Мистецтво гри малюка як засіб пізнання довкілля




Pdf просмотр
Дата конвертації05.01.2017
Розмір21.1 Kb.

МИСТЕЦТВО ГРИ МАЛЮКА ЯК ЗАСІБ ПІЗНАННЯ ДОВКІЛЛЯ
Дитина росте. А разом із нею зростає її інтерес до природи та до навколишнього світу, до інших людей та самої себе. Звичайно, дорослі — вихователі та батьки — допомагають малюку в цьому: пояснюють, роз- повідають, показують. Але особливу, дуже важливу роль відіграє власний пізнавально-дослідницький досвід дитини.
Безсумнівно, такого досвіду діти набувають в іграх. Дитяча гра — значно більше, аніж просто розвага, вона відображає характер малюка, його бажання і мрії, фантазії та сподівання. Гра — провідна діяльність малят і засіб їх навчання, виховання та розвитку:
Існує теорія, яка стверджує, що гра — це підготовка до дорослого життя. І цілком очевидно, що гра дитини не є ні пустощами, ні надмірністю.
Важлива ознака дитячої гри — глибока захопленість. Малюк віддається їй повністю. Трапляється, що він забуває про все — про їжу, сон, оточуючих, про реальне життя, яке панує навколо нього. У такі хвилини він живе в іншому світі. На додачу на подібну захопленість накладається емоційна насолода, адже гра для дитини — це завжди щось приємне. Саме тому нам, дорослим, не варто дивуватися, якщо малюк вибухає від обурення, коли ми необережно порушимо його гру, припинимо те, що у його фантазії має продовжуватися; коли ми руйнуємо споруджені ним творіння чи конструкції дитячої уяви. Відбувається зіткнення двох світів, двох розумінь серйозності справи. З точки зору дорослих дитина «всього лише» грається, а тепер їй час братися за більш корисні речі, наприклад, іти обідати, вмиватися, тому що вона брудна, вирушати на прогулянку тощо. А з точки зору малюка він зайнятий роботою, яка його надзвичайно захоплює, і перше, ніж кудись іти, він повинен її виконати!
Зважаючи на це, необхідно пам'ятати: в жодному разі не можна відривати дитину від гри раптово. Потрібно завчасно попередити малюка, що незабаром, через кілька хвилин йому необхідно зробити щось інше. Слід дати час внутрішньо підготуватися до закінчення гри, допомогти спокійно перейти від однієї діяльності до іншої, яка, якщо вона об'єктивна і неминуча, була б представлена дитині як нова цікава і дуже серйозна гра.
До речі, згадаймо, як довго діти граються у «їсти ложкою», або у
«чистити зубки», доки не оволодіють цими уміннями.
Світ дитячої гри — багатий та розмаїтий. Дошкільні ігри можуть бути сюжетно-рольовими, рухливими, дидактичними,
інтелектуальними, психогімнастичними тощо. Але всі вони — обов'язкові для повноцінного всебічного розвитку малюка.
В дошкільному віці, особливо у його першій половині, головне — не засвоєння певної суми знань, а розвиток таких форм пізнання, як сприйняття,
образне мислення, уява. І досягти цього можна, вміло керуючи заняттями дитини — грою, малюванням, конструюванням та ін.
Але найприємніша діяльність — гра.
Тривалий час причини і смисл дитячих ігор досліджуються фахівцями. З цього приводу існує ряд різних думок. В кожній із них є своє раціональне зерно. Одні науковці вважають, що гра — спосіб звільнитися від надлишку енергії. Граючись, малята постійно перебувають у русі: вони бігають, стрибають, тобто активно «випускають пару». Поширена також думка, що під час гри, навпаки, відновлюються сили.
Не так давно виникла ще одна версія: гра — це тренування. Гра — це один із найбільш дієвих способів навчитися всьому, що знадобиться в житті.
Малюк, що кричить і рухається, вчиться контролювати власне тіло. Кілька малят, граючись у «квача», осягають навички соціальних стосунків.
Про неперевершене значення колективних ігор слід сказати окремо. Вони
є надзвичайно гарною школою комунікативного виховання. В таких іграх діти об'єднуються на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, тематичних динамічних добірок іграшок, особистих уподобань тощо. Під час колективних
ігор малята навчаються дотримуватися правил спілкуватися, домовлятися, зіставляти власні інтереси з інтересами інших гравців, а також усвідомлювати, що не завжди виходить бути першим.
Правильно організована колективна дитяча гра допомагає виховати в малюках і необхідні морально-етичні якості, сформувати гуманне ставлення до однолітків, навчити їх співчувати, співпереживати, радіти спільним результатам, допомагати у скрутних ситуаціях, бути доброзичливими та щирими. Керування грою має бути зосереджене на тому, щоб вона не просто відтворювала зовнішні дії, ситуації, а стала осередком кращих міжлюдських стосунків. Так засобами гри дошкільники прилучаються до моральних почуттів
і взаємин.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал