Навчальний посібник Харків «Факт» 2005 3 ббк 65. 9(2)248 б 39




Pdf просмотр
Сторінка1/31
Дата конвертації05.02.2017
Розмір2.94 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«Харківський політехнічний інститут»
Кафедра Охорона праці та навколишнього середовища»
Березуцький В.В.
Васьковець Л.А.
Вершиніна Н.П.
Горбенко В.В.
Лісогор О.С.
Райко В.Ф.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Навчальний посібник
Харків
«Факт»
2005

3
ББК 65.9(2)248
Б
39
УДК 658.382.3
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист № 14/18.2-1338 від 09.06.05)
Рецензенти:
Селіванов С. Є., завідувач кафедри «БЖД» Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, д-р техн. наук, проф.;
Єрмакович І. І., завідувач лабораторії інституту терапії АМН України, ст. наук. співроб., д-р мед. наук.
Автори:
Березуцький ВВ, Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П., Горбенко ВВ, Лісо-
гор ОС, Райко В.Ф.
За редакцією проф. ВВ. Березуцького
Б 39
Безпека життєдіяльності Навчальний посібник / Березуцький ВВ,
Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін.; За ред. проф. ВВ. Березуцько- го. — Х Факт, 2005. — 384 с У навчальному посібнику розглянуті теоретичні питання безпеки життєдіяльності. Наведені історія становлення наукового напрямку Безпека життєдіяльності й основні поняття, розглянуті ризик і засоби його аналізу, безпека життєдіяльності при надзвичайних ситуаціях, висвітлені оцінка психологічних властивостей людини та аналіз системи «людина–техніка–середовище», питання нормативно-правової основи й системи управління щодо безпеки життєдіяль- ності.
Посібник відповідає навчальній програмі з курсу Безпека життєдіяльності. Буде корисним для інженерно-технічних фахівців у вирішенні питань, пов’язаних із безпекою життєдіяльності.
ББК 65.9(2)248
ISBN 966-637-402-1
© В. В.Березуцький, Л. А. Васьковець,
© Н. П. Вершиніна та ін., 2005
© ТОВ Навчальний друк, 2005
© Видавництво Факт, оригінал-макет,
художнє оформлення, 2005
ЗМІСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 1. Мета та завдання курсу БЖД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 1.1. Історія розвитку безпеки життєдіяльності людини . . . . . . . . . 17 1.2. Етапи розвитку наукового напрямку
« Безпека життєдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 1.3. Сучасний стан безпеки життєдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 2. Основні небезпеки ХХІ сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 2.1. Старіння та збереження життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 2.1.1. Тривалість життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 2.1.2. Старіння біологічне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 2.1.3. Психологічний і соціальний вплив на старіння . . . . . . . . 33 2.1.4. Вітаукт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 2.1.5. Збереження енергії життя. Макробіотика . . . . . . . . . . . . 38 2.1.6. Вирішення проблеми старіння у сучасності . . . . . . . . . . . 40 2.2. Алкоголь та наслідки його дії на людину . . . . . . . . . . . . . . . . 44 2.2.1. Шкідливість алкоголю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 2.2.2. Із чого починається пияцтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 2.2.3. Стадії і форми сп’яніння й алкоголізму . . . . . . . . . . . . . . 51 2.2.4. Вплив алкоголю на нервову систему. Вміст алкоголю в крові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 2.2.5. Алкоголізм незвичка, а хвороба . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 2.2.6. Алкоголь і материнство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 2.2.7. Алкоголь — руйнівник організму, що росте . . . . . . . . . . 58 2.2.8. Алкоголізмі суспільство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 2.3. Наркоманія і її шкода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 2.3.1. Способи вживання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 2.3.2. Поширення в організмі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 2.3.3. Виведення наркотиків з організму . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 2.3.4. Біологічні характеристики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 2.3.5. Вплив психологічних характеристик людини на вживання наркотиків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 2.3.6. Соціальні фактори і фактори оточення . . . . . . . . . . . . . . 71 2.3.7. Толерантність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 2.3.8. Поведінкова фармакологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 2.3.9. Заохочення і покарання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 2.3.10. Наркотична залежність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 2.3.11. Розпізнавання наркотику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 2.3.12. Приклад суперечності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 2.3.13. Дія найрозповсюдженіших наркотиків на організм людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 2.4. Чума ХХ сторіччя — ВІЛ СНІД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 2.4.1. Дія вірусу імунодефіциту в організмі людини . . . . . . . . . 93 2.4.2. Руйнівна сила ВІЛ СНІДу в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 2.4.3. Боротьба міжнародних організацій з епідемією ВІЛ СНІДу в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 2.5. Епідемія туберкульозу в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

4 5
2.6. Тероризм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 2.6.1. Причини виникнення та розвиток терористичних організацій у минулому . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 2.6.2. Терористичні організації сучасності нова методика та організаційні структури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 2.6.3. Державний тероризм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 2.6.4. Спецтероризм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 2.6.5. Діяльність терористичних організацій в СНД . . . . . . . . 126 2.6.6. Чеченський тероризм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 2.6.7. Методи боротьби з тероризмом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 3. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . 147 3.1. Безпека життєдіяльності — ризик-орієнтований підхід . . . . 147 3.1.1. Основні поняття та визначення убезпеці життєдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147 3.1.2. Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків . . . . . . . . . 149 3.1.3. Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків . . . . . . . . . . 149 3.1.4. Індивідуальний та соціальний ризики . . . . . . . . . . . . . . 150 3.1.5. Прийнятний рівень ризику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152 3.1.6. Управління ризиком . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 3.1.7. Методика вивчення ризику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 3.2. Об’єкти підвищеної небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 3.2.1. Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 3.2.2. Ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177 3.2.3. Облік об’єктів підвищеної небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . 180 3.2.4. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181 3.2.5. Проведення експертизи декларації безпеки . . . . . . . . . . 183 3.2.6. Функціонування системи аналізуй управління ризиками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184 4. Система «людина–техніка–середовище» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215 4.1. Людина в системі «людина–техніка–середовище» . . . . . . . . 215 4.2. Послідовний аналіз системи «людина–техніка–
середовище» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249 4.2.1. Методичні засади визначення небезпечності об’єктів та процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249 4.2.2. Аналіз видів, наслідків та критичності відмов елементів системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253 5. Психологія та безпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275 5.1. Психологічні причини небезпечної поведінки людей . . . . . . 275 5.2. Особистість та її безпека. Теорії травматизму . . . . . . . . . . . . 276 5.3. Індивідуальні якості і безпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 278 5.3.1. Психофізіологічні якості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 278 5.3.2. Соціальні якості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280 5.3.3. Виробничі якості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281 5.4. Психофізіологічний стан особистості та безпека . . . . . . . . . . 282 5.4.1. Монотонія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 283 5.4.2. Стрес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 283 5.4.3. Алкогольне сп’яніння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285 5.4.4. Пережита небезпека чи травматичний невроз . . . . . . 285 5.4.5. Стан тривоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285 5.5. Діяльність та її безпека. Соціально-психологічні складові діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 286 5.6. Мотиви і безпека діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 288 5.7. Підвищення безпеки праці з урахуванням людського фактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 289 5.7.1. Професійна орієнтація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 290 5.7.2. Професійний добір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 290 5.8. Створення психологічного настрою на безпеку . . . . . . . . . . . 291 5.8.1. Стимуляція безпечної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291 5.8.2. Навчання безпечної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 292 6. Основи медичних знань. Організація і способи першої медичної допомоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 293 6.1. Основи медичних знань при наданні допомоги постраждалому при пораненні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 293 6.2. Надання першої допомоги при переломах, опіках, ураженні електричним струмом, при укусі змії або тварин, утопленні, транспортних подіях та аваріях . . . . 305 6.3. Надання долікарської допомоги при отруєннях препаратами побутової хімії, харчовими продуктами, грибами, технічними рідинами, алкоголем, нікотином, лікарськими засобами та чадним газом . . . . . . . . . . . . . . . . . 313 7. Безпека життєдіяльності при надзвичайних ситуаціях . . . . . . . . 317 7.1. Класифікація надзвичайних ситуацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . 319 7.1.1. Класифікація НС за масштабами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 320 7.1.2. Класифікація НС за характером джерела . . . . . . . . . . . . 326 7.2. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . 342 7.3. Критерії екстремального забруднення навколишнього природного середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 343 7.4. Гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних факторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 345 7.5. Надзвичайні екологічні ситуації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 347 7.6. Спостереження і контроль за забрудненням навколишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 348 7.7. Надзвичайні ситуації воєнного часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 350 8. Управління безпекою життєдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 353 8.1. Історична довідка з правового регулювання БЖД . . . . . . . . . . . . . .354 8.2. Категорування нормативно-правової бази . . . . . . . . . . . . . . . 354 8.3. Основні закони, правила та інші документи з БЖД . . . . . . . . 356 8.4. Концепція розвитку БЖДЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 368 8.5. Рівні управління БЖД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 370 8.6. Культура. Декларація про безпеку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 372 8.7. Індикатори сталого розвитку. Індекс людського розвитку . . . Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 381

6 7
ПЕРЕДМОВА
За останні десять років можна спостерігати формування такого наукового напрямку, як безпека життєдіяльності людини. Об’єктом дослідження цього напрямку є життєвий процес людини, з усіма складовими, які утворює життя.
Щороку у світі нещасні випадки відбуваються з більше ніж 10 млн людей, причому понад 600 тис. із них гине. У США від нещасних випадків щороку десь близько 8 тис. людей стають інвалідами. У Німеччині кожні 13 с відбувається нещасний випадок, кожні 3 хв одна людина стає інвалідом, кожні 2,5 год відбувається нещасний випадок зі смертельним результатом. Загальний збиток народному господарству, заданими Федерального відомства з охорони праці і дослідження нещасних випадків, складає нарік більше 30 млрд марок.
Життя людини є найбільшою цінністю для держави і суспільства, що підтверджується Конституцією України. Але люди гинуть у мирний час на виробництві, у побуті, на транспорті та інших місцях. Навіть на відпочинку вони не можуть відчувати безпечність свого існування. Сьогодні щорічно на виробництві в Україні травмується близько 120 тис. людей, з яких 2,5 тис. гине, більше 10 тис. чоловік одержують професійні захворювання. За останні роки зріс побутовий травматизм, збільшилися захворювання на СНІД, туберкульоз, зросла кількість отруєнь алкоголем, набула поширення в Україні наркоманія. Наслідки Чорнобильської катастрофи досі продовжують впливати на людей. Усе це набуває підсилення на фоні економічної невирішеності щодо забезпечення гідного людини життя та розповсюдження небезпечних факторів. Екологічний стан навколишнього середовища не покращується, а це також негативно впливає на основні життєві показаники людини. Населення України щорічно зменшується, що є прямим доказом поганих життєвих умов.
Актуальність проблеми й активна роль уній людського фактора за останні роки набула важливого значення у зв’язку із цілою низкою техногенних катастроф, які все частіше виникають в Україні і світі. Вивчаючи причини нещасних випадків, можна дійти висновку, що основним джерелом багатьох із них є людський фактор. Аналіз нещасних випадків дає змогу виділити три основні причини — небезпечне поводження небезпечна ситуація травма. Перша причина постає однією з основних серед нещасних випадків або такою, що утворює небезпечну ситуацію. У свою чергу, небезпечна поведінка — це наслідок психологічного характеру людини, який може бути викликаний. Еволюцією людського суспільства, яке за останні 20–30 років зазнало значних зміну сфері психіки й інтелекту, що є результатом науково-технічного прогресу. При цьому змінилися фізіологічні показники організму людини убік погіршення, а саме — зменшилися мускульна сила і витривалість, знизилася швидкість психомоторних реакцій, знизилася гострота зору і слуху. Таким чином утворився негативний градієнт — розбіжність у високій якості техніки і технологій, з фізіологічними можливостями людського організму. З кожним роком він збільшується, і якщо це не виправити, то результат буде жахливим. Умови праці стали складнішими, а в багатьох випадках небезпечнішими для життя і здоров’я людей. Ціна помилки при виконанні виробничих операцій стала дуже високою — вона може коштувати життя. Помилка й (або) навмисні дії людини у відповідних умовах можуть призвести до аварії, техногенної катастрофи, загибелі людей. Адаптація людини до небезпек є серйозною загрозою. Ми живемо у світі потенційних небезпек і потроху звикаємо до них. Сьогодні майже кожен житель вважає себе електриком і самостійно замінює перегорілі лампи, підключає нові електроприлади тощо. Але ж електрична напруга мережі є смертельно небезпечною для людини, про що свідчить статистика. Чимало прикладів, коли робітник, виконуючи багато років одну й ту ж технологічну операцію на верстаті, починає нехтувати елементарними правилами безпеки, особливо якщо до цього в нього було все благополучно.
4. Ілюзія безкарності з’являється як наслідок уже розглянутого. Приклад цьому повна впевненість у безаварійній і безпечній роботі атомних електростанцій до аварії на Чорнобильській АЕС, свого часу впевненість у непотоплюваності «Титаніка» тощо.
Концепція щодо безпеки життєдіяльності людини на державному рівнів Україні тільки формується, атому необхідно продовжувати вивчення цих питань, використовуючи матеріали, запропоновані у цьому підручнику та в інших виданнях.
До цього видання включено матеріали, які узгоджені з дисциплінами Охорона праці, Цивільна оборона, Основи екології, Ергономіка та іншими, що викладаються у вищих технічних навчальних закладах, зважаючи на обмеженість їх у часі та їх об’єднувальну концепцію щодо забезпечення безпеки людини. Матеріалу підручнику викладено відповідно до типової програми Міністерства освіти і науки України. Автори врахували те, щодо цього підручника видано практикум, який доповнює теоретичний матеріал практичними завданнями.
Підручник написано викладачами кафедри Охорона праці та навколишнього середовища Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут, які вже багато років викладають відповідний курсу вищому навчальному закладі освіти, мають наукові, теоретичні і методичні публікації із напрямку БЖД.
Автори висловлюють щиру подяку рецензентам, фахівцям із питань безпеки життєдіяльності, провідним ученим, професорам доктору технічних наук С. Є. Селіванову — завідувачу кафедри «БЖД»
Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та доктору медичних наук І. І. Єрмакович — завідувачу лабораторії інституту терапії АМН України, а також інженерам О. О. Четвіряко- війта Н. О. Кононенко за допомогу у підготовці матеріалів до друку.
Автори будуть надзвичайно вдячні за зауваження та побажання, спрямовані на поліпшення підручника. При необхідності просимо звертатися за адресою кафедра Охорона праці та навколишнього середовища, НТУ «ХПІ», вул. Фрунзе, 21, м. Харків, 61002. E-mail: qwer@kpi.kharkov.ua, тел. 8-057-7076465.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ БЖД
Сучасна ситуація в Україні пов’язана з отриманням максимального прибутку, з монополістичним розвитком економіки, збільшенням виробництва зброї, втому числі хімічної та ядерної, марнотратним використанням ресурсів в індустріальному виробництві, яке базується на ідеї підкорення природи, необдуманому вичерпуванні її багатств, концентрації величезних мас людей у мегаполісах. В умовах загострення екологічної ситуації, соціальних та воєнних суперечностей, суттєвих зміну техногенній сфері виникає питання що чекає людство у найближчому майбутньому?
Щоб уникнути глобальних необоротних процесів, необхідна реалізація ідеї стійкого розвитку суспільства, яка ґрунтується на використанні ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, на дбайливому ставленні до людини та навколишнього середовища.
Стратегія стійкого розвитку, сформульована в концепції БЖД України, спрямована на досягнення гармонії між людьми та приро- дою.
Коли йдеться про стійкий розвиток, мається на увазі виживання людства та збереження біосфери як природної основи всього життя на Землі.
А це пов’язано з вирішенням таких завдань:
• охорона здоров’я та життя людини у звичайних та надзвичайних ситуаціях;
• охорона природного середовища від негативних антропогенних та техногенних впливів.
Ці завдання в майбутньому можна об’єднати в єдину соціально- природну систему безпеки. Основним мотивом такого згуртування є сукупність небезпек техносфери, що одночасно негативно діють як на людину, такі на біосферу. На сьогодні науковий напрямок Безпека життєдіяльності вирішує вищевказані завдання для досягнення мети — соціально-природної безпеки людини (безпеки життєдіяльності людини — БЖД).
Безпека життєдіяльності людини (БЖД) — дисципліна гуманітар- но-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєвокатегорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення конкретних небезпек та засобів захисту від них.
Мета дисципліни — вивчення наукових основ взаємодії людини з біосферою та техносферою для розширення творчих можливостей майбутніх фахівців при виборі стратегії та тактики безпечної життєдіяльності, виховання нового покоління людей з мораллю безпечної життєдіяльності.

10 11
Завдання дисципліни зводяться до ідентифікації та аналізу шкідливих та небезпечних факторів у різних сферах життя та діяльності у системі «людина–життєве середовище».
Предметом вивчення БЖД є:
• джерела та закономірності виникнення шкідливих і небезпечних факторів у біосфері та техносфері;
• анатомо-фізіологічні та психологічні реакції людини надію різноманітних факторів, утому числі шкідливих та небезпечних, в осередку проживання;
• можливості організму людини у звичайних, стресових та надзвичайних умовах;
• ризики та надійність систем «людина–життєве середовище,
«людина–машина» та ін.;
• трудова діяльність і її негативний вплив на людину.
Розробка питань, що складають суть курсу БЖД, можлива тільки на основі досягнень і суміжних наукових дисциплін, які прямо або непрямо пов’язані із завданнями забезпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності фізики, хімії, біології, математики, медицини, соціально-політичних та загальноінженерних дисциплін.
Отримані студентами знання будуть використані при вивченні дисциплін Основи екології, Основи охорони праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона та інших загальноінженерних дис- циплін.
Безпека життєдіяльності людини (БЖД) — наука про комфортну та безпечну взаємодію людини із середовищем існування.
Предметом науки про безпеку життєдіяльності людини є природні, техногенній антропогенні небезпеки, що діють у техносфері, та засоби захисту людини від них.
Завдання науки про БЖД зводяться до:
• ідентифікації небезпек;
• розробки та використання засобів захисту від небезпек;
• безперервного контролю та моніторингу засобів захисту;
• навчання робітників та населення основам захисту від небезпек розробки заходів з ліквідації наслідків проявів небезпек.
Мета БЖД як науки — збереження здоров’я та життя людини в сучасних умовах проживання, захист її від небезпек техногенного, антропогенного, природного походження та створення комфортних умов для життєдіяльності людини.
Наукою про безпеку життєдіяльності, а точніше — про безпечне життя і діяльність людини, є севітологія (сефетологія або сек’юрито- логія). Нарис подано схему складових цієї науки, до якої ввійшли ергономічна безпека (ергобезпека), психологічна безпека (пси- хобезпека), фізіологічна безпека (фізіобезпека), соціальна безпека
(соціобезпека), екологічна безпека (екобезпека), національна безпека
(нацбезпека).
СЕВІТОЛОГІЯ
СЕВІТОЛОГІЯ
ПСИХОБЕЗПЕКА
ФІЗІОБЕЗПЕКА
СОЦІОБЕЗПЕКА
ЕКОБЕЗПЕКА
ЕРГОБЕЗПЕКА
НАЦБЕЗПЕКА
Рис. 1.1. Схема будови севітології як науки
Базовими науками цього напрямку є біотехногуманітарні науки, які подано нарис. Як зазначив на міжнародної конференції БЖДЛ–2004 доктор технічних наук, професор О. І. Запорожець, життя можна прожити тільки в безпеці. Іншого способу немає. Тому необхідно пристосовуватися до певних умов існування, поступово покращуючи їх. Якщо небезпеку не можна ліквідувати, то її слід контролювати. Безпека життя людини в ієрархії людських потреб іде слідом за фізіологією.
Аналіз реальних ситуацій, подій та факторів дає змогу сформулювати ряд постулатів та аксіом про безпеку життєдіяльності. До них належать такі.
Основоположний постулат БЖД: потенційна небезпека є універсальною властивістю процеса взаємодії людини із середовищем проживання на всіх стадіях життєвого циклу.
Постулат стверджує, що всі дії людини та всі компоненти середовища проживання, перш за все технічні засоби та технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати травмуючі та шкідливі фактори. При цьому будь-яка дія людини чи її результат неминуче призводить до виникнення нових негативних факторів.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал