Освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради




Скачати 373.39 Kb.

Сторінка1/3
Дата конвертації30.01.2017
Розмір373.39 Kb.
  1   2   3

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ




Для системи післядипломної педагогічної освіти


С. І.Ходоровська

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПРИ
ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ

програма творчої майстерні для вчителів математики






Черкаси
2012


2
Ходоровська
С.
І.,
учитель математики
Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам’янської районної ради, вища кваліфікаційна категорія, учитель-методист


















Схвалено до впровадження Вченої ради Черкаського ОІПОПП.
Протокол №2 від 31.08.2012 року




3
Пояснювальна записка
Актуальність:
В наш час абсолютною цінністю особистісно-орієнтованої освіти є дитина.
Найбільше протиріччя, яке виникає в сучасній освіті, те, що учням вже не цікаво лише відтворювати почуте, а сучасна школа пропонує їм в більшості репродуктивні методи навчання.
Спостерігаючи за сучасними школярами, ми бачимо скільки часу вони витрачають коло комп’ютера, якщо їх зацікавила та чи
інша інформація. І це не потребує від дорослих ніяких зусиль в плані нагадування зробити щось. Пошук може займати різний проміжок часу, але після отримання потрібної інформації обов’язковим є задоволення.
Вибухове зростання знань і пов'язана з ним швидка зміна технологій вимагають орієнтувати освіту на ще не досягнутий сьогодні рівень розвитку науки і техніки. Оскільки передати знання про ще невідкриті явища природи або навчити конструювати і використовувати ще неіснуючу техніку неможливо, тож сучасному вчителю залишається єдиний шлях - сформувати пошуковий стиль мислення, прищепити інтерес і смак до пізнання і дослідження, розвинути здатність бачити і цінувати красу доказового міркування, навчити загальним закономірностям майбутньої діяльності, озброїти методами оволодіння і синтезу нових знань, створити широкий кругозір.
Викладанню у школі ніколи не «наздогнати» ні науку, ні зміни у житті, якщо воно піде шляхом механічного нанизування на піраміду програм все нових і нових фактів і відкриттів. Необхідний інший принцип, і він зводиться до того, щоб заново осмислити критерії відбору змісту освіти і перейти до інноваційних методів навчання.
Мета творчої майстерні: сформувати ключові компетентності вчителів, необхідні для пошуку креативних підходів у викладанні математики, організації проблемно-пошукової діяльності учнів на уроках задля розвитку активності і самостійності учнів, творчої самореалізації особистості.
Завдання:
Систематизувати знання щодо:
- можливостей використання проблемно-пошукової діяльності учнів при вивченні математики;

4
- методів і прийомів розвитку самостійності та активності учнів.
Сформувати вміння (навички):
- застосовувати проблемно-пошуковий метод діяльності учнів на окремих уроках з метою виявлення та розвитку зацікавленості учнів під час викладання та засвоєння фундаментальних питань математики;
- створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обговорення.
Розвинути установки до:
- творчого підходу у виборі методів навчання;
- креативності та створення власної педагогічної системи;
- самовдосконалення всіх учасників процесу;
- творчої активності учнів,
- формування пізнавальної самостійної діяльності учня та розвитку його творчих здібностей.
Очікувані навчальні результати:
Знання:

загальних та спеціальних функцій проблемно-пошукової діяльності,

методів та прийомів проблемно-пошукового навчання,

можливостей використання у навчальному процесі прийомів розвитку активності і самостійності учнів.
Уміння:

застосовувати теоретичні знання для вдосконалення власного педагогічного досвіду;

створювати на будь-якому етапі уроку проблемну ситуацію;

створювати систему уроків з проблемно-пошуковою діяльністю учнів.
Установки до:

самовдосконалення,

креативності,

постійної творчості у використанні проблемно-пошукової діяльності при вивченні математики.
Набуття досвіду:

у створенні проблемних ситуацій на уроках,

у створенні своєї системи уроків з використанням проблемно-пошукового навчання,

5

в усвідомленні необхідності та ефективності використання технології проблемного навчання.

Навчальна стратегія творчої майстерні:
Реалізація завдань для досягнення результатів творчої майстерні здійснюється шляхом:

усвідомлення необхідності і ефективності використання технології проблемного навчання,

сприйняття слухачами лекційного матеріалу з даної теми,

активної участі слухачів у створенні проблемних ситуацій під час роботи в групах,

обмін досвідом,

участь у завершальній рефлексії.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ТЕМА 1. Сутність проблемного навчання та необхідність
його впровадження в школу.
1.1 Активізація учасників творчої майстерні (прийом КЛАСТЕР)
1.2 Проблемне навчання
1.3 Проблемна ситуація
1.4 Проблема
1.5 Переваги та недоліки проблемного навчання
ТЕМА 2. Створення проблемних ситуацій на уроках.
2.1 Загальні положення про проблемні ситуації на уроках
2.2 Основні етапи проблемного уроку
2.3 Рекомендації щодо створення проблемних ситуацій на уроці.
2.4 Види проблемного уроку

ТЕМА 3. Круглий стіл – обмін досвідом
3.1 Приклади створення проблемних ситуацій
3.2 Практикум з моделювання проблемних ситуацій на уроці математики за темами:
3.3 Завершальний етап роботи: рефлексія.


6
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН


Лекції,
вивчення
теорії,
год.
Практ.
заняття,
год.
Семінар.
заняття,
год.
Тести,
год.
Всього,
ауд. год.
Самост.
робота,
год.
Вступ
0,5 0,5
ТЕМА 1. Сутність проблемного навчання та необхідність його впровадження в школу.
1,5 1,5 2
ТЕМА 2. Створення проблемних ситуацій на уроках.
0,5 0,5 1
2 2
ТЕМА 3. Круглий стіл
– обмін досвідом
1,5 0,5 2
2
Всього, год.
2
2,5
1,5

6
6

Форми контролю
Навчальні результати слухачів творчої майстерні оцінюються на основі:

участі у семінарських та практичних заняттях,

проведення підсумкового контрольного тестування до теми творчої майстерності.

ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Вид навчальної
діяльності
Тема
Час
проведення,
год.
Макс.
оцін.
Вступ до курсу
Організаційна частина
Презентація модуля, знайомство, правила взаємодії
0,5

ТЕМА 1. Сутність проблемного навчання та необхідність його
впровадження в школу.
Практичне заняття
1.1
Активізація учасників творчої майстерності ( прийом
КЛАСТЕР)
0,3

7
Лекція
1.2 Проблемне навчання
0,3
Лекція
1.3 Проблемна ситуація
0,3
Лекція
1.4 Проблема
0,3
Лекція
1.5
Переваги та недоліки проблемного навчання
0,3
ТЕМА 2. Створення проблемних ситуацій на уроках.
Лекція
2.1 Загальні положення про проблемні ситуації на уроках
0,5
Лекція
2.2 Основні етапи проблемного уроку
0,5
Практичне заняття
2.3 Рекомендації щодо створення проблемних ситуацій на уроці.
0,5
Практичне заняття
2.4 Види проблемного уроку
0,5
ТЕМА 3. Круглий стіл – обмін досвідом
Семінарське заняття
3.1
Приклади створення проблемних ситуацій
0,5
Практичне заняття
3.2 Практикум з моделювання проблемних ситуацій на уроці математики за темами:
0,8
Практичне заняття
3.3 Завершальний етап роботи: рефлексія.
0,2
ТЕМА 1. Сутність проблемного навчання та необхідність
його впровадження в школу.
1.1 Активізація учасників творчої майстерності (прийом
КЛАСТЕР)
1.2 Проблемне навчання
1.3 Проблемна ситуація
1.4 Проблема
1.5 Переваги та недоліки проблемного навчання

Мета теми 1.
Поглибити знання вчителів про проблемно-пошукову діяльність учнів при вивченні математики, проблемне навчання, проблемну ситуацію.

8
Розглянути переваги та недоліки проблемного навчання
Завдання теми 1:
Систематизувати знання щодо:
- проблемного навчання;
- створення проблемної ситуації;
- організації проблемно-пошукової діяльності учнів при вивченні математики.
Сформувати вміння (навички):
- використовувати проблемно-пошуковий метод діяльності учнів на окремих уроках з метою виявлення та розвитку зацікавленості учнів під час засвоєння математики;
- застосовувати теоретичні знання про проблемно- пошуковий метод діяльності учнів для вдосконалення власного педагогічного досвіду;
- використовувати проблемно-пошукову діяльність на уроках для розвитку активності і самостійності учнів.
Розвинути установки до:
- творчого підходу у виборі методів навчання;
- самовдосконалення всіх учасників процесу;
- творчої активності учнів;
- формування пізнавальної самостійної діяльності учня і розвитку його творчих здібностей.
Сприяти набуттю досвіду:
- у створенні проблемних ситуацій на уроках;
- в усвідомленні необхідності і ефективності використання технології проблемного навчання;
- розвитку активності та самостійності учнів.
Очікувані навчальні результати теми 1:
Знання:
-
історії виникнення проблемно-пошукової діяльності в освіті;
- загальних та спеціальних функцій проблемно-пошукової діяльності;
- методів проблемно-пошукового навчання;
- типів та ознак проблемної ситуації.
Уміння:
- розрізняти поняття «проблемне навчання», «проблемний урок», «проблемна ситуація»;

9
- створювати на будь-якому етапі уроку проблемну ситуацію;
- використовувати проблемно-пошукову діяльність учнів для розвитку активності та самостійності учнів.
Установки до:
- самовдосконалення,
- креативності,
- постійної творчості у використанні проблемно-пошукової діяльності при вивченні математики.
Набуття досвіду:
- у створенні проблемних ситуацій на уроках,
- у створенні своєї системи уроків з використанням проблемно-пошукового навчання,
- в усвідомленні необхідності та ефективності використання технології проблемного навчання.

ХІД ЗАНЯТТЯ
Тема 1.

Сутність проблемного навчання та необхідність його
впровадження в школу.

1.1 Активізація учасників творчої майстерності ( прийом
КЛАСТЕР)
Почнемо ми з вами нашу майстерню з творчої роботи.
Хочу запропонувати вам такий прийом, як кластер. (Слухачі діляться на групи, ім роздаються пам’ятки, аркуші паперу)
Пам'ятка для учасників майстерні
Прийом КЛАСТЕР
Кластер - це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту чи
іншу тему. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом».
Послідовність дій проста і логічна:
1. Посередині чистого аркуша (класної дошки) написати ключове слово або речення, яке є «серцем» ідеї, теми.
2. Навколо «накидати» слова або пропозиції, що виражають ідеї, факти, образи, відповідні для даної теми. (Модель «планети і її супутники»)
3. Слова, що з'явилися з'єднуються прямими лініями з ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з'являються
«супутники», встановлюються нові логічні зв'язки.
У підсумку виходить структура, яка графічно відображає наші роздуми,

10 визначає інформаційне поле даної теми.
У роботі над кластерами необхідно дотримуватися таких правил:

Не боятися записувати все, що приходить у голову. Дати волю уяві та
інтуїції.

Продовжувати роботу, поки не скінчиться час або ідеї не вичерпаються.

- Постаратися побудувати якомога більше зв'язків. Не слідувати за заздалегідь визначеним планом.
Пропоную посередині написати слова «проблемне навчання» і далі діяти за пам’яткою.(10 хвилин)
Презентація роботи груп.
1.2 Проблемне навчання
У сучасну епоху швидкого накопичення знань і швидкого старіння частини їх, в епоху швидких змін на виробництві, у всьому навколишньому житті недостатньо отриманих в школі знань для того, щоб все життя повноцінно виконувати свої ділові і цивільні функції.
Кожному необхідно займатися самоосвітою, тобто набувати нові знання по мірі їх появи в сфері його діяльності та для розширення загального кругозору. Але й цього мало. Для того, щоб зі знанням справи вміти розбиратися в мінливому навколишньому житті, треба навчитися вирішувати виникаючі проблеми, застосовуючи для цього вже наявні знання та вміння. Колишні методи не забезпечували і не могли забезпечити розвиток тих психічних властивостей, тих рис творчої діяльності, без яких розв’язання нових проблем неможливо.
Цій меті служить проблемне навчання, покликане створити простір для розвитку творчого мислення у всіх учнів.
Біля витоків проблемного навчання стояли найвидатніші педагоги минулого Я. А. Каменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Г. Песталоцці,
Ф.А. Дистервег, К. Д. Ушинський та ін
Ідеї проблемного навчання одержали широке інтенсивне поширення та розвиток в освітній практиці в XX сторіччі.
Ми часто чуємо слова: «проблемне навчання», «проблемний урок», «проблемна ситуація», але вчителі побоюються проводити уроки подібно типу, не володіють методикою, плутають ключові моменти: за проблемне питання видається навчальне, творчі завдання представляються як гіпотези, питання ототожнюються з проблемами.
Основна відмінність між проблемним і традиційним навчанням, на мою думку, є в двох моментах: вони розрізняються за метою і принципами організації педагогічного процесу.

11
Мета проблемного навчання не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але і самого процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної самостійної діяльності учня і розвитку його творчих здібностей.
Мета традиційного типу навчання - засвоєння результатів наукового пізнання, озброєння учнів знаннями основ наук, прищеплення їм відповідних умінь і навичок.
Сама ідея проблемного навчання в педагогічній теорії не нова і в несистематичній формі зустрічалася і зустрічається у практиці навчання нерідко. Але вся справа в тому, що застосування, навіть часте, в навчальному процесі методу постановки проблем учителем не може забезпечити виконання проблемним навчанням його функцій.
Сьогодні під
проблемним
навчанням
(технологією проблемного навчання) розуміється така організація навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості учнів під керівництвом учителя проблемних ситуацій та організацію активної самостійної діяльності учнів по їх вирішенню, в результаті чого і відбувається творче оволодіння знаннями, вміннями, навичками і розвиток розумових здібностей. Засноване таке навчання на теоретичних положеннях американського філософа, психолога, педагога Дж. Дьюї (1859-1952).
Умовами успішності навчання він вважав 3 компоненти:

проблематизацію навчального матеріалу (знання діти краще засвоюють від подиву і цікавості),

активність дитини (знання повинні засвоюватися з "апетитом"),

зв'язок навчання з життям дитини, грою, працею.
Проблемне навчання передбачає:

створення проблемної ситуації;

вихід з неї, тобто вирішення проблеми.
Загальні функції проблемного навчання:

засвоєння учнями системи знань і способів розумової практичної діяльності;

розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів;

формування діалектико-матеріалістичного мислення школярів (як основи).

12
Крім того, проблемне навчання має спеціальні функції:

виховання навичок творчого засвоєння знань (застосування окремих логічних прийомів і способів творчої діяльності);

виховання навичок творчого застосування знань
(застосування засвоєних знань у новій ситуації) і уміння вирішувати учбові проблеми;

формування і накопичення досвіду творчої діяльності
(оволодіння методами наукового дослідження, вирішення практичних проблем
і художнього відображення дійсності).
Основна мета вчителя: зацікавити, захопити учнів роботою.
Дії учнів:

виявлення проблеми;

формулювання;

пошук рішення;

рішення безпосередньо.
Методи проблемного навчання розрізняються ступенем зростання складності і самостійності учнів при вирішенні навчальних проблем:

проблемне викладання знань;

викладання з проблемним початком;

частково-пошуковий, або евристичний метод;

дослідницький метод.
Проблемне викладання: вчитель в ході повідомлення нових знань систематично створює проблемні ситуації, ставить питання і вказує шляхи вирішення навчальних проблем, постійно спонукаючи учнів до самостійної пізнавальної діяльності.
Тут може бути застосований метод - пошукова бесіда, коли учні не задовольняються роллю слухачів і прагнуть самі відповідати на запитання.
Викладання з проблемним початком: вчитель, створивши на початку викладу нових знань проблемну ситуацію, далі пояснює навчальний матеріал традиційним, інформаційним способом. Цей метод є найбільш доступним.
Пошукова бесіда (частково-пошуковий метод): "Для того, щоб удосконалити розум, треба більше міркувати, ніж заучувати" (Рене
Декарт).
Дослідницький метод - це організація пошукової, пізнавальної діяльності учнів шляхом постановки вчителем пізнавальних і

13 практичних завдань, що вимагають самостійного творчого вирішення:

збір інформації та її аналіз;

осмислення предмета дослідження;

постановка навчальної проблеми та її розв’язання;

перевірка результату;

застосування нових знань на практиці.
Наш мозок не реагує ні на що, крім відповідей на його власні запитання. Звідси випливає ключова роль запитань у навчанні.
Питання важливіше відповідей. І виконувати цю роль, забезпечити учневі режим найбільшого сприяння можуть тільки активні методи навчання - наукове дослідження, проект, дискусія, ділова гра і т.д.
Все це викликає необхідність побудови нових шкал зовнішніх оцінок. Тобто замість того, щоб оцінювати знання та вміння учня у звичних термінах - «знає - не знає», «вміє - не вміє», «є навик - немає досвіду», ми переходимо до оцінки самих продуктів в термінах -
«цікаво або нецікаво», «красиво або некрасиво», «оригінально чи неоригінально», «суперечливо або несуперечливо» і т.д. Це зовсім
інша шкала оцінок.
1.3 Проблемна ситуація
Проблемне навчання засноване на створенні особливого виду мотивації - проблемної. Зміст матеріалу представляє собою ланцюг проблемних ситуацій.
Одна і та ж проблема може бути представлена різними способами.
Вирішити ту чи іншу проблему - значить допомогти учням самим сформулювати або тему уроку, або не подібні з темою питання, дослідження, відповіді на які виведуть на тему уроку.
В основу проблемної ситуації покладають суперечність між знанням і незнанням.
Отже, проблемна ситуація - центральна ланка в проблемному навчанні.
С.Л. Рубінштейн стверджував:
"Початковим моментом розумового процесу, звичайно, є проблемна ситуація. Мислення починається з проблеми, з подиву або здивування, з протиріччя".
Проблемна ситуація - це інтелектуальне уcкладнення людини, що виникає у випадку, коли вона не знає, як пояснити явище, факт, процес дійсності, не може досягти мети відомим їй способом. Таке ускладнення спонукає людину шукати новий спосіб пояснення або

14 спосіб дії. Проблемна ситуація є закономірністю продуктивної, творчої пізнавальної діяльності. Вона обумовлює початок мислення в процесі постановки і розв’язання проблем.
Ознаки проблемної ситуації:

необхідність виконання такої дії, завдяки якій виникає потреба в новому, невідомому відношенні, способі або умови дії;

наявність невідомого для учнів;

можливості учнів повинні бути достатніми для самостійного розуміння поставленого завдання і умов виконання.
У педагогічній практиці існує кілька типів створення проблемної ситуації, але важливою умовою є те, що на уроках вони створюються з наростанням складності, тобто від простої до більш складної, іншими словами - з поступовим ускладненням.
Тип
проблемної
ситуації
Тип протиріччя
Прийоми створення проблемної
ситуації
З подивом
Між двома (або більше) фактами
Одночасно пред'явити суперечливі факти, теорії
Зіштовхнути різні думки учнів питанням чи практичною дією
Між життєвим представленням учнів і науковим фактом
Оголити життєві уявлення учнів питанням чи практичним завданням з
«пасткою»
Пред'явити науковий факт повідомленням, експериментом, презентацією
З ускладненням
Між необхідністю і неможливістю виконати завдання вчителя
Дати практичне завдання, не здійсненне взагалі
Дати практичне завдання, схоже з попереднім
Дати нездійсненне практичне завдання, схоже з попереднім;
Довести, що завдання учнями не виконано

Правила створення проблемних ситуацій:
ПРАВИЛО 1: перед учнями повинно бути поставлене таке практичне або теоретичне завдання, під час виконання якого учні повинні відкрити нові знання або дії. Повинна бути викликана потреба в отриманні знань.

15
ПРАВИЛО 2: пропоноване проблемне завдання повинне відповідати інтелектуальним можливостям класу.
ПРАВИЛО 3: проблемне завдання повинне передувати поясненню навчального матеріалу.
ПРАВИЛО 4: не можна змішувати проблемну ситуацію і проблемне завдання. (Проблемне завдання не є саме по собі проблемною ситуацією. Воно може викликати проблемну ситуацію лише при дотриманні певних умов: питання, яке формулює вчитель повинно відповідати питанню, що виникає в учня.
ПРАВИЛО 5: проблемну ситуацію можна викликати за допомогою теоретичного проблемного завдання або практичного (в результаті того, що дітьми не можуть виконати).
ПРАВИЛО 6: проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказівки учневі на причини невиконання ним навчального завдання.
1.4 Проблема
Що ж являє собою проблема? Проблемою називається завдання, спосіб виконання або результат якого учневі заздалегідь невідомий, але учень володіє вихідними знаннями й уміннями для того, щоб здійснити пошук цього результату або способу виконання. Інакше кажучи, це питання, відповідь на який невідомий учневі, але він може приступити до його пошуку.
Таким чином, у проблемі є об'єктивний момент, вихідні дані, що дозволяють її вирішити, знайти шукане. У ній є і суб'єктивний момент - учень повинен бути готовий прийняти проблему до вирішення. Питання, на яке учень заздалегідь знає відповідь, не є проблемою. Не є проблемою і таке питання, відповідь на яке учневі невідоме, і в нього немає достатніх знань для пошуку розв’язання.
Проблемне питання: А, може, нам все-таки не потрібні проблемні уроки?
Однак якість проблемного навчання на 15-18% вище, ніж у традиційному навчанні.
Психологічною наукою встановлена певна послідовність етапів продуктивної пізнавальної діяльності людини в умовах проблемної

16
Розв’язок

Пошук способів її
розв’язання

Проблема
Проблемна ситуація
ситуації:
Слід, однак, мати на увазі, що навіть часте застосування проблемного навчання не досягає мети, якщо воно не організовано в певній системі. Система проблемних завдань, що вводяться у навчальний процес, повинна передбачати охоплення основних і доступних типів проблем даної науки, важливих для загальної середньої освіти, засвоєння в рамках загальної освіти методів досліджуваної науки і основних рис творчої діяльності. І, нарешті, система пошукових задач повинна передбачити поступове зростання
їх складності.
Проблемне навчання є умовою і засобом досягнення ряду найважливіших цілей школи. Але було б неправильно укласти з цього, що все навчання має стати проблемним. Це суперечило б можливостям школи, навчання стало б неекономно організованим, порушені були б і закономірності процесу засвоєння, вимагає початкового отримання в певній формі готових знань, які могли б бути застосовані в ході вирішення проблем. Проблемне навчання має зайняти відповідне місце в загальній системі навчання даного предмета. Проблемне навчання, таким чином, не є особливим типом навчання, що приходять на зміну попереднім типам, не грає ролі

17 універсального методу навчання. Воно є необхідною складовою частиною сучасної цілісної системи навчання, що передбачає різноманіття цілей, видів змісту освіти та методів навчання.
Існують чотири рівня проблемності у навчанні:
1. Учитель сам ставить проблему (завдання) і сам вирішує її при активному слуханні та обговоренні учнями.
2. Учитель ставить проблему, учні самостійно або під його керівництвом знаходять розв’язання. Учитель спрямовує учня на самостійні пошуки шляхів вирішення (частково-пошуковий метод).
Тут спостерігається відрив від зразка, відкривається простір для роздумів.
3. Учень ставить проблему, викладач допомагає її вирішити. В учня виховується здатність самостійно формулювати проблему.
4. Учень сам ставить проблему і сам її вирішує. Учитель навіть не вказує на проблему: учень повинен побачити її самостійно, а побачивши, сформулювати і дослідити можливості та способи її вирішення.
Вміння учнів вирішувати проблемні ситуації включають:
1) уміння бачити проблеми і ставити їх самостійно;
2) уміння створювати гіпотезу розв’язання, оцінювати її, переходячи до нової в разі непродуктивності першої;
3) уміння направляти і змінювати хід розв’язання у відповідності зі своїми інтересами;
4) уміння оцінити своє розв’язання
і розв’язання співрозмовників.
Уміння викладачів керувати процесом вирішення проблемних
ситуацій зводяться до наступних:
1) вміння передбачити можливі проблеми на шляху досягнення мети в проблемній ситуації;
2) уміння миттєво переформулювати проблемну ситуацію, полегшуючи або ускладнюючи її на основі регулювання кількості невідомих компонентів;
3) уміння вибрати проблемні ситуації відповідно до ходу думки, щодо вирішування проблеми;
4) уміння неупереджено оцінити варіанти розв’язання учнів, навіть у разі неспівпадання точок зору учнів і вчителя.
1.5 Переваги та недоліки проблемного навчання
Переваги проблемного навчання очевидні.

18
Це в першу чергу великі можливості для розвитку уваги, спостережливості, активізації мислення, активізації пізнавальної діяльності учнів; воно розвиває самостійність, відповідальність, критичність і самокритичність, ініціативність, нестандартність мислення, обережність і рішучість і т.п. Крім того, що дуже важливо, проблемне навчання забезпечує міцність придбаних знань, бо вони видобуваються в самостійній діяльності.
Проблемне навчання має ряд переваг у порівнянні з традиційним, оскільки:
1) вчить мислити логічно, науково, діалектично, творчо;
2) робить навчальний матеріал більш доказовим, сприяючи тим самим перетворенню знань у переконання;
3) як правило, більш емоційно викликає глибокі інтелектуальні почуття, у тому числі почуття радісного задоволення, відчуття впевненості у своїх можливостях і силах, тому захоплює школярів, формує серйозний інтерес учнів до наукового знання;
4) встановлено, що самостійно «відкриті» істини, закономірності не так легко забуваються, а в разі забування самостійно здобуті знання швидше можна відновити.
Проблемне навчання пов'язане з дослідженням і тому передбачає розтягнуте в часі виконання завдання. Учень потрапляє в ситуацію, подібну до тієї, в якій знаходиться діяч, що вирішує творчу задачу або проблему. Він постійно думає над нею і не виходить з цього стану, поки її не вирішить. Саме за рахунок цієї незавершеності
і формуються міцні знання, навички та вміння.
До недоліків проблемного навчання можна віднести те, що воно завжди викликає утруднення в учня в навчальному процесі, тому на його осмислення і пошуки шляхів вирішення йде значно більше часу, ніж при традиційному навчанні. Крім того, як і при програмованому навчанні, розробка технології проблемного навчання вимагає від викладача великої педагогічної майстерності й багато часу. Мабуть, саме ці обставини не дозволяють широко застосовувати проблемне навчання. Разом з тим, проблемне навчання відповідає вимогам сучасності: навчати досліджуючи, досліджувати навчаючи. Тільки так і можна формувати творчу особистість, тобто реалізувати основну задачу педагогічної праці.
Учасникам майстерні роздаються листки з основними теоретичними положеннями і потягом 10 хвилин вони опрацьовують
їх, використовуючи прийом ІСТЕР.

19
Пам'ятка для учасників
Прийом ІНСЕРТ
Прочитай текст і зроби в ньому відповідні позначки, у відповідності зі своїми знаннями і розумінням:
«+» - Поставте на полях, якщо те, що ви читаєте, відповідає тому, що ви знаєте;
«-» - Поставте на полях, якщо те, що ви читаєте, суперечить тому, що ви знали або думали що це знаєте;
«V» - поставте на полях, якщо те, що ви читаєте, є новим;
«? »- Поставте на полях, якщо те, що ви читаєте, є незрозумілим чи ви хотіли б отримати більш докладні відомості з даного питання.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал