Навчальний посібник 2 ббк 26. 17 В 78 Рецензенти




Pdf просмотр
Сторінка1/15
Дата конвертації06.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15




ДУДУН Т.В.



ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ










НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК



2
УДК 528
ББК 26. 17
В 78

Рецензенти:

доктор географічних наук, професор,
головний науковий співробітник ІГ НАНУ

Т.І.Козаченко

доктор географічних наук, професор, Київський національний університет
імені Тараса Шевченка


Е.Л.Бондаренко

Затверджено Вченою радою географічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(протокол №
2
від

19 лютого 2013 року
)

Т.

В.

Дудун,






У навчальному посібнику висвітлено методологічні основи створення системи загальногеографічних карт різних масштабів і призначення. Розкрито сутність
і стан загальногеографічного картографування, особливості укладання та редагування велико
-
, середньо
-
і дрібномасштабних загальногеографічних карт. Окремо розглянуто зміст міжнародної мільйонної карти, міжнародної карти Світу масштабу
1:2 500 000, загальногеографічних карт для вищої школи і навчальних карт для школи, спеціалізованих загальногеографічних карт.

Розглянуто особливості змісту, способи зображення і особливості генералізації окремих елементів загальногеографічних карт: гідрографічної мережі, рельєфу
, рослинності та ґрунтів, населених пунктів, шляхів сполучення та
інших соціально
- культурних об’єктів.
Навчальний посібник призначений для студентів географічних спеціальностей університетів, а також спеціалістів суміжних галузей знань.


УДК 528
ББК 26. 17





© Т.В.Дудун 2013

В 78

Загальногеографічні карти: навчальний посібник /
Т.В.Дудун,


К.
: друковане видання, 201 3.

202 с.


3


ЗМІСТ

ВСТУП
..............................................................................................5
Частина 1 Система загальногеографічних карт
...................6
1.1.Стан загальногеографічного картографування
....................6
1.2. Велико
-
і
середньомасштабні загальногеографічні карти
19
1.2.1. Топографічні карти суші
................................................19 1.2.2.Топографічні карти шельфу і внутрішніх водоймищ
....21 1.2.3. Морські навігаційні карти
..............................................27 1.3. Дрібномасштабні загальногеографічні карти
....................34
1.3.1. Особливості дрібномасштабних загальногеографічних карт
...........................................................................................34 1.3.2. Типи і варіанти дрібномасштабних карт.
Різна вага і детальність елементів змісту
..............................37 1.3.3. Особливості складання і редагування дрібномасштабних загальногеографічних карт
.....................40 1.3.4. Застосування комбінованих і пластичних способів зображення рельєфу на дрібномасштабних загальногеографічних картах
.................................................50 1.4. Карта масштабу 1:1 000 000 ...............................................54
1.4.1. Міжнародна мільйонна карта видання різних країн
....56 1.5. Міжнародна карта Світу масштабу 1:2 500 000 ................69
1.6. Загальногеографічні карти для вищої школи
....................74
1.7. Навчальні карти для школи
................................................77
1.8. Спеціалізовані загальногеографічні карти
........................78
1.9. Гіпсометричні та батиметричні карти
.................................80
1.10. Довідкові карти
................................................................107

4


Частина 2. Особливості змісту загальногеографічних карт
109
2.1. Зображення узбережжя
.................................................... 110
2.2. Зображення гідрографічної мережі
.................................. 114
2.3. Зображення рельєфу
........................................................129
2.4. Зображення рослинності та ґрунтів
.................................145
2.5. Відображення населених пунктів
.....................................155
2.6. Зображення дорожньої мережі і водних шляхів
..............224
2.7. Відображення соціально
- економічних об’єктів
...............229
Частина 3.

Редагування загальногеографічних карт
........232
3.1. Роль редакційних документів
...........................................232
3.2.Редагування велико
-
і середньомасштабних карт
...........235
3.2.1. Географічна характеристика місцевості
....................235 3.2.2. Редакційні плани
..........................................................237 3.3. Редагування дрібномасштабних карт
..............................241
Список літератури
....................................................................249
ДОДАТКИ
....................................................................................250










5

ВСТУП

В навчальному посібнику “Загальногеографічні карти” основна увага звертається на методику географічно правильного відображення земної поверхні на загальногеографічних картах, зроблено акцент на прийоми
і методи побудови загальногеографічної моделі місцевості, яка відповідає науковим поглядам і запитам практики. Питання оформлення і видання карт або їх автоматизованого відтворення в даному курсі не розглядаються.
Крім розкриття основної теми –
методики створення топографічних, середньо
-
і дрібномасштабних загальногеографічних карт, навчальний посібник вміщує аналіз змісту основних картографічних творів –
державних топографічних, оглядово
- топографічних та дрібномасштабних карт, а також міжнародних карт масштабів 1:1 000 000, 1:2 500 000.
Відомості про окремі зарубіжні карти наведені лише для порівняння.
Вивчення цього навчального посібника може бути успішним лише при обов’язковому використанні аркушів або хоча б фрагментів карт, що розглядаються. Ілюстрації, які вміщені в навчальний посібник, призначені лише для пояснення окремих процесів картографування






6

Частина 1 Система загальногеографічних карт

1.1.
Стан загальногеографічного картографування

Загальногеографічні карти служать головним показником ступені картографічної вивченості будь
- якої території.
За прийнятою класифікацією до цієї великої групи вищого рангу (яке співставне з «тематичними картами»), прийнято відносити зображення земної поверхні, що характеризує її зовнішній вигляд, складається перед усім із елементів ландшафту
, які візуально розрізняються. В число видимих елементів ландшафтів як природних, так і соціально
- економічних об’єктів місцевості
відносять
: морські береги, гідрографічну мережу, рельєф, рослинний покрив, деякі елементи ґрунту (піски, скали і ін.), населені пункти, шляхи сполучення, кордони, лінії зв’язку і інші споруди. Зримий вигляд поверхні може бути доповнений характеристиками об’єктів за їх значеннями
і кількісними показниками.
Поняття «видимого ландшафту» акваторії (океан, море, озеро, водосховище) умовне, так як включає не тільки особливості водної поверхні, а
і особливості дна. Однак зміст графічного зображення залишається без змін: на карту наносяться відмінні ознаки водного ландшафту (глибина, рельєф дна, течії)
, які потребують констатації, а не тематичного вивчення і тлумачення.
Оскільки до загальногеографічних карт відносяться топографічні
карти, починаючи із найбільших масштабів, а також оглядові дрібномасштабні, неможливо дати єдине визначення змісту всієї групи карт.
Змістове різноманіття карти, а також основні об’єкти

7 картографування істотно варіюють. Наприклад
, подаються додаткові об’єкти і характеристики, які візуально не розрізняються –
рельєф морського дна, підземні ріки, підводні споруди, позначається політико
- адміністративне значення пунктів і кордонів, що вміщують деякі кліматичні показники –
кордони і дати замерзання морів, плаваючий лід, вічну мерзлоту. Разом з тим із основних елементів змісту часто зовсім не відображається рослинний покрив, інколи відсутнє зображення рельєфу.
Другою особливістю, яка вирізняє загальногеографічні карти і об’єднує цю групу, є об’єктивність суміщення на карті зображення різних елементів, рівне їх значення.
На загальногеографічній карті, як правило, неможливо виділити головні і другорядні елементи змісту. Так, на топографічній карті з рівною детальністю топографом будуть зображуватися вулиці
, групи будинків населеного пункту
, чагарники

на болоті, окремі споруди і окремі дерева.
Дрібномасштабні загальногеографічні
карти атласу також дозволяють отримати інформацію однакової детальності по кожному елементу змісту карти

Загальногеографічні
карти за своїм призначенням завжди багатоцільові. Одна і та ж карта використовується в різних напрямках
:
- для орієнтування на місцевості
;
- для вивчення району
(візуального або шляхом вимірів і обчислень);
- для окремих довідок і загального огляду
;
- для складання інших карт.
Як вище було сказано загальногеографічні
карти передають

8 зовнішній вигляд суші і акваторії
Ці елементи присутні на картах всього масштабного ряду: від велико
- масштабних карт до оглядових. Однак детальність зображення різна
і підпорядкована наступним правилам:
- склад елементів місцевості і доцільна детальність їх зображення визначаються масштабом;
- зображенню всіх характерних елементів місцевості надається однакова увага незалежно від їх величини і призначення;
- при складанні загальногеографічних карт приймають до уваги вимоги великого кола споживачів.
Головні відмінності загальногеографічних карт різних масштабів визначаються ступенем генералізації. Те, що важливо для відображення вигляду окремої ділянки, може бути несуттєвим для великого регіону, країни. Процес генералізації, який враховує типові риси території, має глибокий географічний зміст. Карти відображають вигляд місцевостей різного рангу: фізико
- географічні райони,
материки і океани, планету в цілому. Однакова увага до всіх елементів місцевості продиктована намаганням відобразити важливі географічні деталі. Звідси, наприклад, поява на топографічних картах умовних знаків бугрів, мерзлотних полігонів, хоча вони не співставні
за розмірами із будівлями та промисловими об’єктами, або відображенням озер («точкових») і островів
, які не виражаються в масштабі карти в районах їх скупчення.
Багатоцільове призначення

загальногеографічних

карт


одна із головних умов їх створення.
Карти використовуються для довідкових цілей, складання географічних описів, вивчення

9 природи і господарського освоєння території, військових задач, вимірів і обчислень, та отримання якісних характеристик. Наукові, господарські, навчально
- просвітницькі і інші інтереси споживачів переплетені між собою і сукупно враховуються на загально
- географічних картах.
Це не виключає переваги використання карт різних масштабів в конкретних цілях. Наприклад
, карта масштабу 1:200 000 в основному використовується як автошляхова, а карта масштабу
1:1000 000

як польотна.
Багатоплановість змісту загальногеографічних карт і їх конкретне використання не заперечують один одному.
Наявність нормативних документів (положення, настанови,
інструкції), які внутрішньо організовують процес загальногеографічного картографування, сприяють стандартизації змісту карт і методів їх створення.
Різкої межі між загальногеографічними
і тематичними картами немає. Існують карти, де надається більша увага тим або
іншим елементам місцевості. На гідрографічних картах це

річкова і озерна мережа, на гіпсометричних і батиметричних –
рельєф суші і дна водоймищ, на довідкових картах –
населеним пунктам
і шляхам сполучення. Природно, детальність зображення одного елемента призводить до зменшення зображення іншого і виключення їх зі
змісту карти.
Таким чином, широкий спектр масштабів, варіації в призначенні
і змісті роблять загальногеографічні
карти різнобічними, в них можна виділити визначені групи. Основою поділу слугує масштаб, територія, призначення і зміст. Причому для великомасштабних і середньомасштабних карт головна ознака

10 територія, на яку створюються карти, а для дрібномасштабних –
їх призначення.
Умовна межа між середнім
і дрібним масштабом карти
1:1 000 000.
Класифікація загальногеографічних карт за масштабом та призначенням






Загальногеографічні карти складають основний картографічний фонд кожної країни і Землі в цілому. Слід особливо виділити дві групи карт: генеральні карти і міжнародні карти.
Генеральна карта

це найбільш великомасштабна карта держави, яка відображає вивченість її території.
Для України це карта 1:10 000, Росії –
1:25 000, а наприклад для Великобританії генеральним слугує масштаб 1:2 500, для США

1:250 000; для більшості країн Азії –
1:500 000.
Міжнародні

загальногеографічні
карти



це зведені
карти, які об’єднують топографічні карти багатьох країн.

На межі ХІХ
-
ХХ ст.
почала створюватися Міжнародна мільйона
Загальногеографічні карти
Велико
-
і середньо
- масштабні
Дрібномасштабні
Топо
- графічні
Морські навігаційні
(МНК)
Науково
- довідкові
Нав
- чальні
Спеціаль
- ного при
- значення
Перехідні до тема
- тичних
Карти суші
(ТКС
)
Карти шельфу
(ТКШ)

11 карта. На сучасний час вона покриває всі материки. В другій половині ХХ ст.
створена
Міжнародна карта Світу масштабу
1:2 500 000, яка покриває всю Землю в цілому (материки і океани).
На протязі всього ХХ в. періодично перевидавались зведені гідрографічні карти океанів масштабів 1:10 000 000 і 1:35 000 000.
Крім поділу за масштабами є карти різних типів, які розрізняться за поданням
інформації, за відбором елементів змісту та
їх навантаженням
,
і за способами зображення. Для вивчення різних типів карт і їх різноманітних варіантів виділяють системи загальногеографічного картографування

єдині напрями, пов’язані загальною метою. Прикладами слугують: уніфіковані системи топографічних і оглядово
- топографічних карт України,
Росії, Франції, Японії, Німеччини, Нідерландів, які чітко пов’язані за змістом і типом (в межах масштабного ряду). Відомі міжнародні системи і серії середньо
-
і дрібномасштабних загальногеографічних карт 1:1 000 000, 1:2 500 000.
Виділяються також уніфіковані системи карт спеціального призначення (за змістом близьких до загальногеографічних). Це, наприклад, морські навігаційні карти, атласи океанів. Особливу групу складають порівняно нові групи карт –
топографічні карти шельфу, фотокарти, які вміщують космічні
знімки
Поряд з уніфікованими системами картографування є великі групи карт, своєрідних за змістом, способом зображення і математичною основою. Прикладом, можуть бути топографічні карти США різних відомств. (Геологічне знімання Міністерства внутрішніх справ
(провідна картографічна організація); картографічна служба Міністерства оборони; Національне знімання океанів).

12
Карти великих масштабів, які покривають всю країну, не мають загальної розграфлення, місцеві системи координат вирахувані в межах окремих штатів, прийняті різні проекції.
В багатьох європейських країнах і в США на окремі регіони
(наприклад, Альпи), на території національних парків, заповідників створюються топографічні карти з особливими способами оформлення
, які розраховуються на широке використання туристами. Оригінальні топографічні карти з художнім зображенням рельєфу є також в Швейцарії, Японії та
інших країнах. В маловивчених країнах багато районів покриті топографічними картами спрощеного змісту (часто без рослинності, з рельєфом
, відображеним схематичною відмивкою без горизонталей). Ці групи подібних різноманітних карт об’єднують в дві основні групи:
1) топографічні карти з багатим змістом, (традиційні для окремих країн з варіантами різного художнього оформлення
);
2) топографічні карти зі спрощеним змістом, внаслідок недостатньої вивченості і застосування методів знімання, які не забезпечують отримання ряду показників
Особливу групу складають велико
-
і середньомасштабні фотокарти, які різнобічні за змістом і за оформленням. Серед них виділяють: фотоплани з картографічними позначеннями, ортофотокарти, кольорові фотокарти і найновіші карти, які створюються за матеріалами космічного знімання.
Дрібномасштабні карти мають іще більше варіантів змісту і оформлення. Крім багатоаркушевих карт
(єдиних за змістом) і загальногеографічних атласів науково
- довідкового характеру, які представляють системи атласного картографування багатоцільового призначення,
є
багаточисленні
видання

13 загальногеографічних карт, які
класифікують за переважанням елементів змісту:
1) соціально
- географічні (населені пункти, дороги, кордони), ці карти зазвичай називають довідковими,
2) карти, з переважанням елементів рельєфу і гідрографії, які називаються «фізичними».

Для виділення на перший план визначених елементів змісту загально
- географічної карти застосовують різні способи зображення
і кольорового оформлення за принципом багатоплановості. Широко поширені в усіх країнах спрощенні загальногеографічні
карти, призначені для масового споживача.
Багато із виділених груп мають перехідні варіанти. Деякі типи карт можна віднести до різних груп, наприклад, загальногеографічні
карти для вищої школи одночасно слугують і навчальними картами
(це
їх основне призначення),
і науково
- довідковими демонстраційними.
Перехідну групу до тематичного картографування представляють карти, на яких один з елементів загальногеографічної
карти зображений з найбільшою детальністю і складає «тему» карти. Такий тип можуть мати карти різного змісту
, серед них особливо часто використовуються гіпсометричні карти, які відносяться до тематичних карт рельєфу
Подібний же характер мають карти населених місць, транспорту, лісів (без виділення порід). Ці карти, які виконані з мінімальною генералізацією
і великою точністю, дають дані для вимірів і обчислень.
Кожна із виділених груп має варіанти, пов’язані з уточненням призначення карти і з видами її використання (стінні, настільні

14 загально
- оглядові, для точних вимірів, для виконання графічних робіт).

Організація картографування

Загальногеографічне картографування в більшості країн світу має державний статус. Роботи проводяться колегіально, плани різних організацій узгоджуються. Об’єднуючою ланкою слугують нормативні документи (інструкції, настанови, таблиці умовних позначень, методичні довідники).
Державний підхід до загальногеографічного картографування забезпечує:
- планомірне покриття країни картами великих
і середніх масштабів;
- документальність великомасштабних карт, заснованих на польовому зніманні
;
- періодичне видання карт середніх масштабів для широкого кола споживачів
;
-
єдність загальнодержавних карт, порівняння змісту аркушів карти одного масштабу і співставлення карт всього масштабного ряду.

Математична основа карт різних видів

Математична основа нерозривно пов’язана з призначенням і змістом карт і в більшості випадків визначає повноту картографічних об’єктів і вимірювальні властивості карт.
Масштаб
загальногеографічних карт вимірюється у великих межах –
від найбільш великих, на межі з планами, 1:2 000
-
1:5 000, до найдрібніших.

15
Топографічні і оглядово
- топографічні карти складають єдиний масштабний ряд, затверджений
Державною міжвідомчою геодезичною радою. В межах ряду
, масштаби карт відрізняються від сусідніх в 2
-
2,5 рази, що відповідає призначенню карт кожного масштабу і визначає специфічні риси їх змісту. Цей закономірний ряд порушувався лише при створені карти масштабу 1:300 000.
Оглядові карти зазвичай зберігають вказані вище співвідношення масштабів, що визначає наступний основний масштабний ряд карт 1:1 000 000 - 1:2 500 000 - 1:5 000 000 -
1:7 500 000 -1:10 000 000. Для стінних карт навчального характеру застосовуються також масштаби
1:1 500 000,
1:2000 000,
1:4 000 000, 1:15 000 000.
Вибір проекцій визначається головним чином призначенням карт і характером
їх використання.
Великомасштабні і середньомасштабні карти використовуються для лінійних, площинних і кутових вимірювань. Тому для таких карт застосовують проекції, які забезпечують точність вимірів у відповідності з граничною точністю масштабів. Такі умови задовольняють багатограневі і багатосмугові
проекції. Для топографічних і оглядово топографічних карт (крім масштабу 1:1 000 000) в
Радянському Союзі
використовувалася рівнокутова поперечно
- циліндрична проекція
Гаусса, яка застосовувалася для меридіальних зон в 6° або 3°. В межах вказаних смуг місцевість зображувалася без розривів за суміжними рамками, що зручно для використання блоку аркушів карт.
Для карти масштабу 1:1 000 000 прийнята міжнародна багатогранева проекція. В цьому випадку земна куля ділиться на трапеції (6°
по довготі і 4° по широті) і для кожної трапеції

16 будується проста видозмінена поліконічна проекція, яка була замінена на рівнокутову конічну. В результаті чотири аркуші карти
(
в крайньому випадку –
дев`ять) можливо зібрати в єдиний блок без розривів. Це достатньо для цілісного зображення великих фізико
- географічних регіонів.
Міжнародна карта Світу в масштабі 1:2 500 000, на відмінну від
Міжнародної карти Світу в масштабі 1:1 000 000, покриває планету в цілому, включаючи і океани. Для всієї землі це порівняно великий масштаб, що і визначає принципи побудови карти. При безперервному зображені окремих материків виникають спотворення, які недопустимі для довідкового видання.
В той же час
, оглядова карта потребує цілісного зображення великих частин материків, груп країн; значних просторів, які включають ділянки суші і моря. Карта повинна допускати прості виміри з точністю до 3
-
4 % при визначені довжин і площ і 2
-

- для кутів.
Із оглядових загальногеографічних карт найбільш відома карта
СРСР в масштабі 1:2 500 0 00. Для карти використана рівнопроміжна за меридіанами проекція Каврайського з паралелями перерізу 47 і
62º. Останнє перевидання карти здійснено в нормальній конічній рівнопроміжній проекції Красовського.

Топографічне картографування в Україні

На сьогодні територія України повністю забезпечена топографічними картами різних років видання масштабів:
1:1 000 000

9 аркушів; 1:500 000 –
26 аркушів; 1:200 000 –
157 аркушів; 1:100 000 –
536 аркушів;
1:50 000

1 975 аркушів; 1:25 000

7 554 аркуші.

17
Станом на 1 січня 2001 року територія України (29 402 аркуші) забезпечена на 99,9% топографічними картами масштабу 1:10 000
(за винятком окремих територій гірських районів).
Територія міст населених пунктів України забезпечена топографічними планами в масштабах 1:5 000 та 1:
2 000.
Топографічні плани масштабів 1:1 000 та 1:500 створені на окремі ділянки міст, селищ та промислові зони.
На внутрішні водойми і райони континентального шельфу
існують топографічні карти масштабів 1: 10 000
і 1:25 000.
У 2003 р. розпочалися роботи з модернізації Державної геодезичної мережі України. Були виконані науково
- дослідні роботи з моделювання параметрів геодезичної референцної системи координат України, сформована Українська перманентна мережа глобальних навігаційних супутникових спостережень, виконані дослідження та побудована модель квазігеоіда на територію
України. У результаті з січня 2007 року запроваджено Державну геодезичну референцну систему координат УСК
-2000.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал