ОБҐрунтування педагогічних умов формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників




Скачати 135.52 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.02.2017
Розмір135.52 Kb.
ТипОбґрунтування

Педагогіка
© Діденко О., Совва С.
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016
Випуск 4
УДК 34:355.232
Олександр Діденко,
доктор педагогічних наук, професор,
Національна академія Державної прикордонної служби України імені
Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Сергій Совва,
кандидат педагогічних наук,
Національна академія Державної прикордонної служби України імені
Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ
ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ
У статті обґрунтовано педагогічні умови формування міжнародної
правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема збагачення
змісту навчання поняттями, ідеями, теоріями, пов’язаними з наукою
міжнародного права, удосконалення у курсантів навичок службового
спілкування в аспекті міжнародної правової культури, формування умінь
самоосвітньої діяльності з міжнародного права та вибір відповідних методів і
прийомів навчання.
Ключові слова: міжнародна правова культура, педагогічні умови,
спілкування, самоосвітня діяльність, майбутні офіцери-прикордонники.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Міжнародна правова культура як невід’ємний компонент і передумова успішної професійної діяльності офіцера-прикордонника охоплює спектр знань про норми та
інститути міжнародного права, сукупність видів та способів професійної діяльності в аспекті дотримання та виконання норм міжнародного права при охороні державного кордону, а також стійке нетерпиме ставлення до будь-яких порушень прав людини як носія суб’єктивних юридичних прав і обов’язків та учасника правових відносин на державному кордоні. Формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників є важливою складовою
їх професійної підготовки.

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано
вирішення даної проблеми та на які опирається автор дозволяє стверджувати про те, що проблема формування правової культури майбутніх фахівців є предметом уваги як вітчизняних, так і зарубіжних науковців.
Зокрема, у роботах
А. Долгової,
О. Дулова,
Л. Зюбіна,
К. Ігошева,
В. Коновалової,
М. Костицького,
Д. Котова,
О. Ратінова,
В. Татенка,
Н. Ткачової та інших доводиться, що в основі формування правової культури має бути система позитивних впливів, які забезпечуються організацією громадського, освітянського і родинного середовища. На думку психолога
Д. Бойка, у роботі, спрямованій на формування правової культури, увага повинна бути акцентована на визначенні психолого-педагогічних шляхів активізації усвідомленого засвоєння учнями правових норм, внутрішнього прийняття ними права як особистісної цінності [1, с.10].
В. Лозова і Г. Троцко вважають, що формування культури особистості – це процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм та елементів культури, властивих суспільству, соціальній групі, до якої вона належить [4]. К. Абульханова пропонує декілька шляхів підвищення рівня правової культури сучасного спеціаліста: а) систематична робота над поповненням запасу юридичних знань, необхідних в практичній діяльності; б) формування глибокої поваги до закону, до права взагалі [9, с.171].
М. Подберезський щодо цього також зазначає, що підвищення рівня міжнародно-правових знань курсантів відбувається при вивченні юридичних дисциплін [7]. Отже, дослідники одностайні в тому, що основою формування правової культури є насамперед вивчення правових дисциплін.
З огляду на метою статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів- прикордонників.
Виклад
основного
матеріалу
дослідження.
Для формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників необхідно створити в навчально-виховному процесі певні педагогічні умови. Сучасна

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
дидактика трактує умови як сукупність факторів, компонентів навчального процесу, що забезпечують успішність навчання. У теорії виховання умови розглядаються як середовище, у якому відбуваються ті або інші педагогічні процеси. Поняття «педагогічні умови» позначає сукупність об’єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей його здійснення, що забезпечує успішність педагогічних впливів.
При організації роботи з формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників важливе значення має врахування мети та чітке визначення завдань. Мета й завдання міжнародно-правового навчання й виховання курсантів визначаються з урахуванням їх майбутнього призначення випускників і тих правових завдань та ситуацій, які їм потрібно буде самостійно вирішувати у повсякденній діяльності. Метою міжнародно- правової освіти курсантів у ДПСУ є формування в них високого рівня міжнародної правової культури. Для досягнення цієї мети відповідно необхідно вирішити наступні завдання: дати курсантам міжнародно-правові знання в обсязі, що дозволив би успішно виконувати покладені на них обов’язки й самостійно одержувати нові знання; сформувати необхідні офіцеру- прикордоннику навички й уміння міжнародно-правової діяльності (одержання правової інформації з різних джерел і роботи з нормативними правовими актами, проведення розслідування й дізнання); прищепити курсантам почуття нетерпимості до будь-яких відступів від вимог міжнародно-правових норм; навчити їх самостійно мислити в сфері міжнародного права й оперувати юридичним матеріалом, розширити юридичний кругозір; сформувати методичні навички, ознайомити з основними підходами й принципами вирішення юридичних питань і завдань; навчити аналізувати й давати міжнародно-правову оцінку явищам, що відбуваються у світі, і подіям з позицій основних принципів і постулатів міжнародного права.
Ефективність і якість вирішення завдань із формування міжнародної правової культури залежить від багатьох факторів, зокрема від дотримання принципів правового навчання курсантів. В аспекті формування міжнародної

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників важливе значення мають такі, як гуманізм, законність, демократизм, науковість, об’єктивність
(правдивість), доступність, дохідливість
і популярність, відкритість, систематичність, системність, цілеспрямованість, доцільність, індивідуальний підхід. Спеціально-професійні принципи стосуються змісту міжнародної правової культури, організації правовиховного процесу та майбутньої професійної діяльності офіцерів-прикордонників.
Серед спеціально- професійних принципів необхідно вказати на принципи професійної спрямованості навчання; єдності навчальної, практичної і дослідницької діяльності; вимогливості та поваги до особистості курсантів; нероздільності теорії і практики. Окремо необхідно звернути увагу на принцип зв’язку правового навчання з практичною професійною діяльністю [10, с. 257–258].
З урахуванням зазначених підходів, а також структурних компонентів міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема визнання того, основою міжнародної правової культури є знання міжнародного права, однією з педагогічних умов формування зазначеного інтегративного особистісного утворення захисників кордону слід вважати збагачення змісту навчання поняттями, ідеями, теоріями, пов’язаними з наукою міжнародного права. Йдеться про необхідність ознайомлення курсантів з особливостями міжнародного права, його основними поняттями, категоріями, інститутами і галузями. Цю роботу можна проводити при вивченні таких правових дисциплін, як «Міжнародне право», «Конституційне право зарубіжних країн»,
«Митне право», «Теорія держави й права». Визначальною при цьому, звичайно ж, є дисципліна «Міжнародне право», тому що вона реалізує всі компоненти цільової настанови вивчення міжнародного права, уміння його застосовувати й дотримуватися вимог законів і нормативно-правових актів та в остаточному підсумку закладає фундамент формування міжнародної правової культури.
М. Керимов, Г. Маркова, Є. Назаренко, П. Недбайло, Д. Потопейко,
В. Сапун, М. Строгович та ін. зазначають, що основну увагу при цьому важливо надавати розвитку правового мислення курсантів, формуванню в них правового

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
світогляду, прищеплення поваги до міжнародного права. Міжнародно-правове мислення – це своєрідний спосіб організації розумового процесу, що
ґрунтується на загальновизнаних принципах, постулатах
і нормах міжнародного права. Міжнародно-правове мислення насамперед пов’язане зі здатністю особистості діалектично мислити, логічно грамотно вирішувати можливі протиріччя при тлумаченні загальних принципів права, законів, норм міжнародного права та інших джерел права. У своїй основі правове мислення передбачає усвідомлене дотримання, застосування норм права, а також свідоме використання в практичній діяльності моральних принципів спілкування й поведінки, активну протидію у випадку їхнього порушення.
Як показує педагогічна практика й аналіз змісту навчальних програм, при вивченні таких правових дисциплін, як «Міжнародне право», «Конституційне право зарубіжних країн», «Митне право», «Теорія держави й права» доцільно вчити курсантів прийомам і способам пізнання закону. Насамперед необхідно широко використовувати нормативні міжнародно-правові акти, для того щоб глибше розкрити навчальні питання, а часом і цілі теми дисципліни. Під час кожного навчального заняття необхідно розглядати нормативні міжнародно- правові акти, показувати принципи міжнародно-правового регулювання й формувати в курсантів почуття віри в закон і необхідність його дотримання.
Така робота дозволить формувати у курсантів навички роботи з міжнародними договорами та іншими міжнародними актами, а також їх тлумачення стосовно конкретних ситуацій міжнародного життя.
Для визначення наступної педагогічної умови формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників важливе значення має урахування кількох позицій. По-перше, це думка В. Давидовича, Ю. Жданова,
М. Кагана, Л. Когана щодо того, що культура формується та виявляється насамперед у діяльності. По-друге, у своїй основі правове мислення передбачає усвідомлене дотримання, застосування норм права, а також свідоме використання в практичній діяльності моральних принципів спілкування. По- третє, слід взяти до уваги основні види діяльності офіцера-прикордонника.

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
Хронометражні спостереження та аналіз службових документів і посадових
інструкцій свідчить, що офіцери-прикордонники більшу частину робочого часу витрачають на спілкування з громадянами, що перетинають державний кордон, з місцевим населенням з питань забезпечення охорони кордону, на опитування затриманих громадян та громадян-свідків порушення державного кордону.
Спілкування – засіб, основний метод і зміст діяльності прикордонника в пункті пропуску через державний кордон. Його офіцер-прикордонник використовує при взаємодії з особами, що перетинають державний кордон, при координації дій з різними службами, колегами. Отже, ще однією педагогічною умовою формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів- прикордонників є удосконалення їх навичок професійного спілкування в аспекті міжнародної правової культури.
Проблеми професійного спілкування офіцерів-прикордонників досліджували О. Бондаренко, О. Волобуєва, Ю. Кудінов, О. Мисечко, які визначили особливості службового спілкування офіцерів-прикордонників, його види та шляхи формування комунікативних умінь. Правда, ніхто з вчених не розглядав особливостей спілкування офіцерів-прикордонників в аспекті вимог міжнародної правової культури. У роботі з формування міжнародної правової культури ми передбачаємо ситуації, коли, наприклад, при спілкуванні з особами, які перетинають державний кордон у пунктах пропуску (ситуація спілкування – прикордонний контроль), або з особами, які нелегально перетинають державний кордон, чи зі свідками – місцевими жителями
(ситуація спілкування – прикордонна служба), офіцер-прикордонник повинен переконливо аргументувати свою позицію, пояснити точку зору, розтлумачити дію того чи іншого міжнародно-правового акта. Важливим є також дотримання вимог міжнародного права, наприклад, щодо допиту підозрюваних у незаконному перетині державного кордону та ін. Тут має значення знання офіцером-прикордонником вимог «Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів поводження і покарання». У всіх цих видах професійного спілкування офіцера-

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
прикордонника має значення як міжнародно-правовий, так і моральний аспект, на який необхідно звернути увагу з метою формування міжнародної правої культури майбутніх офіцерів-прикордонників.
Для формування навичок службового спілкування ми створювали на заняттях ситуації, коли курсанти повинні вирішувати значимі комунікативні завдання. Важливе значення при цьому має залучення курсантів до діалогу, який є одним з найефективніших засобів навчання усного мовлення та одночасно однією з найпродуктивніших його форм. Через цілеспрямоване введення його в процес навчання, як зазначає О. Мисечко [6, с. 88], можна ефективно формувати комунікативні мовленнєві уміння курсантів. Важливо при цьому враховувати, що діалог, як зазначає дослідниця, треба будувати на значущому за змістом матеріалі, наприклад, це можуть бути ситуації спілкування «інспектор прикордонної служби – громадянин, що перетинає державний кордон у пункті пропуску» [6, с. 87].
Отже, ще однією педагогічною умовою формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників є удосконалення їх навичок службового спілкування в аспекті міжнародної правової культури шляхом формування вміння переконувати, відстоювати свою точку зору з посиланням на міжнародно-правові акти та через набуття навичок мовного етикету.
В умовах постійного оновлення законодавства офіцер-прикордонник повинен самостійно вирішувати принципово нові завдання, вміти творчо мислити. Він повинен уміти в стислий термін знайти, проаналізувати, оцінити норми міжнародного права для прийняття законного й обґрунтованого рішення.
Для цього захисник кордону повинен підвищувати рівень міжнародно-правових знань, постійно стежити за змінами, що відбуваються в законодавстві, розвивати своє міжнародно-правове мислення. З огляду на ці завдання, ще однією педагогічною умовою формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників можна визначити формування у курсантів умінь і прийомів самоосвітньої діяльності з міжнародного права.

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
Питання самоосвітньої діяльності особистості сьогодні є предметом уваги
М. Бондаренка,
В. Буряка,
А. Громцевої,
О. Малихіна,
Б. Райського,
Н. Трофімової, Т. Цихмістрової та ін. Безпосередньо проблемам активізації самоосвіти
і професійного самовдосконалення особистості офіцера- прикордонника присвячені праці О. Діденка [2; 11], який досліджував педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів та
Т. Івашкової – формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів у вищих навчальних закладах [3].
Професійне самовдосконалення є суспільно та особистісно необхідною умовою становлення курсантів як майбутніх офіцерів. Воно передбачає поєднання взаємопов’язаних і взаємозалежних процесів: професійного самовиховання як цілеспрямованої активної діяльності, що зорієнтована на формування і вдосконалення у себе позитивних і усунення негативних якостей у відповідності до вимог службової діяльності офіцера, та професійної самоосвіти як цілеспрямованої роботи щодо розширення і поглиблення своїх професійних знань, удосконалення та набуття відповідних навичок та умінь під час навчання у вищих військових навчальних закладах. Формування особистісної потреби в самовдосконаленні пов’язане з розвитком самої особистості і передбачає наявність певних етапів [11].
Т. Івашкова вважає, що для формування умінь самоосвітньої діяльності курсантів важливе значення мають усі організаційні форми навчального процесу, зокрема лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття,
іспити і заліки, виконання курсових і дипломних проектів, самостійна робота [3, с. 116–117]. Зокрема дослідниця вказує, що, наприклад, для того, щоб зрозуміти й засвоїти все почуте на лекції, курсант особисто повинен повторити навчальний матеріал самостійно, записати лекцію своїми словами та ін. У свою чергу підготовка до семінару також розвиває у курсантів навички самоосвітньої діяльності: курсанти повинні зрозуміти, усвідомити матеріал, запам’ятати поняття, категорії та навчитися застосовувати способи, прийоми, методи практичної діяльності й спілкування, визначитися з власними переконаннями.

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
Особливе значення в аспекті формування міжнародної культури курсантів має також їх самостійна підготовка. Для ефективності самостійної роботи важливе значення має її планування, організація й керівництво.
Курсантів важливо вчити алгоритму підготовки до кожного групового заняття: визначення завдання й вивчення необхідної літератури, міжнародно-правових актів, після цього – вирішення прикладів та завдань. Насамперед важливо давати курсантам такі завдання, де було б передбачено різні види опрацювання тексту: узагальнення, виділення основоположних ідей, складання плану.
Важливо вчити курсантів різним видам читання, зокрема «швидкого читання», поглибленого чи оглядового, прийомам найбільш раціонального запису
(конспект, виписки, плани, теза, рецензія, анотація, реферат), загальним прийомам роботи із книгою.
При цьому, як доводять Б. Райський і М. Скаткін, можна використовувати такі види самостійних робіт, що дозволяють формувати самоосвітні уміння: читання з елементами аналізу; складання планів і питань літературних джерел та розповіді вчителя; спостереження та узагальнення відомих даних; складання конспектів і тезисів; систематизація і класифікація матеріалу, складання схем; підготовка доповідей, повідомлень, рефератів до семінарських занять, підготовка до участі в диспутах [8, с. 99].
В. Нагаєв вказує на різні форми роботи, що дозволяють формувати уміння самоосвітньої діяльності студентів у вищій школі. Зокрема, дослідник називає індивідуальні навчально-дослідні завдання (вид позааудиторної
індивідуальної роботи курсанта навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується при вивченні програмного матеріалу дисципліни і завершується контролем); курсові, дипломні і магістерські проекти; аналіз і оцінювання професійних ситуацій, підготовка рефератів, анотації до прочитаної додаткової літератури, підготовка наукових доповідей і публікацій [5, с.105106]. Найбільш проробленою формою організації самостійної позаудиторної діяльності курсантів є їх науково-дослідна робота
(курсові проекти). Усі ці напрямки роботи мають великий потенціал для

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
розвитку правового мислення курсантів, формування умінь самоосвітньої діяльності.
Усі зазначені педагогічні умови формування міжнародної правової культури, зокрема збагачення змісту навчання поняттями, ідеями, теоріями, пов’язаними з наукою міжнародного права, удосконалення їх навичок професійного спілкування в аспекті міжнародної правової культури, формування у курсантів умінь і прийомів самоосвітньої діяльності з міжнародного права тісно пов’язані ще з однією важливою складовою педагогічного процесу. Йдеться про відповідні методи, форми та засоби у процесі навчання курсантів міжнародному праву. Отже, четвертою умовою формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів- прикордонників слід назвати вибір відповідних методів організації навчальної діяльності курсантів.
Методи формування міжнародної правової культури курсантів – це сукупність способів і прийомів впливу на свідомість, волю і поведінку курсантів, що здійснюється із урахуванням їх здібностей, загальних та
індивідуальних властивостей та залежно від конкретної ситуації відповідно до мети та завдань формування міжнародної правової культури.
За радянських часів при викладанні суспільних дисциплін у цілому і юридичних зокрема переважав догматичний метод, коли студентові подавалась лише готова й винятково одноваріантна, «єдино правильна» інформація. Всю
історію людської думки при цьому розглядали майже як суцільну історію одних тільки помилок, бо передбачалося, що остаточна істина була лише в працях класиків марксизму-ленінізму, в рішеннях останнього з’їзду партії. У наш час вже загальновизнаною стала думка (В. Головченко, В. Зенін , В. Котюк,
А. Крижанівський, В. Оксамитний, М. Подберезький, О. Скакун, С. Сливка,
Н. Соколов, В. Темченко та ін.), що правове виховання неможливе без розвитку самостійності та творчого мислення особистості. Йдеться про те, що навчання права означає здобуття знань не тільки через запам’ятовування, а й через пошук шляхів вирішення тих чи інших правових проблем. Потрібно вчити вільно

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
мислити, опираючись при цьому на положення Конституції України, загальновизнані принципи й норми міжнародного права, закономірності самого процесу правового пізнання. Майбутнім правникам доцільно викладати юридичні науки на основі плюралізму думки вчених, юридичних шкіл, приділяти увагу розвитку творчого розуміння правових проблем, що виникають у суспільстві, давати їм необхідні практичні навички: виступати привселюдно, спілкуватися з людьми, грамотно складати юридичні документи та ін.
Психологи (С. Рубінштейн, Г. Костюк, О. Леонтьєв та ін.) на сьогодні довели, що мислення взагалі не є вродженою людською властивістю, воно існує в людини у вигляді здатності, яку можна розвивати в процесі навчання.
Зазначеним завданням якнайкраще відповідає проблемне навчання. Однак необхідно зазначити, що проблемне навчання слід використовувати тільки в поєднанні із традиційними методами навчання, оскільки початковий рівень правових знань у курсантів досить низький.
Для проблемного навчання, як зазначає М. Фіцула, важливе значення має створення проблемної ситуації [10, с.179]. Для створення й розв’язання проблемних ситуацій вчені
(С. Смирнов,
М. Фіцула,
А. Хуторськой,) пропонують повідомляти раніше невідомі слухачам фактів, використовувати суперечності між ними й наявними знаннями, помилкові оцінки й судження курсантів, обґрунтовувати й перевіряти гіпотези. Проблемний підхід до навчання передбачає насамперед моделювання практичних ситуацій. Його формами й методами найчастіше є аналіз практичних ситуацій, групові дискусії, розв’язання конструктивних завдань, розробка проектів, ділові ігри, мозкова атака, синектика та ін.
Висновки. Ефективне формування міжнародної правової культури в курсантів можливе при впровадженні у НАДПСУ таких педагогічних умов: розвиток правового мислення і навичок пізнання міжнародного права шляхом збагачення змісту навчання курсантів міжнародно-правовими поняттями,
ідеями і теоріями; розвиток навичок службового спілкування в аспекті міжнародної правової культури; формування у майбутніх офіцерів умінь і

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
прийомів самоосвітньої діяльності з міжнародного права через залучення їх до різних видів самостійних і дослідницьких робіт; впровадження у навчальний процес методів і прийомів, що забезпечують оволодіння курсантами сукупністю видів і способів професійної діяльності в аспекті дотримання та виконання норм міжнародного права під час охорони державного кордону
Перспективи подальших розвідок у даному напрямку полягають у побудові моделі та розробці методичного забезпечення процесу формування міжнародної правової культури офіцерів-прикордонників в освітньому процесі.
Список використаної літератури
1. Бойко, Д. М.
Психологічні умови формування правової культури старшокласників : автореф. дис... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН
України. – К., 2005. – 21 с.
2. Діденко, О. В.
Педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. В. Діденко. –
Хмельницький, 2003. – 200 с.
3. Івашкова, Т. О. Формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів у вищих навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук :
13.00.04 / Т. О. Івашкова. – Хмельницький, 2008.  197 с.
4. Лозова, В. І. Теоретичні основи виховання і навчання / В. І. Лозова,
Г. В. Троцко. – Харків: Харк. держ. ун. ім. Г. С. Сковороди, 2002. – 401 с.
5. Нагаєв, В. М. Методика викладання у вищій школі : Навч. посіб. – К. :
Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
6. Мисечко, О. В. Педагогічна технологія формування вмінь службового спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 /
НАДПСУ ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2005. – 206 с.
7. Подберезський, М. К. Формування правової культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів : автореф. дис... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04
«Теорія та методика професійної освіти» / АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. – К., 1997. – 37 с.
8. Руководство самообразованием школьников. Под ред. Б. Ф. Райского,

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
М. Н. Скаткина. – М. : Просвещение, 1983. – 127 с.
9. Психология и педагогика : учеб. пособие / [под ред. К. А. Альбухановой и др.]. – М. : Совершенство, 1998. – 320 с.
10. Фіцула, М. М. Педагогіка вищої школи : Навч. посіб. – К. : «Академвидав»,
2006. – 352 с. (Альма-матер).
11. Діденко, О. В. Професійне самовдосконалення як чинник фахової підготовки майбутніх офіцерів / О. В. Діденко. // Вісник Національної академії
Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогіка. – 2015. – Вип. 5. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2015_5_5
Стаття надійшла до редакції 29.08.2016
Диденко А., Совва С. Обоснование педагогических условий и модели
формирования международной правовой культуры будущих офицеров-
пограничников
В статье раскрыты основные педагогические условия формирования
международной правовой культуры будущих офицеров-пограничников, в
частности обогащение содержания обучения понятиями, идеями, теориями,
связанными с наукой международного права, усовершенствование у курсантов
навыков служебного общения в аспекте международной правовой культуры,
формирование
умений
самообразовательной
деятельности
по
международному праву и выбор соответствующих методов и приемов
обучения.
Ключевые слова: международная правовая культура, педагогические
условия, общение, самообразовательная деятельность, методы.

Didenko A., Covva S. Justification pedagogical conditions and models of
formation of international legal culture of the future border guard officers
In the article the pedagogical conditions of international legal culture of the
future officers of border guards.
Found that the problem of formation of international legal culture in the
training of future officers SBS was the subject of a special study. International legal
culture officers, border guards - a combination of knowledge of the rules and
institutions of international law, ownership of system types and methods of
professional activity in terms of compliance and enforcement of international law in
the protection and defense of the state border, and intolerance of any rights
violations man as the bearer of subjective legal rights and obligations and by
international legal relations.
Features content of international legal culture officers, border guards due to
regulatory and legal vyokremlenistyu jurisdiction of SBS, which is defined by law;
higher levels of formation in comparison with the culture of others; direct contact
with representatives of various nations and nationalities at the state border; influence

Педагогіка
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2016

Випуск 4
the results of professional activities border on the image of the state; the right to use
weapons and special warning means in operational performance; other public, group
and personal factors.
Effective formation of international legal culture of cadets possible the
introduction in universities of pedagogical conditions: the development of legal
thinking skills and knowledge of international law by enriching the content training
of international legal concepts, ideas and theories; Official communication skills
development in terms of international legal culture; formation of future officers of the
skills and techniques of self education with international law through their
involvement in various types and independent research; implementation of the
learning process methods and techniques that ensure the cadets mastering a set of
types and methods of professional activity in terms of compliance and enforcement of
international law during the state border protection.
Keywords:
international
legal
culture,
pedagogical
conditions,
communication, self-educational activities, future officers-guards.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал