінка1/5
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.62 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5





ДЕБАТИ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Методичні рекомендації щодо ведення дебатів

Цей посібник видано Інформаційно-методичним центром "Дебати" спільно з мережею дебатних центрів у Дніпропетровську, Донецьку, Калуші, Львові, Одесі, Сімферополі,
Харкові та Херсоні.
За фінансової підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
та Інституту Відкритого Суспільства, Нью-Йорк
Матеріали для посібника були надані програмою "Дебати" Інституту Відкритого
Суспільства (Нью-Йорк).
Посібник адаптовано та підготовлено командою тренерів програми "Дебати".
Особливу подяку за допомогу в підготовці цього видання висловлюємо викладачам шкіл
України, де діють дебатні клуби.
При використанні матеріалів прохання посилатись на дане видання програми "Дебати".
Д25 Дебати: Навч. посіб: Метод. рек. щодо ведення дебатів. – К.: А.П.Н., 2001. — с.102






































Я можу бути незгодним з Вашою думкою,
але я віддам життя за Ваше право висловити її.
Вольтер
ВСТУПНЕ СЛОВО
Культура на межі двох тисячоліть – культура діалогу. Вона діалогічна за своєю суттю. Будь-який діалог виконує ряд функцій. По-перше, причиною діалогу є пізнавальний та емоційний інтерес, тобто він виконує інформаційну функцію в широкому розумінні слова. По-друге, в діалогах передбачена інтерактивна взаємодія того, хто передає інформацію, і того, хто її сприймає.
Таким чином здійснюється комунікативна функція. І останнє – діалог виконує орієнтувальну функцію, адже виникає мимовільний зв'язок з певною "справою", вчинками, діями всіх, хто бере в ньому участь. Саме реалізація названих вище функцій і створює інформаційно-комунікативне поле, в якому ми всі перебуваємо зважаючи на природні особливості людей. Людина може відкрити широкі простори для своїх думок і дій, якщо вона готова до спільних роздумів, до діалогу. "Нам потрібен діалог у прямому значенні цього слова, згідно з яким думка утверджується через і серед людей на відміну від обміну, де кожний намагається виграти, відстоюючи свій погляд. Діалог, таким чином, означає створення чогось нового, коли виграють усі", - писав на початку 90-х років відомий фізик Д.Бом.
Але культурі істинного діалогу, в якому народжується відкриття, необхідно вчитися. Однією з таких навчальних програм є міжнародна програма "Дебати", яка діє під егідою Інституту
Відкритого Суспільства (Фонд Дж. Сороса).
Цінності, що лежать в основі програми "Дебати", - це надбання відкритого суспільства. Технологія дебатів носить ім'я Карла Поппера, який увів це поняття. "Ми можемо осмислювати історію політичної влади з точки зору нашої боротьби за відкрите суспільство, за владу розуму, за справедливість, свободу, рівність та попередження міжнародних злочинів". Утвердження цінностей демократичного відкритого суспільства має на увазі наявність простору для діалогу та дискусій між рівними громадянами.
Восени 2000 року засновник Інституту Відкритого Суспільства Джордж Сорос перебував із візитом у Києві і в одному з інтерв'ю зазначив: "Відкрите суспільство для мене є таким, де не домінує держава, з демократичним урядом, який служить інтересам народу... Я думаю, що свобода — це полум'я, яке ніколи не згасне. Його не могли загасити і за радянського режиму, а потенціал і масштаб відкритого суспільства нині набагато більший, ніж за тих часів". Беручи участь у "Дебатах", ми тим самим сприятимемо не тільки досконалості кожного з нас, а й утвердженню демократії в Україні.
Техніка дебатів допоможе Вам у різних життєвих ситуаціях. Люди, які займаються бізнесом, освітою, політикою, у багатьох випадках використовують техніку дебатів, аби переконати опонентів та захистити свої рішення. І всі ми, не усвідомлюючи того, майже весь час, мимоволі дебатуємо: з батьками в сім'ї, з викладачами в навчальних закладах, із друзями в компанії.
Молодь, що грає у дебати, навчається логічно та критично мислити, помічати суперечності у здавалося б найдосконаліших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди
іншим особам або широкій аудиторії.
Дебати відкривають перед Вами нові можливості для подальшого особистого розвитку. Навіть після нетривалого заняття дебатними вправами Ви помітите, що Ваші думки і мова стали чіткішими, а дії – розсудливішими й виваженішими. Дебати допоможуть Вам у навчанні, складанні іспитів, спілкуванні. В занятті дебатами немає межі досконалості, як немає межі людському самовдосконаленню.
Цей посібник ми адресуємо дебатним тренерам — і початківцям, і досвідченим. Ним також можуть скористатися й гравці, які вже мають певний досвід гри.
У першій частині посібника викладено головні принципи дебатів, філософію гри та найпростіші поняття, пов'язані з грою. У другій частині тренери знайдуть для себе пояснення головних процесів, якими супроводжується підготовка до дебатів, а також приклади аргументів, ліній аргументації, методики підходів до основних частин дебатів. Це ніби другий рівень у навчанні дебатам. У третій частині йдеться про деталі та нюанси гри на найвищому рівні, про суддівство, дебатні клуби та різні форми дебатів, котрі можна застосовувати в роботі клубів.


РОЗДІЛ 1

ФІЛОСОФІЯ ДЕБАТІВ КАРЛА ПОППЕРА

Цей посібник створено з метою допомогти Вам вивчити і зрозуміти основу та структуру дебатів.
Ви вже дещо знаєте про дебати. Наприклад, під час суперечки з друзями, намагаючись переконати їх у тому, що відвідана виставка була не нудною, а цікавою, Ви – дебатуєте. Там, де двоє чи більше людей матимуть різні думки з будь-якого питання – там завжди виникатимуть дебати. Дебати, що відбуваються в нашому повсякденному житті, – неофіційні дебати. Офіційні, або формальні, дебати, про які йдеться у цьому посібнику, мають специфічну структуру, правила та певні обмеження. Наприклад, зі своїми батьками Ви можете сперечатися хоч до самого ранку, а у формальних дебатах Вам дадуть кілька хвилин, аби викласти свої аргументи.
В офіційних дебатах переможця визначає суддя, тоді як у житті найвірогідніше Ви самі — і гравці, і судді. Основною особливістю офіційних дебатів є правила. Вони регулюють процес гри двох дебатуючих сторін. Але для цього недостатньо, щоб обидві команди лише зачитали свої промови. Кожна сторона повинна піддавати критичному аналізу аргументи опонентів, порівнювати свою позицію з позицією опонентів, демонструючи судді, що саме вона має перевагу. Формальні дебати починаються з теми – короткого та простого твердження, де визначається, що саме будуть обговорювати обидві сторони. Кожна команда – ті, хто стверд- жує, і ті, хто заперечує, – намагається переконати незалежного суддю, що саме її позиція є правильною. Команди послідовно викладають свої аргументи, переконуючи суддів у помилковості позиції іншої сторони.

ЧОМУ САМЕ ДЕБАТИ?
Існує безліч доказів на підтримку проведення дебатів. Найважливіше – це можливість розвивати вміння та навички, що допоможуть Вам у подальшому житті. Дебати навчать Вас розуміти, що будь-яка тема та судження мають право на існування, а всі думки можуть не тільки обговорюватись, а й мати сильні та слабкі сторони.
Вони допомагають дивитися на речі з різних сторін; ставити запитання до розв'язання суті справи або проблеми; знаходити факти і розвивати кмітливість, логіку та аргументацію, що допоможе переконати інших людей у правильності Вашої позиції. Людина, яка пройшла школу дебатів, має безперечну перевагу перед іншими громадянами, бо на її боці буде сила знання. Завдяки цьому, а також звичці Ви будете організовувати свій процес мислення, викладати думки зрозуміло, чітко, ефективно та переконливо.
Прийоми та засоби спілкування між людьми, котрим навчають дебати, напевне дуже швидко стануть Вам у пригоді, адже кордони стають більш прозорими, зростає потреба в обміні
інформацією, думками тощо. Щоб досягти вершин у навчальній або професійній діяльності,
Вам знадобляться знання про те, як ефективніше відстоювати свої погляди та переконувати тих людей, які з Вами не погоджуються. Людині демократичного суспільства дебати допоможуть краще зрозуміти тенденції політичного розвитку, що в ньому відбуваються, і переконливо агітувати за ті позитивні зміни, у яких Ви впевнені.
Люди в усьому світі беруть багато корисного з дебатів. Але якщо Ви запитаєте, чому вони дебатують, то одержите відповідь, що це просто цікаво й весело. Працюючи разом, щоб краще підготуватися до дебатів, учасники перетворюються з гравців команди у справжніх друзів.
Дебати допомагають у навчанні — невеликий досвід дебатування одразу ж допоможе впевненіше почуватися в будь-якій аудиторії, швидко орієнтуватися в будь-якій темі, правильно ставити запитання та визначати суть проблеми. Дуже важливо, що це помітите не лише Ви, а й друзі, вчителі, рідні... Дебати дають також шанс учасникам подорожувати до інших міст, а іноді й до інших країн, зустрічати там нових людей, ознайомитися з іншою культурою. І, певна річ, кожен, кому пощастить дебатувати допізна в затишному кафе однієї з країн світу, з новими друзями, відчує вдячність до цієї серйозної гри інтелектуалів.




ВЕЛИКІ ТРАДИЦІЇ ДЕБАТІВ
Ідеї щодо створення дебатів сягають у сиву давнину, у Стародавню Грецію, коли дебати були проявом демократії. В Афінах грецькі громадяни збиралися у своєрідні клуби, де обговорювали, якими повинні бути закони. Студенти тих часів навчалися мистецтву дебатування. Вони відстоювали інтереси спочатку однієї, а потім іншої сторони з метою глибше і повніше зрозуміти тему, що обговорюється.
У середні віки навчання в Європі передбачало опанування вміння публічно виступати та дебатувати для тих, хто у майбутньому пов’яже своє життя з політикою та юриспруденцією. На початку історії Сполучених Штатів дебатні клуби організовувались тільки в університетах.
Під час президентської кампанії 1960-х років у Сполучених Штатах перші серії телевізійних дебатів між Джоном Ф. Кеннеді та Річардом Ніксоном сприяли популярності дебатів, що зрештою привело до зростання кількості претендентів.
Сьогодні проведення дебатів поширене в школах та університетах усього світу. Більшість
Європейських країн мають дебатні програми у кожному навчальному закладі. Надзвичайно цікавим явищем став світовий Чемпіонат Парламентських дебатів 1995-1996 років, що проводився в Ірландії. Він об'єднав понад ЗО країн світу. Дебати поширилися по всьому світу, і в країнах Східної та Центральної Європи, в республіках Середньої Азії з'явились дебатні центри та клуби, що почали залучати молодь.
Дебати між претендентами на президентську посаду в ході останніх виборів у США транслювалися чи не на весь світ. У більшості вишуканих навчальних закладів розвинутих країн дебати викладаються як навчальна дисципліна, через таке навчання проходять усі майбутні політики, бізнесмени, банкіри, менеджери, дипломати, вищі військові чини. Мабуть, для їхньої кар'єри це просто необхідна складова успіху.
Запрошуємо й Вас приєднатися до цієї корисної та популярної в усьому світі гри.



ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕБАТІВ

Принцип перший дебати як навчання
"Дебати" — це гра, що має на меті допомогти Вам сформувати навички, які необхідні для досягнення життєвого успіху в сучасному демократичному суспільстві. Гра "Дебати" задумана як засіб підвищення рівня Ваших знань. І тому брати участь у дебатах потрібно для того, щоб навчатись. Іншими словами, у дебатах важливішим є процес навчання, ніж кінцевий результат кожної гри — перемога або поразка. Пам'ятайте, що граючи Ви набуваєте досвіду, як поводити себе перед аудиторією та логічно будувати промову.
Чому ж навчання є важливішим за перемогу? По-перше, учасники дебатів, які мають бажання навчитись та підвищити рівень своїх здібностей, не будуть заради перемоги висувати недостовірні або просто вигадані факти. Ви керуєтеся більш шляхетними цілями, ніж ті, хто намагається перемогти будь-якою ціною. Не ставлячи перед собою завдання виграти будь- якою ціною, в ході дебатів Ви не будете застосовувати сумнівних прийомів та агресивних дій.
Таким чином, Ваша поведінка викликатиме повагу до Вас та прихильність суддів. По-друге, Ви приділите більше уваги підготовці аргументів, пошукам контраргументів та кращому їх викладенню. Готуючись до дебатів, Ви разом з друзями дізнаєтесь так багато нового, так гарно будете оперувати знаннями, що в подальшій діяльності завжди будете користуватись новими навичками.






Принцип другий правда, і нічого крім правди
Якщо Ви зрозуміли перший принцип та погоджуєтеся з ним, то Вам буде легко засвоїти і другий принцип дебатів — говорити правду. , Коли навчання та формування навичок для Вас важливіші, ніж перемога, то чи варто використовувати в дебатах недостовірні факти, посилання на неіснуючі джерела інформації тощо?
Чесність — це основа всього, що відбувається у дебатах. Гра в дебати розвиває одну з найважливіших рис характеру людини — допитливість. Ми завжди зацікавлені у пошуках істини.
Чи потрібні нам нині політичні реформи? Чи зможемо ми колись подорожувати до далеких галактик? Чи є життя на інших планетах? Ці запитання пов'язані з інтересами нашого суспільства в минулому, сьогоденні та майбутньому, і всі вони у дебатах стають центром пошуків істини.
Аргументи, які Ви використовуєте, повинні бути правдивими, Ви маєте бути чесними у використанні тих доказів та фактів, котрими оперуєте, та чесними у спростуванні аргументів
іншої команди. Ці дії будуть належно оцінені суддями, і Вас поважатимуть не тільки вони, а й
Ваші опоненти.
Принцип третій повага до опонентів
Учасники дебатів мусять поважати один одного. Дебати не є боротьбою особистостей. Ви ніколи не повинні принижувати, ображати або зневажати інших людей тільки за те, що вони не погоджуються з Вами. Дебати — це змагання ідей. І тут допустима лише така зброя: добре обдуманий аргумент, влучний приклад, красномовство, оригінальність побудови промови тощо.
Якщо в дебатах якась команда відстоює непривабливу ідею (наприклад рабство, расизм або геноцид), то не треба намагатись образити опонента. Єдиний шлях довести хибність ідеї — показати небезпечність її наслідків. Якщо ж Ви зосередите зусилля на компрометації особи опонента — спростування ідеї залишиться лише поверховим.
Усе це — теорія, однак висновок простий. Ідеї, якими б вони не були, привабливими чи ні, завжди заслуговують на увагу; а люди, котрі є їх носіями, — на повагу. Єдиний шлях довести хибність ідеї — протиставити обґрунтований аргумент, переконливі докази та вміння захопити аудиторію своїм красномовством.
ЕТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ ОБОХ СТОРІН
Один із технічних прийомів навчання дебатам полягає в тому, щоб узяти будь-яку суперечливу тему й відстоювати її з протилежних сторін. Один раз – зі сторони, що стверджує, іншого разу – зі сторони заперечення.
У деяких людей застосування цього прийому викликає певні проблеми. Одна учениця, яка захоплювалася дебатами, була прекрасним промовцем, мала високий рівень мислення. Усі ці якості надзвичайно цінні для гравця. Однак про свої труднощі щодо знаходження аргументів спочатку за одну сторону, а потім за іншу вона висловлювалася так: "Я почувала себе двоголовим драконом, що водночас вірить у все і в ніщо". Такі відчуття зрозумілі, а критичне ставлення до застосування цього методу певною мірою може бути виправданим. Адже практично водночас Ви повинні знайти аргументи і довести аудиторії, що обговорювана проблема має дві протилежні сторони, і обидві треба правильно представити. Водночас уміння відстоювати правильність різних сторін не свідчить про лицемірність людини. Є кілька вагомих причин для того, щоб застосовувати цей прийом.
Поточна практика дебатування за різні сторони схожа на систему, що використовується в судочинстві. В суді розглядаються дві ідеї, котрі допомагають у пошуках правосуддя. Перша
ідея полягає в тому, що є якнайменше дві сторони у кожній суперечливій справі: захист та звинувачення. Друга ідея – не менш важлива, ніж перша, – полягає у тому, що обидві сторони мають право на об'єктивне та чесне слухання. І головне пам'ятайте, що дебати – це навчання і

Ви вчитеся дивитись на тему з різних сторін. Третя ж ідея полягає в тому, що треба навчитись дивитися на проблеми об'єктивно, не зважаючи на особисті уподобання.
Завдання гравця полягає не в тому, щоб відстоювати слабку сторону чи підтримувати сумнівні цінності. Ваше завдання — зрозуміти, що обидві сторони суперечливого питання повинні уважно розглядатись, змістовно й продумано висвітлюватись. Тобто завжди є сильні аргументи як за одну, так і за іншу сторону. Це одна з умов проведення дебатів.
Недоцільно робити поспішні висновки, не вислухавши протилежну сторону. Таким чином, дебатування з різних сторін спершу здається не зовсім логічним, але воно виправдане з навчальної точки зору. Практика використання цього методу допомагає розібратися й визначитись у розгляді складніших, глибших та важливіших питань. Окрім того, дискутування з різних сторін учить учасників дебатів знаходити відповіді на питання ще до того, як їх буде проголошено та почнеться обговорення.
НАВИЧКИ ДЕБАТІВ

УМІННЯ АНАЛІТИЧНО МИСЛИТИ
Найважливіше в дебатах – уміння аналітичне мислити.
Аналітичне мислення – це процес формулювання чіткого визначення, здатність знаходити продуктивні ідеї й думки. Аналітичне мислення для дебатів – все одно, що скальпель для хірурга: воно допомагає учаснику дебатів "розрізати" предмет дослідження та сформулювати аргументи, що є ясними, продуманими і добре підтримані доказами.
Аналітичне мислення – універсальна навичка при всіх аспектах дебатів. Коли Ви отримуєте тему для дискутування, то використовуєте критичне мислення як перший крок у поділі теми на частини для подальшого розгляду кожної окремої частини. Наприклад, вивчаючи тему
”Смертна кара виправдана”, гравці з аналітичним мисленням у змозі швидко зрозуміти, що їм необхідно розглянути обидва аспекти цієї проблеми. По-перше, наскільки смертна кара відповідає нормам моралі, по-друге, чи є смертна кара достатньо ефективним засобом запобі- гання злочинності. Вам необхідно навчитись бачити логічний зв'язок між абстрактними ідеями та подіями у реальному житті. Аналітичне мислення дає можливість знаходити прорахунки в позиції Ваших опонентів і бачити аргументи, що недостатньо підкріплені доказами.
Неможливо навчити когось думати аналітичне, читаючи лише лекції. Саме тому необхідно проводити постійні, наполегливі практичні тренування, висуваючи аргументи і вислуховуючи відповіді опонентів. Це схоже на вивчення іноземної мови. Без постійних спроб висловлю- ватись, навіть ризикуючи помилитись, Ви ніколи не вивчите мову. Той, хто навчається, не повинен почуватися ніяково, висловлюючи свої думки. Напевне, спершу Ваші ідеї викличуть зауваження, але згодом Ви будете почувати себе дедалі комфортніше в дискусії, бо набуватимете більшого досвіду, що, врешті-решт, і є основним завданням дебатів. Вправи, які вміщені в кінці нашого посібника, допоможуть оволодіти умінням аналітичне мислити, формувати свої думки.

УМІННЯ ЗНАХОДИТИ ІНФОРМАЦІЮ
Необхідним доповненням до аналітичного мислення є обов'язковість такої важливої навички, як уміння знаходити потрібну інформацію. Коли Ви будуєте аргумент, то потребуєте доказів для його підтвердження. Іноді для підтримки аргументу можуть бути використані нескладні логічні міркування або загальновідомі приклади з повсякденного життя. Але доволі часто аргументи вимагатимуть від Вас ретельно обґрунтованих доказів, що потребує пошуку інформації з різних джерел. Тому важливо знати не тільки, яка інформація потрібна для доказу ваших аргументів, а й де цю інформацію знайти (спілкування з батьками або консультації з фахівцями, робота в бібліотеці, довідкова література, Інтернет). Для того, щоб краще зрозуміти, якої саме інформації
Вам бракує, на початку обговорення теми проводиться "мозковий штурм", під час якого визначаються не лише всі ідеї щодо гри, а й те, що ми знаємо про предмет обговорення.

Причому чим більше буде аспектів, яких Ви не знаєте, тим чіткіше окреслюватимуться джерела
Інформації, якими треба скористатися. Можливо, питання, які з’явилися під час обговорення теми, підкажуть слабкі місця в позиції Ваших суперників. Упродовж подальших занять важливо всією командою або клубом заповнити інформацією всі прогалини, які з'явилися на першому занятті. Парадокс полягає в тому, що чим більше Ви будете дізнаватись, тим більше нових питань буде виникати. Та це
і є
нормальний процес пізнання світу. Тут у пригоді стануть енциклопедії, статистичні збірники, монографії, висловлювання авторитетних людей, преса, телебачення, підручники, спеціальні видання. Для дебатчиків важливим джерелом інформації останнім часом став Інтернет. Але при посиланні на всесвітню павутину треба чітко назвати джерело інформації, не вдаватись до маніпулювання фактами. А ще краще — наводити загальновідомі факти та цифри, аби не довелося звести гру до з'ясування тих чи інших фактів.
УМІННЯ ВИСЛУХОВУВАТИ ТА ЗАПИСУВАТИ
Грецький філософ Зенон-стоїк зазначав: "Два вуха і один язик нам дані для того, щоб більше слухати і менше говорити". Успіх дебатів значною мірою залежить від уміння висловлюватись та від уміння вислуховувати. Найвидатніші політичні лідери світу були сумлінними слухачами, що допомагало їм знати потреби виборців, а це, передусім, вело до їхньої популярності серед народу. У Сполучених Штатах багато коментаторів, аналізуючи діяльність колишнього президента Білла Клінтона, зазначали, що складається враження, начебто президент тримає руку на пульсі Америки. Це визнавали не тільки прихильники Білла Клінтона, а й його політичні супротивники.
Це свідчить про те, що президент знав, у чому Америка зацікавлена понад усе. У дебатах уміння слухати є дуже важливим тому, що ті
гравці, які не вміють слухати, не завжди розуміють, у чому слабкість аргументів опонента, і їм важко це спростувати. Якщо Ви уважно вислухаєте своїх опонентів, Вам стане яснішою не тільки їхня позиція, а й, можливо, сильні та слабкі сторони команди. Адже зрозуміло, що про свою сильну сторону суперники будуть говорити довго і багато, а про те, що вони знають не дуже добре, — скажуть зовсім мало та й невпевнено, заглядаючи в свої записи.
Не менш важливим є вміння вести записи під час гри. Передусім це допоможе уникнути непорозумінь під час гри, дасть Вам повну картину подій гри, перебіг запитань та відповідей.
Краще, коли записи гри ведуть усі учасники команди. Але часто немає змоги записати все дослівно. І тут у пригоді стане уміння слухати, аналізувати і чути головне в промові опонентів.
Найкращим способом запису є суддівський лист гри, тобто шість колонок за ролями гравців, де записані не тільки промови суперників, а й Ваша, щоб мати змогу порівнювати позиції, сторони, запитання та відповіді тощо. Такий запис знадобиться, коли Ви аналізуватимете гру або готуватиметеся до наступної. Навіть якщо Ви програли, то схема гри суперників, їхні прийоми, запитання, тактика — все це — школа дебатування.




















РОЗДІЛ II
ПІДГОТОВКА ДО ДЕБАТІВ
ЕЛЕМЕНТИ
Читаючи цей посібник, Ви повинні запам'ятати, що дебати не така вже й важка гра. Головне в ній – це доводити свої аргументи і спростовувати аргументи Ваших опонентів. Усе інше – тільки поради, як краще це зробити. Доказ – засіб посилення аргументу. Перехресні запитання – засіб послабити аргументи опонентів і одночасно посилити Ваші. Пошук, обдумування та спростування аргументів – це ті засоби, з якими Ви ознайомитеся у посібнику, але плідно використовувати їх зможете лише тоді, коли пам'ятатимете, для чого вони Вам потрібні: для зміцнення Вашої лінії аргументації та для послаблення позиції Ваших опонентів. Для початку невелика порада: Ви не зможете навчитись дебатувати "за книжкою". Ви можете навчитись тільки тоді, коли будете брати безпосередню участь у дебатах, слухаючи та переймаючи досвід
інших учасників, і обов'язково думаючи та розмірковуючи. Якщо Ви добре зрозумієте все викладене і надійно запам'ятаєте, то у разі нагальної потреби зможете користуватися знаннями й порадами, що ми пропонуємо Вам у цьому посібнику.
Головна мета учасників дебатів – переконати суддів у тому, що Ваші аргументи переконливіші, ніж у опонентів. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичні та технічні прийоми для її досягнення можуть бути дуже різними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши більшого досвіду, Ви навчитеся цим тактичним і технічним діям, а, можливо, розробите й свої прийоми.
Тепер зосередимо увагу на деяких основних елементах дебатів:


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал