Педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя до проведення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи




Скачати 43.12 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації27.02.2017
Розмір43.12 Kb.

Валентина Денисенко

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕДИЦІЙНОЇ
РОБОТИ З УЧНЯМИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Прогресивний поступ людства в наш час висуває вимогу радикальної модернізації, піднесення авторитету особистості, її культури та толерантності. Першочергове завдання освіти – формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, зберігає і продовжує українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь, а також до культури всіх національностей, які проживають в
Україні. Це покликані здійснювати педагоги, які самі мають бути справжніми патріотами, аристократами духу, людьми активними і творчими. Тому особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки вчителя.
Окремим питанням підготовки вчителя присвячено ряд дисертаційних досліджень
(Є.С.Барбіна,
С.М.Бреус,
О.І.Виговська,
В.А.Гаманюк,
Ю.В.Кирильчук, Г.Д.Мітін, О.М.Пєхота, Г.В.Троцко).
Захищено кандидатські та докторські дослідження різнобічних аспектів виховання дітей та молоді засобами народознавства (Ю.Д.Руденко,
Т.І.Люріна і Ю.Г.Підборська, Н.М.Соломко, З.О.Сергійчук, Н.П.Сивачук,
О.М.Семеног, Л.С.Плетеницька).
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю збереження духовної пам’яті поколінь, носіїв якої з кожним роком залишається все менше. Уточнення потребують методичні аспекти організації експедиційної роботи та упорядкування зібраного польового матеріалу. Водночас справою державної ваги є глибоке та всебічне вивчення (з наступним використанням у практичному житті) кращих надбань духовної та матеріальної культури попередніх поколінь, їх досвіду виховання дітей і молоді на споконвічних національних ідеалах [1, 27]. Саме експедиційна робота дозволяє успішно вирішувати цю проблему.
Нами було поставлено мету дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до здійснення експедиційної роботи з учнями.
Під готовністю вчителя до експедиційної роботи ми розуміємо
інтегративну якість, що містить у собі знання із народознавства і дисциплін народознавчого циклу, потреби, мотиви, бажання, необхідну кількість практичних умінь та навичок здійснювати пошукову й науково- дослідницьку діяльність, психологічну установку на досягнення мети в її організації та проведенні.
Умови – це багатопланова і змістовно наповнена дефініція, суть якої вбирає обставини, від яких залежать стосунки педагога з учнем, „суб’єкта і об’єкта”, що зумовлюють взаємодію і розв’язання цілісних завдань, що
сприяє задоволенню запиту та інтересу діючих сторін учасників певного педагогічного явища.
Умови акумулюють у собі вимоги, обов’язки, правила, відповідне середовище. Вони розподіляються за властивими видами: зовнішні
(соціально-психологічні, матеріально-економічні
і т.п.); внутрішні
(індивідуально-психологічні,
індивідуально-соціальні, педагогічні, як результат навчання).
До педагогічних умов відносяться ряд умінь і навичок навчальної діяльності:

загальні і часткові, інтелектуальні і практичні, загальнотрудові і професійні, продуктивні
і репродуктивні, конструктивні, виконавські, аналітичні;

уміння орієнтування і виконання, контролювання і оцінювання;

знання усвідомлювати завдання, зосереджуючись на віковому розвитку дитини, виділяти основні труднощі, розуміючи специфіку дитячих дій.
Провідними є загальні вміння, що передбачають особистісну специфіку дитячих дій: аналізувати, синтезувати, абстрагувати, порівнювати, узагальнювати, конкретизувати, систематизувати, моделювати, прогнозувати, ставити мету і завдання педагогічно-освітньої дії, розбивати їх на частини, виділяти недоліки й упущення, інформувати, оцінювати позитивні шляхи досягнення результатів, висновків.
У науково-дослідній роботі нами було враховано принцип міжпредметних зв’язків, суть якого полягає в оволодінні студентами таких суміжних дисциплін:
1) спеціальних (сучасна українська літературна мова, етнолінгвістика, українська діалектологія, історія української літератури, літературне краєзнавство, фольклор
України, українська міфологія,
історія народознавства в іменах, етнографія України, етнологія, націологія, українське дитинознавство, основи християнської етики);
2) методичних (методика української мови, методика української літератури, методика народознавства, методика виховної роботи);
3) психолого-педагогічних (етнопедагогіка, етнопсихологія);
4) загальнокультурних (релігієзнавство, історія України, історичне краєзнавство та історія рідного краю, політологія, філософія, українська культура).
На основі аналізу теоретичних джерел [2, 3, 4] стверджуємо, що експедиційна народознавча робота в Україні має свої витоки, історію становлення та розвитку. І, незважаючи на всі штучно створені перепони у розвитку експедиційної діяльності, в Україні був накопичений чималий досвід проведення такої роботи.
Більшість представників національної еліти минулого здійснювали пошукову й науково-дослідницьку роботу з народознавства, були
духовними провідниками, пропагандистами цієї справи, що було ознакою громадянського, національного патріотизму.
Було доведено, що експедиційна народознавча робота може здійснюватись як з науковою метою (досвідченими фольклористами, етнографами), так і з метою педагогічною, навчально-виховною (вчителі).
Разом з етнографами, народознавцями експедиційну роботу проводили і вчителі. До пошуково-дослідницької діяльності вони залучали своїх вихованців, що благотворно впливало на їх загальнокультурний розвиток та на виховання у них шанобливого ставлення до рідної землі, мови, традицій, звичаїв, сприяло виникненню бажання спрямувати свої зусилля до справи культурного розвою в Україні.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що підвищенню ефективності підготовки майбутнього вчителя-філолога до проведення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи сприяє система аудиторної та позааудиторної народознавчої діяльності, яка передбачає засвоєння необхідного обсягу знань із народознавства та фахових
(спеціальних), методичних, психолого-педагогічних і загальнокультурних дисциплін, збагачених народознавчим змістом (пізнавальний компонент готовності), розвиток інтересу до пошукової та науково-дослідницької діяльності з народознавства та бажання її здійснювати (емоційно-вольовий компонент); оволодіння методикою експедиційної роботи (практично- дійовий компонент).
Наше дослідження засвідчило високі показники готовності майбутніх учителів-філологів до експедиційної роботи з учнями, яка зумовлюється реалізацією таких педагогічних умов:

розробка та впровадження у навчально-виховний процес на філологічному факультеті нових дисциплін та спецкурсів народознавчого циклу;

введення народознавчого компонента до навчальних програм з психолого-педагогічних і загальнокультурних дисциплін;

вироблення у студентів соціально значущої мотивації експедиційної роботи з учнями;

організація експедиційної роботи зі студентами;

залучення студентів до пошукової та науково-дослідницької роботи з народознавства;

розвиток умінь і навичок проведення народознавчої виховної роботи у школі з використанням зібраного експедиційного матеріалу;

планомірне підвищення рівня професійної підготовленості майбутніх учителів до здійснення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи.
Виконане дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації
Міністерству освіти і науки України, вищим педагогічним навчальним
закладам різних рівнів, загальноосвітнім навчальним закладам І-ІV рівнів акредитації:

передбачати впровадження моделі підготовки студентів до проведення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи у систему професійної підготовки майбутніх учителів-філологів;

включити до навчальних планів філологічних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів нові дисципліни та спецкурси народознавчого циклу;

ввести народознавчий компонент до навчальних програм із психолого-педагогічних і загальнокультурних дисциплін;

підтримувати видання нового покоління навчальних посібників і підручників із дисциплін народознавчого циклу;

реалізувати програму народознавчих експедиційних досліджень студентів-філологів;

використовувати методичні рекомендації щодо організації пошуково-експедиційної роботи.
Список використаних джерел
1.
Вишневський О. Сучасне українське виховання: Пед. нариси. –
Львів: Львівськ. обл. пед. тов-ство ім. Г.Ващенка, 1996. – 238с.
2.
Горленко В.Ф. З історії формування наукової методики народознавства (анкета Ф.О.Туманського) // Народна творчість та етнографія.
– 1980. – №4. – С.76-83.
3.
Горленко В.Ф. Становление украинской этнографии конца ХVІІІ – І половины ХІХ столетия. – К.: Наук. думка, 1988. – 213с.
4.
Сивачук Н.П. З історії впровадження народознавства в школі та підготовки студентів до його викладання // Нові технології виховання:
Зб.наук. ст. / МО Укр., Інститут сист. досліджень. – К., 1995. – С.3-20.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал