П ро зміст загальної



Pdf просмотр
Сторінка1/11
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.8 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
П
ро

зміст

загальної

середньої

освіти
Науково-аналітична доповідь
Київ – 2015 рік
Про зміст загальної
середньої
освіти
Рекомендовано до видання Президією НАПН України (протокол
1-2/3-30 від 22 січня 2015 року).
Про зміст загальної середньої освіти Науково-аналітична доповідь
/ За заг. ред. В.Г. Кременя К НАПН України, 2015.– 118 с.
Науково-аналітичну доповідь підготували Ля�енко О.І., Мак Ля�енко О.І., Мак- сименко С.Д., Топузов ОМ. (керівники проекту Головко М.В., Засєкіна
Т.М., Полька Н.С., Савченко О.Я., Швалб Ю.М. (керівники проблемних робочих груп Андрусенко І.В., Бібік НМ, Васьківська ГО, Величко Л.П.,
Глобін О.І., Гнатюк О.В., Гозак С.В., Голуб Н.Б., Дзюбко Л.В., Єжова О.О., Журба К.О., Зубалій М.Д., Ільченко ВР, Караму�ка Л.М., Киричок В.А.,
Кокун ОМ, Коморовська О.А., Кондратенко Л.О., Коновець С.В., Курач ЛІ, Лапінський ВВ, Листопад Н.П., Лок�ина О.І., Максимова НЮ, Мальований Ю.І., Мартиненко В.О., Масол Л.М., Матя� Н.Ю.,
Миропольська Н.Є., Москаленко ВВ, Надтока О.Ф., Непорожня Л.В.,
Онопрієнко О.В., Остапенко О.І., Паламар С.П., Пометун О.І., Пономарьо-
Остапенко О.І., Паламар С.П., Пометун О.І., Пономарьо-
О.І., Пономарьо-
Пономарьо- ва К.І., Пророк Н.В., Редько В.Г., Рибалко Л.М., Рогозіна ВВ, Сердюк Л.З.,
Смульсон МЛ, Тарара А.М., Тименко В.П., Турбан ВВ, Цимбалару А.Д.,
Шатирко Л.О.

3
Вступ
Зміст
ВСТУП ........................................................................................................ РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
1.1. Загальна характеристика змісту початкової загальної середньої освіти ....8 1.2. Аналіз змісту початкової освіти за освітніми галузями. ......................13 1.2.1. Мови і літератури ...........................................................................13 1.2.2. Математика ......................................................................................17 1.2.3. Суспільствознавство (Людина і світ) ............................................19 1.2.4. Природознавство ............................................................................21 1.2.5. Мистецтво .......................................................................................23 1.2.6. Технології ........................................................................................25 1.2.7. Основи здоров’я ..............................................................................28 1.3 Розвиток змісту української початкової освітив контексті зарубіжного досвіду ..............................................................................................................29 1.4. Загальні висновки і рекомендації щодо удосконалення змісту початкової загальної середньої освіти РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗМІСТУ БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
2.1. Загальна характеристика змісту базової загальної середньої освіти ...38 2.2. Аналіз змісту базової загальної середньої освіти за освітніми галузями 2.2.1. Мови і літератури ……………………………………. .................41 2.2.2. Суспільствознавство ……………………………….. ...................46 2.2.3. Мистецтво …………………………………………… .................49 2.2.4. Математика …………………………………………….................50 2.2.5. Природознавство …………………………………… ...................51 2.2.6. Технології …………………………………………… ...................56 2.2.7. Здоров’я і фізична культура ……………………… ......................58 2.3. Розвиток змісту української базової загальної середньої освітив контексті зарубіжного досвіду ………………… ...........................................60 2.4. Загальні висновки і рекомендації щодо удосконалення змісту базової загальної середньої освіти РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЗМІСТУ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
3.1. Загальна характеристика змісту повної загальної середньої освіти ...68
Про зміст загальної
середньої
освіти
3.2. Розвиток змісту української повної загальної середньої освітив контексті зарубіжного досвіду .......................................................................74 3.3. Загальні висновки і рекомендації щодо удосконалення змісту повної загальної середньої освіти РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЗМІСТУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
4.1. Психологічна експертиза компетентнісної складової підручників для початкової коли 4.2. Експертна оцінка психологічної складової формування компетентностей .............................................................................................82 4.2.1. Експертна оцінка психологічної складової загальнокультурної компетентності .........................................................................................82 4.2.2. Експертна оцінка психологічної складової громадянської компетентності .........................................................................................83 4.2.3. Експертна оцінка психологічної складової соціальної компетентності
85 4.2.4. Експертна оцінка психологічної складової здоров’язбережувальної компетентності ..............................................87 4.2.5. Експертна оцінка психологічної складової компетентності з
інформаційно-комунікаційних технологій ............................................92 4.2.6. Експертна оцінка психологічної складової підприємницької компетентності ...........................................................94 4.3. Загальні висновки щодо психологічної експертизи реалізації компетентнісного підходу в змісті загальної середньої освіти РОЗДІЛ 5. ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ
5.1. Загальна характеристика стану здоров’я українських �колярів .........97 5.2. Ретроспективний аналіз навчальних планів за період 1970-2013 роки ...98 5.3. Фактори організації навчального процесу, що впливають на здоров′я учнів ...............................................................................................................105 5.4. Фактори фізичного виховання, що впливають на здоров′я учнів ......111 5.5. Загальні висновки щодо впливу гігієнічних факторів на здоров’я
�колярів ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ........................................ 116

5
Вступ
ВСТУП
Сучасна парадигма освіти націлена на досягнення високих освітніх результатів завдяки акцентуванню на індивідуальних здібностях тих, хто навчається, особистісно орієнтованому їх навчанні і вихованні з урахуванням їхніх інтересів й освітніх потреб, залученню їх до активної навчальної діяльності на компетентнісних засадах. Зміст освіти, на думку багатьох експертів, відіграє в цьому провідну роль, стає одним з визначальних чинників поліп�ення якості освіти. Тому невипадково останнім часом найбіль�е критики збоку педагогічної громадськості, батьків, учнів, ін�их зацікавлених осіб зазнає зміст �кільної освіти, оскільки саме він, на їхню думку, впливає на її результативність, зумовлює низький рівень загальноосвітньої підготовки, з року в рік погір�ує якісні показники середньої освіти. Національна академія педагогічних наук України з ініціативи її президента, академіка В.Г.Кременя започаткувала громадський проект підготовки науковоаналітичної доповіді з проблем удосконалення змісту загальної середньої освіти. Дослідження проблеми здійснювали науковці Інституту педагогіки, Інституту психології імені Г.С. Костю- ка, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту гігієни та медичної екології імені ОМ. Марзєєва НАМН України.
Головна мета цього проекту полягає у виявленні основних недоліків змісту загальної середньої освіти, спричинених недосконалістю нормативно-методичної документації (державних стандартів, навчальних планів і програм, підручників, рекомендованих для використання в навчальному процесі, та виробленні націй підставі пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення.
Основними завданнями проекту є оцінити повноту реалізації основних ідей і підходів, закладених в оновлених державних стандартах загальної середньої освіти, встановити їх відповідність світовим тенденціям розвитку змісту освіти з’ясувати, наскільки вдало в навчальних програмах реалізовані концептуальні засади оновлених державних стандартів загальної середньої освітив редакції 2011 року, зокрема особистісно орієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи проаналізувати чинні державні стандарти загальної середньої освіти (початкової, базової і повної, навчальні плани і програми на предмет їх узгодження між собою;
Про зміст загальної
середньої
освіти
– проаналізувати текстуальне наповнення �кільних підручників як засобів відтворення змісту освіти щодо їхньої відповідності державним освітнім стандартам і навчальним програмам виявити в змісті освітніх галузей і навчальних предметів дублювання навчального матеріалу і перенасичення його другорядним матеріалом, якого можна позбутися з метою розвантаження змісту освіти виявити можливі пору�ення санітарно-гігієнічних норм навчального навантаження учнів (граничнодопустимого навантаження, перевищення вікових можливостей учнів, нереальних обсягів завдань тощо сформулювати рекомендації щодо вдосконалення змісту загальної середньої освіти та нормативних документів і дидактичних засобів його відтворення.
Об’єктами аналізу змісту загальної середньої освіти було обрано державні стандарти початкової, базової і повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, затверджені наказами МОН України чинні навчальні програми предметів інваріантного складника Базового навчального плану, схвалені МОН України підручники з цих предметів, рекомендовані МОН України для використання в навчальному процесі. Оскільки нині загальна середня освіта перебуває в стадії переходу від попередніх освітніх стандартів
2000 і 2004 років до оновлених 2011 року, у процесі здійснення аналізу виникли певні обмеження. Зокрема, експертизі підлягали чинні навчальні плани і програми для старої �коли (перехід на нові стандарти цієї ланки середньої освіти передбачено з 2018 року, а також наявні підручники для 1-3 і 5-6 класів, видані за новими програмами, та навчальна література, підготовлена застарими програмами (й і 7-9 класи, яка ще використовується в колах. У процесі аналізу змісту загальної середньої освіти експерти керувалися такими основними критеріями:
– урахування у державних стандартах початкової, базової і повної загальної середньої освіти основних тенденцій розвитку освіти відповідність чинних навчальних планів і програм вимогам державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти відповідність змісту загальної середньої освіти віковим пізнавальним можливостям учнів реалізація основних засад оновлення змісту (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний підходив навчальних програмах і підручниках дотримання чинними навчальними планами і програмами норм навчального навантаження, передбачених освітніми стандартами.

7
Вступ
Науково-аналітична доповідь має наметі донести думку експертів щодо ляхів удосконалення змісту загальної середньої освіти і може стати в нагоді тим, хто виробляє освітню політику в Україні, науковцям і методистам, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, видавцям і авторам навчальної літератури, �ирокій педагогічній громадськості і всім тим, кого турбують проблеми освіти. Вона буде корисною розробникам наступних редакцій державних стандартів загальної середньої освіти, а також тим, хто створює відповідну норма- тивно-програмну документацію.
Про зміст загальної
середньої
освіти
Розділ 1.
АНАЛІЗ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Матеріал підготували Савченко О. Я. (керівник групи, Андрусен- ко І. В, Бібік НМ, Єжова О. А, Киричок В. А, Коморовська О. А,
Коновець С. В, Лапінський ВВ, Листопад Н. П, Лок�ина О. І, Мар- тиненко В. О, Масол Л. М, Миропольська Н. Є, Онопрієнко О. В,
Пономарьова К. І, Рибалко Л. М, Рогозіна ВВ, Тименко В. П, Цим- балару А. Д.
1.1. Загальна характеристика змісту
початкової загальної середньої освіти
Передумови запровадження компетентнісного підходу
в початковій освіті
У початковій освіті здобуто значний досвід модернізації змісту та методик навчання в контексті реалізації ідей компетентнісного підходу до навчання. Точкою відліку нормативного розроблення цієї проблеми є вимоги Державного стандарту початкової загальної середньої освіти, зміст навчальних програмі підручників, які були запроваджені в 2000 році та діяли у початковій колі понад десятиліття. У цих документах визначено необхідність формування в учнів компетентностей, наголо-
�ено на пріоритетній ролі розвивальних цілей коли, гуманізації, навчального співробітництва, формуванні загальнонавчальних умінь і навичок молодих �колярів.
Водночас недостатня розробленість на той час теорії компетентніс- ної освіти, традиційне визначення уніфікованих результатів �кільного навчання не сприяли належному впровадженню цих ідей. Критеріальні вимоги до навчальних досягнень учнів не були структуровані для рів- невого оцінювання, що стало можливим ли�е завдяки упровадженню компетентнісного підходу. Уроці була розроблена Концепція другого покоління Державного стандарту початкової загальної середньої освіти, на засадах якої творчі групи створили Державний стандарті нові навчальні програми, де компетентнісний підхід набув подаль�ого розвитку. До
Розділ 1
найважливі�их позитивних змін його впровадженнями відносимо такі пріоритетним завданням кожної освітньої галузі визначено розвиток особистості дитини з урахуванням специфіки предметів, реалізації розвивального та виховного потенціалу, змісту і методик в контексті компетентнісного підходу стан теорії змісту �кільної освіти (вітчизняної і зарубіжної) надав можливість розробникам упорядковано й коректно використати не ли�е базові поняття компетентнісного підходу (компетентність і компетенція, ключова компетентність, компетентнісна освіта, ай реалізувати багатокомпонентність змісту, який, крім відомих складників, має охоплювати елементи життєвого досвіду учнів та знання, що створює середовище їхнього життя дослідження з моніторингу якості �кільної освіти дозволили біль� чітко окреслили вимоги до результативного складника засвоєння всіх предметів початкової освіти. Це зумовило змінив змісті й структурі визначення навчальних досягнень учнів у програмах.
Особливості сучасної ситуації впровадження
оновленого змісту початкової освіти
Насамперед зазначимо, що у нових нормативних документах, порівняно із чинними, стосовно організації навчально-виховного процесу відбулися суттєві зміни. До найважливі�их характеристик цих змін відносимо) у програмах з кожного предмету оновлено й уточнено мету і завдання їх вивчення, які утверджують цінність і пріоритетність розвитку особистості дитини засобами відповідних компетентностей з урахуванням специфіки предмета) Завдяки тому, що в останні роки з’явилася низка дидактичних праць з теорії навчання, відбулося упорядкування термінологічного поля компетентнісного підходу. Зокрема, в українській дидактиці вже є чіткі, однозначні тлумачення базових понять компетентнісного підходу ком-
петентність, ключова компетентність, предметна компетентність і
компетенції. Тому не слід до них щось додавати чи імпровізувати, треба ними грамотно користуватися, а творчість виявляти у розробленні засобів впровадження компетентнісного підходу) Біль� жорсткі і чіткі вимоги до результативної складової початкової освіти з усіх предметів зумовили зміни у розумінні поняття якість освіти. У процесі моніторингу якості початкової освіти для її визначення вживається велика низка нових понять об’єкти контролю, навчальні
результати, навчальні досягнення, предметні компетентності і компе-
тенції, критеріальна основа визначення рівнів, динаміка сформованості
Про зміст загальної
середньої
освіти
певних навчальних досягнень, державні вимоги до загальноосвітньої
підготовки учнів, тестова перевірка, портфоліо учнівських досягнень,
державна підсумкова атестація тощо. Оцінювання якості початкової освіти на всіх рівнях контролю як система ще не склалося. Очевидно, що слід відмовлятися від тотального контролю, натомість упорядкувати цей напрям, створювати в методичних службах відкритий банк перевірочних матеріалів (краще електронний, яким може користуватися кожна �кола для різних цілей перевірки і контролю. Оскільки компетентність є особистісним надбанням, треба створювати у навчанні такі умови, щоб зовні й контроль і оцінювання збоку вчителя поступово доповнювався
систематичним і ефективним внутрішнім контролем і оцінюванням
учнів через самоконтроль і самооцінювання, взаємоконтроль і взаємоо- цінювання. За цих умов дитина починає себе усвідомлювати суб’єктом учіння, який теж відповідає за якість своєї праці) Виклики часу детермінували появу в базовому навчальному плані для всіх початкових кіл нових предметів (сходинки до інформатики, іноземна мова, вивчення природознавства з пер�ого класу. Водночас такий важливий навчальний курс, як Я і Україна або Я у світі, був безпідставно вилучений з програми 1-2 класів, чим перервано наступність із до�кільною освітою та погір�ено умови для громадянського виховання молодих �колярів. Поряд із цим введення природознавства з 1 класу відбулося без попереднього вивчення й апробації нових програм) Піднесення ролі до�кільної освіти, оновлення її Базового компоненту, введення етапу перед�кільної підготовки створили нову ситуацію реалізації принципу наступності між до�кільною і початковою освітою. Висловимо застереження, щоб за усіх позитивних змін до�кільний закладне перетворювали у міні-�колу. Не треба при�вид�увати процес оволодіння дітьми предметними знаннями, натомість слід наполегливо розвивати сенсорні вміння, диференціювання об’єктів за різними ознаками, тренувати організованість, саморегуляцію, довільність уваги і поведінки дітей.
Наступність між цими ланками передбачає єдність методології розуміння і збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, продовження розвитку усіх здібностей особистості, створення умов для розвитку творчості дітей особливо сприятливого для дітей навчально-предметного середовища, турботу про гігієну навчальної праці поєднання ігрової та навчальної діяльності. Повноцінна початкова �кола має ґрунтуватися на такій до�кільній підготовці добре розвиненій ігровій діяльності дітей пріоритетному розв’язанні виховних завдань, коли навчання і розвиток здійснюються в контексті виховного процесу добре розвиненому усному мовленні та
Розділ уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у до�кільнят м’язів руки, добрий окомір, уміння слухати один одного.
Перспективність націлює передусім на предметну узгодженість щодо змісту навчання і поступове нарощування вимог до навчальних досягнень учнів з урахуванням складності процесу адаптації випускників початкової �коли до навчання у 5 класі.
Дидактико-методичний аспект упровадження
компетентнісного підходу в початковій освіті
Компетентності і компетенції є особистісними досягненням учня, яке він виявляє у певній навчальній ситуації. Ці надбання ґрунтуються на знаннях, уміннях, навичках, досвіді, цінностях. У результатах впровадження компетентнісного підходу наголос поставлено на суб’єктності учіння і оволодінні учнями способами навчальної діяльності, особистому досвіді. Це означає, що компетентний учень той, хто уміє самостійно вчитися.
У початкових класах навчальна діяльність упер�е стає об’єктом спеціального формування.Тому серед ключових компетентностей уміння вчитися набуває пріоритетного значення, бо від нього залежить якість будь-якої навчальної роботи і стиль пізнання. Ядром цієї компетентності у початкових класах є оволодіння молод�ими �колярами загальнонав- чальними вміннями і навичками. Порівняно із попередньою навчальною програмою їх зміст зазнав певних змін, які ми відобразили упер розділі нової програми.
Загальнонавчальні уміння і навички формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов’язкового врахування попереднього рівня оволодіння ним. Зміст кожного предмету вносить свою частку у цілі і результати початкової освіти, ефективність цього впливу значно посилюється, якщо, окрім предметних, учитель цілеспрямовано нарізних уроках розвиває у дітей ключові компетентності, кожна з яких важлива (див. табл. Формування ключових і предметних компетентностей у змісті
�кільної і, зокрема, початкової освіти здійснюється ляхом виявлення можливостей конкретного предмета для формування кожної з них. Методично це означає, що результати предметної і ключової компетентності мають однакову структуру, але різні за змістом. Аналіз завдань і змісту навчальних програм з різних предметів переконує, що в них є достатньо передумов для цілеспрямованого взаємозв’язку навчання і розвитку учнів. Якщо узагальнено визначити найцінні�ий результат початкової �коли в особистісному вимірі це
Про зміст загальної
середньої
освіти
Таблиця 1
Внесок навчальних предметів у результати початкової освітив контексті компетентнісного підходу
Предмет
Основна компетентність
Українська мова комунікативна, соціокультурна, уміння вчитися
Літературне читання читацька, комунікативна, інформаційна, уміння вчитися
Математика математична, уміння вчитися Природознавство природознавча, дослідницькі уміння
Я у світі
соціальна, громадянська, уміння вчитися
Музичне мистецтво основи музичної культури
Мистецтво загальнокультурна
Трудове навчання предметно-перетворювальна
Основи здоров’я здоров’язбережувальна
Сходинки до інформатики
інформаційно-комунікаційна, уміння вчитися здорова дитина, мотивована на успі�не навчання, дослідницьке ставлення до життя, це учень, який вміє вчитися з різних джерел, відповідально ставитися до себе і життя ін�их людей, усвідомлює себе громадянином Української держави. Водночас з’ясувалися внутрі�ні й зовні�ні нерозв’язані супереч-
ності впровадження компетентнісного підходу згідно з новою редакцією Державного стандарту і новими програмами. Окреслимо основні з них за компететнісного підходу увага зосереджується на результативній складовій навчальних досягнень кожного учня, але наявні навчальні комплекти орієнтовані на вікові контингенти всього класу, в якому одночасно навчається різна кількість дітей з різними навчальними можливостями, різним життєвим досвідом нерідко віковий діапазон між учнями в межах класу становить 6-8 місяців методичне забезпечення предметів базового навчального плану останніх років, адресоване учителю, не є методичною системою, критерієм ефективності якої є вимірюваність: співвідно�ення цілей ідо- сягнутих результатів навчання очікувані результати зазвичай чітко незазначені, немає діагностичного супроводу, щоб визначити ефективність запропонованих методику теорії компетентнісного підходу чітко не розрізняється, що є методичними рекомендаціями, а що – технологією, хоча формування компетентності вимагає саме технологічного підходу;
Розділу сучасних методичних рекомендаціях домінує увага до часткових інноваційних знахідок. Перебіль�ено роль впливу ІКТ, водночас відій� ли на периферію базові дидактичні питання як формувати в учнів різні види знань, умінь, як досягти їх глибини, міцності, гнучкості як узагальнювати і систематизовувати знання якою має бути частотність вправі завдань, щоб досягти достатнього рівня сформованості компетентностей, зазначених у навчальних програмах
– у модернізаційних проектах удосконалення форм навчального процесу пріоритетними зали�аються принципи насичення й урізноманітнення освітнього середовища, а не його оптимізація з погляду суб’єктності- полісуб’єктності навчання та специфіки навчального предмета предметні та ключові компетентності мають універсальну структуру, але зміст кожного предмета відрізняється своєю провідною діяльністю, суттєво відрізняється кількістю годин. Очікувані результати в контексті визначених програмою навчальних досягнень далеко не завжди можна чітко виміряти. Тож постає запитання як має змінюватись в цих умовах зміст підручників, методика щодо контролюй оцінювання компетентностей залежно від реальних можливостей, які має учень, щоб оволодіти ними?
До зовні�ніх проблем упровадження компетентнісного підходу відносимо неподолану досі неузгодженість вимог між рівнями освіти Базовим компонентом до�кільної освіти та Державним стандартом початкової освіти, Державними стандартами початкової та базової загальної середньої освіти. Це зумовлює негативні психологічні і дидактико- методичні наслідки, які стосуються не ли�е психологічного комфорту і неекономного використання ресурсів дитячого віку, ай деформації готовності випускника початкової �коли продовжувати навчання. Необхідно надалі узгодити впровадження компетентнісного підходу з параметрами Національної рамки кваліфікації освіти.
З дидактичного погляду розв’язання окреслених проблем потребує експериментальних досліджень щодо оптимізації організаційних форм навчання, де у часі і просторі має здійснюватись комплексна реалізація нових цілей навчання молодих учнів з урахуванням мети досягнення ними визначених у навчальних програмах предметних і ключових компетентностей. Аналіз змісту початкової освіти за освітніми галузями



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка