П. Л. Шупика на правах рукопису бабінцева лариса юріївна теоретико-методологічне обґрунтування




Pdf просмотр
Сторінка1/11
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П. Л. ШУПИКА
На правах рукопису
БАБІНЦЕВА ЛАРИСА ЮРІЇВНА
УДК 615.1:658.6/.8:614.2:007:002.6:001.8
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО
МОНІТОРИНГУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ
В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
14.03.11 – медична та біологічна інформатика і кібернетика
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук
Науковий консультант:
Мінцер Озар Петрович доктор медичних наук, професор
Київ – 2015

2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………..……
6
ВСТУП………………………………………………………………………
8
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО
МОНІТОРИНГУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ,
ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ
ЗДОРОВ’ЯМ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)……………………………………
22 1.1.
Стратегічні питання управління здоров’ям…..……………...…
22 1.2.
Сучасні погляди на якість надання медичної допомоги.
Проблеми забезпечення безпеки пацієнтів……..………………
34 1.3.
Інформаційні процеси в управлінні фармацевтичним ринком..
42 1.4.
Інформатизація охорони здоров’я................................................
51 1.5.
Інформаційна підтримка безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів. Онтологічні моделі знань…...…
60
Висновки до розділу...………………………………………………...……
67
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. МЕТОДИ
ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ……………………………………………..……
69 2.1.
Загальна характеристика матеріалів дослідження.…….………
70 2.2.
Дослідження фармацевтичної інформації…..……….…………
73 2.3.
Методика зіставлення оригінальних і генерічних лікарських засобів…………………………………………………..…………
74 2.4.
Методи оброблення інформації. Визначення валідності
матеріалів дослідження………….………………………………
77 2.5.
Методи експертного оцінювання…..…………………...………
82
Висновки до розділу..…………………………………………….………
88
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ ЯК ОДНОГО
З ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ. ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ
89 3.1.
Управління ринком лікарських засобів..………….……………
89

3 3.2.
Експертне оцінювання у визначенні ефективності лікарських засобів…………………………………………………………..…
98 3.3.
Роль інформатизації фармацевтичного ринку в забезпеченні
управління обігом лікарських засобів. Нормативно-правовий супровід впровадження страхової медицини та фармації…..…
104 3.4.
Інформаційна платформа забезпечення безпеки пацієнтів при використанні лікарських засобів…………………………..……
111 3.5.
Оцінювання впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків на розвиток фармацевтичного ринку………………………………
120
Висновки до розділу.…...……………………………………………..……
123
РОЗДІЛ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНОСТІ СИСТЕМ
УПРАВЛІННЯ ОБІГОМ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
126 4.1.
Основні засади інформатізації охорони здоров’я……...………
127 4.1.1.
Принципи створення та напрями застосування єдиної
інформаційної системи охорони здоров’я…………...…………
134 4.1.2.
Інформатизація профілактичної медицини…………….………
137 4.1.3.
Формування інформаційного середовища…………..………….
140 4.1.4.
Медичний електронний паспорт громадянина України…...….
144 4.1.5.
Основні вимоги, що визначають структуру та функціонування єдиної інформаційної системи охорони здоров’я. Стратегія підготовки кадрів…...……………………..
146 4.2.
Взаємозалежність критеріїв якості надання медичної
допомоги та використання лікарських засобів..……………….
151 4.3.
Загальні принципи регулювання фармацевтичного ринку……
154 4.4.
Кількісні характеристики комплементарності та конгруентності інформаційної системи управління обігом лікарських засобів та єдиної інформаційної системи охорони здоров’я …………………………………………………………..
159

4 4.5.
Пілотні дослідження ефективності використання
інформаційної системи управління обігом лікарських засобів.
171 4.6.
Очікуваний соціально-економічний ефект від впровадження
інформаційної системи управління обігом лікарських засобів та єдиної інформаційної системи охорони здоров’я…………..
174
Висновки до розділу.....………………………………………………….…
176
РОЗДІЛ 5. ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ІЗ СХОВИЩ ДАНИХ.
ОНТОЛОГІЇ В ФАРМАЦІЇ
178 5.1.
Теоретико-концептуальні уявлення щодо виявлення нових знань із сховищ даних…………………………………………..
178 5.1.1.
Виявлення нових знань у фармацевтичних дослідженнях……
187 5.2.
Теоретико-концептуальні уявлення про виявлення нових знань при пошуку необхідної інформації в Інтернет.
Проблеми узагальнення знань………………….…………….…
189 5.3.
Онтологічні моделі в фармації…………………………………..
196
Висновки до розділу.…...…………..………………………………………
208
РОЗДІЛ 6. СУЧАСНИЙ ТРАНСФЕР ЗНАНЬ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ
ОСВІТІ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ
210 6.1.
Напрями реформування післядипломної підготовки лікарів
і провізорів………………………………………………...……
211 6.2.
Особливості створення державних стандартів післядипломної
фармацевтичної освіти………………………………………….
218 6.3.
Використання технології дистанційного навчання для забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів
і провізорів. Роль фармації у вирішенні проблеми створення первинної ланки охорони здоров’я……………………………..
226 6.4
Принципи інформаційної підтримки в самостійному навчанні
при безперервному професійному розвитку лікарів і
провізорів…………………………………………………………
244
Висновки до розділу…....…………………………………………..………
246

5
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...…
248
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..…
251
ДОДАТКИ………………………………………………………………..…
280

6
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ
АРМ
АСУ
АТ
АЦСК
БД
БЗ
БПР
ВНЗ
ВООЗ
ГДК
ДАТ
ДН
ЄІСОЗ
ЄІП
ЕІХ
ERP
ЕЦП
ЗОЗ
ІКТ
ІН
ІПС
ІР
ІС
ІСУОЛЗ
ІТ
ISO
– артеріальна гіпертензія
– автоматизоване робоче місце
– автоматизована система управління
– артеріальний тиск
– акредитований центр сертифікації ключів
– база даних
– база знань
– безперервний професійний розвиток
– вищий навчальний заклад
– Всесвітня організація охорони здоров’я
– гранично допустимі концентрації
– діастолічний артеріальний тиск
– дистанційне навчання
– єдина інформаційна система охорони здоров’я
– єдиний інформаційний простір
– електронна історія хвороби
– планування та управління ресурсами (Enterprise Resource
Planning)
– електронний цифровий підпис
– заклад охорони здоров’я
– інформаційно-комунікаційні технології
– ідентифікація небезпеки
– інтелектуальна програмна система
– інформаційний ресурс
– інформаційна система
– інформаційна система управління обігом лікарських засобів
– інформаційні технології
– Міжнародна організація зі стандартизації

7
ЛЗ
МД
МЕП
МІС
МОЗ
НДР
НІТ
ОКХ
ОПП
ОС
– лікарський засіб
– медична допомога
– медичний електронний паспорт
– медична інформаційна система
– Міністерство охорони здоров’я
– науково-дослідна робота
– новітні інформаційні технології
– освітньо-кваліфікаційна характеристика
– освітньо-професійна програма
– операційна система
PIN
ПЗ
– персональний код користувача
– програмне забезпечення
ПМСД
– первинна медико-санітарна допомога
ПР
ПрО
– популяційний ризик
– предметна область
СІН
– система ідентифікації небезпеки
СПЗ
СППР
– спеціалізоване програмне забезпечення
– система підтримки прийняття рішень
СОД
СОТ
– система оброблення даних
– Світова організація торгівлі
СПД
– стратегічний план дій
СУБД
СУЗ
УЗ
УР
ФР
ЯМД
– система управління базами даних
– система управління знаннями
– управління знаннями
– управління ризиками
– фактор ризику
– якість медичної допомоги

8
ВСТУП
Актуальність
теми.
Створення
інформаційної
інфраструктури та концепції охорони здоров’я визначаються соціально-політичною та економічною стратегією держави в цілому, тому повинні бути узгоджені
з нею. При цьому відомі глобальні моделі економічного розвитку або не враховують питання охорони здоров’я та здоров’я як такого, або враховують лише їхні певні завдання. Визначення основних пріоритетів галузі охорони здоров’я України та розвитку її фармацевтичного сектору зумовлюється також
інтеграцією України до економічного світового співтовариства; підвищенням рівня забезпечення населення лікарськими засобами; низькою соціально- економічною ефективністю використання ресурсів охорони здоров’я та її
фармацевтичного сектору.
Аналіз стану здоров’я населення України та діяльності закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) свідчить про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність, зростання смертності, скорочення середньої очікуваної
тривалості життя, а також зростання поширеності соціально значущих захворювань (провідне місце серед яких займають хвороби системи кровообігу).
У нашій країні робляться спроби комплексного підходу до вирішення завдань системи охорони здоров’я, зокрема формулюються цілі та критерії
її функціонування та розвитку від збереження охорони здоров’я як системи до підвищення рівня суспільного здоров’я як мети соціально-економічного розвитку (Мінцер О. П., Майоров О. Ю., Кальниш В. В., Лехан В. М. та ін.).
Зауважимо, що в сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу роль індустрії здоров’я не тільки можна, але й необхідно порівнювати з іншими галузями економіки, перш за все, за вартістю, глобалізацією та соціальною значимістю.
Надання медичної допомоги неможливо без застосування лікарських засобів (ЛЗ), особливо їхньої економічної доступності з доведеною ефективністю, якістю за світовими стандартами та створення системи

9
регламентації застосування ліків у плані забезпечення ефективної
фармакотерапії, про що свідчать наукові праці Пономаренка М. С., Ветютневої
Н. О., Кабачної А. В., Толочка В. М., Волоха Д. С., Давтян Л. Л. та ін. Саме тому,
можливості держави у підтриманні здоров’я нації та зміцненні економічної
незалежності значною мірою залежать від стану справ у галузі виробництва лікарських засобів. Підкреслимо, що ця галузь належить до найбільш пріоритетних і соціально значущих напрямів розвитку та структурної перебудови економіки України.
Фактичні витрати на медичні послуги та експертне оцінювання якості
надання медичної допомоги як ЗОЗ, так і системи в цілому безперервно зростають. Тому в якості одного із заходів покращення стану інформованості
медичних і фармацевтичних працівників стосовно основних лікарських засобів став прийнятий Державний формуляр. Ряд чинників обумовлюють основні фінансово- економічні тенденції. Серед них вважаються головними істотне підвищення вимог до точності діагностики та профілактики ускладнень при лікуванні
захворювань, поява нових інфекційних захворювань тощо. Відповідно основним фактором оптимізації витрат (тим більше на фоні нестабільної економічної
ситуації в країні) є потреба розроблення принципів медико- та фармакоекономічного планування діяльності на основі широкого застосування
інформаційних технологій. Вкрай необхідним стає моніторинг фармацевтичного ринку як надзвичайно важлива та варіабельна складова процесу надання якісної
медичної допомоги населенню. Потребують визначення методи державного регулювання фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я за допомогою автоматизації процесів моніторингу, управління обігом ЛЗ, організації збирання й оброблення електронної інформації з усіх регіонів і надання накопиченої
інформації учасникам системи охорони здоров’я. Різним аспектам зазначених питань присвячено праці Пономаренка М. С., Трохимчука В. В., Заліської О. М.,
Загорія В. А., Сятині М. Л., Шматенка О. П., Парновського Б. Л., Бушуєвої І. В.,
Посилкіної О. В., Слабого М. В., Косяченка К. Л. та ін. Залишаються актуальними й питання створення системи обов’язкового медичного страхування

10
в Україні на основі завдань формування фармацевтичної складової системи охорони здоров’я (Громовик Б. П., Грошовий Т. А., Кричковська А. М.,
Нємченко А. С. та ін.).
Одним із важливих напрямів, що дозволяють вирішувати зазначені
завдання є стандартизація в галузі охорони здоров’я. При цьому на першому плані знаходиться розроблення еталонних інформаційно-логічних моделей предметної області, без якої неможливо здійснити системну стандартизацію.
Основою таких моделей повинен бути єдиний понятійний апарат, що складав би галузевий тезаурус. У такому разі система нормалізованих довідників
і класифікаторів включала би: поширення класифікаторів у стандартному структурованому форматі у вигляді файлів; єдиний тезаурус (еталонна онтологічна модель); доступ до повнотекстових баз даних наукових документів;
стандарти представлення метаінформації, тобто саме інформаційне забезпечення стандартизації.
Зрозуміло, що вирішення останнього завдання потребує серйозного аналізу низки об’єктивних проблем: складність формалізації медичної (фармацевтичної)
інформації і стандартизації процесів діагностики та лікування; відсутність базових еталонних моделей предметної області (тезаурусів і класифікаторів);
розмаїття існуючих моделей медичних даних; велика кількість несумісних між собою інформаційних систем (ІС) і баз даних (БД); динамічність змінення вимог до інформаційного забезпечення.
В останні роки від процесів інформатизації у значній мірі почали залежати також процеси формування менеджменту в фармацевтичному секторі,
адекватного трансформації суспільства, поліпшення
інформаційного забезпечення функціонування галузі та маркетингові завдання. Тому важливим
є наукове обґрунтування особливостей і специфіки управління обігом ЛЗ,
створення ефективної моделі системи управління, реформування науки й освіти відповідно до потреб галузі.
Наприкінці 20-го століття активно почали розвиватися та застосовуватися в фармації різні напрями генної інженерії, біоінформатики, геноміки,

11
біофармації, використовуються методи білкової інженерії, спрямовані
на конструювання нових білків із зміненими та унікальними властивостями тощо. Розвиток біомедицини, виробництво медико-біологічних препаратів
і забезпечення ними ЗОЗ і населення стає невід’ємною складовою надання медичної допомоги та потребує вивчення з точки зору функціонування фармацевтичного ринку (Корнелюк О. І., Горго Ю. П., Настенко Є. А., Лях
Ю. Є., Лябах І. Й. та ін.). Тому важливого значення набули нові підходи до підвищення кваліфікації лікарів і провізорів із застосуванням сучасних методів передавання знань. До переліку головних завдань вищої професійної
освіти багатьох країн світу, в тому числі й України, входять: розвиток навиків самоосвіти з можливістю подальшого оновлення знань протягом усього професійного життя; розроблення сучасних навчальних структур; створення
єдиного освітнього простору на основі сучасних інформаційних технологій
(Мінцер О. П., Рижов О. А., Марценюк В. П., Годлевський Л. С. та ін.).
Отже, вирішення проблем інформатизації системи охорони здоров’я,
побудови інформаційної інфраструктури фармацевтичного сектору галузі,
обґрунтування державної системи
інформаційного моніторингу фармацевтичного ринку неможливе без застосування сучасних інформаційних технологій, а також включає дослідження таких технологічних завдань:
визначення сучасного стану тенденцій захворюваності населення за соціально значущими хворобами, оцінювання ризиків фармацевтичного ринку в забезпеченні якості надання медичної допомоги, обґрунтування автоматизації
процесів управління лікарським забезпеченням, розроблення онтології
навчальної інформації на етапі безперервного професійного розвитку (БПР).
Викладене обумовило доцільність дослідження, визначило його актуальність, мету та структуру дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної
освіти імені П. Л. Шупика: «Медичний електронний паспорт громадянина

12
України» (номер державної реєстрації 0108U001039), «Системно–інформаційна методологія оцінки ефективності та управління якістю медичних послуг
і медичної освіти» (номер державної реєстрації 0107U010222) та «Розробити засади для створення єдиної державної системи інформаційного забезпечення закладів охорони здоров’я» (номер державної реєстрації 0108U001039),
самостійної теми «Теоретико-методологічне обґрунтування інформаційного моніторингу фармацевтичного ринку в забезпеченні здоров’я населення»
(номер державної реєстрації 0114U006021), а також ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва» НАМН України «Розробка нормативної
бази системи безперервного професійного розвитку лікарів для забезпечення високої якості надання медичної допомоги населенню
України»
(номер державної реєстрації 0106U003062).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення актуальної науково-технологічної проблеми – обґрунтування інфраструктури
інформаційних систем фармацевтичного сектору та охорони здоров’я для ефективного функціонування фармацевтичного ринку на засадах комплементарності, структурування знань і сучасної підготовки кадрів.
Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети передбачалось вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати та узагальнити: проблеми інформаційного моніторингу в системі охорони здоров’я, існуючі системи автоматизації моніторингу, а також вплив стану фармацевтичного ринку на тенденції захворюваності населення
(в першу чергу, на соціально значущі хвороби).
2. Обґрунтувати принципи взаємодії систем, що забезпечують належне управління охороною здоров’я – єдиної інформаційної системи охорони здоров’я та єдиної інформаційної системи управління обігом лікарських засобів,
визначити характеристики емерджентності їх спільного функціонування.
3. Дослідити поняття комплементарності та конгруентності
інформаційних систем у рамках проблеми моніторингу стану здоров’я людини.

13 4. Обґрунтувати систему ризиків фармацевтичного ринку в забезпеченні
якості надання медичної допомоги.
5. На концептуальному рівні запропонувати принципи системного регулювання фармацевтичного сектору як складової інформатизації охорони здоров’я.
6. Розробити методику співставлення фармацевтичної дії генериків
і оригінальних лікарських засобів.
7. Довести ефективність використання сучасних методів трансферу знань
(навчання на робочому місці, самонавчання тощо) для підвищення кваліфікації
лікарів і провізорів.
8. Розробити онтологічні схеми навчальної інформації для підготовки висококваліфікованих провізорів на етапі безперервного професійного розвитку.
Об’єкт дослідження – інформаційні процеси забезпечення здоров’я населення.
Предмет
дослідження – кількісні показники функціонування фармацевтичного ринку, показники забезпечення якості надання медичної
допомоги, інформаційні технології.
Методи дослідження. Методологія дослідження базувалася на аналізі,
систематизації та виявленні загальних закономірностей і чинників впливу на управління обігом ЛЗ для підвищення якості надання медичної допомоги шляхом застосування сучасних інформаційних систем і технологій.
Для оброблення матеріалів досліджень застосовували методи:
кластеризації та таксономії для визначення однорідності матеріалу; варіаційної
та альтернативної статистики (для аналізу змін показників експериментального дослідження); теорії інформаційних систем та інформаційного моделювання
(для розробки інформаційних систем і підсистем); кореляційного аналізу
(для побудови карти ознак, що впливають на ризики, а також для визначення валідності та надійності тестових методик); ретроспективний і трендовий аналіз;
фармакоекономічний аналіз; оцінювання інформативності, валідності та інших характеристик інформації; для побудови класифікації ризиків і моделі

14
управління ними методи аналогії, експертних оцінок, математичне моделювання;
онтології для формалізації знань із предметних областей, що вивчалися; дерево прийняття рішень використано для вдосконалення стратегії лікування хворих на ессенціальну гіпертензією; соціологічні методи.
Дослідження проводилися протягом 2009–2015 років на базі кафедри медичної інформатики та наукового навчально-методичного центру дистанційної
освіти Національної медичної академії післядипломної освіти імені
П. Л. Шупика. Оброблення інформації здійснювалось із застосуванням сучасних пакетів прикладних програм, зокрема IBM SPSS Statistics.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблені
та обґрунтуванні нових принципів взаємодії
інформаційних систем,
що використовуються в забезпечені здоров’я населення, принципів застосування сучасних інформаційних технологій в управлінні обігом ЛЗ для підвищення ефективності прийняття рішень та якості надання медичної допомоги.
Дисертантом вперше:
– сформовано науковий напрям в управлінні системою обігу ЛЗ для забезпечення здоров’я населення;
– запропоновано принципи комплементарності та конгруентності
інформаційних систем;
– визначено характеристики емерджентності спільного функціонування
єдиної інформаційної системи охорони здоров’я та єдиної інформаційної
системи управління обігом лікарських засобів;
– проаналізовано концептуальні та математичні процеси розвитку фармацевтичного ринку для забезпечення здоров’я населення;
– обґрунтовано ризики фармацевтичного ринку в забезпеченні якості
надання медичної допомоги;
– доведено ефективність використання сучасних методів трансферу знань
(навчання на робочому місці, самонавчання) для підвищення кваліфікації лікарів
і провізорів;
– розроблено інформаційну модель управління обігом ЛЗ;

15
– запропоновано критерій для оцінювання співставлення ефективності
та використання лікарських засобів для лікування ессенціальної артеріальної
гіпертензії;
– розроблено онтологію предметної області з інформаційного моніторингу фармацевтичного ринку на прикладі лікування ессенціальної артеріальної
гіпертензії та застосування інформаційних технологій у фармації.
Удосконалено принципи регулювання фармацевтичного сектору щодо обігу ЛЗ та характеристики єдиної системи фармацевтичної інформації.
Набули подальшого розвитку складові єдиного освітнього простору та
єдиних онтологічних моделей у післядипломній освіті лікарів і провізорів;
підходи до формування фармацевтичної складової медичного страхування.
Практичне значення одержаних результатів. На основі розроблених моделей, алгоритмів і рекомендацій створено інформаційне забезпечення та модель для моніторингу й прийняття рішень щодо обґрунтованого управління обігом ЛЗ.
Результати дисертаційного дослідження (елементи побудови
інформаційного простору сфери охорони здоров’я України, його принципи та завдання), стали основою для створення концепції інформатизації охорони здоров’я України (координаційна рада з питань інформатизації сфери охорони здоров’я МОЗ України від 13.03.2013, протокол № 5).
Отримані результати підтвердили необхідність аналізу прогнозованих показників функціонування фармацевтичного ринку для забезпечення здоров’я населення шляхом комплексного урахування ризиків управління обігом ЛЗ
і методів профілактики ускладнень. Створена система управління обігом ЛЗ
забезпечує ефективний моніторинг та оперативне прийняття управлінських рішень на основі аналізу накопиченої інформації, дозволяє повною мірою здійснювати контрольно-наглядові функції за фармакологічною діяльністю організацій. Для медичних установ, що здійснюють фармацевтичну діяльність,
система дозволяє налагодити ефективний облік діяльності, надає можливість своєчасного отримання та застосування інформації про передові досягнення

16
в області фармації. Для населення єдиний інформаційний банк даних системи управління обігом ЛЗ дозволяє надавати кількісну й якісну інформацію про лікарські засоби.
Запропонований метод аналізу фармацевтичного ринку на основі
трендових характеристик для прийняття рішень в управлінні охороною здоров’я дозволив реалізувати можливість інформаційного моделювання в оцінюванні
ефективності застосування методів ризик-менеджменту до функціонування фармацевтичного ринку (акти впровадження в Буковинському, Луганському та
Тернопільському державних медичних університетах).
Ефективність використання сучасних методів передавання знань (навчання на робочому місці) для підвищення кваліфікації лікарів і провізорів доведена впровадженнями в навчальний процес та практичну охорону здоров’я за такими напрямами: методологія передавання знань за допомогою онтологічних схем навчальної інформації, що дозволяє кількісно оцінити ризики для здоров’я
(Запорізький та Тернопільський державні медичні університети, Інститут
інформатики Університету Марії Складовської–Кюрі (Республіка Польща),
міжнародний Темпус-проект для Республіки Туркменістан)); технологічна база для проведення дистанційного навчання та телемедичних консультацій, зокрема за допомогою нової технології «навчання на робочому місці» (науково- практичний медичний реабілітаційно–діагностичний центр МОЗ України та
Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит»); оптимізація передавання знань на основі нової технології навчання лікарів на робочому місці,
що дозволяє будувати онтологію предметної області для забезпечення однаковості подання понятійних структур навчання (Луганський державний медичний університет); система дистанційного контролю знань лікарів
і провізорів на базі інтелектуальних Інтернет-технологій післядипломної
медичної (фармацевтичної) освіти (управління охороною здоров’я Черкаської та
Закарпатської обласних державних адміністрацій).
Усі онтографи, побудовані для вирішення завдань дисертаційного дослідження, зокрема для лікування ессенціальної гіпертензії І та ІІ ступенів,

17
виробничих функцій магістра фармації та інші впроваджено в систему ТОДОС
онтологічної бібліотеки за тематикою «Фармація» для забезпечення електронних медико-консультативних площадок і реєстру онтологій, розміщеного заосновною адресою: http://editor3.inhost. com.ua/ (акт впровадження від Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України).
Впровадження в навчальний процес сучасних методів трансферу знань,
що включають дистанційні технології, отримання інформації для самонавчання за допомогою єдиного медичного простору надало можливість залучати фахівців для забезпечення БПР із віддалених районів країни, підвищити економічну та просторову доступність післядипломного навчання на 79±2,5 %. Розроблені
та впроваджені технології дистанційної підготовки фахівців у рамках концепції
БПР лікарів і провізорів забезпечили: задоволеність навчанням у 65±5,6 %
фахівців; заклади охорони здоров’я та вищі навчальні заклади (ВНЗ)
в оперативному ознайомленні з найновішими технологіями в 93±1,4 % випадків,
а також наступність медичної допомоги шляхом онлайн консультацій фахівців особливо в напряму оцінки здоров’я матері та дитини. Розробки та впровадження підтверджено відповідними актами (дод. З).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал