Написання проектних заявок



Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації05.11.2019
Розмір1.8 Mb.
  1   2   3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
НАПИСАННЯ ПРОЕКТНИХ ЗАЯВОК
Анотація
Зважаючи на глобалізаційні та інтеграційні процеси, проголошення курсу на децентралізацію, а також підвищення ролі спроможності територіальних громад у подальшому розвитку регіону, нагальним стає пошук додаткових джерел фінансування задля досягнення соціально значущого ефекту.
Саме тому написання грантових проектів та програм для залучення додаткових коштів є надзвичайно важливим та актуальним в контексті обмежених фінансових ресурсів місцевих бюджетів.
Наразі, велику популярність здобувають проекти, що пропонують новаторські
підходи щодо надання соціальних послуг, підтримують економічний розвиток регіонів та розвивають механізми забезпечення зворотнього зв’язку між населенням та органами місцевої влади. Грантрайтинг став засобом залучення додаткових коштів задля вирішення нагальних проблем територіальної громади.
Саме тому МГО «Регіональний центр транскордонного співробітництва Єврорегіон
«Дністер» розробив практичний посібник, в якому запропоновані методичні
рекомендації щодо написання грантових проектів.

Зміст
Частина 1. Методичні підходи до здобуття грантів
Що таке проект…………………………………………………………………………………………………………3
Ідентифікація проблеми………………..………………………………………………………………………….5
Аналіз зацікавлених сторін…………………….…………………………………………………………………6
Пошук потенційних донорів……………………………………………………………………………………..7
Характеристики грантових конкурсів…………………………………………………………...................7
Інформаційні джерела грантрайтингу……………………………………………………………………..9
Частина 2. Написання проектної заявки
Початок роботи над проектною заявкою………………….…………………………………………..10
Титульний аркуш……………………………………………………………………………………………………10
Анотація……………………..……………………………………………………………………………………………11
Вступ………………………………………………………………………………………………………………………..12
Постановка проблеми………………..……………………………………………………………………………13
Мета і завдання проекту…………………………………………………………………………………………14
Методи………………..……………………………………………………………………………………………………18
Аудиторія проекту…………………………………………………………………………………………………..18
Ризики………………..…………………………………………………………………………………………………….18
Очікувані результати…………….…………………………………………………………………………………19
Оцінювання………………………………………………………………………………………………………………20
Життєздатність проекту…………….……………………………………………………………………………22
План реалізації проекту…………………………………………………………………………………………...22
Звітність……………………………………………………………………………………………………………………24
Бюджет………..……………………………………………………………………………………………………………24
Додатки……………………………………………………………………………………………………………………27
Стиль написання……….……………………………………………………………………………………………..27
Як має виглядати заявка………..……………………………………………………………………………….28
Частина 3. Каталог основних організацій-донорів
Міждержавні організації…………………………………………………………………………….……………..29
Урядові донори…………………………………………………………………………..……………………..………32
Суспільні донори……………………………………………………………………………………………………….42
Приватні донори……………………………………………………………………………………….……………….47
Корпоративні донори…………………………………………………………………………………….………….48
Частина 4. Приклад проектної пропозиції………………………….……………………………….50 2

Частина 1. Методичні підходи до здобуття грантів
Що таке проект
Слово «проект» є одним із найбільш уживаних у пресі, виробничій діяльності і навіть у побуті. У сучасному розумінні проект представляє певне завдання з визначеними вхідними даними і потрібними результатами, які обумовлюють спосіб його вирішення.
Проект – це самодостатня діяльність, яка включає в себе ряд заходів,
спрямованих на досягнення чітко визначених цілей, вирішення проблем визначених цільових груп, із запланованими важливими результатами та обмеженими часовими рамками, що потребує використання визначених засобів і ресурсів в межах затвердженого бюджету.
Управління проектами (project management) допомагає планувати і управляти проектами будь-якого типу, використовуючи динамічний план, – план, який надає
реалістичну модель очікуваної поведінки проекту.
Характерні особливості проекту, що відрізняють його від інших видів діяльності:
Окрім наведених, можна додати й такі риси проекту:

однозначне визначення цільових груп і кінцевих бенефіціарів (фізичних або юридичних осіб, які отримують певні вигоди у результаті реалізації проекту);

чітко визначені знаряддя координації, управління і фінансування;

наявність системи моніторингу та оцінювання;

відповідне фінансове та економічне обґрунтування, з якого має бути зрозуміло,
що користь від реалізації проекту переважає витрати на нього.
Оскільки проект від свого початку до моменту закінчення проходить різні стани, які
називають етапами або фазами (у свою чергу кожен етап може поділятися на підетапи), то в проектному менеджменті використовується таке поняття, як життєвий цикл проекту.
Життєвий цикл проекту це модель, яка відображає хід виконання проекту в часі, визначаючи його фази та їх характеристики від моменту ініціювання розробки до її завершення. Цикл проекту використовується як інструмент,
який допомагає в управлінні проектом.
Існують різні підходи, які описують цикл проекту.
За методикою, розробленою Європейською Комісією, цикл проекту поділяється на 5
фаз:
Програмування протягом цієї фази розробляються програмні основи для реалізації
проектів.
Ідентифікація це фаза, яка включає в себе аналіз таких складових:
3


яку проблему ми хочемо вирішити;

до досягнення якої мети ми прагнемо;

які заходи для цього ми плануємо запровадити;

хто є зацікавленими сторонами даного проекту.
Формулювання це фаза, на якій формулюємо проект, плануємо його структуру,
заходи, хід, засоби і бюджет.
Запровадження це фаза, на якій реалізовуємо наш проект.
Оцінювання це фаза, на якій оцінюємо результати проекту, підсумовуємо його та робимо висновки, які згодом можемо використати під час розробки наступних проектів.
Таким чином, цикл замикається: остання фаза нашого проекту є одночасно першою
(стартовою) фазою наступного циклу чергового проекту (рис. 1).
Ваш проект потрібно розглядати із двох точок зору. По-перше, проект має бути зрозумілим для зовнішнього сприйняття експертами, які повинні оцінити його за цілою низкою показників, що традиційно використовуються для цього фахівцями- оцінювачами. Основними показниками при оцінці проектних заявок звичайно є:

актуальність проблеми;

зрозумілість і логічність викладу;

реалістичність, доцільність і раціональність запропонованого рішення;

обґрунтованість і економічність запропонованих видатків;

досяжність, соціальна значимість, стабільність очікуваних результатів та ін.
З іншого боку, проект має сприяти розв’язанню конкретної проблеми.
Виходячи з вищезазначеного, проект, який заслуговує фінансування, має бути:

важливим – як для Вашої організації, так і для розв’язання тієї проблеми, на яку даний проект спрямований. Довгостроковий ефект від проекту може бути додатковим привабливим чинником;
4
Ідентифікація
Оцінювання
Програмування
Формулювання
Запровадження
Рис. 1. Життєвий цикл проекту


ефективним – результат проекту має приносити суттєву суспільну користь;

ясним і чітким – містити точні описи видатків, на які потрібне фінансування, та опис робіт, що будуть виконуватися Вашою організацією;

достовірним – містити фактичні матеріали: таблиці, якщо потрібно, схеми та
інші матеріали (може виникнути необхідність у попередньому дослідженні,
щоб оцінити потреби, а також можливе ставлення людей до того, що пропонує
Ваша організація);

реалістичним – пропонована робота має бути здійсненною. Необхідно оцінити наявні (або очікувані) ресурси, а також те, наскільки запланована діяльність їм відповідає;

економічним – мати високий результат при малих витратах «донора»;

актуальним – по можливості сприяти вирішенню нагальних соціальних проблем сьогодення;

відповідати інтересам донора та його благодійній політиці.
Саме тому розробку концепції і проекту слід починати з ідентифікації та точного визначення (формулювання) проблеми.
Ідентифікація проблем
Проблемна ситуація відображає стан справ, який Вас не задовольняє і який Ви бажаєте виправити. Саме для цього Ви розробляєте проект і шукаєте для його реалізації необхідні ресурси. Неможливо належним чином розробити проект, що враховує реальні потреби громадян, не провівши аналізу існуючої ситуації. Чітке визначення проблеми є ключовою передумовою успішного планування та реалізації
проекту. Якщо проблема визначена невірно, то ймовірно, що Ви зіткнетесь зі
складнощами щодо постановки цілей проекту.
Чітко поставлена проблема може бути визначена за допомогою таких основних аспектів або характеристик.
5

Для подання успішної проектної заявки Вам необхідно спочатку відповісти на ці
запитання. У цьому Вам можуть допомогти публікації в ЗМІ, офіційні звіти аналітичних установ та органів публічної влади, результати соціологічних досліджень
(фокус-групи, анкетування, опитування) тощо.
Аналіз зацікавлених сторін
Під час фази «Ідентифікація» важливо зібрати думки представників усіх основних зацікавлених сторін, оскільки досить часто існуюча ситуація сприймається різними людьми чи соціальними групами по-різному. Одна людина або група людей рідко мають повне уявлення про проблему, на розв’язання якої повинен бути спрямований проект. Важливо вислухати всі зацікавлені сторони, що мають різну інформацію для кращої оцінки ситуації.
Зацікавлені сторони (або стейкхолдери) – це особи чи організації, які можуть безпосередньо чи опосередковано, позитивно чи негативно впливати на проект або відчувати його вплив.
Зацікавлені сторони треба ідентифікувати – для декого з них варто запланувати спеціальні заходи у рамках проекту. Ви маєте також згадати про тих, хто може бути опонентами реалізації проекту, коли будете робити визначення ризиків та припущень
(про це йтиметься далі). Мета аналізу зацікавлених сторін полягає у прорахунку їх реакцій на проект (позитивних і негативних), розробці протидій на негативні реакції і
заохочення до участі в проекті.
Після визначення і згрупування зацікавлених сторін необхідно провести аналіз їх передбачуваної поведінки та характеру участі у проекті за такими критеріями:

характеристика окремих зацікавлених сторін із суспільної та організаційної
точок зору (їх соціальний статус, ступінь зорганізованості);

інтереси та очікування зацікавлених сторін;

стосунки між окремими групами зацікавлених сторін, зіткнення інтересів зацікавлених сторін, що позначається на ризиках проекту;

сильні і слабкі сторони зацікавлених сторін;

їх потенційний внесок у проект;

висновки і рекомендації для проекту – які заходи слід провести щодо окремих зацікавлених сторін, яку комунікативну стратегію обрати.
6

Після проведеного аналізу зацікавлених сторін можна буде визначити кінцевих бенефіціарів проекту, а також цільові групи.
Пошук потенційних донорів
Після того як Ви ідентифікували проблему та провели аналіз зацікавлених сторін,
перед Вами постає завдання підібрати донорів, які з найбільшою ймовірністю зможуть профінансувати саме Ваш проект.
На практиці існує декілька класифікацій донорів, які можна систематизувати так:
Виходячи з класифікації донорів, Вам необхідно знайти «свого» грантодавця, який допоможе Вам у вирішенні суспільної проблеми.
Основні характеристики донора, на які у першу чергу слід звернути увагу при виборі грантодавця:

напрямки фінансування – найбільш загальні сфери діяльності;

географія інтересів – регіони, в яких донор фінансує певні ініціативи;

тип одержувачів грантів;

пріоритети конкурсу;

періодичність конкурсу;

необхідність співфінансування.
Характеристики грантових конкурсів
Визначившись із переліком найбільш прийнятних для підтримки Вашого проекту донорів, необхідно докладно ознайомитись з умовами надання ними фінансової
допомоги. Щоб запобігти виникненню ситуації, коли Ваш проект буде відхилено через недотримання формальних вимог, перед написанням заявки треба уважно вивчити особливості грантових конкурсів, особливу увагу приділяючи наведеним нижче характеристикам.
7

Географія конкурсу. Грантодавець може оголосити конкурс для певних регіонів
України. Географічні обмеження можуть стосуватися й окремих районів у межах однієї області. В деяких випадках конкурси проводяться лише для сільської
місцевості, або, навпаки, – для міст певного розміру (наприклад, з населенням не менше 50 тис. жителів).
Тип одержувачів грантів. В умовах будь-якого конкурсу завжди чітко визначається,
хто може брати в ньому участь, тобто від кого може подаватися проектна заявка – від громадських об’єднань, вищих навчальних закладів, засобів масової інформації,
органів місцевого самоврядування, ОСББ, ініціативних груп тощо.
У конкурсах для громадських організацій донор може висунути додаткові вимоги до здобувачів грантів, якими можуть бути, наприклад, конкретні типи НУО (молодіжні,
жіночі, фонди громад тощо), час існування організації, наявність досвіду реалізації
проектів міжнародної технічної допомоги та ін.
Втім, інколи заявки вимагаються від цілих консорціумів з організацій, які мають представляти різні регіони України. У деяких конкурсах обов’язковою умовою участі є
наявність організації-партнера з країн ЄС, США або Канади.
Пріоритети конкурсу. Напрямки надання донорами міжнародної технічної допомоги конкретизуються у пріоритетах конкретних конкурсів. Уважно прочитавши оголошення про конкурс, спробуйте визначити, чи можливо в рамках даного конкурсу вирішити соціальну проблему, яка Вас турбує. Не забувайте дивитися на проблему з різних кутів.
Терміни подання заявки (deadline) та підведення підсумків конкурсу. Зверніть увагу на строки подання заявки грантодавцю. Зарубіжні організації звичайно досить суворо відносяться до дотримання цих строків.
Частина донорів проводить постійно діючі конкурси. Це означає, що проектні
пропозиції приймаються у будь-який час (аж до вичерпання виділеного на поточний рік бюджету). Експертні комісії збираються за потребою і розглядають наявні запити.
Багато хто розглядає проекти один раз у квартал, деякі – щомісяця, проте більшість грантодавців визначає конкретні терміни, коли завершується прийом заявок на даний конкурс. У цьому випадку треба відслідкувати, чи донор вимагає, щоб заявка потрапила до нього в офіс не пізніше визначеного часу, чи достатньо поштового штемпеля на пакеті з документами.
Також слід розуміти, що від оголошення результатів конкурсу до моменту, коли кошти потраплять на рахунок Вашої організації, може пройти кілька місяців, і
враховувати цей факт при плануванні своєї діяльності.
Розмір гранта та розмір власного внеску. В оголошенні про конкурс зазвичай вказуються його загальний бюджет, а також максимальний, в деяких випадках – і
8
мінімальний розмір гранта. Це пов’язано з тим, що багатьом донорам, особливо державним агентствам, часто буває невигідно присуджувати гранти менше певної
суми у зв’язку з великими бюрократичними витратами на їх розгляд і супровід.
Знання загального бюджету конкурсу і максимального розміру гранта дозволяє
приблизно визначити кількість організацій, які можуть отримати підтримку, та оцінити власні шанси на перемогу.
Зазначимо, що чим більший розмір гранта, тим вищими є вимоги до організацій, які
прагнуть його здобути.
Важливим стримуючим фактором виступає розмір власного внеску, який може сягати від 10 до 50%, адже жоден донор не прагне профінансувати 100% бюджету проекту.
Власний внесок організації-заявника та залучені з інших джерел кошти мають продемонструвати серйозність намірів пошукача та вагомість його заявки. Якщо умови конкурсу не вимагають суто грошової форми власного внеску, до нього можна зарахувати, наприклад:

вартість робіт, які будуть виконуватись в рамках реалізації проекту членами
Вашої організації та волонтерами;

вартість оренди приміщень, оргтехніки та транспортних засобів, які є в розпорядженні Вашої організації та будуть використовуватись при реалізації
проекту;

вартість витрат на мобільний зв’язок та Інтернет тощо.
Термін реалізації проекту. Найбільш поширеними є конкурси для середньострокових проектів від 3 до 9 місяців. Рідше проводяться конкурси, які залишають на реалізацію до 3-х місяців.
Донори, як правило, не фінансують довгострокові проекти. Якщо проект не може бути виконаний за рік, то він має бути розбитий на окремі стадії. Причому заявки на наступні стадії пишуться вже після реалізації попередньої.
Види діяльності, що фінансуються. У деяких випадках у рамках певного конкурсу донор може фінансувати чітко визначені заходи. Наприклад, грантодавцем може бути підтримане здійснення таких видів діяльності, як проведення конференцій
(семінарів, тренінгів), досліджень (польових, лабораторних, експедиційних), видання
(періодичні, разові), навчальні заходи та ін.
Грантодавці можуть відмовлятися фінансувати деякі статті видатків, найчастіше –
непрямі видатки та/або оплату праці.
Інформаційні джерела грантрайтингу
Де шукати інформацію про грантові конкурси?
У першу чергу – на офіційних сайтах донорських організацій. Рекомендуємо створити власну базу даних грантодавців і час від часу перевіряти їх сайти. З цих джерел Ви можете отримати безліч корисної інформації про вже реалізовані та нові програми міжнародної технічної допомоги, про зміни у грантовій політиці та ін.
У Частині 3 наведено перелік міжнародних донорських організацій, які працюють
(або готові працювати) в Україні.
Регулярний моніторинг сайтів донорів, з одного боку, дозволить Вам бути в курсі
головних новин, а з іншого – потребує багато часу. В останньому випадку можна скористатись послугами багатьох сервісних організацій, які збирають, обробляють та розповсюджують інформацію про грантові конкурси.
9

Частина 2. Написання проектної заявки
Початок роботи над проектною заявкою
Розпочинаючи пошук фінансування, пам’ятайте, що для написання якісного проекту необхідно не один день. Розпочинати підготовку заявки потрібно заздалегідь. Таким чином, Ви матимете більше часу, щоб ознайомитись з вимогами донорів і з самим процесом написання заявки.
У документах конкретного донора традиційно вказується найбільш прийнятна форма звернення до нього. Деякі грантодавці вимагають надання повної заявки визначеної
форми. Інші просять для початку підготувати так звану Концептуальну ноту
(Concept Note) /Лист-Запит (Cover Letter) з коротким описом проекту та організації,
яка буде його виконувати.
Незважаючи на те, що в кожного донора свої вимоги щодо оформлення проектних заявок, у їх структурі можна виокремити певні елементи. Ми пропонуємо універсальні рекомендації для написання проекту, який дозволить включити до заявки практично всі можливі розділи, що зустрічаються у вимогах різних донорів.
Титульний аркуш (

Title

Page

)
Титульний аркуш є своєрідною візитною карткою Вашої заявки. Він повинен містити всю необхідну для донора інформацію.
Більшість організацій-грантодавців вимагають, щоб титульний аркуш займав одну сторінку, інші ж взагалі пропонують власний розроблений зразок, який має бути використаний заявником. Навіть якщо грантодавець і не вимагає наявності
титульного аркуша, його все ж необхідно представити.
Титульний аркуш має містити такі пункти:
10

Анотація / Резюме проекту (

Summary

)
Це одна з найважливіших частин заявки. Більшість експертів спочатку читають лише анотацію. Якщо вона подобається, лише тоді переходять до читання повної заявки.
Тому анотація має бути максимально ясною, стислою, конкретною та виразною.
Анотація – це спосіб переконати донора у вагомості та привабливості проекту.
Саме тут слід репрезентувати проект і дати відповіді на умовні питання: хто, що,
коли, де, чому і яким чином.
Рекомендований обсяг для скороченої заявки (концепції проекту) – 1 абзац (3-10
рядків), для повної заявки – 1 сторінка (200-300 слів).
11

Анотація повинна містити короткий та чіткий текст. Донорами зазвичай, вказується,
скільки саме знаків, слів чи рядків може мати анотація. Радимо писати анотацію в останню чергу, коли всі інші розділи проектної заявки вже написані. Це дозволить охарактеризувати Ваш проект максимально чітко.
Вступ (

Introduction
)
У цій частині заявки Ви повинні розповісти про Вашу організацію як про претендента на грант. Як правило, заявки фінансуються, виходячи з репутації організаціїзаявника,
а не тільки з якості самого проекту. У вступі Ви обґрунтовуєте чому заявка саме Вашої
організації заслуговує на підтримку.
Рекомендований обсяг вступу
– 0,5–2 сторінки.
Вступ та бюджет аналізуються найбільш ретельно. Тому, ці розділи мають бути написані так, щоб у донора не виникало ані найменшого сумніву у Вашій спроможності виконати поставлені завдання та правильно розпорядитися коштами.
12

Що може містити вступ?
Грантрайтинг вимагає системного підходу. Тому для успішного пошуку фінансування заздалегідь потурбуйтесь, щоб Вашу організацію (та особисто керівників проектів)
добре знали в обраній сфері діяльності, створіть міцні зв`язки з потенційними партнерами, зробіть добру рекламу своїй організації.
Постановка проблеми (P

roblem

Statement

)
У цьому розділі Вам слід точно описати конкретну проблему, яку збираєтесь розв’язати за допомогою проекту.
Опишіть ситуацію, що спонукала Вас приступити до розробки проекту. Пам’ятайте про тісний зв’язок між описом проблеми і метою проекту, за допомогою якого вирішуватиметься дана проблема.
Для читача має бути очевидним, що реалізація проекту хоч у незначному обсязі, але покращить стан певної групи осіб, ситуацію у сфері діяльності Вашої організації.
Текст цього розділу потрібно будувати на емоційних припущеннях. Аргументовані,
логічно поєднані міркування переконають донора в тому, що Ваші сподівання щодо результатів проекту є реалістичними і не ґрунтуються лише на здогадах.
Представте ситуацію прозоро, чітко і правдиво, спираючись на перевірену
інформацію та дані.
13

Мета і завдання проекту (project goal and objectives)
Добре підготовлений проект має бути логічно побудованим. Вступ повинен підготувати читача до сприйняття наступного розділу Постановка проблеми,
Відповідно Постановка проблеми повинна мати логічний перехід до Мети і завдань.
Мета або загальна ціль проекту (goal) це загальна декларація того, що має
бути зроблено. Вона описує призначення проекту безпосередньо його кінцевий результат.
Отже, мета проекту є описом ситуації, яка настане, коли проект буде реалізовано відповідно до наших планів. при цьому слід розуміти, що суспільну проблему зазвичай складно вирішити за допомогою реалізації лише одного проекту, тобто мети можна досягти шляхом поєднання зусиль у бага тьох проектах та програмах.
Мета визначається з огляду на ті причини існуючих проблем, які необхідно усунути.
Мету необхідно сформульовати без заперечень, тобто «Що Ви хочете?» замість «Чого
Ви не хочете?».
Мета проекту не обов’язково має бути одна. Цілей може бути декілька, вони можуть бути короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими, але обов’язково взаємозалежними. Від досягнення короткострокових цілей, як правило, залежить досягнення довгострокової мети. Короткострокові цілі стосуються цільових груп проекту, середньострокові можуть охоплювати біль широкий загал, а довгострокові
стосуються всього суспільства.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка