Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка2/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
тематичні
виставки,
фотоколажі

Індиві-
дуальні
бесіди

Бібліотечні
уроки


Виховні
години
Самостійна
робота
учнів у
читальному
залі

Куточок
читача

Масові
виховні
заходи
Групові
інформаційні
заходи,
консультації

Бібліотека

19
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ
(Формування у школярів інформаційної культури
та культури читання)

I.
Завдання і напрями роботи на навчальний рік
Свою діяльність у навчальному році бібліотека спрямовує на по- пуляризацію книжок, формування світогляду дітей, реальну допомогу кожному в задоволенні особистих читацьких інтересів, потреб, запитів.
Пріоритетним завданням є допомога у вивченні та засвоєнні шкільної програми, організація навчальної діяльності та дозвілля дітей.
Бібліотекар працює над створенням фонду української книжки, видань із краєзнавства і народознавства, а також продовжує автоматизацію та механізацію бібліотечних процесів.
II.
Формування та задоволення читацьких потреб
щодо книжок, інформації

Пропаганда діяльності бібліотеки
• Екскурсії бібліотекою.
• Робота з боржниками.
• Аналіз читацьких формулярів.
• Складання списків літератури, що користується найбільшим попитом у читачів.
• Оформлення виставки формулярів кращих читачів.

1.
Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування читачів:
• перегляд статей журналів;
• перегляд статей газет;
• перегляд бібліографічних списків, уміщених в окремих книжках;
• складання бібліографічного списку;
• систематизація бібліотечного фонду;
• складання анотацій;
• підбір і розміщення карток за індексами;
• перегляд та вивчення бібліографічних покажчиків;
• редагування «Краєзнавчої картотеки»;
• редагування «Систематичної картотеки для учнів
5-9- х класів»;
• оформлення роздільників;
• вилучення з картотек карток на застарілі матеріали;
• перегляд і вивчення нової літератури;
• групове бібліографічне обслуговування:

20
-
інформація про нові надходження з Історії України;
-
«Світ знає їхні імена» (список літератури про видатних людей Кіровоградщини).

II
І. Виховання естетичних смаків.
Популяризація художньої літератури
1. Книжкові виставки та тематичні полиці:
• «У письменника ювілей».
• «Літературні портрети».
• «Син великого народу».
• «Скарбниця духу і добра».
• «Тим, хто цінує книжку».
• «Перлини української народної пісні».
• «Тарас Шевченко і музична культура».
2. Літературні години. Літературно-музичні вечори:
• «Весняні наспіви».

«Спів кобзи невмирущий».
3. Тематичний вечір
• «Козацькі та стройові пісні».
4. Цикл музичних годин:
• «Пісня скликає друзів».
• «Наш друг — грамплатівка».
• «Казка в опері».
• «Заграй, заграй, сопілко».

IV.
Популяризація природничої, технічної
та економічної літератури
1. Книжкові виставки й тематичні полиці:
• «Ким бути?»
• «Все на світі вміють руки».
• «Я мрію стати бізнесменом».
• «Улюблене дитя людства» (про автомобіль).
• «Не голова, а комп'ютер».
2. Цикл виставок за порами року:
• «Ой весна, весна, днем красна».
• «Прийшло вже щедре літечко».
• «Осінь щедра, осінь золота».
• «В гостях у бабусі Зими».
3. Години цікавих повідомлень:
• «Цілющі скарби землі».
• «Сім чудес України».
• «Що ти знаєш про повітря».
• «Цікаве про пустелю».

21
4. Вікторина:
• «Дивні знаки на дорогах».
5. Огляд випусків науково-популярної книжки:
• «Цок, цок, молоток».
6. Огляд журналів.

V.
На допомогу організаторові навчального процесу.
Організація дозвілля школярів
1. Книжкові виставки й тематичні полиці:
• «Знаємо його І знані будемо».
• «Великий Каменяр».
• «Ти — наше диво калинове, кохана материнська мово!»
• «Золота криниця мудрості».
• «Ясне сонечко, рідна матінко».
• «Цікавий світ рідної мови».
• «Цікавий світ математики».
• «Путівник абітурієнта».
• «Жарти з-під шкільної парти».
• «Літні пригоди».
2. Години цікавих повідомлень:
• «Це цікаво знати».
• «Наші улюблені герої з книжок».

VI.
Патріотичне виховання читача.
Українознавство, Краєзнавство
1. Цикл виставок:
• «Люблю тебе, мій краю».
• «Довга дорога нашого народу».
• «Українці — світові».
• «Видатні постаті української історії».
• «Люби і знай свій рідний край».
• «Вірний син України».
2. Години народознавства:
• «Геральдичний альбом України».
• «Гірка доля козацьких клейнодів».
• «Урок народної мудрості».
• «Наум веде на ум».
3. Літературні години:
• «Жінки в історії України».
• «Видатні діячі нашого краю».
4. Вікторина:
• «Чи знаєш ти своє місто ?»


22
5. Огляд літератури:
• «Поетичні голоси Кіровоградщини».

VII.
Сприяння процесам гуманізації, духовного

становлення, фізичного розвитку особистості
1. Книжкові виставки:
• «Відчини своє серце добру».
• «Дзвони Чорнобиля».
2. Цикл книжкових поличок:
• «Різдво Христове».
• «Великодні дзвони дзвонять».
• «Свято Миколая».
• «Будь сильним і здоровим».
3. Гра-мандрівка:
• «У гості до правил поведінки».
4. Книжковий вернісаж:
• «Леді Шарм».
5. Цикл відвертих розмов:
• «Коли тобі за... чотирнадцять».
• «Конкурс джентльменів».
6. Цикл зустрічей:
• «Актуальне інтерв'ю».
7. Бесіда-діалог:
• «Диво на ім'я книжка».


















23
Моніторинг читацьких інтересів
Шкільна бібліотека – інформаційний центр школи. Вона проводить
інформаційно-бібліотечну роботу з обслуговування учнів, вчителів, вихователів, інших співробітників школи, батьків.
Оскільки в бібліотечній справі основним об’єктом вивчення є читацькі інтереси, то повинна бути створена система діагностування стану проблем на цьому етапі.

Напрямки моніторингу.
Цілісне уявлення про розвиток читацьких інтересів можна одержати лише в разі:

вивчення коефіцієнта читання;

вивчення читацьких потреб;

вивчення інформаційного простору;

дослідження характеру групових комунікацій;

виявлення ступеня задоволення учнів програмною літературою.

Види моніторингу з вивчення читацьких інтересів:

1.
Базовий: відповідність потребам вікової категорії.
2.
Проблемні:

розвиток творчих здібностей, обдарованості особистості;

підвищення інтелектуального рівня за допомогою самоосвіти.

Перелік окремих питань стосовно роботи шкільних бібліотек з
яких можна провести моніторингові дослідження:


вивчення інформаційного простору;

вивчення ступеня задоволення учнів фондом шкільної бібліотеки;

вивчення коефіцієнта читання;

вивчення формування та розвиток читацьких інтересів;

вивчення бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів навчального закладу;

визначення найпопулярніших серед учнів форм роботи бібліотекаря.


24
Анкета для виявлення читацьких
умінь і навичок учнів 1 класу
1.
Чи сам(а) ти читаєш книжки?
2.
Чи читають тобі книжки вдома? Які? Про що ти з них дізнався(лась)?
3.
Чи любиш ти слухати оповідання, казки, вірші? Що більше?
4.
Що більше любиш: читати сам(а) чи слухати, як тобі читають?
5.
Чи є у вас домашня бібліотека? Які там книжки? Спробуй розповісти про одну із них.
6.
Розкажи все, що ти знаєш про книжку.
7.
Де можна брати книжки для читання?
Анкета для виявлення сформованості читацьких
інтересів для учнів 2 класу
1.
Яка тема наступного позакласного читання?
2.
Як ти добираєш книги: сам(а) чи з допомогою батьків?
3.
Яку книжку ти читаєш зараз? Розкажи все, що ти про неї знаєш.
4.
Чи береш книги у шкільній бібліотеці? Якщо так, то які?
5.
Про що тобі подобається читати?
6.
Назви імена своїх улюблених книжкових героїв.
7.
Назви прізвища своїх улюблених письменників.


Анкета для вивчення сформованості
бібліотечно-бібліографічних навичок
учнів 3-4 класів
1.
На яку задану тему ти читаєш книжки?
2.
Чим можна користуватись, добираючи книжки?
3.
Чи знаєш ти структуру книги? Що до неї входить?
4.
На що треба звернути увагу в книзі, перш ніж почати читати?
5.
За допомогою чого можна швидко знайти в книзі потрібний вірш чи оповідання?
6.
Якою довідковою літературою вмієш користуватися?
7.
Чи часто навідуєшся до шкільної бібліотеки? Якщо ні, то чому?
8.
Чи є у тебе дома домашня бібліотека? Як у ній розташовані книжки?



25
Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів,

розвитку читацької самостійності
учнів 3-4 класів
1.
Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор? Яка назва?
2.
Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
3.
Чи пам’ятаєш ти тему наступного позакласного читання? Назви її.
4.
Про що найбільше любиш читати?
5.
Чи є у тебе улюблені письменники? Назви їх.
6.
Твори яких українських письменників запам’ятались тобі найбільше?
7.
Ти б залюбки подивився б пригодницький фільм чи прочитав би книгу?
8.
Хто може тобі допомогти вибрати цікаву книжку?
9.
На що треба звертати увагу, добираючи потрібну книжку?
10.
Чим можна скористатися у бібліотеці, добираючи необхідну книжку?
11.
Чи звертаєшся ти по допомогу до бібліотекаря при виборі книги для читання?

Анкета для вивчення сформованості
бібліотечно-бібліографічних навичок

учнів 5-6 класів
1.
Які книги ти любиш читати? Казки, вірші, оповідання?
2.
До кого ти звертаєшся по допомогу у виборі літератури?
3.
Чим можна користуватися , добираючи книжки?
4.
Що таке структура книги?
5.
Для чого у книзі потрібен “зміст”?
6.
На що треба звернути увагу в книжці, перш ніж почати її читати?
7.
Які видання відносять до довідкової літератури?
8.
Які дані ми можемо прочитати на обкладинці книги?
9.
Чи є у тебе домашня бібліотека? Хто її збирає?
10.
Чи знаєш ти правила поводження з книгою?
11.
Чи ведеш ти Щоденник читання?
Анкета для виявлення сформованості читацьких

інтересів, розвитку читацької самостійності
учнів 5-6 класів
1.
Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор? Яка назва?
2.
Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
3.
Які книги ти любиш читати: науково-пізнавальні чи художні?

26 4.
Чи задовольняє шкільна бібліотека твій попит у читанні?
5.
Чим можна скористатися у бібліотеці, добираючи необхідну літературу?
6.
Чи допомагає тобі бібліотекар у виборі книг для читання?
7.
Чи допомагають тобі батьки у виборі гарної книжки?
8.
Чи цікавить тебе література, яка вивчається в школі?
9.
Твори яких зарубіжних письменників тобі подобаються? Назви їх.
10.
Твори яких українських письменників тобі подобаються? Назви
їх.
11.
Чи звертаєш увагу, при виборі книги для читання, на мову, якою написано твір?
12.
Якщо книга тобі сподобалась, чи рекомендуєш ти її своїм товаришам?

Анкета для вивчення сформованості
бібліотечно-бібліографічних навичок

учнів 7-8 класів
1.
Які книги ти любиш читати: художні чи науково-пізнавальні?
2.
Чи вмієш користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки?
3.
На що ти звертаєш увагу, добираючи книгу для читання?
4.
До якої літератури треба звернутися, щоб правильно написати те чи інше слово?
5.
Чи є у тебе домашня бібліотека? Хто її збирає?

Анкета для виявлення сформованості читацьких
інтересів, розвитку читацької самостійності
учнів 7-8 класів
1.
Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор? Яка назва?
2.
Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
3.
Чи подобається тобі читати твори, рекомендовані шкільною програмою?
4.
Ти читаєш твір у повному обсязі чи так , як надруковано у підручнику(скорочено)?
5.
Чи задовольняє шкільна бібліотека твій попит у читанні?
6.
Чи допомагають тобі у виборі книг для читання книжкові виставки, які оформляє бібліотекар?
7.
Чи часто ти працюєш у читальному залі бібліотеки?
8.
Які твори зарубіжних письменників тобі подобаються? Назви їх.
9.
Твої улюблені українські письменники та поети.

27 10.
Які періодичні видання ти любиш читати? Назви їх.
11.
Чи обговорюєш прочитане зі своїми товаришами?
12.
Чи цікавляться батьки вашим читанням?
13.
Які теми і проблеми тебе цікавлять(політика, література, техніка, мистецтво тощо.)
14.
Які газети і журнали виписує твоя родина? А які б ти хотів(ла) виписати?

Анкета для учнів 9-11 класів

1.
З якого часу ти користуєшся шкільною бібліотекою?
2.
Чи завжди шкільна бібліотека задовольняє твої попити?
3.
Чи вмієш ти користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки?
4.
Що ти знаєш про каталоги і картотеки?
5.
Чи маєш ти свою бібліотеку? Скільки книг вона нараховує?
6.
Яка література переважає в ній?
7.
Твої улюблені письменники і поети.
8.
Твої улюблені герої книг.
9.
Ти читаєш тільки ті книги, які рекомендовані навчальною програмою? Якщо ні, то вкажи декілька назв книжок, які ти прочитав(ла) останнім часом.
10.
Які теми і проблеми тебе цікавлять (політика, література, техніка, мистецтво тощо).
11.
Які газети і журнали виписує твоя сім’я? А які б ти хотів(ла) виписати?
Анкета для з’ясування емоційно-естетичного ставлення до
прочитаної книги (для старшокласників)
1.
Рік народження книги.
2.
Автор книги.
3.
Назва книги.
4.
Чи сподобалась вам книга?
5.
Що вам в ній сподобалось?
6.
Чи було вам цікаво читати цю книгу? Якщо ні, то чому?
7.
На опис якої події ви звернули увагу при читанні цієї книги?
8.
Чи допомогла вам ця книга розширити уявлення про ті чи інші події у житті?
9.
Який відгук про цю книгу ви дали б своєму товаришу?


28
Сучасний учень і культура читання
Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня
- суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа, бібліотека, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтва творити себе і своє життя.
Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книжкою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів - пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.
Людина розвивається та навчається все своє життя, але багато чому вона навчається саме в дитинстві. Стосується це і культури читання. Тому великий акцент щодо формування любові до книги, читання та бібліотеки треба ставити на початкову школу. Ряд заходів, які спрямовані на збагачення бібліотечно-бібліографічних знань, повинні проходити систематично з урахуванням вікових особливостей учнів. Але практика показує, що у формуванні культури читання серед молодших школярів
індивідуальні бесіди посідають далеко не останнє місце. Саме в процесі
індивідуальної роботи між учнем і бібліотекарем створюється сприятлива психологічна атмосфера, в основі якої лежить ненав’язливе спілкування.
Дати дитині самій зробити вибір книжки, яку вона хоче прочитати і дуже ненав’язливо, через книжкову виставку, порекомендувати певну літературу.
При цьому, виставки повинні бути цікавими, яскравими, незвичайними.
Такими, щоб рука дитини сама тягнулась за книжкою. А «живе слово» бібліотекаря робить ці виставки ще більш ефективними.
Формування культури читання в середніх та старших класах можна здійснювати в процесі бібліотечно-бібліографічних занять, бесід, консультацій, в процесі яких надаються загальні знання про бібліотеку, виховується культура роботи з книгою, надаються знання про книгу, вміння користуватися абонементом та читальним залом, довідковою літературою, бібліографією, каталогами, картотеками. (Схема)
Сучасний читач має усвідомлювати, наскільки важливо володіти
інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати. Обов'язкова складова інформаційної культури - вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Читачі повинні вміти використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх та представляти у вигляді доповіді, реферату, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу тощо.
Читання — це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження фізичних та розумових сил. Потрібно пам'ятати настанову видатного педагога
Василя Сухомлинського про те, що «читання як джерело духовного
збагачення не зводиться до вміння читати: з цього вміння воно тільки почи-

29
нається...» Тому треба домагатися не читання заради читання, а читання як самостійної діяльності дитини у світі книжок, з якої починається її освіта, самовиховання, формування високих художніх смаків, гармонійний розвиток особистості.
Для того, щоб стати справжнім читачем, слід наполегливо розвивати в собі потяг до здобуття нових знань, уміння зосереджуватися на тому, що читаємо, старанність і терпіння, волю та охайність, працездатність.
Культура читання - це вміння швидко знаходити в бібліотеці потрібні книжки або статті. Один з видатних російських бібліографів
Микола Олександрович Рубакін говорив, що «вибрати книжку - не тільки наука, але й мистецтво. І якщо ви запитаєте мене, чи є та наука, яка б навчила читати? Так, є, і називається вона «культура читання».
Але протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури читання школярів. І головне завдання шкільного
бібліотекаря - допомогти сучасному учню зрозуміти, що суспільству, яке розвивається, потрібен культ знань. Інформаційні вміння є основою для успішного засвоєння всіх навчальних предметів, і дають можливість людині вільно орієнтуватися у потоці інформації. На сьогодні впевнено можна стверджувати, що інформаційне революція докорінно перебудовує всі галузі людської діяльності, відкриваючи новий простір для роботи з книгою. І хоч би який етап історичного розвитку існував, а книгу не в змозі замінити жодна інформаційна технологія. Талановитість і геніальність видатних людей завжди була пов’язана з великою працею над книгою.
В.О.Сухомлинський зазначав, що людина, для якої книжка вже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, спустошеною.















30
Шляхи підвищення культури читання учнів:

- бесіди про книги, письменників, твори;
- книжкові виставки;
- екскурсії до бібліотеки;
- голосні читання книжок;
-
інсценівки за творами;
- літературні ігри, вікторини, подорожі;
- конкурси на кращого читця;
- конкурс «Дитяча книжка – власними руками»;
- консультаційна допомога в доборі книжок;
- перевірка якості дитячого читання;
- бібліотечні уроки;
- читацькі щоденники;
- стенди або папки педагогічного спостереження за дитячим читанням;
- цікаві уроки позакласного читання;
- виховні та літературні години;
- літературні п’ятихвилинки;
-
інформаційні хвилинки»
- домашні бібліотеки;
- зацікавленість батьків;
- робота «Книжкової лікарні»
- куточок читача в кожний клас;
- залучення засобів наочності (ілюстрації) та засобів масової
інформації (кіно, телебачення, радіо).















31
Інформаційна культура сьогодні – це новий світогляд, нове мислення, а також спілкування в різних інформаційних потоках, що орієнтоване на саморозвиток та самоосвіту.


План засідання №2

Тема. Основи інформаційної культури юного читача.
Підготовчий етап. Етапи формування інформаційної культури особистості.
Практикум.
1.
Основні завдання занять з учнями 1-4, 5-9 та 10-11 класів.
2.

Орієнтовна програма занять з формування
інформаційної культури школярів та культури читання.
Психологічна підтримка. Дискусія “Вчитись граючись завжди цікаво”.
Результати засідання. Аналіз сформованості читацьких
інтересів та активності школярів.









32
Основи інформаційної культури
юного читача
Розвиток
інформаційної культури починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Сучасний читач має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати.
Обов'язкова складова інформаційної культури - вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію.
Отже, інформаційна культура сьогодні - це новий світогляд, нове
мислення, а також спілкування в різних інформаційних потоках, що
орієнтовано на саморозвиток та самоосвіту.
Завдання сучасної шкільної бібліотеки – забезпечити інформаційні потреби користувачів, формувати навички інформаційної культури. Читачі повинні вміти використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх та представляти у вигляді доповіді, реферату, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу тощо.
Основними аспектами формування
інформаційної культури читачів є:
- розуміння ролі інформації в житті суспільства;
- знання інформаційних ресурсів і готовність до сприйняття інформації;
- вміння ефективно здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних джерел;
- здатність до аналітичної переробки, використання та створення нової
інформації.
Основа інформаційної підготовки читача - вміння ефективно вести пошук інформації. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов'язується з умінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки.
Це досягається завдяки різним формам роботи - від індивідуальних та групових занять з основ бібліотечно-бібліографічних (бібліотечних уроків) знань до навчання Інтернет-технологіям у Інтернет-центрі. Необхідно виховувати у них розуміння і готовність сприймати нові технології, використовувати алгоритми пошуку нетрадиційної інформації.
Бібліографічна орієнтація читачів має бути комплексною за тематикою і характером подачі матеріалу, диференційованою - за читацьким призначенням.
П’ять складових аспектів інформаційної культури
(За Ю.С.Зубовим)

формування системи тезауруса, яка забезпечує загальну і соціальну орієнтацію особистості у навколишній
інфраструктурі;

33

уміння здійснювати інформаційну діяльність, формувати свої
інформаційні потреби і запити, володіти стратегіями і алгоритмами оптимального інформаційного пошуку і аналізу
інформаційних джерел, згортати і розгортати інформацію, вступати в різноманітні контакти;

готовність особистості використовувати як традиційні, так і комп’ютерні джерела інформації (бази і банки даних);

уміле регулювання інформаційної поведінки людини в світлі вироблених суспільством моральних і правових норм;

реалізація індивідуальності особи в її інформаційній діяльності.
Склався мінімум бібліотечно-бібліографічних знань,
яким треба оволодіти кожному читачеві:
1.Раціональні методи роботи з книгою.
2.Вміння стежити за новою літературою.
3.Вміння самостійно відшукувати й добирати літературу за бібліографічними джерелами.
4.Вміння складати й оформляти списки літератури для самоосвітньої, навчальної, виробничої та наукової роботи.
5.Знання основних інформаційно-бібліографічних центрів країни та їх видань.
6.Вміння використовувати сучасні інформаційні технології
Діяльність бібліотекаря в організації формування
інформаційної культури читачів

Надає учням рекомендації щодо можливостей покращення якості навчання через звернення до різноманітних джерел інформації, включаючи комп’ютер, аудіовізуальні засоби, періодичну літературу.

Проводить бібліотечно-бібліографічні уроки.

Навчає учнів умінню працювати з каталогами, довідниками, енциклопедіями, словниками.

Здійснює керівництво і контроль за читанням дітей (1 раз на
місяць).

Вивчає читацькі запити дітей.

Координує роботу щодо формування читацького інтересу дітей.

Популяризує нову літературу.

Є керівником роботи з індивідуального та групового читання учнів.

Спрямовує діяльність наради бібліотечного активу для участі в різноманітних формах роботи


34
Основні компоненти інформаційної культури
Інформаційна культура – це вміння правильно формулювати свої запити, ефективно відшукувати необхідні джерела; уміти відбирати, оцінювати інформацію і створювати якісно нову.



















Готовність особистості використовувати як традиційні, так і комп’ютерні джерела
інформації (бази даних)
Уміле регулювання
інформаційної поведінки у світі вироблених суспільством моральних і правових норм

Реалізація
індивідуаль- ності особи в її
інформаційній діяльності
Формувати
інформаційні потреби і запити
Уміння здійснювати
інформаційну діяльність
Володіти стратегіями і алгоритмами оптимального
інформаційного пошуку та аналізу
інформаційних джерел
Інформаційна
культура

Згортати і розгортати
інформацію
Формування загальної і соціальної особистості в навчальній
інфраструктурі

35
Етапи формування інформаційної культури
1.
Свідомий добір джерел інформації;
2.
Систематизація та особиста оцінка джерел інформації;
3.
Логічне осмислення джерел інформації.

Напрямки процесу формування
інформаційної культури:

робота з удосконалення комплектування та розкриття бібліотечних;

систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб читачів, особливо пов’язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;

створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів;

удосконалення роботи щодо підвищення рівня бібліотечно- бібліографічних та інформаційно-комп’ютерних знань;

популяризація та реклама інформаційних послуг бібліотеки.













36
Основні завдання занять
з учнями 1-4, 5-9, 10-11 класів

Основні завдання занять з учнями 1-4 класів:


Сформувати у школярів загальне уявлення про бібліотеку.

Ознайомити та поглибити знання школярів про користування бібліотекою та книгою.

Знати основні елементи книги, вміти характеризувати їх.

Ознайомити їх з періодичними виданнями – газетами та журналами.

Сформувати в учнів уміння вибирати книги для самостійного читання, вміння орієнтуватись у книжці і серед книжок.

Формувати уміння підбирати книги на необхідну тему, користуючись виставкою, покажчиком, каталогом, відкритим доступом до книжкових полиць.

Сформувати стійкі навички та уміння вести щоденник прочитаного, робити виписки, правильно цитувати.

Сформувати у школярів загальне уявлення про каталоги та картотеки, каталожну картку, всесвітню мережу Інтернет.
Основні завдання занять з учнями 5-9 класів:


Формувати у школярів вміння самостійно працювати у читальному залі бібліотеки, використовувати знайдену інформацію на уроці та в позаурочній діяльності.

Формувати навики володіння простим бібліографічним описом книг та статей з журналів, газет.

Формувати у школярів глибокі знання про книгу, різноманітність друкованих та електронних джерел інформації.

Сформувати у школярів розуміння понять «інформаційна культура», «інформація».

Поглиблювати вміння школярів працювати з довідково- бібліографічним апаратом бібліотеки, прикнижковою бібліо- графією, різними джерелами інформації.

Розвивати читацькі інтереси та вміння самостійно працювати з
інформацією.

Формувати у школярів знання про сучасні інформаційні технології та розвивати навички їх використання.

Удосконалювати уміння користуватися довідковою літературою, різними бібліографічними посібниками і матеріалами.

Удосконалювати методи роботи з виписками, планами, анотаціями, щоденником, тематичними добірками в навчальній і позакласній роботі.

37

Формувати у школярів вміння користуватися бібліотекою як
інформаційно-пошуковою системою.
Основні завдання занять з учнями 10-11 класів:


Закріпити вміння школярів працювати з різною інформацією, знаходити її в каталогах і картотеках, в мережі Інтернет.

Володіння методами роботи в бібліотеках, уміння оформити бібліографічний запит.

Закріпити вміння школярів працювати з довідковою літературою та енциклопедичними виданнями.

Володіння методами роботи з декількома різнохарактерними джерелами знань.

Уміння аналізувати і характеризувати художню, навчальну, науково-популярну, наукову, довідкову літературу з бібліографічної точки зору (бібліографічна характеристика).

Упевнене, свідоме володіння основами бібліотечно-бібліографічної грамотності.

Уміння передавати одноліткам та молодшим школярам бібліотечно-бібліографічні знання та способи пізнавальної діяльності.












38
ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ

1 клас


Мандруємо Книжковим містом. Екскурсія до бібліотеки.

Правила користування бібліотекою.

Чарівники у Книголюбії. Книжкова лікарня.

Мої перші кроки у бібліотеці. Вибір книги та її основні елементи
(ознайомлення з книгою та бібліотекою).

«Малюємо казку». Конкурс малюнків до улюбленої книги.
2 клас


Хто малює ваші книги… Автори та ілюстратори дитячих книжок.

Подорож у країну «Журналію». Періодичні видання для молодших школярів.

Порядок розстановки книг у бібліотеці.

Закладки, як ними користуватися. Малюємо закладку.

Як створюється книга. Книжка у письменника.
3 клас


Основні елементи книги.

Книги, які знають все. Мої перші довідники.

Золотий ключик від бібліотеки. Самостійний вибір книг у бібліотеці.

Компаси в книжковому морі. Використання бібліографічних покажчиків, списків.

«В гостях у казки». Бібліографічна вікторина.
4 клас


Як зроблена книга, або Хто у книзі найголовніший? Структура книги.

Каталог компас у книжковому морі. Що таке каталог?

Щоденник читання. Призначення щоденника читання.

Періодичні видання. Поняття про газету та журнал.

«Мій друг – Читанка». Конкурс читачів.
5 клас


Книга в нашому житті. Історія книги.

Вивчаємо каталоги і картотеки. Розташування карток у каталозі.

Твої орієнтири у виборі книг. Бібліографічні покажчики малих форм.

Бібліографічний опис книги. Внутрішнє оформлення книги.

«Бібліографічний калейдоскоп». Підсумковий урок у ігровій формі.

39
6 клас


Лабіринти покажчика. Подорож по бібліографічних покажчиках.
Практичне заняття з оволодіння навичками самостійного пошуку
інформації.

Довідковий апарат бібліотеки. Структура абеткового та систематичного каталогу.

Мандрівка рідним краєм. Краєзнавча література.

Бібліографія – помічник у виборі книг. Бібліографічні списки.

Історія бібліотек. Підсумкове заняття. Написання рефератів на тему
«Перші бібліотеки».
7 клас


Вам, поліглоти. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

Книги, які знають все. Видання з науки, техніки, мистецтва.

«Хто нас читає, той не програє!». Бібліографічна гра з довідковою літературою.

Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і минуле.
Урок-обговорення.

У світі цікавого. Періодичні видання для підлітків.
8 клас


Зустріч з книгами-Всезнайками. Енциклопедична і довідкова література.

Каталоги і картотеки бібліотеки. Картотека періодичних видань.

Науково-популярна та науково-художня література. Бібліографічний огляд. Навички роботи.

Критична література. Використання критичної літератури. Зв’язок між критичною та художньою літературою.

Самостійна робота з книгою. План, тези, конспект.
9 клас


Якою повинна бути сучасна бібліотека? Урок-диспут.

Бібліотека як інформаційно-пошукова система. Алгоритм пошуку джерел інформації.

Структура підручника. Довідковий апарат навчальної літератури.
Пам’ятка: як працювати з підручником.

Анотація, реферат. Правила оформлення реферату.

Бібліотека – інформація – читач. Бібліографічна вікторина.



40
10 клас


Система каталогів та картотек бібліотеки.

За книгою – в електронний світ. Робота з джерелами інформації.
Книга і комп’ютер в суспільстві.

Бібліотечна справа в Україні. Історична довідка.

Періодичні видання Кіровоградської області.

Зібрання творів, серійні видання. Робота з довідковим апаратом цих видань.

11 клас


Книга – твій помічник у виборі майбутньої професії. Презентація книг серії “Світ професій”.

Читацький запит. Оформлення читацького запиту.

Мережа бібліотек України. Типи і види бібліотек.

Знамениті бібліотеки світу. Історична довідка.

Бібліотека – інформація – читач. Бібліографічна карусель.














41
Вчитись граючись – завжди цікаво
Ні для кого не секрет, що сучасні діти стали менше читати. Новітні технології міцно увійшли у наше життя, впливаючи тим самим на їх читацьку активність. Але нам, бібліотекарям, ще рано складати руки. Саме зараз і починається робота по залученню дітей до бібліотеки, читання.
Вже давно помічено, що читання для дітей стало просто розвагою, воно не сприяє розвитку особистості, не вчить дітей співпереживати героям книги – таке читання не виховує людини. Тому завдання бібліотеки полягає в тому, щоб навчити школяра вдумливо читати, розуміти прочитане. Як цього досягти? Що треба робити? Відповідь може бути тільки одна – вчитись у процесі гри.
У чому ж полягає гра? Бібліотекар пропонує дітям читати всім разом, одночасно, одну обрану книгу: o
разом представляти те, що прочитали й малювати ілюстрації; o
разом радіти відкриттям і переживати за героїв книги; o
разом міркувати, чому автор чинить зі своїми персонажами саме так, а не інакше; o
разом з’ясовувати, що допомагає героям, а що заважає; o
разом уявляти, на кого з персонажів хотіли б походити.
Ви скажете, що таке діти роблять на уроках літератури. Так, але там – це робота, навчання, а на бібліотечному уроці – цікава гра. Учні діляться на групи і намагаються відшукати у своїй групі художників, артистів, поетів – майстрів на всі руки.
В чому ж суть гри? Бібліотекар пропонує систему питань і завдань, вони зорієнтують дітей у роботі. Класоводи теж включаються у гру. (Див.
дод.) Тепер у бібліотеку можна приходити не тільки за тим, щоб поміняти книгу, або написати повідомлення до уроку, тепер можна зайти, щоб показати намальовану обкладинку або ілюстрацію, щоб прочитати власні вірші, розповісти про свою рекламу, порадитися тощо.
Гра – це завжди цікаво. Тому доцільно створити у бібліотеці тематичні папки: «Вікторини на кожен смак», «Розгадуємо кросворди», «Загадки, приказки, прислів’я», «Літературні конкурси та розваги» тощо.
Творчий, небайдужий підхід до проведення бібліотечних годин допомагає вирішити кілька завдань: учні організовано й цікаво, з користю проводять час; у дітей пробуджується інтерес до читання, читання стає не нудним обов’язком, а грою; через спільну творчість формується почуття колективізму; діти вчаться думати й міркувати, спілкуватися про прочитане.
Звичайно, про результати роботи говорити складно й рано. Але пройде час, і діти обов’язково скористаються результатами тих навичок, які вони придбали у процесі гри.


42
Додаток.
Книжкова виставка-діалог - виставка-кросворд
для учнів початкових класів



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал