Модель сучасного вчителя в умовах інноваційного освітнього середовища запорізького навчально-виховного комплексу основа




Скачати 124.46 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації07.09.2017
Розмір124.46 Kb.

МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ЗАПОРІЗЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ «ОСНОВА»
Л.М. Шульга
Україна, м.Запоріжжя, навчально-виховний комплекс «ОСНОВА»

Людство вступило в XXI століття з надіями на краще майбутнє, яке характеризується тріумфом гуманістичних і демократичних ідеалів, оптимізованим і гармонійним розвитком економіки, реалізацією раніше накопичених духовних і соціальних очікувань.
Найбільш відповідальною в цих умовах є роль освіти, адже саме освіта має безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство. В зв’язку з цим набувають актуальності процеси реформування системи освіти, спрямовані на консолідацію зусилля всесвітньої наукової та освітянської громадськості для суттєвого підвищення конкурентоспроможності освіти і науки у світовому вимірі.
У цих умовах від педагога як носія загальнолюдських цінностей, вихователя нових творчих якостей вимагається високий рівень професійної компетентності й загальної культури, ціннісного самовизначення, здатності здійснювати свою діяльність відповідно до принципів демократизму й гуманізму у дусі толерантності й самооцінки кожної
індивідуальності. На цьому акцентують увагу закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Державна національна програма «Освіта»
(Україна XXI століття), Маніфест гуманної педагогіки, державні цільові програми: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; «Сто відсотків» (2011-2015 рр.).
Сучасні темпи зростання обсягів наукової інформації потребують від сучасного учителя умінь навчатися протягом усього життя. Початок інформаційної цивілізації висуває оновлення системи цінностей. Не кількість накопичених матеріальних благ буде визначати статус людини і суспільства, а рівень культури, освіти і розумно достатнього господарювання, що забезпечує заощадження невідновлюваних і відтворення найважливіших поновлюваних ресурсів. Надзвичайно важливу роль відіграє учитель у формуванні демократичної культури особистості. Зміна поглядів щодо характеру освіти від “освіта на все життя” до “освіти протягом усього життя”.
У вирішенні цих завдань набуває актуальності питання конкурентоспроможного вчителя інноваційного навчального закладу. Захисники глобалізації стверджують, що
конкуренція у сфері освіти повинна призвести до покращення її якості, оскільки учасники ринкових відносин спроможні більш ефектно і ефективно задовольняти запити клієнтів.
Закон України "Про професійний розвиток працівників" метою державної політики у сфері професійного розвитку працівників визначає підвищення
їх конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб.
Результатом реалізації Національної стратегії розвитку освіти передбачено підготовку та виховання педагогічних кадрів на засадах безальтернативності
інноваційних підходів до організації навчання та удосконалення підсистем освіти,
дитиноцентризму, власного безперервного професійного та творчого зростання.
Запорізький навчально-виховний комплекс "ОСНОВА" з відділенням для реабілітації дітей хворих на цукровий діабет Запорізької міської ради Запорізької області
(Освіта, Самовдосконалення, Науковість, Оздоровлення, Виховання, Адаптивність, далі за текстом – НВК «ОСНОВА») - є навчальним закладом, заснованим на комунальній формі власності, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти.
У складі комплексу функціонують дошкільні групи з диференційованою підготовкою до школи, корекційно-розвивальні групи та класи, загальноосвітні класи, класи із поглибленим і профільним вивченням окремих предметів, Центр реабілітації дітей, хворих на цукровий діабет, а також психологічна і медична служби.
ЗНВК «ОСНОВА» - школа повного робочого дня (7 груп продовженого дня), яка націлена на виконання соціального запиту:
- Забезпечення повноцінного перебування дитини в школі протягом дня;
- Забезпечення інтеграції основної та додаткової освіти в навчальний та позаурочний час;
- Створення більш повних в порівнянні із ЗНЗ умов для самовираження, самовизначення кожного конкретного учня, які сприяють розвитку прагнення до безперервної освіти протягом всього активного життя людини, виробленню навичок самостійного поповнення знань;
- Об'єднання в один функціональний комплекс освітніх, розвиваючих, виховних та оздоровчих процесів.
Але аналіз минулої і сучасної освітньої практики доводить, що існує ризик нераціонального і навіть деструктивного використання ресурсів школи повного дня: жорстка регламентація режиму дня; експансія навчальних форм на позаурочну діяльність;
відсутність свободи вибору і низька якість організації дозвілля; просторова ізоляція дітей в стінах установи; відсутність компетентного кадрового забезпечення другої половини дня; неувага педагогів до якості психологічного мікроклімату; невисока якість додаткових освітніх послуг.
Масштаб державних і соціальних вимог, прагнення уникнути можливих деструктивних напрямків у життєдіяльності комплексу, викликали необхідність
інноваційного перетворення освітнього простору НВК.
Комплексною програмою інноваційного розвитку ЗНВК «ОСНОВА» на 2012-2017 рр. запропоновано модель збагачення інваріантної, варіативної, додаткової освіти і визначено мету, завдання і пріоритетні напрямки інноваційного розвитку НВК.
Завдання:
1.
Запровадження у освітній процес закладу інноваційних педагогічних технологій.
2.
Створення умов для безперервної освіти учнів.
3.
Внесення пропозицій до удосконалення штатного розкладу учасників освітнього процесу
4.
Розроблення та запровадження в НВК нових актуальних напрямів допрофільної та профільної підготовки учнів.
5.
Розвиток інформатизації освіти в НВК та розширення єдиного інформаційного простору.
6.
Створення інноваційної моделі збагачення духовної культури педагога як основи підвищення професійної майстерності учителя та упровадження її в практику роботи комплексу.
7.
Створення та запровадження учнівського креативного самоврядування.
8.
Удосконалення діяльності Ради школи.
Пріоритетні напрямки розвитку НВК “ОСНОВА”:
- підвищення якості освітніх послуг НВК та забезпечення їх відповідності національним
і міжнародним стандартам та вимогам;
- модернізація навчальних робочих планів, програм, змісту навчання НВК;
- запровадження в НВК інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;
- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу;

- активізація діяльності НВК у всеукраїнському та міжнародному освітньому просторі.
У цих умовах зростає необхідність підготовки кадрового потенціалу для забезпечення і супроводження педагогічних пошуків у сфері реалізації завдань
інноваційного розвитку НВК. Модель організації позаурочної діяльності для розкриття потенційних можливостей дитини базується на технології залучення внутрішніх і зовнішніх ресурсів на всіх ступенях шкільної освіти. Впровадження цієї моделі дозволяє вирішувати питання кадрового забезпечення другої половини дня і високої якості додаткових освітніх послуг в НВК.
Але модель збагачення інваріантної частини базового компоненту потребує доопрацювання структури «Підвищення рівня компетентності вчителів» в моделі сучасного вчителя, здатного забезпечити якісне навчання та самореалізацію учнів в умовах інноваційного простору НВК «ОСНОВА».
Для проектування моделі сучасного вчителя здійснено системний аналіз кадрового складу НВК. Здійснення навчально-виховного процесу в збагаченому освітньому середовищі вимагає від педагога готовності до інноваційної діяльності, а саме: знання новаторських методик роботи і досвід їх впровадження, налаштованості на експериментальну діяльність; володіння практичними навичками освоєння педагогічних
інновацій.
Аналіз використання учителями педагогічних технологій в навчально-виховному процесі НВК свідчить, що протягом трьох останніх років спостерігається динаміка розвитку особистісно орієнтованого навчання (вчителями іноземної мови, суспільно- природничих наук,), розвиваючого навчання (вчителями початкових класів, філології, суспільно-природничих наук, гармонійного циклу), ігрових технологій (вчителями точних наук, суспільно-природничих наук), інтерактивних технологій (вчителями-філологами), проектних технологій (вчителями-філологами), тренінгових технологій (вчителями точних наук), технологій модульного навчання (вчителями-філологами, вчителями точних наук),
інформаційних технологій (вчителями історії, української літератури, інтерактивний клас початкової школи).
Порівняльний аналіз виявив дефіцит використання ігрових технологій (в початкових класах), проектних технологій (вчителями гармонійного циклу, іноземної мови, суспільно- природничих наук, початкових класів). Недооцінювання вчителями ігрових, проектних технологій, технології проблемного навчання гальмує активізацію пізнавальної діяльності учнів НВК.

В якості дослідження інноваційної, науково – методичної і пошуково-дослідницької діяльності педагогічного складу створено банк публікацій вчителів.
В ході аналізу публікацій виявлено: 10 вчителів НВК (14%) мають авторські публікації у загальній кількості 80 робіт. Опубліковано: статті з досвіду роботи – 61
(76%), збірники методичних рекомендацій – 11 (14%), навчальні програми – 4 (5%), наукові тези – 3 (4%), автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі освіти – 1 (1%). Порівняльний аналіз виявив позитивну динаміку науково-методичної творчості вчителів з 2008 року, збільшення статей з досвіду роботи, публікацію узагальненої авторської системи роботи вчителів у методичних збірниках.
Проведено соціологічне дослідження учнів, вчителів,батьків ЗНВК “ОСНОВА” з питання «Вчитель моєї мрії», дослідження вчителів з питання «Готовність педагога до
інноваційної діяльності» за показниками: усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність; готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності; володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.
На підставі проведеного аналізу педагогічних кадрів, відвідування уроків та заходів, вивчення документів передового педагогічного досвіду, анкетування вчителів, учнів і батьків можна зробити висновки щодо готовності до педагогічної діяльності в
інноваційному просторі НВК:
-
Вчителі НВК мають неоднорідні рівні сформованості готовності до педагогічних
інновацій, необхідних для діяльності в інноваційному освітньому середовищі НВК.
-
Відсутність сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності -
12% педагогів. До цієї групи увійшли педагоги, переважно пенсійного віку, які свідомо використовують традиційні методики навчання. Вчителі володіють загальними уявленнями про види інноваційних технологій, їх особливості при використанні в навчанні, але психологічно не готові до впровадження інновацій.
-
Інтуїтивний рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності – 29% педагогів. До цієї групи увійшли педагоги, які ставляться до
інноваційної проблематики як до альтернативи традиційній практиці. Основою їх діяльності є емоційна налаштованість на сприйняття нового тому, що воно нове, а не
глибокі теоретичні знання особливостей інноваційної ідеї. Педагогічна рефлексія у них не сформована.
-
Репродуктивний рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності – 32% педагоги. Ці педагоги добре обізнані з теоретичними засадами, змістом, конкретними методиками педагогів-новаторів, періодично застосовують елементи цих систем у власній педагогічній діяльності, переважно при проведенні відкритих уроків та заходів. Проте використання інновацій у їх педагогічній практиці є несистематичним і невпорядкованим, що не впливає на якісні результати навчання. Педагогічна рефлексія у них виражена недостатньо.
-
Пошуковий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності – 17%. Педагоги цієї групи намагаються працювати по-новому, втілюючи у власній діяльності відомі практиці технології та методики навчально-виховної роботи.
Охоче йдуть на експеримент, не приховують ні своїх успіхів, ні помилок, відкриті для публічного обговорення, осмислення педагогічних інновацій.
-
Творчий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної діяльності –
10%. Педагоги цього рівня творчо ставляться до інноваційної діяльності, мають змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання й виховання, володіють новітніми технологіями і виявляють здатність до створення власних. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієнтиром діяльності.
Інноваційний потенціал колективу в умовах розбудови збагаченого освітнього середовища НВК потребує корекції шляхом впровадження системи науково-методичної роботи, курсів підвищення кваліфікації, саморозвитку педагогів і реалізації Моделі сучасного вчителя в умовах інноваційного освітнього середовища навчально-виховного комплексу «ОСНОВА».
Концепція Програми професійно-особистісного зростання учителя
навчально-виховного комплексу «ОСНОВА»
Мета програми: Створення умов для професійного та особистісного зростання учителя, здатного до ефективної інноваційної діяльності в умовах збагаченого освітнього середовища НВК і забезпечення розвитку особистості дитини та її самореалізації в сучасному соціумі.
Завдання програми:

1.
забезпечення гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності на досягнення освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості школяра і майбутнього громадянина України;
2.
стимулювати зусилля і підтримувати ініціативи педагогів щодо розвитку освітнього середовища НВК;
3.
створення ефективних умов для саморозвитку вчителів НВК;
4.
оновлення змісту освіти і форм професійної діяльності педагогічних працівників, удосконалення післядипломної освіти через участь в роботі творчих груп, семінарів,
інших форм методичної роботи;
5.
своєчасне виявлення педагогічної інновації, збереження та її експертиза;
6.
формування іміджу вчителя ЗНВК «ОСНОВА»;
7.
розвиток учительського потенціалу засобами постійного підвищення кваліфікації, системи моральних і матеріальних стимулів для підтримки кращих педагогів та поповнення школи новим поколінням вчителів.
Концептуальна модель «Сучасний вчитель в інноваційному просторі НВК
«ОСНОВА»
Концепція Програми професійно-особистісного зростання учителя навчально- виховного комплексу «ОСНОВА» ставить за мету реалізацію моделі «Сучасний вчитель в
інноваційному просторі НВК» націленої на розвиток особистісної сфери вчителя та ефективності в сферах діяльності в умовах інноваційного освітнього простору НВК.
З метою визначення вимог до вчителя, здатного реалізувати завдання Програми
інноваційного розвитку НВК, нами синтезовано модель збагаченого освітнього середовища НВК і отримано концептуальну модель «Сучасний вчитель в інноваційному просторі НВК», яка відтворює особистісну сферу вчителя, сфери діяльності в умовах
інноваційного освітнього простору НВК та ставлення учителя до учнів, партнерів і педагогічної справи.
Особистісна сфера складається із власних позицій учителя в сферах інноваційного простору сучасного життя та рівнів розвитку особистісних характеристик у кожній сфері
інновацій.
В здоров’язберігаючій сфері – вчитель - це людина із сформованою культурою здоров’я і актуалізованою потребою у здоровому способі життя, який власним прикладом пропагандує здоровий спосіб життя в учнів і їх батьків, створюючи навколо себе здоров’єзберігаюче середовище. Вчитель – є справжнім володарем здоров’я фізичного, психічного, духовного, емоційного, соціального.

У культурній сфері – вчитель – це людина із визначеними найважливішими в житті поняттями - життєвими цінностями, встановленими нормами поведінки, яка здатна до прийняття великих досягнень всіх культур і розуміння всесвітньої культури,
У науково-пізнавальній сфері - вчитель – це людина, здатна до засвоєння наукових знань в різних галузях, з високим рівнем розвитку пізнавальної сфери, інтелектуальною активністю, прагненням до пізнання, самоосвіти, науковою ерудицією. Прагне до дослідницької діяльності сам і надихає до неї учнів.
У художньо-естетичній сфері– вчитель – це людина, яка здатна сприймати красу оточуючого світу (в природі, мистецтві, людині), яка прагне до збільшення краси в світі.
У гуманістичній сфері– вчитель стверджує цінність людини як особистості, її право на свободу, щастя, розвиток, прояв своїх здібностей.
У громадянсько-правовій сфері– вчитель – це людина, яка має розвинену громадянську самосвідомість, активну позицію, правову грамотність, почуття відповідальності за свої вчинки і дії, ініціативність, самостійність та почуття любові до
Батьківщини, здатний до виховання майбутніх громадян світу - упевнених в собі, здатних аналізувати в майбутньому всі важливі і складні проблеми, що вставатимуть на їх шляху і знаходити позитивні рішення.
У інформаційній сфері– вчитель – це людина, яка усвідомлює роль інформації в суспільстві, володіє знаннями законів інформаційного середовища і новими
інформаційними технологіями. Вміє адекватно формулювати свою потребу в інформації; ефективно здійснювати пошук потрібної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів; переробляти інформацію і створювати якісно нову; вести індивідуальні

інформаційно-пошукові системи; адекватно відбирати та оцінювати інформацію; здатна до інформаційного спілкування і володіє комп'ютерною грамотністю.
Сфери діяльності в умовах інноваційного освітнього простору НВК представлено наступними категоріями: взаємини з учнями, з партнерами (адміністрацією, колегами, батьками, партнерами) і ставленням до педагогічної справи (а також творчої та самоосвітньої діяльності).
Ставлення до учнів, партнерів і педагогічної справи сучасного учителя
складається з наступних позицій.
Сфера взаємин з учнями націлює на відповідність вимогам сучасності культури, інтелекту
і ерудиції, моральності, обізнаності навіть зовнішнього вигляду. Інтерес і любов до дитини допомагає створювати теплу атмосферу любові і підтримки в навчально-виховному процесі. Вчитель поважає особистість учня і створює умови для розвитку в ньому самоповаги та позитивного уявлення про себе. В відношеннях з учнями не стільки відповідає на їх питання, скільки заохочує учнів до самостійного пошуку відповідей. Він плекає кожну дитину до успіху, знаходить для неї стимулятори творчої активності, захоплює її процесом творчого пізнання, розвиває емоційний інтелект, застосовучи нові навички мислення. Використовує безліч методів для того, щоб самооцінка дитини була максимально висока і при цьому грунтувалася на її реальні досягнення. Таким чином, сучасний вчитель професійно створює практичну основу для досягнення успіху і здобуття впевненості у власних силах кожного учня.


Сфера взаємин з партнерами націлює педагога на відповідність зовнішніх проявів і внутрішніх установок, відповідність його характеру і поглядам в умовах широкого діапазону стосунків.. Педагог спілкується з багатьма категоріями людей. Його партнерами в педагогічній справі виступають: адміністрація, вчителі і вихователі ГПД НВК, соціально-психологічна служба, батьки, педагоги інших навчально-виховних закладів, керівники РМЦ, методисти-координатори, науковці і робітники вищих навчальних закладів. Різні ролі потребують різних моделей поведінки при збереженні специфічних особливостей педагогічної ролі і особистості вчителя. З іншого боку публічна діяльність вчителя вимагає вміння подати себе, самопрезентувати, тобто показати свої певні якості тій чи іншій аудиторії, в певній ситуації, з певною метою. Очікування партнерів від співпраці з вчителем базуються на його професіоналізмі, педагогічній компетентності і мають певні особливості.
Так, адміністратори звертають увагу на професіоналізм і вміння застосовувати інноваційні педагогічні технології, організаційні та методичні вміння педагога, його інформаційну
компетентність та здатність підтримувати комфортні умови здоров’язберігаючого інноваційного освітнього середовища.
Батьки звертають увагу на компетентність, турботливість, але одночасно вимогливість фахівця. Педагог повинен будувати свої відношення з ними на засадах поваги до батьків і дітей, співпраці, індивідуального підходу, бажання допомогти в розкритті здатностей їх дитини та її самореалізації. Батьки повинні бути впевнені, що педагог не допустить затримки в розвитку обдарованості дитини та відставання в засвоєнні нормативного освітнього мінімуму. Це сприятиме формуванню професійного та педагогічно компетентного іміджу вчителя, що стане запорукою ефективних партнерських відносин з батками в співпраці виховання та навчання дітей.
З точки зору вчителів, найбільш суттєвими якостями особистості ідеального вчителя
є компетентність, ерудиція, професійна працездатність, врівноваженість, витримка, чуйність, дбайливість, товариськість, вимогливість, цілеспрямованість, справедливість, чесність, організаційні здібності, впевненість у собі, почуття гумору. Педагог повинен будувати свої відношення з колегами на засадах поваги і такту, готовності до співпраці, співтворчості, роботі в команді, професійного вирішення проблем, емпатії, підтримки і допомоги, рефлексії результатів колективної праці, вираження вдячності, прогнозування та ініціювання партнерських стосунків з метою професійного зросту та збагачення освітнього середовища НВК.
Сфера відношення до педагогічної справи націлює педагога на синтез низки властивостей. В педагогічні справі він повинен бути: науковцем (володіти підходами і методами дослідження роботи); педагогом (знати та вміти застосовувати на практиці педагогічну теорію); психологом (знати основи психології, вікові й індивідуальні психологічні особливості учнів); технологом (володіти методикою і технологією навчально-виховного процесу, втілюючи наукові ідеї в практику); організатором (володіти навичками управлінця-менеджера для керівництва учнівським колективом); трішки медиком (знати фізичні та розумові межі дитячого організму, рамки психологічного навантаження); артистом (вміти перевтілюватися, володіти правильною дикцією,художнім словом) тощо. В своїй педагогічній діяльності задовольняє вимоги, пропоновані новою епохою, тому вирішальним фактором сучасного вчителя в інноваційному просторі виступає рівень володіння ним інноваційними педагогічними технологіями,
інформаційно-комп’ютерна обізнаність та готовність до пошуково-дослідницької діяльності.
Враховуючи вимоги сучасної освіти, сучасний вчитель спроможний до забезпечення навчання на основі практичної діяльності. Відмовляючись від пріоритетів
системи лекцій, вчитель здатний створити умови, щоб учень не просто читав про історію, а сам розігрував ті чи інші історичні події, немов приймає участь в них. Творче використання інформаційних технологій дозволить вчителю змінити процес навчання, а не тільки візуалізувати досліджуваний об'єкт. При цьому вчитель прагне поєднати кращі світові інформаційні та комунікаційні технології з постійним відчуттям радості від навчання.
Об'єднання кращих методів навчання і викладання, традиційних цінностей і новітніх технологій ефективно використовується у форматі представлення навчальної
інформації, в якому задіяні всі органи чуття, і який є одночасно розслаблюючим, веселим, різноманітним, швидким і стимулюючим. Вчитель надає пріоритети в інтелектуальному розвитку учнів творчому й критичному видам мислення, що допомагають внутрішній обробці інформації. Активізує навчання використанням ігор, жартів і сценок, практичними можливостями для того, щоб зробити матеріал більш доступним, поєднуючим отримані знання з реальним життям. Практикує регулярне повторення і сеанси аналізу; а разом з ними-можливість відсвяткувати отримання нових знань.
Найважливіші професійні здібності та якості вчителя представлено чотирьма групами: педагогічною ерудицією; володінням педагогічною діагностикою; володінням педагогічною технологією; науково-дослідницькою роботою з педагогіки.
Кожна група припускає специфічну діяльність професійного педагога. Ці компоненти діяльності взаємодіють, вони взаємопов'язані з особистісними якостями педагога.
На стику взаємодії особистісної та професійної сфер особистісні характеристики вчителя отримують свій розвиток і продовження у професійній творчості.
Толерантне ставлення до людини, психологічне знання і розуміння його природи як особистісна характеристика людини-вчителя на стику сфери професійних відносин забезпечує знання природи дитини, закономірностей його розвитку, передбачення результатів, педагогічну діагностику, обгрунтоване цілепокладання, успішне конструювання та ефективну реалізацію педагогічної технології.
На стику особистісної сфери дослідницької та професійної виникає педагогічне дослідження. Глибоке, грунтовне вивчення закономірностей навчально-виховного процесу, встановлення і пояснення причинно-наслідкових зв'язків у педагогічних явищах,
- це вже область не діагностики, а науково-педагогічного дослідження. Цим займається вже сьогодні деяка частина самих допитливих і допитливих вчителів, цілеспрямованих, одержимих, наполегливих, інтелектуально підготовлених педагогів НВК.

Отже, концептуальна модель «Сучасний вчитель в інноваційному просторі НВК» гармонійно поєднує сфери збагаченої особистості вчителя зі сферами його професійної діяльності в інноваційному просторі НВК, що є підставою для її впровадження в навчально-виховний процес з метою професійного зростання вчителів і відповідності їх сучасним вимогам.
Критерії реалізації концептуальних завдань програми
Реалізація моделі «Сучасний вчитель в інноваційному просторі ЗНВК «ОСНОВА» дозволить здійснити перехід до сутнісних змін у всіх ланках педагогічної системи навчально- виховного комплексу:

в цінностях, цілях і результатах навчання і виховання (від засвоєння знань, умінь і навичок- до формування базових соціальних і предметних компетенцій учнів НВК);

у змісті навчання (від абстрактної теоретичної інформації- до системно- орієнтованої основи компетентних практичних дій і реалізації проектів);

в педагогічній діяльності (від монологічного викладу навчального матеріалу - до педагогіки творчої співпраці);

в навчанні учня (від пасивного запам'ятовування навчальної інформації - до інтелектуальної, духовної, соціальної і предметної культури);

у технологічному забезпеченні навчального процесу (від традиційних методик і епізодичного використання новітніх методів і форм навчання - до системного впровадження
інноваційних педагогічних технологій);

у методичному забезпеченні (від традиційних форм до навчально-методичного комплексу нового покоління);

в інформаційному середовищі (від користувачів мережі Інтернет – до авторських предметних блогів і впровадження дистанційних форм навчання),

в освітньому середовищі НВК (від пошуку форм збагачення освітнього середовища НВК– до творчої, інтелектуальної, фізичної діяльності за інтересами, самореалізації і пофесійного самовизначення);

у партнерських відносинах (від вирішення окремих завдань - до реалізації шкільного генерального проекту).
Висновки
Вирішення завдань Програми професійно-особистісного зростання учителя навчально-виховного комплексу «ОСНОВА» на 2013/2017 роки «Учитель ХХІ століття» з гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності на досягнення освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості школяра і майбутнього громадянина
України, підтримка ініціативи педагогів щодо розвитку освітнього середовища НВК та
створення ефективних умов для саморозвитку вчителів через оновлення змісту освіти і форм їх професійної діяльності, удосконалення післядипломної освіти через участь в роботі творчих груп, семінарів, інших форм методичної роботи, своєчасне виявлення педагогічної інновації вплине на формування іміджу вчителя ЗНВК «ОСНОВА» та сприятиме створенню умов для професійного та особистісного зростання учителя, здатного до ефективної інноваційної діяльності в умовах збагаченого освітнього середовища НВК і забезпечення розвитку особистості дитини та її самореалізації в сучасному соціумі.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал