Нова редакція навчальної програми для 1-3 класів Українська мова (мова навчання) Пояснювальна записка




Pdf просмотр
Сторінка5/6
Дата конвертації10.11.2016
Розмір0.85 Mb.
1   2   3   4   5   6

Учень (учениця

будує і записує 2-3 запитання за змістом прочитаного тексту, на задану тему
формулює письмові відповіді на запитання, поставлені однокласниками, вчителем
самостійно
впорядковує
деформований текст переставляє частини за логікою загального змісту, вилучає зайві речення, що не відповідають темі, добирає заголовок, додає власну кінцівку тощо

письмово
переказує
текст розповідного змісту (початковий обсяг 50-70 слів, відтворюючи використані автором виражальні засоби мови


складає письмове висловлювання близько 60 слів) на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя класу, сім’ї та
ін.;
використовує виражальні засоби мови
висловлює своє ставлення до того, про що пише
складає
записки, привітання, запрошення, листа другові


помічає в роботі товариша позитивні сторони та дає поради щодо вдосконалення роботи, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем

знаходить і виправляє у власному тексті помилки орфографічні, граматичні і стилістичні, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем


40 одноманітних конструкцій речень, невиправданих лексичних повторів)


ІІ. Мовна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки
учнів
1. Мова і мовлення (3 години і протягом року) Розширення відомостей промову як засіб людського спілкування. Державна і рідна мова. Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості, їх уживання в різних ситуаціях

2. Текст (9 годині протягом року) Розширення уявлень про текст та його будову. Уявлення про змістовий зв’язок між частинами тексту. Спостереження за найголовнішими ознаками художніх, науково- популярних та ділових текстів. Тема і мета висловлювання у текстах різних типів – розповідях, описах, міркуваннях. Заголовок тексту. План тексту. Поділ тексту на логічно завершені частини за планом і без нього. Складання плану прочитаного тексту. Абзац. Роль абзаців у тексті. Необхідність дотримання абзаців при оформленні творчих завдань, переказів.
Учень (учениця

пояснює значення мовив житті людей
розрізнює поняття
державна українська) і рідна мова
знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення
володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується
Учень (учениця
визначає в тексті його основні складові – зачин, основну частину, кінцівку

відновлює деформований текст із переміщеними частинами

впізнає за характерними ознаками художні, наукові правила, визначення, науково-популярні та ділові тексти

визначає тему (про що цей текст) та мету (чого він вчить, для чого створений) у текстах різних типів

добирає заголовок відповідно до теми тексту

бере участь у колективному (під
керівництвом учителя) складанні плану прочитаного тексту


впізнає і визначає кількість абзаців у тексті дотримується абзаців при списуванні тексту, в оформленні творчих робіт, переказів пояснює
зв’язок між абзацами та планом тексту


41 Засоби змістового зв’язку між реченнями в тексті (слова він, вона,
воно, цей, ця, це, той, та, те

лексичні повтори, близькі зазначенням слова, вироблення уміння використовувати їх у власних висловлюваннях. Складання текстів-описів, художніх та науково-популярних без уживання термінів, за поданими зразками, з урахуванням ситуації мовлення. Побудова тексту-міркування.



Складання текстів-інструкцій







3. Речення (7 годині протягом року)
Закріплення й узагальнення вивченого про речення в 1-2 класах. Речення, різні за метою висловлювання та інтонацією розповідні, питальні, спонукальні окличні та неокличні).
Інтонування речень під час голосного читання, зв’язних висловлювань та усного діалогу. Використання різних видів речень у висловлюваннях, створених на основі навчальних ситуацій. Розділові знаки в кінці речень. Звертання, розділові знаки при них. Виділення звертань в усному мовленні паузами, а на письмі – розділовими знаками (практично. Використання у ролі звертань форм кличного відмінка друже, Ольго,
Василю, Наталко, Наталю, Маріє
зв’язує два сусідні речення в тексті за допомогою слів він, вона, воно,
вони, цей, цяці, потім, тоді та ін.
використовує синоніми для зв’язку речень у тексті


складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком


будує текст-міркування за зразком та поданим зачином (про вчинки людей, події з життя сім’ї, стосунки між однолітками тощо
складає тексти-інструкції щодо виготовлення окремих предметів, проведення рухливих рольових ігор, догляду за домашніми тваринами, кімнатними рослинами тощо

Учень (учениця
розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення впізнає окличні речення на слух та на письмі за розділовим знаком у кінці


правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням експресії (почуттів)

складає усно і записує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів


правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень
виділяє звертання в усній формі інтонацією, а
на письмі розділовими знаками – комами, знаком оклику


використовує
форми кличного відмінка (до вчителя, товаришів по класу, працівників школи, членів

42
Петрівно. Головні члени речення (підметі присудок. Зв’язок слів у реченні. Поняття про словосполучення. Головне і залежне слово у словосполученні. Встановлення смислових і граматичних зв’язків між словами в реченнях. Побудова речень за схемами. Поширення речень запитаннями і схемами.

4. Слово. Значення слова (7 годині протягом року)
Значення слів, пряме і переносне значення, випадки багатозначності, найуживаніші омоніми
(без
терміна). Синоніми та антоніми, добір синонімів з метою увиразнення висловленої думки та уникнення невиправданих повторів того самого слова. Роль синонімів у тексті. Ознайомлення з деякими найпоширенішими фразеологізмами. Розвиток умінь помічати в тексті незнайомі слова, з’ясовувати їх значення. родини)

визначає в реченні головні члени підметі присудок – його основу
виділяє словосполучення у групі підмета і групі присудка визначає
другорядні члени речення (без поділу їх на види)

встановлює з допомогою і під керівництвом учителя смислові і граматичні зв’язки між словами у простому неускладненому реченні з підметом-іменником і присудком- дієсловом за допомогою питань від головного слова до залежного практично, без термінів росте на чому де) на грядці

поспішає до чого куди) до класу

складає і поширює прості речення за поданими схемами


Учень (учениця

виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми (омофони – коса (дівчини і знаряддя праці омоформи – моя
мати – мати книжку

омóграфи
(книжкú і кнúжки) практично, у процесі навчальної роботи, без уживання термінів

добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів

використовує їх в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах)

пояснює і
вживає у власному мовленні опрацьовані за підручниками фразеологізми, зокрема, прислів’я

пояснює
значення слів, опрацьованих у попередній навчальній діяльності

користується
прийомами тлумачення слів (добір синонімів, опора на морфемну будову тощо)

43 Добір слів для якнайточнішого вираження думки під час усного та писемного мовлення. Культура мовленого слова розрізнення літературної лексичної норми та ненормативної лексики діалектизмів, суржику, русизмів тощо) на прикладах спостережень замовленням учнів

5. Будова слова (30 годині протягом року)
Поняття про закінчення й основу слова. Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова (на прикладах із різних частин мови. Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні. Визначення закінчення способом змінювання слів запитаннями. Частини основи корінь, префікс, суфікс. Корінь. Спільнокореневі слова і форми слова. Аналіз будови слова. Чергування голосних о, е зі та приголосних г, к, х → ж, ч, ш → з, ц, с у коренях слів. Вимова і правопис слів з ненаголошеними е, и в корені слова, які перевіряються наголосом. Поняття «орфограма». Вимова і правопис слів з ненаголошеними е, и в корені слова, що не перевіряються наголосом. Робота з орфографічним словником. Поглиблення знань про дзвінкі тата тлумачним словником

добирає
слова для точного вираження думки в усному і писемному мовленні
виявляє у навчальних текстах, у мовленні товаришів по класу, у власному мовленні хибні, примітивні слова замінює їх літературними, нормативними

Учень (учениця

змінює слова запитаннями виділяє
змінну частину, визначає
основу

знаходить, визначає закінчення у слові, поданому в кількох формах

пояснює роль закінчення у зв’язках слів у реченні

знаходить, визначає корінь уряді спільнокореневих слів

визначає префікс, суфіксу ряді слів з тим самим префіксом, суфіксом

розрізнює
під керівництвом учителя спільнокореневі слова і форми того самого слова аналізує в навчальній роботі під керівництвом учителя слова забудовою

правильно
вимовляє
слова з ненаголошеними голосними звуками е, [и]

знає, що таке
«орфограма»;
знаходить слова з орфограмами,
перевіряє їх;
користується
орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними е, и, що не перевіряються наголосом


44 глухі приголосні (парній непарні. Вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу
просьба, боротьба, кігті, нігті.

Префікс. Словотворча роль префіксів. Творення слів з найуживанішими префіксами, складання з ними словосполучень і речень.
З’ясування значення слів з різними префіксами. Префікси, співзвучні з прийменниками (спостереження за звучанням і написанням. Правопис префіксів роз-, без-. Спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, беззвучний,
беззмістовний,
роззолочений,
роззуватись,
роззиратись).
Практичне ознайомлення з написанням префіксів з- (с-). Спостереження зазначенням слів з різними префіксами у словосполученнях, реченнях, тексті. Апостроф після префіксів перед я, ю,
є, ї. Перенос слів із префіксами. Суфікс. Спостереження за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до тієї самої частини мови. Творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, текст. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний,
осінній). Поділ таких слів для
знає правило вимовляння дзвінких приголосних звуків у кінці слова і складу перед глухим і
дотримується його в мовленні

користується правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (про[зь]ба, моло[дь]ба,
кі[х]ті, ні[х]ті).
утворює нові слова від заданої основи за допомогою префіксів



пояснює значення префіксів у словах з опорою на введення їх у словосполучення, речення

розрізнює в процесі навчальної
роботи співзвучні префікси і прийменники (типу без сорому –
безсоромний,
на
письмі

написаний) на слух і на письмі.
знає і дотримується в навчальній роботі правила вимовляння і правопису префіксів роз-, без- , з,
с-;




дотримується правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами у процесі виконання навчальних вправ




утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів
(ручка, рученька, ручище

чорний,
чорнявий, чорненький, чорнющий);






45 переносу. Спостереження зазначенням слів із суфіксами (у реченнях, тексті.

6.
Частини
мови.
Загальне
поняття (2 години)
Спостереження за словами, що відповідають на питання хто? що
який? яка яке які що робить що
роблять? скільки котрúй? котрá?
котрé? котрí? деколи як?, а також за службовими словами, до яких не можна поставити питання (і,
та, на, від, до, але тощо). Розпізнавання таких слів. Логічні вправи на розрізнення слів за родовими і видовими ознаками таза смисловими групами у межах кожної частини мови. Спостереження і добір спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, розрізнення їх запитаннями, значенням, роллю в реченні таза граматичним і смисловим зв’язком з іншими словами (в межах словосполучень і речень)
Іменник (12 годин) Загальне поняття питання, значення, роль та зв’язок з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників. Іменники, що означають назви істот

пояснює в навчальній роботі значення, якого надають словам найуживаніші суфікси, зокрема суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості.

Учень (учениця
ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови серед них числівників, прислівників без уживання терміна, які розрізнюються за родом, числом іменники, прикметники, стоять у формі того чи іншого часу дієслова будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова
пішли до лісу

хлопчики і дівчатка;
розрізнює слова за родовими і видовими ознаками
птахи:
лелеки, зозулі, синиці, горобці


дерева: дуб, клен, яблуня, вишня


кольори: червоний, фіолетовий,
зелений тощо


добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення (дуб,
дубовий, задубіти

сміх, смішний,
усміхатися)



Учень (учениця
має уявлення про іменник як частину мови впізнає в тексті і
самостійно добирає іменники


ставить питання до іменників, що належать до різних родів будує
сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники

розрізнює іменники-назви істоті
(хто?), та іменники, які означають назви неістот (що?). Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках. Формування поняття предметності на прикладах іменників, які означають опредмечені якості, дії. Вживання іменників у прямому і переносному значеннях. Рід іменників чоловічий, жіночий, середній. Віднесення слова до одного з родів. Змінювання іменників за числами однина і множина. Практичне ознайомлення з відмінками іменника назви відмінків, відмінкові питання. Спостереження за змінюванням іменників за відмінками. Спостереження за влучним уживанням
іменників-синонімів,
іменників-антонімів у тексті, розмірковування про їх роль. Вибір зданих слів тих, щонайбільше відповідають меті й типу висловлювання. Вправи на заміну в тексті недоречних лексичних повторів
Прикметник (12 годин)
Загальне поняття питання, значення, роль у реченні. Встановлення зв’язку прикметників з іменниками за допомогою питань від іменника до прикметника. Вживання прикметників у прямому і неістот, правильно ставить до них питання

розрізнює
власні і загальні іменники,
добирає відповідні приклади вживає в письмових текстах власні іменники з великою буквою


відносить
до іменників за поставленим питанням
що?
опредмечені якості, дії (зелень,
добро, плавання, напис.
розрізнює і пояснює в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях

визначає рід іменників, ставить
питання і відносить іменник до одного з родів

змінює іменники за числами
визначає число іменників
знає назви відмінків і відмінкові питання змінює іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю;
добирає
найуживаніші
(1-3) синоніми та антонім до кожного із заданих іменників
вживає синоніми й антоніми в усних і письмових висловлюваннях бере участь в удосконаленні навчальних і власних текстів за допомогою синонімів
Учень (учениця
має уявлення про прикметник як частину мови впізнає прикметники в реченні і тексті пояснює роль прикметників умові і мовленні

будує сполучення прикметників з іменниками встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань (нове пальто – пальто
(яке?) нове

у новому пальті – у
пальті (якому) новому);
пояснює
пряме і переносне

47 переносному значеннях.
Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Використання їх у зв’язних висловлюваннях. Спостереження за влучним уживанням прикметників у тексті, зокрема в описах, розмірковування над тим, з якою метою вони дібрані автором. Спостереження за вживанням прикметників у загадках. Вибір з-поміж поданих прикметників тих, що найточніше характеризують персонажів, події, явища. Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників -ий, -ій, -а,
-я, -е, -є. Розпізнавання форм прикметників за родовими закінченнями та іменниками, від яких залежать прикметники. Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.
Дієслово (16 годин)
Загальне поняття (питання, роль у реченні.
Зв’язок дієслова з іменником у реченні.
Дієслова-синоніми, дієслова- антоніми. Вживання дієслів у переносному значенні. Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ. Вибір із даних дієслів тих, що найвиразніше передають думку, відповідають меті й типу висловлювання. Удосконалення висловлювань значення прикметників у процесі виконання навчальних вправ

добирає до поданих прикметників
1-3 синоніми та антонім

використовує їх в усному і писемному мовленні, зокрема в описах

бере
участь
у колективних навчальних вправах з удосконалення речень, текстів шляхом додавання добору) прикметників до іменників

складає
прості загадки про предмети за допомогою прикметників, що характеризують предмети-відгадки;


змінює прикметники за родами

визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням за родом іменників, з якими вони зв’язані



змінює прикметники за числами у сполученні з іменниками вводить
їх у речення.
Учень (учениця
має уявлення про дієслово як частину мови

впізнає дієслова в реченні, тексті,
ставить до них питання пояснює
їх значення умові і мовленні

зв’язує з іменниками

добирає до поданого дієслова 1-3 синоніми, антонім пояснює в навчальній роботі дієслова, вжиті у переносному значенні


бере
участь у колективних навчальних вправах з удосконалення текстів шляхом добору дієслів-синонімів




48 шляхом добору дієслівних синонімів. Час дієслова. Змінювання дієслів за часами. Розпізнавання часових форм дієслів у тексті. Використання їх у власних висловлюваннях. Правило написання не з дієсловами. Використання дієслів з не в монологічному та діалогічному мовленні



7. Повторення вивченого за рік (6 годин) Виконання навчальних і контрольних завдань



8. Фонетика і графіка. Правопис
(протягом навчального року) Українська абетка (алфавіт. Букви на позначення голосних і приголосних звуків. Способи позначенням якості приголосних на письмі. Робота з орфографічним та іншими навчальними словниками. Правопис слів з ненаголошеними голосними е, и в корені слова, що перевіряються наголосом.

розрізнює часові форми дієслова

ставить питання до дієслів різних часових форм

змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань що робить що
зробить? що робив що зробив?


розпізнає часові форми дієслів у тексті
вживає дієслова з не в усному і писемному мовленні, в різних ситуаціях спілкування в суперечках, дискусіях, застереженнях, виправдовуваннях, порадах, повчаннях)
Учень (учениця

використовує здобуті протягом навчального року мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.


Учень (учениця

відтворює
усно український алфавіт
називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних

правильно називає всі літери

розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру

користується

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал