Навчально-методичний посібник 2-ге видання




Скачати 10.48 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка5/10
Дата конвертації08.11.2016
Розмір10.48 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
2. Творча робота (Впр. 114)
3. Вибіркове списування (Впр. 115)
Пливла (де?) поморю хвилечка (яка?) бистренька зорі (які?) веселі закотивсь (куди?) за хмару.
4. Визначення виду речень. Запис під диктовку з коментуванням
Учися, дитино, бо вчитися треба (Спонукальне, окличне)
Як жене любити нам тебе (Питальне, окличне)
Діти батька не учать. (Розповідне, неокличне)
— Які бувають речення за метою висловлювання За інтонацією?
V. Підсумок уроку
— Які члени речення становлять основу речення Що таке підмет присудок Що допомагає встановити зв’язок слів у реченні Як виділяється звертання на письмі?
VI. Домашнє завдання
Вправа 116, с. 55; вправа 122 (усно).
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 23

Тема. Підсумковий урок з теми Речення. Мовна тема Мова і мовлення. Текст. Речення Мета: систематизувати знання учнів про основні ознаки речення та його оформлення на письмі, про види речень за темою висловлювання та інтонацією, про головній другорядні члени речення розвивати вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між членами речення виховувати любов до праці.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Перевірка домашнього завдання (Впр. 116)
— Які словосполучення ви утворили Прочитайте речення, складені з утвореними словосполученнями.
III. Систематизація вивченого матеріалу
1. Фронтальна бесіда (запитаннями вправи 122)
2. Моделювання речень (Впр. 112)
3. Побудова речень, визначення головних членів, встановлення
зв’язку слів, визначення виду речення
Дятел, шкідників, довгим, дістає, дзьобом.
Довгим дзьобом дятел дістає шкідників. (Розповідне, неокличне)
Дятел (що робить?) дістає;
дістає (чим?) дзьобом;
дістає (кого?) шкідників;
дзьобом (яким?) довгим.
4. Побудова питальних речень
— Побудуйте до складеного речення кілька питальних речень.
Хто дістає довгим дзьобом шкідників?
Чим дістає дятел шкідників?
Кого довгим дзьобом дістає дятел?
Яким дзьобом дістає дятел шкідників?
IV. Тестування
Варіант 1
1. Наведи приклади слів прощання, вибачення.
2. Визнач тип тексту.
Давно це діялося. Важко жилося людям на нашій славній Україні.
Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То татари лихі налітали, то
ляхи, то турки.
а) Розповідь;
б) опис;
в) міркування.
3. Пронумеруй речення, щоб вийшов текст.
На снігу раптом побачив синичку.
Морозяного ранку Ігор йшов до школи.
Вона не ворушилася.
Навесні Ігор випустив пташку.
Хлопчик взяв пташку додому, цілу зиму доглядав її.

54
4. За метою висловлювання речення бувають:
а) розповідні, окличні;
б) розповідні, питальні, спонукальні;
в) окличні, неокличні.
5. Склади та запиши речення зі слів:
язиком, шишкар, ялиновий, насінину, дістає.
За його змістом побудуй питальне речення.
6. Підкреслив реченні головні члени.

Встанови зв’язок слів у ре-ченні.
Сріблястий туман пливе над річкою.
Варіант 2
1. Наведи приклади вітання, подяки.
2. Визнач тип тексту.
Щука може сягати досить великих розмірів. Її маса може дорівню-
вати 35 кг. Забарвлення буває різне — від сіро-бурого до сріблястого.
а) Розповідь;
б) опис;
в) міркування.
3. Пронумеруй речення, щоб вийшов текст.
А в нього було поранене крило.
Діти принесли журавлика в село.
Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля.
Вони довго лікували птаха.
І він видужав.
4. За інтонацією речення бувають:
а) розповідні, окличні;
б) розповідні, питальні, спонукальні;
в) окличні, неокличні.
5. Склади й запиши речення зі слів:
принесла, сойка, у, дзьобі, жолудь, маленький.
За його змістом побудуй питальне речення.
6. Підкреслив реченні головні члени.

Встанови зв’язок слів у реченні.
Соснова шишка упала з дерева.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Принести тлумачний словничок.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 24

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Чарівний світ осінніх рим

Мета: вчити учнів добирати риму, відчувати ритмі мелодику мовлення вчити виражати у слові власні думки та почуття, красу довкілля емоційно відгукуватися на прекрасне і створювати його самому розширити, закріпити, поглибити знання про осінь, осінні прикмети тощо.

Обладнання: виставка творів поетів, художників, письменників, композиторів на осінню тематику.

Попередня робота: розгляд та опис картин із зображенням осінніх пейзажів, ілюстрування творів, словесне малювання, складання казочок та оповідань, ознайомлення з усною народною творчістю за темою конкурс осінніх віршів.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
1. Вступне слово вчителя
Осінь пензлика взяла,
Малювати почала:
Небо сіре, дощ із хмари,
Листочки золотом горять...
А ми ручки в руки взяли,
Будем віршики складать.
Так колись і Леся починала Про довкілля віршики складала.
І Тарасик також починав...
А пізніше знаменитим став.
Ми вірші розповісти попросим:
Якою поети бачили осінь?
2. Хвилинка поезії
Діти декламують заздалегідь приготовлені улюблені осінні вірші.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель звертається до когось з учнів А тепер спробуй нам розповісти:
Якою осінь зараз бачиш ти (Відповіді учнів.)
— Чи схожі ваші відповіді на рядки поезій, які ви декламували на початку уроку Чим саме А чи хочете ви перетворитися на справжніх поетів та описати чарів- ницю-осінь римованими рядками?
ІІІ. Творча робота
1. Тренувальна вправа «Риму добирай»
За прикметами, малюнком чи ілюстрацією здійснюється колективна робота над створенням вірша про осінь на зразок:
Сонце світить тане. (гріє).
Листячко уже. (жовтіє).
Все частіше йдуть. (дощі)
На дерева та. (кущі).
Доспівають на ліщині. (горішки),
Лущить вправно білочка. (шишки).
І скрутився їжаку. (клубочок),
Наколов на колючки. (грибочок, листочок).
Вже заліг і спить ведмідь у. (барлозі),
І стоять калюжі скрізь на. (дорозі).
Скоро стане земля від снігу. (біла),
А птахи у вирій вже. (відлетіли).
2. Творча вправа «Ми — поети»
Робота організовується в групах, парах, індивідуально (відповідно до рівня творчих здібностей учнів. Для творчої роботи можна запропонувати подібні опори, аби складати вірші за римами, добирати рими до рядків. Можна використовувати і рими-опори з віршів А. Костецького, Ліни
Костенко, Т. Коломієць та інших поетів. І найлегший варіант із кількох віршів зробити один, об’єднавши певним чином рядки.
3. Поетична вітальня осені. Презентація творів учнів
— А зараз, діти, я запрошую вас у поетичну вітальню осені. Заслухаємо ваші вірші, спробуємо передати під час їх читання красу, ніжність, смуток, любов.
Діти читають та аналізують складені ними вірші про осінь, обирають найкращі з них, аргументуючи власні думки.
ІV. Домашнє завдання
— Пропоную вам, шановне поетичне братство, вдома гарно оформити свої твори, які ми зберемо водну збірку та подаруємо першокласникам. Хай ваші поезії порадують й інших дітей Хай розповідатимуть їм про вашу любов до природи, творчості, ваш розумі здібності!
V. Підсумок уроку
Складання сенкану до слова осінь.
Наприклад:
Осінь.
Чарівна, щедра.
Чарує, обдаровує, розмальовує.
Улюблена пора року для поетів, художників, композиторів.
Золота краса.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
УРОК 25

Тема. Слово. Значення слова. Слова з прямим і переносним значенням Мета: формувати в учнів вміння розрізняти пряме й переносне значення слів розвивати вміння вживати в мовленні слова в переносному значенні розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас виховувати любов дорідної мови.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Аналіз перевірної роботи
III. Актуалізація опорних знань
Загадка
Буває, що слово відоме давно,
А знає не кожен, що значить воно.
І тут у пригоді стає визначник
Скарбів наших мовних — тлумачний… (словник).
— Скажіть, а для чого існує тлумачний словник Розгадайте кросворд.
1
Л
2
Е
3
К
4
С
5
И
6
К
7
А
1. Речення, яке передає інформацію з сильним почуттям. (Окличне)
2. Головний член речення, який відповідає на питання хто? абощо
(Підмет)
3. Кілька речень, зв’язаних між собою за змістом. (Текст)
4. Головний член речення, який відповідає на питання що робить?
(Присудок)
5. Текст, в якому щось описується. (Опис)
6. Його можна дібрати до кожного тексту. (Заголовок)
7. Він починається з нового рядка виступ вправо. (Абзац)
— Яке слово утворилося у виділених клітинках (Лексика)
— Звідки ви можете дізнатись значення цього слова Скористайтесь тлумачним словником. (Лексика — сукупність слів певної мови.)
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Оголошення теми й мети уроку
Лексикологія — це наука про слово. Сьогодні ми починаємо вивчати тему Слово. Значення слова».

58
2. Проблемне запитання
— А навіщо взагалі потрібні слова (Головне призначення слів — нази-
вати предмети, ознаки, дії, явища тощо.)
— Сьогодні ми почнемо знайомитись з різними властивостями слів.
3. Пояснення нового матеріалу
Спостереження над значенням слова палати.
— Утворіть словосполучення зі словом палає.
Горобина палає
щока палає
вогонь палає
— Порівняйте значення цього слова в цих словосполученнях. В якому воно вжито так, як буває в дійсності, тобто у прямому значенні
(Вогонь палає.)
— Яку ж ознаку вогню перенесено на горобину і щоку (Вони бувають
червоного кольору, які вогонь.)
— Отже, ознаку вогню перенесено на горобину і щоку, тобто слово
палає вжито в переносному значенні Складіть речення з цими словосполученнями. Підкресліть головні члени.
4. Робота з підручником (С. 57)
1) Працюємо разом (Впр. 123).
2) Ознайомлення з теоретичним матеріалом) Робота над віршем (Впр. 124).
— Які слова вжито в переносному значенні Поясніть значення слова діброва. (Діброва — листяний лісу якому переважають дуби.)
— Поставте питання до підкреслених членів речення.
Діброви (які вони є?) голосисті;
птиця (що робить?) співа.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Загадка
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить,
Сонце вжене припікає.
Коли, діти, це буває (Восени)
2. Робота з текстом (Впр. 125)
— Прочитайте текст. До якого стилю мовлення можна віднести цей текст (До художнього)
— Поясніть значення виділених слів — пряме воно чи переносне Назвіть головні та другорядні члени другого й третього речень Що ви уявили, читаючи текст «Осінь»?
3. Самостійна робота (Впр. 126)
4. Перевірка виконання
VI. Підсумок уроку
— У якому значенні можуть вживатися слова?
Гра Впіймай слова в переносному значенні»
Сумує мати, сумує ліс, гостре слово, весела дівчина, срібне волосся, срібна тарілка, гострий ніж, співає вітер, співає хор.
VII. Домашнє завдання
Вправа 127, справило, с. 57.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 26

Тема. Слова, що мають кілька значень Мета: формувати в учнів поняття багатозначності слів в українській мові, вміння вживати в мовленні багатозначні слова збагачувати словниковий запас розвивати мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 127)
— Які порівняння ви утворили Чому щоки порівняли з маками Що таке діамант (Коштовний прозорий камінь зблиском Що порівнюється з діамантом Чому?
2. Фронтальне опитування
— В якому значенні вживаються слова (В прямому або переносному)
3. Вибірковий диктант
— Запишіть словосполучення у два стовпчики, розрізняючи, які з них вжито у прямому значенні, які — у переносному.
Кіт дрімає, ліс дрімає, виспівує струмок, берізки шепочуть, дівчата
шепочуть, золоте волосся, золота прикраса, гіркий перець, весела дів-
чина, залізна воля, каштанове листя.
4. Перевірка виконання
III. Вивчення нового матеріалу
1. Проблемне завдання
— Спробуйте пояснити значення слова коса.
(Коса — знаряддя праці гостра коса.
Коса — сплетене волосся довга коса.
Коса — вузька смуга землі піщана коса.)
— Скільки значень має слово коса?
— Який висновок можна зробити?
2. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми звернемо увагу на ще одну властивість слів — багатозначність. Спостереження за вживанням у мовленні багатозначних слів

1) Робота з підручником (Впр. 128).
2) Робота з текстом (Впр. 129).
— У яких значення вжито слово земля?
— Складіть речення зі словом земля в різних значеннях) Каліграфічна хвилинка.

Земля всіх годує.
— В якому значенні тут вжито слово земля?
4) Письмо попам яті. Вивчіть другий уривок. Запишіть його у зошит попам яті.5) Самоперевірка.

60
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота над реченням
— Підкресліть головні члени речення. Встановіть зв’язок слів.
Щедрим колосом відшуміли поза гаєм поля.
Поля (що зробили?) відшуміли;
відшуміли (де?) поза гаєм;
відшуміли (чим?) колосом;
колосом (яким?) щедрим.
2. Вживання багатозначних слів у мовленні (Впр. 130)
— Прочитайте загадку. Про що в ній йдеться (Про ключ)
— Які значення має слово ключ? (Слюсарний, журавлиний, скрипко-
вий, ключ від вхідних дверей)
— Складіть речення зі словом ключ.
— Яким є слово ключ? (Багатозначним)
3. Пояснення значень слів із контексту (Впр. 131)
— Прочитайте речення, поясніть значення виділених слів Зробіть звуко-буквений аналіз слів олівець, язик.
V. Підсумок уроку
— З якими словами ознайомились на уроці (Зі словами, які мають
кілька значень)
— Як їх можна назвати Наведіть приклади таких слів Чи можна зрозуміти значення багатозначного слова без контексту?
VI. Домашнє завдання
Вправа 132, с. 61.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 27

Тема. Слова, які звучать і пишуться однаково Мета: ознайомити учнів зі словами, які звучать і пишуться однаково (омонімами вчити розрізняти такі слова розвивати усне й писемне мовлення збагачувати словниковий запас виховувати уважність, спостереж- ливість.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання (Впр. 132).
У яких значеннях вжито слово коса?
— Наведіть приклади багатозначних слів.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Оголошення теми й мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимось із ще однією особливістю слів української мови.
2. Спостереження за омонімічними парами
— Запишіть речення під диктовку.
Пострибали жабки встав. Сірий вовк тремтіти став.
— Які слова звучать однаково Що вони означають (Став — водоймище. Став — назва дії Це різні слова (Так, але вимовляються й пишуться однаково. Такі
слова є в українській мові, але їх небагато.)
3. Проблемне запитання
— Поясніть значення слова ніс. (Висловлюються різні думки.)
— Як же нам дізнатись, що саме мається на увазі (Щоб правильно
розуміти такі слова, треба їх чітко вимовити, ввести в речення.)
— Введіть у речення слово ніс у різних значеннях.
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 61)
5. Списування (Впр. 133)
— Спишіть, поясніть значення виділених слів Складіть речення зі словом води. Використовуйте звертання.
6. Обговорення ситуації у вірші-жарті (Впр. 134)
7. Каліграфічна хвилинка
Не земля родить, а руки.
— Поясніть зміст прислів’я.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розпізнавання омонімів у вірші (Впр. 135)
(Поле — лан поле — прополює, обробляє.)
— Спишіть. Поділіть для переносу виділені слова.

62
2. Розпізнавання омонімів на слух
• У стоніжок
По сто ніжок.
Всі сто милися,
Всі стомилися.
• Я візьму маленький прут,
Пожену гусят на Прут.
Хоч купатиму не в милі,
Стануть чисті всі та милі.
• Прийшов на берег. Раптом став:
думав море, ато став.
Став дивитись, роздивлятись,
куди ж тепер йому податись.
Чи на Місяць через місяць,
чи на зорі на зорі?
3. Утворення речень з омонімами
— Складіть речення з парами слів.
За мок — замок На березі набере зі
Го ри — гори 
— Складіть речення зі словами — різними частинами мови — таким чином, щоб було зрозумілим їхнє значення.
Мати (хто?) — мати (що робити?) мила (що робила?) — мила (яка?) зашию (що зроблю?) — зашию (за що?)
V. Підсумок уроку
— З якими словами сьогодні ознайомилися Що для вас було найцікавішим?
VI. Домашнє завдання
Вправа 136, с. 62.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 28

Тема. Слова, близькі зазначенням (синоніми Мета: розширити знання учнів про слова, близькі зазначенням (синоніми формувати вміння добирати синоніми, вживати їх у мовленні збагачувати словниковий запас розвивати мовне чуття, мовлення виховувати любов до української мови.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 136)
— Прочитайте пари слів, поясніть значення кожного слова.
2. Словниковий диктант
Здоров’я, п’ятеро, ім’я, в’ють, бур’ян, м’який, п’ятниця.
Годинник, життя, знання, ванна, волосся, взуття, письменник.
Дощ, хрущ, борщ, щастя, ящірка, Батьківщина.
3. Яку орфограму мають слова кожного рядка?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Проблемна ситуація
— Прочитайте текст Іде зима (Впр. 139).
— Які недоліки ви помітили Як можна вдосконалити твір Тарасика?
(Замінити слова, які повторюються, схожими зазначенням. Оголошення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати слова, близькі зазначенням. А називаються такі слова синонімами.
3. Редагування тексту
Надворі холоднішає. Небо стає непривітним. Дедалі частіше з нього
сіє холодний дощ.
Пташкам стає важче знаходить їжу. Вони дедалі частіше зліта-
ються до нашого подвір’я. Дітям з нашого двору стало шкода пернатих
друзів. Вони стали підгодовувати пташок.
4. Виділення з тексту та добір синонімів (Впр. 137)
Зав’юга, стужа, хуртовина, завія, заметіль, завірюха, сніговиця,
віхола.
Йдуть, крокують, чимчикують, прямують, ступають.
Тікає, драпає, відступає, зникає, ушивається.
— Якщо у вас виникли труднощі з добором синонімів, що потрібно робити (Необхідно звернутися до словника синонімів.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота над словосполученнями (Впр. 140)
— Прочитайте словосполучення й скажіть, у якому значенні вони вжиті. (Вжиті в переносному значенні)
— Замініть їх синонімами.
Сонце сміється — сонце світить;
туман лягає — туман опускається;

64
ліс шепоче — ліс шумить;
сніжинки танцюють — сніжинки падають (кружляють);
струмок співає — струмок дзюрчить;
хмара проливає сльози — йде дощ.
— З однією парою словосполучень складіть речення Де використовуються словосполучення першого стовпчика (У ху-
дожніх творах)
2. Самостійна робота (Впр. 138)
— Прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова Запишіть утворений текст Підкресліть слова, в яких є букви, що позначають два звуки. (Зграя,
кущі, куща, щебетали, їли)
3. Перевірка виконання завдання
V. Підсумок уроку
— Які слова вчились добирати (Близькі зазначенням Як вони називаються (Синоніми)
— Доберіть синоніми до слів:
говорити — … (казати, повідомляти, розповідати);
будинок — … (дім, хата);
мати — … (матір, мама, неня);
дзьобати — … (клювати);
турбуватися — … (хвилюватися);
безмежний — ... (безкрайній, неозорий);
випадково — ... (несподівано, ненароком);
неначе — ... (нібито, немов).
— Отже, синонімами можуть бути майже всі частини мови.
VI. Домашнє завдання
Вправа 140(3), с. 64.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 29

Тема. Ознайомлення з фразеологізмами. Навчальне аудіювання
Мета: ознайомити учнів з окремими фразеологізмами розвивати вміння добирати синоніми збагачувати словниковий запас розвивати зв’язне мовлення виховувати зацікавленість дорідної мови.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 140 (3))
— Прочитайте складену вами розповідь за малюнками. (Читають
декілька учнів.)
2. Фронтальне опитування
— Як називаються слова, близькі зазначенням (Синоніми)
— Доберіть синоніми до слів:
батько — … (тато); варити — … (готувати);
вирішити — … (ухвалити); буква — … (літера).
III. Оголошення теми й мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо спостерігати за роллю синонімів умов- ленні, будемо вчитися вводити синоніми в речення.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Спостереження за роллю фразеологізмів (Впр. 144)
— Прочитайте словосполучення. Замініть їх одним словом-синоні- мом.
— Порівняйте, де виразніше висловлено думку. (Такі влучні вислови
називаються фразеологізмами.) Для чого потрібні фразеологізми?
2. Тренувальні вправи
— Замініть одним словом фразеологізми зарубай собі наносі (за-
пам’ятай); вище ніс (не сумуй); водити заніс (обманювати); комар носа не підточить (не здогадається).
— Складіть речення з одним з фразеологізмів.
V. Закріплення вивченого матеріалу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал