Місце та роль нестандартних уроків у професійно-теоретичній підготовці майбутніх зв’язківців




Скачати 115.66 Kb.

Дата конвертації24.02.2017
Розмір115.66 Kb.

1
Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою



Місце та роль нестандартних уроків у
професійно-теоретичній підготовці
майбутніх зв’язківців
Методична розробка
Виконала: викладач вищої категорії, О.П. Покровська
Київ, 2015

2
Зміст
Вступ 3 1.
Типи нестандартних уроків 5 2.
Методичні рекомендаціїї щодо підготовки та проведення 9 уроку професійно-теоретичної підготовки з елементами театралізованої постанови
Висновки 13
Додатки 14
Список використаних джерел з теми 16

3
Вступ
Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності молоді до навчання, внутрішня рушійна сила духовного розвитку людини. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку – основній формі навчання, а також його різновиду – нестандартному уроку.
Нестандартні уроки вбачаю альтернативною формою організації навчання майбутніх зв’язківців. Вони дають можливість ефективно оволодіти тим максимумом знань, який потрібен учням. Крім цього, такі уроки руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу. Саме це і зумовило вибір теми роботи.
Проведення нестандартного уроку як одного із напрямків підвищення пізнавального інтересу учнів розглядається у даній методичній розробці.
Актуальність теми: проблема розвитку пізнавальних інтересів шляхом упровадження нестандартних уроків надзвичайно актуальна сьогодні. Аналіз практичного досвіду переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Нестандартні уроки як складова розвивального, проблемного та випереджального навчання виступають альтернативною формою організації навчання підлітків з метою виховання в них пізнавального інтересу. Це збагачення обох сторін навчального процесу інтелектуальними почуттями, це шанс учителя спілкуватися з дітьми душею, це відчуття краси, співпереживання, це радість пізнання, подолання труднощів та насолода від праці.
У роботі розкривається поняття «нестандартний урок», подано класифікацію сучасних нестандартних уроків, на яких учні почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання

4 особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.
Методична розробка розрахована для використання в навчально- виховній роботі як вчителів початківців так і вчителів з досвідом роботи.
Цінність полягає в тому, що вона містить конкретні методичні рекомендації щодо підготовки та проведення нестандартного уроку з елементами театралізованої постанови. Надано зразок сценарію дійства (Додаток 1), означено основні етапи підготовки, проаналізовано «вузькі місця» та місце нестандартних уроків у професійно-теоретичній підготовці майбутніх зв’язківців.

5
1.

Типи нестандартних уроків
Думки педагогів щодо нестандартних уроків різні. Одні вбачають у них прогрес педагогічної думки, важливий шлях демократизації процесу навчання; інші – небезпечне порушення педагогічних принципів, відступом педагогів під натиском лінивих учнів, які не хочуть і не вміють серйозно трудитися.
Що ж таке нестандартний урок?
В чому особливість його структури?

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються у рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять.
Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання.
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать:
1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу — уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції;
2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в

6
їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та
іноземну мову тощо.
3. Уроки міжпредметні. Мета їх — «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів.
4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки- вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.
5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки- консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.
6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки- діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки- репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси).
Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зівставлення точок зору.
7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

7 8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки- розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.
9. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.
10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації).
Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка
існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.
11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді,
імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення

8 драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.
12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки
(пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання
індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.
Психокорекція — діяльність, пов'язана з виправленням певної якості, формуванням бажаної поведінки, набуттям умінь та навичок, які б відповідали віковим та ситуативним нормам.
Вправи з психотренінгу спрямовані на розвиток різних сфер психіки: уваги, пам'яті, емоцій, уяви і є способом пізнання власних можливостей та здібностей. Самоперевірка спонукає до самовдосконалення, свідомої праці над своєю волею, характером, виробленням пристойних звичок, набуттям необхідних умінь. Самовиховання відбувається природно і непомітно, тому що відбувається через ігрові інтереси, задоволення. Розумне об'єднання
ігрової цікавості та ґрунтовності завдань сприяє активності й уважності дітей.
Під час проведення уроків-психотренінгів важливо підтримувати в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку («Молодець», «Як добре в тебе виходить»), переживання успіху.
Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.

9
2.

Методичні рекомендаціїї щодо підготовки та
проведення уроку професійно-теоретичної
підготовки з елементами театралізованої
постанови
Підготовка до нестандартного уроку може здійснюватися за алгоритмом колективної творчої діяльності: формулювання мети уроку, планування, підготовка, проведення уроку, підсумковий аналіз. Нехтування елементами цієї структури зводить нанівець зусилля педагога. Доцільно розглянути стратегію, тактику організації колективної творчої діяльності учнів на кожному з етапів.

Алгоритм для вчителя
щодо планування, підготовки та проведення нестандартного уроку
1.
Давати завдання учням для попередньої підготовки:

прочитати,

обміркувати,

виконати самостійні підготовчі завдання.
2.
Вибирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ"до засвоєння теми.
3. Під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням.
4. На одному уроці використовувати 1-2 інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп.
5. Кожну інтерактивну технологію необхідно попередньо обговорити з учнями і переконатися у тому, що вони засвоїли процедуру її виконання.
6. Враховувати психологічний клімат певного учнівського колективу, вікові особливості, загальну спроможність виконувати поставлені завдання.

10
Звичайно, будь-яка діяльність починається з підготовки, інакше кажучи, урок спочатку «народжується» в думках педагога й лише потім реалізується на практиці, аналізується, вдосконалюється. У цілому підготовка до проведення уроків з елементами театралізованої постанови здійснюється у декілька етапів:
Назва етапу
Основні задачі викладача
Основні задачі учнів
Методико- мотиваційний

1.Вивчення досвіду роботи вчителів, педагогів-новаторів, методичної літератури з проведення нестандартних уроків.
2.Аналіз поурочно- тематичного планування та вибір теми урока, в якому доцільно буде використати елементи театралізованої постанови.
3. Заздалегідь (не пізніше ніж за два тижні) поставити задачу перед учнями в групі.
4. Координація ініціатив учнів щодо вибору учасників.
5.Напрацювання банку даних
(необхідного матеріалу для підготовки сценарію театралізованого дійства).
1. Ознайомлення з поставленим завданням
2.Визначення учасників дійства.
3. Напрацювання банку даних (необхідного матеріалу для можливості його використання при підготовці сценарію театралізованрго дійсатва).
Підготовчий
1.Розробка плану уроку.
2. Проведення консультацій з учасниками щодо вибору матеріалу та створення сценарію. Координація їх подальших дій.

1.Розробка сценарію
(звернути увагу на те, щоб театралізоване дійство було в достатній мірі
інформативним).
2. Розподіл ролей
3.Проведення репетицій

11 4.Виготовлення костюмів, декорацій.
Організаційний
1.Узгодження дій учнів перед проведенням уроку.
2. Підготовка аудиторії до проведення урока
1.Узгодження дій перед проведенням уроку.
2. Підготовка аудиторії до проведення урока
Наповнення сценарію фактичним матеріалом і його реалізація під час театралізованого дійства вимагають від учнів серйозних зусиль у роботі з підручником, першоджерелом, науково-популярною літературою, вивченні відповідних історичних відомостей, що, у кінцевому рахунку, викликає в них
інтерес до занять. Під час підготовки таких уроків навіть робота над сценарієм та виготовленням елементів костюмів стають результатом колективної діяльності вчителя й учнів. Тут, так само як під час самого театралізованого уроку, складається демократичний тип відносин, коли вчитель передає учням не тільки знання, а й свій життєвий досвід, розкривається перед ними як особистість. Безпосередньо під час самого уроку вчитель позбувається авторитетної ролі керівника, оскільки він виконує лише функції організатора вистави. Сама театралізована постанова після інформативної частини може розвинутися в постановку проблемних завдань, які безпосередньо залучають до активної роботи на уроці інших учнів. У заключній частині вистави, ще в стадії розробки, бажано передбачити етап підбиття підсумків і пов'язане з ним ретельне визначення критеріїв оцінювання, що враховують усі види діяльності учнів. Під час заключного етапу нестандартного уроку можна повторити і повідомити використаний у виставі матеріал, оцінити знання учнів і підбити підсумки.
Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим

12 предметом, ці уроки можуть послужити відправною точкою у виникненні цього інтересу.
Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку
є навчання. Нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, мислення — творчим, самостійним, гнучким.
Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.
Тому пропоную педагогам-початківцям спочатку спробувати поєднувати елементи нестандатрних уроків з стандартними, відслідкувати витрати часу на кожний етап уроку, проаналізувати активність учнів при застосуванні того, чи іншого типу нестандартного уроку.

13
Висновок
Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей підлітків, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня.
Використання нестандартних форм та методів навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів, учні безпосередньо беруть участь у процесі навчання.
Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну
інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.
Уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення забезпечують високу ефективність нестандартних уроків. Досвід показує, що проведення нестандартних уроків значно покращує навчання учнів, зацікавлює їх, виховує дух колективності, прищеплює любов до самого процесу навчання, розвиває пізнавальні
інтереси, що так важливо саме в наш час.

14
Додаток 1
Сценарій театралізованої постанови
Дійові особи:
Всесвітній поштовий союз;
Бандероль;
Відправник;
Країни, члени ВПС: Франція, Швейцарія, Канада, Україна.
Хід дійства:
Вступне слово викладача: сьогодні, 9 жовтня, вся міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день пошти. Історія цього свята започаткована ще в 19 столітті. Ваші друзі (одногрупники або учні старших курсів) готові поділитися своїми знаннями щодо створення Всесвітнього поштового
Союзу. Це дуже допоможе розширити кругозір відносно Міжнародної поштової служби.
Виходить бандеролька та відправник:
-
Ви хто такі?
-
Я відправник, хочу відіслати рекомендовану бандероль до Франції. ЇЇ маса 6 кг. В неї я поклала: пиріжки, налисники з маком, горішки, вишиванку, вінок та 20 євро.
Ану мала, пострибай! В тобі вкладення не рухається, не пошкодиться?
Ну все бувай! Сподіваюся, ти дуже скоро прибудеш до одержувача!
Бандеролька хоче перетнути кордон! Вступають країни члени ВПС
- А куди це ти зібралася?
- Ми тебе не пропустимо в такому вигляді!
- Подивись на себе: невірно вказана адреса!
- ШКІ для реєстрації внутрішньої, а не міжнародної кореспонденції!
- Маса перевищує встановлені норми!
- А що в середині?

15
Бандероль: пиріжки, налисники з маком, горішки, вишиванка з вінком та 20
євро.
Канада: ну звичайно, більшість вкладень є забороненими до пересилання!
Франція: ти не відповідаєш встановленим правилам пересилання поштових відправлень!
Бандероль: яким правилам? Де і ким вони написані?
Швейцарія: Зараз ми тобі покажемо! Є Керівництво з приймання міжнародних поштових відправлень, в якому зазначено речі, дозволені та заборонені до пересилання в країни члени Всесвітнього поштогово союзу.
Бандероль: А хто такий Всесвітній поштоговий союз?
Всесвітній поштовий союз: ВПС є спеціалізованою установою ООН. Метою його діяльності є організація та поліпшення поштової служби в усьому світі та забезпечення міжнародного співробітництва в цій сфері. Офіційною мовою ВПС є французька, а з 1994 другою робочою проголошена англійська
Всесвітній поштовий союз був заснований 9 жовтня 1874 року. На той час я об єднував 22 країни, які підписали Бернську угоду в місті Берн (Швейцарія).
На сьогодні я налічую 192 країни.
Якщо ця бандеролька хоче перетнути кордони держав членів ВПС, то необхідно в країні, звідки вона була відправлена, встановити відповідні міжнародні стандарти.
Запрошується Україна.
Швейцарія: Вам необхідно ознайомитись з актами ВПС, Всесвітньою поштовою конвенцією і подати свою заявку на членство у ВПС.
Україна забирає бандерольку і, маючи заклопотаний вигляд, іде готуватися до членства у ВПС.
Україна: в 1947 році Україна нарешті стала членом ВПС. Це означає, що її територія як і території інших держав об’єдналась в єдиний простір для можливості вільного транзиту міжнародних відправлень.
Канада: тепер ми готові пропустити тебе через кордони своїх держав до одержувача, який проживає у Франції.
Всесвітній поштовий союз: ВПС є сучасною установою з давньою історією та багатими традиціями. Клієнти в усьому світі можуть розраховувати на все більш зручні та надійні поштові послуги, які залишаться найбільш доступним та легким міжнародним засобом зв’язку.

16
Запитання для зворотнього зв’язку з учнями:
o
Коли і де було створено ВПС? o
Які міжнародні стандарти було порушено при оформленні бандеролі? o
Які документи визначають роботу ВПС? o
Які додаткові можливості надає країнам членство у ВПС? o
Коли Україна вступила до ВПС? Що це означає?





Список використаних джерел з теми
1. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред.
Г.И.Щукиной. – М.: Просвещение, 1984. – 145с.
2. Матеріали практичної конференції, яка відбулась на базі
Державного вищого навчального закладу «Чернівецький індустріальний коледж»
15.04.14р.. Тема: “Шляхи підвищення ефективності навчання. Нетрадиційні, нестандартні уроки їх різновиди та доцільність.”
3. Інтернет-ресурс: http://ua.textreferat.com/referat-13267-2.html




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал