Міністерство освіти І науки україни департамент освіти І науки житомирської обласної державної адміністрації днз «бердичівське вище професійне училище»




Скачати 202.68 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації12.01.2017
Розмір202.68 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ДНЗ «БЕРДИЧІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

Зміст
Введення
1.Теоретичні основи методичної роботи
1.1 Сутність методичної роботи
1.2 Методи і форми методичної роботи
2. Діагностування методичної роботи
3. Організація методичної роботи на прикладі ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»
3.1 Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»
3.2 Шляхи удосконалення методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»
Висновок

Актуальність дослідження. Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, підвищення ефективності
навчально-виховного процесу, який досягається шляхом удосконалення методики викладання фахових дисциплін, підвищення рівня методичної
роботи кожного викладача, покращення роботи методичної служби навчального закладу.
Професійно-технічна освіта має свої суттєві особливості, які
проявляються в тому, що поряд із загальнотехнічною і гуманітарною підготовками, учні отримують не тільки початкові професійні знання, а здобувають практичні трудові навички. Навчальний процес в ПТНЗ
порівняно зі школами є більш фахово навантажений та насичений. Тому зростає значення ефективного управління методичною роботою викладачів та майстрів виробничого навчання щодо професійної спрямованості майбутніх кваліфікованих робітників.
Новому тисячоліттю потрібна нова сучасна система освіти, яка б задовільняла вимоги держави і суспільства.
Процес оновлення професійної освіти вимагає не тільки реконструкції змісту навчання та виховання, а також і удосконалення методичної роботи в професійних освітніх закладах.
Орієнтуючись на формування особистості учня, визнання її цінності і
необхідності для сучасного суспільства, кожен з нас, перш за все, повинен пам'ятати про те, що така особистість формується особистістю самого педагога. Саме тому потрібно створити всі умови зростання професійної
майстерності педагогів.
Отже, організація дієвої та ефективної структури методичної роботи в професійному освітньому закладі є досить актуальною.
У теперішніх умовах функціонування освітньої системи виникла і
актуалізується потреба у підвищенні якості освіти. Дана проблема пов'язана з вирішенням цілого ряду інших. Відбір і структурування нового змісту професійної освіти передбачає впровадження сучасних освітніх програм і
технологій, що у свою чергу, ставить перед професійним освітнім закладом проблему необхідності безперервного підвищення професійної
компетентності педагогів.
У теперішніх умовах в системі методичної роботи простежується ряд гострих суперечностей між:
1.
Зростанням вимог до методичної роботи в умовах оновлення освітньої
практики та реальним її станом в практиці освітньої установи.
2.
Необхідністю розширення арсеналу форм методичної роботи і не різноманіттям останніх у реальній практиці освітніх установ.
Актуальність досліджуваної проблеми, недостатність її розкриття, а також уже наявні наукові передумови, що сприяють її подальшому вивченню,
визначили тему дослідження: «Шляхи удосконалення методичної роботи в навчальному закладі».
Об'єкт дослідження: методична робота.
Предмет дослідження: удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.
Мета дослідження: вивчити шляхи удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.
Завдання дослідження:
1.Розглянути різні форми і методи організації методичної роботи.
2.Розробити методичні рекомендації щодо шляхів удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження застосовувалися такі методи: теоретичні (вивчення стану досліджуваного питання за літературними джерелами, аналіз і синтез) та емпіричні
(психолого-педагогічне спостереження, узагальнення досвіду).

1. Теоретичні основи методичної роботи
1.1 Сутність методичної роботи
У “Положенні про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ)” зазначено:
Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової,
дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників і
підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
Головні завдання методичної роботи в навчальних закладах освіти визначено, виходячи з Державної національної програми “Освіта” (Україна
ХХІ століття), “Національної доктрини розвитку освіти в Україні”, Концепції
професійно-технічної освіти, Законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, а також “Положення про професійно-технічний навчальний заклад”, “Положення про організацію навчально-виробничого процесу”, “Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі” й інших нормативних документів.
Виділяють такі основні напрями методичної роботи в ПТНЗ:

Методична служба закладу покликана вивчати та аналізувати стан навчально-виховного процесу, надавати педагогічному колективу допомогу,
спрямовану на впровадження нових форм і методів його організації, розробку методичних рекомендацій, планування роботи, поліпшення діяльності
предметних циклових комісій.
При цьому ми виділити такі основні напрями методичної роботи в училищі:
1) Формування педагогічної культури всіх працівників сучасної
професійної школи, підвищення рівня педагогічної кваліфікації.
2) Комплексне методичне забезпечення предметів і професій,
вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду професійної
підготовки кадрів.
3) Удосконалення змісту професійної освіти, форм і методів організації
навчально-виховної та виробничої діяльності на основі принципів гуманізації, демократизації, поєднання навчання з продуктивною працею та врахування особливостей різних типів навчальних закладів:
4) Вивчення, узагальнення та впровадження в навчально-виховний процес передового педагогічного та виробничого досвіду.
5) Вивчення нових інформаційних технологій (поряд з традиційними),
форм і методів навчання, що визначають авторський характер викладання.
6) Оволодіння методикою педагогіки співробітництва, спільної творчої
діяльності педагогічних працівників і учнів.
7) Формування професійної майстерності педагогічних працівників,
поєднання їхнього стажування на підприємствах, підвищення кваліфікації на курсах з колективними та індивідуальними формами методичної роботи.

1.2.Методи і форми методичної роботи
Основою розроблення та використання форм методичної роботи є різні
методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності
педагогічних працівників.
З метою здійснення єдиного підходу до вирішення певних проблем,
аналізу колективної роботи, вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, аналізу досягнень (недоліків) з роботі педагогічного колективу використовуються
колективні форми методичної роботи
, до яких слід віднести:
Відповідно до Положень “Про професійно-технічний навчальний заклад” і “Про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі” наказом директора в училищі створюється педагогічна рада.
Педагогічна рада
- постійно діючий колегіальний орган професійно –
технічного навчального закладу, що координує питання навчально-виховної,
навчально-методичної і навчально-виробничої діяльності.

Методична ( науково-методична ) рада училища
- колегіальний орган, що об’єднує найбільш кваліфікованих педагогічних працівників закладу для розробки і розв’язування навчально-методичних проблем.
З метою поглиблення методичної роботи в колі викладачів предметів одного напряму в училищі створюються методичні комісії.
Для оперативного керівництва, інформування педагогічних працівників в закладі набуло поширення проведення інструктивно-методичних нарад, що проводяться з усім педагогічним колективом або за підрозділами керівництвом училища.
Останнім часом в училищі набули поширення розробка та впровадження наукових та педагогічних, технологічних досягнень, а тому з метою обговорення, впровадження, обміном досвіду та інформації
проводяться науково-практичні конференції, практичні семінари, педагогічні
читання, на яких висвітлюються результати експериментальної та дослідницької роботи, заслуховуються доповіді, повідомлення педагогічних працівників, проводяться методичні виставки, ярмарки педагогічних ідей та
інше.
Крім колективної методичної роботи в училищі здійснюється
індивідуальна методична робота
, метою якої є задоволення особистих потреб і запитів педагогічних працівників, які досліджуються під час проведеного анкетування.
Індивідуальна методична робота педагогічних працівників здійснюється в таких формах:

Наставництво - це форма здійснення індивідуальної методичної
роботи, яка полягає в тому, що досвідчені викладачі добровільно беруть на себе обов’язки здійснювати індивідуальну роботу з молодими,
малодосвідченими працівниками, передаючи їм свій досвід роботи.
Консультування - основне завдання його полягає в здійсненні допомоги та самостійному вивченні будь-якого складного для них питання.
Освіта, як відомо, це - стратегічна основа розвитку особистості,
суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. Її розвиток значною мірою залежить від кваліфікації і майстерності викладачів бажання руйнування стереотипів свого педагогічного мислення, готовності до сприйняття педагогіки співробітництва. Професійне самовдосконалення в наукових дослідженнях розглядається як єдність двох складових: самоосвіти,
самовиховання.
Під самоосвітою розуміють одночасне набування нових знань і
вдосконалення своїх здібностей, вироблення в собі вмінь і навичок самостійної роботи . Самоосвіта включає підвищення рівня знань за фахом,
загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій, експериментальній роботі, проведення відкритих уроків, підготовка навчальних та методичних посібників, методичних рекомендацій, рефератів тощо.
Розповсюдженою формою індивідуальної методичної роботи є
стажування, що використовується під час проходження іспитового строку роботи (після закінчення спеціального закладу) перед зарахуванням у штат навчального закладу) або для підвищення практичних умінь і навичок
(практичного досвіду) для оволодіння будь-якою спеціальністю.
В умовах формування та становлення ринкових відносин, утвердження нових форм власності, технічного та інтелектуального зростання суспільства відбувається оновлення системи управлінської діяльності закладу, змісту методичної роботи.

У період швидкого розвитку інформаційно-інноваційних перетворень в освіті, потребою постійного росту професійної компетентності навчання протягом усього життя висувається необхідність організації, методичної
роботи таким чином, щоб ця робота забезпечувала розвиток та удосконалення навчального процесу, якості підготовки фахівців.
2. Діагностування методичної роботи
Одним із основних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина.
В практику роботи організаторів методичної роботи широко ввійшла діагностика професійної діяльності викладачів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, їх професійний розвиток і саморозвиток. Проведення діагностування та, особливо,
самодіагностування педагогічної діяльності спрямована на оволодіння кожним викладачем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника - аналітично оцінювальну, сутність якої полягає
передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання.
Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки викладачів.
Педагогічна діагностика - система технологій, процедур, засобів,
методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.

В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов’язані
функції:
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності
педагогічних працівників - надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.

У процесі діагностування професійної компетентності в закладі
використовуються наступні групи методів.
1. Інформаційно-констатуючі: педагогічне спостереження, бесіди та
інтерв’ю, анкетування, рангування;
2. Оцінюючі (рейтингові): експертна оцінка, незалежні характеристики,
самооцінка;
3. Продуктивні: педагогічний аналіз результатів професійної діяльності,
тестування.
Доцільність використання методів
Складові
професійної
компетентно
сті
Доцільні методи вивчення
Педагогічне
спостереже
ння
Анкетуван
ня бесіди
Тестування
Педагогічн
ий аналіз
Самооцінка
Оцінка
адміністрац
ії
1. Методичні
знання
+
+
+
+
+
+
2. Наукові
знання
-
+
+
+
+
+
3. Теоретичні
знання
(педагогічні,
психологічні,
професійні)
-
+
+
+
+
+
4.
Технологічні
знання
(використанн я
педагогічних технологій і
т. д.)
+
-
+
+
+
+
5. Культура педагога,
етика,
загально професійні
уміння
і
навички
+
+
+
-
-
+
Анкетування викладачів з основних проблем навчально-виховного процесу проводиться щорічно в квітні-травні.
(Орієнтовані схеми діагностування викладачів подано в додатках)

3. Організація методичної роботи в ДНЗ
«Бердичівське вище професійне училище»
3.1 Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне
училище»
Загальну організацію методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» здійснює директор, безпосереднім організатором її є
методист. Конкретну ж роботу з різними категоріями педагогічних працівників проводять заступники директора та старший майстер училища.
Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» має наступний вигляд

Основні принципи роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»:
Основні цілі навчально-методичної роботи у навчальному закладі:
Основними джерелами визначення цілей методичної роботи є:
- сучасні вимоги до педагогічного працівника та рівень його професійної компетентності;
- стан навчально – виховного процесу та його результатів;
- стан методичної роботи у навчальному закладі.

До основних функцій науково-методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» належать:
Методична робота в училищі планується на рік, виходячи з цілей і
завдань навчального закладу, враховуючи єдину науково-методичну проблему, над якою працює педагогічний колектив, та аналіз діяльності
педагогічного колективу за попередній навчальний рік.
План методичної роботи на навчальний рік розробляється методистом за участю заступників директора, старшого майстра, обговорюється на педагогічній раді та затверджується директором навчального закладу.
До
основних форм методичної роботи
відносяться:
1. Колективні форми методичної роботи

2
. І
ндивідуальні форми методичної роботи
3. Групові

форми методичної роботи
До форм методичної роботи відповідно до виду діяльності викладачів належить:
- пізнавальна діяльність - формування свідомості педагогів, вивчення нових педагогічних технологій

- тематична діяльність – визначення шляхів вирішення актуальних проблем, розробка нових педагогічних ідей
- узагальнююча діяльність - впровадження нових педагогічних технологій у навчально-виховний процес

Для забезпечення належних умов для організацій та проведення методичної роботи в ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»
створено методичний кабінет.
Методичний кабінет училища:
В методичному кабінеті зосереджуються інформаційні навчально- методичні, нормативні матеріали, зразки педагогічного досвіду працівників,
зразки плануючої та звітної документації, навчальні та методичні посібники,
що розроблені педагогічними працівниками навчального закладу, зразки дидактичних та наочних матеріалів, тощо. Методистом училища на базі
методичного кабінету проводяться виставки дидактичних і навчальних
матеріалів досягнення передового педагогічного досвіду, аукціони педагогічних ідей.
У методичному кабінеті створені необхідні умови для підготовки викладачів до уроків, поурочних заходів, є необхідна методична література,
комп’ютер з підключенням до центрального серверу навчального закладу, що дає можливість користуватись необхідними матеріалами, розміщеними на центральному сервері.
На базі методичного кабінету проводиться індивідуальна і колективна методична робота, надається консультативна допомога педагогічним працівникам, здійснюється обговорення експериментальної дослідної роботи.
Особливе місце посідає робота з вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду його поширення та розповсюдження, видаються
інформаційні листівки.
Педагогічні працівники мають можливість у методичному кабінеті
ознайомитись з науково-методичною літературою, досягненнями педагогіки і
психології, періодичною літературою тощо.

2.2. Шляхи удосконалення методичної роботи на прикладі ДНЗ
«Бердичівське вище професійне училище»
Науково - методична робота - один із важелів управління навчально- виховним процесом, який має бути спрямований на розвиток у викладачів вимогливості до себе, пошук раціональних методів роботи.
Цілеспрямовано здійснювана робота є обов’язковим компонентом педагогічної праці кожного викладача, майстра виробничого навчання та вихователя, а також тією рушійною силою, яка потребує постійного оновлення знань педагогів, спонукає їх до самоосвіти і самовдосконалення.
Оскільки центром усієї навчальної та науково-методичної роботи в закладі є методична служба - основний компонент підвищення професійної
кваліфікації усього складу педагогічних працівників, важлива ланка в системі
їх безперервної освіти та самоосвіти, один із засобів управління навчально- виховним процесом, який потребує постійного покращення.
З метою підвищення ефективності діяльності педагогічного
колективу ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» викладачі
постійно використовують різноманітні форми методичної роботи.
В основному методична робота в училищі здійснюється з використанням традиційних форм. Проте, раціональне поєднання традиційних і інноваційних форм забезпечує активізацію діяльності
педагогічного і дитячого колективів, демократизацію і гуманізацію навчально-виховного процесу. Різноманітні форми проведення методичної
роботи, які запроваджуються є досить динамічними і перебувають у постійному розвитку. Вибір кожної з них залежить від педагогічної культури педагогів, морально-психологічного клімату в закладі, матеріально-технічних можливостей закладу, інноваційної відкритості та активності педагогів.
Ми завдали питання нашим викладачам: «Які форми методичної
роботи на вашу думку є найефективнішими?». Найрозповсюдженими відповідями є:

На думку викладачів, однією з найбільш результативних колективних форм методичної роботи в закладі є творча лабораторія, яка є місцем спілкування, навчання, творчого пошуку нових форм і методів навчання,
місцем обміну думками, знахідками, ідеями, інноваційними технологіями, їх впровадженням в практичну діяльність.
На сьогоднішній день зростає роль творчої особистості педагога і це відбувається шляхом
індивідуальної науково-методичної
роботи, у процесі якої педагог поглиблює свої знання з методики проведення гурткового заняття,
вивчає нову літературу з педагогіки, психології, досвід кращих педагогів.

З метою підвищення педагогічного хисту педагога ДНЗ
«Бердичівське вище професійне училище» проводить методичні дні.
Напередодні організовується виставка методичних розробок педагогів та творчих робіт педагогів і вихованців.
У програмі заходів цього дня : огляд методичної літератури та фахових журналів, які пропагують новітні форми роботи з дітьми, педагогічний досвід кращих педагогів, відкриті гурткові заняття та масові заходи тощо.
Для забезпечення трансформації в педагогічний колектив інформації
про нову методичну літературу, методичні листи,
нормативні
документи,
накази, інструкції, нові
знахідки педагогів тощо навчальний заклад використовує методичні
оперативні наради.
Ініціативні творчі
групи ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» допомагають впроваджувати в практику досягнень педагогічної науки і
передового педагогічного досвіду.
Тут члени творчих груп розробляють методичні
рекомендації,
проводять консультування тощо.
Одним із важливих напрямів методичної роботи закладу є
робота з молодими педагогами. За кожним малодосвідченим керівником гуртка закріплюється педагог-наставник, який надає консультації з питань організації навчально-виховного процесу.
Важливо велику увагу в училищі приділяють і такій формі методичної
роботи як взаємовідвідування занять і
масових заходів, яка є школою обміну досвідом. Масовість, систематична допомога молодим та малодосвідченим педагогам,
взаємодопомога й творчий підхід до роботи, підвищення педагогічної
майстерності, кваліфікації педагогів - основні переваги цієї форми методичної роботи.
У період атестації важливими є творчі звіти досвідчених педагогів,
які мають супроводжуватися демонстраціями досвіду.
Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему методичної роботи. Тому важливим є проведення в закладах
інноваційних форм роботи:

Інноваційні форми методичної
роботи дають змогу залучати педагогів до пошукової діяльності,
попередженню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі,
розвитку уміння спілкуватися з колегами, вихованцями, батьками.
З метою втілення у практику перспективного педагогічного досвіду систематично проводяться тижні
педагогічної майстерності.
Відомо, що педагог існує до тих пір, поки сам вчиться. Навчати сьогодні молоде покоління без постійного оновлення й збагачення своїх
наукових знань, які дають можливість педагогу передбачити хід навчального процесу, які стають опорою для творчості, неможливо. Тому доцільними тут є
педагогічні читання .
Доцільно використовувати такі сучасні форми методичної роботи:
ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» здійснило дослідження з проблеми управління методичною роботою у професійно-технічному навчальному закладі.
У результаті проведеної діагностики рівня розвитку методичної
діяльності серед педагогічних працівників ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»отримало наступні результати:

З точки зору педагогічної технології повинно бути не тільки удосконалення професійного росту педагога, але й досягнення його належного рівня професійної майстерності.
Зазначене вище свідчить, що на сучасному етапі розвитку суспільства значно збільшилася роль професійно- технічної освіти, як важливого чинника економічного, соціального і
культурного розвитку трудової людини. З кожним роком поширюється сфера
її впливу у державі, ускладнюються її функції.
Успішність методичної роботи не відокремлюється від успішності
навчально-виховного процесу взагалі. Отже, якщо навчальний заклад
забезпечує привабливість і ефективність процесу навчання для учнів і досягає
запланованих цілей, то це і є результатом усіх педагогічних, зокрема методичних зусиль усіх педагогів навчального закладу.
Для того щоб створити відповідні умови підвищення ефективності
методичної роботи педагогів у ПТНЗ, необхідно спочатку відокремити критерії оцінки результатів цієї роботи. Такими критеріями можуть бути:
Важливим чинником ефективності методичної роботи педагогічних працівників являється стимулювання педагогічної активності. Адміністрація стосовно кожного педагога повинна вміти відокремлювати найбільш коректні
стимулюючі засоби, ретельно визначивши при цьому, що найбільш важливе саме для цієї людини.
Було проведено анкетування педагогів з питань діагностики якості праці
педагога з метою його подальшого стимулювання.
Аналізуючи результати анкетування, ми дійшли до висновку, що на першому місті за значущості для якісної праці постають такі чинники:

Задоволені наявністю чинників, мотивуючих працю, відповідно: у першому випадку – 50% педагогів, у другому – 17%, у третьому – 66%.
Уздовж дослідницької роботи було виявлено також резерв стимулювання, який складався відповідно: у першому випадку – 34%, у другому – 66%, у третьому – 0.

Методична робота у навчальному закладі тримається осторонь від реальних запитів, інтересів і реальних проблем, практично методична робота в значній мірі обслуговує саму себе, виконуючи функції з документального та формального забезпечення навчального процесу, але не з утворення умов для підвищення якості роботи педагогів. Тому можна зробити висновок, що педагогічними умовами для підвищення якості методичної роботи педагогів можуть бути:
Педагогічними умовами для підвищення якості методичної роботи та ефективності управління цією роботою постають:

Важливим чинником якісності методичної роботи училища постає
завдання вирощення педагога - «професіонала» і педагога – «творця»,
педагога, який вміє перенести переваги вільного спілкування у площину зацікавленої діяльності, здатного шукати стимули розвитку у самому процесі
діяльності, педагога, що вміє формувати в дітях перехід від цінностей низького порядку до переорієнтації, ціннісному перегляду, до признання
істинних цінностей. Такий педагог прагне збудувати увесь комплекс ідей і
дій, які необхідно закласти у навчальний процес.
В ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» постійно
впроваджуються нові освітні технології, що дає можливість
вдосконалювати професійну кваліфікацію педагогічних кадрів,
підвищувати результативність та якість навчального процесу.
Основними завданнями на шляху досягнення поставленої мети є:

1. Постійне підвищення:
- рівня педагогічної майстерності всіх ланок педколективу;
- професійної (робочої) кваліфікації майстрів виробничого навчання;
2.
Удосконалення та розширення комплексно- методичного забезпечення предметів,
професій,
спеціальностей;
3.
Удосконалення класичних педагогічних технологій, пошук, вивчення,
впровадження інноваційних активних, інтерактивних педагогічних технологій, в тому числі на основі інформаційно-комунікаційних технологій;
4. Пошук, апробація, адаптація та впровадження в навчально- виробничий процес новітніх виробничих технологій.
Робота методичних комісій в межах методичної проблеми училища спрямована на пошук, розробку та впровадження у навчальний процес
інноваційних освітніх технологій, на підвищення педагогічної
компетентності та покращення фахової майстерності педагогічних працівників; поліпшення матеріально-технічної та навчально-методичної
бази кабінетів та лабораторій;
впровадження у навчальний процес передового педагогічного досвіту.
При наявності доступу до мережі Internet адміністрація ,
педагогічні працівники та учні мають змогу отримати додаткову
інформацію як з метою використання
її у навчальних цілях, так і з метою самовдосконалення при здійсненні
самоосвіти.

На базі методичних комісій створюються творчі групи, які
займатимуться вивченням та впровадженням інновацій в навчально-виховний процес училища.
З метою вдосконалення комп’ютерної грамотності педагогічних працівників проводяться заняття з оволодіння ними необхідними у роботі
комп’ютерними програмами.
В ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» здійснюється
постійне вдосконалення уроків теоретичного навчання.
90% майстрів виробничого навчання зазначили, що ефективність проведення виробничого навчання залежить від того, наскільки якісно був поданий теоретичний матеріал.
У процесі навчання, в результаті якого в учнів формується система знань, умінь і навичок, одночасно формуються пізнавальні
здібності та мислення, які
можуть бути ефективними тільки при умові їх пізнавальної
самостійності, яка керується і
спрямовується викладачами.
Тому одним із шляхів удосконалення уроків теоретичного навчання є формування в учнів пізнавальної активності.
Однією із умов високого рівня пізнавальної активності є глибоке розуміння навчального матеріалу, свідоме виконання дій, високий рівень самостійності, усвідомлення необхідності вивчення навчального матеріалу,
виконання завдань високої складності.
Тому необхідно використовувати наступні способи підвищення пізнавальної активності учнів в процес теоретичного навчання :

Удосконалювати уроки теоретичного навчання необхідно шляхом
індивідуалізації самостійної роботи учнів. Проблема індивідуалізації
навчання тісно пов'язана з задачею підвищення його навчального рівня.
Навчання буде розвиваючим при умові відповідності рівню розвитку учнів і
розвиток навичок самостійності роботи і пізнавальної активності.
Основними шляхами удосконалення уроків теоретичного навчання є
посилення організаційної чіткості уроку, підвищення пізнавальної активності
і самостійності учнів, формування у них мотивів навчання і мотивація навчальної діяльності, здійснення міжпредметних зв'язків, удосконалення технології та структури уроків.

Не менш важливим є
вдосконалення уроків теоретичного навчання шляхом прогнозування виробничих ситуацій. Суттєвим моментом підготовки до професійної
діяльності учнів є формування у них умінь передбачати, прогнозувати,
розумово програвати ті наслідки, які
можуть виникнути у виробничій ситуації.
Навчання такому прогнозуванню є одним із аспектів підготовки учнів училища до самостійної трудової діяльності. Навчання учнів прогнозуванню таких операцій дозволяє розкрити наукові аспекти таких ситуацій і конкретизувати загальнотехнічні і професійні знання.
У більшості випадків дидактичні моделі виробничих ситуацій представляють собою інтелектуально-практичні завдання проблемного характеру. Вони реалізуються через різні форми: евристичні бесіди, пошукові
вправи, задачі та завдання, виконання яких базується на використанні
емпіричних та інших знань.
Використання методів активного навчання дають змогу розвивати в учнів логічне мислення,
уміння критично оцінювати і творчо засвоювати навчальний матеріал.
Розв'язання виробничих задач з використанням аналізу конкретних технологічних ситуацій, пов'язаних зі
спеціальністю,
характером виробництва особливостями робочого місця тощо, дозволяє значно підвищити активність учнів на уроці, сформувати професійні уміння,
пов'язані
з майбутньою професією учнів.
Використовуючи метод активного навчання - ділову гру - можна провести урок, на якому протягом певного часу учні
виконують ролі контролерів
ВТК,
нормувальників,
інструкторів з охорони праці,
технологів чи бригадирів учнівських бригад, в процесі якого вирішують виробничі задачі з реальними діями в межах своїх посадових функцій.
Таким чином, всі методи, які
приводять до позитивних результатів і спрямовані на формування професійних умінь і
навичок мають право на їх використання в навчальному процесі.
Удосконалення процесу навчання й виховання учнів ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище» значною мірою залежить від забезпечення навчально-виховного процесу навчальною та методичною літературою,
наочними приладдями та технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами.
Тому дуже важливим у процесі навчання є удосконалення
комплексно-методичного забезпечення.
Перевірка забезпеченості КМЗ предметів та професій показала:

Підбір та застосування засобів навчання здійснюється комплексно, з урахуванням основних характеристик і компонентів навчально-виховного процесу.
Різні засоби навчання мають різні призначення, дидактичні функції та можливості. Комплексність в методичному забезпеченні навчально-виховного процесу передбачає відбір відповідних засобів навчання з урахуванням їхніх дидактичних функцій для навчальних ситуацій .
Навчально-виховний процес має три основні функції: освітню, виховну та розвивальну. Комплексність в методичному забезпеченні навчально- виховного процесу передбачає реалізацію через засоби навчання всіх трьох функцій процесу навчання.
У результаті широкого запровадження нових інформаційних технологій навчання, вдосконаленню комп’ютерів та їхнього програмного забезпечення відбувається корінна перебудова процесу навчання, яке стає
якісно відмінним від традиційного. Тому постає проблема перегляду теорії
навчання та розробки дидактичної технології. Нові інформаційні технології
навчання вносять зміни не тільки в усі компоненти методичної системи навчання. Але й збагачують зміст традиційних дидактичних принципів навчання. Потребують перегляду й уточнення їхнього традиційного змісту з позицій навчання в нових умовах.

В умовах оновлення змісту професійної освіти важливого значення набуває розробка та впровадження в навчальний процес новітніх підручників,
посібників, методик викладання, нового парку обладнання, комп’ютерної та електронно-обчислювальної техніки тощо.
Для підготовки кваліфікованих робітників, здатних швидко адаптуватися в умовах сучасного виробництва, необхідно підвищувати ефективність уроків теоретичного й виробничого навчання. Висока активність учнів досягається під час їхньої роботи. Для того, щоб учні були зайняті повноцінною самостійною роботою, набули умінь застосовувати знання, самостійно вирішувати технічні питання, розвивати своє технічне мислення, потрібні добре обладнані майстерні й кабінети. Тому створення навчально-матеріальної бази є однією з необхідних умов для успішного розв’язання питань активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках.
Поряд з теоретичними знаннями велику роль відіграють трудові
прийоми й навички, реалізація дидактичного принципу наочності, що має
надзвичайно важливе значення. Наочні посібники допомагають розкрити суть певного теоретичного положення, конкретизувати уявлення учнів про будову верстатів, інструменту, технології виробничого процесу. Правильний добір комплексу наочних посібників, раціональне, послідовне застосування їх у ході вивчення теми активізують розумову та практичну діяльність учнів,
розвивають їхнє технічне мислення та забезпечують зв’язок теоретичного навчання з практичною діяльністю в майстернях.
Систематизацію навчальної літератури викладач проводить спільно з бібліотечними працівниками. Особлива увага приділяється забезпеченню навчальної програми технічною та конструкторсько-технічною документацією. Плакати в навчальному процесі мають важливе дидактичне значення для засвоєння знань учнями, тому в училищі створюються свої
робочі варіанти плакатів для кожного уроку.
Найбільш складним є дидактичний аналіз аудіовізуальних засобів навчання (мультимедіа, кінофільмів, діафільмів). Впровадження в навчальний процес відеотехніки значно підвищує ефективність професійного навчання.

Найбільш раціональною формою систематизації засобів навчання й контролю
є створення ряду спеціалізованих комплексів, наприклад:
Впровадження в навчальний процес комп’ютерної техніки дозволяє
значно підвищити ефективність самонавчання за умови відповідного програмного забезпечення.
Найбільш розповсюдженою є систематизація методичної документації
по темах навчальної програми, тематичних заліках, розділах письмової
роботи.
Досить важливим в удосконаленні методичної роботи є самоосвіта
викладачів.
Удосконалення методичної майстерності - це передусім самоосвіта,
особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці
і в першу чергу культури мислення.
В.Сухомлинський
Людина прагне досконалості.
Викладач
- це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей:
учнів, батьків, колег. На викладачеві
сконцентрована увага, тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Освіта, яку він отримав - це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластись. Самоосвіта в
останній час - дуже актуальне питання розвитку професійних здібностей викладача.
Удосконалення рівня професійної компетентності - це один з основних напрямків реформування системи освіти.
Основною формою вдосконалення рівня професійної компетентності
викладача є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої
самоосвітньої діяльності.
Отож, можна зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів.
Вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів,
підвищення їх наукового та загальнокультурного рівня вирішуються через систему методичної роботи. У створенні особистісно-орієнтованої системи професійного зростання важливим є організація самоосвітньої діяльності.
Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності йде накопичення
інформації про рівень якості самоосвіти педагога. Тому у кожного педагога з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток,
забезпечуючи безперервне професійне зростання.
Самоосвіта викладача є
основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої
самоосвітньої роботи. Самоосвіта здійснюється індивідуально або колективно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої продуктивна і
творча.
Протягом минулого навчального року ми провели аналіз впливу самоосвіти на професійну майстерність викладачів і отримали наступні
результати: 87% викладачів, які займалися самоосвітою підвищили свою професійну майстерність на 33,4%, що є досить високим показником.

Отже, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок,
формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.
Створення ефективної системи самоосвіти педагогічних працівників
- це одне з найголовніших завдань методичної роботи у навчальному закладі.Самоосвіта є основною формою підвищення педагогічної
компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.
Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок,
формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.
Основні компоненти самоосвітньої діяльності

Напрямки реалізації самоосвітньої діяльності
Отже, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок,
формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.

ВИСНОВОК
Специфіка освіти як елемента соціальної сфери полягає у випереджаючому характері його змін. У силу цього професійні проблеми викладачів не можуть бути розглянуті у відриві від тих перетворень, які
відбуваються нині в суспільстві, в освіті. Як показує історичний досвід,
інноваційні процеси - необхідна й обов'язкова умова розвитку як педагогічної
науки, так педагогічної практики. У зв'язку з цим процес підготовки майбутнього викладача має бути спрямований на підготовку педагога,
здатного до творчості, що володіє сучасними педагогічними технологіями.
Отже, зміни, що відбуваються в економіці та суспільному житті
України вимагають більш якісної підготовки учнів, яка значною мірою залежить від ефективності навчання, тому на перший план виступає
активізація пізнавальної діяльності учнів, впровадження в процес викладання сучасних педагогічних і виробничих технологій.
Поставлена задача передбачає роботу над педагогічним проектуванням процесу навчання, оволодінням викладачами та майстрами виробничого навчання інноваційними формами й методами навчання,
вирішенням питань комплексно-методичного забезпечення предметів та професій, змістовністю виховної роботи, професійною спрямованістю процесу навчання. Реалізація поставлених цілей передбачає і удосконалення педагогічної майстерності та творчості викладача та майстра виробничого навчання, підвищення їх методичного рівня.
Від так центром усієї навчальної та науково-методичної роботи в училищі є методична служба - основний компонент підвищення професійної
кваліфікації усього складу педагогічних працівників, важлива ланка в системі
їх безперервної освіти та самоосвіти, один із засобів управління навчально- виховним процесом.

Шляхами удосконалення на нашу думку можуть стати:


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал