Навчально-методичний посібник 2-ге видання




Скачати 10.48 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка6/10
Дата конвертації08.11.2016
Розмір10.48 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
1. Робота над прислів’ями (Впр. 143)
2. Робота в парах. Добір синонімів (Впр. 142)
3. Перевірка виконання
VI. Навчальне аудіювання Пустуни на пароплаві»
1. Підготовка до слухання тексту
— Хто вас найбільше тішить у зоопарку Чому Сьогодні ви дізнаєтесь, що може статися, коли дві мавпочки з’являться на пароплаві. Розповів про таку подію Микола Трублаїні в оповіданні Пустуни на пароплаві».
2. Словника робота
Щогла — палиця на палубі корабля, до якої кріплять вітрила.

66
3. Слухання тексту
Наш пароплав ішов теплими південними морями.
Якось ми зупинилися біля берегів Африки. До нас на човні підплив негр. Він продав морякам двох мавпочок.
Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки. Їх узяли на мотузочки й потягли на пароплав. Звірята впиралися, вищали, мотали головами, дригали лапками, махали хвостами — не хотіли залишати негра. Тоді сивий боцман схопив їх руками і забрав на палубу.
Пароплав рушив у дальшу путь.
Мавпочки швидко звикли до нового місця. Незабаром вони стали улюбленцями команди. Моряки назвали їх Яшкою і Машкою.
Яшка любив чіплятися хвостом за перекладини і, звисаючи головою вниз, розгойдувався, ніби вправний фізкультурник.
Машка разу раз під час сніданку плигала на стіл, хапала грудку цукруй миттю зникала.
Наш боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду.
Якось, виходячи з каюти, він не причинив дверей. Зацікавлена
Машка засунула мордочку в щілину. Потім ускочила в каюту й почала господарювати там. Вона плигала по ліжку й зазирала до шухляди у шафочці і в столі.
Коли боцман повернувся, перед самісіньким його носом на палубу виплигнула Машка. У зубах вона тримала коробку шоколаду.
Боцман погнався за мавпою. Звіреня легко, мов пташка, метнулося по пароплаву. Матроси з голосним сміхом і свистом поспішили боцману на допомогу. Проворна Машка не давалася до рук. Вона плигала, ховалася, стрибала. Галасі метушня знялися на палубі. Розохочені несподіваною розвагою матроси не шкодували ніг Половину шоколаду тому, хто відбере коробку, — крикнув боцман, наздоганяючи хвостатого злочинця.
Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулася на щоглу. Радісно боцман схопив коробку й одкрив її. Матроси заглянули туди й зареготали. Коробка була порожня. Машка ж сиділа на щоглі, доїдаючи шоколаді пищала від задоволення. (264 слова)
М. Трублаїні
4. Перевірка розуміння прослуханого за запитаннями
1) В яких морях ходив пароплава) Великих морях;
б) північних морях;
в) теплих південних морях) Кого моряки пароплава купили у негра?
а) Крокодилів б) мавпочок в) бегемотів) Які за розміром були мавпочки?
а) Завбільшки як кішки;
б) як великі собаки;
в) як маленькі кролики) Чим любила ласувати Машка?
а) Бананами б) цукром в) тістечками) Чому боцман погрався за Машкою?
а) Вона його дратувала та ображала;
б) Машка забрала у боцмана коробку шоколаду;
в) боцман хотів пригостити Сашку цукром) Чим образила Машка боцмана?
а) Вона занесла коробку на щоглу;
б) Машка з’їла увесь шоколад;
в) мавпочка викинула коробку із шоколадом у море.
VII. Підсумок уроку
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 30

Тема. Слова, протилежні зазначенням (антоніми Мета: розширювати знання учнів про слова, протилежні зазначенням (антоніми формувати вміння користуватися антонімами у мовленні для контрастного зіставлення явищ, предметів, ознак, дій збагачувати словниковий запас розвивати пам’ять, мовлення виховувати працьо- витість.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 145)
— Прочитайте тлумачення поданих фразеологізмів Складіть речення з одним з них.
2. Фронтальне опитування
— Що таке синоніми Для чого використовуються в мовленні фразеологізми?
3. Запис під диктовку (з коментуванням)
Іде поводу молодиця, за нею тюпає хлоп’я. Так провештались умісті
до вечора. Назустріч нам по дорозі неквапливо бреде пастух.
— Підкресліть синоніми. (Іде, тюпає, провештались, бреде)
— Доберіть синоніми до слова неквапливо. (Неквапливо — повільно,
повагом, неквапно)
— Знайдіть головні члени третього речення, встановіть зв’язок слів.
Пастух (що робить?) бреде;
бреде (як?) неквапливо;
бреде (де?) по дорозі;
бреде (куди?) назустріч (кому?) нам Для чого в мовленні вживаються синоніми?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Оголошення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми ознайомимось зі словами, протилежними зазначенням. Такі слова називаються антонімами. Будемо вчитися добирати антоніми, вживати їх у своєму мовленні.
2. Робота з підручником (Впр. 146)
— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст Знайдіть у кожному з них антоніми.
Мир — війна (що?)
будує — руйнує (що робить?)
вчений — неук (хто?)
незнайко — знайко (хто?)
більше — менше (як?)
нових — старих (яких?)
— Зверніть увагу, на які питання відповідають слова в парах. (На одне
і те саме)
— Знайдіть розповідні речення Які речення не назвали Яке воно за метою висловлювання (Спо-
нукальне)

68
3. Робота з віршем (Впр. 148)
— Доберіть заголовок до цього вірша. (Антоніми)
— Знайдіть антоніми. (У злагоді — у сварі, лягати — вставати, від-
почивати — працювати, веселитись — журитись.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Творча робота
— Прочитайте речення. Замініть виділені слова антонімами. Запишіть утворений текст.
Чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листі сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна дощова осінь Прочитайте утворений текст У кожному реченні підкресліть головні члени речення.
2. Перевірка виконання
3. Робота над текстом (Впр. 147)
— Знайдіть антоніми. (Донизу — догори, ясний — похмурий)
— Складіть речення з парами антонімів Що є в цих реченнях (Протиставлення)
— Зверніть увагу на підметі присудок у першому реченні Дуже багато складено прислів’їв, в яких є антоніми. Пригадайте їх.
Праця годує, а лінь марнує.
Умів узяти, умій і віддати.
Ученому — день, а невченому — тьма.
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
4. Самостійна робота (Впр. 149)
5. Перевірка виконання завдання
V. Підсумок уроку
— Що таке антоніми Для чого вони вживаються у мовленні На які питання відповідають антоніми?
VII. Домашнє завдання
Вправа 151, с. 67.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 31

Тема. Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуаційних навичок Мета: перевірити рівень сформованості орфографічних та пунктуаційних навичок належного оформлення ро- боти.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Контрольна робота
Тексти для диктантів
ОСІНЬ
Багряна осінь стоїть над світом. Посадах гуляють золоті падолисти. Срібне павутиння літає в повітрі.
Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті мрійним смутком, прощальним курликанням журавлів.
На городах уже зібрані гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту. Тільки де-не-де стоїть сухе соняшничиння і тихо шарудить, нагадуючи про гарячі дні літа. (54 слова)
(На дошці — де-не-де, соняшничиння)
Граматичне завдання
1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — уму реченні;

2 варіант — уму реченні 2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його.

1 варіант: Настала осінь.

2 варіант: Птахи співають.
3. Доберіть до слова лагідна:

1 варіант — слово-синонім;

2 варіант — слово-антонім.
ЯРУСИ ЛІСУ
Трьома ярусами розкинулося зелене мереживо лісу.
У найвищому, першому ярусі шуміли вершини дубів. До них схилялися високі клени та ясени. Святкові берези ворушили довгими косами.
У другому, нижчому ярусі грілися ід сонцем дикі яблуні й груші. Чорніли ягоди черемхи. Шуміли осики.
У найнижчому, третьому ярусі росли колючі кущі терну, шипшини та глоду. (55 слів)
Граматичне завдання
1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — уму реченні;

2 варіант — уму реченні 2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його.

1 варіант: Дмухнув вітер.

2 варіант: Розкинувся ліс.
3. Доберіть до слова високі:

1 варіант — слово-синонім;

2 варіант — слова-антонім.

70
БАРВІНОК
У народі живе легенда про прекрасну квітку. Колись давно на українську землю напали злі вороги. Водному селі вони знищили всіх людей. Лише парубок і дівчина змогли сховатися у лісі. Алей тут їх знайшли бусурмани та вбили. З парубочої крові у лісі виріс барвінок. Аз вуст дівчини полився дзюркітливий струмочок. (55 слів)
Граматичне завдання
1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — уму реченні;

2 варіант — уму реченні 2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його.

1 варіант: Виросла квітка.

2 варіант: Дівчина співає 3. Доберіть до слова прекрасна:

1 варіант — слово-синонім;

2 варіант — слова-антонім.
МИШКА
Під старим могутнім дубом мишка вирила собі нірку. Із сухих травинок і моху вимостила собі кубельце.
Випав на землю перший сніг. Вилізла з нірки мишка й озирнулася. Тихо в лісі. Залізла вона на пеньок і знайшла там сухе насіннячко. Поласувала мишка й стала сніжком очі протирати. Потім свою шубку почистила. І знову в нірку. (55 слів)
Граматичне завдання
1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — уму реченні;

2 варіант — уму реченні 2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його.

1 варіант: Настала зима.

2 варіант: Випав сніг.
3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова:

1 варіант — кубельце;

2 варіант — пеньок * За ставком синя хмара. Через усю хмару — веселка. Грають, виграють на ній жовта, зелена, синя, червона стрічки.
Немов барвисте коромисло над річкою повисло.
Десь за лісом на високій горі сидить могутній велетень Грім-Буревій. Це він тримає в руках дивне коромисло. Бере відром воду зі ставка, виливає в хмару. А із хмари ллє рясний дощик. (54 слова)
Граматичне завдання
1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — уму реченні;

2 варіант — в останньому реченні 2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його.

1 варіант: Настала весна.

2 варіант: Пішов дощик 3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова:

1 варіант — грають;

2 варіант — тримає.
III. Самоперевірка
IV. Підсумок уроку
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 32

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Фразеологізми гра Поле чудес»)

Мета: повторити й закріпити знання дітей про фразеологізми вчити влучно використовувати їх у мовленні, розуміючи зміст складених висловлювань розвивати мислення, мовлення, допитливість виховувати бажання вивчати українську мову.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя Чи можна зробити з мухи слона? Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Тільки указках щось нащось чи когось перетворюється. Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі стійкі) словосполучення. За допомогою них можна не тільки зробити
з мухи слона, щось перебільшуючи, алей рукою подати на декілька кілометрів, наїстися березової каші за власні провини, бути білою вороною у колективі однолітків, почуватися на сьомому небі від перегляду фільму,
зробити ведмежу послугу комусь зі знайомих тощо. На перший погляд, все це напрочуд дивно. Але розірвавши ці сполучення слів чи сказавши їх в іншій ситуації, ми повністю втрачаємо їхнє значення, їхню образність. Наскільки бідною була б наша мова без фразеологізмів Наскільки красивою, образною, багатою є мова людини, яка влучно, доречно вживає фразеологізми Вона тоді звучить, як музика!
Саме ці вміння ви, сподіваюся, і продемонструєте протягом нашого нестандартного уроку розвитку мовлення, який пройде у формі улюбленої вами гри Поле чудес».
ІІІ. Робота над темою уроку. Гра «Поле чудес»
І відбірковий тур
Замініть подані фразеологізми одним словом-синонімом.
Взяти ноги на плечі — побігти.
Набрати водив рот — замовкнути.
Викинути з голови — забути.
Крутитися під ногами — заважати.
Байдики бити — лінуватися.
Пекти раків — почервоніти.
ІІ відбірковий тур
Визначте кількість фразеологізмів у поданому тексті.
ЩО КАЖЕ БАБУСЯ МАРУСЯ Сашко, не грюкай уже пізно, сусіди сплять, — сказала мама.
А Сашко грюкає Припини стукіт — гукнув батько.
А Сашко стукає Як об стіну горохом, — говорить бабуся Маруся. — Йому хоч кілок
на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..
Стукає...
Сказано — зроблено Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

72
— Віддай, бабусю Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!
Сашко похнюпив носа.
— Я машину ремонтую...
А бабуся Маруся Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять Не всі. Мине спимо Досить воду уступі товкти. Мерщій у ліжко!
Батько сказав Яка у нашої бабусі багата мова Що не речення — крилатий вислів або приказка.
А бабуся відповідає Кашу маслом не зіпсуєш!
І тур
Відгадайте, що це.
На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник він є в голові легковажної, несерйозної людини.
В
І
Т
Е
Р
Відновіть фразеологізми, додавши до завдання першого туру відгадане слово. (Кидати слова на вітер кидати гроші на вітер шукай вітру
в полі вітер у голові)
ІІ тур
Відгадайте, що це.
Через них пролітають, як через отвір вони не квіти, але в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.
В
У
Х
А
Відновіть фразеологізми, додавши до завдання другого туру відгадане слово. (Пролітати крізь вуха вуха в’януть; розвісити вуха)
ІІІ тур
Відгадайте, що це.
Ним можна клювати, як дзьобом його задирають, коли зазнаються його можна всунути будь-куди.
Н
І
С
Відновіть фразеологізми, додавши до завдання третього туру відгадане слово. (Клювати носом задирати носа сувати носа у чужі справи)
Фінал
Відгадайте, хто це.
Він коневі не товариші дружній череді нестрашний скільки його не годуй, він усе в ліс дивиться інколи він буває в овечій шкурі як його боятися, то в ліс краще не ходити.
В
О
В
К
Супер-гра
Що означає вислів після дощику в четвер?
Н
І
К
О
Л
И
ІV. Підсумок уроку
Підбиття підсумків гри. Нагородження переможців.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
БУДОВА СЛОВА
УРОК 33

Тема. Будова слова. Закінчення слова. Роль закінчень для зв’язку слів у реченні Мета: формувати в учнів вміння визначати закінчення слів засобом зміни їх форми формувати поняття про закінчення слова як його змінну частину та засіб зв’язку слів у реченні розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти виховувати бережливе ставлення до хліба, працьовитість.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення теми й мети уроку
— З чого складається текст (Текст складається із речень.)
— З чого складається речення (Речення складається зі слів.)
— З чого складаються слова (Вони складаються зі звуків.)
— Але в словах можна визначити й інші частини.
Вивчаючи ці частини, ви дізнаєтесь, як будуються слова, яких значень можуть вони набувати.
Сьогодні ми починаємо вивчати тему Будова слова».
2. Проблемна ситуація
— Прочитайте слова. Що треба зробити, щоб утворити з них словосполучення квітка (милуватися квіткою повернути сестра (повернути сестрі розповісти мама (розповісти мамі Що змінилося в словах Виділіть частину слова, яка змінилася.
Висновок. Змінну частину слова називають закінченням Що потрібно зробити, щоб знайти закінчення (Потрібно змінити
слово.)
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 68)
— Потренуємось виділяти закінчення в словах.
4. Робота з підручником (Впр. 152)
— Випишіть словосполучення зі словом праця. Позначте закінчення.
Прикрашає (що?) праця неживе (без чого?) без праці бережіть (що?) працю створюються (чим?) працею бачить (у чому?) у праці .
Висновок. Як визначити закінчення слова (Треба змінити його запитаннями Яку роль виконує закінчення (Закінчення служить для зв’язку
слів у реченні.)
5. Визначення ролі закінчень і прийменників для зв’язку слів у ре-
ченні (Впр. 154)
— Прочитайте речення, розкриваючи дужки.

74
— Що сталося зі словами, які стоять у дужках Які ще слова вам довелось вставити Для чого (Довелося вставити
службові слова — прийменники — для зв’язку слів у реченні.)
— Спишіть ці речення, виділіть закінчення в словах з дужок. Підкресліть прийменники.
6. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 69)
7. Поміркуйте разом (Впр. 153)
— Прочитайте рядок слів. Чи можна вважати його реченням Що треба зробити, щоб утворити з них речення Форму яких слів треба змінити (Клас, лунати)
— Запишіть складене речення. (З вікна класу лунала народна пісня.)
— Визначте головні члени речення. Встановіть зв’язок слів.
Пісня (що робила?) лунала;
пісня (яка?) народна;
лунала (звідки?) з вікна;
вікна (чого) класу.
III. Закріплення вивченого матеріалу
1. Загадка
Він і чорний, він і білий,
І завжди він загорілий.
Як до столу ми йдемо,
То без нього не їмо. (Хліб)
2. Каліграфічна хвилинка
У хлібі — здоров’я і сила.
— Поясніть зміст прислів’я.
— Доберіть синоніми до слова хліб. (Хліб, паляниця, буханець, калач,
коровай)
— Пригадайте ще прислів’я про хліб. Запишіть під диктовку.
• На чорній землі білий хліб родить.
• Без солі, без хліба немає обіду.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі Як треба ставитись до хліба Чому?
3. Робота з текстом. Вибіркове списування (Впр. 156)
— Прочитайте текст. Простежте, яке слово в ньому повторюється. Випишіть різні форми цього слова. (Хліб , хліба, хлібові, хлібом, у хлібі Для чого в реченнях змінено слово хліб? (Для зв’язку слів у реченні)
— Яка тема цього тексту А мета Знайдіть спонукальне речення в тексті Складіть інші спонукальні речення зі словом хліб.
4. Розвиток мовлення (Впр. 157)
1) Розгляд малюнків) Складання твору-мініатюри Як хлібна стіл прийшов».
IV. Підсумок уроку
— Що таке закінчення Як його визначити Для чого служить воно в реченні Визначте закінчення в словах дім, дуб, стіл. (Якщо в змінюваному
слові в якійсь його формі немає закінчення, то кажемо, що це слово має
нульове закінчення. Позначаємо його порожньою клітинкою.)
— Наведіть приклади таких слів.
V. Домашнє завдання
Вправа 155, справила нас поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 34

Тема. Основа слова Мета: формувати в учнів поняття основа слова; формувати вміння виділяти в словах закінчення й основу слова збагачувати словниковий запас учнів розвивати вміння аналізувати, зіставляти, зв’язне мовлення виховувати товариськість.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 155)
— Які закінчення ви виділили в словах з пропущеними буквами В яких словах ще визначили закінчення Які пісні доводилося чути від своєї мами?
2. Фронтальне опитування
— Що називається закінченням Яка його роль у реченні Як знайти закінчення в слові Що утворюється за допомогою закінчень?
3. Робота над словосполученнями
— Утвори словосполучення, виділи закінчення слова, яке змінили.
Лежить на (земля, йти з (пісня, літають над (береза, не розлуча-
тися з (книга).
— Для чого служить закінчення?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Проблемна ситуація
— Спробуйте відгадати слово за закінченням -а, -я, -ий.
— А якщо явам запропоную таку частину слова прац_, людин_,
хлібн_, сильн_?
2. Оголошення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як називається така частина слова, будете вчитися виділяти її та закінчення.
3. Спостереження над мовним явищем (чи змінюється основа)
— Частина слова без закінчення називається основою.
— Доберіть слова, які відповідають на питання хто? що?
Хто? Що? Матуся, правда Змінимо їх запитаннями, виділяючи закінчення й основу.
Ваше завдання зробити висновок, чи змінюється основа під час зміни слова.
Кого? Чого? Матусі, правди .
Кому? Чому? Матусі, правді .
Кого? Що? Матусю, правду .
Ким? Чим? Матусею, правдою .
На кому На чому? На матусі, на правді Проаналізуйте Закінчення змінювалось (Так)
— А основа слова (Ні)
— Який висновок можна зробити про основу (Основа — незмінна час-
тина слова.)

76
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 71)
— Що називається основою слова Як її знайти (Спочатку визначити закінчення, а потім —
основу)
5. Каліграфічна хвилинка
Друга шукай, а найдеш — тримай.
— Поясніть зміст речення.
6. Робота над визначенням закінчення й основи (Впр. 159)
— Спишіть, дописуючи пропущені закінчення. Позначте у цих словах закінчення й основу.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота над текстом (Впр. 160)
— Визначте тему тексту. Доберіть заголовок Знайдіть синоніми. (Дім, хата, оселя)
— Спишіть текст. У виділених словах визначте закінчення й основу.
2. Словниковий диктант
Адреса, предмет, запрошення, райдуга, веселка, неділя, червоний,
вулиця, черговий.
— Перевірте свій запис Виділіть у словах закінчення й основу.
3. Перевірка виконання
4. Навчальний діалог (Впр. 162)
V. Підсумок уроку
— Що називається основою слова Як її визначити?
VI. Домашнє завдання
Вправа 161, справило с. 71.
поставить перфорацию
І семестр Клас
Дата проведення уроку
УРОК 35

Тема. Загальне уявлення про частини основи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал