О. В. Овчарук, кандидат педагогічних наук, старший науковий





Сторінка2/6
Дата конвертації26.12.2016
Розмір5.06 Kb.
1   2   3   4   5   6
Тема уроку
Навчальні цілі
Завдання
для учнів
Ресурси
Методи
Урок 1:
Це те, що мені подобається
Учні відкривають влас ні здібності та вміння,
а також здібності та вміння інших. Вони знайомляться з про явами ґендерних сте реотипів.
Учні пишуть власні пріори тети та поведінкові моделі
у чотирьох категоріях. Во ни діляться своїми мірку ваннями з іншими учнями та обговорюють їх.
Папір та ручки,
друковані копії
матеріалів.
Самостійна та групова робота,
пленарна дискусія.
Урок 2:
Мої особисті
символи
(Герб.
Частина І)
Учні стимулюють влас не почуття гідності че рез розпізнавання та оцінювання своїх по зитивних рис.
Учні створюють свої власні
символи, що будуть части ною групового герба. Вони задають один одному пи тання щодо власних відчут тів себе та використовують визначені сильні сторони з уроку 1. Учні об'єднуються в групи для роботи на наступному уроці 3.
Таблиці з поперед нього уроку, видру кувані копії герба
(2 на кожного уч ня), кольорові олів ці, ножиці.
Самостійна робота,
формування груп.
Урок 3:
Це наш герб
(Герб.
Частина ІІ)
Учні знайомляться з потенціалом власних
індивідуальних силь них сторін, які вони привносять у групу.
Вони узгоджують на зву та мотто (девіз) в групі.
Учні надають групі з 4 осіб власні символи та поясню ють їх іншим. Вони ство рюють спільний герб та узгоджують між собою назву, мотто та спільний символ для нього. Учні пре зентують свій герб класу.
Копії герба з по переднього уроку,
кольорові олівці,
клей.
Робота в групах
(по 4) та презентація.
Урок 4:
Особистості та групи
У загальній дискусії
учні усвідомлюють, що
їх індивідуальні сильні
сторони є значним по тенціалом для групи.
Вони усвідомлюють поняття командної
роботи та розподілу обов'язків в ній. Учні
розрізняють групи в суспільстві, де різні
сильні сторони комбі
нуються таким чином,
щоб досягати успіхів.
Учні обговорюють свої
сильні сторони та пов'я зують їх з досвідом, який вони мають поза школою.
У формі мозкового штур му учні визначають різні
групи, де необхідні різні
здатності для досягнення успіху у групі.
Дошка або фліп чарт.
Пленарна дискусія.
Тема 1: Ідентичність: я у своїй громаді
Як особистісні сприйняття учнів впливають на їх ідентичність та участь у
групах і на їх погляд на суспільство?

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Вчитель знайомить з темою через запитання: "Що тобі подобається робити?", "Що тобі не по добається робити?", "Що зазвичай роблять дівчатка?", "Що зазвичай роблять хлопчики?". Вчитель дає час для того, щоб учні подумали над можливими відповідями. Далі вчитель вислуховує
відповіді учнів.
2. Вчитель роздає учням листки паперу та олівці. Учні повинні скласти папір навпіл та використо вувати лише одну сторону для роботи. Вчитель дає наступні пояснення:
– Напишіть: ви хлопчик, чи дівчинка.
– Напишіть п'ять справ, які вам подобаються і які ви робите.
– Напишіть п'ять справ, які ви робите, але вони вам не подобаються.
– Напишіть п'ять справ, які ви не робите і не любите робити.
– Напишіть п'ять справ, які ви не робите, але хотіли б зробити.
– Поруч з написаними справами зазначте, як ви вважаєте, чи є вони хорошими для вашої статі
(якщо ти хлопчик, чи це добре для тебе, якщо ти – дівчинка, чи це добре для тебе).
3. Коли учні завершать виконувати завдання, вчитель пропонує їм пройтись по класу та поділитись результатами роботи з іншими п'ятьма учнями. Вони повинні записати відповіді цих п'яти учнів внизу на своєму листочку.
4. Вчитель просить учнів зібратись разом у коло. Він розпочинає пленарну дискусію з таких запитань:
– Що ви думаєте про відповіді ваших однокласників? Що вас здивувало?
– Які справи можете виконувати тільки ви?
– Які справи ваших однокласників вас найбільше схвилювали?
– Чи бачите ви спільні справи, що учням подобаються, але вони не роблять?
– Що трапиться, якщо дівчинка зробить хлопчачу справу?
– Як би на запитання відповіли члени вашої сім'ї?
20
Урок 1
Це те, що мені подобається
Я – хлопчик/ Я – дівчинка. І те, що я люблю та роблю, це – добре
Навчальні цілі
Учні відкривають власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших. Вони знайомляться з проявами ґендерних стерео типів.
Завдання учнів
Учні пишуть власні пріоритети та поведінкові моделі у чотирьох категоріях. Вони діляться своїми міркуваннями з іншими учнями та обговорюють їх.
Ресурси
Папір та ручки, друковані копії матеріалів.
Методи
Самостійна та групова робота, пленарна дискусія.

– Чому ми відповідаємо так, як відповідаємо? Чому ми думаємо, що деякі речі прийнятні тільки для дівчаток, а інші – тільки для хлопчиків?
5. Останнім кроком мають стати запитання, що відповідають проблемам ОДГ та ОПЛ:
– Що відбувається, якщо дехто не знає про те, що ти любиш та що робиш?
– Що відбувається, якщо дехто не знає про те, що ти не любиш, але робиш?
– Хто вирішує, що може робити дівчинка, а що – хлопчик?
– Що відбувається, якщо те, що можуть робити дівчатка та хлопчики, є недозволеним?
– Чи вважаєте ви, що ролі повинні залишатись такими, як є? Чи так було завжди?
6. Додаткова робота. Робота на уроці може бути продовжена на основі питань про те, чого учні не роблять, але хотіли б зробити. Вчитель разом з учнями намагається знайти рішення щодо того, як вище обговорені питання можуть бути використані у контексті роботи в класі?
Розділ 1 – Ідентичність
21

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Другий урок починається об’єднанням учнів у групи по 4 особи. Вчителю рекомендується фор мувати групи через гру, роздаючи учням картки (по 4 в наборі) з малюнками, які складають один малюнок з 4. Завданням учнів є знайти своїх партнерів по малюнку та сформувати групу.
2. Далі учні сідають групами. Кожен отримує копію герба. Інша копія знаходиться на середині
столу. Кожен герб повинен мати чотири секції. Учні розбирають по секції на кожного. Далі вони олівцем пишуть свої імена на копії герба, що знаходиться на середині столу. Зі своєї копії кожен з учнів вирізає свою персональну частинку.
3. Вчитель радить учням подумати про особисті символи, що їх представляють. “Ось саме те, мене символізує” – таким повинно бути мотто (девіз) даного завдання. Наступне завдання має пройти під девізом: “Ось те, що я можу принести в групу”. Для цього вчитель просить учнів вийти з за столів, як на уроці 1. У колонках таблиці “Я люблю робити…” та “Я не роблю, але хотів би зробити…” учні по винні висловити свої ідеї. Вони також мають знайти символи, які представлять їхні сильні сторони.
Ці символи учні намалюють у своїй частині гербу. Наступні питання допоможуть їм це зробити:
– Як ви переконуєте інших?
– Чого ви потребуєте?
22
Урок 2
Мої особисті символи (Герб. Частина I)
Це те, що мене символізує
Навчальні цілі
Учні стимулюють власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.
Завдання учнів
Учні створюють свої власні символи, що будуть частиною групового герба. Вони ставлять один одному запитання щодо власних відчуттів себе та використовують визначені сильні сторони з уроку 1. Учні
об’єднуються в групи для роботи на наступному уроці 3.
Ресурси
Таблиці з попереднього уроку, видрукувані копії герба (2 на кожно го учня), кольорові олівці, ножиці.
Методи
Самостійна робота, формування груп.
Інформаційна скринька
Гербом називають збройний символ або збройний знак, за європейською традицією, символ, що належить певній особі (або групі осіб) та використовується нею у різноманітних цілях. Історич но, герби використовувались лицарями, щоб відрізняти їх від ворогів. У континентальній Європі
громадяни могли створювати бюргерські герби. На відміну від печаток, герби грали роль ембле ми. У 21 столітті герби використовуються різними установами та індивідуумами (наприклад,
університети мають певні директиви, за якими вони використовують свої герби та захищають їх застосування). Мистецтво дизайну, демонстрації, опису та продукування гербів називається ге ральдикою. Використання гербів країнами, штатами, провінціями, містами та селами нази вається цивільною геральдикою.

– Що ви здатні зробити?
– Про що ви шкодуєте, коли думаєте по своє життя?
4. Далі учні обговорюють розроблені ними символи та обмінюються думками. Учні виконують такі завдання:
– Поясніть символи членам вашої групи.
– Склейте частини вашого герба.
– Знайдіть спільний символ для вашої групи, розробіть мотто (девіз) для вашої ідеї (верхівку гер ба) та назву групи (низ герба).
5. Завершені герби мають бути представлені одним із членів групи на пленарній сесії та проде монстровані на стінах класу.
Розділ 1 – Ідентичність
23

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Продовжуючи ідеї уроку 2, учні обговорюють розроблені ними символи та обмінюються дум ками. Вони виконують наступні завдання:
– Поясніть свої символи членам вашої групи.
– Склейте всі частини вашого герба.
– Визначне спільний символ для вашої групи, мотто (девіз) для ваших ідей (верхівку герба) та на зву групи (низ герба).
Вчитель повинен пояснити учням, що рішення мають бути прийняті спільно і таким чином, щоб була можливість виразити себе через ці рішення.
2. Завершені герби представляються членам групи на пленарній сесії та демонструються на стінах класу.
24
Урок 3
Це наш герб (Герб. Частина II)
Ми сильні як група тому, що ми – особистості
Навчальні цілі
Учні знайомляться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін, які вони привносять у групу. Вони узгоджують назву та мот то (девіз) в групі.
Завдання учнів
Учні надають групі з 4 осіб власні символи та пояснюють їх іншим.
Вони створюють спільний герб та узгоджують між собою назву, мот то та спільний символ для нього. Учні презентують свій герб класу.
Ресурси
Копії герба з попереднього уроку, кольорові олівці, клей.
Методи
Робота в групах (по 4) та презентація.

Хід уроку
1. Учні поділені на групи, перед ними аркуш паперу або фліпчарт.
2. Вони отримують завдання взяти участь у трикроковій дискусії (див. роздаткові матеріали для учнів):
1) поміркуйте про сильні сторони, які ви зобразили на вашому гербі, та напишіть їх на аркуші па перу перед вами;
2) обговоріть, у яких ситуаціях ці сильні сторони можуть допомогти вашій групі. Продумайте приклади та запишіть їх;
3) третім кроком має бути обговорення ситуації, що відбувається поза шкільним життям. В яких ситуаціях сильні сторони вам допомагають? Як вони допомагають особисто вам? Групі?
3. По закінченню учні об’єднуються у коло для обговорення результатів на пленарній сесії.
4. Завданням учителя є спрямувати дискусію таким чином, щоб учні усвідомили поняття викори стання особистісних сильних сторін та здібностей як джерело сили групи.
Розділ 1 – Ідентичність
25
Урок 4
Особистості та групи
Сильні сторони особистостей як потенціал для суспільства
Навчальні цілі
У загальній дискусії учні усвідомлюють, що їх індивідуальні сильні
сторони є значним потенціалом для групи. Вони усвідомлюють по няття командної роботи та розподілу обов’язків у ній. Учні розріз няють групи в суспільстві, де різні сильні сторони комбінуються та ким чином, щоб досягати успіхів.
Завдання учнів
Учні обговорюють свої сильні сторони та пов’язують їх з досвідом,
який вони мають поза школою. У формі мозкового штурму учні виз начають різні групи, де необхідні різні здатності для досягнення успіху у групі.
Ресурси
Дошка або фліпчарт.
Методи
Пленарна дискусія.
Інформаційна скринька
Дискусія (обмін аргументами, з латинського discussio, тобто аргумент) – специфічна форма вер бальної комунікації між дома або більше людьми, у якій обговорюється одне або декілька пи тань, де з кожного боку висловлюються аргументи. Залежно від питання дискусія вимагає від спікерів дозволяти та навіть заохочувати висловлювати точки зору і міркування, що є протилеж ними, а також такими, які детально обговорюються, замість їх різкого відкидання. Особисті
якості, такі як чіткість, спокій та ввічливість будуть працювати на користь обох сторін. У найк ращому випадку дискусія приведе до вирішення проблеми або до компромісу, який зможе прийняти кожна із залучених сторін.
У сучасних суспільствах дискусія є цивілізованим, а саме, ненасильницьким засобом налаго дження протиріч та розв’язання конфліктів інтересів і цілей. Конфлікти не подавляються, а вирішуються. Шляхом навчання та тренування навичок дискусії учні навчаються базовим еле ментам досягнення миру у суспільстві.

27
РОЗДІЛ 2
РІЗНОМАНІТТЯ ТА ПЛЮРАЛІЗМ
Початковий рівень
Вдома у Європі
2.1. Що таке Європа?
Що я знаю про Європу і місцевість, де я живу
2.2. Я вдома в Європі (Створюємо фізичну мапу I).
Країни Європи
2.3. Я вдома в Європі (Створюємо фізичну мапу II).
Річки, гори та ландшафти Європи
2.4. Європейці різні та рівноправні.
Що в нас спільного і чим ми відрізняємось?

Зростаємо у демократії
28
Учні початкової школи мають інше сприйняття простору, часу та стосунків. Тому, працюючи над тематикою Європи у початкових класах, важливим є знайти такі аспекти, щоб дидактично розви нути поняття європейського виміру у навчанні. Основні знання учнів представляють їх ставлення до Європи, інтереси та шляхи здобуття інформації, що мають бути відображені вчителем у першу чергу. Як же повинні учні початкових класів вивчати Європу? Через важливе запитання євро пейського поняття ОДГ/ОПЛ: що таке європейська ідентичність? ОДГ/ОПЛ не є національним поняттям. Воно стосується питання співіснування людей. Це включає різні соціуми: сім’ю, клас,
школу, регіон, країну, Європу тощо.
Дивлячись на реальне життя учнів, стає очевидним, що сьогодні учні початкових класів зрос тають у міжнародному та європейському вимірі, як частині щоденного життя. Учні мають досвід стосовно питань інтернаціональності, полікультурності та багатомовності у різних контекстах:
– через життя разом з дітьми інших націй та культур (дитячий садок, школа, оточуючі);
– через міжнародну продукцію;
– через європейські та міжнародні канали ЗМІ, які вони використовують (книги, журнали, теле бачення, компакт диски, Інтернет тощо);
– через подорожі.
Більшість із цих контекстів існують з раннього віку учнів та впливають підсвідомо. Зразки про дуктів, таких як, наприклад, спагеті, піца, круасани, зазвичай споживаються учнями, які не мають досвіду повільної їх інтеграції до переліку товарів широкого вжитку в Європі. Водночас, ЗМІ ство рює стереотипи та спрощені точки зору в різних напрямах життя на нашому континенті. Ці сте реотипи можуть бути правильно розтлумаченими як знання про Європу. Фактично, вони є став леннями, або суб’єктивними усвідомленнями, а не знаннями.
Тому учні початкових класів не можуть бути так званою “tabula rasa” (чистим аркушем), коли мо ва йде про Європу. Навчання про Європу може сприяти формуванню виокремлення, системати зації та усвідомлення об’єктивності сформованих стереотипів (попереднього знання). Викладан ня та навчання повинно бути спрямоване на розгляд існуючих упереджень і точок зору та на підвищення обізнаності щодо полікультурного, багатомовного і різноманітного, однак, водночас,
рівноправного європейського суспільства.
У порівнянні із середніми класами, навчання та викладання тем про Європу у початковій ланці
повинно бути спрямоване на набуття досвіду активного спільного життя з різними. Важливим
є застосування відкритого підходу у навчанні різних дисциплін стосовно двох вимірів: об’єктив но нейтрального та ідеального. Ці два виміри мають бути подані через досвід конкретних при кладів з реального життя учнів. У цьому випадку справжнє спілкування та дружба є ключовим дидактичним виміром при навчанні даної вікової групи учнів. У разі, якщо учні пережили міграцію, цей факт може стати відправною точкою викладання і вивчення тем про Європу та її
громадян.
Розділ 2: Ключове поняття “різноманітність та плюралізм”
на початковому рівні
Базова інформація для вчителів: Які риси Європи притаманні щоденному
життю учнів?

Розділ 2 – Різноманіття та плюралізм
29
Мета Освіти для демократичного громадянства полягає у підтримці формування компетентнос тей у трьох сферах. Даний розділ присвячений наступним типам компетентностей:
Компетентність у…
…політичному аналізі та судженні
… використанні методів
…прийнятті демократичних рішень та дій
**
**
***
Інструменти для учнів.
У цьому розділі учні будуть використовувати наступні інструменти. Вчитель повинен вирішити,
чи потрібна всім, або деяким учням, додаткова підготовка для використання даних інструментів.
х
Дослідження у бібліотеках х
Дослідження в мережі Інтернет
0
Проведення інтерв’ю та опитувань
0
Інтерпретація зображень
0
Ментальна карта
0
Створення плакатів
0
Організація виставок x
Планування та представлення презентацій
0
Підготовка матеріалів для проектора або підготовка презентацій у форматі РowerРoint
0
Написання газетних статей х
Постановка вистав
0
Ведення дебатів

Зростаємо у демократії
30
Методи'>Тема уроку
Навчальні цілі
Завдання
для учнів
Ресурси
Методи
Урок 1:
Що таке
Європа?
Учні активують свої
знання про Європу та розширюють ба чення європейсько го континенту.
Учні працюють з мапою
Європи. Вони визнача ють своє походження,
пишуть назви міст, країн та прапорів, які знають.
Друковані копії
мапи Європи, руч ки, атлас, клей, но жиці, Інтернет (за можливості), зоб раження на тему
Європа.
Індивідуаль на та групова робота, пленарна дискусія.
Урок 2:
Я вдома в Європі
(Створюємо фізичну мапу I)
Учні спрямовують власну діяльність на вивчення Європи на шкільному подвір’ї.
Вони розвивають від чуття дистанції та близькості.
Учні створюють мапу
Європи на подвір’ї своєї
школи. Вони починають формувати на карті краї
ни та кордони. Зазнача ють, звідки вони походять.
Друковані копії
контурної мапи
Європи, зображен ня країн, кольоро вий папір, атлас.
Парна та групова робота.
Урок 3:
Я вдома в Європі
(Створюємо фізичну мапу ІI)
Учні підвищують обі
знаність щодо різних характеристик Євро пи як континенту. Во ни розпочинають процес побудови по няття просторових зв’язків через бачення того, звідки вони по ходять.
Після окреслення кор донів та країн учні про довжують роботу над характеристиками ланд шафтів. Вони малюють ріки, гори та інші важ ливі елементи фізичної
мапи. Наприкінці робо ти можна зробити фото виконаної карти.
Друковані копії
контурної мапи
Європи, кольоро вий матеріал для окреслення річок тощо, кольоровий матеріал для ок реслення гір і ланд шафтів та інших елементів (папір,
текстиль тощо), ат лас, фотокамера.
Парна та групова робота.
Урок 4:
Європейці різні та рівноправні
Під час пленарної ди скусії учні усвідом люють, що Європа має безліч характе ристик. Вони розмір ковують над тим, що
європейці мають ба гато спільного та, вод ночас, відрізняються один від одного.
Учні розглядають створе ну ними мапу та визнача ють спільне для європей ців. Наступним кроком є
дискусія про те, що об’єд нує європейські країни на спільному континенті.
Вони обговорюють пи тання нерівноправності
(Східна Західна Європа тощо).
Копія фізичної
мапи, зображення країн, дошка або фліпчарт, аркуші
паперу.
Пленарна дискусія, групова робота.
Розділ 2: Різноманітність та плюралізм: Вдома в Європі
Які риси Європи притаманні щоденному життю учнів?

Хід уроку
1. Учні отримують друковану копію контурної мапи Європи (збільшеної до розмірів А3). Їх зав данням буде активувати знання про те, що вони знають про Європу. Вони починають працювати над різними питаннями, окресленими на мапі.
2. Додатково вчитель надає інформаційний пакет роздаткових матеріалів для учнів (країни та їх столиці, прапори, гори та ландшафтні елементи). Учні працюють з цими матеріалами і також мо жуть брати інформацію з інших джерел, представлених у класі (мережі Інтернет, атласу, книг,
бібліотеки тощо).
3. Завершена мапа Європи має бути представлена на стіні.
4. Домашнім завданням є вибрати одну з європейських країн та провести дослідження вдома. Та ким чином учні складають “Портрет країни” до уроку 2. Також вони працюють з партнерами, ти ми, хто обрав для себе сусідню країну для роботи на наступних уроках.
Розділ 2 – Різноманіття та плюралізм
31
Урок 1
Що таке Європа?
Що я знаю про Європу
Навчальні цілі
Учні активують свої знання про Європу та розширюють бачення
європейського континенту.
Завдання учнів
Учні працюють з мапою Європи. Вони визначають своє походження,
пишуть назви міст, країн та прапорів, які вони знають тощо.
Ресурси
Друковані копії мапи Європи, зображення на тему Європа, ручки,
атлас, книги, Інтернет (за можливості).
Методи_Парна_та_групова_робота.Інформаційна_скринька'>Методи
Індивідуальна робота та групова робота, пленарна дискусія.

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Учні працюють у парах над двома країнами, які вони досліджують вдома (завдання, отримане на уроці 1). Учні приносять малюнки країн з усією інформацією, яку вони зібрали про свої країни.
Вони також приносять свої мапи Європи.
2. Весь клас збирається на шкільному подвір’ї. Вчитель просить учнів створити фізичну мапу Євро пи з різних видів матеріалів. Кожна країна обирається двома учнями. Вчитель визначає межі ма пи, окреслюючи зону, де учні можуть працювати.
3. Далі учні починають окреслювати кордони країн. Вони повинні бути впевнені, що всі країни на
їх мапі знаходяться на своїх місцях. Учні можуть назвати столиці країн та їх прапори.
4. Після цього кожен учень стає на територію однієї з країн. Учні починають обмінюватись інфор мацією про свої країни. В ході такої роботи можна використати так звані невидимі кордони, ви користовуючи різні іноземні мови, притаманні країнам. У разі, якщо кожен учень буде мати пор трет країни, можна організувати обмін декількома словами на іноземних мовах між учнями. Далі
робота може бути продовжена рідною мовою. Учні повинні провести стільки діалогів, скільки во ни мають сусідніх країн.
32
Урок 2
Я вдома в Європі (Створюємо фізичну мапу I)
Країни Європи
Навчальні цілі
Учні спрямовують власну діяльність на вивчення Європи на шкільно му подвір’ї. Вони розвивають відчуття дистанції та близькості.
Завдання учнів
Учні створюють мапу Європи на подвір’ї своєї школи. Вони працю ють у парах над двома країнами, які досліджують. Учні починають окреслювати країни та їх кордони.
Ресурси
Друковані копії контурної мапи Європи, зображення країн, кольо ровий папір, атлас.
Методи
Парна та групова робота.
Інформаційна скринька
Фізична мапа
Термін “фізична мапа” використовується у двох різних сенсах. У першому сенсі фізична мапа розглядається у картографії, що передбачає опис мапи у формі ландшафтів – гори, річки, озера,
океани та інші постійні географічні поняття. У другому фізична мапа використовується у гене тиці, що передбачає процес, котрий описує, як ДНК виокремлює два гени, які вимірюються у базових парах на противагу генетичній карті.
У контексті даної серії уроків про Європу ми використовуємо термін “фізична мапа” як карто графічний опис. Тільки через здіснення складних просторових взаємодій поняття кордонів,
відстаней, довжини річок та висоти гір будуть осмислені учнями початкової школи. Будуючи країни, учні легше можуть сприйняти своє сусідство з іншими учнями на фізичній мапі та усвідомити межі й бар’єри, такі як іноземні мови, культуру та інші розбіжності між країнами.
Поняття побудови фізичної мапи полягає в аспекті навчання через дію та конкретний досвід.

Хід уроку
1. Після визначення кордонів країн, столиць та прапорів учні продовжують працювати над річка ми та ландшафтами. Не всі учні будуть задіяні, оскільки країни мають різну кількість річок та ландшафтів. Доцільним буде об’єднати групи учнів для рівномірної роботи над мапою.
2. Для роботи над річками та ландшафтами учні використовують різні матеріали, такі як текстиль,
папір тощо.
3. За власним бажанням учні можуть додавати до мапи окремі речі. Це вони роблять на власний розсуд, що залежить від інформації, знайденої впродовж дослідження (страви, знаменитості тощо).
4. Коли фізична мапа буде завершена, потрібно зробити фото. Краще, якщо будуть сфотографовані
різні об’єкти мапи – окремі країни, ландшафти, річки, щоб учні краще могли їх роздивитися.
Розділ 2 – Різноманіття та плюралізм
33
Урок 3
Я вдома в Європі (Створюємо фізичну мапу ІI)
Річки, гори та ландшафти Європи
Навчальні цілі
Учні підвищують обізнаність щодо різних характеристик Європи як континенту. Вони розпочинають процес побудови поняття про сторових зв’язків через бачення того, звідки вони походять.
Завдання учнів
Після окреслення кордонів та країн учні продовжують роботу над характеристиками ландшафтів. Вони малюють ріки, гори та інші
важливі елементи фізичної мапи. Наприкінці роботи можна зроби ти фото виконаної мапи.
Ресурси
Друковані копії контурної мапи Європи, кольоровий матеріал для окреслення річок тощо, кольоровий матеріал для окреслення гір та ландшафтів та інших елементів (папір, текстиль тощо), атлас, фото камера.
Методи
Парна та групова робота.

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Учні сідають у коло. Вчитель представляє фотографії, зроблені з фізичної мапи. Завданням учнів буде обговорити подібності та розбіжності, які є між країнами на мапі. Вчитель може поставити такі запитання:
• Які частини Європи мають високі гори?
• Які частини Європи мають довгі річки?
• Які країни виглядають подібними за ландшафтом?
• У яких країнах люди розмовляють однаковою мовою?
• Які країни об’єднані морем?
Учні використовують свої портрети країн для збору інформації. Вони представляють свою країну у формі презентації або вистави.
2. Наступним кроком вчитель пропонує питання для того, щоб розпочати нову дискусію. Окрім природних та географічних подібностей та відмінностей в Європі є соціальні розбіжності, які виз начають, як феномен упередження. Вчитель мотивує учнів висловитись про соціальні упереджен ня в Європі та ставить такі запитання:
• Чи існують бідні та багаті країни в Європі? Які з них бідні? Які – багаті?
• Чи є в Європі країни, в яких життя важче, ніж в інших? Чому?
• Чому люди їдуть зі своєї країни до іншої? Які їх мотиви?
• Ін.
3. Після висловлювань щодо попередніх питань учні формують групи по чотири особи та висловлю ють ідеї про те, як збалансувати ці соціальні розбіжності у Європі, не заперечуючи національні особ ливості. Вони записують свої ідеї на невеликих аркушах паперу. Далі учні представляють свої ідеї пе ред класом. Вони вивішують записи на дошці разом з фото та фізичною мапою для їх візуалізації.
34
Урок 4
Європейці різні та рівноправні
Що в нас спільного і чим ми відрізняємось?
Навчальні цілі
Під час пленарної дискусії учні усвідомлюють, що Європа має безліч характеристик. Вони розмірковують над тим, що європейці мають багато спільного та, водночас, відрізняються один від одного.
Завдання учнів
Учні розглядають створену ними мапу. Вчитель залучає їх до дискусії
про спільне та відмінне у а) географічному та б) соціальному кон текстах. Вони обговорюють соціальні відмінності в Європі та нама гаються знайти рішення їх збалансування.
Ресурси
Фото фізичної мапи, зображення країн, дошка або фліпчарт, аркуші
паперу.
Методи
Пленарна дискусія, групова робота.

35
РОЗДІЛ 3
РІВНОПРАВНІСТЬ
Початковий рівень
Меншини та більшість
3.1. Всі різні, всі рівноправні.
Ми приймаємо один одного у групі
3.2. Це – чесно?
Меншини та більшість на шкільному майданчику (дослідження)
3.3. Це – чесно?
Меншини та більшість на шкільному майданчику (продовження)
3.4. Матриця влади.
Меншини та більшість у нашій країні

Зростаємо у демократії
“Всі різні – всі рівні” – відомий вислів у Європі. Освіта для демократичного громадянства та
Освіта прав людини несе в собі ключові цінності даного лозунгу: з багатьма людьми я поділяю ба гато чого спільного, з іншими – ні. За деякими рисами моєї особистості я належу до більшості, за
іншими – до меншин. Піднімаючи питання більшості та меншин з учнями початкових класів,
вчителю необхідно пояснити їм ці терміни. Загалом, меншини є частиною нації, що за осо бистісними та культурними характеристиками відрізняються від більшості. Частіше меншини живуть як демографічна група в певній територіальній одиниці (напр., регіоні), однак також мен шини можуть бути розсіяними по всій країні аж до її кордонів. До різних характеристик меншин належать: у більшості випадків мова, етнічне походження, релігія, іноді також моральні ставлен ня, сексуальна ідентичність або соціальний статус. Термін “меншини” вживається тоді, коли існує
домінування однієї групи без асимілювання іншої. Тому при характеристиці меншин у більшості
випадків маються на увазі саме національні меншини.
Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації розробили права меншин. Ці пра ва поважаються на різних рівнях. 1988 рік став роком Міжнародного руху проти всіх форм дис кримінації (МРПВФД/ IMADR) і був заснований у Токіо з метою привернути увагу до проблем дискримінації меншин. МРПВФД захищає права непривілейованих груп. У більшості випадків та кий процес відноситься до груп людей, що є меншинами та характеризуються:
– кількісною характеристикою по відношенню до основної частини населення країни;
– недомінантним статусом у країні;
– етнічними, релігійними, мовними рисами;
– відчуттям солідарності або ідентичності через сприйняття їх як меншості.
Дуже важко виділити меншини за категоріями. Найбільш відомими є такі категорії меншин:
– етнічні меншини: групи людей, що проживають на території країни, де домінують інші групи;
– мовні меншини: групи людей, що говорять іншою мовою, ніж мова більшості населення країни;
– релігійні меншини: наприклад, протестанти в Ірландії, християни в Саудівській Аравії, мусуль мани в Німеччині;
– сексуальні меншини;
– меншини пристарілих людей;
– меншини молоді тощо.
При роботі з учнями початкової школи над поняттями меншин та більшості основним є поясни ти дані характеристики. Статус меншин та більшості може бути проаналізований тільки на дру гому етапі. В реальному житті учнів поняття меншин нічого не означає. Однак учні початкової
школи мають досвід приналежності або неприналежності до меншин у щоденному житті. Визна чення поняття меншини у такому контексті повинно базуватись на ситуації у шкільному середо вищі. Тому серія уроків даного розділу починає з учнівського реального життя та їх досвіду щодо меншин та більшості (уроки 1–3). Наступним кроком є серія уроків щодо положення меншин та більшості у суспільстві, мотивації учнів та академічних досягнень класу щодо аналізу ступеня
36
Розділ 3: Ключове поняття “рівноправність” на початковому
рівні
Базова інформація для вчителів: Як досягти усвідомлення щодо меншин
та більшості в реальному житті на початковому рівні шкільного навчання

Розділ 3 – Рівноправність
37
та статусу різних груп у суспільстві (урок 4). Не всі меншини є привілейованими групами. Існують деякі невеликі групи у суспільстві, які домінують в силу різних обставин. Завданням вчителя є мо тивувати учнів до організації дебатів.
Мета Освіти для демократичного громадянства полягає у підтримці формування компетентнос тей у трьох сферах. Даний розділ присвячений наступним типам компетентностей:
Компетентність у…
…політичному аналізі та судженні
… використанні методів
…прийнятті демократичних рішень та дій
***
**
**
Інструменти для учнів.
У цьому розділі учні будуть використовувати наступні інструменти. Вчитель повинен вирі
шити, чи потрібна всім, або деяким учням, додаткова підготовка для використання даних
інструментів.
0
Дослідження у бібліотеках
0
Дослідження в мережі Інтернет х
Проведення інтерв’ю та опитувань
0
Інтерпретація зображень х
Ментальна карта
0
Створення плакатів
0
Організація виставок
0
Планування та представлення презентацій
0
Підготовка матеріалів для проектора або підготовка презентацій у форматі РowerРoint
0
Написання газетних статей
0
Постановка спектаклів
0
Ведення дебатів

Зростаємо у демократії
38


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал