О. В. Григор’єва




Скачати 68.57 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.01.2017
Розмір68.57 Kb.

О. В. Григор’єва,
кандидат біологічних наук, доцент,
доцент кафедри методики викладання базових дисциплін,
Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області,
м. Чернівці
ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ

Показано особливості організації експериментально-дослідної роботи
на базі освітнього округу сільської місцевості. Визначено основні проблеми в
роботі об’єднання освітніх закладів на першому етапі його організації.
Ключові слова: експериментально-дослідна діяльність, формуючий
експеримент, освітній округ.
The features of experimental research based on educational district
countryside are shown. The main consolidation problems of the educational
institutions during the first phase of their organization are specified.
Keywords:
еxperimental research activity, formative experiment,
educational district.
Актуальність. Психолого-педагогічна експериментальна діяльність у своїй основі має загальнонаукову методологію, яка ґрунтується на постулатах структурованості, впорядкованості Всесвіту та можливості пізнання законів його функціонування.
Практика покладатись на експеримент дозволила отримати значні переваги у галузі природничих наук. Проте, особливості об’єкту дослідження педагогіки накладають відбиток на можливості планування експериментальної діяльності.
Виходячи з особливостей гуманітарного пізнання, можна говорити про провідну роль міжсуб’єктної взаємодії в педагогічному експерименті, в ході
якої його учасники обмінюються знаннями, способами діяльності, цінностями, смислами, переживаннями, що і веде до розвитку потенційних можливостей особистості, її самореалізації. Складність педагогічного експерименту, як відзначає В.В. Краєвський, полягає в поєднанні процесів пізнання і перетворення педагогічних явищ, з одного боку, і неминучості особистісних змін учасників експерименту - з іншого [1]. У даному контексті, на думку ряду авторів [2, 3], гуманітарній сутності освіти відповідає формуючий експеримент, який, будучи комплексним і полідисциплінарним, виступає і як засіб, і як результат розвитку сфери освіти.
Формуючий експеримент відрізняється від природничонаукового своєю соціальною основою, проектувальною формою та міждисциплінарним змістом. Для вирішення складніших завдань сучасної освіти необхідна участь філософа, психолога, педагога, логіка, фізіолога тощо. Їх взаємодія на практиці здійснюється в спеціально організованому просторі
(експериментальний майданчик, інноваційна освітня установа) у формі проектувальної діяльності, яка "розробляє, формує і створює нові, ще не
існуючі системи практики освіти" [1].
Ідея формуючого експерименту цікава зверненістю в майбутнє моделей "осередків освіти" та елітних освітніх установ, які створені на його основі.
Формуючий експеримент вносить у практику інноваційні смисли і цінності, створює нову філософію змін. Одночасно він виступає засобом розвитку регіональних освітніх систем, оскільки будується на основі уявлень про вплив освіти на всі сфери суспільного життя.
Оцінюючи переваги формуючого експерименту, важливо розуміти і його недоліки. По-перше, реалізація цієї моделі експериментальної діяльності в освітній практиці важка для впровадження: модель розроблена на рівні ідеї і вимагає подальшого науково-методичного забезпечення. По- друге, проектні експерименти потребують значної матеріальної підтримки.
Попри всі труднощі, дослідно-експериментальна діяльність – це ефективний
спосіб моделювання інноваційних освітніх систем. Таким освітнім новоутворенням в Україні є освітній округ.
Освітній округ – це добровільне об'єднання у межах адміністративно- територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій
(Постанова Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777 „Про затвердження Положення про освітній округ”).
Відповідно до ідеї освітні округи повинні вирішити більшість проблем сільської освіти в Україні. Проте, впровадження задекларованих принципів організації та функціонування освітніх округів в життя викликає багато проблем та труднощів. Відповіді на питання, які постають в ході практичної діяльності, мають бути отримані шляхом експериментування.
Позитивний досвід створення освітніх округів свідчить про унікальність кожного об’єднання. Отримати ефективно діючий освітній округ можна лише за умови індивідуального підходу до формування умов його створення. Найкращий спосіб досягнення цієї мети – застосування наукової методології. Організація експериментального майданчика на базі
Хотинського освітнього округу дозволить визначити основні підходи до формування організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу та отримати модель, яка може бути застосована при організації інших округів.
Перевагою прикладного наукового дослідження є його плановість, контрольованість, творчій підхід до виконання поставлених задач, теоретична обґрунтованість та наукомісткість.

Отже, об'єктом та предметом нашого дослідження виступають освітній округ та організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу в умовах сільської місцевості відповідно.
Метою діяльності експреминтального майданчика є формування організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості.
Досягнути поставленої мети повинні допомогти наступні завдання:
1.
Характеристика проблемного поля створення освітнього округу з погляду керівників системи освіти, педагогів, учнів, батьків.
2.
Організація підготовки педагогічних кадрів для роботи в умовах освітнього округу.
3.
Створення сприятливих умов для ефективної профілізації (до профільної підготовки) та професіоналізації (профорієнтації) учнів навчальних закладів-суб'єктів освітнього округу.
4.
Організація виховної роботи із врахуванням широких можливостей суб'єктів освітнього округу.
5.
Розробка ефективного психолого-педагогічного супроводу профільного навчання в умовах освітнього округу.
6.
Удосконалення матеріально-технічної бази профільного навчання суб'єктів освітнього округу.
7.
Розробка системи моніторингу діяльності освітнього округу.
8.
Розробка механізмів взаємодії суб'єктів освітнього округу щодо використання освітніх ресурсів.
9.
Організація моніторингової системи прогнозування структури ринку праці й занятості для відкриття нових профільних класів.
10.
Організація роботи з батьками з метою роз'яснення можливостей освітнього округу щодо соціального захисту, індивідуалізації навчання.
11.
Створення ефективної системи управління освітнім округом.
Для вирішення завдань експерименту використовуються загальнонаукові методи: теоретичний і порівняльний аналізи нормативно-
правових актів, документів і матеріалів з питань реформування системи освіти, аналіз філософської, педагогічної, методичної, правової, соціологічної, психологічної літератури (монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні програми, посібники тощо), узагальнення отриманої інформації, системний аналіз; теоретичне моделювання; діагностичні (анкетування, опитування, бесіди, соціометричні, прогностичні, обсерваційні тести).
Основний метод дослідження – комплексний експеримент з впровадження проектно-цільової методології управління педагогічними процесами.
Теоретико-методологічною основою дослідно-експериментальної роботи є Положення Конституції України; Законів України “Про освіту”,
"Про дошкільну освіту", “Про загальну середню освіту”; "Про позашкільну освіту"; "Про професійно-технічну освіту"; "Про вищу освіту"; Національна доктрина розвитку освіти; Національна програма виховання дітей та учнівської молоді; Положення про загальноосвітній навчальний заклад;
Положення про позашкільний навчальний заклад; Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності; Положення про освітній округ;
Концепція профільного навчання в старшій школі; теоретичні праці педагогів, формування гармонійної, духовно, інтелектуально і фізично розвиненої особистості.
База експерименту – Хотинський освітній округ Хотинського району
Чернівецької області.
Термін проведення експерименту: грудень 2011 р. – грудень 2017 р.
Етапи дослідно-експериментальної роботи: підготовчий етап (грудень
2011р. – серпень 2012р.), концептуально-діагностичний етап (серпень 2012 – серпень 2013 р.), формувальний етап (вересень 2013 р. – серпень 2015 р.), контрольно-узагальнюючий етап (вересень 2015 р. – серпень 2016 р.), коригувальний етап (вересень 2016 р. – грудень 2017 р.).
Завдання підготовчого етапу:

- визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно- експериментальної роботи;
- вивчення та аналіз науково-методичної літератури та педагогічного досвіду за темою дослідження;
- аналіз нормативно-правового забезпечення, що регулює роботу освітнього округу;
- налагодження спільної діяльності суб'єктів освітнього округу з вищими навчальними закладами, закладами профтехосвіти, установами, які здійснюватимуть супровід дослідно-експериментальної роботи;
- діагностика готовності педагогів до експериментальної педагогічної діяльності в умовах освітнього округу;
- розробка нормативно-правового забезпечення дослідно- експериментальної роботи;
- формування творчих груп з проблеми дослідження для проведення експериментальної роботи;
- проведення установчого семінару-практикуму з питань наукового дослідження;
- визначення структурних елементів
інноваційної моделі експериментального освітнього округу;
- створення системи проектно-цільового управління експериментальним освітнім округом;
- організація роботи творчих груп над розробкою проектів впровадження інновацій відповідно до структурних елементів моделі експериментального освітнього округу;
- підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.
Структурно-функціональна модель освітнього округу демонструє ряд організаційних та педагогічних умов, дотримання яких дозволить досягнути мети функціонування освітнього округу – якісної профільної освіти в умовах сучасної української школи [4].

Розгортання функціональних взаємозв’язків умов здійснюється, відповідно представленої моделі, знизу вверх.
В основі діючої структури освітнього округу розташовується ряд органів управління освітнім округом. Ефективне управління є необхідною умовою для якісного функціонування всієї структури.
Зазначені органи управління здійснюють ряд організаційних функцій, кожна з яких робить свій внесок у досягнення кінцевої мети. Ключовим для діяльності освітнього округу є транспортування учнів та розподіл профілів між закладами І-ІІІ ступенів з побудовою спільного навчального плану.
Забезпечення організаційних умов діяльності освітнього округу надасть принципову можливість існування (узгодженої роботи) об’єднання навчальних закладів, а також створити належні педагогічні умови
інноваційної діяльності [5] педагогічних колективів шкільного об’єднання.
Виконання організаційних умов може забезпечити мережеву співпрацю освітніх закладів, ефективне використання матеріально-технічної та методичної баз викладання профільних предметів, проте мало вплине на якість кінцевого продукту – профільної освіти. Тільки інноваційна педагогічна діяльність кожного вчителя, вихователя, керівника дозволить вирішити поставлені завдання.
Базовою педагогічною умовою автори моделі вважають готовність педагогічних працівників закладів освітнього округу до інноваційної діяльності.
Отже, розгортання умов функціонування освітнього округу від якісної управлінської структури через ефективну організацію матеріально- технічного та управлінського забезпечення навчально-виховного процесу з подальшим формуванням та розвитком педагогічних умов дасть можливість отримати якісну профільну освіту в умовах сучасної школи.
Відповідно до структурно-функціональної моделі базисом діяльності освітнього округу є належні організаційно-управлінські умови: створення локальних нормативних актів, які унормовуватимуть спільну діяльність
навчальних закладів та запровадження посади координатора освітнього округу з покладанням на нього обов’язків організації узгодженої діяльності мережі навчальних закладів.
Необхідною умовою діяльності освітнього округу є забезпечення матеріальних умов ведення спільного навчально-виховного процесу через фінансування перевезень учнів (паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування та педагогічний супровід).
За виконання двох попередніх умов стає першочерговою робота щодо створення педагогічних умов діяльності освітнього округа, а отже досягнення основної мети – забезпечення якісної профільної освіти.
Подальші дослідження (другий концептуально-діагностичний етап) будуть пов’язані із створенням системи моніторингу виконання Програми діяльності суб’єктів Хотинського освітнього округ та корекцією за його результатами окремих її завдань, методів, етапів. Особлива увага приділятиметься формуванню готовності до інноваційної діяльності в умовах експерименту зі створення освітнього округу педагогічних працівників та готовності до співпраці батьків, учнів, педагогічних працівників, регіональних органів управління.
Література
1. Краєвський В.В. Методологія педагогічного дослідження: Посібник для педагога-дослідника / В.В. Краєвський. – Самара: Изд-во СамГПІ, 1994. –
165 с.
2. Педагогічний експеримент : навч.-метод. посіб. / [укладач О. Е. Жосан]. –
Кіровоград : Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. –
72 с.
3. Методи педагогічних досліджень // Бібліотека он-лайн [Електронний ресурс]

Київ,
МОН,
2007.

Режим доступу: http://www.readbookz.com/book/.

4. Григор’єва О.В. Моделювання організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості / О.В. Григор’єва / Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: Науково- методичний журнал. – Чернівці: Черемош, 2012. – Випуск 9. – С. 86-91.
5. Григор’єва О.В. Готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності в умовах освітнього округу / О.В. Григор’єва / Освітній простір.
Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: Науково-методичний журнал. – Чернівці: Черемош, 2012. – Випуск 10. – С. 16-24.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал