Практику освітнього процесу у вищих навчальних закладах




Скачати 59.94 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації29.12.2016
Розмір59.94 Kb.

301
УДК 378.016:81’243
УДК 378.016:81’243
УДК 378.016:81’243
УДК 378.016:81’243
УДК 378.016:81’243
Яковлєва О.В
Яковлєва О.В
Яковлєва О.В
Яковлєва О.В
Яковлєва О.В
ІНТЕР
ІНТЕР
ІНТЕР
ІНТЕР
ІНТЕРАКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРС
АКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРС
АКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРС
АКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРС
АКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРСУ МЕТ
У МЕТ
У МЕТ
У МЕТ
У МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
ОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
ОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
ОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
ОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
ФІЛО
ФІЛО
ФІЛО
ФІЛО
ФІЛОЛОГІЧНИХ Ф
ЛОГІЧНИХ Ф
ЛОГІЧНИХ Ф
ЛОГІЧНИХ Ф
ЛОГІЧНИХ ФАКУ
АКУ
АКУ
АКУ
АКУЛЬТЕТ
ЛЬТЕТ
ЛЬТЕТ
ЛЬТЕТ
ЛЬТЕТАХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ З
АХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ З
АХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ З
АХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ З
АХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
АКЛАДАХ
АКЛАДАХ
АКЛАДАХ
АКЛАДАХ
У статті розглядаються проблеми впровадження новітніх інтерактивних технологій у
практику освітнього процесу у вищих навчальних закладах. Володіння викладачем лектором
прогресивними методами проведення інтерактивних лекцій (“керована лекція ”, “лекція з паузами
”, “лекція за участю студентів ” ) та застосування прийомів “кейс методу”, “бліц інтерв’ю,
”мозкового штурму”, “акваріуму ” демонструється на прикладі інтерактивних лекцій з курсу
методики викладання іноземних мов у старших класах ЗОШ.
Ключові слова: інтерактивна лекція, кейс метод, керована лекція, бліц інтерв’ю, “мозковий
штурм”, “акваріум ”.
Одним із завдань вищої школи на сучасному етапі є гуманізація процесу навчання, яка відображається у тому, що поряд з педагогічними цілями навчання значна увага приділяється цілям розвитку особистості тих, хто навчається. Відбувається поступове усвідомлення потреб у забезпеченні
студентів не лише професійними навичками, але й потреб їх загального розвитку, формування їх
інформаційної культури. Необхідність забезпечення вищезазначених потреб в умовах невпинно зростаючої інформатизації навчального процесу потребує від вузівського викладача знань та вмінь у галузі застосування новітніх педагогічних технологій, володіння прогресивними методами і засобами сучасної науки.
Основною формою теоретичного навчання у вузі виступає лекція як форма проведення навчального заняття. Лекція дозволяє розв’язувати певні дидактичні завдання:
· передає нову інформацію;
· поясню і впорядковує складні поняття, терміни;
· моделює процес розв’язання проблем;
· аналізує та показує зв’язки між різними ідеями, напрямками, школами;
· вчить цінувати освіту, породжує ентузіазм і мотивацію до подальшого навчання.
Основним завданням традиційної лекції залишається передача студентам готових знань, без активного творчого усвідомлення, створення умов для виникнення сумнівів, роздумів та питань.
Завдання тих, хто навчається, зводиться до механічного конспектування. Головними недоліками традиційної лекції вважається:
· відсутність часу на осмислення, обговорення інформації, що надходить;
· одноманітність діяльності;
· пасивна роль студентів на такому занятті, що призводить до невміння виділяти головне,
ставити чи відповідати на запитання, критично ставитися до почутого (записаного);
· відсутність зворотного зв’язку і здійснення контролю з боку викладача;
Інтерактивна лекція відрізняється від традиційної двобічним потоком інформації (від педагога
і від студентів), містить проблемні питання з боку викладача лектора, виділяється евристичним типом навчання, допускає переривання розповіді педагога і обговорення теми, що викликала труднощі для розуміння, або зацікавила студентів. Інтерактивна лекція допускає імпровізовані
виступи студента або кількох студентів по темі лекції. Метою інтерактивної лекції є донесення
інформації і активне засвоєння цієї інформації студентами, а не обмін думками. Лекційна форма при переході до наступних етапів навчання повинна послідовно замінюватися дискусіями, доповідями,
обговореннями або інакшими формами навчання, які роблять процес засвоєння знань і навичок більш активним і передають частину функцій керування навчанням у руки тих, хто навчається.
Інтерактивний підхід до проведення лекційних занять докорінно змінює модель поведінки викладача і студента:
· надає студентам можливість стати головними суб’єктами процесу навчання;
· змінюється традиційний погляд на роль лектора, який віднині виступає не лише у ролі “джерела
інформації ”, але й організатора дискусії, фасілітатора, консультанта, авторитетної особи, яка забезпечує корекцію засвоєного матеріалу.
Інтерактивна лекція побудована на активній взаємодії студентів між собою, з оточенням,
середовищем шляхом діалогу/ полілогу, взаємонавчання. У процесі діалогічного навчання студенти навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення. Інтерактивна лекція
% це спосіб організації навчання через дію. Студенти вчаться активно співпрацювати один з одним.
Їхня діяльність є колективно розподіленою, а результат % колективно отриманим: одночасно груповим і особистісним.

302
Проаналізуємо кілька варіантів інтерактивних лекцій на тему “Навчання лексичного матеріалу у старших класах ЗОШ”.
Метод “Керована лекція“ дозволяє:
· викласти новий матеріал:
· навчити студентів вибірково підходити до інформації, виділяти головне;
· активізувати діяльність студентів під час викладу нового матеріалу.
Наприклад, при підготовці лекції з навчання лексичного матеріалу викладач має поділити навчальний матеріал на логічно завершені частини.
Вступна частина (8 хв.) містить оголошення теми, плану лекції, списку рекомендованої
літератури.
Основна частина поділена на кілька етапів. Викладач пояснює перспективу викладення матеріалу з подальшою мотивацією дій студентів.
План обговорення ключових моментів
1. Мета і зміст навчання активного і пасивного лексичного матеріалу у старших класах ЗОШ.
Завдання: Зверніть увагу і дайте визначення ключових понять “лексична одиниця”, “шкільний лексичний мінімум”, “активний лексичний мінімум”, “пасивний лексичний мінімум”, “реальний і
потенційний словник”, “рецептивна лексична навичка”, “репродуктивна лексична навичка”.
Студенти слухають лектора впродовж 15 хвилин, занотовуючи по ходу визначення ключових понять..
2. Процес засвоєння нових лексичних одиниць активного лексичного мінімуму.
Завдання: визначити способи семантизації лексики; пояснити, чим зумовлений вибір того чи
іншого способу. Назвати труднощі засвоєння різних лексичних одиниць та способи їх подолання:
записати основні види вправ для оволодіння лексичними одиницями активного лексичного мінімуму
Студенти слухають лектора і не роблять ніяких записів, Після двадцятихвилинного викладу лектор зупиняється і пропонує студентам записати основні положення з його розповіді, Це займає
8 10 хвилин часу. Можливе використання наочних посібників, таблиць і технічних засобів навчання до теми заняття.
3. Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенційного мінімуму.
Завдання: який тип вправ (комунікативні чи не комунікативні) використовуються вчителем на даному етапі. Обґрунтуйте свою відповідь.
Студенти слухають лектора впродовж 15 хвилин.
Починаючи таку роботу вперше, викладачу варто запропонувати декільком студентам прочитати свої записи і зробити їх обговорення та корекцію в загальному колі.
Заключна частина. Корекція засвоєного матеріалу може проводитися за допомогою тестів [ 3,
70 ], або за допомогою методів “Акваріум”[2, 42 43] та “Мозковий штурм” [2, 46 47].
Метод “Лекція з паузами“ дозволяє:
· викласти новий матеріал;
· активізувати навчальну активність студентів:
· підтримувати
· зворотний зв’язок з студентами, фіксувати їхні ускладнення, надавати допомогу і забезпечувати корекцію засвоєного матеріалу.
При підготовці лекції лектор має розділити навчальний матеріал на логічно завершені частини
% міні лекції і розробити проблемні завдання для студентів, які вони будуть виконувати в паузах між викладом. Виклад однієї частини матеріалу займає 10 % 15 хвилин з урахуванням того, що студенти конспектують матеріал лекції, і виконання завдань після кожної частини % міні лекції %
5 % 8 хвилин (плюс перевірка результатів виконання завдання ще до 5 хвилин). Під час пауз студентам можна запропонувати такі інтерактивні завдання:
1. Кружальця на ключових положеннях % покладіть на кожний стіл фломастер, якими підкреслюють найважливіші думки у тексті. Після 10 15 хвилин лекції попросіть учасників переглянути свої записати виділити кружальцями ключові положення. Порівняйте результати.
2. Складання таблиці для подальшого бліц інтерв’ю:
Положення, що добре зрозумілі
Положення, що потребують уточнення


3. Підготовка до бліц інтерв’ю:
Цей вид роботи використовується для перевірки знань. Тривалість інтерактивної вправи залежить від мети та змісту лекції (10 %15 хв.). Студенти готують запитання, що будуть ставити під час “ інтерв’ю”. Найголовніше, що слід роз’яснити студентам % це те, що питання мають бути

303
чіткі та лаконічні. Під час виконання завдання студенти навчаються виділяти головні думки, на основі яких і будуть задані питання, що вимагають відповіді 2%3 словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення інтерв’ю аудиторія поділяється на “експертів ” та “журналістів ”. “ Експерти” займають місце у центрі, “журналісти” по черзі ставлять запитання.
4. Колективне обговорення ситуативних ідей із застосуванням кейс методу. Ситуації слугують студентам конкретними прикладами для ідей та узагальнення. Наприклад: Висловіть свою думку ,
чи є методично коректним формулювання завдання у наступній лексичній вправі:
Read and translate. Look in the dictionary for the meanings of the unknown words. Memorize them.
Ambitious, self confident, self esteem, witty, sharp minded, emotionally stable, compassion, high moral standards, to contemplate, altruist, generous, ill mannered, tactful, sensitive, simple hearted, simple minded, promiscuous, chatter box, lazy bones, empty headed, shallow, cuckoo, split personality, dummy,
coward, easy going, high tempered, offensive, mad, stubborn, stingy, envious, sophisticated, practical type of mind, artistic trait, womanizer, to be keen on something, affable, amiable, good natured,
communicative, sociable, considerate, unrestrained, dishonest, cruel, partial, merciful, impartial, just,
patient, forbearing, sympathetic, respectable, cordial, broad minded, dignified, sulky, sullen, obstinate,
coarse, rude, capable, benevolent, philanthropic, scrupulous, affectionate, devoted, loyal, persevering,
gentle, ill natured, hostile, showy, indiscreet, hypocritical, vulgar, double faced, indifferent, dispassionate,
fussy, intolerant, self willed, capricious, thoughtful, earnest, sincere, enthusiastic, perverse, insensible,
inconsiderate, servile, presumptuous, deceitful, harsh, vain, impertinent, impudent, revengeful [1, c.71].
Метод “Лекція за участю студентів” дозволяє:
· активізувати розмову та пізнавальну діяльність студентів;
· створити умови для творчості і самостійної роботи;
· надати студентам можливість стати головними суб’єктами навчання. Студенти беруть активну участь у створенні лекції;
· побачити різноманітність думок та підходів.
Підготовка до лекції починається за 2 3 тижня до її проведення. Викладач оголошує тему лекції
(наприклад: “Нетрадиційні методи викладання лексичного матеріалу ”, “Використання комп’ютерних технологій при навчанні іншомовної лексики ”, “Індивідуалізація процесу навчання лексичного матеріалу на уроці іноземної мови ”,”Особливості навчання фразеологічних одиниць на уроці іноземної мови ”,” Використання емоційних асоціативних зв’язків при навчанні іншомовного лексичного матеріалу ”, тощо.). Спираючись на досвід циклу попередніх лекцій на подібну тематику,
викладач пропонує студентам взяти участь у розробці лекції. Він роздає студентам по два аркуші
паперу і пропонує записати питання, які бажано, на погляд студента, висвітлити у лекції. Студенти вголос зачитують свої пропозиції. Після етапу колективного обговорення та корекції висунута теза записується у вигляді пункту плану на дошці. Наприклад: у лекції на тему “Особливості навчання фразеологічних одиниць на уроці іноземної мови ” студентами були запропоновані наступні питання:
1.Лінгво психологічні передумови навчання фразеологічних одиниць; 2.Способи семантизації
фразеологічних одиниць 3. Етапи навчання фразеологічних одиниць; 4. Комплекс вправ з навчання фразеологічних одиниць: 5. Використання різних видів наочності при навчанні фразеологічних одиниць: 6.Використання мультимедійних засобів при навчанні фразеологічних одиниць; 7.
Міжкультурний аспект при навчанні іншомовних фразеологічних одиниць. Можна організувати роботу малих груп, які візьмуть на себе розробку варіантів плану лекції з наступною презентацією результатів їхньої роботи. На цьому етапі роботи викладач виконує функції фасілітатора та радника.
На наступній лекції викладач виступає з узагальнюючою доповіддю, а його співдоповідачами стають студенти, які докладніше роз’яснюють загальні тези основної доповіді.
При виборі того чи іншого типу інтерактивної лекції викладачеві визначити:
· роль та місце запланованої інтерактивної лекції у циклі лекційних та практичних занять,
передбачених навчальною програмою з дисципліни:
· мету інтерактивної лекції, яка обумовлює вибір конкретного методу:
· особливість студентської аудиторії: обізнаність студентів з формами та прийомами проведення
інтерактивних занять, рівень їх загальної теоретичної підготовки, наявність в аудиторії студентів з досвідом публічних виступів або читання інтерактивних лекцій:
· ретельне обмірковування етапів та змісту лекторської діяльності.
Урахування вищезазначених чинників, безумовно, сприятиме реалізації гасла “Від ефективного викладання до ефективного навчання”.
Список використаних джерел
1.
Карп’юк О.Д. English Study. Підручник з англійської мови для Х класу шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, гімназій, ліцеїв, коледжів. – 4 вид., випр. та перероб. –
Тернопіль, 2008. – 227 с.

304
2.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. – К.:
Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
3.
Практикум з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. % К.:
Ленвіт, 2001. – 296 с.
The article deals with the problem of implementing progressive interactive technologies into the
teaching practice at higher educational establishments. The lecturer’s skills of giving interactive lectures
are illustrated on the basis of interactive lectures in the theoretical course “Methods of teaching foreign
languages in senior forms at secondary schools”.
Key words: interactive lecture, case method, brainwave, blitz interview.
УДК 378.147. 134: 81’243
УДК 378.147. 134: 81’243
УДК 378.147. 134: 81’243
УДК 378.147. 134: 81’243
УДК 378.147. 134: 81’243
Проценко Н.В.
Проценко Н.В.
Проценко Н.В.
Проценко Н.В.
Проценко Н.В.
ОСНОВНІ ФОРМИ КОНТРО
ОСНОВНІ ФОРМИ КОНТРО
ОСНОВНІ ФОРМИ КОНТРО
ОСНОВНІ ФОРМИ КОНТРО
ОСНОВНІ ФОРМИ КОНТРОЛЮ ФОРМУВ
ЛЮ ФОРМУВ
ЛЮ ФОРМУВ
ЛЮ ФОРМУВ
ЛЮ ФОРМУВАННЯ МЕТ
АННЯ МЕТ
АННЯ МЕТ
АННЯ МЕТ
АННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
У статті розглядаються основні форми контролю формування методичної компетенції
вчителя іноземної мови. Проведений аналіз сприятиме подальшому дослідженню цієї проблеми.
Ключові слова: іноземна мова, методична компетенція, методика навчання, контроль,
поточний контроль, підсумковий контроль.
Входження України до європейського освітнього простору в світлі Болонського процесу передбачає європеїзацію вітчизняної системи вищої освіти, зокрема відображення загальних цілей
європеїзації у змісті національних систем освіти, зокрема з методики викладання конкретних навчальних дисциплін [7,39].
Науковці єдині у визначенні мети професійної освіти майбутніх вчителів іноземних мов –
формування професійної компетенції. Незважаючи на різні погляди щодо трактування поняття
“професійна компетенція вчителя іноземної мови”, всі дослідники проблеми професійної компетенції
вчителя іноземної мови виділяють у її складі методичну компетенцію [1,12; 4,15; 5,6; 8,8; 9,10;
10,31].
Вагомий внесок у розробку питань, пов’язаних з формуванням методичної компетенції вчителя
іноземної мови, зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені і методисти як С.Ю. Ніколаєва, О.Б.
Бігич, О.Н. Бражник, О.П. Петращук, Е.Г. Хоменко, С.В. Роман, Е.Г. Азимов, А.Н. Щукін, А.Н.
Мозговий, Н.К. Скляренко, В.В. Сафонова, Г. Лефрансуа, H. Stern, S. Villiers, M.J. Wallace, H.
Brown, J.C. Richards тощо. Трактуючи поняття “методична компетенція вчителя іноземної мови”
по різному, всі дослідники вважають її основною метою методичної освіти.
В процесі формування методичної компетенції вчителя іноземної мови студент набуває
методичних знань, оволодіває методичними навичками та вміннями. Як правило, набуття студентом методичних знань здійснюється в межах усіх організаційних форм навчання; оволодіння методичними навичками (на основі набутих методичних знань) – на практичних заняттях і
навчальних конференціях; оволодіння методичними вміннями (на основі набутих методичних знань
і сформованих методичних навичок) – впродовж педагогічної практики при проведенні уроків і
позакласних заходів з іноземної мови, виступах на методичних семінарах, виконанні курсової та випускної кваліфікаційної робіт [1,27].
Формування методичної компетенції вчителя іноземної мови надзвичайно важливе для його подальшої роботи. Однак не менш вагомим є контроль методичної компетенції, який визначає рівень
її сформованості.
Мета нашої статті – охарактеризувати основні форми контролю формування методичної
компетенції вчителя іноземної мови.
Контроль – складова частина системи навчання іноземних мов. Завданням контролю є передусім визначення та оцінювання рівня сформованості іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь [8,120].
Успішна реалізація функцій контролю впливає на ефективність як самого контролю, так і всього процесу навчання. Ми підтримуємо думку С.Ю. Ніколаєвої, яка пропонує виділити такі функції
контролю: функції зворотного зв’язку, оціночну, навчальну і розвиваючу [4,269].


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал