Післядипломної педагогічної освіти методичні рекомендації Система управління методичною роботою в закладі освіти




Скачати 382.9 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір382.9 Kb.
ТипДиплом
  1   2   3

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Методичні рекомендації
Система управління методичною роботою в
закладі освіти
(на допомогу керівникам закладів освіти)





ЖИТОМИР
2010


Методичні рекомендації підготували члени обласної творчої групи заступників директорів шкіл з навчально-виховної та науково-методичної роботи закладів освіти: В.А. Гуменюк, Т.І. Гуменюк, Л.В. Красуцька, М.В. Медвєдєва, В.І. Слінчук,
Г.М. Шлапак, Т.О. Шпакович.
Керівник:
Г.М. Кучерова, методист з школознавства центру методичного забезпечення загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти ОІППО
Методичні рекомендації схвалені і рекомендовані до друку кафедрою менеджменту освіти Житомирського ОІППО (Протокол № 3 від 01.04.2010 р.).




Рецензенти:

І.І. Бойко
– завідувачка кафедри педагогіки і психології Житомирського
ОІППО, доцент, кандидат психологічних наук;
Ю.С. Толочкін – методист школознавства центру методичного забезпечення загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти ОІППО



Комп’ютерний набір – В.Е.Слатвінська
Верстка і оригінал-макет –
© Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2010

Навчаючи – навчаємось.
Сенека Старший

Методична робота в школі будується на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду, системою аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового, загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їх професійної компетентності та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
В науці проблема організації методичної роботи розглядається різнобічно.
По-різному науковці бачать і її провідну функцію. До прикладу:
І. Розв’язання сутності форм організації підвищення професійності педагогів
(Ю.К. Бабанський, Н.П. Волкова, В.І. Кудзоєва, Т.С. Рабченюк та ін.).
ІІ. Як умова розвитку педагогічної творчості педагогів (Т.О. Берсенєва, Л.Б.
Білієнко, Н.В. Дудниченко, В.В. Загв’язинський, С.П. Максимюк).
ІІІ. Організація підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників
(Т.Р. Абдулаєв, О.О. Автомонова, В.І. Бондар, Х.І. Золотар, С.П. Мануйленко).
IV. Основа формування наукової організації навчального процесу (Г.
Азаріашвілі, В. Головінов і В. Головінова, І.П. Жерносек).
V. Організація, обмін, засвоєння та впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду (Ш.А. Амонашвілі, Є.С. Березняк, Г.П. Жерносек,
В.К. Буряк, Н.П. Волкова, Г.Є. Гребенюк, О.Д. Деменцев).
Для реалізації цих функцій методичної роботи необхідна дієва й ефективна структура методичної служби в навчальному закладі та система управління методичною роботою, яка орієнтовано може бути такою:
Педагогічна рада закладу освіти
В системі управління методичною діяльністю суттєву роль відігріє педагогічна рада, яка є однією із форм науково-методичної роботи.
Саме на такій раді, як вищому органі керівництва закладу освіти, проблеми підвищення майстерності вчителів (причому в тісному зв’язку з результатами навчально-виховного процесу) набувають значимості та результативності.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РАДА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
ПЕДАГОГИ
Методичні комісії
(об’єднання)
предметників
Науково-
методичні
кафедри
Тимчасові
дослідницькі
колективи
Науково-дослідні
лабораторії

Робота різних колективних та індивідуальних форм методичної роботи, зокрема, самоосвіта вчителів, мають бути тематично пов’язані з проблемами, які розв’язуються на педагогічних радах, із врахуванням предметів, індивідуальної підготовки та інтересів окремих педагогів.
Педради повинні стати акумулятором педагогічного досвіду із врахуванням вимог часу та завдань, які стають перед школою.
Науково-методична рада закладу освіти
Організовує методичне забезпечення навчально-виховного процесу, методичну роботу педагогічних кадрів, діяльність шкільного методичного кабінету
методична рада,основними завданнями якої є:
Координування діяльності шкільних методичних об’єднань, методичних комісій, спрямованих на розвиток методичного забезпечення навчально- виховного процесу.
Вироблення пріоритетних напрямків методичної роботи.
Створення умов для розвитку педагогічної і методичної майстерності вчителів, організація консультацій.
Розробка методичних рекомендацій вчителям з метою підвищення ефективності і результативності їхньої праці, зростання професійної майстерності, активізація роботи методичних об’єднань.
Організація оглядів навчальних кабінетів.
Узагальнення й поширення ППД, ознайомлення із актуальними навчально- методичними розробками.
Забезпечення методичного супроводу навчальних програм, методичних і дидактичних матеріалів.
Організація взаємодії з ВНЗ.
Організація участі педагогів школи у методичних виставках, презентаціях, конкурсах.
Організація дослідницько-пошукової, інноваційної діяльності, спрямованої на опанування новими педагогічними технологіями.
Функції методичної ради закладу освіти:
1.
Організаційно-педагогічна функція передбачає:

сприяння пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних організаційних форм, методів і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій;

створення колективу однодумців, які б працювали над постійним професійним самовдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці;

здійснення загального керівництва науково-методичною роботою;

розгляд планів, програм, проектів усіх підрозділів методичної роботи, їх затвердження;

координація діяльності з питань методичної роботи з іншими структурами професійної освіти – кущовими, районним (міським) методичним кабінетом (центром);

проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів
(програм, навчальних планів тощо).

2.
Інструктивно-методична функція передбачає:

інструктування та консультування педагогів з питань виконання нормативно-правових документів, організації навчально-виховного процесу;

оперативне інформування педагогів про досягнення психолого- педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогічних працівників школи, району, області, країни.
3.
Пошуково-дослідницька функція передбачає:

вироблення й погодження підходів до організації, здійснення та оцінки
інноваційної діяльності в школі;

організація та стимулювання ініціативи педагогічного колективу до науково-дослідної, експериментальної та іншої творчої діяльності, спрямованої на вдосконалення, оновлення й розвиток навчально- виховного процесу в закладі освіти та роботі педагога;

контроль за процесом результатів комплексних досліджень, проектів, експериментів, здійснюваних в закладі освіти;

організація консультування педагогів з проблем інноваційної діяльності, дослідницької роботи, професійного вдосконалення;

вивчення професійних досягнень педагогів, узагальнення прогресивного досвіду кожного та впровадження його у практику роботи педколективу;

створення умов для використання в роботі педагогів діагностичних методик і моніторингових програм з прогнозування, узагальнення та оцінки результатів педагогічної діяльності.
До складу методичної ради входять керівники шкільних методоб'єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвідчені вчителі, вчителі-новатори. Склад методичної ради затверджує педагогічна рада школи.
Методична
Методична
рада
рада
-
-


колективний
колективний
громадський
громадський
професіональний
професіональний
орган
орган
,
,
який
який
об
об


єднує
єднує
на
на
добровільних
добровільних
засадах
засадах
членів
членів
педагогічного
педагогічного
колективу
колективу
школи
школи
з
з
метою
метою
керівництва
керівництва
методичною
методичною
роботою
роботою
Методисти
РМК
Науковці
Досвідчені
педагоги
Керівники
МО
Заступник
директора
Організаційно –
педагогічна
ППД
Пошуково
дослідницька
Інструктивно
методична
План роботи методичної ради голова погоджує з директором школи.
Засідання методичної ради оформляються протокольно: фіксується хід обговорення питань, що виносяться на методичну раду, пропозиції й зауваження членів методичної ради. Протоколи підписуються головою й секретарем методичної ради.

Нумерація протоколів ведеться від початку навчального року. Протоколи зберігаються в папці методичної ради.
Шкільні предметні та циклові методичні комісії (об’єднання)
Найефективнішою формою професійного навчання педагогів є предметне
методичне об’єднання, давня і традиційна форма колективної роботи з питань удосконалення академічної, науково-методичної підготовки педагогічного колективу , яка домінує в школі.
Методичні об’єднання, методичні комісії, предметні групи створюються за фахом, відповідно до навчального плану.
Діяльність методичних об’єднань, методичних комісій багатопланова, різнобічна за змістом, методами і формами роботи: презентація відкритих уроків та участь у шкільному конкурсі «Урок року», участь у семінарах-практикумах, тренінгах, презентації ідей та методичних знахідок, моніторинг навчальних досягнень учнів та інші напрямки.
Розуміючи необхідність модернізації методичної роботи, слід розпочинати із конкретного визначення змісту роботи методичних об’єднань, методичних комісій,
із розуміння завдань головами методичних об’єднань, що забезпечить і якісне вирішення науково-методичної проблеми школи.
Положення про шкільні методичні об’єднання, методичні комісії має на меті активізувати, систематизувати роботу методичних структур, визначити зміст та напрямки роботи, функції всіх його членів.



Зміст роботи методичних об’єднань, методичних комісій
1.
Забезпечення якісного виконання навчальних планів і програм.
2.
Обґрунтування певних змін в змісті й методиці викладання навчального предмета.
3.
Затвердження змісту авторських варіантів навчальних програм і планів, їх реалізація.
4.
Забезпечення проведення моніторингу навчальних досягнень учнів, внесення рекомендацій щодо змін у навчальних програмах.
5.
Організація контролю за результатами навчально-виховного процесу.
6.
Координування й стимулювання роботи з інтелектуального розвитку, активності учнів засобами позакласної роботи з предметів.
7.
Організація інноваційної діяльності педагогів.
Керує методичною роботою з предмета, циклу – голова методичного об’єднання, методичної комісії – досвідчений учитель, призначений наказом директора школи.
У його обов’язки входить:
- відвідування уроків;
- проведення оперативних нарад;
- проведення засідань методичних об’єднань, методичних комісій 4-5 разів на рік;
- забезпечення участі команди з предмета в міських (районних) олімпіадах, конкурсах,секціях МАН;
- планування та координування роботи ;
- надання заступнику директора з навчально-виховної роботи інформації про результати контрольних робіт, зрізів знань, підсумкових оцінок за семестри, річні;

- проведення оперативних зрізів знань з метою виявлення реального рівня навчальних досягнень учнів з предмета;
- координування роботи методичних об’єднань з річним планом роботи школи;
- проведення засідання методичних об’єднань;
- здійснення вивчення ходу виконання навчальних планів та програм з предмета;
- контроль за виконанням варіативної складової, позакласної роботи з предмета;
- проведення співбесіди з кожним членом методичного об’єднання з основних чи проблемних питань професійної діяльності.
За підсумками семестрів, року голова методичного об’єднання, методичної комісії готує і подає інформацію заступнику директора з навчально-виховної роботи, інформує чи звітує методичній раді школи про результати за певний період роботи, визначає мету і завдання на наступний період.
Під час планування необхідно врахувати:
- досвід роботи вчителів,їхні здібності,інтереси;
- підсумки успішності учнів з предмета;
- завдання викладання даного предмета;
- специфіку науково-методичної проблеми школи;
- рівень інноваційних процесів школи;
- моніторинг навчальних досягнень учнів.
Для успішної роботи методичного об’єднання дуже важливо скласти змістовний, конкретний план, який відповідав би актуальним завданням, сучасним вимогам до викладання предмета і враховував рівень професійної та загальноосвітньої підготовки членів методоб’єднання.
Пропонуємо примірну тематику для планування роботи шкільних методичних об’єднань учителів – предметників:
1.
Вивчення та застосування на уроках нових вітчизняних і зарубіжних технологій навчання.
2.
Створення умов на уроці для самореалізації особистості кожного учня в усіх видах діяльності, які сприяють їх духовному та інтелектуальному розвитку.
3.
Вивчення методики і впровадження в практику інтегрованих уроків.
4.
Творчість педагогів - передумова формування творчої особистості учня.
5.
Особистісно-орієнтований підхід до навчання.
6.
Комунікативний підхід до навчання мови - шлях до удосконалення мовленнєвої культури і розвитку творчих здібностей учнів.
7.
Духовне збагачення і розвиток гармонійної особистості засобами художнього слова, літератури.
8.
Використання міжпредметних зв’язків на уроках.
9.
Комплексне використання наочності як засіб створення комунікативної мотивації при навчанні усного висловлювання.
10.
Форми і методи роботи з текстами для читання в старших класах.
11.
Пошук ефективних форм і методів вивчення особливостей учнів.
12.
Впровадження нових прийомів активізації пізнавальної діяльності та самостійної роботи учнів на уроці.

13.
Формування пізнавального інтересу до предмета.
14.
Технологія індивідуалізації навчального процесу з орієнтацією на нестандартні уроки.
15.
Використання індивідуального та диференційованого підходу на уроці.
16.
Організація самостійної роботи в процесі роботи на уроці.
17.
Інноваційні та нетрадиційні форми роботи на уроці.
18.
Формування в учнів уміння вчитися.
19.
Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку.
20.
Вивчення навчальних програм, підручників, посібників, інструктивно- методичних листів МОН України, нормативно-правової бази щодо викладання предмета.
21.
Ознайомлення з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури, перспективним педагогічним досвідом.
22.
Моніторинг та аналіз якості навчальних досягнень учнів, вироблення рекомендацій
23.
Наставництво.
24.
Атестація.
25.
Самоосвіта, самопідготовка та самовдосконалення.
26.
Формування творчої особистості - сутність навчально-виховного процесу в школі.
Робота керівника методичного об’єднання складна, багатоаспектна. З чого ж починати її? Передусім треба правильно, чітко оформити потрібну документацію, щоб нею зручно було користуватися. Розділи її охоплюють досить складну систему планування і здійснення контролю за роботою методоб’єднання. Сюди ж входить і список учителів. Загальна схема має такий вигляд:
1.
Список учителів і відомості про них.
№ пп
Прізвище, ім’я та по батькові вчителя
Пед. стаж
Категорія
Класи, в яких працює
Навантажен ня (кіль- кість годин)
Проблемна тема, над якою працює вчитель
Форма підвищення загальноосвітн ього рівня
1 2
3 4
5 6
7 8
(Такі дані необхідні для оптимального розподілу обов’язків і завдань між членами методичного об’єднання).
2.
Календарний план роботи на рік.
3.
Протоколи засідань (в довільній формі, проте повинні мати рекомендації).
4.
Виступи вчителів на засіданнях об’єднання: доповіді; повідомлення;
інформації; рецензії на відкриті уроки (зберігаються в педагогічному портфоліо вчителя).
5.
Матеріали про нормативно-правову базу школи: інструкції, методичні рекомендації, збірники наказів тощо .
Щоб план забезпечував наступність у роботі, необхідно глибоко проаналізувати діяльність методичного об’єднання в минулому навчальному році

(такий аналіз буде вступом до плану) і вже потім накреслити завдання на поточний рік. До плану мають увійти теми теоретичного і практичного характеру. І ці теми мають бути тісно пов’язані з проблемами, над якими працює школа.
Підпорядкування діяльності методичного об’єднання загальношкільним завданням допомагає всьому педагогічному колективові підвищити загальний рівень навчально-виховної роботи в школі.
Основні розділи плану можуть бути такі:
1.Вступ. Дається аналіз роботи методичного об’єднання, методичної комісії за минулий рік. Визначаються пріоритетні проблеми і завдання на новий рік, що виходять із науково-методичної проблеми школи, міста.
ІІ. Робота методичного об’єднання з питань теорії і методики навчання
предмета. У плані він має бути оформлений так:
Дата проведення засідання
Питання, які розглядаються
Хто готує
Форма проведення
Примітка
1 2
3 4
5

ІІІ. Професійна майстерність учителя, підвищення кваліфікації
педагогічних кадрів. Це:

проведення анкетування з метою виявлення труднощів у професійній діяльності;

проведення творчих звітів "Я атестуюсь";

відвідування уроків та обговорення характеристик учителів, що атестуються;

участь у конкурсі учителів "Урок року";

панорама педагогічних ідей, знахідок, методичних розробок;

панорама творчих звітів методоб’єднань;

в залежності від теми, обраної методоб’єднанням, запланувати цикл відкритих заходів, уроків.
ІV. Виявлення, апробація і впровадження передового педагогічного
досвіду:

ознайомлення вчителів з кращим педагогічним досвідом учителів міста, області;

ознайомлення з досвідом роботи вчителя ______________ на тему
________________;

запрошення вчителів з інших шкіл з метою обміну досвідом;

обговорення інноваційних технологій навчання;

екскурсії в музеї, на виставки тощо.
V. Керівництво науково-дослідницькою, пошуковою роботою учнів:

створення малих олімпіадних шкіл;

підготовка і проведення олімпіад;

конкурс творчих робіт;

робота вчителя з учнями; залучення та проведення шкільної МАН;

науково-практичні конференції;

проведення предметних тижнів, місячників;

надання допомоги учням у виборі і розробці тем з науково-дослідницької роботи;


організація та проведення інтелектуальних ігор тощо.
Щоб робота методичного об’єднання була ефективною, вчителям слід вивчати та аналізувати рівні знань, умінь і навичок учнів.
VІ. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів, рівня вихованості
відповідно до державних стандартів, стану викладання предметів. У ньому зазначаються:

дати проведення контрольних робіт;

проведення зрізів знань учнів;

усне опитування учнів;

тестування;

виконання програми.
VІІ. Робота з молодими вчителями:

консультації молодим спеціалістам, з питань методики і технології підготовки до уроку;

консультації щодо складання плану-конспекту уроку та методики проведення уроків різних типів;

індивідуальні бесіди з метою виявлення труднощів у роботі молодого вчителя
і надання йому практичної допомоги;

взаємовідвідування уроків;

проведення Дня молодого спеціаліста (кінець навчального року).
VІІІ. Організація позакласної роботи.
Методична робота з організації і проведення різних форм позакласної роботи.
Забезпечення занять факультативів, гуртків, інтелектуальних турнірів та інше.
Найвагомішим показником дієвості методичної роботи є співвідношення зростання професійної майстерності педпрацівника з кінцевою метою науково- методичної роботи – підвищенням якості й ефективності навчально-виховного процесу. Нині настільки перенасичений ритм життєдіяльності школи, що кожному з нас хотілося б якомога менше паперів, а більше живої роботи, спілкування з колегами, щоб уникнути формалізму в роботі, в оцінці результатів праці вчителів і учнів, в оцінці методичної роботи. Щодо організації методичної роботи в школі ми, заступники, маємо багато рекомендацій. Проте перед нами постійно постають питання: як виділити головне, як систематизувати матеріали з методичної роботи, зробити їх доступними та зручними для користування, адже постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної і духовної культури є одним із обов’язків учителя.
Проведення контролю за роботою методичних об’єднань (комісій). Як правило, практикується проведення контролю при атестації голів методичних об’єднань (комісій), дотримуючись тих же вимог, що й при вивченні інших питань.
Шкільна методична комісія (об’єднання), його голова є координаторами між учителем і адміністрацією, це забезпечує безпосередній вихід на кожного вчителя.
Контроль за ефективністю діяльності методичних об’єднань (комісій) проводиться за такими показниками:
- неперервна освіта вчителів – знання нормативних документів, самоосвіта;
- професійна компетентність – результативність атестації, науково- методичний рівень;
- рівень навчальних досягнень – якість знань учнів, результативність;

- ведення документації – календарні та поурочні плани, виконання навчальних програм;
- участь у житті школи – активність, креативність, робота з батьками, виконавська дисципліна;
-
інноваційна робота – участь у семінарах, конкурсах, публікації;
- психологічний клімат методичних об’єднань (комісій) – взаємини в колективі, вплив на створення позитивного мікроклімату.
Забезпечити ефективність діяльності методичного об’єднання (комісії) допомагає пам’ятка самоаналізу результатів роботи методичного об’єднання
(комісії).
Пам'ятка результатів роботи методичного об'єднання за півріччя (рік) (для голів методичного об'єднання) допомагає проаналізувати всі питання діяльності методичного об’єднання (комісії), передбачити перспективу, забезпечити системність у роботі:
I.
Результати навчально-виховної роботи:

динаміка зростання (пониження) успішності учнів порівняно з попереднім періодом;

результати контрольних робіт (ДПА, ЗНО) порівняно в попереднім періодом;

робота з учнями початкового рівня навченості;

причини падіння успішності учнів;

шляхи роботи методичних об'єднань щодо досягнення учнями державного стандарту і підвищення успішності;

діяльність членів методичних об'єднань з розвитку творчого потенціалу учнів, залучення їх до різних видів позаурочної діяльності.
II.
Аналіз стану викладання предметів:
• стан виконання навчальних планів і програм з предмета;

впровадження нового, ефективність;

стан реалізації принципу єдності навчання, виховання і розвитку особистості;

робота факультативів, наукових товариств, клубів, предметних гуртків;

стан позакласної роботи вчителів з предмета (конференції, диспути, тематичні вечори, предметні тижні);

система і результативність підвищення професійного рівня вчителів;

системність і послідовність діяльності вчителів над професійним рівнем, творчим розвитком і майстерністю;
• результати участі учнів в олімпіадах.
III. Аналіз роботи методичного об’єднання (комісії) за рік та перспективне планування:
• які завдання були поставлені на поточний навчальний рік? Як вони реалізовані;
• проблеми, шляхи їх вирішення;
• завдання на новий навчальний рік;
• пропозиції до річного плану роботи школи на новий навчальний рік.
Це допомагає індивідуалізації методичної роботи, яка дає цілісну характеристику вчителів за групами:

Якості педагогів
Мета контролю
Виконавець контролю
1. Компетентність і сумлінність очевидні, перевірені часом
Рівень продуктивності
Сам педагог
(самоконтроль)
2. Майстри своєї справи, але потребують нових ідей
Зацікавити ідеєю (співбесіда, відвідування уроків за запрошенням учителя)
Заступник директора з
НВР , голова відповідного методоб’єднання
3. Потребують тільки методичного контролю
Методична допомога
(відвідування уроків, співбесіди)
Керівники МО, педагоги з першої та другої груп
4. Недостатня сумлінність, професійна
інфантильність
Жорсткий контроль за рівнем професіоналізму (відвідування уроків, контроль планування, співбесіди)
Адміністрація
5. Щойно прийняті на роботу (зі стажем і молоді вчителі)
Встановити рівень педагогічної майстерності. Прогноз педагогічного потенціалу молодого фахівця, методична допомога (відвідування уроків, співбесіди)
Адміністрація , керівники кафедр і
МО, педагоги з першої та другої груп
Адміністрації шкіл практикують і такий вид контролю як самоконтроль з метою заохочення, саморозвитку творчо працюючих учителів, які володіють загальновизнаною високою майстерністю, самокритичні, прагнуть досконалості, ерудовані і працелюбні, їх учні отримують глибокі знання. Тобто ці вчителі працюють на довірі, їх небагато (вчителі-методисти, старші вчителі).
Самоконтроль – це одна із форм контролю, а не безконтрольність або послаблення, тому що ці вчителі забезпечують вагомі ділянки методичної роботи, активні учасники шкільних методичних, педагогічних заходів, вони ж є наставниками у молодих колег, що допомагає забезпечити і такий вид контролю як взаємоконтроль, методичне наставництво, беруть участь у підготовці міських методичних заходів, обласних семінарів.
Атестація вчителя – показник професійного росту вчителя. З метою об’єктивної оцінки роботи вчителя за атестаційний період, його участі в роботі шкільного методичного об’єднання (комісії), методичних заходах міста (району) і області, системності та результативності в забезпеченні якості навчально-виховного процесу в окремих закладах освіти області розроблено і запроваджено
Педагогічний паспорт. Крім того, з метою систематизації участі педагога в усіх напрямках життєдіяльності школи, його активності протягом атестаційного періоду заповнюється таблиця результативності роботи учителів головами методичних об’єднань (комісій), яка вивчається атестаційною комісією і дає можливість правильно і всебічно оцінити роботу вчителя.



Науково-методичні кафедри
В міру зростання наукового потенціалу педагогів і створення необхідних організаційних умов для їх функціонування в практиці методичної роботи створюються кафедри.
На відміну від методичних об`єднань та методичних циклових комісій, науково-методичні кафедри обов’язково планують, організують, здійснюють керівництво, контроль за дослідницькою
(дослідно-експериментальною,
інноваційною) діяльністю осіб, що входять до неї. Тобто кафедри планують розробку й освоєння нововведень, здійснюють моніторинг процесу і результатів експериментальної роботи кожного члена кафедри. Будь-яка модернізована чи нова навчальна програма, розроблена вчителем, нова методика або форма організації навчально-виховного процесу підлягає обов’язковому рецензуванню (експертизі) кафедри. Важливими новими напрямками діяльності кафедр є: міжциклова, міжпредметна, міжкурсова координація навчального матеріалу по ступенях, паралелях, класах різних типів тощо, як усередині кафедри, так і між ними. Кафедра забезпечує цілісність (системність) змісту навчального матеріалу і технологій навчання в рамках тих предметів, якими вона опікується з 1- го по 11-й клас.
Оскільки кафедри звичайно створюються в школах, що ведуть інноваційну, дослідницьку діяльність, то до їх роботи залучаються вчені науково-дослідницьких
інститутів, викладачі вузів, які мають, як правило, наукові ступені.
Діяльність науково-методичної кафедри здійснюється на основі відповідного
Положення про науково-методичні кафедри закладу освіти, затвердженого на засіданні педагогічної ради.
Форма планування роботи кафедри довільна. Складаючи план потрібно враховувати конкретні умови кожної школи: досвід роботи вчителів, їхні здібності,
інтереси, підсумки успішності учнів із того чи іншого предмета.
На засіданнях кафедри вчителі вивчають навчальні програми, підручники, посібники, інструктивні та методичні листи Міністерства освіти і науки України; заслуховують і обговорюють доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів; знайомляться з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури, досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом, аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість, труднощі під час опанування навчального матеріалу, результати інноваційної, науково- дослідницької діяльності педагогів закладу, аналізують уроки, виховні заходи; обговорюють тексти контрольних робіт, сценарії виховних заходів, методичні рекомендації, виготовляють наочні посібники, моделюють навчальні заняття, розв`язують педагогічні завдання й ситуації, обговорюють окремі книжки, статті, що становлять фаховий інтерес, звітують про курсову підготовку, проводять творчі звіти, творчі портрети вчителів, які атестуються (або з метою пропаганди перспективного педагогічного досвіду).
Відкриті уроки, виховні заходи можуть проводитися як у день засідання кафедри, так і напередодні. Доцільно, щоб відкритий урок і доповідь на засідання готував один і той самий учитель. У доповіді має бути розкритий не тільки власний досвід із певної проблеми, а також використані напрацювання інших педагогів району, міста, області, України. На відкритому уроці вчитель демонструє всі прийоми, форми, що теоретично обґрунтував у доповіді.

Засідання науково-методичної кафедри можуть проводитись спільно з відповідними кафедрами вищих навчальних закладів, де можуть розглядати найрізноманітніші проблеми навчання й виховання, а саме: формування в учнів національної самосвідомості, використання диференційованого підходу на уроці, організація самостійної роботи, нетрадиційні форми організації навчальних занять у школі, формування у учнів вміння вчитися, шляхи підвищення ефективності уроку.
У період між засіданнями члени кафедри можуть проводити методичні тижні,
індивідуальні та групові консультації для молодих учителів, творчі звіти, вивчати й упроваджувати в практику досягнення психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду, вивчати також якість знань, умінь і навичок учнів, рівень їхньої вихованості, проводити учнівські олімпіади, бесіди за круглим столом, години спілкування з науковцями, тижні педагогічної майстерності, методичні оперативки, конкурс на кращого вчителя школи, методичні фестивалі, КВК, методичні аукціони, диспути, конференції, педагогічні читання, проблемні семінари, тренінги, ділові ігри тощо.
Вимоги до плану роботи науково-методичної кафедри
План роботи науково-методичної кафедри працівників складається на навчальний рік із метою реалізації завдань, які покладені на науково-методичну кафедру, а також завдань, визначених річним планом роботи закладу. План розглядається на засіданні кафедри і представляється адміністрації на затвердження.
Він складається орієнтовно з таких розділів:

І. Вступ
У цьому розділі коротко аналізується виконання плану роботи науково- методичної кафедри за минулий навчальний рік, її вплив на підвищення результативності навчально-виховного процесу.
Відзначаються також здобутки в роботі, причини та шляхи усунення недоліків у роботі.
Вказуються основні напрямки роботи на наступний навчальний рік, визначається роль кожного члена науково-методичної кафедри в реалізації колективної науково-методичної теми (проблеми), дослідження.

Прізвище, ім`я,
по батькові
Освіта,
фах
Предмет
викладання
Стаж Класи
Курси,
рік
Атестація,
рік
Категорія,
пед. звання

Прізвище, ім`я, по батькові


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал