О. В. Овчарук, кандидат педагогічних наук, старший науковий




Pdf просмотр
Сторінка4/6
Дата конвертації26.12.2016
Розмір5.06 Kb.
1   2   3   4   5   6
Тема уроку
Навчальні цілі
Завдання
для учнів
Ресурси
Методи
Урок 1:
Для чого нам потрібні
правила та закони?
Учні відображають особисте ставлення та свої переконання з огляду на існуючі
правила. Вони обго ворюють важливість правил для життя та роботи разом. Вони формують розуміння необхідності правил.
Учні беруть участь у симу ляційній грі та пережива ють досвід застосування правил. Вони створюють перелік ідей та щодо не обхідності правил та ді
ляться ними. Учні порів нюють шкільні правила зі
своїми правами та обо в’язками у школі.
Кульки, фліпчарт,
олівці, роздаткові
матеріали, перелік шкільних правил.
Групова робота, пленарна дискусія, робота в парах.
Урок 2:
Що станеться,
якщо…?
Учні обговорюють наслідки порушення закону. Вони розгля дають шкільні пра вила відносно прин ципів справедливос ті, рівноправності,
участі та поваги.
Учні практикують ро льову гру, де недотриму ються шкільні правила.
Вони аналізують дійсні
шкільні правила та зано товують можливі наслід ки. Учні визначають, що б вони хотіли змінити у шкільних правилах, чо му та як.
Шкільні правила,
стікери, олівці,
фліпчарт, перелік шкільних правил для кожної групи,
велика версія шкільних правил на дошці.
Рольова гра в групах, пленарна дискусія, групова робота.
Урок 3:
Наші нові
шкільні правила
Учні навчаються пра цювати над створен ням спільного зако ну, який пов’язує
кожного в школі. Во ни обговорюють ре алістичні шляхи його
інтеграції у щоденне шкільне життя.
Учні досягають угоди щодо правил, прийня тих більшістю, та обго ворюють можливості ін тегрування точки зору меншості.
Фліпчарт, олівці,
картки для голосу вання, перелік шкільних правил на дошці.
Групова робота, пленарна дискусія.
Урок 4:
Кампанія з прийняття наших нових шкільних правил
Учні усвідомлюють важливий критерій вдалого закону. Вони вчаться проводити кампанію зі створен ня нових шкільних правил.
Учні підбирають різно манітні критерії для хо роших правил. Вони тес тують свої нові шкільні
правила відносно цих критеріїв. Учні пишуть фінальну угоду, підпису ють її та представляють
іншим класам у школі.
Фліпчарт, роздат кові матеріали, па пір, олівці, копії
угоди для інших класів.
Робота в парах, пленарна дискусія,
презентації в інших класах.
Розділ 5: Правила та закон: основи життя разом
Угода на базі демократичних принципів – наші нові шкільні правила

Хід уроку
1. Вчитель ділить клас на дві команди, пояснює учням правила гри. Починається гра “Вгадай мої
правила”.
Пояснення:
– Кожна команда рахує бали та отримує завдання кинути м’яч через відмічений простір.
– Тільки вчитель знає правила.
– Вчитель не пояснює правила, учні не можуть його про це запитати.
– Коли вони порушують правила, вони сідають.
– Мета гри – рахувати бали та визначити ті правила, які вони не порушували під час гри.
Правила є такими:
– Кожен може грати в гру.
– Тільки хлопчики можуть бити по м’ячу.
– Учні, чиї імена починаються на “А”, не можуть бігти.
– Нікому не дозволено рухатись із м’ячем.
– Дозволено поводитись грубо.
2. Гра відбувається перші дві хвилини за першими двома правилами. Далі вчитель включає до гри й інші правила. Вся гра триває 5 хвилин.
3. Після того, як гру закінчено, вчитель збирає учнів та обговорює з ними такі пункти:
– Що ви думаєте про гру? Що погано? Добре? Чесно?
– Чи зрозуміли ви, якими були правила?
– Як ви себе почували, коли не знали змісту правил?
Розділ 5 – Правила та закон
59
Урок 1
Для чого нам потрібні правила та закони?
Які правила потрібні для навчання, життя та гри разом у шкільному
середовищі?
Навчальні цілі
Учні відображають особисті ставлення та свої переконання з огля ду на існуючі правила. Вони обговорюють важливість правил для життя та роботи разом. Учні формують розуміння необхідності
правил.
Завдання учнів
Учні беруть участь у симулятивній грі та переживають досвід за стосування правил. Вони створюють перелік ідей щодо не обхідності правил та діляться ними. Учні порівнюють шкільні пра вила зі своїми правами та відповідальністю в школах.
Ресурси
М’які м’ячі, фліпчарт, ручки, перелік шкільних правил.
Методи
Групова робота, пленарна дискусія, робота в парах.

Зростаємо у демократії
4. Вчитель залучає учнів до мозкового штурму та записує відповіді на дошці. “Чому нам потрібні
шкільні правила?” – ключове питання. Відповідно до відповідей учнів учитель може також дода вати свої репліки. На дошці повинні бути занотовані такі основні критерії, як “Рівноправність”,
“Справедливість”, “Повага”. Вчитель зберігає результати мозкового штурму (для уроку 4).
5. Тільки якщо ми маємо права та обов’язки, у школі також можуть бути правила. Завданням учнів є зробити список своїх прав та обов’язків у школі та співвіднести їх з правилами школи. Учні
працюють в парах, пишуть права, обов’язки в роздаткових матеріалах, вивішують їх на дошці.
6. Після того, як кожна пара учнів завершила роботу, клас сідає в коло та отримує можливість поставити запитання своїм однокласникам.
60

Хід уроку
1. Учні об’єднуються у групи по чотири особи. Вони розігрують ситуації рольової гри, в якій не до тримуються правил. Перш ніж гру розпочати групи обговорюють правила. Ситуації для обгово рення можуть бути такими:
– Футбол.
– Поведінка в класі.
– Процес гри в комп’ютерні ігри.
– Поведінка на шкільному подвір’ї.
– Розмови під час уроку.
– Сутички один з одним тощо.
2. Стосовно кожного порушеного правила учні занотовують справжні наслідки або, якщо таких немає, можливі наслідки. Далі учні повертаються у групи зі своїми записами для обговорення.
3. Під час пленарної дискусії обговорюються такі питання:
– Як правила підтримують наші права та обов’язки і допомагають жити разом безпечно, справед ливо та благополучно?
– Чому нам потрібні правила?
– Як ми всі дізнаємось, хто ми?
– Чи всі правила чесні для всіх?
– Чи буває, коли правила змінюються?
– Що трапляється, якщо ми не дотримуємося правил?
4. Після загального обговорення учні знову об’єднуються у групи по чотири особи. Вони обговорю ють, чи хотіли б щось змінити в існуючих шкільних правилах. Приходять до певних висновків.
Далі висловлюються щодо бажаних змін у великих шкільних правилах, відображених на фліп чарті, використовуючи стікери.
Розділ 5 – Правила та закон
61
Урок 2
Що станеться, якщо…?
Недотримування правил несе за собою наслідки
Навчальні цілі
Учні обговорюють наслідки порушення закону. Вони розглядають шкільні правила відносно принципів справедливості, рівноправ ності, участі та поваги.
Завдання учнів
Учні практикують рольову гру, де не дотримуються шкільні прави ла. Вони аналізують дійсні шкільні правила та занотовують можливі
наслідки. Учні визначають, що б вони хотіли змінити у шкільних правилах, чому та як.
Ресурси
Шкільні правила, стікери, олівці, фліпчарт, перелік шкільних правил для кожної групи, велика версія шкільних правил на дошці.
Методи
Рольова гра в групах, пленарна дискусія, групова робота.

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Учні сидять у колі перед великим плакатом зі шкільними правилами, прикріпленим на дошці. На ньому знаходяться стікери з бажаними змінами до правил від груп. Вчитель розпочинає дискусію.
– Що учні думають про запропоновані зміни?
– Чи згодні вони з пропозиціями?
– Скільки учнів погоджується? Більшість?
– Що відбувається з меншістю? Чи може бути знайдений компроміс?
2. Учні повертаються у свої групи по чотири особи в кожній. Вони працюють над одним прави лом та намагаються його по новому сформулювати. Учні пишуть правило на аркуші паперу та прикріплюють його на дошці.
3. Після того, як всі нові пропозиції прикріплені на дошці, учні голосують. Всі учні отримують кар тки для голосування. Кожне правило зачитує вчитель. Учні голосують своїми картками, демон струючи “за”, “проти” або “утримуюсь”.
4. Пропозиції, не підтримані більшістю, повинні пройти повторне обговорення.
5. По завершенні процесу нові шкільні правила мають бути записані на папері.
62
Урок 3
Наші нові шкільні правила
Розробляємо спільну домовленість
Навчальні цілі
Учні навчаються працювати над створенням спільного закону,
який пов’язує кожного в школі. Вони обговорюють реалістичні
шляхи його інтеграції у щоденне шкільне життя.
Завдання учнів
Учні досягають угоди щодо правил, прийнятих більшістю, та обго ворюють можливості інтегрування точки зору меншості.
Ресурси
Фліпчарт, олівці, картки для голосування, перелік шкільних правил,
аркуші паперу.
Методи
Групова робота, пленарна дискусія.

Хід уроку
1. Вчитель демонструє результати мозкового штурму, проведеного на уроці 1 (критерії правил).
Ставиться завдання протестувати нові правила відповідно до встановлених критеріїв. Учні
працюють в парах із роздатковими матеріалами.
2. Учні повертаються до пленарної роботи та представляють результати свого аналізу. Чи відбу лись значні зміни в шкільних правилах? У разі, якщо відбулись, учням потрібно досягти згоди.
3. Далі слід зробити копії нових шкільних правил для презентації в інших класах.
4. Вчитель формує групи по чотири учні у кожній для презентації нових правил у різних класах.
5. Важливо спочатку роз’яснити суть самого процесу. Що мають зробити учні в інших класах? Чи повинні вони оцінити нові правила? Наскільки? Що трапиться потім?
6. Учні практикуються зі своїми презентаціями нових шкільних правил, враховуючи те, що вони повинні надати пояснення, чому було змінено старі правила. Потім учні йдуть до інших класів.
7. Після їх повернення у клас відбувається короткий дебріфінг у формі пленарного обговорення.
Розділ 5 – Правила та закон
63
Урок 4
Компанія з прийняття наших нових шкільних правил
Оцінюємо нові правила та приймаємо їх
Навчальні цілі
Учні усвідомлюють важливий критерій вдалого закону. Вони вчаться проводити кампанію зі створення нових шкільних правил.
Завдання учнів
Учні підбирають різноманітні критерії для хороших правил. Вони тестують свої нові шкільні правила відносно цих критеріїв. Учні
пишуть фінальну угоду, підписують її та представляють іншим класам у школі.
Ресурси
Фліпчарт, роздаткові матеріали, папір, олівці. Копії угоди для
інших класів, результати мозкового штурму з уроку 1.
Методи
Робота в парах, пленарна дискусія, презентації в інших класах.

65
РОЗДІЛ 6
СИЛА ТА ВЛАДА
Початковий рівень
Я – бос! Це так?
6.1. Супергерой?
Якою має бути позиція голови класу?
6.2. Хороші діти, погані діти?
Якою є позиція політиків в умовах демократії?
6.3. Всі нічого не роблять, один робить все?
Хто, і яку роль буде відігравати у системі представництва?
6.4. Розподіл влади.
Які критерії визначають систему представництва?

Зростаємо у демократії
66
Учні у віці 10 ти років та старше здатні мислити абстрактними поняттями. Вони можуть розрізняти та розвивати структури у їх базових поняттях і бачити різницю між власними інтере сами та інтересами інших людей. Зростаючи у суспільстві, вони все більше та більше здатні відчу вати себе та ставати відповідальними громадянами.
У 4–6 класах усвідомлення стосунків у просторі та часі, як і здатність висловлювати та розуміти почуття та норми інших людей, стає більш диференційоване. Близьке оточення, де росте та живе дитина, є вже знайомим для учнів цього віку. Вони починають демонструвати значний інтерес до незвіданого. Очевидно, що у цьому віці сприйняття соціальних систем (асоціацій, клубів, мо лодіжних угрупувань тощо) стає більш деталізованим і тому зростає їх залучення та мотивація щодо лобіювання серед інших людей.
Окрім спільного життя у класі та шкільній громаді, все більше цікавить суспільство в цілому: Як організовано життя громади? Які правила є важливими? Хто створює та приймає рішення щодо цих правил? Хто змінює ці правила? Тощо.
У пошуку відповідей, що торкаються не тільки знання політичних систем громади, а у широкому смислі – країни, важливим стає здатність впливати на структури та процеси всередині громади:
жити демократично.
Особливо на рівні початкової школи умови ініціалізації процесів участі у роботі позашкільних проектів в контексті психологічного розвитку стають надзвичайно позитивними. Учні можуть розрізняти цикли політичних процесів та усвідомлювати ситуації, що передують та слідують за процесами прийняття рішень. Більше того, на рівні громади приймається більше рішень стосов но учнів у цьому віці (пересування, організація відпочинку тощо). Учні здобувають важливі знан ня, якщо вони є здатними брати на себе соціальну відповідальність та відчувають відповідальність за певну частину шкільного життя. Обираючи теми, як наприклад, делегування, учні можуть здо бувати досвід участі та відповідальності у реальному житті. Чим більше учні цього віку здобувають реального досвіду через різні ситуації, де вони здійснюють певні дії та набувають можливості
впливати на політичні процеси, тим вірогідніше, що пізніше вони братимуть участь у процесах прийняття рішень та матимуть почуття відповідальності перед суспільством.
Сила та влада – є принципами делегування і кроком до підняття спроможності. Серія уроків візу алізує політичні процеси тим самим шляхом, що й політичні процеси у соціальних сферах поза школою. В даному контексті процес виборів голів класів не носить характеристики залишкової
функції ізольованого процесу і повинен бути використаним. У порівнянні зі шкільною діяльністю,
в ході процесу вигаданих виборів, коли учні грають у вибори, процес обрання голови класу має
впливати на їх реальне шкільне життя.
Мета Освіти для демократичного громадянства полягає у підтримці формування компетентнос тей у трьох сферах. Даний розділ присвячений наступним типам компетентностей:
Розділ 6: Ключове поняття “сила та влада” у початковій школі
Базова інформація для вчителя: Законна влада – принцип делегування
на початковому рівні шкільного навчання
Компетентність у…
…політичному аналізі та судженні
… використанні методів
…прийнятті демократичних рішень та дій
**
***
**

Розділ 6 – Сила та влада
67
Інструменти для учнів
У цьому розділі учні будуть використовувати наступні інструменти. Вчитель повинен
вирішити, чи потрібна всім, або деяким учням, додаткова підготовка для використання даних
інструментів.
0
Дослідження у бібліотеках
0
Дослідження в мережі Інтернет
0
Проведення інтерв’ю та опитувань
0
Інтерпретація зображень
0
Ментальна карта
0
Створення плакатів
0
Організація виставок х
Планування та представлення презентацій
0
Підготовка матеріалів для проектора, або підготовка презентацій у форматі РowerРoint
0
Написання газетних статей
0
Постановка спектаклів х
Ведення дебатів

Зростаємо у демократії
68
Методи'>Тема уроку
Навчальні цілі
Завдання
для учнів
Ресурси
Методи
Урок 1:
Супергерой?
Учні усвідомлюють поняття відповідаль ності та уповнова ження через обгово рення позицій голо ви класу.
Учні обговорюють відпо відальність, компетент ності та позицію, яку по винен мати голова класу.
Фліпчарт, олівці,
роздаткові мате ріали, великий ма люнок супергероя.
Індивідуальна робота, групова робота, пленарна дискусія.
Урок 2:
Хороші діти,
погані діти?
Учні усвідомлюють функції представ ництва групи людей однією особою. Вони набувають розумін ня поняття делегу вання влади.
Учні порівнюють свої
ідеї зі схемою політиків у демократії.
Схема політичного представництва,
олівці, папір.
Пленарна дискусія,
індивідуальна робота, робота в парах.
Урок 3:
Всі нічого не роблять,
один робить все?
Учні відображують відповідальність та компетентність різ них позицій та усві
домлюють процес виборів і їх наслідки.
Учні представляють свої
інтерв’ю в класі. Вони визначають відповідаль ність та компетентності
різних позицій та оби рають голову класу.
Фліпчарт, олівці,
картки для голосу вання, список за цікавлених учнів,
що хочуть бути об раними головою класу, роздатко вий матеріал.
Пленарна дискусія.
Урок 4:
Розподіл влади
Учні знайомляться з поняттям перевибо рів та повторних ви борів. Вони з’ясову ють критерії визна чення системи пред ставництва.
Учні обговорюють та визначають критерії, що дозволяють їм контро лювати роботу голови класу.
Фліпчарт, олівці.
Пленарна дискусія.
Розділ 6: Сила та влада: я бос? Це так?
Законна влада – принцип делегування на початковому рівні

Хід уроку
1. Учні представляють роботу з роздатковими матеріалами. Перед ними стоїть завданням запо внити порожні клітинки тими компетентностями та відповідальністю, якими повинен володіти голова класу. На це самостійне завдання дається десять хвилин.
2. По завершенні виконання завдання учні збираються у групи по чотири особи в кожній та об говорюють результати роботи з роздатковими матеріалами. Вони приходять до висновку щодо ос новних характеристик, компетентностей та відповідальності, якими має володіти голова класу.
Учні пишуть їх на маленьких аркушах паперу.
3. Кожна група прикріплює опрацьовані характеристики на малюнок супергероя, розміщений на дошці. Вчитель розпочинає дискусію над такими питаннями:
– Якою важливою компетентністю повинен володіти клас?
– Наскільки голова класу повинен користуватися підтримкою інших?
– Чи повинен голова класу бути супергероєм?
– У яких ситуаціях голова класу повинен бути як усі?
– Які слабкі сторони може мати голова класу?
– У яких ситуаціях, на вашу думку, голова класу повинен бути замінений іншою кандидатурою? Як?
– Які побажання не може здійснити голова класу?
4. Після дискусії учні отримують завдання подумати про те, як вони уявляють діяльність голови класу. Учні мають взяти до уваги відповідальність та компетентності, обговорювані та оцінювані,
коли вони уявляли себе на цьому місці. Вчитель пропонує на аркуші паперу написати свої імена тим, хто зацікавлений зайняти цю посаду.
Розділ 6 – Сила та влада
69
Урок 1
Супергерой?
Якою має бути позиція голови класу?
Навчальні цілі
Учні усвідомлюють поняття відповідальності та уповноваження через обговорення позицій голови класу.
Завдання учнів
Учні обговорюють відповідальність, компетентності та позицію,
яку повинен мати голова класу.
Методи'>Ресурси
Фліпчарт, олівці, роздаткові матеріали, великий малюнок супергероя.
Методи
Індивідуальна робота, групова робота, пленарна дискусія.

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Учні демонструють схему політичного представництва (роздаткові матеріали). Вчитель знайо мить з поняттям делегування в межах країни. Вони порівнюють ролі голів країни та голів класу і
визначають, що і тим, і тим надається делегування.
2. Вчитель розповідає про схему та пояснює систему її застосування. Залежно від ситуації проце су виборів представників надаються різні пояснення (пряма демократія, непряма демократія).
3. Учні заповнюють роздаткові матеріали. Ця робота – індивідуальна. Далі учні працюють в парах.
Вони обмінюються думками про політиків. Можна обговорити такі питання:
– Що ви думаєте з приводу політиків?
– Яких політиків ви знаєте?
– Що повинні робити політики?
– Чого не повинні робити політики?
– Чому багато людей думає, що політики – погані люди?
4. Учні отримують завдання провести інтерв’ю про точку зору інших людей щодо політиків та їх компетенцій. Вони пишуть питання, які хотіли б поставити у своїй сім’ї, в колі друзів, у своїй гро маді. Вчитель просить їх також занотовувати відповіді.
Пропозиції для питань інтерв’ю:
– Які компетенції повинні мати політики?
– Як ви вважаєте, що поганого думають про політиків?
– Які характеристики повинні мати політики?
– Які – не повинні?
5. Учні проводять інтерв’ю після уроків та приносять результати на наступні уроки.
70
Урок 2
Хороші діти, погані діти?
Якою є позиція політиків в умовах демократії?
Навчальні цілі
Учні усвідомлюють функції представництва групи людей однією особою. Вони набувають розуміння поняття делегування влади.
Завдання учнів
Учні порівнюють свої ідеї зі схемою політиків у демократії. Вони обговорюють свої точки зору щодо політиків та порівнюють їх з точками зору інших людей, проводять коротке інтерв’ю з даного приводу.
Ресурси
Схема політичного представництва, олівці, папір.
Методи
Індивідуальна робота, робота в парах, пленарна дискусія.

Хід уроку
1. Учні представляють результати інтерв’ю з уроку 2. Вчитель отримує відповіді щодо компетент ностей, щоб візуалізувати їх, записує на дошці.
2. Наступним кроком вчителя є повернення до питання обрання голови класу як політичної про цедури. Список всіх учнів кандидатів знаходиться на дошці. Вчитель оголошує, що для того, щоб визначитись, за кого буде голосувати, класу необхідно розглянути компетентності та програми майбутніх кандидатів. Кандидатів просять коротко, протягом декількох хвилин, представити се бе. Під час презентації слід зробити основний акцент на розкритті своєї позиції.
3. Після того, як всі кандидати представили себе, учні мають можливість поставити їм запитання.
Вони можуть адресувати питання індивідуально кожному кандидатові або всім кандидатам разом.
4. Далі учні голосують за кандидатів. Вчитель ознайомлює їх з двома видами процедури виборів:
відкритою та закритою. Учні вирішують, яку процедуру обрати.
Примітка:
У випадку, якщо учні обирають закрите голосування, вони використовують картки для голосуван ня, де записують ім’я обраного кандидата, та кладуть їх у спеціальну корзину/урну для голосуван ня. Двоє учнів обираються відповідальними за обрахування голосів та записують результати ви борів на дошці.
5. Учні, які підраховували голоси, називають обраних кандидатів на посаду голови класу та його за ступника.
6. Вчитель дає учням таке домашнє завдання: “Запитайте у ваших батьків, коли вони останній раз були на виборах, де вони відбувались і як проходили”. Зверніть увагу, не слід давати учням завдан ня з’ясовувати у батьків, за кого вони голосували тощо. Використайте роздатковий матеріал для виконання даного завдання.
Розділ 6 – Сила та влада
71
Урок 3
Всі нічого не роблять, один робить все?
Хто і яку роль буде грати в системі представництва?
Навчальні цілі
Учні відображують відповідальність та компетентність різних по зицій та усвідомлюють процес виборів і їх наслідки.
Завдання учнів
Учні представляють свої інтерв’ю в класі. Вони визначають відпові
дальність та компетентності різних позицій та обирають голову класу.
Ресурси
Фліпчарт, олівці, картки для голосування, список зацікавлених учнів, що хочуть бути обраними головою класу, роздатковий ма теріал.
Методи
Пленарна дискусія.

Зростаємо у демократії
Хід уроку
1. Учні об’єднуються в групи по чотири особи в кожній та обговорюють відповіді на запитання до машнього завдання.
2. Далі вчитель зачитує історію про голову невеличкого містечка.
“Стояло собі невеличке містечко під назвою Сумноград. Люди в ньому були зовсім невеселими, че
рез те, що місто здавалося їм зовсім не цікавим. Там нічого було робити, крім як прогулюватися
в парку. Сумноград не мав цікавих магазинів, спортивних майданчиків, не проводились концерти.
Мешканці містечка лише прогулювались по парку, сідали на лавки та дивились на озеро. Діти, повер
таючись зі школи, виконували домашнє завдання та йшли в парк, сиділи або прогулювалися навколо
озера. Вечорами жителі Сумнограду не мали про що розповідати, не було у них цікавого досвіду та
спогадів для того, щоб поділитись з ким небудь. Кожен день для них був схожий на попередній.
Чому так сталося? Можливо, Сумноград був бідним містом, щоб будувати щось нове? А може,
жили у Сумнограді занадто ліниві люди? Просто не було нікого, хто б зміг взяти на себе
відповідальність за місто та почати змінювати такий стан речей. На відміну від інших ма
леньких містечок, Сумноград не мав свого голови – мера.
Щоб ситуація змінилась та містечко стало веселим, потрібно було знайти того, хто наважи
вся б на зміни. Одного разу в неділю у парку зібралась група жителів, яка вирішила організувати
вибори голови Сумнограду – мера. Щось має змінитись! Швидко!
Небагато людей бажало зайнятися такою роботою. Знайшлось тільки два кандидати. Один з
них – місцевий учитель пан Знавець, який бажав змін у школі та поза школою. У нього було
декілька ідей, як це здійснити, але коли люди запитали, що б ще він хотів змінити у Сумнограді,
він відповів, що сам не знає, але хотів би вислухати пропозиції мешканців. Багато хто розчару
вався. Людям хотілося, щоб пан Знавець пообіцяв побудувати великий торговий центр з кіноте
атром та рестораном, великий басейн, концертний зал та ін. Тож для мешканців Сумнограду
така позиція кандидата стала великим розчаруванням.
Від іншого кандидата, пана Слимака, люди багато не очікували. “Все це не має сенсу, нічого не
зміниться у Сумнограді”, – сказав один зі старожилів. – “Ви праві”, – прошепотіла жінка, ко
ли пан Слимак почав свою промову. Він говорив та говорив. Розповідав про своє рідне місто –
Сумноград, про школу, до якої ходив, про парк, в якому прогулювався та виріс. Він говорив про те,
що повинно змінитись у Сумнограді. Говорив про майданчик для дітей, про новий басейн для
72
Урок 4
Розподіл влади
Які критерії визначають систему представництва?
Навчальні цілі
Учні знайомляться з поняттям перевиборів та повторних виборів.
Вони з’ясовують критерії визначення системи представництва.
Завдання учнів
Учні обговорюють та визначають критерії, що дозволяють їм кон тролювати роботу голови класу.
Ресурси
Фліпчарт, олівці.
Методи
Пленарна дискусія.

кожного жителя, про великий концерт хол та ковзанку для молоді. Жителі міста ставали
більш прихильними та веселими. Раптом всі посміхнулись. “Можливо, ми не праві”, – проше
потіла жінка знову. – “Так, мабуть”, відповів їй чоловік та уявив себе в басейні.
“Як ми за все це будемо платити? – запитав пан Слимак в аудиторії. І сам відповів: – Немає
проблем! Я вважаю, що ми повинні вкласти в це наші заощадження і послідовно будуватимемо
об’єкти. Таким чином ми отримаємо те, чого хочемо”.Все це звучало дуже привабливо і перекон
ливо. Коли в наступну неділю відбулися вибори. Тільки двоє мешканців не проголосували за пана
Слимака: пан Знавець та його мати. Таким чином, він став мером.
Отже, що ж має змінитися в Сумнограді? Тепер всі про це знали. Нарешті є той, хто має зро
зумілі та чіткі плани, а також ідеї щодо того, хто має платити за все це. Не було ніякого
сумніву, що кожен має піти додому та принести всі заощаджені за довгі роки гроші. Пан Слимак
був задоволений досягненим результатом.
І хоча пройшло багато часу після виборів, люди в Сумнограді все ще чекали, що незабаром вони
отримають все те, чого вони хотіли. Місяць спливав за місяцем, однак жодної споруди не з’яви
лось у місті, жоден будівельник не розпочав роботу.
Одного разу до Сумнограду приїхала велика машина, яка привезла чималий блакитний басейн.
“Наш басейн приїхав”, – сказав на шкільному майданчику один учень іншому. “Класно!” –
відповів той. Через день вони дізналися, що басейн було доставлено до двору пана Слимака. Лю
ди почали хвилюватись. Дехто почав сумніватись у його обіцянках, а дехто – повірив, що зго
дом басейн привезуть і до міста.
Через тиждень група літніх чоловіків побачила велику машину, яка сяяла, як золото. “Он як, я не ду
мав, що до нас приїде Королева” – жартував один з них. Інші також посміхнулись та згодом побачи
ли того, хто сидів за кермом машини. Це був пан Слимак. Виявляється замість того, щоб використа
ти гроші для будівництва нового майданчика, він купив собі нову машину. Люди були дуже засмучені.
Наступного тижня трапився інший випадок. Коли пан Листоноша прийшов з роботи, він роз
повів своїм друзям ось що: “Уявіть, під’їжджаю я до будинку пана Слимака і чую дивний шум, схо
жий на звуки, які видає слон. Я вирішив зупинитись та придивитись ближче”. – “І що ти поба
чив?” – запитали його. – “Ви не повірите. Коли я підійшов ближче та заглянув через паркан, то
побачив великого слона, який і видавав ці звуки”. – “Невже?” – здивувалися друзі. – “Так, але,
придивившись ближче, я зрозумів, що це – фільм. Проте досі я не бачив такого великого екрану!
Маю Вам сказати, що пан Слимак збудував найбільший у світі кінотеатр під відкритим небом”.
Ніхто не міг повірити в це. Що ж буде з будівництвом їх концерт холу? Мешканці Сумнограду
ще більш засмутилися. Що їм робити? Вони ж голосували за нього.
Коли група людей прийшла за порадою до вчителя, пана Знавця, він їм відповів: “Все це не моя
справа. Ви всі проголосували за нього, і він тепер мер Сумнограду”. “Але це несправедливо!” –
сказали люди. – Він навіть використав гроші, які були заплановані на будівництво ковзанки –
щоб облаштувати зручне місце для барбекю у своєму садку. Тепер він їсть досхочу свої улюблені
страви, а ми сидимо у парку та сумуємо, наші діти також нудьгують”, – сказав пан Знавець та
потер підборіддя: “Я знаю, що нам зробити…”
3. Учні обговорюють, яке продовження може бути у цієї історії, фокусуючись на таких трьох питаннях:
– Що повинні були зробити мешканці Сумнограду перш за все?
– Що вони повинні тепер робити? Чи проголосували б вони за пана Слимака після всього?
– Як попередити такі ситуації?
Учні пишуть свої відповіді на фліпчарті та готуються до пленарної презентації.
Розділ 6 – Сила та влада
73

Зростаємо у демократії
4. Коли кожна група представить свої ідеї, вчитель починає дискусію у класі.
– Як бути впевненим у тому, що голова класу робить те, на що погодилися всі?
– Про які механізми ми повинні подумати?
– Хто повинен це зробити?
– Що станеться, якщо ми виявимо, що дещо не так?
– Хто повинен вирішувати про зміну голови класу?
5. Учні обговорюють все це у ході пленарної дискусії та висувають свої пропозиції, які ставлять на голосування, та знаходять спільне рішення. Вони складають угоду та підписують її, а також її
підписує голова класу та його заступник/ки.
74

75
РОЗДІЛ 7
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Початковий рівень
Я – за екологію… моя школа також
7.1. Відповідальність.
Учні обговорюють основи відповідальності.
7.2. Школа – це життя: живемо екологічно?
Наскільки екологічно безпечною є наша школа?
7.3. Як нам стати відповідальними?
Учні здійснюють перші кроки, щоб зробити школу більш екологічно безпечною.
7.4. Як ми це робили, які наші плани?
Учні розмірковують над своєю діяльністю та вирішують, як їм діяти.

Зростаємо у демократії
Доброго ранку, доброго дня,
Відповідальність – моє друге ім’я...
І образи нові малюю собі я за мить,
Та як же їх, не змінюючи, кращими зробить?
З пісні Фаревела Андромеди (1973) слова Джона Денвера
Брати відповідальність за свої дії навчають дітей з раннього віку. У багатьох сім’ях та суспільствах це є природнім.
Демократична держава лише тоді може функціонувати, коли громадяни намагаються якомога більше вкласти у державу. У цьому плані нерідко згадують цитату Джона Kеннеді: “Не питайте,
що держава може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для неї”.
Відповідальність має декілька сторін. Існує особиста, колективна та моральна відповідальність. Є
відповідальність перед парламентом, урядом та ЗМІ. Існує відповідальність батьків, вчителів за навчання тощо. Ці форми відповідальності мають законні підстави або відображають моральні
цінності. У цьому розділі учні дізнаються, що різні види відповідальності нерідко перетинаються між собою. Найважливішим для нас є те, що учні починають усвідомлювати: у їх оточенні взяття відповідальності є певним внеском у життя громади. Учні не тільки здійснюють певний внесок у життя громади, а й набувають сили та впливовості. В залежності від політичної ситуації або політичної традиції у країні, або в залежності від шкільних традицій та типу врядування у школі
учням надається можливість взяти відповідальність за певні дії чи об’єкти. Досвід відмови в участі
породжує розчарування у щоденному житті і потребує аналізу та виправлення.
З раннього віку людина має моральні переконання для того, щоб усвідомлювати, наскільки акт відповідальності є достатнім чи недостатнім. Якщо ми погоджуємось на обговорення даного по няття у початковій школі, ми маємо на увазі соціальне та моральне навчання. Якщо ми вирішуємо здійснити це в рамках ОДГ/ОПЛ, то наші цілі розширюються. Спільний досвід зі взяття відповідальності приводить до широкого розуміння себе як громадянина. Більше того, цей досвід також веде до отримання та автоматичного взяття відповідальності. Так само, як в цитаті, приве деній на початку цього тексту, учні будуть мати можливість відчути відповідальність. Учні прий мають рішення та стають відповідальними за результати. Навчання та життя в демократії в школі
означає: школа – це місце для підготовки до життя, а також для життя разом, для прийняття спільних рішень. Очевидним є для кожного, що існує розподіл ролей та законних умов. Однак у більшості шкіл світу не використовується можливість покладання відповідальності на учнів. Вчи телі та керівники шкіл можуть швидко це змінити в рамках існуючих законів та умов.
Мета Освіти для демократичного громадянства полягає у підтримці формування компетентнос тей у трьох сферах. Даний розділ присвячений наступним типам компетентностей:
76
Розділ 7: Ключове поняття “відповідальність” у початковій школі
Базова інформація для вчителя: Як ціннісні орієнтації учнів відобража
ють їх усвідомлення поняття прав людини?
Компетентність у…
…політичному аналізі та судженні
… використанні методів
…прийнятті демократичних рішень та дій
**
**
***

Розділ 7 – Відповідальність
77
Інструменти для учнів
У цьому розділі учні будуть використовувати наступні інструменти. Вчитель повинен виріши
ти, чи потрібна всім, або деяким учням, додаткова підготовка для використання даних інстру
ментів.
х
Дослідження у бібліотеках х
Дослідження в мережі Інтернет х
Проведення інтерв’ю та опитувань
0
Інтерпретація зображень
0
Ментальна карта
0
Створення плакатів
0
Організація виставок х
Планування та представлення презентацій х
Підготовка матеріалів для проектора або підготовка презентацій у форматі РowerРoint х
Написання газетних статей
0
Постановка спектаклів х
Ведення дебатів

Зростаємо у демократії
78


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал