Організація самостійної




Скачати 468.13 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір468.13 Kb.
  1   2   3
Відділ освіти Сокальської районної державної адміністрації Методичний кабінет


Організація самостійної
роботи на уроках
біології
(методичний посібник)

Сокаль – 2008
Організація самостійної роботи на уроках біології (інформаційно-методичні матеріали для учителів біології загальноосвітніх навчальних закладів. Укладач
Медвецька Г.Т.) – Сокаль; відділ освіти Сокальської районної державної адміністрації, методичний кабінет, 2008. – 69 с. Пропоновані матеріали розкривають форми, методи, принципи організації самостійної роботи на уроках біології. Подано розробку різних типів уроків з використанням елементів самостійної роботи. Відповідальний за випуск Мащак МС. – завідувач Сокальським РМК Рекомендовано до друку радою методкабінету відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації (Протокол від р. № 3)
Комп’ютерний набір Черкавський Б.Ю.


3
ЗМІСТ
1. Самостійна робота учнів як один з шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. 4 2. Організація самостійної роботи на уроках біології з використанням опорних конспектів та інтерактивних методів навчання. 6 3. Формування у старшокласників навичок самостійної роботи при вивчені біології Висновки. 30
Додатки……………………………………………………………….. 32
Додаток 1. Конспект уроку Сучасні уявлення про ген. Методи генетичних досліджень. 32
Додаток 2. Конспект уроку Закономірності спадковості встановлені Г.Менделем. Перший і другий закони Менделя»……………………………………. 39
Додаток 3. Конспект уроку Третій закон Менделя. Статистичний характері цитологічні основи
Додаток 4. Конспект уроку Явище зчепленого успадкування. 55
Додаток 5. Конспект уроку Генотип як цілісна система. 63 Література. 68


4
1. Самостійна робота учнів як один з шляхів активізації
пізнавальної діяльності учнів.
Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепцією річної загальноосвітньої середньої школи, визначені завданні, які орієнтують учителя на використання методів навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично
мислити, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у
різних видах творчої діяльності»
[4] Саме такими є інтерактивні методи навчання, які забезпечують організацію пізнавальної активності учнів, розвивають творчий потенціал особистості, розумову та емоційну сферу, комунікативні здібності. Говорячи про самостійну роботу учня як засіб диференціації навчання, маємо на увазі той розподіл навчальних завдань, який у першу чергу враховує рівень розвитку особистості. Спираючись на праці
І.Лернера,
[7] В.Крутецького зауважимо, що саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу. Учень в такому разі підноситься до нового якісного рівняв оволодінні науковою інформацією і перетворюється з учня, який відповідає, в такого, який діє творчо. Розвиток самостійності є ключовим питанням педагогічного процесу. Вчитель враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, повинен проводити диференціювання завдань самостійної роботи не лише за змістом, ай за ступенем їхньої самостійності у розв’язуванні поставлених перед ним завдань. Виникає потреба серед таких робіт виділяти репродуктивні (ті що
потребують використання знань у відомій для учня ситуації,
частково пошукові (ті що спрямовані на здобуття нових знань для
69 12. Медична біологія Підруч./ За ред.. В.П.Пішака. – Вінниця Нова книга, 2004.
13. Навчання в дії Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання Метод. посіб./
А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. – К А.П.Н.
14. Національна доктрина розвитку освіти україни у ХНІ столітті. – К Шкільний світ, 2001.
15. Пометун О, Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання теорія, практика, досвід. – К, 2002.
16. Сиротинко Г. Сучасний урок Інтерактивні технології навчання.
– Х Видав. фірма Основа, 2003.
17. Січко С. Науково-дослідницька робота у школах нового типу організація, методика, результат. – К, 2000.
18. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Наук.-метод. посіб./ О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І.Пометун. – К,
2003.
19. Талліна О.В. Загальна біологія 11 кл. Плани-конспекти уроків. Харків вид. Ранок. Веста, 2001.
20. Фогель Ф, Мотульски А. Генетика человека: – В, 3 т. – М Мир,
1989.
21. Шабатура М.Н., Матяш НЮ, Мотузний В.О. Біологія людини
Підруч. для учнів х кл. серед. загальноосвіт. шк. – К Генеза,
1997.

68
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Барна І.В. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль Підручники і посібники, 2007.
2. Біологія / Ред. канд. біолог. наук В.О.Мотузного. – К Вища шк.,
1991.
3. Ващенко Г. Загальні методи навчання Підруч. для педагогів. – К Укр. вища спілка, 1997.
4. Даниленко Л. активізація навчально-творчої діяльності учнів Конспект лекцій з курсу Основи педагогічної творчості вчителя. – К.:НДУ, 1998.
5. Довідник з біології / За. Ред. акад. НАН України К.М.Ситника. – К Наук. думка, 1985.
6. Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс старшої школи / Авт.-упоряд.: О.В.Данилова, С.А.Данилов. – 2- ге вид. перероб. - К Генеза, 2004.
7. Загальна біологія Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл./
М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес та ін. – К Генеза, 2006.
8. Концепція річної загальної середньої освіти//Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 21.
9. Крамаренко С. Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів Відкритий урок. – 2002. -
№ 5-6.
10. Лернер И.Я. Развивающее обучение с дидактических позицій
Педагогика. – 1996. - № 2.
11. Лернер И.Я.Дидактические основы методов обучения. – М,
1981.
5
вирішення поставленої проблеми, проблемні (роботи, в яких він
виявляє проблему самі прагне її розв’язати)
Розвивати вміння самостійно вчитися – це означає допомогти учневі організувати свою власну діяльність на основі особистісних проблем розвитку. А для цього необхідно створити умови для саморозвитку особистості, атмосферу співпраці, взаємодії, взаємонавчання; забезпечити сприятливу атмосферу для включення учня у різні види самостійної роботи позитивне налаштування на урок через чітко сплановану і доведену до учнів мету (мотиваційні компоненти використати систему методів і прийомів, форм спрямованих не на повідомлення готових знань, їх запам’ятовування чи відтворення, а на організацію учнів для самостійного здобування знань, засвоєння умінь і навичок у процесі пізнавальної і практичної діяльності стимулювання учнів до діалогу з можливістю вибору для себе певних способів просування до визначеної мети, яким він віддає перевагу (вибір варіанту виконання домашнього завдання, підготовка конспекту чи розв’язання задач підтримання учня у його бажанні знаходити свій спосіб роботи, свою форму звіту, аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці використовувати завдання на застосування різних видів діяльності використовувати ілюстративний матеріал оцінювати навчальні досягнення в процесі роботи вести облік знань, які учні отримують з різних джерел.

6
2. Організація самостійної роботи на уроках біології з
використанням опорних конспектів та інтерактивних методів
навчання.
«Людина – творець від природи, бо
приречена створювати те, чого ще у
природі й соціумі не існувало.
Моє життєве кредо:
сіяти таланті творити добро, йдучи
вдалими кроками.
Скеровую розкриття вогнищ талантів школярів, формування в них вміння вчитися і застосовувати свої знання. Саме ступінь формування вмінь, застосування знань дозволяє судити про якість засвоєння учнями навчального матеріалу і спрямовувати процес їх навчання. Цей пошук йде через формування вмінь і навичок учнів. Тому використовую методичні засоби, які дозволяють зосередити максимум уваги на
 організації пізнавальної діяльності учнів (інтерактивне навчання
 на організації школярів самостійної роботи школярів з набуття і застосування знань в різних умовах
 на пошукову і пізнавальну діяльність у евристичному навчанні (креативне мислення)
 створення умов для забезпечення навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного Навчити учнів активно і самостійно мислити можна лише в умовах активної і самостійної роботи, тому дане навчальне завдання вирішую працюючи над проблемою
«Самостійна робота учнів на уроках біології як один із шляхів
активізації
пізнавальної
діяльності
учнів
засобами
інтерактивних технологій та опорних схем.
Самостійна навчальна робота учнів безпосередньо на уроці є важливою умовою ефективності уроку. Тому на кожному уроці, приблизно до 15 хвилин, виділяю на самостійну діяльність учнів. Я як вчитель ставлю завдання - активізація пізнавальної діяльності учнів, надаючи її характеру творчої, дослідницької роботи. Адже навчання - це не перекладання в голови учнів готових
67
лійковидні, ¼ кремові плоскі, ¼ кремові лійковидні. Визначіть генотипи вихідних рослина група
У колгоспному стаді від схрещування сіро-голубих шортгорнів одержано 270 телят. З них 136 голів мали забарвлення батьків. Визначте генотипі фенотип потомства, якщо відомо, що сіро-голубі шортгорни одержуються при схрещуванні білих і чорних тварин.
3-я група Дві чорні самки миші схрещені з коричневим самцем. Перша самка принесла в кількох приплодах 9 чорних та 7 коричневих мишенята інша – 17 чорних. Які висновки можна зробити щодо успадкування чорного та коричневого забарвлення мишей Які генотипи батьків
4-та група У морських свинок кудлата шерсть і чорне забарвлення - домінантні ознаки, гладенька шерсть і біле забарвлення - рецесивні. Внаслідок схрещування кудлатої чорної свинки із гладкошерстою чорною отримано 28 гладкошерстих чорних, 30 кудлатих чорних, 9 гладкошерстих білих, 11 кудлатих білих. Визначте генотипи батьків.

ІІІ. Підсумки уроку
Вчитель робить висновки разом з школярами. Учні записують
у робочі зошити.
1. Одна ознака один ген одна хромосома (ІІ закон Мендель).
2. Дві ознаки два гени дві хромосоми (ІІ закон Менделя).
3. Багато ознак багато генів одна хромосома (зчеплене успадкування.
ІV. Заключне слово вчителя
Учитель повертається до теми, мети (на дошці, підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів.

V. Домашнє завдання
1. Повторити § 39, 40.
2. Розв’язати задачу.
а) однакові ділянки гомологічних хромосом б) різні ділянки гомологічних хромосом в) однакові ділянки негомологічних хромосом грізні ділянки негомологічних хромосом ґ) ділянки водній хромосомі.
4. Число груп зчеплення організмів певного виду дорівнює а) кількості хромосому гаплоїдному наборі б) кількості хромосому диплоїдному наборів) кількості статевих хромосом г) кількості аутосом.
ІІІ група
1. Г.Мендель сформулював а) закон гомологічних рядів спадкової мінливості б) хромосомну теорію спадковості в) закон розчеплення г) закон чистоти гамет ґ) клітинну теорію.
2. Певний стан ознаки може а) визначатися впливом лише одного алельного гена б) формуватися внаслідок взаємодії алельних генів в) формуватися внаслідок взаємодії алельних і неалельних генів г) формуватися лише під впливом умов довкілля
ґ) формуватися внаслідок взаємодії генотипу і умов довкілля.
3. Усі варіанти генотипу гібридних особин проявляються у фенотипі за умова) повного домінування б) неповного домінування в) проміжного характеру успадкування г) множинної дії генів ґ) взаємодії неалельних генів.
4. Відхилення результатів розщеплення у фенотипі нащадків від очікуваного теоретично, згідно із законами спадковості, встановленими Г.Менделем, можливе внаслідок а) повного домінування одних алельних генів над іншими б) зчепленого успадкування певних ознак в) множинної дії генів г) взаємодії неалельних генів ґ) модифікаційної мінливості.
2) Розв’яжи задачу.

Робота проводиться в змінних групах.
1-а група У флоксів білі квітки визначаються геном W, кремові – w; плоский віночок – S, лійковидний – s. Рослини з білими лійковидними квітками схрещені з рослиною з кремовими плоскими квітками. В потомстві ¼ рослин має квітки білі плоскі, ¼ білі істина пошук істини, розвиток їх мислення, активізація пізнавальної діяльності, формування навиків самостійного оволодіння знаннями. Цей пошук істини йде успішно через формування вмінь і навичок учнів. Тому використовую методичні засоби, які дозволяють учням
самостійно орієнтуватися в складних питаннях науки,
мистецтва, виробничої і господарської діяльності
відчувати
свою
успішність
та
інтелектуальну
спроможність;
удосконалювати (виробляти) власну начальну діяльність і
розвивати індивідуальну особистість.
В ході проведення уроків використовую різні форми самостійної роботи школярів
побудова навчальних схемі структур, що розвиває розумові
здібності (уроки – 1, 2, 3, 4 );
складання разом з учнями опорних конспектів (уроки – 1, 2, 3, 4);
розв’язування задач дослідницького змісту (уроки – 3, 4);
робота з біологічною термінологією (уроки - 2, 4, 5);
робота із словниками, додатковими джерелами, які
формують вміння учнів добирати потрібну інформацію для
повідомлень (урок - 2);
організація самостійної роботи з підручником (уроки - 1, 2, 3);
аналіз відповіді однокласників (уроки - 3, 4, 5);
виконання учнями самостійних, експериментальних робіт
(уроки - 3);
використання об’єктів, моделей, таблиць з метою
ефективного засвоєння знань (уроки – 2, 3, 4);
проведення уроків з використанням технології проектного
навчання (урок - 3);
робота з зошитом
а) запис окремих висновків (уроки – 1, 2, 3, 4, 5);
б) заповнення таблиць (урок - 3);
в) виконання малюнків, схем, нотаток із записами на дошці
під час пояснення(уроки – 1, 2, 3, 4);

8
г) заповнення таблиці в процесі роботи з підручником (уроки
– 2, 3);
д) записи лабораторних, практичних робіт, спостережень у
природі, дослідів (уроки – 4, 5).
Колективна робота над опорними сигналами - це перший крок до складання опорного конспекту. Така система роботи розвиває мислення учнів, активізує їх пізнавальну діяльність, формує оволодіння пошуковими та операційними знаннями і вміннями, вчить учнів самостійно вчитися. Використовуючи опорні сигнали на уроках, я зрозуміла, що поурочне опитування за опорними сигналами дає чіткість викладу матеріалу. Виділення головного і його поетапний виклад – зручні для засвоєння і запам’ятовування учнями тем. А це забезпечує успішність відповіді, що сприяє розвитку зацікавленості до уроків. Наступні кроки до засвоєння матеріалу є глибинний розгляд біологічних явищ, процесів, що веде до формування опорного конспекта, який сприяє поглибленню знань учнів, ширшому розгляду явищ природи, що є більш зрозумілим для учнів і більш логічним. Навчальні схеми, опорні конспекти використовую як алгоритму вивченні наступних темі виконанні різноманітних вправ, що ефективно реалізує репродуктивний метод навчання. Головним принципом складання і використання опорних схем та конспектів є
Перший принцип роботи – самостійна діяльність учнів на уроці. Учні самі будують схеми і структури, що розвиває їх розумові здібності, розв’язують задачі, зміст яких розвиває їх дослідницьку діяльність, працюють із словниками та іншими джерелами, відбираючи потрібну інформацію, що сприяє формуванню вмінь і навичок, працюють зоб єктами, моделями, таблицями, які забезпечують ефективність засвоєння знань. Роботу з матеріалом підручника на окремих уроках веду різнорівнево і використовую це як засіб навчання, а не контролю.
65 а група – моногібридне схрещування. а група – дигібридне схрещування. а група – аналізуюче схрещування. а група – зчеплене успадкування.
ІІ. Узагальнення систематизація знань
Протягом уроку учні розв’язують генетичні задачі, творчі завдання, додаткові запитання. Робота проводиться в змінних групах.
Гра Лови помилку біолога
Учні готують картки з помилками. Після створення помилкових схем команди за часовою стрілкою передають їх іншій групі, яка виправить помилку, а автори, які створили помилки перевіряють і оцінюють роботи. Знайдіть помилку у схемі моногібридного схрещування.
Висновок. (роблять учні)
1) Дайте відповідь на запитання.
І група
1. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом називають а) генотипом б) геном в) геномом г) генофондом ґ) каріотипом.
2. Прояв обох станів ознаки у фенотипі гібридів другого покоління називають а) рекомбінацією б) мутацією в) розщепленням г) модифікацією.
3. Мутації можуть виникати у клітинах а) лише статевих б) лише соматичних в) як статевих клітинах, такі соматичних.
4. Гени, розташовані водній хромосомі, утворюють а) геном б) генотип в) каріотип г) групу зчеплення ґ) генофонд.
ІІ група
1. Зчеплене успадкування порушується внаслідок а) рекомбінацій б) кросинговеру; в) мутацій г) модифікацій.
2. Схрещування особин, які відрізняються різними станами двох ознак, називають а) моногібридним; б) дигібридним; в) полігібридним; г) аналізуючим.
3. Алельні гени займають

64
Тип уроку урок узагальнення і систематизації знань

І. Організаційний етап
Вправа Перевір свої знання
Вкажіть напроти кожного пункту літеру, під якою подаю правильну відповідь.
1. Елементарна одиниця спадковості а) домінування.
2. Гібридологічний метод застосував б) рекомбінація.
3. Сукупність усіх ознак і властивостей організму в) ген.
4. Явище пригнічення прояву однієї алелі іншою г) розщеплення.
5. Здатність організмів набувати нових ознак д) фенотип.
6. Свої дослідження Г.Мендель розпочав з е) запліднення.
7. Явище прояву обох станів ознаки є) мінливість.
8. Одним із джерел комбінативної мінливості є ж) моногібридне схрещування.
9. Розщеплення за генотипом у співвідношенні 1:1 внаслідок з) кросинговер.
10. Явище зчепленого успадкування встановив и) Г. де Фріз
11. Зчеплення між генами порушуються у результаті і) Г.Мендель.
12. Стать майбутнього організму визначається в момент ї) Т.Морган.
13. Основи вчення про мутації заклав м) позаядерний ген.
14. Збільшення числа хромосомних наборів спричинює н) аналізуюче схрещування.
Завдання 2
Члени кожної групи розповідають про певний вид успадкування ознак.
9
Наступний принцип роботи - багаторазове повторення. Зміст нової теми я розповідаю два рази, а складніші моменти - декілька разів. Внаслідок такого пояснення, учні, виходячи з уроку, все розуміють і можуть повторити навчальний матеріал. Під час розповіді обов'язково демонструю об’єкти, процеси, які є складовою частиною навчально-методичного комплексу – кабінету.
Етапи повторення
а) після написання конспекту, учні працюють у парах, один з
них розповідає іншому першу частину матеріалу, через дві-
три хвилини це вже розповідає вчитель. Учні можуть
перевірити свої відповіді. Потім другу частину конспекту
аналізує другий учень і знову - повідомлення вчителя
б) після запису конспекту діти, поділивши його на дві частини,
консультують один - одного
в) для бажаючих повторний виклад конспекта може провести
кращий учень.
Третій принцип – обов’язкове виділення головного. Ці вміння забезпечують правильне розуміння тексту і засвоєння необхідних знань. Їх розвитку сприяє ознайомлення учнів з планом вивчення нового матеріалу.
Четвертий принцип - робота з біологічними термінами, що допомагає орієнтації учнів у процесах, викладених у науковий літературі, дає систему знань, засвоєння програмованого матеріалу. Новий термін вводжу після розкриття фактичного його змісту. Для кращого запам'ятовування учні вносять у таблицю, у якій крім самого терміна, записують визначення і приклад, який розкриває зміст.
П’ятий принцип - швидкий темп роботи на уроці реалізує розвиток навчання на високому рівні складності матеріалу, що визначається при усвідомленні учнями своєї участі у навчальному процесі.
Шостий принцип - організація і чіткість планування всієї навчальної діяльності учнів на основі самостійної роботи з інструктивними картками, з завданнями по вивченню, закріпленню і повторенню нового матеріалу.

10
Сьомий принцип - опитування і перевірка засвоєння знань забезпечує систематичність навчання, велику кількість оцінок, розвиває в учнів взаємодопомогу у навчанні, відповідальність за результати своєї праці. Індивідуальну та групову перевірку знань проводжу в усній або письмовій формі. Учні, які отримали високий бал, допомагають перевіряти правильність виконання завдань іншими однокласниками. Узагальнюючий контроль знань з теми проводжу фронтально за допомогою програмових завдань, графічного диктанта, розгорнутих відповідей на запитання. Реалізувати основні принципи дозволяє навчально-методичний комплекс кабінету натуральні об’єкти, моделі, динамічні посібники, випущені промисловістю, а також розроблені плани з опорними конспектами, дидактичні карточки з різнорівневими завданнями, збірники біологічних задач, зібрані загадки, кросворди. Для організації самостійної роботи використовую різні типи уроків урок вивчення нового матеріалу, узагальнення і систематизації знань учнів, урок комплексного застосування знань, урок контролю та закріплення знань, уроки-конференції, занурення, подорожі, диспути, обговорення проблемного запитання, аналізі самоаналіз схем. Заняття планую в системі цілої навчальної теми, відповідно до узагальнюючого уроку. Спочатку формулюю навчально-виховні завдання, досягненню яких підпорядковані змісті організація уроків. Відзначаю, які ідеї, основні поняття будуть засвоєні учнями в підсумку, якими вміннями і навиками треба оволодіти. Для цього використовую на уроках різні групи інтерактивних технологій
- Кооперативне навчання: у малих групах – обличчям до обличчя, один – два – усі разом, ротаційні трійки
- Фронтальне навчання: спільна робота всього класу, розумовий штурм, мікрофон, складання сенканів;
- Навчання у грі: імітація, громадські слухання, рольові ігри
- Навчання у дискусії: метод ПРЕС, обери позицію, дискусія у стилі ток-шоу, дебати.
63
Урок 5





Додаток 5
Тема. Генотип як цілісна система
Навчальна мета: показати, що генотип – складна система, в якій здійснюється взаємодія біохімічних реакцій спричинюваних в організмі діяльністю того чи іншого гена перевірити і поглибити сформований термінологічний блок генетичних понять узагальнити поняття моногібридного, дигібридного схрещування, аналізуючого схрещування, зчепленого успадкування провести перевірку вмінь розв’язувати генетичні задачі.
Розвивальна мета розвивати уміння аналізувати й прогнозувати, порівнювати, робити висновки, користуватися біологічною термінологією, розвивати вміння узагальнювати і класифікувати форми успадкування, розвивати уявлення про взаємозв’язки організму і середовища.
Виховна мета виховувати спостережливість, працелюбність, старанність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків товаришів.
Учні повинні
знати: закони Менделя; закон Моргана співвідношення генотипових класів генетичну термінологію записи всіх видів схрещувань умови середовища, що впливають на реалізацію генотипу, на виявлення його складових властивостей і ознак.
вміти: складати схеми всіх видів схрещування розв’язувати задачі на моногібридне, дигібридне схрещування аналізувати схрещування, зчеплене успадкування користуватися біологічною термінологією порівнювати співвідношення фенотипових і генотипових класів.
Обладнання: таблиця «Моногібридне схрещування та її цитологічні основи, таблиця «Дигібридне схрещування та його цитологічні основи


62
Група А Задача У кукурудзи жовтий колір ендосперму і гладенька поверхня насінин зумовлена генами А і В, що локалізовані водній парі гомологічних хромосомі перехрещування між ними становить 30%. Схрестили дигетерозиготну рослину кукурудзу з кукурудзою, генотип якої – Ааbb. Скільки рослин із жовтими гладенькими зернами можна отримати в першому поколінні гібридів

Група Б Заповнити таблицю
Генетичні закони
Визначення
Приклади
Закон однорідності гібридів І покоління Закон розщеплення Закон незалежного розподілу генів Закон зчеплення Урок з використанням пошукової бесіди має два етапи перший - актуалізація опорних знань, другий - побудова моделі взаємозв’язків між організмами. Таку систему викладання успішно використовую у старших класах Це дозволяє вміло поєднати вищевказані типи уроків. Важливу роль відводжу створенню проблемних ситуацій. Перед плануванням курсу загальної біології я ставлю перед собою запитання Чому дана тема введена в шкільну програму Чому їй відведено в системі курсу певне місце Що учні повинні засвоїти, вивчивши тему Відповіді наці запитання допомагають правильно визначити проблемні завдання, запитання, поняття основного навчального матеріалу. Уроки, на яких здійснюю проблемний підхід, є більш цілеспрямовані, навчальний матеріал засвоюється краще, знання узагальнюються і систематизуються, розвиваються біологічні поняття. Урок вивчення нового матеріалу. На такому уроці оголошую тему, ставлю проблемне запитання, вивішую демонстраційні таблиці і розпочинаю розповідь. Під час пояснення використовую досліди, натуральні об’єкти, моделі учні виконують нескладні досліди з роздатковим матеріалом, який лежить у них на столі. Інформацію подаю поетапно, з записами на дошці, і так народжується опорний конспект. Закінчивши розповідь, все повторюю, зупиняючись тільки на головному. На це затрачаю 30/35 хвилин. Опитування проводжу на наступному уроці. До дошки викликаю двох учнів, які працюють на відкидних "крилах" дошки з завданнями. Дають письмові відповіді на запитання, пояснюючи їх. Однокласники аналізують відповідь, у якій вказують, що добре розкрито, а що не розкрито. Задають два- три запитання відповідаючому біля дошки і виставляють бал, який обґрунтовують учні. Якщо одним учнем не дана змістовна відповідь, то на допомогу приходить інший учень. Учень, який задає запитання, повинен знати на нього відповідь. Аналізі опитування проходить у швидкому темпі. За результатами самостійних робіт яскраво бачу рівень засвоєння нових знань. Систематичне опитування сприяє навчанню учнів. Аналіз відповідей привчає до уваги, переосмислення відповіді, формує критичний підхід.

12
Взаємооцінка виховує чесність, об'єктивність. Під час опитування використовую також тестові завдання.
Уроки взаємоконтролю. Клас поділяю на групи, поп ять-шість учнів ( до складу групи входять і сильні і середні, слабкі учні. Вибирається лідер - хтось із сильних учнів, який відповідає за знання своєї групи. Всі отримують листки із питаннями з теми, які виносяться на контроль. Відповідь готують вдома, що незрозуміле, запитують у лідера. На уроці перевіряю спочатку лідерів, задаю п’ять-шість запитань із списку: якщо відповіді чіткі і грамотні, допускаю до роботи. Потім учасники групи сідають біля свого лідера і по колу починають вести опитування запитання учень А, номер -2 учень Б, номер - 3 учень В, номер - 4 учень Г, номер - 5 учень Д, номер - 6 знову А. Лідер фіксує відповіді, ставлячи знаки
“+”, “-”, в кінці робить підсумок, виводить бали. Вданій ситуації проявляється взаємодопомога і почуття відповідальності один за одного.
Уроки занурення сприяють викладу матеріалу на більш науковому рівні. На таких уроках використовую проблемні ситуації, проблемні запитання, обговорення проблемних запитань, колективне складання схем, проблемно-пошукову бесіду, що сприяє розвитку логічного мислення, глибшому розумінню процесів природи, застосуванню одержаних знань для виходу з критичних ситуацій. Конспект - це згусток навчального матеріалу. Щоб добре відповісти на уроці, мало вивчити, оформити конспект, потрібною знати процеси, факти, приклади, які є у підручнику, адже підручник
- основне джерело ідейної і наукової інформації адресоване учневі.
Для підкреслення важливості підручника задаю запитання „Що
ви б дописали в опорний конспект з підручника, Прочитайте виклад цього запитання у підручнику і опорному конспекті, довідниковій літературі і скажіть, де зрозуміліше для вас викладе- ний матеріал. За допомогою опорних конспектів і інших засобів працюють і слабкі, і середні, і сильні учні. Опорні конспекти дають можливість диференційовано будувати роботу сильний учень глибоко вченим вдалося скласти генетичні карти, що визначають розподіл генів у хромосомах дрозофіли, помідорів, кукурудзи і інших об’єктів Демонструю генетичну карту помідорів)
Висновок:
1. Кожна хромосома є групою зчеплення генів, розташованих лінійно.
2. Між хромосомами в мейозі відбувається кон’югація, внаслідок чого можлива перекомбінація генів.
3. Комбінативна мінливість, що виникає при цьому є матеріалом для природнього добору і селекції.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
Розв’язування задачі
У людини рецесивні гени а і b зумовлюють схильність до діабету та гіпертонії. Вони локалізовані водній хромосомі, і відстань між ними становить 10% перехрещування. Визначте ймовірність народження сина, схильного до згаданих захворювань, якщо генотип матерій батька –
ав
АВ
V. Рефлексія
- Чи допоміг вам сьогодні урок з’ясувати на якому рівні навчальних досягнень ви засвоїли тему зчепленого успадкування.
- Які завдання даються вам важче
- З якими процесами гібридизації необхідно ознайомитись глибше, щоб навчитись розв’язувати задачі.

VІ. Домашнє завдання
1. Вивчити §42.
2. Диференційоване завдання.

Сіре тіло норм. кр. Темне тіло вкор. кр.
РР ♀
ААВВ

аавв
G
АВ ав гіпотеза чистоти гамет
F
1

ав
АВ

ав
ав
G
ав
АВ
аналізуюче схрещування
аВ
Ав
F
2
АВ ав
Ав аВ Повинно бути:
ав ав ав ав
25%
,
25%
,
25%
,
сіре чорне сіре чорне але 41,5%
,
8,5 % Провівши аналізуюче схрещування, повинні отримати розщеплення по фенотипу 1: 1: 1:1, а отримали 7 : 1 : 1 : 7
Учень. В процесі кросинговеру відбувається перекомбінація генів локалізованих водній хромосомі. Оскільки водній і тій самій хромосомі можуть бути зчеплені корисні і шкідливі гени, то відрив їх один від одного дає змогу в доборі зберегти тільки корисні. Явище зчеплення генів локалізованих водній хромосомі, відомі під назвою закону Моргана.
4. Групи зчеплення. Поняття про генетичні карти
(Розповідь вчителя з елементами бесіди)
1. Від чого залежить частота перехресту хромосом (відстані. Найчастіше відбувається розрив між найвіддаленішими зчепленими генами. Чим ближче в хромосомі розміщені гени, тим рідше вони відокремлюються при перехресті. Виходячи з цієї закономірності н
ек ро с.
га мети крос гамети ав норм вкор. вкор. норм.
41,5%
41,5%
8,5%
8,5% висвітлює матеріал, слабкий - частинку матеріалу, або основні поняття. Диференціація завдань за рівнем складності та мірою допомоги, врахування індивідуальних особливостей учнів - принцип, якого дотримуюсь при складанні завдань. Учні вже після декількох занять входять в належний ритм роботи. Відповідно зростає активність
їх навчальної діяльності учні частіше беруть участь у дискусіях, підвищується увага до відповідей однокласників, з'являється бажання займатись складними завданнями, зростає інтерес до навчального матеріалу. Особливо це характерно для учнів середньої та слабкої групи. Відрадним є те, що такий метод навчання дає учням ґрунтовні знання з біології. Мої вихованці- переможці районних олімпіад, учасники і призери обласних олімпіад. Велика кількість учнів закінчила і навчається у медичних коледжах, у медичному університеті, зооветеринарній академії, Львівському національному університеті ім. І.Франка.



14
3. Формування у старшокласників навичок самостійної роботи
при вивчені біології.
59
Розв’язати задачу
У людини хвилясте волосся (А) домінує над прямим волоссям а, полідактилія (В) над нормальною кількістю пальців (b). Чоловік з генотипом АаВb одружився із жінкою з генотипом ааbb. Визначте фенотипи батьків, а також фенотипи й генотипи дітей від цього шлюбу. Учні – асистенти перевіряють завдання по варіантах. Я перевіряю завдання групи А. Всі учні записують умову задачі.
Задача. Рослину арабідопсис з гафрованими листками і стеблом нормальної довжини схрестили з рослиною, що має нормальні листки, але коротке стебло. У F
1
поколінні всі рослини були з звичайними листками і стеблом нормальної довжини. Визначте генотип батьківських рослин.
Учитель. Кожний ген визначає розвиток лише однієї ознаки і поводиться незалежно від інших генів, які розміщуються в неалельних хромосомах – така закономірність успадкування розкрита у законах Менделя. Це найпростіший характер успадкування, коли кожна ознака визначається одним геном, розміщеним у самостійній хромосомі.
Одна ознака ← один ген ← одна хромосома.
Після перевідкриття вченими генетичних закономірностей у біологічній науці стали з’являтися факти, які суперечать основним положенням Менделя. І одним з таких фактів є Зчеплене успадковування. Записують учні тему та план уроку.
1. Зчеплене успадкування.
2. Групи зчеплення. Поняття про генетичні карти хромосом.
3. Зчеплене успадкування
Учні записують схему схрещування гібридів першого покоління з гомозиготною рецесивною особиною за обома ознаками (чорне тіло, зачаткові крила з рецесивною формою)

58
F
1
АаВв х АаВв
в
a
B
A

Гамети
В
А
в
a
В
А
в
a
- некросоверні гамети
F
2
B
A
B
A
B
A
в
а
B
A
в
а
в
а
в
а
За генотипом 1ААВВ : 2АаВв : 1аавв
За фенотипом 3АВ : 1ав.

Висновок:
Всі гени, розміщені водній хромосомі, успадковуються разом становлять одну групу зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному набору хромосом. Тому багато ознак успадковується разом. Таку дрозофіли гаплоїдна кількість хромосомі експериментально встановлено чотири групи зчеплення, а кількість генів досягає 500, у пахучого горошку 7 пар хромосом, їм відповідає сім груп зчеплення генів. Факти відповідності кількості груп зчеплення кількості пар хромосом є ще одним доказом локалізації генів у хромосомах.
2. Неповне зчеплення генів.
Метод Мозковий штурм
1. Що таке кон’югація?
2. Яке значення має кон’югація?
3. Коли відбувається перехрест хромосом
4. Що відбувається при перехресті хромосом
5. Що відбувається з алелями, які розміщені на хромосомі у лінійному порядку
6. Назвати кросоверні і некросоверні гамети у генотипі.
ав
АВ
ав
АВ
некросоверні
аВ
Ав
кросоверні

15



16




57
ІІІ. Усвідомлення змісту нового матеріалу.
1. Повне зчеплення генів.
(Пояснення вчителя з елементами бесіди та складання схеми
схрещування).
Запитання:
1. Чи не можна самі хромосоми вважати за фактори, які підлягають розщепленню відповідно до закону Менделя?
2. Чи невипадково сім пар ознак, успадковування яких вивчав
Мендель у гороху, відповідають семи парам хромосом цієї рослини Установлення невідповідності величезної кількості ознак тисячі, десятки тисяч) обмеженій кількості хромосом (десятки, сотні) дає можливість висунути припущення про локалізацію в кожній хромосомі величезної кількості генів, які успадковуються разом або інакше зчеплено. Це положення довів експериментальним способом американський генетик Т.Морган. Записати в генному вираженні схему схрещування мух дрозофіл з сірим тілом і нормальними крилами з мухами чорне тіло і вкорочені крила
РР ♀ ААВВ x аавв
А – сірий колір
G АВ ав
а – чорний колір
F
1
АаВв
В – довгі крила
в – зачаткові крила В F
2 відбувається нетипове розщеплення для дигібридного схрещення. Співвідношення фенотипів 9:3:3:1, як при дигібридному схрещуванні порушується. Відбувається розщеплення при відношенні 3:1 (при умові коли не відбувається кросинговер), тобто виникають усього дві різні за фенотипом форми. Як пояснити це відхилення від закону незалежного успадкування
- Гени забарвлення тіла і довжини крил локалізовані водній і тій самій хромосомі. Справді генів більше ніж хромосом генів у мухи дрозофіли кілька тисячу бактеріофагів – кілька сотень. Тому цілком очевидно, що розміститися їм поодинці в кожній хромосомі неможливо. Після мейозу обидва маленькі гени виявляться водній гаметі.

56
Тип уроку урок занурення.
І. Актуалізація опорних знань учнів. Учні групи А розв’язують на карточках генетичні задачі (4 варіанти)
Задача: У пшениці безостість А домінує над остистістю а, а червоне забарвлення колоса В-над білим в. Визначте зовнішній вигляд гібридних колосів у таких схрещуваннях І в Аавв x ааВВ
ІІ в АаВв x Аавв
ІІІ в АаВв x аавв
IV АаВв x АаВВ Учні групи В пишуть біологічний диктант. На дошці записую у будь-якій послідовності біологічні терміни, знання яких перевіряю. Проти кожного терміна стоїть шифр. Як шифр, використовую літери українського алфавіту і цифри, бо роботу проводжу за двома варіантами.
Поняття
Варіанти
І
ІІ
Фенотип
3 А Ген
7 Г
Домінантність
1 Б Гомозигота
5 Д Рецесивність
6 З Генотип
8 Ж Гетерозигота
4 І Читаю визначення понять у визначеному порядку 1) фенотип, ген, 3) генотип, 4) домінантність, 5) гетерозигота, 6) рецесивність,
7) гомозигота.
ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Учитель. Відповідно до закону незалежного комбінування станів ознак при дигібридному схрещуванні різних форм гороху утворюються 4 типи гамет. Однак ці закономірності не завжди проявляються при дигібридному схрещуванні. Наприклад, при схрещуванні дрозофіли з сірим тілом і нормальними крилами з особинами, які мають чорне тіло і зачаткові крила, гібриди першого покоління утворюють всього два, а не чотири типи гамет. Як пояснити це заперечення ( проблемне питання, яке підводить до вивчення нової теми)
17





18




55
Урок 4





Додаток 4


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал