Положення про організацію навчального процесу в Національному університеті харчових технологій та його відокремлених структурних підрозділах





Сторінка1/7
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3   4   5   6   7

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію навчального процесу в Національному університеті харчових технологій та його відокремлених структурних підрозділах
СХВАЛЕНО
Вченою радою НУХТ
Протокол №_2__
Від 25.09.2012р.

1.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про організацію навчального процесу в Національному університеті харчових технологій (далі Положення) є основним внутрішнім нормативним документом, що регламентує організацію, проведення та методичне забезпечення навчального процесу, особливості застосування кредитно-модульної системи навчання на засадах ECTS (European Credit
Transfer System), порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та призначення їм стипендій, виплати матеріальної допомоги та премій, надання студентам платних освітніх послуг, а також права та обов’язки викладачів і студентів, визначає порядок управління навчальним процесом, проведення його моніторингу, підготовку та подання звітної документації.
1.2. Положення розроблено відповідно до:
Законів України:
від 29.09.1996р. № 100/96-ВР «Про освіту»; від 17.01.2002р. № 2984-III «Про вищу освіту»;
Постанов Кабінету Міністрів України:
від 28.10.1994р. № 744 «Про затвердження Положення про порядок призначення академічних стипендій Президента України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам» (із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ від 20.01.1995р. № 45, від 08.02.1995р. № 107, від
13.06.1995р. № 413, від 02.10.1995р. № 780, від 10.01.1996р. № 37, від
26.07.1996р. № 835, від 23.12.1996р. № 1542 від 12.07.2004р. №882); від 05.09.1996р. № 1074 «Положення про державний вищий заклад освіти» (зі змінами, внесеними постановою КМ України від 13.08.1999р.
№1487); від 07.08.1998р. № 1247 «Про розроблення стандартів вищої освіти»; від 09.08.2001р. № 980 «Про заснування академічної стипендії Кабінету
Міністрів України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 12.07.2004р. № 882); від 12.06.2004р. № 882, «Питання стипендіального забезпечення» (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від
15.02.2006р. № 150 і 157, від 05.03.2008р. № 165, від 07.09.2011р. № 983 і від
07.03.2012р. № 177; від 13.12.2006р. № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо- кваліфікаційним рівнем бакалавра (зі змінами, внесеними Повтановами КМ
України від 03.10.2007р. № 1193, від 25.06.2008р. №565, від 23.07.2009р. № 660, від 09.09. 2009р. № 990, від 03.02.2010р. № 107, від 02.03.2010р. № 264, від 26.05.2010р. №365, від 17.03.2011р. №267, від 01,06.2011р. №576) ; від 08.07.2007р. № 1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг» (зі змінами, внесеними Постановами КМ України від 10.08.2011р. № 849, від 10.08.2011р. № 865, від 31.10.2011р. № 1124); від 05.03.2008р. № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»
(із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 07.03.2012р. № 177);
від 27.07.2010р. № 787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» (зі змінами, внесеними Постановами КМ України від 17.03.2011р. № 267, від 18.05.2011р.
№ 516, від 01.06.2011р. № 576, від 21.03.2012р. № 227) ; від 27.08.2010р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності»;
Наказів Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України»:
від 02.06.1993р. № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»; від 06.06.1996р. № 191, яким затверджено «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти»; від 15.07.1996р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»; від 31.07.1998р. № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою»; від 08.04.1993р. № 93 «Про затвердження Положення про проведення практик студентів вищих навчальних закладів України» зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти України від 20.12.1994р.
№ 351; від 07.07.2002р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»; від 20.10.2004р. № 812 «Про особливості впровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2004р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2004р, № 49 «Про затвердження Програми дій щодо організації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України»; від 21.07.2004р. № 613 «Про постанову Кабінету Міністрів України від
12 липня 2004р. № 882 «Питання стипендіального забезпечення»; від 30.12.2005р. № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2006р. № 4 «Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах»; від 25.01.2008р. № 34 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів»; від 21.01.2009р. № 30 «Про документи для проведення ліцензування»
від 16.10.2009р. № 943 « Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи»; від 23.07.2010р. № 736 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами»; від 09.11.2010р. № 1067 «Про введення в дію переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010р. № 787; від 29.11.2010р. №1377, яким затверджено Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти; від 29.03.2012р. №384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації»; від 17.09.2012р. № 1021 «Про затвердження примірних зразків документів, що додаються до заяв про проведення ліцензування освітніх послуг у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно- технічної вищої освіти».
Листів Міністерства освіти і науки України:
від 29.12. 1993р. № 83-5/1259 «Щодо Рекомендацій про порядок і створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України»; від 19.06.2002р. № 1/9-307 «Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, спеціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життя і діяльності людини й охорони праці»; від 26.02.2010р. № 1/9-119 «Про методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах»; від 04.03.2011р.№ 1/9-150 «Про апробацію системи рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів»; від 20.03.2012р.№ 1/9-207 «Щодо ліцензування умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти».
Методичних рекомендацій до складання навчального плану вищих навчальних закладів II, III і IV рівнів акредитації, схвалених Вченою радою
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (протокол № 6 від
29.06.2011р.).
Статуту НУХТ (нова редакція), прийнятого конференцією трудового колективу університету 03.06.2011р. (протокол № 2).
Правил внутрішнього розпорядку НУХТ, введених в дію наказом ректора від 18.12.2006р. № 173 «Про введення в дію нових Правил внутрішнього розпорядку» зі змінами прийнятими на загальних зборах трудового колективу університету 30.08.2012р..
Методичних рекомендацій до підготовки та проведення процедури ліцензування (акредитації) освітньої діяльності за напрямами та спеціальностями у Національному університеті харчових технологій та його
відокремлених структурних підрозділах/ улад.: В.Л. Яровий-К.:НУХТ, 2003 –
67 с.
1.3. Навчальний процес в університеті – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти та науки, що здійснюється у вищому навчальному закладі через систему науково обґрунтованих організаційних, методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь і навичок в осіб, які навчаються та формування гармонійно розвиненої особистості. Організується відповідно до чинного законодавства та стандартів вищої освіти.
1.4. Мета навчального процесу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці.
1.5. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневої освіти, її наступності та неперервності, органічного поєднання освітньої і наукової діяльності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.
2. ОСВІТНІ ТА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНІ РІВНІ ВИЩОЇ
ОСВІТИ
2.1. НУХТ забезпечує підготовку фахівців за наступними освітніми й освітньо-кваліфікаційними рівнями:
1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта;
2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр.
2.2. Освітні рівні вищої освіти характеризують сформованість
інтелектуальних якостей особи і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають
розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
2.3. Освітньо-кваліфікаційні рівні характеризують вищу освіту за ступенем сформованості компетенцій (спеціальних і фундаментальних знань, умінь, практичних навичок) особи і забезпечують її здатність виконувати завдання і обов’язки (роботи) на певному професійному рівні. В якості підстав для кваліфікації вони характеризуються наступними критеріями:
-рівень попередньої освіти, на основі якої здобувається вища освіта певного освітнього рівня;
-певний освітній рівень вищої освіти;
-завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні знання та уміння, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Для осіб, які мають базову середню освіту, навчання може бути організовано одночасно за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і освітньою програмою повної загальної середньої освіти.
Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Університет здійснює також підготовку фахівців освітньо- кваліфікаційного рівня «бакалавр» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня
«молодший спеціаліст».
Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків
(робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Університет проводить також перепідготовку фахівців для отримання другої вищої освіти за рядом спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня
«спеціаліст».
Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» або «спеціаліст» здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та звання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями університету здійснюється на основі освітньо- кваліфікаційного рівня «бакалавр» або «спеціаліст».
Особи, які в період навчання за освітньо- професійною програмою
«магістр» припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за такою ж або спорідненою спеціальністю.
2.4. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» здійснюється в коледжах і технікумах навчального комплексу університету, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» – в базовому університеті, а також в Кам’янець-Подільському коледжі харчової промисловості і коледжі ресторанного господарства НУХТ (відповідно по двох і одній спеціальності). Фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
«спеціаліст» готують заочні факультети навчального комплексу НУХТ та у базовому університеті, а фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» готує тільки базовий університет.
3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО
РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Організація навчального процесу в університеті регламентується
Законами України з освітньої діяльності, відповідними постановами Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України (перелік цих документів наводиться в п. 1.2 Положення), а також ліцензійними умовами надання освітніх послуг і стандартами вищої освіти.
3.2. Ліцензійні умови надання освітніх послуг – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально- технічного та інформаційного забезпечення вищого навчального закладу.
Вони розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожного напряму і спеціальності, затверджуються Державною акредитаційною комісією України і є обов’язковими до виконання.
3.3. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти
НУХТ.
3.4. Стандарти вищої освіти є основою оцінювання якості вищої освіти та професійної підготовки випускників університету, а також якості його освітньої діяльності.
3.5. Державний стандарт вищої освіти містить такі складові:
- перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
- перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо- кваліфікаційними рівнями;
- вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
- вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

3.6. Галузеві стандарти вищої освіти базуються на державному стандарті вищої освіти і містять такі складові:
- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів (нормативні частини);
- освітньо-професійні програми підготовки (нормативні частини);
- засоби діагностики якості вищої освіти (нормативні частини).
Освітньо-кваліфікаційна
характеристика
випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки, держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.
Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.
Нормативні терміни навчання (для денної форми) за освітньо- професійними програмами складають:
- для молодших спеціалістів – 3-4 роки (для осіб, які мають базову середню освіту), 1,5-2 роки (для осіб, які мають повну загальну середню освіту) та 1-1,5 роки (для осіб, які мають повну загальну середню освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника за спорідненою спеціальністю);
- для бакалаврів – 4 роки (для осіб, які мають повну загальну середню освіту) і 2 або 3 роки (для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень
«молодши1 спеціаліст» за відповідною до напряму підготовки бакалавра спеціальністю);
- для спеціаліста – один рік;
- для магістра – один або півтора роки.
Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості компетенцій (знань, умінь і навичок), професійних, світоглядних та громадянських якостей. До них відносяться тести об’єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців, діагностичні методики, орієнтовані на виявлення якостей особи.
Засоби діагностики якості вищої освіти включають:
- технології виконання та захисту кваліфікаційних дипломних проектів
(робіт) та магістерських робіт;
- атестаційний (державний) екзамен.
Нормативні частини освітньо-професійних програм та засобів діагностики якості вищої освіти розробляються робочими групами, склад яких затверджується наказом МОНМС України. До участі у підготовці цих стандартів за відповідними напрямами і спеціальностями залучаються найкваліфікованіші науково-педагогічні працівники НУХТ.
3.7. Стандарти вищої освіти НУХТ містять такі складові: перелік спеціалізацій за спеціальностями;
варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників університету; варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки; варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти; навчальні і робочі навчальні плани;
індивідуальні навчальні плани студентів; навчальні програми і робочі програми навчальних дисциплін; програми практик; програми державних екзаменів.
3.8. НУХТ самостійно за рішенням Вченої ради визначає спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо- кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст», «спеціаліст» та «магістр».
Назви спеціалізацій за спеціальностями повинні відображати відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності.
3.9. Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників університету, освітньо-професійних програм підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за спеціальностями (спеціалізаціями) з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.
Варіативні частини стандартів вищої освіти університету розробляються робочими групами відповідних випускових кафедр університету згідно із структурою і формами, встановленими МОНМС України, схвалюються на засіданнях цих кафедр, Вчених рад факультетів, погоджуються з начальником навчально-методичного відділу, проректором з навчальної роботи, схвалюються Вченою радою університету і затверджуються ректором. Робочі групи працюють під безпосереднім керівництвом завідувачів випускових кафедр.
3.10. Навчальні та робочі навчальні плани є основними нормативними документами університету, що визначають організацію навчального процесу.
Вони розробляються за затвердженими МОНМС України формами NH-
3.01 і NH-3.02.
Навчальні плани розробляються відповідно до
Методичних рекомендацій до складання навчального плану вищих навчальних закладів ІІ,
III і IV рівнів акредитації, схвалених Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.06.2011р., протокол № 6.
Навчальні плани напрямів (спеціальностей чи спеціалізацій) визначають перелік та обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних дисциплін за видами занять у семестрах, форми проведення підсумкового контролю. Їх складають окремо для кожного освітньо- кваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) та за формами навчання (денна, заочна, друга вища освіта, зі скороченим терміном навчання) на підставі відповідних освітньо-професійних програм.
З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та
розпоряджень МОНМС України, рішень Вченої ради університету, врахування потреб і вимог роботодавців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами та визначення навчального навантаження викладачів щорічно до 20 грудня поточного навчального року за потреби коригуються навчальні плани та складаються (коригуються) робочі навчальні плани на наступний навчальний рік.
У робочих навчальних планах порівняно з навчальними планами допускаються зміни обсягу навчальних дисциплін в межах вибіркової частини.
3.11. Індивідуальні навчальні плани студентів денної форми навчання розробляються на навчальний рік на підставі робочого навчального плану відповідного напряму (спеціальності) та освітньо-кваліфікаційного рівня.
Визначення вибіркових дисциплін індивідуального навчального плану повинно відповідати принципам альтернативності (можливість вибору рівноцінних дисциплін із запропонованого переліку), та академічної відповідальності (не допускати нав’язування студентам певних вибіркових дисциплін в інтересах кафедр та окремих викладачів) і проводитись після ознайомлення студентів з програмами дисциплін.
Дисципліни вільного вибору можуть обиратися студентами як окремо, так і блоками, що формуються за ознакою можливості присудження відповідної кваліфікації або спорідненості отримуваних компетенцій.
Індивідуальні навчальні плани студентів укладається за затвердженою
МОНМС України формою NH-2.02.
Контроль за виконанням індивідуальних навчальних планів студентів здійснюють деканати факультетів і наставники академічних груп.
3.12. Програми та робочі навчальні програми навчальних дисциплін призначені для визначення предмета, мети і завдань дисципліни, місця й ролі дисципліни в навчальному процесі, рівня сформованості певної сукупності знань, умінь і навичок, які повинні набути студенти, структури, змісту та обсягів дисциплін, послідовності вивчення окремих структурних елементів, форм й засобів проведення навчальних занять, форм використання
інформаційних технологій навчання, форм та критеріїв поточного й підсумкового оцінювання здобутих студентами знань, умінь і практичних навичок, а також переліків рекомендованих законодавчих і нормативно- правових документів, навчальної і навчально-методичної літератури.
Форма програми навчальної дисципліни наведена у додатку 1, форма робочої програми навчальної дисципліни наведена у додатку 2.
Рекомендації щодо укладання програм та робочих навчальних програм навчальних дисциплін викладені в Методичних рекомендаціях по розробленню програм та робочих навчальних програм навчальних дисциплін в НУХТ.


  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал