Н аукові записки серія: педагогічні науки




Скачати 113.91 Kb.

Дата конвертації08.02.2017
Розмір113.91 Kb.



Н
АУКОВІ ЗАПИСКИ
СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ В
ИПУСК
98

- 51 -
Итогом изучения темы «Электрические явления» является контрольная работа по проверке знаний учащихся.
БИБЛИОГРАФИЯ
1. Современный урок физики в средней школе/ В.Г. Разумовский, Л.С. Хижнякова,
А.И. Архипова и др.; Под ред. В.Г.
Разумовского,
Л.С.
Хижняковой.

М.:
Просвещение, 1983.
2. Запрудский,
Н.И.
Современные школьные технологии. Пособие для учителей. –
3-е изд. – Минск: Сэр-Вит, 2006.—288 С. –
(Мастерская учителя).
СВЕДИНИЯ ОБ АВТОРАХ
Желонкина Тамара Петровна - старший преподаватель кафедры обшей физики, УО
«Гомельский госуниверситет им.
Ф. Скорины»;
Лукашевич Светлана Анатольевна - ассистент кафедры теоретической физики, УО
«Гомельский госуниверситет им. Ф. Скорины»
Круг научных интересов: современные технологии обучения в ВУЗе и средней школе.
МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ.
Олена ЗАВРАЖНА, Олена ЛОБАС
Метод проектів як засіб формування професійної
компетентності студентів. В статті розглянутий
метод проектів, що сприяє формуванню у студентів
основних здібностей та навичок самостійної діяльності.
Project-based learning as a form of professional
competence of students. The paper presents a method of
project that promotes the formation of students' basic abilities
and skills of self-employment.
Гуманізація, демократизація освіти та переорієнтація шкільного навчання з
інформаційно-репродуктивного процесу на творчий розвиток особистості учня, а також формування у нього основних здібностей- компетенцій потребують зміни підходів до навчання. Серед них можна виділити метод проектів.
Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник в 20-х роках минулого століття. Його називали також методом проблем і пов‘язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії і освіті, розробленим американськім філософом
і педагогом Дж. Дьюі. Він пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня, враховуючи його особистий інтерес саме в цьому знанні. Наголошувалось, що дуже важливо особисто зацікавити учня в знаннях, що можуть та будуть використані в житті. І саме на цьому етапі повинна з‘являтись проблема з реального життя дитини відома та значима і саме для її розв‘язання необхідно використати набуті знання. Іншими словами цей метод об‘єднує теорію з практикою, академічні знання з прагматичними з підтриманням відповідного балансу на кожному етапі. Тобто метод проектів – це:
метод планування доцільної діяльності у зв’язку з розв’язанням якогось навчально- шкільного завдання в реальній життєвій обстановці (В.Кільпарик);
– система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання практичних завдань
– проектів, які поступово ускладнюються;
– узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності (Є. Полат);
– творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок (І.Зимня)
– це шлях, пізнання в дії.
До переваг такого методу можна віднести:
• Одночасне поєднання індивідуальної і колективної діяльності.
• Можливість самореалізації.
• Можливість бачити результати своєї праці.
• Оцінка результатів,
їх суспільна значущість.
• Можливість під час роботи застосовувати різноманітні сучасні прийоми.
• Використання різноманітних форм взаємодії, педагогіки співробітництва.
• Отримання нових знань і життєвого досвіду.
• Реалізація творчих можливостей.
• Можливість неформального контролю над рівнем досягнень учнів.
• Здійснення свідомого вибору учнями.
Основними вимогами до використання проектної технології є наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми; практична, теоретична, пізнавальна цінність результатів; можливість самостійної діяльності учнів; можливість структурування змістовної частини проекту; перспектива використання результатів.

В
ИПУСК
98 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

Н
АУКОВІ ЗАПИСКИ

- 52 -
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів - це з області дидактики, приватних методик, якщо він використовується в рамках певного предмета. Метод - це дидактична категорія. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння певною областю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності.
Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), яка повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим або
іншим чином. Дидакти, педагоги звернулися до цього методу, щоб вирішувати свої дидактичні завдання.
В основу методу проектів покладена ідея, що становить суть поняття "проект", його прагматична спрямованість на результат, який можна отримати при вирішенні тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми.
Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.
Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, вміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно- наслідкові зв'язки.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання.
Метод проектів завжди передбачає розв‘язання якоїсь проблеми.
Рішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності, різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, передбачає необхідність інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.
Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними », тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.
Останнім часом метод проектів стає не просто популярним у нашій країні, а й
«модним». Тепер часто доводиться чути про широке застосування цього методу в практиці навчання, хоча насправді виходить, що мова йде про роботу над тією чи іншою темою, просто про групову роботу, про якомусь позакласному заході. І все це називають проектом. Насправді метод проектів може бути
індивідуальним або груповим, але, якщо це метод, то він передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів і які передбачають презентацію цих результатів.
Якщо ж говорити про метод проектів як про педагогічної технології, то ця технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за самою своєю суттю.
Основні вимоги до використання методу проектів:
1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми / задачі, що вимагає
інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних кінців земної кулі по одній проблемі; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище , Ін.)
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів
(наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, тощо);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів. Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним.
В одних випадках ця тематика може висуватися вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, природних професійних інтересів, інтересів і здібностей учнів. В інших, тематика проектів, особливо призначених для позаурочної діяльності, може пропонуватися і самими учнями, які, природно, орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки чисто пізнавальні, а й творчі, прикладні.
Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання (наприклад, проблема гуманізму кінця XIX, початку XX століття; причини і наслідки розпаду
імперій; проблема харчування, екології в мегаполісі, пр .).
Частіше, однак, теми проектів відносяться до якогось практичного питання, актуального для практичного життя і разом з тим, що вимагає залучення знань учнів не з одного предмета, а з різних областей, їх творчого



Н
АУКОВІ ЗАПИСКИ
СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ В
ИПУСК
98

- 53 - мислення, дослідницьких навичок. Таким чином, до речі, досягається цілком природна
інтеграція знань.
Результати виконаних проектів повинні бути матеріальні, тобто якимось чином оформлені (відеофільм, альбом, бортжурнал
«подорожей», комп'ютерна газета, альманах, доповідь і т.д.). У ході вирішення будь-якої проектної проблеми учням доводиться залучати знання й уміння з різних областей: хімії, фізики, рідної мови, іноземних мов, особливо, якщо мова йде про міжнародні проекти.
Типологія проектів.
Перш за все, визначимося з типологічними ознаками. Такими, з нашої точки зору, можуть бути:
1. Домінуюча в проекті діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практико-орієнтована), ознайомчо- орієнтовна, пр.
2. Предметно-змістовна область: монопроект (у рамках однієї області знання); міжпредметний проект.
3. Характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), прихований
(неявний, що імітує учасника проекту).
4. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).
5. Кількість учасників проекту.
6. Тривалість проекту.
Відповідно до першої ознаки можна намітити наступні типи проектів:
1. Дослідницькі – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, продуманості методів, в тому числі експериментальних методів обробки результатів. Структура : визначення теми, її аргументація
, актуальність, визначення предмета і об’єкта досліджень, висування гіпотез розв’язання проблеми, вибір шляхів розв’язання проблеми.
2. Творчі – не мають певної структури спільної діяльності, вона підпорядковується кінцевому результату, інтересам учасників проекту.
Може мати різні форми представлення: рукописний журнал, колаж, відеофільм тощо.
3. Ігрові – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту
(персонажі, існуючі особистості...), імітують їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими ситуаціями. Домінуючим видом діяльності стає гра.
4. Інформаційні – спрямовані на збирання
інформації про явище, ознайомлення з цією
інформацією,
її аналіз
і узагальнення.
Структура: мета проекту, методи отримання
інформації, методи обробки
інформації, результат (реферат, доповідь), презентація.
5.
Практико-орієнтовані
– результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, орієнтований на інтереси учасників
(документ, проект закону, рекомендації тощо).
Проект передбачає складання сценарію діяльності, визначення функції кожного проектанта.
Етапи написання проекту:
1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму.
2. Мета і завдання проекту, визначення очікуваних результатів, планування
„продукту” в результаті виконання програми.
3. Визначення етапів реалізації проекту: а) зазначаються терміни початку
і закінчення проекту; б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту; в) зазначаються часові інтервали кожного етапу.
4. Механізм реалізації проекту. Пояснення
–Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів.
5. Обов’язки та відповідальність учасників реалізації проекту:
- хто відповідає за проект?
- хто відповідає і за що в середині проекту?
- хто допомагає в реалізації проекту?
6. Очікувані результати як від усього проекту, так і від кожного його етапу.
7. Оцінка і самооцінка проекту
Такий підхід у навчанні може стати дієвим засобом формування професійних умінь і навичок студентів, які завдяки тісній співпраці не тільки поглиблюють
і конкретизують свої знання, але й набувають конкретних умінь. Таким чином діяльнісний метод стає активним засобом формування професійної компетентності студентів
і активного їх становлення яу спеціалістів.

БІБЛІОГРАФІЯ
1. Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи студентів / О.
Демченко // Рідна школа. – 2006. – № 5. – С.
68– 70.
2. Королюк О. М. Експериментальне дослідження ефективності технології організації самостійної роботи студентів технічного коледжу / О. М. Королюк
[Електронний ресурс]
3. Сусь Б.А., Павелко Т.М. Діяльнісний метод як засіб активного залучення студентів до творчої роботи в процесі навчання / Б.А
Сусь, Т.М.Павелко//Вісник НТУУ „КПІ”:

В
ИПУСК
98 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

Н
АУКОВІ ЗАПИСКИ

- 54 -
Філософія. Психологія. Педагогіка: 2004.-
№2(11).-С.207-210.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Завражна Олена Михайлівна - кандидат фізико-математичних наук, ст. викладач кафедри експериментальної і теоретичної фізики СДПУ імені А.С.Макаренка.
Лобас Олена Миколаївна - завідувач лабораторією
інноваційних технологій викладання фізики кафедри ЕіТФ СДПУ імені
А.С.Макаренка, аспірант кафедри фізики та методики її викладання КДПУ.
Коло наукових інтересів: метод проектів у навчанні фізики.
РОЛЬ ТА МІСЦЕ ФІЗИЧНИХ ЗНАНЬ В СИСТЕМІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИХ
УНІВЕРСИТЕТІВ
Леся ЗБАРАВСЬКА, Сергій СЛОБОДЯН
Проаналізовані особливості міжпредметних зв’язків
курсу
фізики
із
загальнотехнічними
і
фаховими
дисциплінами
для
студентів
аграрно-технічних
навчальних
закладів
з
врахуванням
професійної
спрямованості навчання фізики.
The intersubject peculiarities links physics course are
analysed with general technical and special disciplines for students
of agrarian-technical educational establishments with taking into
account physics students the professional orientation.
Завдання науково-технічного прогресу, пов’язані з переходом країни на шлях
інтенсивного ринкового розвитку, наполегливо вимагають корінного поліпшення професійної підготовки фахівців з вищою аграрно- технічною освітою. В цьому зв’язку все значущішим стає місце фізичної науки як безпосередньої виробничої сили суспільства, яка або прямо або через низку проміжних ланок впливають на всі галузі матеріального виробництва, і насамперед на розвиток таких галузей, як сільське господарство та енергетика.
Науково-технічний прогрес полягає в підвищенні технічного рівня виробництва за рахунок розвитку
і вдосконалення знарядь сільськогосподарської праці, технологічних процесів, систем керування на основі використання досягнень науки, і насамперед фізики.
Специфіка навчання у вищих аграрно- технічних закладах освіти полягає у тому, що крім природничонаукових дисциплін вивчаються цикли дисциплін професійної та практичної підготовки, тому процес навчання має здійснюватися на основі міжпредметних зв'язків природничонаукових дисциплін із загальнотехнічними і фаховими дисциплінами, без чого неможливе успішне оволодіння професійними знаннями і уміннями.
Слід відмітити, що проблема психолого- педагогічного обґрунтування та впровадження в навчальний процес міжпредметних
інтеграційних зв’язків, зокрема фізики, знайшла відображення у роботах
І.Д. Звєрєва,
В.М. Максимової,
А.В. Касперського,
І.М. Козловської,
С.М. Пастушенка,
В.П. Сергієнка, О.В. Сергєєва та інших. Але, на наш погляд, проблемі теоретичного обґрунтування та практичної реалізації міжпредметних зв’язків курсу фізики у вищих аграрно-технічних навчальних закладах приділено недостатньо уваги. Тому метою цієї статті є виклад власного погляду особливостей міжпредметних зв’язків курсу фізики
із загальнотехнічними і фаховими дисциплінами для студентів аграрно-технічних навчальних закладів з врахуванням професійної спрямованості навчання фізики.
Важко переоцінити місце фізичних знань в професійній підготовці фахівців аграрно- технічної галузі.
Низький рівень фундаментальної підготовки в неперервному навчанні майбутніх фахівців приводить до того, що при вивченні фахових дисциплін відбувається накопичення знань без глибокого розуміння фізичної сутності процесів. Інженер, який має слабку фундаментальну підготовку, не може детально розібратися в тих виробничих процесах з яким він буде працювати, впевнено включитися в роботу і знайти вірні шляхи для раціоналізації тієї справи, до якої він призваний. Шлях до справжнього розуміння питання техніки і виробництва лежать через систематичне вивчення, зокрема основ фізики. В процесі вивчення фізики студенти повинні бачити, що саме знання законів фізики привело і призводить до створення різних технічних пристроїв, фізичні основи яких студенти можуть пояснити маючи високий рівень фундаментальної підготовки. Тому на заняттях з фізики студенти вчаться на основі законів фізики пояснювати явища, які спостерігаються в природі, виробництві, сільськогосподарських машинах та механізмах.
Одним з необхідних умов професійної підготовки майбутніх фахівців є професійна спрямованість навчання. Ми вважаємо, що для розв’язання даної проблеми необхідно провести




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал