Методичного семінару




Скачати 68.77 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації02.02.2017
Розмір68.77 Kb.

Державний вищий навчальний заклад
Українська академія банківської справи
Національного банку України кафедра «Банківської справи»

Протокол
методичного семінару кафедри

21.03.2012 № 6
Голова – проф. Васильєва Т.А.
Секретар – Коренєва О.Г.

Присутні: д.е.н., професор, завідувач кафедри Васильєва Т.А.; д.е.н., професор Сало І.В.; к.е.н., доценти: Криклій О.А., Коренєва О.Г., Бєлова І.В., Башлай С.В., Єріс Л.М.,
Савченко Т.Г., Крухмаль О.В., Євченко Н.Г.; старші викладачі: Лобода Д.Л., Циганюк Д.Л., Сисоєва Л.Ю., Буряк А.В.,
Пахненко О.М., Багмет К.В.; асистенти: Павленко Л.Д., Кривич Я.М., Лисянська О.О.; викладачі -стажисти: Олещук М.Г., Радченко О.В.; ст. лаборант: Бондаренко І.В.; зав. лабораторією: Кур’янов О.О.; провідний фахівець: Гаврилов С.Ю.

Тема методичного семінару:
«Основні засади організації і контролю самостійної роботи студентів»

Порядок денний:
1. Доповідь доцента кафедри, к.е.н. Єріс Л.М. на тему «Основні засади організації і контролю самостійної роботи студентів»


ВИСТУПИЛА: професор, зав. кафедри Васильєва Т.А. з інформацією про те, що відповідно до плану методичних семінарів кафедри банківської справи у

2011/2012 н.р. поточне засідання професорсько-викладацького складу кафедри буде присвячене розгляду актуальних питань організації і контролю самостійної роботи студентів.
Роботу семінару було запропоновано побудувати у формі виступу основного доповідача із зазначеної теми, доцента кафедри Єріс Л.М. та обговорення і оцінки наведеної інформації.
Для висвітлення матеріалів слово було надано доценту Єріс Л.М.
СЛУХАЛИ: Єріс Л.М. з доповіддю (далі наведені тези виступу доповідача).
Сьогодні Україна стала активним учасником інтеграції до Європи в усіх галузях. Не стала винятком і освіта, особливо вища. Термін “Болонський процес” уже не викликає здивування, а кредитно-модульна система починає набувати все ширшого застосування у ВНЗ України.
Перехід до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі зумовлює суттєве посилення ролі самостійної діяльності студентів, спрямованої на засвоєння ними змісту навчання, набуття професійної компетентності. У таких умовах на перший план виходять проблеми підвищення результативності самостійної роботи студентів, розробки дидактично обґрунтованих підходів до її проектування та організації, впровадження ефективних методів управління її виконанням
При виконанні відтворюючих самостійних робіт студенти мають уважно прослухати (або розглянути), запам’ятати й відтворити певний обсяг інформації.
Такі роботи дозволяють опанувати навчальний матеріал, але не сприяють розвитку творчої активності виконавців.
Реконструктивно-варіативні самостійні роботи забезпечують відтворення не тільки окремих функціональних характеристик знань, але й структури цих знань у цілому.
Під час виконання евристичних самостійних робіт пізнавальна діяльність студентів спрямована на розв’язування проблемної ситуації, яку створює педагог.

При цьому в них формується вміння бачити навчальну проблему, самостійно виявляти причину її виникнення, розробляти план розв’язання проблеми.
І, нарешті, при виконанні дослідницьких самостійних робіт студент навчається розкривати нові сторони досліджуваних явищ, об’єктів, подій, всебічно аналізувати завдання та висловлювати власні судження. Тут виявляються усі розумові здібності студента.
Виділяють також індивідуальну, індивідуалізовану і колективну самостійні роботи.
При організації індивідуальної самостійної роботи студентам пропонують такі види завдань:
– фронтальні – усі студенти отримують однакові завдання;
– групові – кожній групі студентів пропонуються різні (не однакові за складністю) варіанти завдань;
– індивідуальні – окремим студентам або всій групі дають різні, але однакові за складністю завдання.
При організації
індивідуалізованої самостійної роботи студентам пропонують завдання з урахуванням індивідуальних відмінностей у їхніх здібностях до навчання.
При колективній самостійній роботі завдання розподіляють по групах. При цьому посилюється фактор мотивації і підвищується інтелектуальна активність.
Також забезпечується ефективність навчальної діяльності студентів шляхом посилення взаємоконтролю.
У науково-педагогічній літературі існує і така класифікація видів самостійних робіт.
– набуття нових знань і оволодіння уміннями самостійно застосовувати знання у процесі роботи з навчальною літературою, організації спостережень, експериментів, виконання аналізу формул і графіків, роботи з роздавальним матеріалом;
– закріплення й уточнення знань під час роботи з підручником, при розв’язуванні задач, перегляді навчальних фільмів;

– формування уміння застосовувати знання на практиці у процесі розв’язування задач, креслення схем тощо;
– формування умінь і навичок практичного характеру у процесі розв’язування задач, виконання лабораторних робіт практичного характеру;
– формування творчих умінь і навичок при проведенні експериментів з елементами дослідження, виконанні завдань із технічного моделювання і конструювання, розв’язуванні задач, що вимагають комплексного застосування знань.
Залежно від місця проведення виділяють два види самостійної роботи студентів:
– аудиторна самостійна робота (здійснюється під безпосереднім керівництвом викладача на лекціях, семінарських і практичних заняттях);
– позааудиторна самостійна робота студентів (підготовка до занять, написання рефератів, виконання курсових і дипломних робіт тощо).
За обов’язковістю виконання студентом завдань виділяють три групи самостійних робіт у формах навчання:
– обов’язкова – передбачена навчальними дисциплінами і робочими програмами (це виконання традиційних домашніх завдань, написання і захист курсових, дипломних і магістерських робіт, а також ті види завдань, які студенти самостійно виконують під час навчальної, виробничої і переддипломної практик);
– бажана – наукова й дослідницька робота студентів у вищому навчальному закладі передбачає самостійне проведення досліджень, збирання й аналіз наукової
інформації; до цієї ж категорії належать аудиторні заняття, участь у роботі наукового студентського товариства (гуртки, конференції, підготовка доповідей, тез, статей);
– добровільна – робота в позааудиторний час (участь у внутрікафедральних, міжкафедральних, міжфакультетських, міжвузівських
і всеукраїнських олімпіадах, вікторинах, конкурсах тощо).
За видами діяльності самостійну роботу студентів поділяють на навчально- пізнавальну (через мислення, синтез, аналіз тощо) і професійну (певні конкретні дії студента, що їх виконують спеціалісти в умовах виробництва).

У своїх дослідженнях науковці також розглядають:
– репродуктивні самостійні роботи студентів (опрацювання лекційного матеріалу, вивчення нового матеріалу за вказаним джерелом інформації, використання теоретичного матеріалу для розв’язання задач за алгоритмом тощо);
– частково-творчі самостійні роботи (вивчення або використання матеріалу за поданими питаннями, підготовка до практичної або лабораторної роботи, розв’язання задач тощо);
– творчі самостійні роботи (ознайомлення з додатковою інформацією з теми лекції, підготовка доповіді, наукових повідомлень, рефератів, переклад спеціальної літератури, розв’язання задач нестандартними методами, виконання курсових, дипломних і магістерських робіт тощо).
В умовах інтеграції України у світовий освітній простір особливої уваги набуває проблема професійного самовдосконалення викладача, особистість якого має бути неповторною, диференційованою і творчою; викладача, який був би здатним здійснювати освітню діяльність на високому професійному рівні, гідно конкурувати на сучасному ринку праці та послуг.
Вирішення цієї проблеми навряд чи можливе тільки шляхом передачі знань у готовому вигляді від викладача до студента. Необхідно перетворити студента з пасивного споживача знань на активного їх творця, що вміє побачити та сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її розв’язання, знайти оптимальний результат і довести правильність свого вибору.
Реформа вищої освіти, що відбувається сьогодні, пов’язана за своєю суттю з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. У цьому плані варто визнати, що самостійна робота студентів є не просто важливою формою освітнього процесу, вона має стати його основою.
Майже без перебільшення можна стверджувати, що навчання – це самоосвіта, що ґрунтується на самостійній роботі студентів. Уся педагогічна та методична майстерність викладача полягає у створенні оптимальних умов для такої роботи. Він зобов’язаний зробити все, щоб сприяти розвитку здібностей кожного студента, бо від цього залежить якісний рівень вищої освіти взагалі –
першочергове завдання модернізації освіти і створення зони Європейської вищої школи. Як це зробити – проблема змісту і методики викладання.
Тому вважаємо доцільним сформулювати низку вимог щодо організації самостійної роботи:
1. Організація самостійної роботи у всіх ланках навчального процесу, в тому числі й на етапі засвоєння нового матеріалу.
2. Вмотивованість навчального завдання (для чого, чому сприяє).
3. Чітка постановка пізнавальних задач.
4. Алгоритм, метод виконання роботи, усвідомлення студентом способів її виконання.
5. Комплексний підхід до організації самостійної роботи студентів за всіма формами аудиторної роботи.
6. Поєднання всіх рівнів (типів) самостійної роботи.
7. Забезпечення накопичення студентами фонду загальних прийомів, умінь, способів розумової праці, за допомогою яких засвоюються знання.
8. Формування активної позиції студентів, студенти – безпосередні учасники процесу пізнання.
9. Спрямованість завдань для самостійної роботи не стільки на засвоєння окремих фактів, скільки на розв’язання проблем.
10. Навчання студентів бачити і формулювати проблеми, самостійно їх вирішувати, вибірково використовуючи для цього наявні знання, уміння і навички, перевіряти здобуті результати.
11. Активізувати розумову діяльність студентів треба, надаючи їм роботу, що вимагає посильного розумового напруження.
12. Диференціація та індивідуалізація самостійної роботи.
13. Визначення видів консультаційної допомоги (консультації – настановчі, тематичні, проблемні).
14. Визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів.
15. Забезпечення контролю за якістю виконання (вимоги, консультації).
Урізноманітнення видів і форм контролю (колоквіум, контрольні роботи, тести тощо).

16. Створення необхідного методичного матеріалу для організації самостійної роботи студентів.
17. Грамотне управління самостійною роботою студентів і надання їм своєчасної допомоги для усунення недоліків.
Лише така праця привчає студентів до постійної і активної розумової діяльності як в аудиторії, так і поза нею.
Хочеться відзначити, що організація самостійної роботи студентів на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності (під час вивчення нового матеріалу на лекції, застосування вивченого до розв’язування прикладів на практичному занятті, виконання індивідуального домашнього завдання тощо) сприяє підвищенню результативності навчання, розвиває довільну увагу студентів, формує в них здатність міркувати, запобігає формалізму у засвоєнні знань, розвиває активність та самостійність як риси характеру.
При цьому дослідники виділяють, що ефективність самостійної роботи студентів зумовлюється насамперед: сформованістю пізнавальних мотивів; адаптивними можливостями студентів до індивідуального самостійного розвитку в умовах процесу навчання у ВНЗ; якісною та доступною науково обґрунтованою
інформаційно-методичною базою; чітким налагодженим контролем за її виконанням.
Підсумовуючи, відзначимо, що Болонський процес – це перехід на методи активного навчання, мета якого – якість. Саме тому процес організації самостійної роботи студентів займає чільне місце в сучасній вищій освіті й потребує уваги.
При цьому вища школа має створити такі умови, які б спонукали студентів до самостійного пошуку, саморозвитку, самовдосконалення, індивідуальної творчої роботи.
Одним із найважливіших компонентів процесу навчання є перевірка й оцінювання знань студентами навчального матеріалу та формування відповідних умінь і навичок. Контроль охоплює всі елементи процесу навчання. Від стану контролю залежить результативність і ефективність навчання.

Завдання контролю полягає у стимулюванні та регулюванні активної продуктивної діяльності студентів; спонуканні їх до самоконтролю та самооцінки знань (внутрішнього зворотного зв’язку); визначенні ступеня засвоєння навчального матеріалу; забезпеченні міцності знань; вихованні працелюбності, цілеспрямованості, самоорганізації, уміння аналізувати результати досягнення мети; управлінні процесом самостійної навчальної діяльності; розвитку уміння відтворювати і використовувати знання Тому кожна індивідуальна робота обов’язково перевіряється, аналізуються допущені помилки, а студентів, що допустили найбільш важливі помилки запрошують на обов’язкову консультацію.
Серед методів контролю СРС перевагу надано експрес-опитуванню, співбесіді, тестовому контрою, контролю практичних умінь і навичок, контролю рівня сформованості компетентностей, модульному контролю.

ВИСТУПИЛА: к.е.н. Сисоєва Л.Ю. з наступним питанням:
На даний час, що є головним в методичному забезпеченні самостійної
роботи студентів?
Єріс Л.М. відповіла, що самостійна робота студентів забезпечується комплексом навчально-методичної літератури – підручниками, посібниками, практикумами, методичними рекомендаціями; навчальними програмами з кожної дисципліни, текстами лекцій, матеріалами та завданнями для самостійної роботи студентів, темами рефератів та науково-дослідних завдань, завданнями для практики, тестами для контролю рівня навчальних досягнень студентів.
Забезпеченість студентів навчально-методичною літературою є важливою складовою і необхідною умовою ефективної та якісної підготовки фахівців в нинішніх соціально-економічних умовах.
Для успішної організації навчального процесу студенти повинні бути забезпечені навчально-методичними виданнями для аудиторної та самостійної поза аудиторної роботи. Навчально-методичні видання регламентують зміст навчання і спрямовані на формування компетентностей і якостей, які необхідні у професійній діяльності майбутніх фахівців.


ВИСТУПИЛА: професор, зав. кафедри Васильєва Т.А. з інформацією про необхідність удосконалення організації самостійної роботи студентів і підвищення контролю за її виконанням.


УХВАЛИЛИ:
Доповідь доцента Єріс Л.М. на тему «Основні засади організації і контролю самостійної роботи студентів» вважати актуальною та такою, що має методично роз’яснювальну цінність.
Проголосували одноголосно.
Завідувач кафедри банківської справи
Т.А. Васильєва
Секретар
О.Г. Коренєва


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал