Положення про організацію навчального процесу Навчальний процес у вищому навчальному закладі (виз) це система організаційних І дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо




Скачати 442.03 Kb.

Сторінка1/3
Дата конвертації13.03.2017
Розмір442.03 Kb.
ТипПоложення
  1   2   3


Î
f
■/

Дц)жии
11иЙ
'‘Д»»Ф^>"^>ровська мещична академія Міністерства охорони здоров'я України"
ОІЧ'ЛІН ІЛЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІК РОБОТИ КАФЕДРИ
Державного закладу
медична академія
Міністерства охорони здоров'я України ^
І1рийня«х) на засіданні Вченої Ради
Дсржппноїт) закладу “Дніпропетровська медична академія
Міністерства охорони здоров’я України ”
26 грудня 2012 р. (протокол № 6)
Дніпропетровськ
2012

1.
НАВЧАЛЬНА РОБОТА
1.1.
Загальні положення про організацію навчального процесу
Навчальний процес у вищому навчальному закладі (ВИЗ) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо- кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Він охоплює учасників навчального процесу — викладачів і студентів; засоби, форми й методи навчання.
Навчальний процес складається з такого;
— навчання, як системна цілеспрямована діяльність кафедр, що передбачає передачу студентам наукових знань, формування практичних професійних вмінь та навичок, формування їх особистісних якостей;
— навчання, як навчальна діяльність студентів, що орієнтується на формування освіченої, гармЭЦино розвиненої особистості, яка здатна до постійного оновлення наукових знані>, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів у системі охорони здоров'я в умовах ринкової економіки.
В ДЗ «ДМА МОЗ України» студенти здобувають такі освітньо-кваліфікаційні рівні;
— молодший спеціаліст («Сестринська справа»);
— спеціаліст («Фармація», «Клінічна фармація» );
— спеціаліст і магістр («Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»,
«Стоматологія»).
В академії функціонують магістратура, клінічна ординатура, аспірантура, спеціалізовані вчені ради з захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата і а доктора наук.
Спеціалізована рада Д 08.601.01 за спеціальностями;
— хірургія 14.01.03
— анестезіологія та інтенсивна терапія 14.01.30
Спеціалізована рада Д 08.60К02 за спеціальностями;
— педіатрія 14.01.10
— кардіологія 14.01.11
— гастроентерологія 14.01.36.
До академії мають право вступити особи, які одержали повну загальну середню осві гу.
ОріанЬація навчального процесу базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освпуо), державних стандартах освіти, інших законодавчих аістах України, наказах
Міністерства освіти, науки, молоді та спорту і Міністерства охорони здоров'я України.
Здійснюється організація навчального процесу навчальними підрозділами: факультетами, кафедрами, предмегними методичними комісіями тощо.
Навчальний план - основний нормативний документ щодо організації навчальноп) процесу академії. Він складається на підставі освітньо-професійної програми і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю, форму державної атестації випускників академії.
На кожний навчальний рік складається робочий навчальний план. Він включає нор­
мативні навчальні дисципліни, які встановлюються державним стандартом освіти. Академія обов'язково дотримується їх назви та обсягу. Крім того, до робочого навчального плану входять вибіркові навчальні дисципліни. Вони встановлюються академією.
Нормативні і вибіркові дисципліни мають типові навча^ііьні програми, що є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма дисципліни визначає місце і значення навчальної дисципліни, Гї загальний зміст та вимоги до знань і вмінь.
Для кожної навчальної дисципліни на підставі типового навчального плану та типової навчальної програми складається робоча навчальна програма дисципліни. Вона є нормативним документом ДЗ «ДМА МОЗ України» і містить виклад конкретного змісту
навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.
1.2. Форми організації навчання
Навчання у ВНЗ здійснюється за такими формами: денна та заочна.
Основними формами організації навчання в ДЗ «ДМА МОЗ України» є: навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.
Основні види навчальних (аудиторних) зашггь; лекція, лабораторне, семінарське, практичне, індивідуальне занятгя, консультація.
Лекція - один з основних видів навчальних занять. Обсяг курсу лекцій визначається навчальним планом, а тематика - робочою навчальною програмою дисципліни. До читання лекцій залучаються професори та доценти кафедр. Як виняток, читання окремих лекцій може здійснюватися досвідченим викладачем (асистентом). Лекції повинні випереджати практичні
(семінарські) заняття з даної теми. Кожний лектор перед початком навчального року
(семестру) подає завідувачу кафедри конспект лекцій курсу, контрольні завдання для проведення поточного та підсумкового контролю (передбачені планом), інші методичні матеріали для реалізації робочої навчальної програми. Після прочитаної лекції викладач записує в лекційний журнал тему лекції, дату проведення лекції, відмітки про відсутніх студентів і ставить свій підпис.
Відвідування лекцій в ДЗ «ДМА МОЗ України» є обов'язковим, пропущені лекції сту­
денти відпрацьовують лектору в дні, визначені кафедрою. Форма відпрацювання лекції визначається кафедрою. При відпрацюванні лекції студент повинен мати при собі конспект лекції (реферат з теми). Відмітка про відпрацювання лекцій робиться в журналі обліку відпрацювань і в лекційному ж)фналі.
Студент пред'являє викладачеві реферат за темою або конспект пропущеної лекції.
Рівень підготовки студента визначається викладачем в ході співбесіди.
Під час лабораторного заняття студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.
На лабораторних заняттях студенти підтверджують окремі теоретичні положення навчальної дисципліни, набувають практичного уміння та навичок роботи з лабораторним устат­
куванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у предметній галузі.
Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. У разі виконання лабораторних робіт, пов'язаних з можливою небезпекою для здоров'я, життя студентів, обов'язковим етапом його підготовки і проведення
є інструктаж з правил техніки безпеки, про що кожен студент ставить підпис у журналі з техніки безпеки на кафедрі, викладач забезпечує контроль за їх дотриманням.
На праістичному занятті під керівництвом викладача студенти детально розглядають окремі теоретичні положення навчальної дисципліни, формують вміння і навички з їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно до сформульованих завдань. На практичному занятті студенти розширюють, поглиблюють і деталізують наукові знання, отримані на лекціях, під час самостійної роботи і підвищують рівень засвоєння навчального матеріалу; їм прищеплюються уміння і навички роботи «біля ліжка хворого дорослого та хворої дитини», розвивається наукове мислення та усне мовлення студентів.
Практичне заняття з медико-біологічних дисциплін проводиться з половиною академічної групи, а на заняттях з клінічних дисциплін групу ділять на три підгрупи
(«десятки»). На спеціальних стоматологічних кафедрах (на певних етапах навчання) заняття проводяться з підгрупами 5-7 студентів «біля крісла пацієнта».
Якість підготовки студентів до лабораторних і практичних занять та їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем в балах за прийнятою кредитно-
модульною системою та традиційними оцінками («5», «4», «З», «2») у кінці занять. Під час лабораторних та практичних занять викладач оцінює знання всіх присутніх студентів.
Одержаний бал враховується при підсумковій оцінці з цієї навчальної дисципліни.
На семінарських заняттях викладач організовує обговорення студентами питань з тем попередньо визначених робочою навчальною програмою. Вони проводяться у формі бесіди, обговорення доповідей, дискусій. На семінарах розвивається творча самостійність студентів, поглиблюється їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховується педагогіч­
ний такт, розвиваються культура мовлення, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття проводяться, головним чином, на кафедрах гуманітарного профілю з однією академічною групою студентів.
^
Участь студентів у семінарі оцінюється викладачем в кінці заняття і враховується, при вис^^денні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.
Знання студента з цього розділу дисципліни додатково розглядаються на рубіжному або заключному етапі контролю з цієї дисципліни (іспит, підсумковий модульний контроль).
Відпрацьовуються двійки, отримані на рубіжному контролі.
Пропущені студентом ДЗ «ДМА МОЗ України» лабораторні, практичні й семінарські заня'ггя відпрацьовуються в дні, встановлені кафедрою, та щосуботи - черговому викладачеві.
Для відпрацювання пропущених занять потрібний дозвіл декана. За наявності трьох і більше пропусків студент допускається до відпрацювання з дозволу декана (документ встановленого зразка з терміном дії два тижні). При модульній формі навчання за один день відсутності студент може отримати 2-3 пропуски (якщо студент з’явився на другу пару, то він отримує тільки один пропуск). Декан може надати дозвіл на відпрацювання заборгованості за індиві­
дуальним фафіком в разі тяжкої хвороби студента, вагітності та інших поважних причин за наявності медичних довідок. Графік відпрацювань підписується завідувачем кафедри та деканом факультету. Для студентів-іноземців 1 курсу, які пізно приступили до навчання, навчальним відділом складається розклад занять з подовженням навчального тижня.
Студентам, що мають індивідуальний графік відпрацювань за хворобою або з іншої поважної причини, надається можливість щодня ліквідувати один пропуск своєму викладачеві, а щосуботи - до 6 годин пропущених занять на день.
Після відпрацювання заборгованості студент повинен повернути в деканат корінець дозволу на відпрацювання з відміткою викладача.
Відомості про відпрацювання вносяться викладачем в спеціальні журнали обліку відпрацювань, окремо з поважної та без поважної причини, які є документом суворої звітності Журнал встановленого зразка має нумерацію сторінок, прошитий та завірений підписом декана і печаткою деканату. Викладач вносить позначку про дату відпрацювання в журнал академічної групи.
Пропущені заняття (лабораторні, практичні, семінарські) студенти відпрацьовують на кафедрі поза графіком аудиторних занять під контролем чергового викладача. Час відпрацювання пропущеного заняття відповідає двом академічним годинам (пара).
Протягом цього часу студент вивчає теоретичні питання, виконує весь обсяг практичного заняття
(лабораторна робота, дослідження
мщ о-, макропрепаратів, рентгенограм, історій хвороб тощо) і відповідає на поставлені викладачем запитання. При цьому відпрацювання пропущених занять без поважних причин зараховується з мінімальною сумою балів та оцінкою «задовільно» незалежно від рівня теоретичних знань студента.
Відпрацьовуються пропущені заняття у визначені дні або по суботах. За два тижні до початку сесії кафедра встановлює щоденний графік відпрацювань занять.
Час відпрацювань у робочі дні тижня триває дві академічні години (пара). Протягом цьоіч) часу викладач може працювати з 5 студентами. По суботах протягом трьох пар черговий іііікладач може працювати з 45 студентами.
Чсріуміїмми викладача на кафедрі, з урахуванням приймання відпрацювань, заноситься до розділу орі аиініційпо-виховної роботи.

Консультація проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання, пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультації протягом семестру проводяться за розкладом кафедр щосуботи; екзаменаційні консультації - відповідно до розкладу екзаменів на кафедрі.
Самостійна робота студента - основний засіб засвоєння навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів (СРС) може бути як аудиторною, так і позааудиторною, тобто проходить поза часом навчальних занять.
Навчальний час СРС регламентується навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального часу, відведеного для вивчення навчальної дисципліни. Це співвідношення залежи'гь від специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, а також питомої ваги практичних, лабораторних, семінарських занять. З тих дисциплін, де передбачено не тільки засвоєння певного обсягу знань, а й вироблення необхідних практичних вмінь і навичок, обсяг аудиторних занять наближається до 2/3, з інших - до загального часу.
Зміст
СРС визначається робочою навчальною програмою дисципліни,
СРС забезпечується навчальною літературою, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, комп'ютерами тощо. СРС може проводитися в бібліотеці, навчальних кабінетах, лабораторіях, комп’ютерних класах, у домашніх умовах.
Викладач академічної групи складає методичні розробки, тести для проведення поточного та підсумкового контролю СРС, аналізує результати СРС кожного студента.
Розділи програми з дисципліни, які вивчаються під час СРС, входять до конкретних питань, які виносяться на підсумковий модульний контроль, іспит.
Вибіркові навчальні дисципліни, разом з нормативними навчальними дисциплінами, входять до складу навчального плану підготовки спеціаліста. Типовим навчальним планом
МОЗ України передбачається вивчення студентом протягом кожного навчального року
1-2 вибіркових дисциплін з обов'язковим складанням заліку за однією з них. Орієнтовний перелік вибіркових дисциплін додасться до навчального плану. Кафедри академії можуть пропонувати додатково інші вибіркові дисципліни для кожного курсу навчання.
Обов'язковими вимогами до викладання врібіркової дисципліни є:
♦ зміст програми вибіркової дисципліни не повинен повторювати розділи програми нормативної дисципліни;
• кафедра, на якій викладається вибіркова дисципліна, за відсутністю типової програми, готує робочу програму за вимогами, які стосуються робочої програми нормативної дисципліни, а також всі необхідні навчально-методичні матеріали.
Практика студентів - невід'ємна складова частина процесу підготовки фахівців: лікарів та провізорів. Вона проводиться на оснащених відповідним чином базах. Залежно від конкретної спеціальності (спеціалізації) студентів основними видами практики можуть бути навчальна та виробнича. Зміст практики визначається навчальною програмою праісгики, а термін її проведення - навчальним планом. На основі робочої програми визначаються конкретні види і форми контролю рівня знань, умінь, навичок студентів.
Керівництво практикою студентів виконують досвідчені викладачі та спеціалісти, які працюють в лікарнях, поліклініках, фармацевтичних установах - базах практики. Навчально- методичне керівництво та виконання програми практики забезпечують відповідні кафедри.
ОрганЬацію практики студентів здійснює відділ виробничої пракгики. Розподіл студентів за базами проходження практики та контроль за її проходженням здійснює викладач, відповідальний за практику на кафедрі.
За графіком навчального відділу під час практики студенти складають підсумковий модульний контроль. На 5 курсі медичних факультетів студенти складають тестовий контроль з 9 дисциплін, які вивчались протягом осіннього семестру , та входять до ліцензійного іспиту «Крок-2. Загальна лікарська підготовка» за технологією Центру тестування МОЗ України. Під час практики студенти складають тестовий контроль з
4-х клінічних дисциплін, з яких проводиться практика: внутрішні хвороби, дитячі хвороби,
5
хірургічні хвороби, акушерство та гінекологія. Тестування є першим етапом практики. В
загальну оцінку з практики за V курс входять результати осіннього та літнього
тестування.
В разі невиконання програми з практики без поважних причин, або при незадовільній оцінці на заліку з неї, студент відраховується з академії за академічну неуспішність.
Контрольні заходи. У навчальному процесі ДЗ «ДМА МОЗ України» застосовується поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час лабораторних, практичних, семінарських занять для перевірки рівня знань студентів з певних тем навчальної програми і виконання конкрегних завдань. Знання та вміння студента оцінюються згідно «Положення про впровадження кредіггно-модульної системи та організації навчального процесу в ДЗ «ДМА
МОЗ;^^раїни» (Наказ № 465 від 23.10.2008р.) та за чотирибальною системою («5»; «4», «З»,
«2»),^Ікггема оцінювання знань студентів визначається кафедрою (додаток 1), Поточному контролю на лабораторних і практичних заняттях підлягають усі студенти підгрупи.
З метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо- кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах проводиться підсуїмковиїі контроль. Під час вивчення конкретної дисципліни підсумковий контроль може бути після вивчення розділу програми (рубіжний контроль) або всієї навчальної програми дисципліни (заключний контроль). Рубіжний (заключний) контроль знань студентів проводить викладач
(відповідальний за навчальний процес на кафедрі, завідувач кафедри) у вигляді письмових відповідей на тести кафедри. Після проведення тестового контролю згідно з встановленим ректором графіком проводять ректорський тестовий контроль незалежно від кафедри. Аналіз
і співвідношення отриманих результатів вивчаються на кафедрах, методичних комісіях, вчених радах факультетів з відповідними рекомендаціями та висновками. Підсумковий контроль складається з семестрового контролю та державної атестації.
Семестровий контроль - підсумковий модульний контроль - проводиться згідно з навчальним планом із кожної дисципліни. Форми його проведення - письмово з використанням білетів, тестів та довільної співбесіди.
Кафедри після закінчення навчальної дисципліни вираховують рейтингову оцінку знань і вмінь студента, Рейтингову оцінку беруть до уваги за умови, що немає пропусків занять.
Залік зараховується як підсумок поточного контролю без додаткового опитування студента за відсутності невідпрацьованих пропусків занять та оцінки «2» на рубіжних контролях.
Підсумковий модульний контроль проводиться на останньому занятті, циклу (модуля) з урахуванням результатів поточного контролю. Його може проводити викладач, який вів групу, абр завідувач кафедри в присутності викладача. Якщо студент отримав незадовільну оцінку по закінченні модуля або циклу, він повинен ліквідувати цю заборгованість протягом наступного тижня. Перше перескладання через 2 дні після закінчення циклу або модуля, друге - комісійно за розкладом навчального відділу. У разі повторної незадовільної оцінки студент відраховується з академії.
Іспити. Студент допускається до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр з відповідних навчальних дисциплін. Підсумки навчальної роботи студентів протягом семестру підбиваються під час екзаменаційної сесії. Її тривалість і термін визначаються графіком навчального процесу. Іспити проводяться за розкладом, складеним навчальним відділом і затвердженим першим проректором. Перед кожним іспитом проводиться консультація.
Перерва між іспитами становить не менше трьох днів. Розклад іспитів доводиться до відома кафедр і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Копії затвердженого розкладу розсилаються па кафедри і вивішуються на стендах деканату. Іспити приймають професори, доценти, старші викладачі, затверджені як екзаменатори наказом ректора за поданням завідувача кафедри,
При кредигно-модульній організації навчального процесу після відповідного модуля в межах сесії за г рафіком навчального процесу складається іспит за розкладом. До складання
іспиту допускаються студент, який гювністю виконав програму дисципліни.

Декан факультету за погодженням з першим проректором може дозволити студенту складати іспити в індивідуальні терміни, які виходять за межі сесії, у зв'язку з поважними причинами (хвороба, вагітність, сімейні обставини, відрядження тощо), що обов'язково підтверджується відповідними документами, які додаються до заяви студента.
Для оцінювання знань студентів під час сесії використовують чотирибальну шкалу
(«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») для іспитів, двобальну - для заліків
(«зараховано», «не зараховано»).
Кількість годин з дисципліни, яку вносять до залікової книжки та індивідуального навчального плану, відповідає загальній кількості та включає як аудиторну, так і позааудиторну самостійну роботу студента. Результати складання іспитів і заліків вносяться до екзаменаційної відомості, залікової книжки, індивідуального навчального плану студента, екзаменаційного журналу кафедри і навчальної картки студента. До цих форм документів вносяться всі оцінки, включаючи «незадовільно» і «не зараховано».
Декан факультету контролює введення журналу обліку успішності студентів, де фіксу­
ються результати іспитів, заліків, підсумкових модульних контролів. Ці дані подаються в
Державну екзаменаційну комісію під час випускних державних іспитів студентів.
Незадовільні оцінки, які студент отримав під час сесії, перескладаються за розкладом перескладання іспитів (заліків), затверджених першим проректором. Якщо студент отримав під час сесії більше двох незадовільних екзаменаційних оцінок з однієї або декількох дисциплін, то він відраховується з академії.
Повторне перескладання іспиту допускається не більше двох разів: перше перескладання викладачеві, друге - комісії з участю представника деканату. Якщо студент не з'явився на
іспит, викладач вносить у екзаменаційну відомість запис «не з'явився». Декан виявляє причину відсутності студента. Якщо студент не з’явився на іспит без поважних причин, тх) він відраховується з академії, як такий що не виконав навчальний план.
Студенти, які мають академічну заборгованість, повинні ліквідувати її до початку наступного семестру.
Завершується навчання студента на певному освітньо-кваліфікаційному рівні державною атестацією.
Складання підсумкового модульного контролю з дисциплін, які проводять до ліцензійних
іспитів з «Крок-1. Загальна лікарська підготовка», «Крок-1.Стоматологія» здійснюється за системою комплексних іспитів в два етапи:
- тестування студентів за формою інтегрованого ліцензійного іспиту, яке проводиться незалежно від кафедр навчально-метгодичним кабінетом;
- складання теоретичного матеріалу і практичних навичок на кафедрі.
Тестовий контроль у студентів медичних факультетів першого курсу проводиться з медичної біології, другого курсу - з анатомії людини, гістології, біохімії, нормальної фізіології; третього курсу - з мікробіології, патоморфології, патофізіології, фармакології.
У студентів третього курсу стоматологічного профілю - з патоморфології, патофізіології, фармакології.
В академії впроваджена система ректорських контролів перевірки знань студентів з метою підготовки до ліцензійних тестових іспитів «Крок-1», «Крок-2».
«Крок-1» - тестовий іспит, як перший етап державної атестації з фундаментальних медико-біологічних дисциплін (медична біологія, біологічна хімія, гістологія, анатомія людини, нормальна фізіологія, фармакологія, патологічна фізіологія, патоморфологія, мікробіологія) студенти медичних факультетів складають наприкінці VI семестру; стоматологічного - на початку VI семестру, у клінічних провізорів та провізорів в VII семестрі.
Всім студентам, які одержали на тестових екзаменах «Крок-1» результат «не склав», дозволяється повторне складання екзамену «Крок-1» не більше двох разів до найближчої сесії у терміни, затверджені МОЗ України. У разі неперескладання екзамену «Крок-1» студент відраховується з вищого навчального закладу як такий, що не виконав навчальний план.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал