Педагогічний досвід викладача Мозгової Марини Миколаївни, спеціаліста вищої категорії, викладача-методиста




Pdf просмотр
Дата конвертації02.02.2017
Розмір89.4 Kb.

1
Харківської обласної державної адміністрації
Комунальний заклад охорони здоров’я
Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової



Педагогічний досвід
викладача Мозгової Марини Миколаївни,
спеціаліста вищої категорії, викладача-методиста


Використання міжпредметної інтеграції – один із
чинників підвищення якості освіти та оптимізації
процесу підготовки молодшого медичного працівника



Обговорено і ухвалено на засіданні циклової методичної комісії природничо-наукової підготовки
Протокол № 4 від «25» листопада 2015р.
Голова ______________М.М.Мозгова

Обговорено і ухвалено на засіданні методичної ради КЗОЗ «Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової»
Протокол № 3 від «27» листопада 2015 р.
Голова ______________ О.І. Калініченко


Куп’янськ – 2015 р.


2
Опис досвіду

1.

Суть та науково-методичне обґрунтування досвіду

Наша країна потребує корінних змін, як у суспільстві, так і в економіці. Щоб здійснити їх потрібно підготувати високоосвічених фахівців, якість підготовки яких залежить від ефективності роботи навчальних закладів усіх рівнів. Тому реформування освіти є одним з першочергових завдань. Згідно з проектом Концепції розвитку освіти до
2025 року, результатом реформи має бути всеосяжна трансформація освітнього сектора. Освіта мусить перетворитися на систему, здатну до саморегуляції - відповідно до викликів суспільного розвитку, які постійно змінюються. Освіта має перетворитися на ефективний важіль економіки знань, на інноваційне середовище, у якому учні й студенти отримують навички і вміння самостійно оволодівати знанням протягом життя та застосовувати це знання в практичній діяльності.
Керуючись у своїй роботі основними законами та нормативними документами МОН України, головний зміст педагогічної стратегії і
єдиної науково-методичної проблеми колективу Куп’янського медичного коледжу ім. Марії Шкарлетової – інноваційний підхід до процесу формування високоосвіченої, конкурентоспроможної особистості випускника навчального закладу через професіоналізм, творчий потенціал викладача, відповідність змісту освіти потребам і викликам сучасного суспільства.

3
Професійна спрямованість навчання є дуже важливою. Причому зміст освіти повинен бути узгоджений з новими професійними стандартами, та ліквідовані існуючі протиріччя в системі природничі науки – медицина.
Реальна система викладання характеризується недостатнім рівнем її системності, послідовності, нераціональним використанням навчального часу. Вона зведена до вивчення окремих навчальних дисциплін, що не може привести до формування всебічно розвиненої творчої високопрофесійної особистості фахівця із глобальним мисленням.
Одним із шляхів вирішення цих проблем може бути використання міжпредметної інтеграції. Розвиток ідеї міжпредметних зв’язків можна прослідкувати у роботах: Я.А.Коменського, Ф.А.Дистервега,
К.Д.Ушинського і намагалися бути втіленими ще з початку 70-х років минулого століття. Саме на матеріалі природничих дисциплін були проведені перші дидактичні експерименти по вирішенню проблем міжпредметних зв’язків, розглянуті передумови здійснення зв’язків, їх сутність, функції і систематизація. Було запропоновано ряд експериментальних програм інтегрованого курсу природничих наук.
Значення міжпредметних зв’язків, їх необхідність для створення цілісної структури змісту освіти, різноманітність їх видів розглядалися у роботах В.Н.Максимової, І.Д.Звєрєва, В.Н.Федорової, Д.М.Кирюшкіна,
В.М.Корсунської, Н.А.Рикова, Н.М.Верзіліна, та інших.

4
Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним з головних дидактичних принципів. Вивчення літератури за даною темою має допомогти викладачам у теоретичному осмисленні проблеми міжпредметних зв’язків, ознайомити з досвідом їх практичної реалізації, і спонукати до творчої роботи.
Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:
- сформувати у студентів науково-гуманістичні погляди на природу, сучасні уявлення про її цілісність і розвиток, засвоїти найважливіші світоглядні ідеї;
- формувати системність, усвідомленість знань:
- опанувати зі студентами значний за обсягом навчальний матеріал;
- вирішити проблему недостатньої кількості навчального часу для засвоєння теми;
- залучати студентів до процесу здобуття знань;
- формувати творчу особистість студента, його здібності;
- студентам застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності;
- реалізації комплексного підходу до виховання;
Існує кілька видів планування міжпредметних зв’язків. Викладач має справу з курсовим, при плануванні вивчення навчальних тем за окремими розділами-курсами з урахуванням рекомендацій навчальних програм, тематичним і поурочним. За широтою охоплення

5 навчальних предметів розрізняють внутрішньоциклові (зв’язки між дисциплінами природничого циклу) та міжциклові (зв’язки між загальноосвітніми дисциплінами, природничо-науковими і циклами клінічних дисциплін). За основними компонентами процесу навчання
(зміст, форми організації, методи) міжпредметні зв’язки можна розділити на змістовно-інформаційні і організаційно-методичні.
Змістовно-інформаційні зв’язки діляться за складом наукових знань на фактичні (зв’язки загальних фактів), понятійні (зв’язки понять), теоретичні (розвиток основних положень теорій і вчень), філософські
(конкретизація і узагальнення категорій і законів діалектики),
ідеологічні (узгоджене розкриття виховних аспектів науки).
Для здійснення міжпредметних зв’язків необхідно послідовно: виявити міжпредметні зв’язки в навчальних програмах, встановити їх при плануванні, конкретно реалізувати у навчальному процесі. Але при цьому важливо враховувати їх багаточисельність. Коло міжпредметних зв’язків викладач визначає в кожному конкретному випадку з урахуванням їх хронологічних видів: попередні, супутні
(зв’язки між предметами, що вивчаються паралельно), наступні або
перспективні. Окрім хронологічних (за часом вивчення навчального матеріалу) можна виділити зв’язки за загальнопредметними
вміннями (навчальні, пізнавальні, оціночні, прикладні), які формуються на основі єдиних підходів до методики викладання у викладачів суміжних дисциплін; за загальними формами організації

6
навчання (комплексні семінари, екскурсії, інтегровані уроки), в яких реалізуються комплексні міжпредметні зв’язки, тобто зв’язки різних видів, об’єднані спільною метою; за рівнем організації навчання на основі міжпредметних зв’язків розрізняють: епізодичні, систематичні, односторонні (біологія – хімія), двосторонні (біологія – хімія – біологія), багатосторонні ( біологія – хімія – фізика – географія – філософія); системні (коли зв’язки між предметами реалізуються в методичних системах, що націлені на формування загально природничих понять, на розкриття комплексних навчальних проблем охорони природи, охорони здоров’я, на формування прикладних вмінь та ін.).
Заняття з використанням міжпредметних зв’язків можуть бути
фрагментарними, коли лише окремі питання змісту розкриваються з
використанням знань інших предметів; „вузловими“, коли міжпредметні зв’язки реалізуються на протязі всього заняття з метою повного і глибокого вивчення його теми; синтезованими, або
інтегрованими, коли органічно зливаються знання із ряду навчальних предметів.
Можна рекомендувати і так звані бінарні уроки, які знайшли
поширення у системі у професійних закладах освіти. На таких заняттях чергуються теоретичні і практичні питання, теоретична база знань завжди передує практичним прийомам, вмінням та навикам професійної діяльності.

7
На практиці реалізувати використання міжпредметної інтеграції треба поетапно. Перший етап передбачає підготовку викладачів до роботи над проблемою, її теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначити ті аспекти, над якими доцільно працювати найближчим часом і в перспективі. Не слід прагнути відразу охопити всі сторони проблеми; треба вводити її в навчальний процес поступово. Успішну реалізацію міжпредметних зв'язків визначають цілеспрямованість і узгодженість дій усіх викладачів. Тому важливо організувати взаємовідвідування занять таким чином, щоб викладачі могли прослідкувати вивчення матеріалу, який має точки перетину з дисципліною, яку вони викладають. Основні питання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорювати не лише на засіданнях циклових комісій, а й на засіданнях педагогічної ради, методичної ради, де виробляється єдиний підхід, окреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується виконане, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє.
Ефективність роботи з установлення міжпредметних зв'язків досягається плануванням. Доцільно планувати її за навчальними темами дисципліни. Конкретний зміст зв'язку, його місце в загальній канві викладач визначає, готуючись до заняття. Проте встановлення міжпредметних зв'язків не має бути самоціллю. Треба, щоб вони органічно випливали зі змісту навчального матеріалу, не порушували його структуру, логіку й сприяли досягненню певних навчально-виховних цілей.

8
Цю роботу викладачі виконують при розробці навчально- методичних комплексів теоретичних та практичних занять, позааудиторної самостійної роботи студентів. Обов’язково враховується хронологія вивчення дисциплін: раніше вивчені дисципліни
(забезпечуючі), послідуючі дисципліни та планування внутрішньодисциплінарних зв’язків (теми даної дисципліни, з якими
інтегрується нова тема). Одним із етапів більшості практичних занять
є етап формування професійних умінь та навичок. Викладач також планує в якій формі будуть здійснюватись міжпредметні зв’язки. Це можуть бути: інтегровані тексти, міжпредметні задачі та задачі, що мають професійну спрямованість, робота з кількома підручниками, комплексними таблицями та схемами, повідомлення та реферати міжпредметного та професійного змісту тощо.
Позааудиторна самостійна робота, як ніщо інше сприяє інтеграції природничих наук. Хімія є базовою наукою для вивчення одного з найголовніших предметів для професійної діяльності майбутніх медичних працівників – фармакології; біологія, взагалі є профілюючою дисципліною на базі якої здійснюється вивчення багатьох предметів природничого циклу другого рівня: анатомії, фізіології, мікробіології, медичної генетики, медичної біології. Тому студенти не просто самостійно опрацьовують тему, вони використовують підручники та навчальну літературу інших предметів даного циклу.

9
Використання міжпредметної інтеграції потребує творчого підходу до викладання навчального матеріалу, який передбачено міністерською програмою. Складаючи робочу навчальну програму, викладач може аргументовано змінювати послідовність вивчення тем, вводити додаткову
інформацію, особливо професійного спрямування, яка актуалізує вивчення профілюючих предметів; підібрати основну та додаткову літературу – вибрати підручники, які найбільше відповідають потребам навчання, і якщо є необхідність – розробити та використовувати у своїй роботі посібники, опорні конспекти лекцій, методичні рекомендації для проведення практичних занять.
2.

Форми та методи реалізації досвіду з визначенням етапів та
періодів його впровадження

Педагогічний досвід розповсюджений у період з 2011 по 2016 роки:
- на засіданнях педагогічної ради КЗОЗ «Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової»;
- на засіданнях методичної ради коледжу;
- на засіданнях педагогічного лекторію коледжу;
- на засіданнях «Школи молодого викладача»;
- на засіданнях циклової методичної комісії природничо-наукової підготовки коледжу;

10
З метою підвищення якості освіти при викладанні дисциплін природничого циклу, шляхом використання міжпредметних зв’язків, розроблено і впроваджено в навчальний процес:
1)
Посібник з хімії для студентів І курсу. (Затверджено на засіданні циклової методичної комісії гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін, протокол №1 від 28.08.2015 р.). – Куп’янськ, 2015 р.
2)
Цикл екскурсій до музею лікарських рослин Куп’янського медичного коледжу ім. Марії Шкарлетової. (Затверджено на засіданні циклової методичної комісії природничо-наукової підготовки, протокол № 1 від 29.08.2014 р.).
3.

Результати впровадження досвіду та його вплив на якість
підготовки молодших спеціалістів

Використання інтеграції та міжпредметних зв’язків у навчально- виховному процесі значно розширює можливості підвищити якість підготовки молодших медичних працівників.
Щоб забезпечити засвоєння студентами І – ІІ курсу системи знань про закономірності перетворень хімічних речовин у живих організмах, фізико-хімічні основи процесів життєдіяльності, використання біологічних та медичних технологій, було організовано роботу гуртка
«Цікава біохімія». Члени гуртка неодноразово приймали участь у роботі науково-практичної конференції коледжу з презентаціями науково-

11 дослідницьких робіт: «Вивчення харчування та рекомендації для складання харчових раціонів»; «Вплив енергетичних і слабоалкогольних напоїв на організм людини»;
«Біологічні аспекти здорового
(раціонального) харчування».
У рамках тижнів природничо-наукових дисциплін проводилися позакласні виховні заходи, які мали міжпредметний зміст та професійну спрямованість: «Вікторина з медичної хімії», «Хімічний турнір».
При підготовці до участі в І та ІІ етапі регіональної олімпіади з біології на всеукраїнському рівні серед студентів вищих медичних
(фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації була керівником конкурсного творчого завдання для ІІ туру олімпіади за темою: «Довколишнє середовище та здоров’я». У 2014-2015 навчальному році студентка коледжу Затєйна Анна посіла ІІ місце у ІІ турі олімпіади.
Використання міжпредметних зв'язків викликало появу такої нової форми організації навчального процесу і позакласної роботи, як комплексна або міжпредметна екскурсія. Було розроблено цикл екскурсій еколого-біологічного напрямку: «Заповідний фонд Куп’янщини»,
«Боремося з весняною застудою», «Правила складання зборів лікарських рослин», «Календар збору лікарських рослин», «Правила складання гербарію». Вони використовуються при проведенні занять з біології та екскурсій для школярів і абітурієнтів в музеї лікарських рослин. Науково- методична розробка приймала участь у Всеукраїнському конкурсі

12 еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти хіміко- біологічного профілю.

Для того щоб втілити широке використання принципів міжпредметної інтеграції у роботі викладачів, необхідно включати до порядку денного засідань методичної ради, циклових предметних комісій, школи молодого викладача питань, пов’язаних із вивченням світових тенденцій інтеграції. Шляхом тісної співпраці скоординувати навчально- методичну діяльність викладачів різних предметів одного циклу у напрямку об’єднання ідей, наукових теорій, технологій навчання, обміну досвідом. Заохочувати викладачів до відвідування занять, які проводять досвідчені педагоги, та проведення бінарних та інтегрованих уроків.
Викладання загальноосвітніх предметів стимулює і надалі тісно співпрацювати з вчителями загальноосвітніх шкіл – приймати участь в засіданні методичних об’єднань, спільних заходах, відвідувати відкриті уроки.
Профіль навчального закладу передбачає приділення особливої уваги вивченню природничо-наукових дисциплін, які є основою не лише світоглядного сприйняття світу, але й фундаментом формування професійних навичок студентів – медиків.
Практичні рекомендації та приклади з власного досвіду дадуть можливість розробляти нові форми використання міжпредметних зв’язків на заняттях та позакласних заходах міжпредметного змісту.


13
4. Перелік опублікованих статей та навчально-методичних
посібників

1.
Мозгова М.М. Формування професійної спрямованості на перших етапах вивчення хімії шляхом використання міжпредметної
інтеграції. // Застосування інноваційних технологій змісту навчання у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Збірник матеріалів обласної науково-практичної конференції педагогічних працівників вищих медичних
(фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
Харківської області. – Харків, 2015.
2.
Мозгова М.М.
Посібник з хімії (І частина). (Затверджено на засіданні циклової методичної комісії загальноосвітньої та гуманітарної підготовки, протокол № 1 від 28.08.2015 р.). – Куп’янськ, 2015 р.
3.
Мозгова М.М. Цикл екскурсій до музею лікарських рослин
Куп’янського медичного коледжу ім. Марії Шкарлетової.
(Затверджено на засіданні циклової методичної комісії природничо- наукової підготовки, протокол № 1 від 29.08.2014 р.). – Куп’янськ,
2014 р.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал