Положення про поточний, модульний та підсумковий контроль знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу




Скачати 175.92 Kb.

Дата конвертації15.01.2017
Розмір175.92 Kb.
ТипПоложення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПОТОЧНИЙ, МОДУЛЬНИЙ ТА
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Затверджено на засіданні науково-методичної ради ЗДІА
Протокол № від
Запоріжжя 2011

2
ВСТУП

Якість одержаних знань характеризує ефективність спільної навчальної роботи професорсько-викладацького складу і студентів. Об'єктивне уявлення про якість знань студентів можна одержати тільки при систематичному, належним чином організованому контролі навчальних досягнень студентів з боку професорсько-викладацького складу.
Оцінка результативності підготовки студентів і випускників здійснюється за допомогою механізму контролю якості, побудованого на основі застосування системного підходу. При цьому системоутворюючим критерієм якості підготовки є рівень готовності студента до здійснення майбутньої професійної діяльності. Основними елементами механізму контролю є поточний і підсумковий контроль знань студентів, в ході яких оцінюється якість освоєння студентами освітніх програм.
Контроль навчальної роботи студентів розглядається як один з головних елементів менеджменту якості освіти. Функціонально контроль якості знань орієнтований на об'єктивний і систематичний аналіз процесу вивчення і засвоєння студентами навчального матеріалу відповідно до вимог, викладених в галузевих освітніх стандартах, навчальних планах спеціальностей і програмах дисциплін. На основі аналізу здійснюються заходи з підвищення якості навчального процесу.
Результати контролю навчальних досягнень студентів слід використовувати для коригування організації і змісту навчального процесу, для заохочення успішних студентів, розвитку їх творчих здібностей, самостійності та ініціативи в оволодінні професійною компетенцією – професійними знаннями, уміннями і навичками.


3
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення розроблене з метою удосконалення діючої в ЗДІА системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).
Положення розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, при безсесійній системі організації навчального процесу, яка передбачає підсумкові оцінювання засвоєння навчального матеріалу на основі інтегрованої оцінки засвоєння всіх модулів без обов’язкового проведення семестрового екзамену (заліку).
Положення розроблено відповідно до Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004р. № 48, наказу № 774 від
30.12.2005р. ”Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу“, рекомендацій Міністерства освіти і науки України
”Щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації”, Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу та рейтингове оцінювання знань студентів.
Положення стосується студентів, що навчаються за програмою освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр, спеціаліст і магістр.
Порядок організації поточного і підсумкового контролю знань студентів спрямований на ефективну реалізацію таких завдань: підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, вмінь та навичок; систематизація знань та активне їх засвоєння впродовж навчального року; недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і програмою дисципліни; проведення відкритого контролю, тобто ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

4 подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням контрольних завдань поточного, та підсумкового модульного контролю; забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом та у часі; розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
При модульно-рейтинговій технології навчання оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного, модульного контролю і підсумкового контролю знань.
Модульно-рейтингова технологія навчання передбачає проведення навчального процесу за структурованими за модульним принципом робочими програмами з навчальної дисципліни з контролем засвоєння знань та вмінь студента з кожного модуля (модульний контроль).
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни), що реалізується відповідними видами навчального процесу.
Оцінка – це якісний показник, який визначає рівень успішного засвоєння студентом програми навчальної дисципліни після виконання ним певного обсягу навантаження в кредитах.
Кредити надають можливість кількісно охарактеризувати кожну навчальну дисципліну так, щоб закінчений академічний рік визначався певною
їхньою сумою за академічні курси. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік за ЕСТS складає 60 кредитів, а на семестр і напівсеместр відповідно – 30 і 15 кредитів.
Рейтинговий показник – числова величина, яка складається з певної суми балів усіх модулів навчальної дисципліни.

5
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого, відповідно, перевіряється під час поточного, модульного та підсумкового контролю. Об’єктами поточного, модульного та підсумкового контролю знань студентів є: знання, вміння та навички студентів, систематичність та активність їхньої роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях; виконання завдань самостійного опрацювання; виконання модульних контрольних завдань; виконання індивідуальних завдань; виконання завдань підсумкового контролю.
2

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль реалізується у формі опитування, захисту лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо, перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних завдань, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються відповідною кафедрою.
Модульний контроль здійснюється в формі виконання студентом модульного контрольного завдання (контрольної роботи, тесту, колоквіуму тощо) згідно затвердженого кафедрою графіку.
Кількість модулів, форми контролю та максимальний бал на кожному етапі модульного контролю зазначаються в робочій програмі відповідної навчальної дисципліни.

6
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах.
Підсумковий контроль складається з семестрового контролю та державної атестації студента.
Модульний контроль полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з окремого модуля певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (тощо), самостійної роботи при виконанні індивідуальних навчально-дослідних завдань, модульних контрольних робіт, які є складовими даного модуля.
За умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні підсумкові оцінки за кожен з модулів, він автоматично отримує семестрову оцінку.
Якщо суми балів, що набрані за модульним контролем, недостатньо для позитивної оцінки, чи якщо студент бажає підвищити таку оцінку, він складає залік (іспит).
Семестровий контроль здійснюється у формі заліку чи іспиту, згідно навчального робочого плану.
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів, проводиться в академії у формі державних екзаменів (бакалаврських) та захисту дипломних
(магістерських) робіт.
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

7
При модульно-рейтинговій технології навчання оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного, модульного контролю і підсумкового контролю знань.
Модульно-рейтингова технологія навчання передбачає проведення навчального процесу за структурованими за модульним принципом робочими програмами складових освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни) з контролем засвоєння знань та вмінь студента з кожного модуля за рейтинговими показниками (модульний контроль).
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни), що реалізується відповідними видами навчального процесу.
Оцінка – це якісний показник, який визначає рівень успішного засвоєння студентом програми навчальної дисципліни після виконання ним певного обсягу навантаження в кредитах.
Кредити надають можливість кількісно охарактеризувати кожну навчальну дисципліну так, щоб закінчений академічний рік визначався певною
їхньою сумою за академічні курси. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік за ЕСТS складає 60 кредитів, а на семестр і напівсеместр відповідно – 30 і 15 кредитів.
Рейтинговий показник – числова величина, яка складається з певної суми балів усіх модулів навчальної дисципліни.
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого, відповідно, перевіряється під час поточного, модульного та підсумкового контролю. Об’єктами поточного, модульного та підсумкового контролю знань студентів є: знання, уміння та навички студентів, систематичність та активність їхньої роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях; виконання завдань самостійного опрацювання; виконання модульних контрольних завдань; виконання індивідуальних завдань;

8 виконання завдань підсумкового контролю.
При контролі систематичності та активності роботи на семінарських
(практичних, лабораторних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговорені питань, що винесені на семінарські
(практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю тощо.
При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання та
індивідуального завдання оцінці можуть підлягати: самостійність опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; підготовки рефератів; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад
іноземних текстів встановлених обсягів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.
При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль може проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.
Рейтингове оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного, модульного, індивідуального науково-дослідного завдання та підсумкового контролю.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, вміння самостійно опрацьовувати тексти, здатності усвідомити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал
(презентація).
Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими

9 розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
Для оцінювання знань студентів з дисципліни за 100-бальною шкалою виділяється така кількість модулів, яка відповідає кількості кредитів, передбачених навчальним планом спеціальності.
Якщо підсумковому контролю відповідає період більше одного напівсеместру, 100 балів виділяється на кожний напівсеместр згідно з робочою навчальною програмою з дисципліни.
На виконання всіх видів практик, курсових, підготовки до державного
іспиту виділяється відповідно до навчального плану необхідна кількість кредитів. На виконання дипломних робіт виділяється до 24 кредитів.
При внесені у додаток до диплому підсумкової оцінки з дисципліни, оцінювання якої складається з двох і більше залікових кредитів, виводиться середня зважена оцінка.
Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються робочою навчальною програмою, яка ухвалюється відповідною кафедрою, затверджується методичною радою та деканом факультету і доводиться до відома студентів та викладачів.
Розподіл загальної кількості балів, за якими оцінюється вся поточна робота, форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, визначаються робочими навчальними програмами дисциплін і доводяться до відома студентів на початку семестру.
Результати поточного контролю знань студентів вносяться до журналу обліку роботи академгрупи (форма Н 15-09) і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування модуля.
Поточна оцінка за модулем складається з балів, які отримує студент за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.

10
Максимальний та мінімальний бал за кожну з форм роботи визначається в робочій навчальній програмі з відповідної дисципліни.
Графік проведення модульного контролю з навчальної дисципліни складається кафедрами та затверджується деканатом на початку семестру і доводиться до відома студентів і викладачів.
Контрольна оцінка за модулем визначається в балах за результатами контролю з даного модуля. Кількість балів, виділених на даний модуль, визначається пропорційно кількості кредитів у напівсеместрі з даної дисципліни у максимальній сумі зі 100 балів.
У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких поважних причин (хворобу тощо) студент повинен пройти модульний контроль у визначені деканатом терміни. Проходження модульного контролю повинно бути здійснено до початку підсумкового контролю з наступного модуля.
Перескладання контрольної модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
Модульна оцінка визначається в балах як сума поточної та контрольної оцінок з даного модуля.
Навчальний матеріал за модулем зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час поточного контролю отримав позитивну контрольну оцінку, а відтак, позитивну підсумкову оцінку за модулем.
Перескладання позитивної підсумкової модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
Підсумкова (семестрова) оцінка визначається в балах як сума модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів, враховуючи
індивідуальні науково-дослідні завдання.
Якщо підсумкова (семестрова) оцінка становить не менше 51 балу, то за згодою студента вона може бути зарахована як остаточна оцінка з навчальної дисципліни. У іншому випадку студент складає іспит (залік).

11
Вимоги щодо оцінювання
навчальних,
виробничих,
переддипломних практик визначаються програмою відповідної практики, яка розробляється відповідною кафедрою і затверджується методичною комісією факультету.
Навчальна, виробнича та переддипломна практика складає окремий заліковий кредит і оцінюється у 100 балів. Критерії оцінювання відповідають завданням практики, відображаються у відповідній програмі і доводяться до відома студентів перед початком практики.
Захист результатів практики відбувається на засіданні комісії не пізніше 2-х тижнів після її завершення (у випадку літніх практик захист повинен бути проведений протягом двох тижнів після початку наступного семестру).
Курсова робота відповідно до навчального плану спеціальності становить окремий заліковий кредит. Максимальна оцінка за курсову роботу становить 100 балів.
Тематика курсових робіт, завдання, вимоги до структури та оформлення, критерії оцінювання розробляються відповідною кафедрою та затверджуються методичною радою факультету.
Поточний контроль здійснюється викладачами під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і передбачає оцінювання теоретичної і практичної підготовленості студента до занять із зазначеної теми
( у т.ч. самостійного опрацювання).
Модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів вивчення і засвоєння студентом певних модулів. Кількість модульних контролів передбачається робочим навчальним планом. Формами модульного контролю можуть бути контрольна робота, тестування, захист проектів, розв’язання ситуаційних задач і вправ, співбесіда та інтегральна оцінка результатів поточного контролю. Завдання для модульного контролю формують лектор і асистент разом. Розподілення кількості балів рейтингової оцінки за певними модулями і видами виконаних студентом робіт здійснюється

12 лектором з відповідної дисципліни. Розподіл балів між контрольними заходами у модульних контролях на може коригуватися протягом напівсеместру.
Підсумковий модульний контроль здійснюється на 9 тижні за розкладом занять, шляхом складання усіх модульних оцінок з дисципліни.
Для організації поточного та модульного контролю знань студентів викладачі кафедри (лектор і асистент) самостійно розподіляють загальну кількість балів по видах робіт, за якими оцінюється вся поточна робота, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання.
Перелік індивідуальних науково-дослідних завдань повинен бути затверджений на засіданні кафедри, що відповідає за дану дисципліну, та включений до робочої програми дисципліни.
Вимоги до організації та оцінювання знань при поточному, підсумковому контролях, екзаменах і заліків доводять до відома студентів на першому аудиторному занятті з дисципліни. Лектор зобов’язаний роз’яснити студентам умови здійснення модульно-рейтингового оцінювання їхньої успішності, окреслити терміни проведення форми контрольних заходів, мінімальну та максимальну кількість балів за кожним видом контролю.
Протягом напівсеместру викладачі з відповідної дисципліни під керівництвом лектора проводять облік кількості набраних кожним студентом балів, повідомляють студента про результати обліку в контрольних точках, які заносять до журналу обліку успішності групи з дисципліни (форма Н 15-09).
Студента вважають таким, що складав контрольний захід, якщо він з’явився на нього та отримав завдання. Кожен студент виконує завдання
індивідуально. Студент має право звернутися до викладача за роз’ясненнями змісту завдання. Викладачі зобов’язані контролювати дотримання студентами встановленого порядку проведення контрольного заходу. У разі порушення студентом встановленого порядку проведення контрольного заходу викладач відсторонює цього студента від виконання завдання, робить відповідний запис на його письмовій роботі та оцінює її у нуль балів.

13
Результати перевірки робіт, виконаних студентами, викладач проставляє на цих роботах та доводить до відома студентів не пізніше ніж на наступний робочий день після контрольного заходу і, у разі відсутності претензій з боку студентів, заносить у відомість.
Студент, який не погоджується з оцінкою роботи, має право звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше ніж на наступний робочий день після оголошення результатів. Лектор з цієї навчальної дисципліни і завідувач кафедри або визначений ним викладач зобов’язані розглянути апеляцію в присутності студента протягом двох робочих днів і прийняти остаточне рішення щодо оцінки роботи. За результатами апеляції оцінка роботи не може бути зменшена, а тільки залишена без зміни або підвищена. Результат розгляду апеляції фіксують на роботі студента і підтверджують підписами відповідних викладачів. Після цього викладач вносить оцінку у відомість. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем під час перевірки завдання, є остаточною.
На початку семестру провідний викладач проводить вхідний контроль знань студентів, набутих на попередньому етапі навчання і необхідних для успішного оволодіння новою дисципліною у встановлені терміни.
Вхідний контроль оцінюється стартовим рейтингом. Стартовий рейтинг визначається протягом двох перших тижнів семестру. Результати стартового рейтингу викладач використовує для коригування траєкторії вивчення дисципліни і, зокрема, для уточнення змісту аудиторної і самостійної роботи студентів з дисципліни та її форм контролю.
Дані поточного контролю повинні використовуватися деканатом, кафедрами і викладачами для забезпечення ритмічної роботи студентів, набуття ними уміння чітко організовувати свою працю, своєчасного виявлення тих, що відстають, і сприяти їм у вивченні навчального матеріалу, для організації
індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими

14 студентами, а також для вдосконалення методики викладання навчальних дисциплін.
Після закінчення семестру деканати і кафедри зобов'язані проводити аналіз і підводити проміжні підсумки результатів контролю знань студентів всіх спеціальностей з метою обговорення їх на вченій раді факультету і ухвалення необхідних управлінських рішень, а також складання можливих результатів успішності на кінець семестру.
4

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ
Поточний контроль виконання студентами індивідуальних завдань проводиться протягом напівсеместру викладачами кафедри, що викладають відповідну дисципліну. Відповідальний за організацію проведення контролю
індивідуальних завдань є лектор.
На початку напівсеместру лектор або викладач, за згодою лектора, доводить до відома студентів перелік видів індивідуальних завдань та критерії
їхнього оцінювання.
Загальна (максимальна) сума балів, відведена на оцінювання цих завдань визначається робочою програмою дисципліни.
Визначення індивідуального завдання для студента, обговорення методів його виконання та оцінювання результатів викладач здійснює спільно з викладачами кафедри, що викладають вказану дисципліну, під час засідань кафедри.
Хід та обговорення методів виконання індивідуального завдання викладач здійснює разом із студентом під час практичних, семінарських, лабораторних занять та індивідуальних консультацій відповідно до розкладу.

15
Студент має право самостійно обирати індивідуальні завдання з переліку, доведеного викладачем, що викладає вказану дисципліну.
5

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни є визначенням рівня засвоєння кожним студентом навчальної програми. Ця інтегральна оцінка вираховується, як сума балів модульних контролів у діапазоні від 0 до 100 за всіма видами робіт передбачених з даної дисципліни.
Студенту, що набрав протягом напівсеместру за підсумковим оцінюванням не менше 51 балу із 100 виставляється відповідна оцінка або залік.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається відповідно до шкали переводу оцінок ЕСТS (таблиця 1), як сума балів отриманих студентом.
За результатами екзамену (заліку) підсумкова оцінка може бути зменшена.
Студент, що набрав протягом напівсеместру у діапазоні від 21 до 51 балу за результатами підсумкового оцінювання (FХ за шкалою ЕСТS), вважається таким, що виконав навчальну програму «незадовільно» до вимог освітньо- кваліфікаційної характеристики (моделі) фахівця. Такий студент зобов’язаний виконати передбачені навчальною програмою завдання, складати екзамен
(залік) за 100-бальною рейтинговою шкалою у додаткову сесію за розкладом деканату, за умови здачі недопрацьованих модулів під час консультацій викладача, результати яких заносяться у журнали (відомості) успішності студентів.
Студенту, який з поважних причин (підтверджені відповідними документами) не набрав балів при будь-якому модульному контролі, надається право повторної здачі модульних контрольних завдань, виконання завдань самостійного опрацювання та виконання індивідуальних завдань в термін до підсумкового контролю.
Студенти ліквідовують академічні заборгованості у встановлені деканатом терміни. У разі другої перездачі – комісії, яка формується деканом факультету.

16
Комісія оцінює знання студентів за 100-бальною шкалою та відповідною шкалою ЕСТS. Екзаменаційна оцінка, виставлена комісією, є остаточною.
Академічна заборгованість у студента виникає, якщо: студент з навчальної дисципліни набрав протягом напівсеместру за підсумковим рейтинговим оцінюванням менше 51 балів із 100; студент не атестований із навчальної дисципліни; через неявку на обов’язковий для нього підсумковий контроль; через невиконання ним обов’язкових видів робіт, передбачених навчальним планом до закінчення терміну підсумкового контролю.
6

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Документальне оформлення результатів оцінювання знань студентів здійснюється: у журналі успішності студентів групи (форма Н 15-09) куди заноситься кількість балів поточного та модульного контролю, оцінювання виконання індивідуального завдання, лабораторних робіт, підсумкового модульного контролю за напівсеместр, результат здачі екзамену (заліку) та рейтингового оцінювання знань; у відомостях підсумкового модульного контролю за державною шкалою і шкалою ЕСТS (форма Н 01-09) та залікових книжках студентів.
Студент, який набрав протягом напівсеместру за підсумковим оцінюванням менше 51 балу зі 100, складає екзамен.
Екзамен з навчальної дисципліни проводиться у формі, передбаченій навчальним планом. Письмовий екзамен (залік) проводиться одночасно для усіх студентів групи за розкладом і триває до двох академічних годин.
У разі порушення студентом дисципліни під час екзаменаційного контролю (списування, підміна завдання, використання недозволених

17 матеріалів чи засобів, розмови тощо) викладач відсторонює його від екзамену, виставляючи за результатами екзаменаційного контролю оцінку в нуль балів.
Студента, який не з’явився на обов’язковий для нього екзамен (залік) без поважних причин, вважають таким, що отримав нуль балів і оцінку "незадовільно".
Викладач зобов’язаний здати заповнену екзаменаційну відомість в деканат в терміни до кінця наступного робочого дня після складання екзамену.
Письмові відповіді студентів на завдання контрольних заходів (завдання екзаменаційного контролю) зберігають на відповідних кафедрах до закінчення додаткової сесії.
Державна атестація проводиться у формі державних іспитів та захисту випускних кваліфікаційних робіт.
Програма державного іспиту, та вимоги до оцінювання випускних кваліфікаційних робіт розробляються випускаючою кафедрою, затверджуються методичною радою факультету.
Оцінка за складання державних іспитів та випускних кваліфікаційних робіт здійснюється за 100 бальною шкалою з подальшим переведенням у 4- бальну національну шкалу та шкалу ЕСТS.
Переведення оцінок, виражених у балах за стобальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ЕСТS здійснюється відповідно до табл. 1.
Таблиця 1
Таблиця співвідношень рейтингових балів за шкалою ЗДІА і оцінок за
національною шкалою та шкалою ЕСТS
Оцінка
в
балах
Оцінка за
національною шкалою
Оцінка за шкалою ЕСТS
Оцінка

Пояснення
91-100
Відмінно
А
відмінне виконання
81-90
Добре
В
вище середнього рівня
76-80
С
робота хорошого рівня

18 61-75
Задовільно
D
робота нижче середнього рівня
51-60
E
виконання відповідає мінімальним критеріям
21-50
Незадовільно
FX

необхідне перескладання, робота не відповідає вимогам
0-20
F необхідне повторне вивчення курсу
Студенти, які одержали за результатами семестру три і більше незадовільних оцінок та не мають виправдовуючих їх документів, відраховуються з академії.
Студентам, які одержали за результатами сесії менше трьох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість протягом двох тижнів до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.
При переведені та поновлені у Запорізьку державну інженерну академію студентів які не навчалися за кредитно-модульною системою, оцінки, одержані ними, переводяться у шкалу ЕСТS та 100-бальну шкалу відповідно до таблиці
1, за мінімальними значеннями.
Якщо студент не погоджується із кількістю перерахованих балів, він може за заявою повторно скласти відповідну форму контролю спеціально створеній деканом комісії.
7 ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Екзамени та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
Екзаменаційна оцінка визначається в балах за результатами виконання екзаменаційних завдань. Зазначена оцінка заноситься до індивідуального навчального плану студента.

19
Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.
На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішені практичних задач.
З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів включно.
Семестровий залік виставляється за умови, що студент успішно виконав усі завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни, і набрав при цьому не менше 51 бала.
У випадку незадовільної поточної семестрової оцінки, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає залік у формі підсумкового опитування
(усного, письмового, тестового контролю, тощо).
Остаточна семестрова оцінка у випадку складання іспиту чи заліку
(якщо набрано недостатню кількість балів) визначається екзаменаційною оцінкою в балах, за національною шкалою та за шкалою ЕСТS. Зазначена оцінка заноситься до екзаменаційної (залікової) відомості та індивідуального навчального плану студента.
Якщо формою підсумкового семестрового контролю є залік, то у відомості та індивідуальному навчальному плані у графі "оцінка за національною шкалою" робиться запис "зараховано" або "не зараховано". Для отримання заліку необхідно набрати не менше 51 бала за 100-бальною шкалою.
Якщо формою підсумкового контролю є іспит, то у відомості та
індивідуальному навчальному плані студента в графі "оцінка за національною шкалою" робиться запис "відмінно", "добре","задовільно", "незадовільно".
8 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

20
На виконання наказу МОН України №774 від 30.12.2005р. "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу", удосконалення нормативної бази, що регламентує порядок ліквідації академічної заборгованості, у Запорізькій державній академії впроваджується порядок ліквідації академічних заборгованостей студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою.
Порядок ліквідації академічних заборгованостей розроблений з метою удосконалення та доповнення чинної в академії системи контролю якості знань, адаптації цієї системи до загальноєвропейських вимог, визначених Болонською декларацією.
Порядок розкриває основні процедури ліквідації академічних заборгованостей студентів, які навчаються на бакалаврському рівні всіх форм навчання згідно з сучасним підходом до організації навчання за кредитно- модульною системою, і спрямований на ефективну реалізацію таких завдань: підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впроводж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, які досягаються шляхом повторного вивчення дисципліни; забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними навчальними планами; розширення можливостей переведення студентів на наступний рік навчання при наявності однієї чи двох заборгованостей.
8.1 АКАДЕМІЧНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН, ЗА
ЯКИМИ НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ІСПИТ

21

Згідно з прийнятою системою оцінювання навчальних досягнень студентів студент може отримати за шкалою ЕСТS оцінки FX чи F. У цьому разі вважається, що в нього виникає академічна заборгованість.
Оцінювання знань студентів з дисциплін, за якими навчальним планом передбачено іспит, здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю знань.
Студенти, які набрали за результатами поточного та підсумкового контролю у сукупності за усі види діяльності від 0 до 50 балів вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. При цьому: студенти, які одержали підсумково за усі види контролю від 21 до 50 балів, після належної самостійної підготовки, мають право перескладати
іспит.
Повторне складання іспиту з кожної дисципліни дозволяється
двічі: перший раз викладачу, другий – комісії.
Академічна заборгованість вважається ліквідованою, якщо студент
набрав у сукупності не менше 51 балу.


8.2 АКАДЕМІЧНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН, ЗА
ЯКИМИ НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАЛІК

Оцінювання знань студентів з дисциплін, за якими навчальним планом передбачено залік, здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового модульного контролю.
Студенти, які набрали за підсумковим модульним контролем менше 51 балу вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. При цьому: студенти, які одержали підсумково від 21 до 50 балів, мають право складати залік у формі контролю знань за модулями;

22
Повторне складання заліку з кожної дисципліни дозволяється
двічі: перший раз викладачу, другий – комісії.
Оцінка складається як сумарна кількість балів, одержана за складання заліку у формі контролю знань за модулями та різні види діяльності студента з дисципліни.
Студент отримує залік, якщо він набрав не менше 51 балу.
8. 3 ВІДРАХУВАННЯ СТУДЕНТІВ

Студенти, які одержали під час сесії більше двох академічних заборгованостей та у випадках накопичення більше двох академічних заборгованостей, відраховуються з академії за поданням деканату та рішенням ректора.
Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість у наступному семестрі з визначених дисциплін, без вивчення яких неможлива подальша підготовка за професійним напрямком, відраховуються з академії.




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал