Монографія Погоджено Міністерством внутрішніх справ України львів 2011 2




Pdf просмотр
Сторінка8/14
Дата конвертації18.01.2017
Розмір2.94 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14
Список використаних джерел
1. Аналітичні матеріали Центру Разумкова. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.razumkov.org.ua/ eng/files/ category_journal /NSD111_ukr_1.pdf
2. World bank classification from July 2008. Електронний ресурс. – Режим доступу http://siteresources.worldbank.org/
INTECAREGTOPANTCOR /Resources/704589-1267561320871/
Ukraine_2010.pdf

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 109 –
3.2. Аналіз та оцінка чинників здійснення
корупційних правопорушень
Не існує єдиного канонічного визначення корупції, які всякого складного соціального явища. Її по-різному трактують соціологи і фахівці з управління, економісти та юристи. Соціологи, наприклад, можуть стверджувати, що корупція – це відмова від очікуваних стандартів поведінки збоку представників влади заради незаконної особистої вигоди. Таке твердження є і дуже вузьким (корупція спостерігається і в приватних корпораціях, і досить широким, оскільки не вказує, в якій сфері діють представники влади. Фахівці з державного управління вважають, що корупція – це
«несанкціоновані, як правило, засуджувані дії з метою здобуття будь-якої значної особистої вигоди [5, c. 14]. Це визначення охоплює більшість злочинів, що перераховані в Кримінальному кодексі. У широкому значенні корупція – це соціальне явище, що уразило публічний апарат управління, виражається в розкладанні влади, умисному використанні державними службовцями, іншими особами, уповноваженими на виконання державних функцій, свого службового становища, статусу і авторитету посадив корисливих цілях для особистого збагачення або в групових в інтересах чи інтересах третіх осіб. Корупція трактується як соціальне явище. Але у зв’язку з цим виникають інші проблеми. Наприклад, такі поняття, як соціальне явище, розкладання влади, належать до макрорівня соціального порядку. Значна кількість визначень відображає об’єктивну складність явища, неможливо водному визначенні відтворити всю його суть. Досить часто корупційні операції мають іншу сторону – хабародавця і нерідко ця сторона не є жертвою, а сама цілеспрямовано удається до корупції, провокує її. Якщо ж ця сторона корупції не відображається в дефініції, то в результаті ми отримуємо однобічний аналіз самого явища.

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 110 Передбачається, що у відносини вступають дві дійові особи. Першу з них називають принципалом (часто використовується термін довіритель. Принципал володіє і розпоряджається деякими ресурсами (влада, гроші, простір і тому подібне) і має намір діяти з певною метою, для чого він наймає другу особу – агента. Принципал і агент укладають контракт, який не завжди формальний. Як соціальне явище корупція виникає і підтримується нарівні неформальних соціальних зв’язків, що можуть становити основу суспільства, вона може бути виявлена на всіх рівнях управління ним, а також в системах, що забезпечують його саморегулювання. Тому в усіх країнах корупція певною мірою стає способом життя. Розвиток економічних відносин і «роздуття» держапарату в усіх структурах влади спричинили в світовій практиці концентрацію і централізацію корупції у формі корупційних мереж. Така форма кримінальної діяльності є менш прозорою, ніж індивідуальна корупція, має більше можливостей у здобутті підтримки впливових держструктур, які або безпосередньо беруть участь у здобутті хабарів, або опосередковано, через своїх помічників, членів родинного клану тощо. Спонукальними мотивами розвитку феномену корупції вважаються різниця врівні доходів, низька оплата праці в багатьох транзитних економіках, зокрема в СНД та країнах світу, що розвиваються. Коли розшарування набуває катастрофічного характеру, в умовах катастрофічної соціальної нерівності корупція є одним зі способів перерозподілу доходів, що певною мірою знижує напругу в суспільстві. В Україні зараз фактично два народи один потопає в розкоші (не більше
15% всього населення, інший веде боротьбу за виживання
[4]. Корупційними, як правило, вважають посадові злочини, тобто злочини протидержавної влади, інтересів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Дослідження підтверджують те, що чим більше адміністра-

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 111 –
тивних бар’єрів стоїть перед комерційним сектором, тим більшою виявляється тенденція обійти їх, і в цьому корупція відіграє провідну роль. Адміністративні чинники штучно створює держава під різними приводами, найчастіше для боротьби з тіньовою економікою і корупцією, тимчасом вони самі стимулюють розвиток неформальних стосунків у офіційній економіці. Західні експерти стверджують, що якщо корупція відіграє позитивну роль, наприклад, підтримує політичну й економічну стабільність, то її не засуджують. Хабарництво є невід’ємною частиною життя. Воно пом’якшує крайнощі авторитарного суспільного устрою і дає громадянам можливість обійти перешкоди, що створюються громіздким державним бюрократичним апаратом. Борці за мораль засуджують використання зв’язків, здобуття хабарів, оскільки це суперечить моралі [1, c. 417]. Корупція визначає тенденцію і специфіку розвитку приватного підприємництва, малого, середнього і навіть великого бізнесу. Експерти переконують що більше адміністративних бар’єрів стоїть перед комерційним сектором, то більше виявляється тенденція обійти їх, і в цьому корупція відіграє провідну роль. У вітчизняних умовах легітимне насильство держави практично повністю здійснюється бюрократією і на користь бюрократії. Тому проблеми і бізнесу, і громадян можуть вирішуватися лише за допомогою корупції. Так реально вирішується багато життєвих проблем розвитку політики, економіки і соціальної сфери. Дослідження підтверджують, що є два пояснення високої взаємозалежності між тіньовою економікою і корупцією
1) тіньова економіка є спробою уникнути корупції – підприємець вибирає тінізацію, щоб не платити хабарів
2) корупція породжує додаткове зростання тіньової економіки.

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 112 За деякими підрахунками, збільшення індексу корупції на один пункт призводить до зростання тіньової економіки на 7,6% [7]. Останніми роками збільшується прямий зв’язок між зростанням іноземних інвестицій і хабарництвом (хабарі іноземними компаніями державним чиновникам. Міжнародна корупція зростає одночасно з ТНК, нелегальною імміграцією, реалізацією інвестиційних проектів міжнародних організацій в перехідних економіках і таких, що розвиваються. На наш погляд, цілком можна погодитися з таким тлумаченням поняття корупція, коли передбачається насамперед отримання вигоди зі свого становища в системі державної влади або з пов’язаного із ним суспільного статусу. Корупцією в цьому сенсі слід визнавати не лише незаконні, але і неетичні дії, а також ті, що визнаються в нашому суспільстві несправедливими. Таким чином, корупція – це будь-які дії, що сприяють розкладанню державної влади і системи державного управління, руйнуванню механізмів, що забезпечують функціонування владних структур винятково в особистих або корпоративних інтересах. Таке розуміння виявляє ознаки системності в суспільстві й державі, головними з яких є недотримання або ухилення від дотримання законів у всіх сферах діяльності. Узагальнюючи чинники корупції, можна стверджувати, що одні з них є безпосередніми причинами та умовами конкретних корупційних діянь (безпосередньо продукують такі діяння, інші опосередковано впливають на їх вчинення (здійснюють загальний детермінуючий вплив на корупцію, перебувають у взаємозв’язку та взаємодії з першим видом чинників, треті створюють, так би мовити, сприятливе соціальне (економічне, політичне, психологічне тощо) тло для корупції. Чинники, які функціонують на загальносоціальному рівній створюють сприятливе для корумпування суспільних відносин тло, називаються соціальними передумовами корупції.

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 113 Можливість виокремлення соціальних чинників корупції із загальних причині умов корупції та безпосередніх причині умов корупційних діянь обумовлюється тим, що корупція як соціальне явище є продуктом соціальних процесів і суспільних відносин із притаманними їм закономірностями і тенденціями. Доцільність виокремлення соціальних чинників корупції базується на необхідності взяти їх до уваги у здійсненні антикорупційної політики, визначенні стратегії, тактики та конкретних заходів антикорупційної діяльності. За такого підходу чинниками корупції слід ви-
знавати явища, процеси, інші фактори, які здійснюють
будь-який детермінувальний вплив на корупцію, обумов-
люючи її як явище та породжуючи її конкретні вияви [9].
Залежно від рівня, змісту та сили детермінувального впливу на корупцію їх можна поділити на
1) соціальні чинники корупції;
2) загальні чинники та умови корупції
3) причини та умови конкретних корупційних діянь.
Соціальні чинники це економічні, політичні, правові та інші процеси і явища, які існують на загальносоціальному рівні, утому числі у формі соціальних протиріч, і, не маючи правильного розвитку чи своєчасних і належних наслідків, створюють підґрунтя корупції – зумовлюють виникнення та розвиток відіграють роль корупції загалом і конкретних корупційних діянь.
Загальні чинники та умови корупції – це чинники, які породжують корупцію (її окремі види) як свій наслідок або сприяють її існуванню. Причини та умови конкретних
корупційних діянь – це чинники, які, перебуваючи у безпосередньому причинному зв’язку з корупційним діянням, породжують його чи сприяють його вчиненню. Такий поділ чинників корупції є умовним, оскільки зазначені вище соціальні явища, процеси та чинники постійно взаємодіють та взаємопов’язані і їх роль у системі

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 114 детермінант корупції може змінюватися. Так, соціальні передумови корупції, переплітаючись на загальносоціальному рівні, викликають інші небажані для суспільства явища. Водночас безпосередні причини та умови корупційних діянь взаємодіють і стають соціальними передумовами корупції. З огляду на це, чинники корупції слід розглянути комплексно з умовним за необхідності визначенням соціальних передумов, загальних причині умов корупції, причині умов конкретних корупційних діянь та їх характеристикою. Крім того, слід зазначити, що чинники корупції (насамперед соціальні передумови, загальні причини та умови) можуть бути поділені на ті, які властиві
1) усім державам
2) переважно державам певного типу і рівня розвитку, втому числі державам перехідного типу
3) безпосередньо конкретній державі (Україні. Розглядаючи корупцію з точки зору політичної економії, М. Гаврилов зазначає, що причиною появи корупції є існування держави. Він також уточнює, щонайбільше сприяє розвиткові корупції ситуація, коли держава виконує свої функції неефективно [3]. В результаті зазначеного делегування у наділених владними повноваженнями осіб об’єктивно з’являється можливість зловживати такими повноваженнями в корисливих та інших особистих чи корпоративних інтересах. Перетворення такої можливості в реальність (конкретне корупційне діяння) залежить від передумов, які існують у різних соціальних сферах і продукують безпосередні причини та умови корупції.
Суб’єктивною передумовою існування корупції у всіх країнах є психологічна допустимість (схильність) певної частини людей до задоволення життєвих потребу протиправний спосіб, зокрема шляхом неправомірного використання влади чи службових повноважень. Така допустимість (схильність) може мати різні ступені вираження – від цілеспрямованого проникнення у владні структури з метою досяг-

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 115 –
нення відповідних цілей шляхом зловживання владою до виявів ситуативного використання влади в особистих чи групових інтересах. Реалізація суб’єктивної передумови також відбувається внаслідок певних соціальних передумов, які продукують безпосередні чинники корупційних діянь. За сферами поширення та змістом чинники корупції можна поділити на
1) політичні
2) економічні
3) організаційно-управлінські;
4) правові
5) ідеологічні
6) морально-психологічні;
7) інші. До політичних чинників корупції належать, зокрема
1) прорахунки в політиці реформування Української держави і суспільства (помилкова ідеологія реформ
2) гальмування назрілих політичних процесів що призвело до незавершеності формування політичної системи, повільного розвитку політичної структури та свідомості суспільства
3) політична нестабільність, яка, зокрема, виявляється у нестабільності існуючих політичних інститутів
4) дисбаланс функцій та повноважень гілок влади
5) звуження політичних основ демократії, посилення авторитаризму
6) нерішучість і непослідовність у проведенні суспільних перетворень, безсистемне впровадження демократичних засаду різні сфери суспільного життя
7) відсутність ефективного парламентського та громадського контролю за діяльністю вищих посадових осіб виконавчої гілки влади, утому числі керівників правоохоронних органів. Економічні чинники корупції нарівні соціальних передумов безпосередньо пов’язані з тривалою економічною кризою, яка призвела до значної деформації соціально-

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 116 економічних відносин, а також спричинила тяжкі економічні та інші наслідки для українського суспільства, держави та більшості громадян. Слід також зазначити, що економічна криза, які соціально-економічне реформування суспільства, безпосередньо не обумовлює поширення корупції, а лише стимулює розвиток корупційних процесів. Таким стимулятором є економічна, а разом з нею й інша (політична, соціальна тощо) дестабілізація, панування викривлених економічних відносин, які провокують громадян до корупційної поведінки. Одночасно така криза може бути й сильним антикорупційним чинником, оскільки може спонукати суспільство до соціальної консолідації, об’єднання різних політичних сил, прошарків населення, до демократизації суспільства і побудови правової держави. Потужним фактором корумпування суспільних відносин є криміналізація та тінізація економіки, надмірне втручання держави в економіку, хибна методологія та недостатньо прозора приватизація державного та комунального майна. Як зазначають деякі дослідники, що більше держава регулює економіку, то більше потенційних можливостей для підкупу чиновника [7, с. 695]. Економічними чинниками, які можуть бути загальними причинами і умовами корупції та причинами й умовами корупційних діянь є, зокрема
– відсутність сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців, особливо щодо сплати податків, відрахувань до бюджету, одержання державної підтримки, кредитів тощо
– відсутність прозорості процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних та господарських питань, оцінки прибутків, обсягу податків, одержання пільг тощо, що створює умови їх вирішення за додаткову винагороду для службовця
– наявність суперечностей, коли на фоні збільшення кількості заможних і багатих людей, зростання їхніх прибу-

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 117 –
тків багато державних службовців, наділених повноваженнями у забезпеченні умов для прибуткової діяльності, не мають навіть помірного достатку [7]. Економічні причини корупції – це низькі заробітні плати державних службовців, а також їх високі повноваження впливу на діяльність фірмі громадян. Слід зазначити, що не всі громадяни (насамперед підприємці) вважають корупцію негативним явищем. Більшість дотримується позиції, згідно з якою корупція дає можливість робити справу, а хабарі, по суті, еквівалентні платі за прискорення оформлення справи або розв’язання інших питань. Часто обидві сторони корупційного акту є готовими до взаємовигідних контактів. А. Хеденхаймер вважає, що корупція – таємна змова міждержавними службовцями і бізнесменами для досягнення протизаконних та аморальних переваг [2, c. 12]. Таке поєднання інтересів є стимулом корупції не лише в Україні, алей в усьому світі. Як свідчать результати загальнонаціонального опитування громадської думки Стан корупції в Україні, яке провів у 2007 р. Київський міжнародний інститут соціології, більшість респондентів вважає, що корупція є виправданою для вирішення різних питань (52%). Її розглядають як звичний спосіб виживання та діяльності в Україні.
Організаційно-управлінськими чинниками на рівні соціальних передумов є, зокрема, недосконала система організації влади, неефективна система державного управління, гіпертрофовані повноваження бюрократичного апарату. Для перехідного періоду будь-якої держави притаманною є кардинальна зміна технології влади, механізмів її реалізації, організаційних інститутів функціонування. Замість старих владних інститутів формуються нові, які відповідають меті, основним завданням та ідеології держави, що будується.

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 118 Як зазначають окремі дослідники, в Україні структура державної влади створювалася, починаючи з соціалістичного періоду її розвитку, несистемно, а на основі певних інтересів, міркувань, розуміння її суті вищими посадовцями. Після здобуття Україною незалежності, зміни суспільно-політичної системи відразу почався процес перетворення і формування нової системи державної влади та її організаційних структур. Але здійснювалося це, які в соціалістичний період розвитку держави, на основі міркувань вищих посадовців, без серйозних наукових обґрунтувань, без якогось публічного обговорення. Такий підхід, який обумовлювався, зокрема, відсутністю чіткої стратегії формування нового суспільного ладу в Україні, призвів до непослідовності й незавершеності реформування державної влади України, яка поєднує в собі й абсолютно нові інститути, що притаманні демократичним правовим державам, і ті владні архаїзми, які мали б піти в небуття разом з СРСР. Ще одним моментом, який істотно підживлює корупцію в нашій державі, є недосконалість системи формування владних структур. Як приклад, можна навести ситуацію з формуванням представницьких органів влади, за якої незабезпеченими повною мірою, утому числі й у правовому розумінні, залишаються умови проведення нефальсифікованих виборів (вільних і справедливих виборів. Чинниками організаційно-управлінського характеру, які можуть мати форму загальних причині умов корупції та безпосередніх причині умов корупційних діянь, зокрема, є [3; 6]:
– відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців щодо процедури здійснення службових повноважень, прийняття рішень, видачі офіційних документів
– наявність у службових осіб надто широких розпорядчо- дозвільних повноважень для прийняття рішень на свій розсуд
– поширеність у кадровій політиці випадків заміщення посад службовців не на підставі їхніх ділових і мораль-

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 119 них якостей, а через знайомство за колишньою роботою, особисту відданість, близькість політичних уподобань
– відсутність порядку спеціальної перевірки, тестування на відповідність професійним та моральним якостям, періодичної ротації, однорівневого переміщення всіх категорій службовців публічної сфери
– недотримання умові формальне ставлення до проведення конкурсу на заміщення посад та атестації
– надмірна концентрація функцій управління і повноважень вищими органами державної влади
– дублювання споріднених функцій органами державної влади, неузгодженість дій різних владних структур, непослідовність і суперечливість їх рішень
– низька виконавча дисципліна, відсутність належної відповідальності за доручену ділянку роботи та результати діяльності
– низька якість, необґрунтованість багатьох управлінських рішень
– у багатьох випадках безпідставне збільшення чисельності апарату органів державної влади та органів місцевого самоврядування
– низький престиж державної служби
– дублювання повноважень державних службовців
– послаблений контроль за виконанням державними службовцями законів, інших нормативно-правових актів та рішень керівництва
– непрозорий характер кадрової політики, особливо щодо вищих державних посад. Слід зазначити, що основними чинниками корупції громадяни України вважають саме сутність існуючої влади, механізм її функціонування та способи діяльності. Так, основну причину надзвичайного поширення хабарництва в нашій державі половина опитаних громадян (48,5%) вбачає у свавіллі влади [3, с. 79].

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 120 До чинників правового характеру, які мають форму соціальних передумов корупції, слід віднести [10, c. 164–165]:
1) неналежне забезпечення реалізації в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших інститутів держави та суспільства принципів верховенства права та законності
2) поширений правовий нігілізм як збоку публічних посадових та службових осіб, такі збоку інших суб’єктів правовідносин, зокрема громадян
3) відсутність у багатьох випадках передбачених законом можливостей задоволення громадянами своїх життєвих потреб легальним способом
4) безсистемна, переважно науково необґрунтована зміна законодавства, часто, як уже зазначалося, прийняття законів та інших актів законодавства для задоволення особистого чи корпоративного інтересу. Можливість порушувати закон, діяти всупереч йому, з одного боку, негативне ставлення до права та закону – з іншого, вимушеність задовольняти життєві потреби незаконним шляхом – з третього, створюють сприятливі умови для корумпування суспільних відносин. Правовими чинниками, які можуть бути загальними причинами і умовами корупції та безпосередніми причинами і умовами корупційних діянь, зокрема, є [11]:
– недоліки нормативно-правової бази, яка не відповідає вимогам Конституції України і передбачає зверхність чиновництва над населенням, надмірну закритість, не сприяє створенню чіткої системи контролю за діяльністю службовців, надійного адміністративно-правового захисту особи від свавілля державних органів та службових осіб
– відсутність на нормативному рівні цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції та корупційним діянням
– правова неврегульованість здійснення системного контролю за діяльністю службових осіб публічної сфери, їх доходами та витратами

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 121 –
– прогалини та нечіткість законодавства, що передбачає відповідальність за корупційні правопорушення та регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією
– неправильне, передусім унаслідок вибіркового підходу, застосування правових норм, що стимулює розвиток службової злочинності призводить до того, що виявляється переважно дрібна корупція породжує легальну великомасштабну корупцію, яка прикривається неправомірними за суттю, але відповідними за формою офіційними рішеннями обумовлює корупцію у правоохоронних органах, судах. Ідеологічним чинником, який відіграє роль соціальної передумови корупції в нашій країні, є відсутність чітко визначеної і впровадженої в практику ідеології державної служби, системи цінностей держави (державної служби. Проблема формування ідеології державної служби, що стосується її глибинних засад, є надзвичайно актуальною для України, яка втратила (офіційно) комуністичні державні цінності й у якій в принципі немає відповіді на питання проте, які цінності має сповідувати державний службовець. Вона спричинена невизначеністю сутності держави, на будівництво якої спрямовані зусилля українського народу, тобто стратегії формування нового суспільного ладу. Положення ст. 1 Конституції України проте, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, лише у найзагальніших рисах дає можливість уявити принцип побудови цієї держави. Відсутність такої ідеології дестабілізує суспільство, породжує розколі непримиренність, що, на думку деяких авторів, опосередковано сприяє корумпуванню влади. З огляду на це, формування принципів і цінностей державної служби має бути визнано одним із найбільш актуальних завдань у сфері державного будівництва.
Морально-психогологічні чинники значного поширення корупції в Україні пов’язані з такими основними моментами
Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 122 –
– із втратою моральних засад свого колишнього статусу і значення у функціонуванні суспільства і регулюванні суспільних відносин (йдеться про деморалізацію суспільства, девальвацію моральних цінностей
– із соціально-економічною і політичною нестабільністю суспільства, яка породжує у громадян, утому числі осіб, уповноважених на виконання функцій держави, серед значної частини чиновництва дух невизначеності й невпевненості у завтрашньому дні
– із послабленням імунітету суспільства до корупції та антикорупційної мотивації суспільства, що обумовлюється
1) перетворенням корупційних відносин з соціальної аномалії на соціальну норму (правило поведінки 2) сприйняттям громадськістю корупції як невід’ємного елемента суспільних відносин 3) зневірою значної частини населення в серйозності намірів політичного керівництва щодо протидії корупції та в можливості відчутних позитивних зрушень у цій сфері 4) атмосферою правового нігілізму і безкарності за порушення закону
– із невизнанням значною частиною населення корупції соціальним злом, нерозумінням її суспільної небезпеки для суспільства, держави, окремої особи
– із істотними змінами світогляду, ідеологічних орієнтацій громадян нашої держави, що стосуються, зокрема, сфери публічної влади, функціонування її інститутів, професійною та моральною деформацією частини керівників і посадових осіб, які обіймають відповідальні посади, котра виявляється у вчиненні або поблажливому ставленні до корупційних діянь, порушень службової етики
– із поширенням корисливої спрямованості у діяльності службовців публічної сфери, їх готовності до порушення закону та норм моралі, а також зорієнтованістю значної частини населення на протиправне вирішення життєвих питань
– із наявністю та сильним впливом психологічних стереотипів стосовно переваги державних засобів та підпо-

Розділ ІІІ. Аналіз та економічна оцінка
корупції в Україні
– 123 –
рядкованості їм громадських форму регулюванні суспільних відносин. Доречно буде зазначити, що майже кожний п’ятий громадянин України основною причиною корупції вважає моральний занепад суспільства, який зумовлює апатію, песимізм, падіння довіри до влади та інші негативні емоції. Соціологічні дослідження свідчать, що значна частина громадян України не оцінює корупцію негативно і вважає для себе можливим за допомогою корумпованих відносин (давання хабарів, використання службових можливостей родичів, друзів, знайомих, які перебувають на державній службі тощо) вирішення особистих питань. За деякими опитуваннями, приблизно 30% жителів України хоч раз вжитті давали хабар для досягнення таким чином тієї чи іншої мети. 72% хабародавців робили це з власної ініціативи, а 86% вважали, що такий засіб серйозно допомагає розв’язувати проблеми. Заданими інших досліджень, показник прихильників вирішення питань через давання хабарів дещо відрізняється від вищевказаних 75% респондентів, опитаних Інститутом прикладних гуманітарних досліджень у січні–квітні
2003 р, переконані втому, що для позитивного вирішення питань у державних органах потрібно обов’язково давати хабарі. Результати соціологічних опитувань також свідчать про тенденцію збільшення в останні роки кількості тих, хто давав хабарі. Так, за результатами соціологічного дослідження (загальнонаціонального опитування, яке проводилося в Україні урна замовлення програми Партнерство за прозоре суспільство, 43% респондентів заявили, що протягом року мали досвід давання хабарів. Найбільш активний прошарок за частотою зіткнень зі свавіллям чиновників становлять представники середнього та малого бізнесу. Вони є головними дійовими особами у процесі давання хабарів – 59% підприємців давали хабар протягом року [4].

Корупція:
теоретико-методологічні засади дослідження
– 124 Тривожним сигналом є ставлення молодого покоління до хабарництва серед молодих людей переважає сприйняття хабарництва як нормального явища. Таким чином, серед сучасної молоді утверджується не лише раціонально- прагматичний підхід до життя в цілому, ай толерантне ставлення до корумпованого суспільства. Це ж дослідження виявило й інші морально- психологічні аспекти протидії корупції, які заслуговують на увагу. Так, лише 8% опитаних спробували активно протидіяти корупційним виявам, з якими особисто стикнулися вжитті із них звернулись до правоохоронних органів,
3% – до громадських організацій або ЗМІ. А кожний другий
(47% опитаних) ставна шлях вирішення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал