Миколаївський обласний іститут післядипломної педагогічної освіти відділ освіти баштанської районної державної адміністрації районний методичний кабінет баштанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 баштанської районної ради миколаївської




Скачати 315.37 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації29.11.2016
Розмір315.37 Kb.


МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ БАШТАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
БАШТАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 1
БАШТАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ






Робота на конкурс у номінації
«Інноваційні технології в дошкільній, початковій та
позашкільній освіті»

Формування
ключових компетентностей
молодших школярів
засобами сучасного змісту освіти


Іскова Лариса Михайлівна,

учитель початкових класів,
спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Баштанка - 2012 р.



2
Укладач:
Іскова Л.М.,учитель-методист
Баштанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
Баштанської районної ради Миколаївської області

Рецензент:
Радчук Т.А., методист відділу освіти Баштанської районної державної адміністрації

Рекомендовано педагогічною радою Баштанської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №1
(протокол №6 від 10.01.2012 р.)
Відповідальний за випуск:
Войцехова Т.А., заступник директора
Баштанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Анотація
У роботі представлені матеріали досвіду роботи Іскової Л.М., пов'язаної з посиленням практичної спрямованості навчання, залученням особистого досвіду школярів,оволодінням уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях.
Учитель розкриває компетентність як складне особистісне утворення , що
інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання . Компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Враховуючи мету сучасної школи по створенню умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, спрямованих на формування життєвих і фахових компетентностей учнів, представлена методична розробка актуальна і важлива.

3


План


І. Вступ
ІІ. Основна частина
Формування ключових компетентностей молодшого школяра засобами сучасного змісту освіти
1.
Компетентність у навчально-виховному процесі
2.
Методична модель формування ключових компетентностей.
3. Використання сучасних методів активізації навчальної діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей.
ІІІ. Висновки
ІV. Додатки

4
І. Вступ

Дай мені рибку, і я буду їсти її весь
день, навчи мене ловити рибку, і я буду
їсти її протягом всього життя.
Східна народна мудрість
Реформування системи освіти набуло нині глобального характеру.
Оновлені цілі освіти здобули своє відображення у зміні структури навчального року, термінів навчання, Державному стандарті початкової, базової та повної середньої освіти, реформуванні системи оцінювання.
Величезні зміни, що відбуваються останнім часом у світі, кидають виклик нам, педагогам. Неможливо уявити ті види робіт, які будуть виконуватися по закінченню школи сьогоднішніми учнями початкових класів. Вчені вважають, що більше 25% тих видів робіт , які будуть потрібні через десяток років, сьогодні ще не існує, а сучасні види робіт суттєво зміняться. Отже, щоб працювати у майбутньому, людині необхідні будуть абсолютно нові знання та навички.
Тому завданням сучасної школи є виховання компетентної особистості, яка володіє не тільки знаннями, професіоналізмом, великими, моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи на себе відповідальність за дану діяльність.
Щоб стати компетентним в якомусь виді діяльності в майбутньому, треба сформувати «загальні компетенції» в школі, в різних видах діяльності, живучи повноцінним життям.

5
ІІ. Основна частина
Формування ключових компетентностей молодшого
школяра засобами сучасного змісту освіти
.

Вперше життєва компетентність була науково обґрунтована в 1998 році в
«Базовому компоненті дошкільної освіти» кандидатом психологічних наук
О.Л.Кононко, яка зауважує, що «бути компетентним – означає бути домірним вимогам життя». Шкільна компетентність – це лише частка загальної життєвої компетентності, а компетентність учбова – частка шкільної.
Тож маємо говорити не про те, як готувати дитину до навчання у школі, а про те, як їй повноцінно жити в шкільному середовищі. Воно нині дуже складне, суперечливе і плинне. Слід навчати дитину не окремих предметів, а науки життя.
Цікавий факт наводить учений: якщо порівняти наших дітей з дітьми інших країн, щодо інтелекту, то тут вони випереджають своїх іноземних однолітків. А от щодо життєвої компетентності, на жаль, малі українці неконкурентноспроможні, бо закомплексовані і невмілі. І ось тому серед основних завдань «Концепції загальної середньої освіти» є «виконання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».
Щоб стати компетентним в якомусь виді діяльності в майбутньому, треба сформувати «загальні компетенції» в школі, в різних видах діяльності, живучи повноцінним шкільним життям.
Вперше ці вимоги закладені в загальних критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, в яких 12-бальна шкала орієнтована на оцінювання не тільки знань, умінь і навичок, а й компетентностей. Де компетентність – це здатність до вирішення проблем, що забезпечуються не лише володінням готовою
інформацією, але й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей учнів. Поняття компетентності включає в себе постійне прагнення «здогадатись»,
«винайти», «дошукатись», «співробітничати», «братись за справу».

6
Слово «компетентність» є зараз одним із найуживаніших у середовищі педагогічних працівників. У перекладі з латинської «компетентність» пов’язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, щ містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
«Компетентність – це загальна здатність , що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих в процесі навчання. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань, умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
В загальних критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів подано основні групи компетентностей, яких потребує сучасне життя.
А саме:
- соціальні (пов’язані з формуванням у школярів цінностей демократичного суспільства, громадянських якостей особистості).
Формуючи цю компетентність у навчально-виховному процесі: створюються для розв’язування учнями проблемні ситуації; використовуються інтерактивні методи навчання, у яких раціонально поєднано індивідуальні, групові і фронтальні види робіт (роботу в парах, в малих групах, в групах за інтересами); застосовуються тестові та різнорівневі завдання, що дають дітям право вибору; даються й періодично змінюються громадські доручення, пропонується обговорення їх виконання; налаштовуються діти на висловлювання власної точки зору, вислухування думки товаришів.
Завданням полікультурної компетентності є: формування поваги до традицій, звичаїв, історії України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання прийняття та розуміння інших культур;

7 ствердження гуманістичної моралі та формування загальнолюдських цінностей; формування толерантного ставлення до культури та традицій інших народів.
3. Використання сучасних методів активізації навчальної
діяльності, спрямованих на формування ключових
компетентностей .
Метою комунікативної компетентності є: формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження.
Тому, щоб учні вміли спілкуватися усно і письмово на уроках: використовую на уроках діалоги, монологи;
інсценізую казки; пропоную усний опис картини; проводжу нестандартні уроки, ділові та інтелектуальні ігри; розширюю словниковий запас учнів через роботу із словниками; пропоную складання словосполучень та речень , проводжу роботу з відновлення деформованого тексту; використовую мовні інтерактивні технології та прийоми педагогічної техніки; організовую роботу по складанню пам’ятки щодо адекватного спілкування і відпрацювання з дітьми з використанням конструкцій «Я вважаю»,
«Перепрошую», «Я певен», «Дозвольте».
Інформаційні передбачають оволодіння вміннями здобувати різноманітну
інформацію, осмислювати й використовувати її. Тому в навчально-виховній діяльності: вчу дітей працювати з підручником, словниками, зошитами з друкованою основою; пропоную пам’ятки: «Робота над текстом», «Учись читати правильно»,

8
«Учись читати виразно», «Учись переказувати близько до тексту»,
«Короткий переказ» (Додаток №1); сприяю формування вміння опрацьовувати інформацію на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчу дітей діалогу як засобу отримання інформації один від одного; стимулюю знайомство учнів з дитячою періодикою («Пізнайко», «Казковий вечір», «Барвінок»); стимулюю учнів до роботи з комп’ютером.
Компетенції саморозвитку та самоосвіти пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання. Тому залучаю дітей до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах, практикую диференційовані домашні завдання.
Навчання повинно бути цілісним творчим процесом. Освіта повинна стати переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток – саморозвитком.
Повинен відбуватися вільний пошук себе, процес самопізнання і самовизначення, що є першими кроками до особистого успіху , рушійною силою якого є внутрішня потреба, спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити, а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватись, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Навчально-виховний процес, в основі якого лежить над завдання
– поступове забезпечення подальшого життєвого успіху особистості. У ньому значну увагу приділяю формуванню вмінь вступати в контакт і організовувати співробітництво під час спілкування, швидко і правильно орієнтуватися в будь- якій ситуації, брати на себе певну роль і діяти в її межах, бути готовим до ризику.
Отже, діти вчаться жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, крокувати в ньому без батьківської опіки, а це сприяє розвитку схильності до винахідливості, а потім до перетворення соціального середовища.
Навчаю так, щоб кожен учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю. Що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо оволодіє всім необхідним для реалізації її життєвих планів.

9
Ще В.О.Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав:
« Життєдайним повітрям для слабенького вогника прагнення до знань є тільки успіх дитини в навчанні, тільки горде усвідомлення і переживання тієї думки, що я роблю крок уперед, піднімаюсь крутою стежиною пізнання». Тому головним є не предмет, якому ми навчаємо, а особистість, яку ми формуємо. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю.
Тому сьогодні слід допомагати учням оволодівати найбільш продуктивним методами навчально-пізнавальної діяльності, навчати їх учитися. Слід якомога частіше використовувати питання, щоб навчити розумінню причинно-наслідкових зв’язків. Учень має пам’ятати, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці знання, тому завдання вчителя – привчати учнів думати та діяти самостійно.
У таких умовах основоположним принципом учіння є диференціація й
індивідуалізація навчання та виховання. Тому з перших днів перебування дитини в школі створюю в класі атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчу дітей розуміти і вирішувати проблемні ситуації, надаю дітям можливість щоденно відчувати радість від пізнання і творчої діяльності.
Диференційовані завдання є давно відомим і ефективним засобом здійснення індивідуального підходу до навчання учнів початкових класів для вчителя є:
1.
Знання індивідуальних особливостей учнів.
2.
Уміння аналізувати навчальний матеріал, виявляти можливі труднощі, з якими зустрінуться різні групи учнів.
3.
Складання розгорнутого плану уроку, зважаючи на індивідуальні особливості учнів.
4.
Здійснення оперативного зворотного зв’язку.
5.
Дотримання педагогічного такту.
Тому на уроках прагну, щоб учні не тільки механічно засвоювали готове, а могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання. Детально продумую кожен етап уроку, кожне завдання індивідуальної

10 чи спільної роботи, максимально використовую матеріал підручника. Глибоко обдумую, які вправи підручника використати для диференційованої роботи.
Проте у ньому не завжди вистачає матеріалу для такої роботи, тому використовую додаткову літературу.
Для виконання творчих ,цікавих спільних завдань часто використовую малюнки казкових героїв (Незнайка, мудрої Сови, Собачки, Півника, Котика з лісової школи, Буратіно).
Кожного разу міняю казкових героїв, ставлю перед учнями різні завдання:
- допоможіть Незнайкові скласти речення із розсипаних слів;
- поясніть Мурчику, Гавчику і Когутику, як правильно писати їх клички;
- перевірити, чи правильно Буратіно виконав це завдання.
Взявши за основу своєї діяльності систему
індивідуально- диференційованого підходу до учнів у процесі навчання, створюю сприятливі умови для розвитку кожної дитини. Мене турбує, як не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів. Тому прагну:
- кожній дитині, навіть найслабшій, дати міцні знання;
- у кожному вихованцю бачити неповторну особистість ,
індивідуальність;
- кожну хвилину перебування учня в класі перетворити для нього на радість.
У цьому мені допомагає диференційований підхід до навчання.
Протягом багатьох років черпала «золоті зерна» з методичної літератури, ознайомлювалась з досвідом учителів-новаторів. З досвіду С.П.Логачевської впроваджує у своїй роботі багаторазове пояснення матеріалу. Ще
Я.А.Коменський писав: «На кожному предметі слід зупинятися до тих пір, доки він не стане зрозумілим». Це якраз стосується слабких учнів.
Індивідуальні диференційовану роботу ділю на чотири етапи, на кожному з яких пропоную завдання за трьома варіантами. Учні кольоровими картками

11 сигналізують про обраний варіант, що дає можливість побачити кожного учня, визначити рівень допомоги.
Види допомоги використовую такі:
- доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
- розв’язання завдання аналогічного, до виконаного раніше;
- посилання на правило, на якому базується дана вправа;
- використання умовних записів, зразків, опорних схем;
- попередження в учнів типових помилок.
Диференційований підхід на етапі закріплення і застосування знань здійснюю переважно у вигляді завдань різної складності й характеру. Вибір їх за варіантами для самостійної роботи учні здійснюють на основі самооцінки своїх можливостей згідно табличок «Самооцінка» (Додаток №2) та «Сходинки моїх досягнень» (Додаток №3).
Ці сходинки сприяють рівневій самооцінці знань учнів, формуванню стійкої уваги. З лівої сторони картки задані рівні, кожному з яких відповідає колір: жовтий – високому, синій – достатньому, зелений – середньому, а коричневий – початковому. Справа від малюнків вказані критерії основних об’єктів контролю в початкових класах. Якість знань, рівень сформованості вмінь
і навичок, рівень оволодіння досвідом творчої діяльності і рівень самостійності учнів.
Про готовність учні доповідають сигналами-кружечками з кольорового паперу:
коричневий – учень працює з допомогою вчителя;
зелений – працює з підказками, користується системами, опорами, алгоритмами;
блакитний – без підказки;
жовтий – самостійно працює над творчими завданнями.
Кожен учень має навантаження, яке відповідає його можливостям.
Ось такі групи завдань, які використовую під час диференціації їх за ступенем самостійності.

12
Фрагмент уроку
Тема:
Велика буква в іменах по батькові та прізвищах людей.
Тренувальні вправи
1. Колективна робота.
Завдання. Прочитайте речення. Вставте потрібні букви в словах. На які запитання відповідають ці слова?

… аша і …аля сидять за однією партою.
(Даша і Галя сидять за однією партою).
2. Завдання на вибір
І варіант. Виписати імена дітей в алфавітному порядку (завдання на дошці).
ІІ варіант. Групова робота (вправа 215): списати, підкреслити прізвища, пояснити, чому слова написані з великої букви.
3. Спільне завдання: вибіркове списування (вправа 216).
Фрагмент уроку
Тема:
Слова – назви предметів (закріплення).
Мета: закріпити вміння розпізнавати слова-назви предметів.
1. Колективна робота.
Складання розповіді за малюнками і словами. Записати останнє речення.
Підкреслити іменники.
Вибір варіантів:
І варіант: самостійно.
ІІ варіант: з допомогою вчителя.
2. В..р..сень, уч..т..лька, д..ктант, д..т..на, м..даль, мтро, ол..нь, вул…ця, за..ць.
Вставити пропущені букви, поставивши наголоси.
І варіант. Виписати слова, які відповідають на запитання «хто?»
ІІ варіант. Виписати слова, які відповідають на запитання «що?»
3.
І варіант. Вправа 244: виписати слова, які пишуться з великої букви.
ІІ варіант. Записати слова в дві колонки за зразком: Хто? Що?
Диференціацію за ступенем складності використовую не лише як засіб

13 систематичного і послідовного розвитку мислення учнів, особливо з низьким рівнем знань, а й формую позитивне ставлення до навчання, бо розв’язання посильного завдання стимулює бажання до подальшої праці і підвищує самооцінку можливостей учнів.
Ось приклади поступового нарощування складності тренувальних вправ на уроках мови:
1. Спиши. Підкресли клички тварин. Поясни правопис слів з великої букви.
1. Собаки Лайка, Білка, Стрілка, Сніжинка – перші мандрівники космосу.
2. Діти доглядали маленьких лошат Орлика і Вогника.
3. Лелека Журка знявся з місця.
2. Доповни речення.
Що ми їмо? Ми їмо …, …, … .
Що ми одягаємо? Ми вдягаємо …, …, … .
3. Випиши групами слова, близькі за значенням.
Труд, метелиця, хуга, хуртовина, робота, завірюха, віхола,
праця, заметіль.
4. Напишіть відповіді на запитання.
В якій країні ти живеш?
Як називається столиця нашої держави?
Як називається місто, в якому ти живеш?
За якою адресою ти живеш?
5. Запиши повні відповіді на запитання:
Як звати твою маму?
З ким ти товаришуєш?
Як звати твою вчительку?
6. За малюнком та запитаннями склади розповідь. Допиши заголовок. Запиши складену розповідь. Підкресли іменники.
1. Яка пора року настала?
2 .Чим покрилось усе навколо?
3. Куди вийшли діти?

14 4. Як вони ліплять снігову бабу?
5. Який настрій у дітвори?
Поступове ускладнення завдань відкриває учням можливість перейти на більш високий рівень пізнавальної діяльності. Завдання пропонуються на спеціальних картках або на дошці з вказівкою вимог до їх виконання. Дозволяю дітям самим вибирати завдання, яке їм захочеться. Це формує в учнів відповідну самооцінку своїх можливостей.
Уроки мови не уявляю без опорних схем, цікавих ігор. Це дозволяє дітям ознайомлюватись з новим для них навчальним матеріалом, закріплювати вивчений.
Робота за схемою-опорою може бути як колективною, так і груповою. У більшості учнів мого класу середній рівень навченості, тому роботу зі схемами- опорами проводжу під своїм керівництвом в такому порядку: вводжу поняття, пояснюю матеріал, демонструю унаочнення; опрацьовую з учнями матеріал підручника, вибираю головне, визначаю те, що необхідно запам’ятати; допомагаю учням заповнити схему-опору.
Роботу починаю з «зачиненої» схеми-опори, де у порожніх клітинках повинні з’явитись основні поняття теми, які обов’язково мають бути засвоєнні учнями у процесі опрацювання матеріалу уроку. Нижче вашій увазі пропоную варіанти
«відкриття» схем-опор, що з’явилися у процесі вивчення теми «Слова, що означають назви предметів».

15 1.
2.
3.
Формування навичок та умінь, закріплення, систематизація, узагальнення знань відбувається під час роботи з різнорівневими завданнями. Ця робота допомагає формувати предметні компетентності.
Завдання І рівня. «Це знає кожний» має на меті відтворити репродуктивні
Слова – назви предметів
Хто? – називають людей і тварин
Що? – називають предмети
Велика буква
імена, імена по батькові, прізвища клички тварин назви міст, сіл, морів, гір, річок, вулиць
Іменники позначають назви предметів
Хто? – назви людей і тварин
Що? – всі предмети означають один предмет, багато пишемо з великої букви
імена, імена по батькові, прізвища клички тварин назви вулиць міст, сіл, гір, морів

16 знання (базовий рівень). Виконуючи завдання цього рівня, учні користуються схемами-опорами, підручником, таблицями.
Зразок завдання І рівня
«Це знає кожний»
1.
Відповідно до схеми-опори закінчи речення.
Іменник – це … .
Назви людей і тварин відповідають на питання … .
Назви предметів відповідають на питання … .
З великої букви пишемо … .
Завдання ІІ рівня «Поміркуй» потребують уміння використовувати знання в стандартних умовах. Під час опрацювання завдань даного рівня в учнів розвиваються самостійність, загально-навчальні уміння та навички, у них формуються міцні предметні компетентності.
«Подумай!»
1. Добери і запиши по два слова, які відповідають на питання Хто? Що?
2. Напиши в дужках питання до слів. Покажи стрілочкою, від якого до якого слова ставиться питання.
(_______ ?) рідна мова (_______ ?)
(_______ ?) добрі слова (_______ ?)
(_______ ?) яскраве сонечко (_______ ?)
3. До подання слів підбери слова-назви предметів.
Видовжена жовта … . Круглий червоний … . Довгий зелений … . Довга оранжева

Слова для довідок: диня, морква, огірок, помідор.
4. Доповни речення, вставляючи пропущені слова. Над ними напиши питання.
Настала … .Біля дому є великий … . У садку на снігу сидить … . … побіг у
сад. Він насипав їм зерна, хлібних крихт.
Слова для довідок: сад, зима, синички, Василько.
Завдання ІІІ рівня «Для винахідливих» дають змогу використати отримані знання в нестандартних умовах. Вони формують в учнів уміння самостійно

17 узагальнювати та робити висновки, розвивають творчі здібності учнів, впливають на формування самостійних компетентностей, умінь самим контролювати та оцінювати власну діяльність.
1. Допиши першу букву в кожному слові:
…иїв, ..деса, ..итомир, ..арків, ..ніпро, ..ністер, ..еремош, ..рип’ять.
2. Допиши клички тварин.
На лузі пасеться коза … .Марійка гладить кішку … .Багато молока дає корова …
.
3. Відгадай загадку. Склади розповідні й питальні речення із словом-відгадкою.
Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю.
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю. (Дятел)
4. До слів, які відповідають на питання «Хто?», дібрати слова, які відповідають на питання «Що?»
Тракторист - … ,

читач - … ,
лікар - … ,



пекар - … .
Контроль знань, умінь і навичок з теми здійснюю за допомогою тестів.
Тест
1. Іменник відповідає на запитання: а) який, якого, якими? б) хто? що? в) який? яка? яке?
2. Іменник – це слово, що вказує на: а) назву предмета; б) ознаку предмета; в) дію предмета.
3. У якому рядку всі наведені слова – іменники? а) літера, галасливий, крик, дощ; б) воля, соняшник, щедрість, ворона;

18 в) гнів, чалапає, влітку, джміль.
4. У якому рядку всі іменники вказують багато предметів? а) черевики, цифри, сани, сіяли; б) шкарпетки, чергові, граблі, палії; в) буряки, долини, степи, джмелі.
5. У якому рядку всі слова записані без орфографічних помилок? а) диктант, директор, ясен; б) учитиль, верисинь, килим; в) мидаль, придмет, театр.
У використанні диференційованого підходу до навчання велику роль відіграє заохочення. Тому, не забуваю про роль позитивних емоцій, адже дитина молодшого шкільного віку постійно потребує схвалення, визнання, підбадьорення, заохочення, підтвердження правильності дій. Це спонукає її до подальшої роботи, розвиває увагу, пам’ять, мислення. Так, у класі створюється обстановка не тільки гарних особистісних взаємин, а й ділових, в яких виявляються і формуються найважливіші якості людини. Долати труднощі легше
із радісним блиском в очах, тим більше, коли це перші труднощі, і з ним починається досвід перемоги. Цей досвід зробить дитину стійкою, цілеспрямованою, самостійною, наполегливою і допоможе безболісно пережити шкільні труднощі, зміцнити свою волю.
Забезпечення комфортних умов на уроці, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій.
Адже ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедичною розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
Тому навчальний процес будую так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет у відтворенні його за змістом.
В історичному часі і просторі людина постійно відкриває і вирішує для

19 себе питання: хто я, для чого прийшла у цей світ, яке моє місце в ньому, який сенс мого життя, на основі яких цінностей я повинна робити вибір свого життєвого шляху, визначати мету і значення своєї діяльності, вибирати засоби їх досягнення та оцінювати їх результати.
Особливу вагу для учня має шлях, яким він пройде, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учні оволодівають методом роботи, який у майбутньому зможе застосувати при виконанні аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху. А вчитель повинен бути не тією людиною, що дає готові формули і розв’язки, а лише тим, хто може допомогти знайти власну правду.
Обов’язок вчителя – завжди вести вперед дітей, спрямовувати їх.
Стародавня мудрість говорить: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – це факел, який треба запалити».
Тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, на сучасному етапі вводяться інтерактивні методи навчання.
Адже організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.
Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому учні формують характер, розвивають світогляд, логічне мислення, шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити відкриття; формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву. Тобто, інтерактивні методи є одними із шляхів формування життєвих компетентностей.
На уроках впроваджую такі методи особистісно зорієнтованого навчання:
Мозковий штурм. Є прекрасним методом для використання досвіду учнів з

20 метою розв’язання проблем та розробки ідей. Ефективний метод колективного обговорення, що спонукає учнів проявляти свою уяву та творчість, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
Надаю перевагу методу побудови «асоціативного куща». На початку вивчення нового матеріалу визначаю одним словом тему, над якою буде проводитись робота, а учні згадують все, що зринає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найсильніші асоціації, потім – другорядні. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово
«розростається». Даний метод – універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.
На уроках читання побудова асоціативного куща може слугувати схемою, яка поступово складається учнями під моїм керівництвом.
Вивчаючи тему «Ходить, ходить зима гаєм…», використали побудову
«асоціативного куща» як прийому порівняння.
Перед очима дітей виник такий цікавий «кущ».
зла, жорстока







білосніжка
мстива










дбайлива
зла
ЗИМА
добра

господиня
холодна










трудівниця
морозяна, вітряна







чарівниця
добра, лагідна

Вивчаючи тему «Збережемо цей прекрасний світ», впроваджую вивчення віршів про Батьківщину побудовою «асоціативного куща».
земля, де родився





стежинка, що веде додому
мамина мова







струмочок у лузі
Б А Т Ь К І В Щ И Н А
друзі








будинок і школа
бджола у веснянім лузі

21
Після вивчення теми «Доки рослина росте, доти очі милує» учні будують такий логічний ланцюжок, який згодом можна ще розширити
краса милує очі
свіже, чисте, цілюще повітря





свято
(зміцнює здоров’я)

Я Л И Н К А

схованка,


сила





притулок для звірів
робить людей добрішими,


дає знання

чуйнішими
Метод «Читання з зупинками». Керуючись певними міркуваннями, роз поділяю текст на частини. Після прочитання кожної частини здійснюється рефлексія діяльності учнів із застосуванням прийому прогнозування, тобто від учнів вимагається вміння зробити деякі висновки або спрогнозувати наслідки з опрацьованого ними матеріалу.
Методи «Мікрофон», «Незакінчене речення». Учні повинні закінчити одне й те ж речення, висловлюючи свою думку чи позицію. Відповіді учнів можуть починатися зі слів: «Я буду», «Я знаю», «Я вмію», «Я ціную», «Я можу» і т.д.
Самостійну роботу над текстом проводжу методом «Поміч» за такою таблицею (Додаток №4). Діти, читаючи текст, роблять позначки на полях залежно від свого власного мислення та розуміння.
Цікавим методом є метод «Складання сенкану». Добір слів, які відповідають на запитання різних частин мови, складання словосполучень, речень до даних слів.
Вивчаючи оповідання В.Чухліба «Повінь», діти складають сенкан до слова
Тетянка:
Тетянка добра, чуйна оберігає, захищає, допомагає справжній друг рідній природі товариш
Ефективними методами, що допомагають вчити моїх дітей здобувати

22 знання і критично мислити, є парна і групова робота. Організовую її як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним уявленням про навчання можливість говорити, висловлюватись. Працюючи в парах, учням дається шанс подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати думки перед класом. Вона сприяє удосконаленню навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати
і вести дискусію. Під час роботи в парах учні обговорюють завдання, короткий текст, визначають ставлення (думку) партнера з того чи іншого питання, твердження; здійснюють критичний аналіз роботи один одного; формують підсумок теми, що вивчається. Опрацьовуючи вірш Ганни Чубач «Я беру своє відерце», учні, працюючи в парах, виконували диференційоване завдання. Дні закінчували думку рядками вірша. Другі доповнювали малюнок до тексту своїми висловлюваннями. Треті – складали розповідь про допомогу батькам на городах.
«біжу мерщій по воду, бо …»
«не спали - …»
«ні очей, ні вух не мають, бо …»
«помідори червоніють, бо …»
«хочуть їсти, хочуть пити, та …»
Під час роботи над карткою А.М’ястківського «Казка про яблуню», на етапі закріплення та усвідомлення знань, працюючи в парах, виконували завдання гри «Закінчи речення» та складали сенкан.
«Яблуко є символом …»
«Дереву для росту потрібні …»
«Казка невеличка про …, про …»
Яблуня розкішне, квітуче дерево дарує, пригощає, звеселяє приносить людям радість, втіху природа

23
Вирішення певних проблем відбувається переважно в групах. Групова форма роботи передбачає навчання одним групи учнів; всі інші працюють над одним завданням разом із наступним контролем за результатами. Цей прийом відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, реалізації природного прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель може застосовуватись на різних етапах навчання. Діти стають більш самостійними, вчаться відстоювати власну думку. Учні із задоволенням долучаються до спільної роботи в групах, яка дає змогу працювати на рівні своїх сил. Великого значення в цьому процесі набуває мотивація знань учнів. Переконана, що дитина має бути налаштована на успіх, потребу в само актуалізації, реалізації своїх потенціальних можливостей. Клас поділяю на групи (по 4 – 5 осіб), які формую із учнів різних за рівнем успішності. Перші виконують диференційовані завдання, другі – однакові.
Методика співробітництва у групах ґрунтується на філософії «педагогіки співпраці». В її роботі застосовуються педагогічні технології, що забезпечують організацію позитивної комунікації між школярами на основі вивченого матеріалу.
На уроці позакласного читання, вивчаючи тему «Зима - білосніжна», на етапі засвоєння нових знань і вмінь кожна група отримала завдання певного рівня.
Перша група працювала над віршем В.Бичка «Зима» і виконувала такі завдання:
Прочитати вірш.
Знайти рядки, в яких описані ознаки зими.
Друга група опрацьовувала вірш І.Блажкевича «Взимку» і виконувала такі завдання::
Прочитати вірш.
Знайти рядки, в яких розповідається про просьбу пташок взимку.
Третя група виконувала завдання за віршем «Грудень» Л.Литвинця:
Прочитати вірш.
Кожна група звітувала про зроблене у процесі опрацювання творів
П.Воронька «Ялинка», В.Сухомлинського «Покинуте кошеня», В.Коломійця «Не

24 лови метелика» та Г.Могильницької «Бабусина радість»групи отримували диференційовані завдання.
Перша група (діти з достатнім рівнем навченості повинна була: прочитати вірш Володимира Коломійця «Не лови метелика»; знайти рядки, в яких розповідається про прохання Оленочки; скласти свої прохання, адресовані однокласникам.
Друга група (діти з високим рівнем навченості). Вірш Платона Воронька
«Липка».
Прочитати поезію.
Пояснити значення слів, виділених чорним шрифтом.
Попрацювати із енциклопедіями і розповісти, чому липку називають медовим деревом.
Третя група (діти з достатньо-середнім рівнем навченості). Вірш Галини
Могильницької «Бабусина радість».
Прочитати твір.
Дати відповідь на запитання: «Кого називають бабусиною радістю? Чому?»
Скласти розповідь про свою допомогу бабусям, дідусям.
Кожна група презентувала результати власних досліджень.
Природним невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці є рефлексія. Підсумки є найважливішою частиною
інтерактивного уроку. Саме тут підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєнні, і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться учням у майбутньому.
В навчальному процесі впроваджую такі прийоми оцінювання учнів: експрес опитування (це можуть бути стислі усні або письмові відповіді, завдання типу «продовжити речення», заповнити таблицю, скласти схему).
Вивчаючи тему «Буду я природі другом…», діти працюють у малих групах, заповнюючи таблицю.

25
І група «За»
(кому подобається зима)
ІІ група «Проти»
(кому не подобається зима)
+ «Простеляє килимочки по доріжках»
+ «Беріз коси стрічками заплітає»
+ «Розмовляє з потічками»
+ «Накриває ниви в час негоди»
+ «Шепоче в чар-розмові»
- Напускає на людей, тварин люті, сильні морози.
- Звірі і птахи не можуть знайти поживу.
- Збільшується кількість випадків травматизму
При вивченні теми «Збережемо цей прекрасний світ» діти складають таблиці типу
Не можна:
Я буду:
- ламати гілок дерев, кущів;
- обдирати кору дерев;
- рубати молоді дерева;
- нищити пташок;
- руйнувати пташині гнізда.
- садити молоді дерева, кущі, доглядати за ними;
- підгодовувати пташок взимку;
- будувати будиночки для птахів, годівнички.
Тест. Завдання тесту може полягати в тому, що учні повинні вибирати правильну відповідь із кілько запропонованих варіантів або, дати відповідь одним
із слів «так» чи «ні».

Тест «Так чи ні».
1. У човні – Тетянка з дідусем.
2. Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку.
3. Тетянка на острівці рвала молодий щавель.
4. У кущах дівчинка побачила лисичку.
5. Зайчика на роздолі випустили на волю.
Самооцінка своєї роботи або однокласників. В цілому цей метод є цінним.
Застосовуючи цей метод, я багато чого дізнаюсь про себе й учнів, а також про якість навчального процесу. Самооцінку уроку учні здійснюють за табличками
«Урок» та «Знаю. Вмію. Ціную» (Додаток №6).

26
Метою компетентності творчої діяльності є виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку особистості.
Адже творча особистість повинна працювати під девізом «Допоможи мені це зробити самому», тобто допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись.
При підготовці до уроку читання в 2 класу творча дитина використовує матеріал, що розширює обрії пізнання. Вона може намалювати ілюстрацію до тексту за своєю уявою, дати характеристику героям, підібрати загадки, прислів’я до теми, скласти запитання другу, підготувати словникову роботу. Учні виконують за «Алгоритмом роботи з новим матеріалом» (Додаток №7).
В додатках №8 наводжу приклади роботи над алгоритмами учнями класу.
Недарма «Реалізація» ідей особистісно зорієнтованого навчання, за
«Програмою для середньої загальноосвітньої школи 1 – 2 класи», потребує глибокої індивідуалізації читацької діяльності учнів. Це зумовлює необхідність систематичного застосування диференційованих завдань, завдань на вибір і має відобразитись і в диференціалізації змісту, якомога ширше слід застосовувати завдання на вибір, творчу роботу з текстом.
Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - передумова активної пізнавальної діяльності учнів. Нестандартна , цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.
Однією із новацій, яка мене дуже зацікавила, вважаю так звану проектну діяльність.
Організовуючи її на уроці, ознайомлюю школярів з її особливостями, вчу планувати роботу як повноцінну та усвідомлену.
Зосереджую хід навчального проекту за такими етапами:
І. Організація проекту.
1. Формування основної проблеми та дидактичної мети.
2. Вибір учителем та учнями теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.
ІІ. Планування проектної діяльності.

27 1. Вибір учнями теми групових (індивідуальних, парних) проектів.
2. Обдумування шляхів розв’язання проблеми.
3. Формування груп для опрацювання відповідної літератури, інформаційного матеріалу, виконання фотомонтажу, виконання та оформлення зібраних матеріалів.
4. Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.
ІІІ. Реалізація проекту.
1. Складання групою, парою індивідуального плану роботи над проектом.
2. Визначення джерел інформації, способів її здирання та аналізу.
3. Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.
4. Самостійна робота над виконанням плану проекту. Оформлення проекту.
5. Аналіз виконаної роботи.
ІV. Підсумок проектної діяльності.
1. Підготовка та захист проектів.
2. Оцінювання проектної діяльності за визначеним критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.
Орієнтовними критеріями оцінювання проектної діяльності є: активність учасників проекту; характер спілкування членів групи (пари); практична цінність результату; мовленнєвий рівень учнів під час презентації проектів.
У підбитті підсумків учні мають проаналізувати, що нового дізнались, що змінилося в результаті виконання проекту в їхніх поглядах на себе, однокласників.
Діти працювали на уроці читання над проектом до теми «Ходить, ходить зима гаєм…». Матеріали зібрали в альбом (помістили малюнки, фотографії, вірші, легенди, перекази, загадки, прислів’я, приказки). Складали власні казки (додатки до уроків з читання).
Кожен проект для учнів значущий, адже в результаті діяльності, творчого пошуку вони бачать результат власної праці, який можуть використовувати

28 практично. Завдяки цьому виникає ситуація успіху і, відповідно, підвищується творча активність школярів.
Роль учителя на таких уроках дуже важлива і відповідальна, адже моє завдання полягає в тому, щоб поступово підвести дитину до усвідомлення необхідності певного виду діяльності, навчити не боятися мислити творчо, нестандартно. Для цього треба обережно, знаючи особливості кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід, диференціацію навчальної діяльності.
Робота над проектом на уроках читання здійснювалась диференційовано.
Учні мали змогу вибрати завдання згідно своїх індивідуальних можливостей.
Наводжу приклади завдань, які повинні були виконати учні, готуючи проект до теми «Птахи – наші друзі».
1. Про птиць з переказів та легенд.
2. Птахи мого рідного краю.
3. Народ скаже, як зав’яже (загадки, прислів’я, приказки про птахів).
4. Власні оповідання про пернатих друзів.
Однією з передумов ефективності уроків із застосування проектної діяльності і елементами особистісно зорієнтованого навчання є їх систематичність.
Результат навчання обов’язково підлягає оцінюванню. Виходячи з того, що компетентність – це кінцевий результат навчання, актуалізується проблема визначення критеріїв оцінювання сформованості цієї загальної здатності.
Оцінювання компетнтностей має бути рівнем, співвідноситися з рівнями оцінювання навчальних досягнень.
Виконавши якесь завдання, дитина, звичайно захоче, щоб була оцінена робота.
Я вважаю, що дитина має знати про результати своєї праці. Залучаю до оцінювання й учнів (користуються таблицею – додаток №9). Тут вказані рівні навчальних досягнень учнів та критерії оцінювання.
Під час цієї роботи я не обмежуюсь словами «добре», «молодець», а даю якісну розгорнуту оцінку. Насамперед визначаю позитивне (навіть коли є

29 недоліки, але дитина вперше сама виконала якусь справу самостійно). Відповідно до принципу індивідуалізації у процесі діагностичного та поточного контролю (на етапах актуалізації опорних знань, закріпленні та систематизації вивченого) добираю засоби індивідуальної допомоги. Передбачаю можливі труднощі кожного з дітей.
Для створення ситуації успіху вчу дітей:
- користуватись підготовленими підказками, щоб не було у класі жодного учня, який би з допомогою чи без неї не зміг відповісти на поставлені запитання;
- формувати не будь-які , а раціональні способи дій;
- доказово обстоювати самостійність думки і особистісне ставлення;
- переносити засвоєне в нову навчальну ситуацію.
Адже вміння спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, будувати гіпотези, робити висновки, ставити питання, заперечувати, відстоювати свій погляд, оперувати не тільки маленькими порціями матеріалу, а й знаннями, здобутими під час вивчення теми загалом забезпечує нормальну життєдіяльність, самопочуття в самій школі і його підготовку до майбутньої праці, продовження освіти.









30
ІІІ. Висновки
Компетентність - це не специфічні предметні вміння та навички, а конкретні життєві, необхідні людині будь-якої професії, віку. Досить довгий час школу обвинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя – то просто гаяти його. А нинішній світ особливо потребує сильних особистостей. Їх сила у доброзичливості і вмінні контактувати з різними людьми, у розумінні і прийнятті їх самоцінності і унікальності, у високому професіоналізмі
і здатності до самовдосконалення, у здатності до інноваційної діяльності, у вмінні не перекладати свій тягар на чужі плечі, а самостійно вирішувати свої проблеми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друга, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, вона здатна принести дитині щастя.
Тому стрижневим поняття нової школи є стратегія життя особистості, динамічна система уявлень людини про своє життя, яка зорієнтовує і спрямовує її поведінку упродовж тривалого часу.
Отже, система освіти, за «Національною доктриною розвитку освіти
України у 21 столітті», має забезпечувати:
- формування особистості та професіонала-патріота України;
- формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості;
- формування трудової і моральної життєво творчої мотивації.
Я впевнена, що наші учні досягнуть успіху в житті, зможуть щастя своє створити власними руками. Школа лише думає про майбутнє, а її учні його збудують.
Я хочу, щоб у дитячому світі життєтворчості було завжди сонячно. І завершую свої роздуми словами східного поета, філософа Каміна Джибрана.
«Ваші діти – це ваші діти.
Це сини і доньки самого життя.
Вони прийшли завдяки вам,
але не від вас.

31
Ви можете дати їм свою любов,
але не свої думки.
У них є свої власні думки.
Ви можете дати кров їхнім тілам,
але не їхнім думкам.
Тому що їхні душі живуть у завтрашньому дні,
куди ви не можете потрапити навіть у ваших мріях.
Ви можете прагнути бути схожими на них,
але не намагайтесь зробити їх такими, як ви,
бо життя не рухається назад
і не зупиняється у вчорашньому дні».

32
ІV. Додатки
Додаток №1
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ
Пам’ятка 1
Вчись читати правильно!
1. Стеж за словами в рядку, не переставляй їх.
2. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.
3. Під час читання будь уважним до кожного слова.
4. Читаючи мовчки, намагайся не шепотіти й не ворушити губами.
Пам’ятка 2
Вчись читати виразно!
1. Пам’ятай: не можна прочитати виразно, якщо не розумієш змісту.
2. Спробуй уявити собі те, про що читаєш.
3. Визнач своє (та автора) ставлення до подій, персонажів. Намагайся, читаючи, передати інтонацію автора (персонажа), виділяй голосом важливе.
4. Визнач основне завдання читання (що ти хочеш передати).
5. Читай, чітко вимовляючи слова, дотримуйся пауз у кінці речень, між абзацами й частинами тексту.
Пам’ятка 3
Вчись переказувати близько до тексту.
1. Прочитай текст уважно, щоб не переплутати послідовність подій.
2. Визнач основні смислові частини.
3. Добери заголовки до частин.
4. Перекажи текст.
Пам’ятка 4
Короткий переказ
1. Прочитай текст.
2. Склади план (поділи текст на логічні частини, визнач у них головну думку, добери заголовки).
3. Виділи важливі думки в кожній частині.
4. Перекажи текст за планом.

33
Додаток №2
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ
Пам’ятка 1
Вчись читати правильно!
1. Стеж за словами в рядку, не переставляй їх.
2. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.
3. Під час читання будь уважним до кожного слова.
4. Читаючи мовчки, намагайся не шепотіти й не ворушити губами.
Пам’ятка 2
Вчись читати виразно!
1. Пам’ятай: не можна прочитати виразно, якщо не розумієш змісту.
2. Спробуй уявити собі те, про що читаєш.
3. Визнач своє (та автора) ставлення до подій, персонажів. Намагайся, читаючи, передати інтонацію автора (персонажа), виділяй голосом важливе.
4. Визнач основне завдання читання (що ти хочеш передати).
5. Читай, чітко вимовляючи слова, дотримуйся пауз у кінці речень, між абзацами й частинами тексту.
Пам’ятка 3
Вчись переказувати близько до тексту.
1. Прочитай текст уважно, щоб не переплутати послідовність подій.
2. Визнач основні смислові частини.
3. Добери заголовки до частин.
4. Перекажи текст.
Пам’ятка 4
Короткий переказ
1. Прочитай текст.
2. Склади план (поділи текст на логічні частини, визнач у них головну думку, добери заголовки).
3. Виділи важливі думки в кожній частині.
4. Перекажи текст за планом.

34
Додаток №3
АЛГОРИТМ РОБОТИ З НОВИМ
МАТЕРІАЛОМ
1.
Прочитай текст.
2.
Дай відповіді на запитання у кінці тексту.
3.
Склади запитання другу.
4.
Склади зв’язну розповідь на основі прочитаного.
5.
Доповни інформацію, відшукай з інших джерел.
6.
Намалюй малюнок до змісту тексту за своєю уявою.
7.
Підготуй словникову роботу, поясни значення нових для тебе слів.
8.
Перекажи стисло, повідом головне.
9.
Перекажи із зміною особи.
10.
Дай характеристику героям.
11.
Відшукай прислів’я, приказки до теми тексту.

35
Додаток №4
САМООЦІНКА
Жовтий цікаво, пізнавально, легко
Синій важко, але цікаво
Зелений не зрозуміло, але цікаво
Коричневий не зрозуміло, не цікаво

36
Додаток №5


37
Додаток №6
«√» - прочитане підтверджує те, що ви знаєте, чи думаєте
«+» - прочитане несе нову для вас
інформацію
«?» - ви хочете більше дізнатись про цю інформацію

38

Додаток №7

39
Додаток №8

40
Додаток №9

41
Додаток №10


























42
Додаток №11



43

44
Додаток №12

45
Додаток №13

46
Додаток №14

47
Додаток №15

48
Додаток №16

49


Перша група
Завдання
Вірш «Зима» В.Бичко, с.62.
Прочитати вірш
Знайти рядки, в яких описані ознаки зими


Друга група
Завдання
Вірш І.Блажкевича «Взимку», с.67.
Прочитати вірш
Знайти рядки, в яких розповідається про що просять пташки взимку


Третя група
Завдання
Вірш «Грудень» Л.М.Литвинець, с.70.
Прочитати вірш
Знайти рядки, які пояснюють назву місяця грудня

50


Четверта група
Завдання
Вірш «Січень» Т.Коломієць, с.71.
Прочитати вірш
Знайти рядки, які пояснюють для чого січень землю снігом укриває


П’ята група
Завдання
Вірш «Ліпим бабу снігову» Т.Коломієць, с.71.
Прочитати вірш
Придумати інший заголовок до вірша


Шоста група
Завдання
Прислів’я, с.73.
Прочитати прислів’я
Вивчити одне напам’ять. Пояснити одне із вивчених

51

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Методичні рекомендації. – К: «Початкова школа» - 2003р. – с.5.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
3. Концепція загальної середньої освіти.
4. Національна доктрина розвитку освіти України у 21 столітті.
5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. – К: «Початкова школа» - 2001 – с.57.
6. В.О.Сухомлинський «Серце віддаю дітям», К: - 1980.
7. І.В.Родигіна «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання»: Науково- методичний аспект.- Х: Видавнича група «Основа» - 2005 р.
8. О.Л.Конойко «Базовий компонент дошкільної освіти», К:1998р.
9. С.П.Логачевська «Диференціація у звичайному класі. Посібник для вчителів».
- Видавництво «Київ» - 1998р.
10. О.В.Стребна, А.О.Соценко «Інтерактивні методи навчання» в практиці роботи початкової школи». – Х: Видавнича група «Основа» - 2005р.
11. Т. Башинська. Проектувальна діяльність. Початкова школа, №6-7, 2003р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал