Навчальний посібник д е. н., проф. Васильців Т. Г., д е. н., проф. Апопій В. В., к е. н., доц. Лупак Р. Л




Pdf просмотр
Сторінка7/10
Дата конвертації17.02.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 5
ОХОРОНА ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Ключові слова: інтелектуальна власність, права на об’єкти, правова охорона, критерії, терміни та процедури охорони.

1. Мета і принципи правової охорони об’єктів інтелектуальної
власності
2. Охорона прав на об’єкти промислової власності
3. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
4. Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав
5. Набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном
1. Мета і принципи правової охорони об’єктів інтелектуальної
власності
Будь-яка власність має потребу в охороні. Інтелектуальна власність не є винятком. Однак способи охорони права на об’єкти інтелектуальної власності відрізняються від таких для матеріальних об’єктів. Якщо для матеріального об’єкту власності доречно встановити охорону (фізичну або технічну), то для охорони об’єктів інтелектуальної власності такі засоби непридатні. Основним способом охорони в цьому випадку є видача автору або іншому суб’єкту права об’єкта інтелектуальної власності охоронного документу: патенту чи свідоцтва.
Охорона, яка надається суб’єктам права на об’єкти інтелектуальної власності законами України, сприяє збільшенню кількості винаходів і раціоналізаторських пропозицій, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить до технічного прогресу, покращення якості промислової продукції, підвищення культурного рівня громадян.
Суть охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності полягає в тому, що автор (розробник, творець) об’єкта інтелектуальної власності або інша визнана законом особа одержує від держави виключні права на створений об’єкт інтелектуальної власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом, що видається власнику об’єкта
інтелектуальної власності.
Автор, що одержав охоронний документ, наприклад патент, почуває себе впевнено, оскільки його права охороняються законом. Тепер він може розкрити цей винахід для широкого кола осіб на предмет «використання» ними цього об’єкту на законних підставах. Якби автор не мав охоронного документа, то він, скоріше за все, не розкрив би даний винахід, ніхто б не зміг скористатися ним, і предмет винаходу залишився б невідомим. Крім того, закріплене охоронним документом присвоєння особистих (немайнових), а також майнових прав сприяє використанню об’єкта інтелектуальної власності, і це, мабуть,
єдиний спосіб отримання вигоди автором внаслідок використання об’єкта
інтелектуальної власності самостійно з одержанням переваг над конкурентами чи шляхом дозволу третім особам використовувати об’єкт за винагороду
(ліцензійні платежі).

95
Часто охорону інтелектуальної власності ототожнюють з її захистом і користуються терміном «захист прав інтелектуальної власності». Але потрібно чітко розрізняти поняття «правова охорона» і «правовий захист». Підставою для цього служить те, що ці дві дії повинні бути розділені, тому що, по-перше, вони мають різні цілі, а по-друге, здійснюються різними організаційними структурами. Охороною (оформленням прав з видачею охоронного документа) займаються патентні органи, а захистом (у випадку порушення цих прав) – адміністративні та судові органи. Хоча якщо розглядати це питання з теоретичної точки зору, то поняття «правовий захист» у цьому контексті є складовою більш широкого поняття – «правова охорона».
Метою правової охорони об’єктів інтелектуальної власності є:
1) забезпечення прав авторів на результат їх інтелектуальної праці та доступу інших юридичних і фізичних осіб до цих результатів;
2) сприяння розвитку творчості та використання результатів творчої діяльності для економічного і культурного розвитку суспільства.
Можна назвати, принаймні, п’ять принципів правової охорони.
По-перше, це принцип охороноспроможності. Тобто, об’єкт правової охорони повинен відповідати визначеним законом вимогам. Наприклад, винахід, як вже зазначалося, відповідає умовам патентоспроможності, якщо він
є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
По-друге, визнання за правовласником виключного права на об’єкт права
інтелектуальної власності.
По-третє, додержання прав не тільки правовласників, але й дійсних розробників (авторів, винахідників).
По-четверте, додержання балансу інтересів правовласника, з одного боку,
і суспільства – з іншого шляхом обмеження монополії на об’єкт права, наприклад, встановленням розумного строку дії охоронного документа.
По-п’яте, дотримання публічного порядку, принципів гуманності та моралі. Звісно, цей принцип має більшу приналежність до об’єктів авторського
і суміжного права, комерційних позначень.
2. Охорона прав на об’єкти промислової власності
Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.
Патент – це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, інший об’єкт групи «промислова власність», що відповідає умовам патентоспроможності й підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.
Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
Для кожного об’єкта інтелектуальної власності існують свої критерії охороноздатності, визначені у відповідних законах України.
Для оформлення прав на винаходи, корисні моделі й промислові зразки, необхідно подати належним чином оформлену заявку до Державної служби
інтелектуальної власності (далі – Установа). Для цього заявка надсилається на адресу Державного підприємства
«Український
інститут промислової

96 власності», підлеглого Установі, де проходить експертизу. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту, Установа здійснює державну реєстрацію патенту, для чого вносить до реєстру відповідні дані. Видача патенту здійснюється Установою в місячний термін після реєстрації патенту.
Право на подання заявки, насамперед, має автор. У встановлених законом випадках це право має роботодавець.
В Україні діють два види патентів на винахід: патент із терміном дії 20 років, що видається після проведення експертизи по суті, й деклараційний патент – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.
Терміни дії патенту прийнято відраховувати від дати подання заявки до
Установи. Якщо заявка спочатку була подана в одній із країн Паризького
Союзу, згодом в Україні, то дія патенту відраховується від дати раніше поданої заявки, що називається конвенційним пріоритетом.
Основні характеристики правової охорони, що діє в Україні, об’єктів
інтелектуальної власності наведені в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Характеристика охорони прав на об’єкти промислової власності

Об’єкти
промислової
власності
Об’єкти правової охорони
Критерії
охороноздатності
Охорон-
ні доку-
менти
Терміни
правової
охорони,
роки
Винахід продукт; процес; нове застосування відомого продукту чи процесу
- новизна;
- винахідницький рівень:
- промислова придатність патент
20
Корисна модель форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
- новизна;
- промислова придатність. патент
10
Промисло- вий зразок результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання
- новизна патент
10+5
Торговельна марка (знак для товарів і послуг) будь-яке позначення (слова, літери, цифри тощо), або будь-яка комбінація позначень
- відповідність публічному порядку, принципам гуманності та моралі свідоцтво
10+10
Географічне зазначення назва географічного місця, яка вживається для позначення товару
- правдивість свідоцтво Безстроково
Топографії
інтегральних мікросхем поєднання мікросхем
- оригінальність свідоцтво
10
Породи тварин нові породи тварин
- новизна, відмінність, однорідність патент
30
Сорти рослин нові сорти рослин
- новизна, відмінність, однорідність патент
30-35

97
Звернімо увагу на те, що дія охоронного документа на об’єкт промислової власності може достроково припинятися цілком чи частково на основі таких підстав:
- за заявою власника патенту;
- через невчасну сплату річного збору за підтримання дії охоронного документа.
Охорона прав на об’єкти промислової власності регламентується законами України: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», а також низкою підзаконних актів: положень, правил, інструкцій.

3. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
Як вже зазначалося, до нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності відносять: сорти рослин та породи тварин, раціоналізаторські пропозиції, комерційну таємницю.
Права на сорти рослин охороняються Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» (2001 p.). При цьому охоронним документом, що закріплює права суб’єктів права на сорт рослин, є патент.
Урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу вищої виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення експертного органа за результатами експертизи на патентоспроможність сорту, здійснює державну реєстрацію сорту, вносячи його до Державного реєстру сортів України. Після реєстрації сорту Урядовий орган протягом одного місяця видає авторові
(авторам) свідоцтво про авторство на сорт, а заявникові – патент.
Термін дії патенту становить 25 років від дати надходження заявки. Для сортів деревних, чагарникових культур – 30 років.
Права на топографії інтегральних мікросхем охороняються Законом
України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (1997 p.).
Охоронним документом, що підтверджує реєстрацію Установою топографії
інтегральних мікросхем і засвідчує право власності на цю топографію, є свідоцтво. Реєстрація здійснюється шляхом занесення Установою топографії до
Державного реєстру України топографій інтегральних мікросхем. Свідоцтво діє протягом 10 років від дати подачі заявки в Установу чи від дати першого використання топографії.
Комерційна таємниця виконує важливу функцію в забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг. Тому правовласник, безумовно, має право на захист її від неправомірного використання. Але, незважаючи на високу і безупинно зростаючу значимість цього об’єкта інтелектуальної власності, відсутня його пряма правова охорона. На цей час немає закону
України про охорону комерційної таємниці. Основною перешкодою для розроблення закону є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації. З цієї причини охоронних документів на неї не видають. До того ж виявити неправомірне використання такої
інформації майже неможливо, установити порушення і порушника дуже

98 складно.
Частково правова охорона комерційної таємниці може бути здійснена в рамках законів України «Про інформацію» і «Про науково-технічну
інформацію» у частині, що стосується нерозкритої інформації. Однак варто мати на увазі, що нерозкрита інформація може бути об’єктом правової охорони доти, поки вона зберігає свою конфіденційність. Більш надійним способом охорони такої інформації може бути застосування заходів, що гарантують збереження її конфіденційності. Умови конфіденційності, зокрема, можуть охоронятися договором.
Джерелом права щодо охорони раціоналізаторських пропозицій є
«Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій», затверджене Указом Президента України від
18 вересня 1992 року. Порядок оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію регламентований «Методичними рекомендаціями про порядок складання, подачі та розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію», що затверджені наказом Державного патентного відомства України від 27 квітня
1995 року. Цивільний кодекс України дає більш розширене, порівняно з попередньою редакцією, тлумачення поняття раціоналізаторської пропозиції.
Це визнана юридичною особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Для оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію автор подає заявку на неї тому підприємству, діяльності якого відповідає пропозиція. Заява реєструється в журналі реєстрації заяв на рацпропозицію за формою, затвердженою Державною службою статистики України. На підприємстві пропозиція піддається своєрідній експертизі по суті. Якщо пропозиція визнається раціоналізаторською, то вона приймається для використання. По закінченні місяця після ухвалення позитивного рішення автору видається охоронний документ – свідоцтво установленої форми. Свідоцтво підписується керівником підприємства і затверджується печаткою. Це свідоцтво закріплює за автором немайнові і майнові права. До останніх належить право на винагороду.
Що стосується таких об’єктів, як породи тварин і наукові відкриття, то на цей час ще не розроблені закони України щодо їх правової охорони.
4. Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав
Авторські і суміжні права охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Цей закон охороняє особисті (немайнові) та майнові права авторів і їхніх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права). Крім того, немайнові та майнові права власників авторського права і суміжних прав охороняються іншими законами України, а саме:
- Про інформацію (1992 р.);
- Про друковані засоби масової інформації в Україні (1992 р.);
- Про науково-технічну інформацію (1993 р.);
- Про збереження і розвиток народних художніх промислів України в ринкових умовах (1993 р.);

99
- Про телебачення і радіомовлення (1993 р.);
- Про захист інформації в автоматизованих системах (1994 р.);
- Про наукову і науково-технічну експертизу (1995 р.);
- Про інформаційні агентства (1995 р.);
- Про рекламу (1996 р.);
- Про видавничу справу (1997 р.);
- Про систему суспільного телебачення і радіомовлення в Україні (1997 р.);
- Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів (1997 р.);
- Про професійних творчих працівників і творчі союзи (1997 р.);
- Про кінематографію (1998 р.) тощо.
Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України,
Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету
Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України і нормативних актах Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП).
За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторського права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи іншим способом відтворювати твір, здійснювати звукозапис та виконання твору; виконувати перед публікою твори, зокрема, музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літературні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на носій і комп’ютерні програми; екранізувати твори і, зокрема, створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.
На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв, і де існують суво процедури для цього, оформлення прав на об’єкти авторського права не настільки формалізовано.
Виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь- яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожному примірнику твору і складається з латинської букви © в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут
інтелектуальної власності і права, 2002.
Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів авторів постійним жителям України нараховується авторська винагорода, автори для одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у порядку, обумовленому «Інструкцією про порядок обліку авторів, реєстрації творів і розподілу гонорару», що затверджено наказом УААСП від 19 лютого 1997 р. № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в Установі не реєструються. Їхні права, звичайно, охороняються договірним правом.
Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторство на оприлюднений твір у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах. Державна реєстрація здійснюється, відповідно до встановленого порядку УААСП, що

100 складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.
Після реєстрації прав автору видається свідоцтво. При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить особі, з якою автор знаходиться у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.
Охорона майнових прав авторів в Україні діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти.
Безстроково охороняється законом право авторства, право на ім’я і право протидіяти перекрученню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі й репутації автора.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» охороняє права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення.
Охорона суміжних прав здійснюється без завдання шкоди охороні творів авторським правом.
Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм і відеограм, а також організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
Оформлення суміжних прав також не вимагає виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і відеограм, а також для оповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм і відеограм чи на їхніх упаковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі, імені (найменування) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад: ® Apreleska Sound Production, 1995.
Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково.
Майнові права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення охороняються протягом 50 років. Термін охорони починається з 1 січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опублікування, перша передача).
5. Набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном
Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий в
Україні, має силу виключно на території України. Якщо заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн.
Для того, щоб полегшити одержання правової охорони об’єктів промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах у 1883 p. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності й створили Міжнародний Союз з охорони промислової

101 власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад 130 країн. Конвенція встановлює положення, що належать до винаходів, торговельних марок, промислових зразків, фірмових найменувань, найменувань місць походження і вказівок походження, а також до несумлінної конкуренції. Після підписання у
1883 p. Паризька конвенція час від часу переглядалася. Кожна з конференцій з перегляду, починаючи з Брюссельської конференції у 1900 p., закінчувалася прийняттям Акту перегляду Паризької конвенції.
Будь-який громадянин України має право запатентувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в інших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов’язаний подати заявку до Державної служби інтелектуальної власності та інформувати про свій намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, заявка може бути подана у відповідний орган відповідної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію
(РСТ), міжнародна заявка також подається до
Державної служби
інтелектуальної власності. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника – патентного повіреного України.
Громадяни України також мають право зареєструвати торговельну марку за кордоном. При реєстрації торговельної марки за кордоном, відповідно до
Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, однією з умов є подача заявки через власне національне патентне відомство.
При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна.
Охорона авторських прав за кордоном здійснюється, відповідно до
Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 p.), до якої приєдналася Україна. В основу Бернської конвенції покладено три принципи:
1) принцип національного режиму (полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян);
2) принцип автоматичної охорони (означає, що охорона за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо);
3) принцип незалежності охорони (полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях, незалежно від наявності охорони в країнах походження твору).
Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі
Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загального відома їх виконань без згоди виконавця), права виробників фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення та розповсюдження примірників без їхнього дозволу), права організацій мовлення
(дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх програм).
Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Так, виконання охороняється за національним режимом країни-члена,

102 якщо воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми надається за національним режимом країни-члена за умови, якщо виробник фонограм є громадянином іншої країни, що домовляється; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляється, надає організації мовлення національний режим за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знаходиться в іншій країні-члені або передачу в ефір здійснено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій країні-члені Римської конвенції.
Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено
інші правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України «Про авторське право і суміжні права», то застосовуються норми міжнародного договору.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Якою є головна мета і необхідність правової охорони об’єктів права
інтелектуальної власності?
2. Які Ви знаєте принципи правової охорони об’єктів інтелектуальної власності?
3. Якими охоронними документами охороняються об’єкти
інтелектуальної власності?
4. Охарактеризуйте процедуру подання заявки на отримання охоронного документу.
5. Якими є об’єкти, критерії охороноздатності та терміни правової охорони винаходу?
6. Якими є об’єкти, критерії охороноздатності та терміни правової охорони корисних моделей?
7. Якими є об’єкти, критерії охороноздатності та терміни правової охорони промислових зразків?
8. Якими є об’єкти, критерії охороноздатності та терміни правової охорони комерційних позначень?
9. Якими є об’єкти, критерії охороноздатності та терміни правової охорони сортів рослин, порід тварин та топографій інтегральних мікросхем?
10. Перелічіть умови дострокового розірвання терміну правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.
11. Охарактеризуйте особливості правової охорони раціоналізаторських пропозицій.
12. Правова охорона комерційної таємниці.
13. Надайте характеристику правової охорони сортів рослин, порід тварин та топографій інтегральних мікросхем.
14. Надайте характеристику термінів та документів охорони об’єктів авторського і суміжних прав.
15. Необхідність, переваги і недоліки застосування охоронних знаків.
16. Охарактеризуйте систему вітчизняного законодавства у сфері охорони авторських і суміжних прав.
17. Якими є об’єктивні авторські права?

103 18. Охарактеризуйте послідовність отримання охоронного документу на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном.
19. Перелічіть принципи охорони авторських прав за кордоном?
20. Якою є роль патентних повірених в отриманні правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном?

ТЕСТИ

Блок А. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ОДИНИЧНОГО ВИБОРУ ВІДПОВІДЕЙ
(лише одна вірна відповідь)

1. У
якому
вигляді
здійснюється
правова
охорона
об’єктів
інтелектуальної власності:
а) наданні охоронного документа – патенту; б) страхування окремих видів нематеріальних активів; в) у вигляді ліцензування окремих видів діяльності підприємства; г) у наданні фізичним чи юридичним особам прав власності на ті чи інші об’єкти інтелектуальної власності.
2. Які
організації
здійснюють
охорону
об’єктів
промислової
власності:
а) служба охорони відповідного підприємства; б) патентні організації; в) громадські організації; г) адміністративні та судові організації.
3. Які
причини
існування
національної
системи
охорони
інтелектуальної власності?
а) забезпечення авторів відповідними фінансовими ресурсами внаслідок використання результатів їхньої праці, а також доведення їхньої творчості до відома суспільства; б) запобігання виникненню плагіату та монополії на інтелектуальну власність; в) уникнення правопорушень в системі інтелектуальної власності щодо майнових прав автора та підприємства, що використовує результати його творчої діяльності; г) забезпечення прав авторів на результати їх інтелектуальної діяльності та сприяння розвитку творчості й використання творчої діяльності для економічного і культурного розвитку суспільства.
4. Які з наведених принципів не відносять до принципів правової
охорони об’єктів інтелектуальної власності:
а) принцип охороноздатності; б) принцип взаємозамінюваності; в) принцип виключного права;

104 г) додержання балансу інтересів між правовласником і суспільством.
5. Патент – це:
а) техніко-юридичний документ, виданий заявнику на корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам патентоспроможності й підтверджує авторство; б) право автора на власність винаходу, що може продаватись відповідним юридичним чи фізичним особам в установленому законом порядку; в) техніко-економічна характеристика об’єкта інтелектуальної власності, що засвідчує основні особливості експлуатації та утилізації такого об’єкта; г) документ, що видається підприємству, котрий вперше використовує технологію виробництва продукції та отримує від цього прибуток.
6. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо є:
а) унікальним, неприбутковим, наукомістким; б) новим, має винахідницький рівень, промислово придатним; в) удосконаленим, забезпечує безвідходне виробництво, приносить фінансову вигоду на підприємстві; г) економним, матеріаломістким та забезпечує соціальну корисність суспільству.
7. Яка установа здійснює видачу патентів в Україні:
а) Державний департамент інтелектуальної власності; б) Державний департамент промислової власності; в) Український інститут промислової власності; г) Кабінет Міністрів України.
8. Який термін дії патентів на винаходи в Україні:
а) 1 рік ; б) 20 років; в) 3 роки; г) 10 років.
9. До якого року діятиме патент, якщо автор подав Заявку на
реєстрацію винаходу в Німеччині у 2005 році, однак в Україну повернувся
у 2009 та здійснив повторну реєстрацію винаходу:
а) 2010; б) 2029; в) 2025; г) 2009.
10. Який термін дії географічного зазначення:
а) 1 рік; б) 20 років; в) 10 років; г) безстроково.

105
11. Які об’єкти інтелектуальної власності мають термін правової
охорони тривалість життя автора та 70 років після його смерті:
а) винаходи; б) об’єкти авторського права; в) об’єкти, суміжні з авторським правом; г) корисні моделі.
12. У якому порядку здійснюється отримання охоронного документа
на винахід:
а) 1. Подача заяви. 2. Встановлення дати подання. 3. Здійснення формальної експертизи. 4. Державна реєстрація. 5. Кваліфікаційна експертиза; б) 1. Встановлення дати подання. 2. Здійснення формальної експертизи. 3.
Кваліфікаційна експертиза. 4. Подача заяви. 5. Державна реєстрація; в) 1. Кваліфікаційна експертиза. 2. Подача заяви. 3. Встановлення дати подання. 4. Здійснення формальної експертизи. 5. Державна реєстрація; г) 1. Подача заяви.; 2. Встановлення дати подання. 3. Здійснення формальної експертизи. 4. Кваліфікаційна експертиза. 5. Державна реєстрація.
13. У якому випадку може бути припинена дія охоронного документа:
а) у випадку смерті автора винаходу; б) через невчасну сплату річного збору за підтримання дії охоронного документа; в) у випадку, коли набутий патент був переданий іншій фізичній чи юридичній особі; г) охоронний документ має безстрокову дію.
14. Який охоронний документ видається заявникові на сорт рослин:
а) свідоцтво про право власності; б) ліцензія; в) патент; г) свідоцтво про право авторства.
15. Яким документом охороняється комерційна таємниця:
а) договором про нерозголошення; б) не існує охоронних документів, які б її охороняли; в) патент; г) свідоцтво.
16. Яке позначення є знаком охорони авторського права:
а) ®; б) ™; в) ©; г) не існує таких позначень.
17. Яким чином відзначається публічне використання літературно-
художніх і музичних творів авторів, зареєстрованих в УААСП:

106 а) державними преміями та нагородами; б) авторською винагородою; в) грамотами та подяками; г) не відзначається жодним чином.
18. Який термін дії охорони майнових прав виробника фонограми,
створеної у листопаді 1995 року:
а) до 1 листопада 2045 року; б) до 10 листопада 2015 року; в) до 1 січня 2050 року; г) до 10 листопада 2046 року.
19. Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно
до:
а) Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів; б) Римської конвенції; в) Паризької конвенції; г) Статуту королеви Анни.
20. Які принципи належать до принципів Бернської конвенції про
охорону літературних і художніх творів:
а) принцип охороноздатності, патентоздатності, новизни; б) принцип національного режиму, новизни, прибутковості; в) принцип незалежності охорони, вільного доступу; г) принцип національного режиму, автоматичної охорони, незалежності охорони.

Блок Б. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ МНОЖИННОГО ВИБОРУ ВІДПОВІДЕЙ
(дві правильних відповіді)
21. Оберіть дві основні причини існування національної системи
охорони інтелектуальної власності:
а) безпечна комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності; б) ефективний захист прав авторів; в) забезпечення прав авторів; г) сприяння розвитку творчості.
22. Якими є найбільш важливі принципи правової охорони об’єктів
інтелектуальної власності:
а) дотримання балансу інтересів правовласників та суспільства; б) позитивного ефекту від створення об’єктів інтелектуальної власності; в) відсутності проявів порушення прав власників; г) виключного права.
23. На які з наведених об’єктів інтелектуальної власності охоронним
документом є патент:

107 а) торгова марка; б) промисловий зразок; в) комп’ютерна програма; г) сорт рослин.
24. На які з наведених об’єктів інтелектуальної власності охоронним
документом є свідоцтво:
а) комерційна таємниця; б) виконання; в) корисна модель; г) знак для товарів послуг.
25. На які з наведених об’єктів інтелектуальної власності не
видаються державні охоронні документи:
а) комерційна таємниця; б) виконання; в) корисна модель; г) раціоналізаторська пропозиція.
26. Оберіть критерії охороноздатності винаходу:
а) промислова придатність; б) винахідницький рівень; в) наявність патенту; г) раціоналізаторський рівень.
27. Оберіть критерії охороноздатності корисної моделі:
а) винахідницький рівень; б) наявність патенту; в) новизна; г) промислова придатність.
28. Які з наведених об’єктів інтелектуальної власності охороняються
більше 10 років:
а) знак для товарів і послуг; б) корисна модель; в) компонування мікросхем; г) промисловий зразок.
29. З якого і по який термін діє пантент на винахід:
а) отримання патенту; б) подання заяви до Укрпатенту; в) в момент закінчення 20 років; г) 1 січня, що наступає після закінчення 20 років.
30. На які об’єкти інтелектуальної власності діють охоронні знаки:
а) комерційні позначення;

108 б) художні твори; в) промисловий зразок; г) виконання.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності – отримання автором (творцем чи правовласником) об’єкта інтелектуальної власності або
іншою визнаною законом особою від держави виключні права на створений об’єкт інтелектуальної власності на визначений період часу.
Патент – це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, інший об’єкт групи «промислова власність», що відповідає умовам патентоспроможності та підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.
Свідоцтво – це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на об’єкти авторського права і суміжних прав, комерційні позначення, що відповідає умовам патентоспроможності й підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Задача 1. Оцінити доцільність створення підприємством корисної моделі, якщо термін створення становитиме 1 рік; термін від подання заявки на патентування до отримання патенту – ще 1 рік, а витрати на створення об’єкта такі:
- заробітна плата – 150 тис. грн на місяць;
- нарахування на заробітну плату – 36%;
- матеріальні витрати – 100 тис. грн на місяць;
- інші операційні витрати – 20 тис. грн на місяць.
Економічний термін служби корисної моделі менший за юридичний на 2 роки.
Підприємство використовуватиме корисну модель у власному виробництві. За рахунок цього собівартість продукції зменшиться на 10%.
Базова собівартість – 90 грн (без ПДВ), ціна – 120 грн за одиницю продукції.
Щорічний обсяг реалізації продукції – 35000 од.
Задача 2. Яким є загальний економічний ефект для підприємства від:
1) створення винаходу, якщо його використання дозволить підприємству підвищити якість продукції та збільшити за рахунок цього обсяги її реалізації на 25%, а також знизити собівартість продукції на 15%. Базові обсяги реалізації становили 1 млн одиниць при ціні 250 грн та собівартості 200 грн (з ПДВ);
2) створення промислового зразка, що дозволить забезпечити виробництво і збут нової продукції в обсягах 200 тис. одиниць щорічно при ціні
5000 грн та собівартості 4500 грн (з ПДВ);
3) розробки та отримання свідоцтва на знак для товарів та послуг, що дозволить укласти нові контракти на експорт продукції на загальну суму 50 млн

109 грн щорічно з рентабельністю доходу 14%.
Витрати на створення об’єктів інтелектуальної власності становили: винаходу – 250 млн грн, промислового зразка – 100 млн грн, знаку для товарів і послуг – 50 млн грн.
Очікується, що економічний термін використання об’єктів
інтелектуальної власності буде вдвічі коротший за юридичний.
Фактор часу не враховувати.
Задача 3. Оцінити економічну ефективність придбання підприємством права на об’єкт інтелектуальної власності, якщо роялті становить 5% від доходу; обсяг щорічного доходу від використання у виробничому процесі об’єкта інтелектуальної власності – 10 млн грн при операційних витратах 8 млн грн (у т. ч. 6 млн грн з ПДВ). Підприємство на загальній системі оподаткування.

Задача 4. Розрахувати, що вигідніше підприємству:
1) придбати об’єкт інтелектуальної вартості за ліцензійною угодою
(паушальний платіж – 20 млн грн), використання якого дозволить збільшити обсяги виробництва і збуту продукції на 10 млн грн на рік протягом 5 років;
2) створити об’єкт інтелектуальної власності (витрати складуть 25 млн грн, а ставка річних амортизаційних відрахувань – 10%), використання якого дозволить збільшити обсяги виробництва і збуту продукції на 10 млн грн на рік протягом 5 років.
Середній показник рентабельності доходу становить 10%.
Задача 5. Чи доцільно підприємству створити об’єкт інтелектуальної власності, якщо витрати становлять 2,5 млн грн, а очікуваний приріст доходу –
1 млн грн щорічно при операційних витратах 700 тис. грн (в т. ч. ПДВ – 450 тис. грн), у т.ч. амортизація новоствореного об’єкта інтелектуальної власності –
200 тис. грн. Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій – 0,18.
Задача 6. Обґрунтувати, чи є доцільним для підприємства створення винаходу, якщо витрати на його створення складуть 750 тис. грн, а очікується, що використання винаходу дозволить збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції протягом 5-ти років на 40% при її рентабельності в 10%.
Базові обсяги реалізації становили 4 млн грн. При розрахунках фактор часу не враховувати.
Задача 7. Визначити, що є більш перспективним для підприємства створення винаходу чи розробка корисної моделі, якщо витрати на обидва об’єкти інтелектуальної власності є однаковими та очікується таке:
1) додатковий дохід підприємства від використання у власному виробництві винаходу становитиме 100 млн. грн на рік при загальних операційних витратах 60 млн грн;
2) додатковий дохід підприємства від використання корисної моделі становитиме 150 млн. грн на рік при загальних операційних витратах 90 млн грн.

110
При розрахунках врахувати, що підприємство використовуватиме винахід
і корисну модель протягом законодавчо передбаченого терміну. Фактор часу
(дисконтування) не враховувати.

Задача 8. Обґрунтувати доцільність інвестицій підприємства (в розмірі 5 млн грн) у створення корисної моделі, якщо щорічний додатковий дохід становитиме 5 млн грн, рентабельність продукції – 40%, рентабельність доходу
– 10%, сума річних амортизаційних відрахувань – 100 тис. грн.

Задача 9 (з використанням ПЕОМ). З використанням прикладного програмного забезпечення Microsoft Excel розрахувати термін окупності витрат та зробити висновок чи доцільно підприємству працювати над створенням корисної моделі, якщо інвестиції складуть 10 млн грн та очікується, що в першому році використання цього об’єкта інтелектуальної власності у власному виробництві підприємство збільшить обсяги доходу на 5 млн грн при загальних додаткових операційних витратах (без ПДВ) в розмірі 2 млн грн. В подальшому обсяги додаткового доходу щорічно збільшуватимуться на 10%, а витрат – на 5%.
Врахувати коефіцієнт дисконтування у розмірі 10% річних.
Результати розрахунків оформити у вигляді табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Приклад розрахунку чистої теперішньої вартості прибутку підприємства
від використання об’єкта інтелектуальної власності
(тис. грн.)
Показники
Роки
1 2
… n
Дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)


Непрямі податки


Чистий дохід


Операційні витрати


Прибуток до оподаткування


Податок на прибуток


Чистий прибуток


Коефіцієнт дисконтування


Чиста теперішня вартість прибутку (наростаючим підсумком)


Завдання 10 (з використання ПЕОМ). З використанням прикладного програмного забезпечення Microsoft Excel на основі інформації, наведеної у табл. 5.3, виявити залежність між інвестиціями підприємства у набуття права власності на об’єкти інтелектуальної власності та обсягами доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг).
Зробити прогноз доходу підприємства на 2014 р., якщо приріст інвестицій у набуття права на об’єкти інтелектуальної власності становитиме 15%.



111
Таблиця 5.3
Обсяги інвестицій підприємства у набуття права власності на об’єкти
інтелектуальної власності та обсяги доходу від реалізації продукції
(млн. грн.)
Показники
Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Інвестиції
11,5 12,5 15,0 16,8 18,2 19,0 21,5
Дохід
150,5 180,4 196,5 210,8 235,5 255,5 300,0
ЛІТЕРАТУРА

1. Україна. Верховна Рада України. Цивільний кодекс України. Книга IV
[Інтернет-ресурс
Верховної
Ради
України].

Режим доступу
: http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Україна. Верховна Рада України. Закон. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. – 15.12.1993 № 3689-XII [Інтернет-ресурс Верховної Ради
України]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. Україна. Верховна Рада України. Закон. Про охорону прав на промислові зразки. – 15.12.1993 № 3688-XII [Інтернет-ресурс Верховної Ради
України]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Україна. Верховна Рада України. Закон. Про охорону прав на сорти рослин. – 21.04.1993 № 3116-XII [Інтернет-ресурс Верховної Ради України]. –
Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
5. Україна. Верховна Рада України. Закон. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем. – 5.11.1997 N 621/97-ВР [Інтернет-ресурс
Верховної Ради України]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право. [2-е вид., стереотип.] / В. М. Антонов. – К. : КНТ, 2006. – 520 с.
7. Бондаренко С. В. Авторське право та суміжні права : навч. посіб. / С. В.
Бондаренко. – К. : Ін-т інтел. власн. і права, 2008. – 288 с.
8. Нестуля Т. В. Правові засади захисту від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності:
Практика застосування органами
Антимонопольного комітету
України законодавства про захист від недобросовісної конкуренції : навч. посіб. / Т. В. Нестуля. – К. : Ін-т інтел. власн. і права, 2007. – 164 с.
9. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С. О. Довгий, В. О.
Жаров, В. О. Зайчук [та ін.]. – К. : Форум, 2002. – 319 с.
10. Потєхіна В. О. Інтелектуальна власність : навч. посіб. / В. О. Потєхіна.
– К. : ЦУЛ, 2008. – 414 с.
11. Право інтелектуальної власності ; за ред. Підопригори П. А.,
Святоцького О. Д. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 670 с.
12. Право
інтелектуальної власності
Європейського
Союзу та законодавство України ; за ред. Ю. М. Капіци [та ін.]. – К. : Видавничий Дім
“Слово”, 2006. – 1104 с.
13. Цибульов П. М. Управління інтелектуальною власністю : навч. підруч.
– К. : Держ. Ін-т інтел. власн., 2009. – 312 с.

112


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал