Образотворче мистецтво





Сторінка1/13
Дата конвертації27.11.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


1
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ






ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
В НАШОМУ ЖИТТІ
7 клас
(за новою програмою)

Книжка для вчителя
















Черкаси
2015

2
ББК 74. 268. 5
Л44
Рекомендовано до друку Вченою радою ЧОІПОПП
Протокол № 1 від 28 травня 2015 року
Автор-укладач:
Лємешева Н. А., методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;


Рецензенти:
Степанова Н. М., доцент кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаської обласної ради, кандидат філософських наук;
Колесник А. Ю., заступник директора з навчально-виховної роботи Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 Черкаської міської ради.

Л44 Лємешева Н.А. Образотворче мистецтво в нашому житті. 7 клас (за новим
Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти). Книжка для вчителя, слайд-презентації до уроків образотворчого мистецтва, 7 клас». / Н.А. Лємешева. – Черкаси:
Видавництво ЧОІПОПП – 154 с.
Посібник складено відповідно програми «Мистецтво. 5-9 класи» за новим Державним
стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Наведені у ньому методичні
рекомендації, орієнтовне календарне планування та 34 планів-конспектів уроків із
образотворчого мистецтва для учнів 7-х класів допоможуть учителеві підготуватися до
уроку (доповнюючи запропонований матеріал власними напрацюваннями) та провести його
на найвищому рівні.
Збірник містить електронний додаток: слайд-презентації, добірки візуального
відеоряду, відеофрагменти із образотворчого мистецтва.
Для вчителів та методистів предметів художньо-естетичного циклу.








© ЧОІПОПП 2015.



3
Автори: творча група вчителів образотворчого мистецтва у складі:
Бутенко Г.Б., учитель образотворчого мистецтва уманської загальноосвітньої школи І-
ІІІ ступенів імені М.П.Бажана №11 Уманської міської ради;
Висока Л.В., учитель образотворчого мистецтва загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів
№ 1 Маньківської районної ради;
Даніліна В.О., учитель образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради;
Деркач Л.М., учитель образотворчого мистецтва Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Черкаської районної ради;
Кельм С.В., вчитель образотворчого мистецтва Черкаської загальноосвітньої школи І-
ІІІ ступенів №10 Черкаської міської ради;
Ковальська Т.М., соціальний педагог, учитель образотворчого мистецтва Бужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лисянської районної ради;
Козова О.В., вчитель образотворчого мистецтва Смілянської загальноосвітньої школи І-
ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради;
Корпалюк
Г.Д., учитель образотворчого мистецтва
Малосевастянівської
Христинівської районної ради;
Кошик Л.М., учитель образотворчого мистецтва Вознесенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Золотоніської районної ради;
Литус Т.І., учитель образотворчого мистецтва Зарічанського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад − загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Корсунь
– Шевченківського районної ради;
Маценко В.В., учитель образотворчого мистецтва Текучанська загальноосвітня школа І
– ІІІ ступенів Уманської районної ради;
Плашенко Н.М., учитель образотворчого мистецтва Черепинського навчально- виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад − загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Корсунь – Шевченківського районної ради;
Переясловець Л.В., учитель початкових класів та образотворчого мистецтва,
Пальмірська загальноосвітня школа I-III ступенів Золотоніської районної ради ;
Половець Д.С., учитель образотворчого мистецтва спеціаліст вищої категорії
Уманської загальноосвітньої школи №5 ім.В.І.Чуйкова Уманської міської ради;
Тубелевич О.О., учитель образотворчого мистецтва Черкаського колегіуму «Берегиня»
Черкаської міської ради;
Цимбал С.М., учитель образотворчого мистецтва Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№2 Христинівської районної ради;
Черноус О.Б., учитель образотворчого мистецтва Чигиринського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад − спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2»
Чигиринської районної ради
Шкарапута А.В., учитель образотворчого мистецтва Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Черкаської міської ради;
Штихаренко І.П., учитель образотворчого мистецтва Черкаської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 32 черкаської міської ради;

4


ЗМІСТ


1.

Лємешева
Н.А.
Методичні
рекомендації
до
викладання
образотворчого мистецтва у 7-му класі…………………………………………………

6
2.

Календарно-тематичне
планування
уроків
образотворчого
мистецтва у 7 класі………………………………………………………………………...

13
3.

Тематичні розробки уроків образотворчого мистецтва, 7 клас


Розділ 1. Образотворче мистецтво в нашому житті………………………
Тема 1. Архітектура
Урок 1. Архітектура та її види. Створення графічного ескізу архітектурної споруди за вибором учня……………………………………………
24


24

Урок 2. Будинок та інтер'єр. Створення ескізу кутового інтер’єру дитячої кімнати………………………………………………………………………..

27

Урок 3. Інтер’єр у житті людини. Створення ескізу сучасного громадського інтер’єру……………………………………………………………….

32

Урок 4. Екстер’єр – обличчя будинку.
З
ображення сучасного будинку у кутовій перспективі…………………………………………………………………...

35

Урок 5. Вулиці, що творять образ міста. Виконання міського пейзажу з однією точкою сходу на тему «Міська вулиця» з передачею лінійної та повітряної перспективи за уявою…………………………………………………….


39

Урок 6. Архітектурні пам’ятки України. Створення живописної композиції на одну із тем «Старовинна фортеця», «Замкова гора», «Храми рідного краю»…………………………………………………………………………


40

Урок 7. Особливості ландшафтної архітектури. Створення рельєфної композиції «Мій парк»………………………………………………………………..

45

Урок 8. Світові шедеври архітектури.
Виконання лінійної замальовки най вражаючої архітектурної споруди………………………………………………

51

Тема 2. Види декоративно-прикладного мистецтва
Урок 9. Види декоративно-прикладного мистецтва.
С
творення календаря «Від свята до свята» сторінки якого міститимуть композиції з тем народних календарно-обрядових свят та зразки виробів декоративно- прикладного мистецтва……………………………………………………………….




56

Урок 10. Барвисте диво українського народного розпису.
С
творення ескізу власного настінного декоративного розпису в петриківському стилі……..

69

Урок 11. Вишивка — невмирущий оберіг. Виконання ескізу традиційного одягу з вишитими оберегами…………………………………………

75

Урок 12. Чарівне мереживо витинанки. Виконання у техніці витинанки
«Дерево роду» («Вазон»)……………………………………………………………..

77

Урок 13. Лялька-мотанка — берегиня роду.
В
иготовлення ляльки- мотанки…………………………………………………………………………...........

82

Урок 14. Народна іграшка — пам’ять нації.
В
иготовлення народної
іграшки за мотивами керамічних іграшок Ольги Бердник…………………………

85

Урок 15. Вертеп: мистецтво народжене вірою.
В
иготовлення персонажів різдвяного вертепу (Марія з немовлям, Йосип, янголи, пастухи,
Ірод-цар, три царі, чорт, коза, теля, вівці…), оформлення різдвяної чарівної скриньки (групова робота)……………………………………………………………



89

Урок 16. Декоративно-прикладне мистецтво в нашому житті………….
92



Розділ 2. Мистецтво: традиції та сучасність. Дизайн. Тема 3. Дизайн і


5
його види
Урок 17. Гармонія, контраст і виразність у графічному дизайні.
Створення емблеми навчальних кабінетів школи (мистецтва, фізики, математики, праці тощо)……………………………………………………………...



95

Урок 18. Промисловий дизайн як обличчя епохи.
К
онструювання та естетичне оформлення підставки для олівців і ручок………………………………

99

Урок 19. Арт-дизайн — високе мистецтво сучасності. Створення ескізу речей побуту у вигляді об’єктів арт-дизайну……………………………………….
Арт-дизайн — високе мистецтво сучасності. Створення фігури у національному одязі ( на основі скляної пляшки)»…………………………………

102

105

Урок 20. Біоніка як джерело ідей промислового дизайну. Виконання проектного ескізу транспортного засобу або побутової техніки…………………..

108

Урок 21. Малюнок, літера, шрифт у графічному дизайні. Виконання вітальної листівки до 8 Березня……………………………………………………...

111

Урок 22. Рекламний дизайн. Створення ескізу рекламного плакату художніх матеріалів або концертної афіші………………………………………….

114

Урок 23. Графіті — мистецтво вулиць. Створення ескізу напису вашого
імені у стилі мистецтва графіті, за допомогою літер передаючи власний характер, уподобання, суть власного «Я»…………………………………………...


117

Урок 24. Сучасний дизайн та імідж людини. Створення ескізів сучасного жіночого чи чоловічого костюму із використанням народних мотивів, створення ескізу аксесуарів з народними мотивами (шкільний рюкзак, жіноча сумка)………………………………………………………………………….



120

Урок 25. Монограма — літери, що говорять про тебе. Створення власної монограми…………………………………………………………………….

122

Урок 26.
Стиль — забаганка дизайнера чи поклик душі? Виконання дизайн-проект «Традиційні українські народні мотиви у сучасній моді»………...

125

Урок 27.
Зачіска — краса і стиль, що створює дизайнер. Виконання начерків художнього моделювання зачіски для створення індивідуального стилю людини…………………………………………………………………………


130

Урок 28. Створюємо власний імідж. Відображення з допомогою виражальних засобів, притаманних для мистецтва дизайну власного бачення образу сучасного підлітка…………………………………………………………….


135

Урок 29.
Ландшафтний дизайн як засіб організації середовища.
Створення макету парку «Сад моєї мрії»……………………………………………

138

Уроки 30-31.
Дизайн інтер’єру. Виготовлення Великодніх композицій для оздоблення інтер’єру……………………………………………………………..

141

Урок 32.
Країна фестивалів. Розроблення макету головної нагороди фестивалю кубку (ліплення), пам’ятної статуетки…………………………………

147

Урок 33. Футуристичний дизайн – погляд в майбутнє. Розробка ескіз- проекту «Вулиця майбутнього», «Транспорт ХХХ століття»……………………..

150




6
Лємешева Наталія Андріївна,
методист естетичних дисциплін лабораторії виховної роботи
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В 7-МУ КЛАСІ

Сучасна художньо-естетична освіта ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого і компетентного підходів, визначених основними нормативними документами освітньої галузі
– державним стандартом, навчальними програмами (зокрема, з урахуванням вимог
Державного стандарту початкової загальної освіти, прийнятого Постановою кабінету
Міністрів України від 20.04.2011р. № 462 на прикладі освітньої галузі «Мистецтво».
Навчальною програмою передбачається розкриття доступних розумінню учнів основних художньо-культурних цінностей, взаємозв’язків народного й класичного мистецтва з життям. При цьому учні вчаться бачити й цінувати світ мистецтва «поруч» на предметах досягнень майстрів рідного краю; вчаться розуміти, що мистецтво свого регіону й країни загалом – шлях до пізнання мистецтва будь-яких епох і народів; починають усвідомлювати значення формування художньої культури як невід’ємної частини духовної культури.
Унаслідок засвоєння навчальної інформації у учнів формуються:

особистісне ставлення до мистецтва, що ґрунтується на освоєнні мистецьких здобутків України і світу;

розвиток художньо-образного мислення на основі спостереження і фантазії, власної творчої діяльності семикласників;

подальше оволодіння образною мовою різних видів образотворчого мистецтва;

розвиток навичок сприйняття творів мистецтва;

формування емоційно-ціннісних критеріїв життя.
Результатом роботи має стати формування почуття національної гідності, культури міжнаціонального спілкування, уміння бачити пам’ятки історії і культури у зв’язку з
історією, побутом і життям народу; формування особливих якостей мислення, творчої уяви, культурно-історичної пам’яті в процесі комплексного освоєння мистецтва.
У 7-му класі на уроках образотворчого мистецтва відбувається подальше закріпленні і поглиблення знань з архітектури, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну. Тематика року − «Образотворче мистецтво: діалог традицій і новаторства» яка поділяється на наступні теми «Образотворче мистецтво в нашому житті» та «Дизайн»
Навчальний матеріал 7-го класу базується на сприйманні, вивченні і передаванні в зображеннях на площині та в об’ємі предметного світу.
Композиційна діяльність передбачає розширення і закріплення знань учнів про композиційні правила, прийоми та засоби створення художнього образу в реалістичній та декоративних манерах.
У 7-му класі курс образотворчого мистецтва починається із продовженням знайомства з архітектурою, як просторовим видом образотворчого мистецтва.
Особливу увагу при вивченні теми «Архітектура» слід приділити наступним навчальним завданням:

розрізненню понять «будівництво» і «архітектура»;

розуміння особливостей архітектурної форми як засобу створення архітектурного образу;

розуміння зумовленості архітектурного образу, конструктивних особливостей і функціонально-планувальної структури споруди природним середовищем, умовами життя людей, рівнем розвитку техніки. Індивідуальними перевагами автора проекту;

усвідомлення єдності архітектурної тріади: корисність – міцність – краса
(функція – конструкція – форма);

7

вивчення видів архітектури (об’ємних споруд, ландшафтна, містобудування) та за призначенням (житлова, промислова, громадська, культова), композиційних засобів
(тектоніка, пропорції, масштабність), засобів художньої виразності (симетрія, асиметрія, рівновага, фактурність, ритм);

передавання тривимірного простору та об’єму лінійними та світлотіньовими засобами, уявлення про фронтальну та кутову перспективу;

особливості зображення екстер’єру та інтер’єру будівлі, специфіку сприйняття кольору в екстер’єрі та інтер’єрі, вміти графічно зображувати фронтальний вигляд споруд та
інтер’єр;

розвиток просторового мислення, вміння уявляти та відображати будівлі, архітектурні пейзажі, інтер’єр, будувати багатопланову композицію;

формуванню уявлення про українські та світові архітектурні пам’ятки.
Побудова зображень (будівель, інтер’єру) з врахуванням перспективних змін є важливою для розвитку просторової уяви та досить складною для за виконанням для учнів.
Тому перед тим як почати зображати, наприклад, будівлі, потрібно обов’язково спочатку пригадати особливості побудови геометричних тіл відносно лінії горизонту. Аналізуючи форму будинку, учитель обов’язково звертає увагу не те, що в основі форми є поєднання геометричних тіл. Побудова малюнку має здійснюватися за чітко вказаними та продемонстрованими вчителем на дошці етапами, які повинні залишатися на дошці до закінчення уроку.
Ознайомлюючи школярів з світовими і Українськими архітектурними шедеврами, вчитель акцентує увагу, як у творах архітектури втілилися провідні ідеї минулого і сучасності, колективний геній народів, їх слава, історія, пояснює чому архітектуру називають «кам’яним літописом».
Подальше знайомство з «Декоративно-прикладним мистецтвом» у 7-му класі передбачає опанування прийомів стилізації, мови символів у різних видах декоративного мистецтва. Учні ознайомлюються історичними витоками розвитку декоративно-прикладного мистецтва та його представниками, опановують техніки розпису, витинання, писанкарства тощо.
Основні навчальні завдання:
- розуміння значення оберегової символіки в народному мистецтві;
- освоєння прийомів декоративної розробки і збагачення форми (деталями, фактурою, текстурою…);
- трансформування рослинних, зооморфних та антропоморфних об’єктів у декоративні образи;
- розвиток умінь декорування візерунком різних форм та поверхонь.
Щоб навчальний матеріал з декоративно-прикладного мистецтва назавжди викарбувався в пам’яті школярів, бажано здійснити екскурсію до музеїв декоративно- прикладного мистецтва, організувати зустріч з народними умільцями.
Завершується вивчення образотворчого мистецтва темою «Дизайн». В ході вивчення якої учні знайомляться з різними видами дизайну: графічним дизайном, промисловим дизайном, дизайном середовища (інтер’єру та ландшафту).
Основні навчальні завдання:

формування уявлення про необхідність конструювання предметів, технічних засобів, архітектурних споруд, організації довкілля;

оригінальність нових конструктивних рішень;

формування і розвиток понять про узгодженість функції. Способу виготовлення предмету та його художньо-образної характеристики;

формування уявлень про фірмовий стиль;

розкриття образу шляхом свідомого вибору динамічної або статичної композиції, плавних, округлих, гострокутних форм, контрастної або нюансної колірної гами.

8
Ознайомлюючи учнів з дизайном вчитель звертає увагу на те, що фактично, у сучасному світі неможливо знайти сфери виробничої чи соціальної практики країни, у якій би не брали участь професійні художники-проектувальники, дизайнери. Дизайн сьогодні – це провідна технологія у створенні будь-яких речей, починаючи від літаків та суден і завершуючи модельним одягом та побутовими приладами.
Однією з умов виразності об’єктів художнього конструювання є композиційна якість.
Вона складається з гармонійності, співрозмірності та цілісності, які є важливими факторами естетичної досконалості виробів.
Під час виконання практичних завдань, необхідно наголошувати школярам на те, що у композиції художньо конструкторських виробів діють такі закони, як масштабу, закон пропорційності, закон контрасту.
На відміну від законів композиційні прийоми належать до категорій, що відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу. До головних композиційних прийомів належать ритм, метр, симетрія, асиметрія, статика і динаміка.
Колір відіграє велику роль у нашому житті і діяльності, оточує і супроводжує нас усюди. Художники, архітектори, дизайнери, розв’язують композиційні задачі, пов'язані з кольоровим кліматом міста, виробничого і суспільного інтер'єрів, виставкового ансамблю. У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто цим керуватися при доборі кольору і поєднанні кольорів. Адже головною прикрасою виробу є гармонізація кольорів.
Вдалим поєднанням може бути однотонна палітра багатьох відтінків якого-небудь кольору, але підібрати її досить важко. Тому найкраще у процесі художнього конструювання використовувати положення про гармонію кольорів.
Гармонізуючи кольори
КОЛІР
ГАРМОНІЗУЮЧІ КОЛЬОРИ
Червоний
Зелений, сірий
Темно-червоний(бордо)
Перлинно-сірий, рожево-білий
Рожевий
Чорний, бежевий, блакитний
Насичено-рожевий
Світло-блакитний, зелений
Коричнево-рожевий
Блакитний, кремовий
Блідо-рожевий
Салатовий, блідо-бузковий, блакитний
Жовтогарячий
Фіолетовий, блідо-блакитний, світло-синій
Солом'яно-жовтий
Блідо-рожевий, сірувато-блакитний, зелений фіолетовий, блакитний
Жовтий
Світло-пурпуровий
Блідо-жовтий
Сірувато-рожевий, блідо-зелений
Золотистий
Світло-сірий, зелений, темно-червоний
Блідо-зелений
Коричневий, бежевий волошковий, рожевий
Сіро-зелений
(колір морської хвилі)
Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Темно-зелений
Темно-зелений, пурпурово-рожевий
Сіро-блакитний
Зелений, сірий, рожево-пурпуровий
Синій
Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Фіолетовий
Блідо-бузковий, рожево-пурпуровий

9
Особливості планування проведення самостійної практичної роботи
(алгоритм дій) на уроках образотворчого мистецтва у 7 класі
У багатьох вчителів на уроках образотворчого мистецтва відбувається «пробудження у школярів живого інтересу до образотворення», але процес розвитку і саморозвитку учня уповільнюється – отримуються творчі роботи низької якості інколи внаслідок недостатньої
інформованості теоретичними знаннями, а у 90% випадків – внаслідок відсутності чіткого керівництва самостійною роботою учнів, яку потрібно планувати і чітко організовувати поетапно.
Активізацію художньо-творчої діяльності школярів можна здійснити наступними способами, використовуючи їх у різних видах діяльності.
Сприймання мистецтва
1.

Систематизоване поглиблення знань у галузі образотворчого мистецтва із
сприймання творів мистецтва відбувається через:
індивідуальний аналіз художніх творів у вигляді усних (письмових) рецензій або відгуків;
− колективні форми оцінної діяльності: порівняльний аналіз, обговорення.
2.

Визначення завдання, щодо оцінки творів образотворчого мистецтва
(наприклад пейзажного жанру):

Вибрати з-поміж інших один або декілька творів, які найбільше сподобалися.

У довільній формі чи за пропонованим учителем орієнтовним змістом естетичної оцінки зробити порівняльний аналіз, скласти рецензію або твір-відгук відносно пейзажів, які найбільше привернули увагу.
Завдання.
І. Ознайомлення з особливостями різновидів пейзажного жанру в яких зображені архітектурні мотиви (сільського, міського, урбаністичного, ведути, фантастичного) та найвизначнішими творами українських та світових художників-пейзажистів.
Презентація орієнтовного змісту естетичної оцінки твору пейзажного жанру
(алгоритм):
- назва твору, його автор;
- власна інтерпретація сюжету;
- опис місця дії;
- опис представлених явищ природи;
- аналіз композиційного вирішення (наявність композиційного центру, виділення планів, розміщення та підпорядкованість деталей тощо);
- відповідність реальності;
- оцінка колірного вирішення;
- зазначення різновиду пейзажу та оцінка художньої техніки виконання;
- оцінка загального настрою твору;
- визначення образності твору (виявлення художнього образу);
- висловлення особистого враження від споглядання твору;
- використання в оцінці різних мовних засобів (асоціативних аналогій, зіставлень, порівнянь, метафор, епітетів тощо/.
Зображення інтер’єру
До основних законів образотворчої грамоти належать закони перспективи. Не знаючи
їх ми не змогли б бодай приблизно правильно зобразити навіть найпростіший предмет.
Спробуємо зобразити внутрішній простір (інтер’єр) якого-небудь приміщення, наприклад, класної кімнати. Якщо на неї дивитись, рухаючись то вправо, то вліво, то присідаючи, то піднімаючись, − вона матиме щоразу інший вигляд. Отже, вигляд інтер’єра змінюється залежно від зміни лінії горизонту і нашої точки зору (це проекція зору виконавця на фронтальну стіну). Уважно розгляньте схему перспективної побудови інтер’єра.
Усі паралельні між собою в натурі лінії, що віддаляються від нас у глибину, при уявному продовженні обов’язково зійдуться в одній точці, яка знаходиться на лінії горизонту. Усі інші лінії інтер’єра, що йдуть у глибину і не є паралельними лініями кімнати,

10 при уявному їх продовженні матимуть на лінії горизонту свої точки сходження. Для чіткого обмеження частини зображуваного інтер’єра доцільно використати видошукач.
Послідовність виконання малюнка
1.
Роботу починають з визначення лінії горизонту і визначення точки сходження на ній, яка буде знаходитись на фронтальній стіні.
2.
Потім знаходять основні лінії, що обмежують площини стін, стелі, підлоги, і¸ щоб не помилитись у передачі перспективних скорочень, уявно продовжують їх до точки сходження.
3.
Коли «каркас» інтер’єра побудований, розпочинають перспективну побудову вікон, дверей та великих предметів, які знаходяться у приміщенні.
Слід звернути увагу на те, що не всі елементи об’єкта змінюються при перспективному зображенні. Так, наприклад, аналізуючи будову інтер’єра, можна легко помітити, що всі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні картинній площині, не змінюють свого напряму при перспективному зображенні.
Уявна зміна форми предметів (особливо прямокутних) спостерігається тоді, коли вони направлені вглиб, у той час як форма фронтально розташованих предметів у невеликому обмеженому просторі фактично залишається незмінною. Це виразно помітно тоді, коли відчиняти чи закривати двері. Для більш точного визначення напряму контурних ліній (як і при малюванні з натури предметів) частіше використовуйте так званий спосіб
«горизонталі та вертикалі», тобто кожну лінію на рисунку, як і на об’єкті зображення, порівнюйте з вертикально чи горизонтально поставленим олівцем або двома-трьома горизонтальними і вертикальними лініями, взятими за основу.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал