Нова редакція навчальної програми для 1-3 класів Українська мова (мова навчання) Пояснювальна записка




Pdf просмотр
Сторінка2/6
Дата конвертації10.11.2016
Розмір0.85 Mb.
1   2   3   4   5   6

IV. Соціокультурна змістова лінія
Соціокультурна змістова лінія передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів та підготовку їх до життєдіяльності в українському соціумі і реалізується через виховні цілі уроків української мови шляхом використання текстів такої тематики (тематика текстів не розписана по класах, але передбачає її використання з урахуванням вікових особливостей і потреб учнів відповідного класу.
Сім’я: повага до старших членів родини, допомога їм, професії батьків, сімейні свята, культура прийому гостей, сімейний відпочинок (подорожі, пікніки, екскурсії тощо, дозвілля, заняття за інтересами, режим дня, самообслуговування, турбота про здоров’я, загартування, заняття спортом, гігієнічні вимоги до користування телевізором, комп’ютером.
Школа: ставлення до школи, повага до вчителів, дружні стосунки з однокласниками, взаємодопомога, дружба, ставлення до новачків у класі, шкільні свята і традиції, шкільна бібліотека, шкільні гуртки, інші позакласні заходи.
Громадські місця: правила етикетної поведінки в транспорті, магазині, поліклініці, аеропорту, кінотеатрі, музеї, зоопарку, цирку, на вулиці, ігрових майданчиках, вокзалі, екскурсії, виставці, концерті, під час спілкування мобільним телефоном, правила поведінки зі знайомими і незнайомими людьми різного віку і статусу.
Рідний край: назва рідного міста чи села, вулиці, річки, природа рідного краю, поведінка на природі, турбота про природу, історичне минуле, визначні місця, відомі люди, традиції, добрі справи для рідного краю.
Батьківщина: назва, державні символи, розташування України в Європі, Україна – спільний дім для всіх народів, які її населяють, роль української мови як державної, державні свята, події історичного минулого, відомі люди минулого й сьогодення, українські національні символи, традиції, народні свята, дитячі фольклорні твори, повага до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій.
V.

Діяльнісна змістова лінія
Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок

10
● навчально-організаційних (розуміти визначену вчителем мету навчальної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально розподіляти час, планувати послідовність виконання завдання, організовувати навчальну діяльність у взаємодії з іншими її учасниками (у парі, малій групі
● навчально-інформаційних (самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел, користуватися довідниковою літературою, зосереджено слухати матеріал, зв’язно, послідовно, доказово відповідати, вести діалог
● навчально-інтелектуальних і творчих (аналізувати мовні явища, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати і пояснювати причиново-наслідкові зв’язки, вилучати зайве, групувати й класифікувати за певними ознаками, висловлювати аргументовані критичні судження, доводити власну думку, переносити знання і способи діяльності в нові обставини, застосовувати аналогію
● контрольно-оцінних (використовувати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності, знаходити і виправляти помилки, оцінювати власні навчальні досягнення. Ця робота здійснюється у процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності, пам’яток, зразків, інструкцій, застосування парних і групових форм роботи, інтерактивних методів і прийомів навчання тощо.
1 клас
238 годин (7 годинна тиждень)
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, яку класах, а за тижнями на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні
– 3 години на читання і 4 – на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну. Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.
У добукварний період необхідно
розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити)

• формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення

• готувати учнів до письма. Протягом
букварного
періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для 1 класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання

11 завдань і вправ з читання і письма за підручником (навчальним посібником, який готує учнів до вивчення в 2 класі окремих курсів – української мови і літературного читання.
І. Навчання грамоти

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки
учнів
1. Навчання

читати
Добукварний період (14 годин)
Практичне ознайомлення зі словами
– назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них. Розрізнення назв предметів запитаннями хто це що це? Умовне позначення слів. Практичне ознайомлення зреченням. Спосіб умовного позначення речень. Складання речень за поданою графічною схемою. Поділ слів на склади. Поняття про наголос, наголошений склад. Мовні і немовні звуки. Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі. Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.


Букварний період (89 годин) Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки. Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук. Практичне ознайомлення зі способами позначенням якості
Учень (учениця

має уявлення про номінативну роль слова розрізнює назви істоті неживих предметів розпізнає слова
– назви ознак, дій, ставить до них питання позначає слова умовними значками
виокремлює речення з мовного потоку аналізує їх за кількістю слів
будує графічні схеми речень
складає
речення за поданою графічною схемою
вимовляє слова по складах
визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу
має уявлення про мовні і немовні звуки
розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні,
умовно позначає їх на письмі
робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків


впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків

читає прямі склади типу «ПГ»,
«П´Г»



читає склади і слова з буквами і, я,
ю, є, ь в різних позиціях на початку

12 приголосних звуків. Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки й + відповідний голосний. Ознайомлення з буквами ґ, щ та буквосполученнями дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів із ними. Читання слів із поступовим ускладненням їх звуко-складової структури. Складове читання і читання цілими словами. Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де,
та, так, дім, хто, мама, вона, стіл,
брат) і коротких сполучень слів (я
був, я іти і под.). Читання речень, коротких текстів із вивченими буквами. Правильне
інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків крапка, кома, знак питання, знак оклику.

Післябукварний період (16 годин) Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички
– усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді. Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків

читає слова з апострофом


читає слова з буквами українського алфавіту ґ, щ і буквосполученнями
дж, дз





читає слова складами (окремі слова нескладної структури – цілком)







читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання, правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання
термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки;


читає доступні тексти правильно, виразно, усвідомлюючи їх зміст
дотримується швидкості читання, наближеної до повільної зв’язної розповіді




розуміє й адекватно виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем для виконання індивідуально, в парах, у групах.

13 прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.
2. Навчання письма.
Графічні навички письма. Техніка
письма. Культура оформлення
письмових робіт
Добукварний період ( 14 годин)
Посадка учня під час письма.
Положення ручки (олівця) в руці під час письма. Розташування зошита на парті під час письма. Рух пальців під час зображення графічних фігур. Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ. Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування. Зображення ліній, схожих на елементи букв. Орієнтування на сторінці зошита і в графічній сітці.

Букварний період (89 годин) Комунікативна спрямованість процесу письма.
Учень (учениця



свідомо приймає правильну позу перед початком письма


показує правильне положення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями


кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма


правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування

рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці

показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки

початок, середину, кінець рядка

проводить
лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі ліворуч, праворуч)

зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки

правильно пише прямі зверхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;
знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила


розрізнює друковане і рукописне письмо

пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду


14 Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки. Правила поєднання елементів букв. Правила письма малих і великих букв. Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв. Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами. Списування з рукописного і друкованого текстів. Письмо під диктування. Функції пунктуаційних знаків. Робота у зошиті без друкованої основи.

Післябукварний період (16 годин) Використання набутих умінь і навичок письма охоплюючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт. Робота у звичайному зошиті із сіткою № 1 (без друкованої основи)
упізнає і називає за алфавітом малі і великі рукописні букви пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини

поєднує безвідривно елементи букв природного злиття букви за типами поєднань верхнє, середнє, нижнє


пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв

розташовує слова і речення в основному рядку

списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту

пише під диктування склади, слова, речення

називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки крапку, кому,
тире, знаки оклику і питання

дотримується гігієнічних вимогу процесі письма


списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог виконує мовні завдання –
фонетико-графічні, лексичні, граматичні


пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів, у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний тексту якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)
ІІ. Мовленнєва змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки
учнів

15
1.
Аудіювання

слухання-
розуміння
усного
мовлення
(протягом року)
Сприймання на слух матеріалу, що складається з декількох звуків, складів, слів, словосполучень, виявлення серед них тих, які відповідають зазначеним прикметам. Сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з
1-2 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів казка, розповідь, вірш).
Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.
2. Говоріння (протягом року)
Формування вміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення. Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо. Відтворення (за ролями) діалогів із
Учень (учениця


розрізнює сприйняті на слух мовні одиниці звуки, склади, слова, словосполучення
встановлює
кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях;
виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є зайвими, відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком і под.;
слухає і розуміє усне висловлювання сюжетний текст, звучання якого триває до 1 хвилини (80-100 слів)

виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року
після кількох прослуховувань, у кінці після одного-двох)

фіксує початок і кінець тексту

визначає на слух кількість речень (2-
4) у тексті кількість слів у реченні до 4 слів)

відповідає на запитання за змістом
прослуханого (хто що деколи
як?)

розповідає, про що мовиться у тексті, який прослуховується

висловлює
співпереживання з діючими особами у процесі слухання тексту

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.
Учень (учениця
регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань

читає напам’ять до 5 віршів (з Букваря або інших джерел)

відтворює за зразком інтонацію речень, різних за метою висловлювання

відтворює в особах (з іншим учнем

16 прослуханих казок, розповідей. Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін. Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах. Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем. Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року і в письмовій формі. Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком серією малюнків, на основі прослуханого тексту, випадку з життя.
3. Читання (протягом року) Роль уміння читати вжитті школярів і дорослих людей. Усвідомлене читання доступних текстів. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.


Робота з дитячою книжкою
Практичне ознайомлення учнів зі або вчителем) прослуханий діалог

формулює запитання за змістом прослуханого тексту чи іншим джерелом інформації

відповідає на поставлене запитання

уважно слухає співрозмовника й
адекватно відповідає на його запитання, самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання


переказує
сюжетний текст букварного типу






самостійно
будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків, на основі прослуханого тексту або випадку з життя.
Учень (учениця
висловлюється про значення вміння читати вжитті людини і прагне опанувати його
читає вголос у темпі 20-30 слів за хвилину доступні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання
розуміє зміст прочитаного
правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків;


практично
розрізняє,
називає
структурні елементи дитячої

17 змістом понять письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки твору, малюнок ілюстрація, обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка. Формування умінь правильно називати книжку (твір спочатку прізвище письменника, потім назву. Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку. Ознайомлення школярів із періодичними виданнями (дитяча газета, журнал. Практичне ознайомлення учнів із поняттями бібліотека, бібліотекар,
читальна зала.
Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читання-розглядання, із правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці.
4. Письмо (протягом року) Уявлення проте, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час. Переваги письма над іншими засобами передачі інформації жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.). Роль уміння писати вжитті людей. Переваги грамотної людини над неграмотною. Добір і записування назви малюнків. Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя тощо книжки обкладинка, корінець, сторінка

виділяє,
показує на обкладинці та всередині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації

правильно називає книжку (твір спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок)

розглядає
дитячу книжку ілюстрації, назву, прізвище письменника
висловлює
припущення (кілька слів, про що може розповісти ця книжка

практично
розрізняє
дитячі періодичні видання газету, журнал

правильно
називає
1-2 дитячі журнали (наприклад, Малятко,
«Пізнайко»)

пояснює, для чого існують бібліотека, читальна зала, книжкова виставка, хто допомагає вибрати книжку в бібліотеці
дотримується (під керівництвом учителя) правил збереження дитячої книжки, гігієни читання- розглядання, елементарних правил поведінки в бібліотеці.

Учень (учениця
розрізнює види письма друкованого, рукописного, малюнкового; розуміє
їх значення для спілкування між людьми на відстані й у часі








добирає і записує (за допомогою вчителя) назву малюнка
складає, записує (самостійно таз допомогою вчителя) речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, створеною вчителем

18


ІІІ. Мовна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки
учнів
1. Текст. Речення. Слово (протягом року)
Усні й письмові висловлювання, текст.
Зміст, заголовок тексту

відповідність заголовка змісту тексту.
Поділ зв’язного висловлювання наречення встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці).
Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів) і виконання з ними навчальних завдань, що потребують читання й письма. Поділ речення на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів без термінів. Побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, явищ дійсності. Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.
Учень (учениця

розрізнює
усні і письмові висловлювання, текст


вибирає з поданих або добирає
самостійно заголовок до тексту букварного типу


визначає кількість речень у тексті зречень виявляє їх межі за графічними орієнтирами




інтонаційно правильно вимовляє читає) речення, різні за метою висловлювання, і відповідно
оформляє їх на письмі


упізнає
речення за певною комунікативною ознакою (містить запитання, прохання, побажання та
ін.)

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух під час читання)

складає графічні схеми простих речень (до 5 слів, утому числі зі службовими частинами мови

складає речення, які відповідають заданим графічним схемам


упізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій

ставить до слів питання хто? що?
який? яка яке які що робить
що роблять?

співвідносить


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал