Положення про систему забезпечення якості вищої освіти (систему внутрішнього забезпечення якості) Київського національного економічного університету




Скачати 245.67 Kb.

Дата конвертації12.01.2017
Розмір245.67 Kb.
ТипПоложення

1
ПРОЕКТ


Положення
про систему забезпечення якості вищої освіти
(систему внутрішнього забезпечення якості)
Київського національного економічного університету
імені Вадима Гетьмана

1.

Загальні положення
1.1. Положення про систему забезпечення якості вищої освіти (далі –
Положення) розроблене відповідно до Закону України «Про освіту», Закону
України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII, Указу
Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25 червня 2013 року № 344/2013, Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), наказу МОН
України від 16.10.2009 року №943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» та на принципах, викладених у «Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти і національному стандарті України Системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009. Також на підставі внутрішніх нормативних документів
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (далі – Університет).
1.2. Принципи і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
1.2.1. Систему забезпечення якості вищої освіти (систему внутрішнього забезпечення якості) (далі – Система) Університету розроблено згідно з принципами:
– відповідності європейським та національним стандартам якості вищої освіти;

2
– автономії вищого навчального закладу, який несе відповідальність за забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
– процесного підходу;
– здійснення моніторингу якості;
– системного підходу, який передбачає управління якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
– постійного підвищення якості;
– залучення студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін до процесу забезпечення якості;
– відкритості інформації на усіх етапах забезпечення якості.
1.2.2. Система передбачає здійснення таких процедур і заходів:
– удосконалення планування освітньої діяльності: затвердження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм;
– посилення кадрового потенціалу університету;
– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти;
– розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
– забезпечення публічності інформації про діяльність університету;
– створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти;
– участь університету в національних та міжнародних рейтингових дослідженнях вищих навчальних закладів.
2.

Планування освітньої діяльності: розробка, затвердження,
моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм

Планування освітньої діяльності: розробка, затвердження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» здійснюється відповідно до
«Положення про організацію освітнього процесу», що затверджене Вченою радою університету 25 лютого 2015 року, протокол № 7.

3
Основними документами Університету, що регламентують зміст і організацію навчального процесу в структурних підрозділах, які здійснюють підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо- професійними, освітньо-науковими, науковими програмами, є засоби діагностики якості вищої освіти, навчальні плани, робочі навчальні плани,
індивідуальні навчальні плани студента (ІНПС), структурно-логічна схема, робочі програми з наук (дисциплін) тощо.
Структурно-логічна схема підготовки надається у вигляді мережі міждисциплінарних зв’язків за спеціальністю і діє протягом всього строку реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки.
Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – це система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання
(компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.
Університет на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та
їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується ректором.
Відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту»; наказу МОН
України від 06.11.2015 № 1151 «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29

4 квітня 2015 року № 266»; «Акту узгодження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти та ліцензованого обсягу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана», що затверджений МОН України 11.12.2015 року діючих нормативно-методичних рекомендацій щодо змісту освітніх програм в
Університеті розроблені нові навчальні плани освітнього ступеню
«бакалавр» та «магістр».
Університет розпочинає підготовку за рядом спеціальностей
(спеціалізацій), які були відсутні у дотеперішній практиці освітньої діяльності.
Всього підготовка фахівців освітнього ступеню «бакалавр» в університеті буде здійснюватися за 31 навчальним планом, а освітнього ступеню «магістр» – за 23 навчальними планами. В цілому кількість навчальних планів освітнього ступеню бакалавр і магістр збільшилася у порівнянні з діючим переліком майже вдвічі.
Складовими інновацій щодо структури та змісту нових навчальних планів є:

удосконалення структурно-логічних схем вивчення наук
(дисциплін);

уведення низки нових наук (дисциплін), при цьому деякі із них введені вперше в освітні програми підготовки економістів та менеджерів;

суттєве оновлення дисциплін варіативної компоненти;

введення нових дисциплін, які мають міждисциплінарний характер;

оптимізація аудиторних годин та самостійної роботи студентів;

унормування тижневого (аудиторного) навантаження студентів;

запровадження практики вивчення вибіркових дисциплін, починаючи з другого семестру;

внесення змін до послідовності та змісту вивчення дисциплін економіко-математичного циклу.

5
Суттєвою новацією нового покоління навчальних планів є розширення
спектру сертифікаційних програм. За новими навчальними планами спеціальностей та спеціалізацій студенти зможуть опановувати підготовку за
50 сертифікаційними програмами (з правом отримання відповідних сертифікатів).
На магістерському освітньому ступені в університеті запроваджені 45
україномовних та 8 англомовних магістерських програм.
З метою посилення практичної підготовки студентів з урахуванням компетентнісного підходу в Університеті діють 12 навчально-тренувальних центрів.
До складу навчально-методичних документів Університету входить:
– навчально-методичний комплекс спеціальності;
– стандартизований пакет методичного забезпечення з кожної науки
(дисципліни).
Навчально-методичний комплекс кожної спеціальності, що
акредитований в КНЕУ, включає:
– освітню (освітньо-професійну чи освітньо-наукову) програму;
– засоби діагностики якості вищої освіти;
– навчальний план;
– робочий навчальний план;
– робочі навчальні програми з усіх нормативних наук і вибіркових дисциплін;
– програми виробничої, педагогічної, переддипломної практик;
– наукова, навчальна і навчально-методична література;
– інструктивно-методичні матеріали до лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять і контактних занять;

6
– індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з наук (дисциплін);
– контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
– контрольні роботи з наук (дисциплін) для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
– методичні матеріали для написання курсових робіт (проектів);
– інші матеріали, які визначає Науково-методична рада КНЕУ, кафедра, викладач.
Стандартизований пакет методичного забезпечення з кожної науки
(дисципліни) розробляється викладачами кафедри і включає:
– робочу навчальну програму науки (дисципліни);
– підручники і навчальні посібники;
– інші навчально-методичні видання, включаючи практикуми, тренінги, збірники кейсів;
– паспорт науки (дисципліни);
– конспекти лекцій з науки (дисципліни);
– комплекс контрольних робіт (ККР) для визначення залишкових знань з науки (дисципліни), завдань для обов’язкових контрольних робіт;
– методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань / навчально- методичні матеріали до дисциплін магістерських програм;
– екзаменаційні білети;
– інші матеріали.
З усіх наук (дисциплін), відповідно до наявних вимог, розроблені:

7

робочі навчальні програми наук (дисциплін);

паспорти наук (дисциплін);
— методичні матеріали щодо змісту і організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю, їх знань з дисциплін (наук), що закріплені за кафедрою;

навчально-методичні матеріали з дисциплін магістерських програм.
З усіх магістерських програм розроблені комплекси навчально- методичних матеріалів.
В Університеті здійснюється комплекс заходів, що спрямований на підвищення рівня знання іноземних мов студентами університету. Зокрема,
розширено коло фахових наук (дисциплін), викладання яких
здійснюється іноземною мовою (переважно це науки (дисципліни)
освітнього ступеня магістр). Успішна реалізація цієї складової стратегічного плану
Університету забезпечила підвищення рівня конкурентоспроможності та мобільності випускників КНЕУ в межах
Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), надала переваги у працевлаштуванні як в Україні, так і за кордоном.
3.

Система оцінювання знань студентів
Контролююча функція системи оцінювання знань студентів, яка діє в
КНЕУ, покликана забезпечувати об’єктивність оцінки, діагностику реального рівня навчальної роботи. Мотивуюча функція спонукає студента до плідної, систематичної роботи та досягнення на цій основі більш якісного рівня знань.
Саме з таких методологічних засад та з врахуванням як власного досвіду, так
і здобутків у цій царині кращих університетів світу і проектувалася система діагностики знань студентів нашого Університету.
Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до «Порядку
оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою Університету
28.05.2009 року, протокол № 9 (зі змінами та доповненнями, внесеними
Ухвалами Вченої ради Університету від 27.02.2014 р. та 24.04.2014 р.).

8
Цей Порядок був запроваджений з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів.
Принципово важливою відмітною особливістю системи оцінювання знань студентів Університету є поєднання принципів поточного і підсумкового оцінювання знань студентів. При цьому оцінювання знань студентів з нормативних наук здійснюється, як правило, на основі результатів поточної успішності та екзаменів. Оцінювання знань студентів з
вибіркових дисциплін здійснюється, як правило, у формі заліку (або диференційного заліку) на основі результатів поточного контролю.
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал наук
(дисциплін), засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені, або лише за результатами поточної роботи.
Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної науки дорівнює 100 балам.
За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за екзамен також 50 балів. Знання програмного матеріалу вибіркових
дисципліна, також оцінюються максимально в 100 балів.
Програмний матеріал з кожної науки (дисципліни), який має опанувати студент, можна представити у вигляді двох складових. Перша складова – це той програмний матеріал, який доводиться до студента у формі лекцій, і матеріал, який підлягає самостійному опрацюванню. Принципово важливою
є й наступна посилка: цілі блоки програмного матеріалу можуть бути перевірені й оцінені лише під час поточного контролю – уміння робити презентації, навички виконання самостійних робіт у формі есе, рефератів, захист виконаних проектів, уміння працювати в команді тощо.
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформулювати

9 своє відношення до певної проблеми. Тому на екзамени, які проводяться виключно у письмовій формі, виносяться вузлові теоретичні питання, задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.
Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань.
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.
Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).
Об’єктами поточного оцінювання знань студентів, як правило, є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної роботи; в) виконання модульних контрольних робіт.
Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських
(практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю, участь у тренінгах, ділових іграх та
інші форми роботи, розроблені кафедрою.
Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

10
Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.
Шкала оцінювання завдань під час поточного контролю, критерії оцінювання знань та форми проведення контрольних заходів визначаються кафедрою з урахуванням вимог, включаються до робочих навчальних програм, методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю знань і доводяться до відома студентів на початку семестру.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
З метою моніторингу освітнього процесу та налагодження зворотнього зв’язку студента з адміністрацією в університеті успішно функціонує
електронний журнал роботи академічних груп.
Електронний журнал обліку роботи академічних груп є складовою частиною автоматизованої системи управління навчальним процесом і призначений для обліку відвідування занять та результатів поточної успішності студентів. Він передбачає автоматичне накопичення балів за поточну успішність студента з контролем їх суми (до 50 балів з наук та нормативних дисциплін і до 100 балів – з вибіркових дисциплін).
Ефективно використовуються форми звітності моніторингу освітнього процесу для ректорату, деканів та завідувачів кафедр. Розробляються нові форми звітності для навчального центру.
Ректорський контроль є одним з видів внутрішнього контролю стійкості знань, вмінь та навичок студентів університету, а також якості

11 навчального процесу в цілому, що здійснюється шляхом написання контрольної роботи або проведення письмового чи комп’ютерного тестування виміру залишкових знань студентів (ректорська контрольна робота).
Завданням ректорського контролю є підвищення якості підготовки фахівців.
РК здійснюється з метою визначення рівня ефективності використання різних форм і методів викладання науково-педагогічними працівниками дисциплін; отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, рівень самостійності і активності студентів; оцінки залишкового рівня знань з дисципліни (або окремого модуля) з наступним аналізом та узагальненням; належної підготовки для проходження ліцензійних і акредитаційних процедур та забезпечення максимально об’єктивного оцінювання знань студентів; перевірки якості навчального процесу на кафедрах та рівня викладання дисциплін окремими науково-педагогічними працівниками.
Ректорський контроль може проводитись упродовж семестру (за темами з дисципліни, що були вивчені у поточному семестрі), на початку семестру
(за темами з дисципліни, що були вивчені у попередньому семестрі за умови, що дисципліна викладається два і більше семестри) та на початку семестру, наступного після повного закінчення вивчення дисципліни (за темами, що передбачені робочою навчальною програмою).
Підставою для проведення ректорських контрольних робіт є наказ ректора. Контроль за організацією ректорського контролю і його проведенням здійснює Навчальний центр університету. РК з дисципліни організовує та проводить деканат і кафедра (Положення «Про організацію ректорського контролю якості знань студентів», ухвалене Вченою радою
21.06.2012 р., протокол № 10).

12
Атестація студента – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня й обсягу знань, умінь, інших компетентностей до вимог стандартів вищої освіти.
В Університеті атестація студентів на бакалаврському рівні вищої освіти проводиться у формі екзаменів з нормативних наук професійної підготовки в обсязі діючих робочих навчальних програм та захисту дипломної роботи (проекту); на магістерському рівні вищої освіти – у формі захисту дипломної роботи (проекту).
Основні вимоги до проведення атестації студентів КНЕУ визначені у
Положенні про екзаменаційну комісію з атестації осіб, які здобувають ступінь бакалавра чи магістра, яке затверджене Вченою радою Eніверситету
25 лютого 2015 року, протокол № 7.
Апеляція щодо результатів підсумкового контролю знань студентів
Cкладова організаційного забезпечення навчального процесу, яка проводиться для визначення об’єктивності виставленої оцінки.
Головне завдання апеляційної процедури – подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань студентів, уникнення непорозумінь і спірних ситуацій, створення найсприятливіших умов для розвитку і реального забезпечення законних прав та інтересів особи, що навчається.
Основні засади організації проведення апеляції результатів підсумкового контролю знань визначаються в Положенні про апеляцію результатів підсумкового контролю у формі іспиту, що ухвалений Вченою радою університету 22 грудня 2005 року, протокол № 6.
Академічна заборгованість з певної науки (дисципліни) виникає в разі одержання студентом оцінки «незадовільно» за результатами підсумкового оцінювання.
Ліквідація академічних заборгованостей студентів університету регламентується
Порядком ліквідації академічних заборгованостей

13 студентами КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань, що ухвалений Вченою радою університету 9 лютого 2012 року, протокол № 5.

4. Посилення практичної підготовки студентів
4.1. Організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Київському національному економічному університеті імені В. Гетьмана», затвердженого
Вченою радою КНЕУ 25.02.2015 року, Протокол №7, «Положення про організацію практики студентів у Київському національному економічному університеті імені В. Гетьмана».
4.2. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є закріплення знань, одержаних в процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації майбутньої професійної діяльності, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у певних виробничих умовах. Практика використовується також для збирання фактичних матеріалів для виконання дипломної роботи.
4.3. Зміст та послідовність практики визначається наскрізною програмою практики, що розробляється випусковою кафедрою згідно з навчальним планом для кожної спеціальності з урахуванням вимог освітніх стандартів зі спеціальності і затверджується керівником вищого навчального закладу.
4.4. Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. Визначення відповідності баз практики здійснює випускова кафедра. Студенти можуть самостійно підбирати для себе базу і узгоджувати це з випусковою кафедрою. З базами практики вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на проведення практики. Тривалість дії договорів відповідає календарному плану практики.
4.5. Рівень проведення практики залежить від якості кадрового і методичного забезпечення.

14 4.6. Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки проводяться на Вчених радах факультетів не менше одного разу протягом навчального року.
4.7. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснюють Навчальний центр (навчальний відділ з організаційного забезпечення навчального процесу), деканати факультетів і випускові кафедри. Навчально-методичне керівництво й виконання програм практики забезпечують відповідні випускові кафедри.
Більш детальніша інформація: http://kneu.edu.ua/ua/Information_for/professors/norm_doc/norm_baza_kneu/nor m_mater_metod_rob&act=&page=2/
5. Забезпечення якості кадрового складу

5.1. Процедура відбору та призначення на посаду науково-педагогічних працівників.
5.1.1. Процедура відбору та призначення на посаду науково- педагогічних працівників регулюється «
Положенням про порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
5.1.2. Обрання на вакантні посади науково-педагогічних працівників проводиться на конкурсній основі (за конкурсом). Оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення публікуються в засобах масової інформації.
5.1.3. Заяви про участь у конкурсі мають право подавати особи, які за своїми професійно-кваліфікаційними якостями відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про вищу освіту» та кваліфікаційним вимогам, установленим нормативно-правовими актами. На посади науково- педагогічних працівників обираються, як правило, особи, які мають наукові ступені та вчені звання.
5.1.4. Кандидатури претендентів на заміщення посад науково- педагогічних працівників обговорюються на засіданні кафедри в присутності

15 претендентів. За результатами обговорення кафедра простою більшістю голосів присутніх приймає висновки про професійні якості претендентів та відповідні рекомендації.
5.1.5. Висновки кафедри та відповідні рекомендації передаються на розгляд вченої ради факультету.
5.1.6. Обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою університету проводиться таємним голосуванням. Перед голосуванням оголошуються висновки кафедри і вченої ради факультету. Обговорення проводиться в присутності претендентів.
Більш детальніша інформація: https://kneu.edu.ua/userfiles/vr/Polozhennyapro_konkursniy_vidbir_29_10_2015.p df
Також, відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту»
(стаття 16), яким передбачено щорічне оцінювання діяльності науково- педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів такого оцінювання на офіційному веб-сайті, на
інформаційних стендах, в Університеті розроблено і введено в дію
Положення «Про моніторинг результатів інноваційної діяльності кафедр та науково-педагогічних працівників», що затверджене Вченою радою університету 26 березня 2015 року, протокол № 8.
Дане Положення спрямоване на:
— встановлення досягнень з інноваційної діяльності окремої кафедри чи конкретного викладача;
— стимулювання професійного зростання науково-педагогічних працівників, активізацію усіх видів інноваційної діяльності університету, стимулювання творчої ініціативи, продуктивності викладацької та наукової праці;
— створення конкурентних умов, підвищення мотивації та ефективності праці;

16

посилення колективної заінтересованості викладачів у покращенні результатів роботи кафедри;
— визначення ступеня впливу інноваційного потенціалу окремої кафедри або науково-педагогічного працівника на ефективність і якість науково-освітньої діяльності університету.
5.2. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників

5.2.1.
Основними завданнями навчання науково-педагогічних працівників є:
- оновлення та розширення знань, формування нових професійних компетентностей в психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності;
- засвоєння інноваційних технологій, форм, методів та засобів навчання;
- набуття досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов’язків працівників, здобутої освіти, досвіду практичної роботи та професійної діяльності, їх інтересів і потреб;
- вивчення педагогічного досвіду, сучасного виробництва, методів управління, ознайомлення з досягненнями науки, техніки і виробництва та перспективами їх розвитку;
- розроблення пропозицій щодо удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження у практику навчання кращих досягнень науки, техніки і виробництва;
- застосування інноваційних технологій реалізації змісту навчання, що передбачає його диференціацію,
індивідуалізацію, запровадження дистанційних, інформаційно-комунікативних технологій навчання.
5.2.2. Працівники університету підвищують кваліфікацію в Україні і за кордоном.

17 5.2.3.
Університет забезпечує навчання науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п’ять років зі збереженням середньої заробітної плати. Навчання науково-педагогічних працівників може здійснюватись також в Університеті, у якому вони працюють.
5.2.4. Підвищення кваліфікації та стажування враховується при обранні на посади науково-педагогічних працівників.
5.2.5 Навчання науково-педагогічних працівників здійснюється за такими видами:
- довгострокове підвищення кваліфікації;
- короткострокове підвищення кваліфікації (семінари, семінари- практикуми, семінари-наради, семінари-тренінги, тренінги, вебінари, «круглі столи» тощо).
5.2.6.
Організація навчання науково-педагогічних працівників здійснюється відповідним структурним підрозділом Університету, який:
- завчасно інформує науково-педагогічних працівників, інші структурні підрозділи про заклади-виконавці та програми підвищення кваліфікації
(стажування);
- розробляє щороку плани-графіки навчання;
- здійснює інші організаційні заходи щодо навчання науково- педагогічних працівників.
5.2.7. Підвищення кваліфікації в ТОВ «Науковий парк КНЕУ», стажування на кафедрі, навчання на внутрішньовузівських курсах та семінарах з окремих напрямів підвищення кваліфікації.
Внутрішньовузівські форми підвищення кваліфікації доповнюють державну систему та забезпечують диференціацію цього процесу з урахуванням індивідуальних потреб викладача, особливостей викладання конкретної навчальної дисципліни, стажування молодих викладачів на

18 відповідній кафедрі під керівництвом досвідченого професора або доцента тощо.
5.2.8. Результати підвищення кваліфікації (стажування) враховуються при проходженні чергової атестації науково-педагогічних працівників.
6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації
освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти
6.1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти в Університеті відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам.
6.2. Матеріально-технічна база Університету повністю відповідає вимогам до проведення лекційних, практичних і лабораторних занять та навчальної практики. Освітній процес здійснюється в навчальних приміщеннях (лекційних аудиторіях, комп’ютерних класах, спортивних залах):
- 7 навчальних корпусів (загальна площа 63266,9 кв. м.);
- стадіон (загальна площа 3329,2 кв.м.);
- спорткомплекс (загальна площа 3581,7 кв. м.).
6.3. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях у кількості 749 633 примірникb завдяки бібліотеці Університету, видавництву та веб-ресурсам
Університету.
6.4. Забезпеченість комп’ютерами наявного контингенту студентів складає 20 комп’ютерів на 100 студентів. Створено умови для доступу до мережі Інтернет, в корпусах Університету діє WiFi - мережа.
6.5. Підтримка здобувачів вищої освіти забезпечується розвиненою соціальною інфраструктурою:
- 6 гуртожитків із житловою площею на одного студента - 6 кв. м.;
- 11 буфетів та їдалень (загальна площа 4021,9 кв. м.);
- 3 актових зали (загальна площа 655,5 кв. м.);
- 11 спортивних залів (загальна площа 1988,2 кв. м.);
- 3 тенісні корти (загальна площа 1738,98 кв. м.);

19
- 2 спортивні майданчики ( загальна площа 2808 кв. м.);
- 1 плавальний басейн (площа 525,2 кв. м.);
- 1 Центр культури і мистецтв (площа 2137,9 кв. м.).
6.6. Оцінювання рівня забезпечення ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти здійснюється шляхом соціологічних опитувань студентів та студентського моніторингу освітнього процесу.
6.7. Відповідальні за впровадження: проректор з науково-педагогічної роботи, проректор з економічних та соціальних питань, відділ кадрів
Університету, Центр автоматизації управління університетом, Центр мережевих інформаційних систем.
6.8. Показники: рівень задоволеності здобувачів вищої освіти, відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам.
7. Інформаційні системи для ефективного управління освітньою
діяльністю

7.1. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в
Університеті сприяють функціонування систем:
- автоматизації навчального процесу;
- автоматизації управління господарською діяльністю;
- збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, в тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг
(ЄДЕБО).
7.2. Система автоматизації навчального процесу Університету забезпечує:
- формування контингенту студентів університету;
- функціонування електронних журналів поточної успішності та електронних навчальних планів;
- можливість формування звітів про стан поточної успішності студентів за формами навчання, фінансування, типами дисциплін на рівні факультету чи університету;
- можливість формування порівняльних звітів про стан успішності студентів на рівні факультету чи університету;

20
- можливість отримання інформації за результатами заліків та сесій;
- отримання зведеної відомості успішності для формування додатків до дипломів;
- створення та підпис електронного обхідного листа;
- отримання академічної довідки і т.п.
7.3. Система автоматизації господарською діяльністю Університету забезпечує:
- облік основних засобів;
- грошових коштів;
- розрахунок та облік заробітної плати;
- нарахування та виплату стипендій;
- ведення договорів про платне навчання, проживання в гуртожитку, оренди приміщень.
7.4. Ведення структурними підрозділами Університету Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) дає можливість організовувати та координувати роботу щодо забезпечення студентів студентськими квитками, документами про вищу освіту, володіти оперативною інформацією про рух контингенту студентів (накази про зарахування на навчання, поновлення, відрахування, переведення, закінчення навчання, тощо).
7.5. Інформаційні системи дозволяють забезпечити моніторинг якості діяльності Університету та прийняття ефективних управлінських рішень щодо її покращення.
7.6. Встановлення, супроводження, внесення інформації та актуалізацію зазначених автоматизованих
інформаційних систем забезпечують:
- центр автоматизації управління університетом;
- навчальний центр;
- навчально-методичний відділ;
- деканати;
- кафедри;
- інші підрозділи.


21
8.
Забезпечення
публічності
інформації
про
діяльність
У ніверситету
8.1. З метою залучення науково-педагогічних працівників, абітурієнтів, студентів, роботодавців, дослідників та інших зацікавлених сторін до процесу забезпечення якості Університет реалізує принцип публічності
інформації про діяльність Університету.
Оприлюднення інформації Університетом відбувається:

на офіційному(их) веб-сайті(ах), веб-сторінках;

на інформаційних стендах;

у засобах масової інформації та неперіодичних виданнях;

на запит зацікавлених осіб;

в будь-який інший можливий спосіб.
Перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню, у т.ч. на офіційному веб-сайті Університету, включає:
1.
відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту":

статут;

положення про колегіальні органи та їх персональний склад, що діють в Університеті, зокрема положення про вчену раду, положення про наглядову раду, положення про структурні підрозділи вищого навчального закладу тощо;

документи Університету, пов’язані із організацією освітнього процесу;

правила прийому до Університету на поточний рік та зміни до них;

склад керівних органів Університету;

перелік вакантних посад в Університеті, призначення на які здійснюється на конкурсних засадах;

кошторис Університету на поточний рік та зміни до нього;

річний звіт Університету, у тому числі фінансовий звіт про діяльність
Університету з урахуванням інформації про надходження та використання коштів, звіт про наукову та освітню діяльність, діяльність з локального та регіонального розвитку;

22

звіти органів студентського самоврядування, наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених;

інформація про використання бюджетних коштів у розрізі програм;

штатний розпис на поточний рік, у тому числі зведений;

інформація щодо проведення тендерних процедур (річний план закупівель; відомості, що подаються до Міністерства економічного розвитку i торгівлі для оприлюднення в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель");

розмір плати за навчання та за надання додаткових освітніх послуг;

результати щорічного оцінювання здобувачів вищої освіти, науково- педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу (у тому числі положення про його проведення);

оголошення про атестацію здобувачів вищої освіти;

дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, та дисертації
(або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей) осіб, які здобувають ступінь доктора наук, а також відгуки опонентів;

інша інформація про реалізацію прав Університету і виконання зобов’язань Університетом, процедури та результати прийняття рішень під час провадження діяльності у сфері вищої освіти.
2.
відповідно до вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції":

декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру керівників Університету.
3.
інша інформація:

проекти документів, щодо прийняття яких очікується участь всіх зацікавлених сторін;

аналітичні матеріали про діяльність Університету, звіти ректора, річні звіти за напрямами діяльності, щорічні рейтинги кафедр та факультетів.

23

перелік спеціальностей та спеціалізацій, за якими проводиться підготовка фахівців, освітні (освітньо-професійні, освітньо-наукові, сертифікаційні) програми на всіх ступенях вищої освіти та кваліфікації;

дозвільна інформація;

інформація про наукову діяльність університету, відомості про аспірантуру та докторантуру, оголошення публічного захисту дисертації та/або наукових досягнень у спеціалізованій вченій раді;

інформація для вступників та студентів;

інформація про структурні підрозділи та науково-педагогічних працівників;

наукові, аналітичні та навчальні матеріали, результати моніторингу, рейтингування, досліджень;

плани, розклади проведення науково-освітніх заходів;

відомості про дозвілля, спортивні, культурні, рекреаційні можливості;

оголошення, повідомлення, переліки, реєстри та привітання;

інша інформація за рішенням відповідальних осіб, підрозділів та органів.
Положенням про веб-сайт Університету можуть встановлюватись додаткові види інформації та особливості її оприлюднення.
Вимоги до відповідних документів та інформації можуть встановлюватись окремо Університетом та/або чинним законодавством.
Особливим є порядок оприлюднення інформації з обмеженим доступом, перелік та особливості якої встановлено чинним законодавством, зокрема Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Підрозділи, які відповідальні за оприлюднення відповідної інформації, здійснюють систематичне оновлення та підтримання в актуальному стані
інформації, що підлягає оприлюдненню.
Організаційно-технічне забезпечення оприлюднення інформації на веб- сайті Університету, контроль за періодичністю оновлення інформації здійснює Центр автоматизації управління університетом.

24
Веб-сайт Університету може використовуватись для збору інформації, вивчення рівня задоволеності студентів та інших споживачів, проведення опитувань та інших форм досліджень думок користувачів та зацікавлених сторін.
Контроль за якістю зворотного зв’язку з користувачами веб-сайту
Університету здійснює Центр автоматизації управління університетом та
Центр суспільних зв’язків.
Контроль за якістю роботи веб-сайту Університету координує Центр автоматизації управління університетом та Центр суспільних зв’язків у співробітництві зі Студентською академічною радою, Асоціацією випускників, профспілковою організацією співробітників та викладачів
Університету, а також первинною профспілковою організацією студентів та аспірантів, деканами факультетів та керівниками структурних підрозділів.
Контроль за оприлюдненням інформації здійснюють керівники відповідних підрозділів. Загальний контроль за оприлюдненням інформації здійснює ректор або проректор з науково-педагогічної роботи.

9. Запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та
навчально-методичних роботах викладачів, статтях у наукових
періодичних виданнях університету, дисертаціях здобувачів наукового
ступеня та кваліфікаційних роботах студентів
9.1. Система запобігання та виявлення академічного плагіату КНЕУ розроблена відповідно до Законів України «Про вищу освіту» № 1556-VII від
01.07.2014 р., «Про авторське право і суміжні права» № 3792-12 від
05.12.2012 р.; а також Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. та Статуту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана».
9.2. Система поширюється на наукові та навчально-методичні праці науково-педагогічних працівників університету; статті у наукових періодичних виданнях університету; дисертації докторантів, аспірантів та осіб, прикріплених до університету з метою здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук; а також кваліфікаційні роботи студентів з

25 метою дотримання прав інтелектуальної власності, підвищення якості навчання, розвиток навичок коректної роботи з оприлюдненими
(опублікованими) джерелами
інформації, формування сумлінного дотримання вимог наукової етики, а також активізацію самостійності при написанні оригінальних авторських творів.
9.3. Система зорієнтована на запобігання та виявлення таких різновидів академічного плагіату:
– привласнення авторства – оголошення себе автором чужого оригінального наукового твору; видання під своїм ім’ям наукового твору, написаного з іншими особами, без зазначення їх імен;

копіювання значної частини чужих матеріалів у свою наукову роботу без внесення у запозичене жодних змін та без належного оформлення цитування;

представлення поєднання власних та запозичених аргументів без належного цитування;

приховане некоректне запозичення – включення у свою наукову роботу чужих матеріалів із внесенням незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них та ін.) та без належного оформлення цитування;

самоплагіат – багаторазова публікація одних і тих же наукових результатів, отриманих автором самостійно;

парафраза – переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту на основі заміни слів (знаків), фразеологічних оборотів або пропозицій при використанні будь-якої авторської наукової праці, збереженої на електронних або паперових носіях, у тому числі розміщеної в мережі Інтернет;

компіляція – створення значного масиву тексту шляхом копіювання чужих матеріалів з різних джерел без самостійного поглибленого дослідження проблеми, без внесення в них правок, посилань на авторів та
«маскуванням» шляхом написання перехідних речень між скопійованими частинами тексту.

26 9.4. Заходи із профілактики в університеті усіх видів академічного плагіату включають:
– видання та поширення методичних матеріалів із чітким формулюванням вимог щодо написання письмових робіт, наукової етики, коректного використання інтелектуальних здобутків та оформлення посилань на використані у наукових працях матеріали;
– надання докторантам, аспірантам
і студентам всебічної консультативної допомоги науковими керівниками
(науковими консультантами) на усіх етапах виконання наукових робіт;

ознайомлення науково-педагогічних працівників університету, докторантів, аспірантів та студентів з нормативною базою, що унормовує запобігання та виявлення академічного плагіату;
– інформування науково-педагогічних працівників університету, докторантів, аспірантів та студентів щодо рекомендованих показників оригінальності текстів наукових робіт та відповідальності у випадку виявлення фактів академічного плагіату;
– публічний захист дипломних та дисертаційних робіт, оприлюднення списку захищених магістерських робіт на сайтах кафедр;
– введення до освітніх програм і навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів навчальних дисциплін, котрі забезпечують формування у них загальних компетентностей щодо дотримання норм наукової етики, коректного використання матеріалів з оприлюднених (опублікованих) джерел інформації та об’єктів інтелектуальної власності;
– організацію бібліотекою університету заходів з популяризації основ
інформаційної культури та правил наукової етики;
– розміщення на веб-сайтах періодичних видань університету інформації щодо етичних норм наукових публікацій та рецензування статей;

формування для студентів навчальних завдань з використанням науково-освітніх інновацій, що сприяють розвитку у них наукової креативності та забезпечують їх підготовку до виконання оригінальних наукових творів.

27 9.5. Усі підготовлені до друку наукові та навчально-методичні праці викладачів університету розглядаються на засіданнях (наукових семінарах) кафедр та інших структурних підрозділів, у яких вони працюють. При рекомендації наукових праць до друку у наукових фахових виданнях університету вони в обов’язковому порядку повинні пройти перевірку на відсутність академічного плагіату.
9.6. До захисту допускаються дисертації (монографії), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. При розгляді дисертації, виконаної в університеті, на науковому семінарі чи засіданні кафедри проводиться її перевірка на відсутність академічного плагіату.
9.7. Перед прийняттям дисертації, поданої до захисту на спеціалізованій вченій раді університету, проводиться її перевірка та автореферату на відсутність академічного плагіату.
9.8. Дисертації (монографії) та автореферати дисертацій осіб, які здобувають наукові ступені доктора філософії та доктора наук, а також відгуки опонентів оприлюднюються на веб-сайті університету.
9.9. Перевірка наукових та навчально-методичних праць викладачів, рукописів статей у наукових періодичних виданнях університету, дисертацій аспірантів і докторантів, кваліфікаційних робіт студентів на наявність академічного плагіату проводиться за допомогою програмного продукту
StrikePlagiarism з визначенням рівня унікальності роботи. При цьому використовується така його орієнтовна шкала (у відсотках до загального обсягу матеріалу):
- високий рівень унікальності роботи з її допуском до опублікування та / або захисту – 90-100%;
- середній рівень унікальності роботи з рекомендаціями її доопрацювання та повторної перевірки на відсутність академічного плагіату
– 70-89%;
- низький рівень унікальності роботи з рекомендаціями її доопрацювання та повторної перевірки на відсутність академічного плагіату
– 51-69%;

28
- недопустимо низький рівень унікальності роботи з її відхиленням без права подальшого розгляду – нижче 50%.
9.10. Процедура виявлення академічного плагіату та відповідальність за академічний плагіат.
9.10.1. Особа, яка виявила академічний плагіат у науковій, навчально- методичній праці або дисертації працівника, здобувача вищої освіти університету чи у дисертації, поданій до захисту на спеціалізованій ученій раді університету, має право звернутися до Науково-експертної ради університету з письмовою заявою.
9.10.2. Науково-експертна рада університету на своєму засіданні розглядає заяву щодо виявлення факту академічного плагіату та ухвалює відповідний висновок.
9.10.3. Науково-експертна рада університету може за власної ініціативи розглядати наукові та навчально-методичні праці викладачів університету, а також дисертації здобувачів наукового ступеня доктора філософії та доктора наук на предмет виявлення академічного плагіату.
9.10.4. Встановлення факту академічного плагіату (компіляції) у дисертаційній роботі на здобуття наукового ступеня доктора філософії чи доктора наук є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня та зняття дисертаційної роботи із захисту незалежно від стадії її розгляду та без права повторного захисту.
9.10.5. Встановлення факту академічного плагіату (компіляції) у вже опублікованих наукових та навчально-методичних працях викладачів університету є підставою для заборони включати ці роботи до переліку їх наукових та навчально-методичних публікацій. Публікації у яких виявлено факт академічного плагіату (компіляції) не можуть розглядатися у якості наукових робіт, що подаються як результати дисертаційної роботи вченому секретарю спеціалізованої вченої ради при подачі дисертаційної роботи до захисту.
9.10.6. Науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, у якій було виявлено факт

29 академічного плагіату, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради притягуються до відповідальності згідно діючого законодавства України.
9.10.7. Відповідальність науково-педагогічних працівників університету за академічний плагіат визначається їхніми посадовими інструкціями та
Правилами внутрішнього розпорядку університету.
9.11. Технічну підтримку перевірки наукових та навчально-методичних праць викладачів, статей у наукових періодичних виданнях університету, дисертацій аспірантів і докторантів, кваліфікаційних робіт студентів на наявність академічного плагіату здійснює Центр науки та інновацій університету.

10. У часть У ніверситету в національних та міжнародних
рейтингових дослідженнях вищих навчальних закладів
10.1. Участь Університету в національних та міжнародних рейтингах
(далі – рейтинги) та дослідженнях вищих навчальних закладів і систем вищої освіти (далі – дослідження) є частиною процесів моніторингу якості.
Університет розглядає участь в рейтингах та дослідженнях як важливе джерело інформації про середовище, процеси та результати своєї діяльності.
Університет співпрацює з організаторами рейтингів та досліджень шляхом обміну інформацією, розвитку методик, проведення та участі в науково-освітніх та публічних заходах.
Університет здійснює моніторинг позицій Університету, вітчизняних
ВНЗ та системи вищої освіти у рейтингах та дослідженнях. Результати моніторингу можуть оприлюднюватись на веб-сайті Університету.
Університет аналізує свої позиції та позиції системи вищої освіти у рейтингах та дослідженнях з метою порівняння з кращими університетами
України та світу, бенчмаркінгу та підвищення ефективності діяльності та використання ресурсів; врахування думки зовнішніх зацікавлених суб’єктів
(випускників, експертів, роботодавців та інших учасників рейтингування та досліджень), розробки стратегій та встановлення кількісних і якісних цілей діяльності на рівні університетів світового класу, обґрунтування можливих шляхів покращення позицій Університету у рейтингах та дослідженнях,

30 підвищення якості ресурсної бази, внутрішніх процесів та результатів діяльності.
Перелік рейтингів та досліджень, в яких Університет бере участь визначається, Ректором / Вченою Радою Університету / Проректорами виходячи з матеріально-фінансових можливостей та тактичної / стратегічної доцільності.
Університет бере участь в таких рейтингах:

Світовий рейтинг університетів (QS World University Ranking);

Світові рейтинги університетів (Times Higher Education World
University Rankings);

Рейтинги ліпших глобальних університетів (Thomson Reuters та
U.S.News Best Global Universities Rankings);

Рейтингах, які підтримуються Європейською Комісією (U-
Multirank та U-map);

Вебометрікс (Webometrics Ranking of World's Universities);

Міжнародний рейтинг університетів та бізнес-шкіл
(EDUNIVERSAL);

Всесвітній індекс-рейтинг аналітичних центрів (Think Tanks and
Civil Societies Program).
Університет встановлює середньострокову мету включення до
інноваційно-дослідницького міжнародного рейтингу SCImago Institutions
Rankings.
Університет бере участь у національних рейтингах «Топ-200 Україна» та «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus».
Відповідальні за цей напрямок роботи проректор з науково- педагогічної роботи та Інститут вищої освіти.
Контроль за участю Університету в рейтингах та дослідженнях здійснює ректор або проректори з науково-педагогічної роботи.




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал