Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка3/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема: „В.О. Сухомлинский –учитель на всі часи”

Завдання
виставки:
познайомити учнів з творами
В.О.Сухомлинського.
Мета виставки: зацікавити дітей, розкривши зміст книжок; залучити учнів до читання; на прикладах героїв казок навчити дітей співпереживати, бути добрими до своїх близьких, захищати молодших і з повагою ставитись до старших; прививати любов до навколишнього світу, до рослин і тварин; любити і пишатися своєю Батьківщиною.
Вікова категорія 2-4 класи.
Література. 3 книги :
Сухомлинський В.О.Чиста криниця: Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання. - К.: Веселка, 1993.
Сухомлинський В.О.Казки Школи Під Голубим Небом: Оповідання та казки: для мол.шк.віку. – К.: Веселка, 1984.
Кирпа Г.М.Андрійкова книжка: Уроки гарної поведінки: проб. посіб. для 1-го кл.:[Повчальні казки В.Сухомлинського]. – К.: Освіта,1992.

Оформлення. Вислів „Школа – це насамперед книжка”; фото
„Сухомлинський з дітьми на лоні природи”, „Сухомлинський з учнями в теплиці”; виставка кращих дитячих малюнків на тему „Сторінками казок
Сухомлинського”.

Прем’єра виставки.
1.
Коротка біографічна довідка про В.О.Сухомлинського.
2.

Презентація книг: коротка характеристика змісту; проблеми, які розкривають книги (доброта, бережливе ставлення до природи,
любов до родини, до друзів).
3.

Звернути увагу на фотознімки (В.О.Сухомлинський завжди
приділяв велику увагу дітям; намагався привчити їх жити в
гармонії з природою: саме тому багато фотознімків, де він
зображений з дітьми, на лоні природи).
-
Запитання. Діти, з яких джерел ви дізнаєтесь про життя людей, тварин, рослин? (З книг. Книги навчають, розповідають,
розвивають творчу уяву).
-
Запитання. Для чого діти ходять в школу? (Щоб навчатися, щоб
слухати , про що розповідають вчителі, розвивати свої здібності).
-
Запитання. Ви помітили, що слова „школа” і „книга” мають багато спільного? Що саме? (Дають знання)

43
-

Запитання. А ви уявляєте школу без книг? (Ні). Тому у
В.Сухомлинського є влучний вислів, який є епіграфом до нашої виставки „Школа – це насамперед книжка”.
4.
Бесіда про прочитані твори.
-
Які твори В.Сухомлинського ви читали?
-
Які твори найбільше запам’ятали?
-
В яких книжка ви читали ці твори? („Читанка”, „Біла хата”,

Зелена неділя”, „Писанка”, ”Андрійкова книжка”).
-
Твори сподобались чи ні?
5. Огляд виставки малюнків: пропонується оглянути виставку і визначити, які казки проілюстровані.
6.
Інсценізація казки „Як бджола стала золотою”.
7.
Кросворд до казки:
1



м е д

2


б д ж о л а

3


г а р б у з

4

а в т о р


5



с т о р о ж
6


к в і т к а

7
з о л о т а


1.
Запашний, солодкий, золотавий ......, те, що носять бджоли.
2.
Назвіть головну героїню казки.
3.
Квітку з якого овочу побачила бджілка?
4.
Хто розповідає казку?
5.
Хто не пускав бджолу до вулика?
6.
Бджола побачили гарбузове дерево, чи гарбузовий кущ?
7.
Якою стала бджілка після зустрічі з гарбузовою квіткою?
Ефективність.
- діти зацікавились книгами;
- декілька учнів виявили бажання написати свої казки;
- учні після уроків приходили до бібліотеки і ділилися своїми враженнями про прочитане;
- розповідали, що деякі оповідання нагадували їм реальні випадки з життя, які відбулися з ними;
- пропонували проводити такі заняття частіше.


44
Пам’ятайте, що ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення – це має бути захоплення книжкою. Його треба зберегти на все життя.

В.О.Сухомлинський

План засідання №3

Тема. Інформаційне забезпечення учнів-читачів.
Підготовчий етап. Аналіз та ведення бібліотечної документації (плани роботи, книга сумарного обліку,
інвентарна книга, щоденник роботи бібліотеки тощо).
Практикум.
1.
Доповідь “Масові, групові та індивідуальні методи
інформаційної роботи шкільної бібліотеки ”.
2.
Бібліотечний урок як засіб виховання інтересу до книги, успішного засвоєння шкільних наук та виховання культури читання.
3.
Бібліографічний огляд – один із ефективних засобів доведення бібліографічної інформації до користувачів бібліотек.
Психологічна підтримка. Круглий стіл “Бібліотечний урок – це цікаво ”.
Результати засідання. Рекомендації щодо проведення бібліотечного уроку як однієї з форм усної форми масового обслуговування читачів.




45
Інформаційне забезпечення
учнів-читачів.
Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як
інформаційний центр навчального закладу, мета якого - забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів. Виконання цього завдання залежить насамперед від правильної організації бібліотечного фонду, роботи з його комплектування і збереження.

Побутує думка, що фонд шкільної бібліотеки повинен формуватися тільки з навчальної літератури. Насправді ж, бібліотека навчального закладу повинна максимально задовольняти всебічні потреби читачів, сприяти гармонійному розвитку особистості.
Сьогодні потрібна комплексна систематична робота щодо формування й збереження бібліотечного фонду. Ці процеси пов’язані між собою, жоден з них не можна розглядати окремо. Від складу та правильної організації та комплектування бібліотечних фондів залежить успішне, повноцінне
інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.
Комплектування фондів – це відбір і планомірне придбання друкованих творів та інших документів, які за змістом відповідають завданням бібліотеки і потребам читачів. Здійснюючи комплектування, бібліотекар обов’язково повинен інформаційні потреби читачів, фактичний ступінь використання фонду, а також причини, з яких та чи інша література не користується попитом. Комплектування фонду ведеться з урахуванням уже набутого фонду, тому обов’язково треба з’ясувати, які книги є в бібліотеці, якого цільового і читацького призначення та врахувати ступінь попиту на них. Такий підхід дозволяє уникнути придбання непотрібної літератури.
Адже бібліотекар несе відповідальність за якість підбору літератури і за те, як використовуються придбані книги.
Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу починається з попередньої клопіткої роботи з вивчення запитів книгокористувачів. Ця робота включає в себе цілу систему заходів: аналіз читацьких формулярів, опитування, бесіди, спостереження. Застосування всіх заходів у комплексі дозволяє отримати достовірні висновки про характер і мотивацію читання, а отже інформаційних потреб читачів.
В умовах бібліотеки школи ретельно вивчається інформаційне середовище, яке впливає на формування інформаційних потреб: аналізуються навчальні плани, наявна методична база, звітна документація, навчальні та виховні плани роботи. В ході вивчення інформаційних потреб простежуються певні групи споживачів інформації: директор, завуч школи, вчителі-предметники, вчителі-класоводи, класні керівники, батьки та учні школи.

46
Кожній групі притаманні свої інформаційні запити, які мають певну специфіку задоволення.
Для учнів, як категорії споживачів інформації, доцільно розробити тематику бібліотечно-бібліографічних бесід, які допоможуть їм розібратися в «морі» книг, а також створити «Куточок читача», де розміщено пам'ятки:
«Як вибрати книгу для читання», «Як працювати з підручником», «Як читати газету», «Як працювати з довідковою літературою», «Як написати реферат», а також витяг з «Правил користування бібліотекою».
Педагогічний колектив разом з бібліотекою школи в роботі з читачами- учнями повинен дотримуватися комплексного збалансованого використання існуючих форм інформаційного забезпечення навчально- виховного процесу: індивідуальних, групових та масових заходів.
Крім поточного інформування за допомогою книжкової виставки нових надходжень, картотеки нової літератури, в школі доцільно проводити цикл бібліографічних оглядів, годин цікавих повідомлень, днів
інформації. Рекомендаційні списки літератури допоможуть знайти потрібну книгу з того чи іншого питання: «Юному фізику», «Юному
історику» та ін.
Бібліографічні огляди повинні поєднуватися з підбором літератури і створенням книжкових виставок: «Джерела знань про рідний край», «Земля
- наш дім», та створення тематичних папок: «Мистецтво бути здоровим»,
«Сім'я - сім «Я», які також використовуються під час проведення виховних годин, батьківських зборів.
Для більш повного розкриття і задоволення інформаційних потреб учнів в бібліотеці потрібно організувати частковий відкритий доступ до фонду.
Рекомендуючи ту чи іншу книгу бібліотекар допомагає учневі знайти те, що йому потрібно і одночасно привчає читача свідомо формувати свої бажання.
Широке і всебічне розкриття книжкового фонду шкільної бібліотеки,
інформація учнів про наявність в бібліотеці книг та статей газет і журналів з усіх галузей знань здійснюється також за допомогою правильної розстановки фонду, відповідних роздільників і покажчиків для різних вікових груп.
Ефективність довідково-інформаційної роботи в значній мірі визначається станом довідково-пошукового апарату бібліотеки, включаючи картотеки газетно-журнальних статей - систематичну і тематичну, каталоги
- алфавітний, систематичний. Картотеки відображають актуальні проблеми сьогодення і підпорядковані навчально-виховним завданням школи.
В забезпеченні інформаційних потреб учнів велике значення займають рекомендаційні списки літератури: «Народознавство», «У світі природи»,
«Мово рідна, слово рідне», «Про кохання, шлюб і сімейні відносини».

47
Бібліотекар школи - бібліограф. Він систематично надає усні і письмові бібліографічні довідки, тематику яких визначають події в житті країни, знаменні дати: день захисника Вітчизни, День Матері та ін.
Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів здійснюється проведенням різних масових заходів шкільною бібліотекою разом з педагогічним колективом школи, це такі, як: читацькі конференції, літературні вечори, уроки народознавства, вікторини, конкурси та ін.
Всі масові заходи супроводжуються книжковими виставками, біля яких проводяться огляди, індивідуальні та групові бесіди, розповіді про авторів.
З метою забезпечення інформаційних потреб в бібліотеці створюються тематичні папки: «Духовна краса людини», «Уроки народознавства» та ін.
В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури вся робота бібліотеки і педагогічного колективу школи націлена на пошук нових шляхів, нових форм і методів із забезпечення інформаційних потреб учнів.















Шкільна бібліотека
Інформаційна робота
Бесіди
Огляди
Бібліотечні уроки
Виступи на педрадах,
батьківських зборах,
класних годинах
Бюлетені «Нові
надходження
Книжкові
виставки
Дні інформації
Усні журнали
Бібліографічні
огляди
Літературні
вечори
Бесіди
Індивідуальні
списки
Читацький запит
Аналіз читацьких
формулярів
Плани читання
Групова
Масова
Індивідуальна

48
Масові, групові та індивідуальні
методи інформаційної роботи

Важливим напрямом роботи бібліотеки є інформаційна робота. Щоб бути ефективною, вона повинна носити систематичний, оперативний, випереджувальний характер. У інформаційній роботі бібліотека використовує індивідуальні, групові та масові форми роботи.
Найважливіше завдання, яке стоїть перед бібліотекарями – навчити школярів глибоко опановувати прочитані книги. Не секрет, що інколи читачам і в голову не приходить зазирнути в передмову або післямову, щоб більше дізнатися про автора й час, коли написана книга. Бібліотекар повинен допомогти читачеві ознайомитися не тільки з біографіями письменників та історичною епохою, але і з таким естетичними і літературними поняттями, як сатира, гумор, трагедія, привчаючи відшукувати пояснення в довідниках, передмовах, у книгах про мистецтво.
Тут відкривається простір для творчих пошуків бібліотекаря, думаючого над тим, як захопити читачів і повести на стежку сходження до розуміння глибокого ідейно-естетичного змісту твору.

Індивідуальне інформування - це обслуговування читачів, які виявляють бажання отримувати інформацію індивідуально. Особистість читача здатна розвиватись і самовдосконалюватись. Тому індивідуальні мотиви звернення до книги часто формуються в залежності від соціально- психологічних функцій читання: прагнення одержати нові знання, знання про оточуючий світ, людей, життя, придбати хорошу начитаність, ерудицію, утвердити себе у відповідальності з визначеним моральним і естетичним ідеалом, одержати заряд емоцій, поповнити недостатність особистого чуттєвого досвіду, пережити почуття і ситуації за ти х чи інших причин, які недосяжні читачеві в реальній дійсності, поринути в світ мистецтва як в підручник життя, виробити свої власні погляди і переконання, пізнати філософські, моральні, політичні ідеї і власне переключити на відпочинок.
Бібліотекар не повинен забувати, що відвідування бібліотеки і вибір книг – дія добровільна, отже, і бесіди з читачем будуються на тій же добровільній основі. Одне із основних завдань індивідуальної роботи навчити читати планово, систематично, вдумливо. Бібліотекар виявляє тих, хто проявив особливий інтерес і зацікавленість тією чи іншою галуззю знань. Особливої уваги потребують обдаровані учні та учні «групи ризику».
У роботі з цими читачами доцільно використовувати індивідуальні списки

49 літератури. Серед індивідуальних форм роботи вирізняються бесіди різного характеру:

при записі в бібліотеку;

для виявлення відомостей про читача;

для уточнення запиту;

з метою вивчення читацьких потреб та інтересів;

про масові заходи, нові книги;

про рекомендовану літературу;

про прочитані книги;

про літературу різних типів і жанрів.
Складність індивідуальної роботи з читачами потребує серйозних знань психології особистості та прийомів роботи з читачами.

Масову роботу шкільної бібліотеки слід розглядати як складову систему роботи школи з формування основ бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів, метод масового керівництва читанням.
Технології масової роботи з читачами вимагають від шкільного бібліотекаря знання і врахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей. Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі книгами), усні журнали, літературні вечори тощо.
Основні вимоги до масової роботи – чітка організація, об’єднання читачів одного віку, тісний зв’язок із класними керівниками. Масова популяризація книги: читання вголос, перевірка, бесіди-огляди для учнів початкових класів та літературні ігри, диспути, літературні конкурси, читацькі конференції, що проводяться з учнями середніх і старших класів.
Тільки різностороння робота бібліотекаря може по-справжньому привернути увагу учнів до книги, прищепити любов до неї.
Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна популяризація. У шкільних бібліотеках вона використовується для розкриття перед читачами книжкових фондів у таких формах, як книжкові
виставки. Їхня мета – за допомогою книги розширювати кругозір учнів.
Літературні ігри – одна із ефективних технологій масової роботи шкільної бібліотеки (ігрові форми). Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їхнє звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття, формують художні та естетичні смаки, поглиблюють навички самостійної роботи з книгою, розвивають логічне мислення. Педагогічна ефективність ігрових форм

50 масової роботи з читачами вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їхні попити на літературу, більш глибоке і зацікавлене засвоєння.
Важливо практикувати цікаві індивідуальні та масові форми роботи з читачами: захист читацького формуляра, бенефіс читача,читацькі олімпіади тощо.
Одна з характерних рис сучасного бібліотечного обслуговування дітей і підлітків – використання нетрадиційних форм масової роботи в шкільних бібліотеках. До них відносять: літературні ринги, «Поле чудес», гру «Що?
Де? Коли?», літературний та ляльковий театр тощо. Нетрадиційні методи роботи не мають сталої методики проведення тому, що народжені фантазією, особистим баченням особливостей тієї чи іншої форми.
Значення їх полягає в тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню дітей у вільний від навчання час, дозволяють оперативно враховувати їхні пізнавальні і читацькі інтереси, формують стосунки співробітництва бібліотекаря і читача.
Специфічні особливості нових форм масових послуг:
>
новизна у назвах;
>
діалог бібліотекаря з користувачем та користувачів між собою;
>
наявність ігрових моментів;
>
використання аудіовізуальних матеріалів.
Різноманітність цих форм, їхня новизна, незвичайність викликають у дітей бажання виявити свою особливість, знання, начитаність, кмітливість, фантазію, розкрити творчі нахили і здібності.
Використання активних форм популяризації літератури дає позитивні результати. У школярів формується стійкий інтерес до книги, глибокі теоретичні знання і практичні навички роботи з нею, закладено міцні основи культури читання; вони прилучаються до популяризації української літератури, історії та культури українського народу, стають духовно багатшими.
Зміни в країні драматично позначаються на шкільних бібліотеках. З одного боку, відсутність коштів, з іншого боку - ускладнення завдань, що постають перед нею.
Книжкові фонди застарівають, не вистачає нової літератури, періодики,
„кульгає" автоматизація. Але читачі йдуть до бібліотеки. Уже не за новою книгою, як колись частіше поспілкуватися, обмінятися інформацією, одержати практичні навички чи передати свої.
Бібліотека - єдине сьогодні місце де можна відпочити душею у світі книг і нових журналів, світі новин, затишку, піднятись над буденним життям.

51
Групове бібліографічне інформування - це обслуговування певної групи користувачів інформації, які мають близькі за змістом інформаційні потреби.
Групові форми роботи
Групи це група читачів за інтересами, діє тривалий час (6-9 місяців) і всі члени групи зацікавлені в проведені спільних занять, то така група переростає в гурток.
Гуртки - ефективною формою організації дозвілля є гуртки (8-12 чоловік, із них обирається актив). Для них характерні плани роботи.
Клуби - це вища організація читацьких об'єднань, які плідно працюють і виросли з груп і гуртків.
Зростає роль клубів по інтересах у бібліотеках як одної з важливих форм групової роботи бібліотеки. Клуби за інтересами покликані виховувати повагу до книги, залучати в бібліотеку, розвивати інтереси і творчі здібності, заповнювати вільний час корисними заняттями, надавати допомогу молоді у формуванні світогляду, в підготовці до самостійного життя, в їх професійній орієнтації.
Мета клубів - сприяти перетворенню бібліотек у центри духовного спілкування і взаєморозуміння, обміну думками, допомагати розкриттю творчих здібностей.
Напрямки діяльності різні: вони орієнтовані на духовне спілкування, краєзнавство, естетичне виховання, екологічну освіту, вивчення літературної спадщини, відродження національної культури, прикладної творчості.
Клуби по інтересах - диференціації по інтересах, здібностях, захопленням. Особлива роль клубів полягає в організації інтелектуального спілкування. Для школярів клуби по інтересах особливо корисні тим, що сприяють розкриттю і формуванню особистості, створюють умови для самовираження і самоствердження, виробленню активної життєвої позиції.
Головне завдання бібліотечних клубів по інтересах: популяризація книги, залучення дітей до активного користування бібліотечними послугами; привити читачам смак до читання, до самоосвіти, розширити бібліотечно-бібліографічні знання.






52

Бібліотечний урок
як засіб виховання інтересу до книги,

успішного засвоєння шкільних наук

та виховання культури читання
Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань школярів є бібліотечно-бібліографічні уроки. Система таких уроків підпорядкована формуванню в учнів свідомого ставлення до книги, потреби в систематичному читанні, виробленні навичок самостійного вибору книг для читання та їх пошуку в бібліотеці, вмінь правильно читати книгу, науково-пізнавальну і науково-популярну, критичну літературу, користуватися довідковими виданнями, періодикою, застосовувати здобуті знання та вміння щодо оволодіння основами наук, громадської роботи, самоосвіти і самовиховання, виховання активного читача та популяризатора книги і бібліотеки тощо.
Мета вивчення основ бібліографії в школі полягає, передусім, у тому, щоб учень сам дійшов висновку: жоден вид діяльності за сучасних умов не можливий без постійного добування інформації, а це завжди пов’язано з пошуком, потребою глибокого знання спеціальних джерел.
Дидактичними основами побудови навчально-виховного процесу на бібліотечно-бібліографічних уроках мають бути нерозривність виховних та освітніх завдань, опора на особистий життєвий і читацький досвід учнів, диференціація навчальної роботи учнів на основі врахування їхніх
індивідуальних інтересів і рівня читацької підготовки.
На початку навчального року школи складають графіки проведення бібліотечних уроків. У їхній розробці беруть участь шкільний бібліотекар, учителі початкових класів, учителі-предметники, класні керівники.
Учителі-предметники включають теми до своїх планів.
Заняття залишать більш глибокий слід, коли бібліотекар чи вчитель використовуватимуть ілюстрації до програмних творів на уроках літератури
і позакласного читання. Інтерес до роботи художника-ілюстратора зросте ще більше, якщо приурочити цій темі кілька виховних годин і використати багатий фактичний матеріал про життя і творчість видатних художників.
Кожне заняття (за винятком екскурсії) необхідно закінчувати домашнім завданням, виконання якого перевіряти на наступному уроці.
Для вивчення ефективності та результативності бібліотечно- бібліографічних уроків, рівня бібліотечної освіти школярів варто використовувати різнопланове діагностування.

53
Бібліотечний урок – це цікаво

Визначна роль у процесі набуття знань із основ наук належить книзі.
Навчити дитину любити її, сприймати як життєдайне невичерпне джерело пізнання світу, знань, виховувати любов до книжки, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності – основні завдання шкільного бібліотекаря при проведенні бібліотечних уроків.
Ефективним вважається такий урок, який проведений у цікавій, змістовній формі.
Для того, щоб бібліотечний урок запам’ятався дітям, доцільно його розділити на дві частини. Перша частина бібліотечного уроку – теоретична частина, друга – масова робота. Дітям дуже подобаються літературні вікторини, цікаві розповіді про дитячих письменників тощо. Чим цікавіше заняття, тим охочіше діти поспішають після нього до бібліотеки. Зустріч з книгою менше всього повинна походити на звичайний урок. Так, наприклад, в перших класах на бібліотечному уроці в першій частині –
розповідь про книгу, бібліотеку, в другій – вікторина «Вгадай, з якої казки наш герой», «Читаємо казки разом». На другому уроці, перша частина –
«Правила поводження з книгою», друга – «Малюємо закладинку для книги».
Для учнів 2-4 класів знайомство з книжкою можна проводити в ігровій формі, використовуючи ілюстрації до творів. Залучати дітей до інсценізації казок чи оповідань. Такі методи проведення уроку сприяють більшому спілкуванню дітей, формують почуття колективізму, виховують впевненість у своїх силах, здатність брати на себе певні обов’язки перед партнерами. діти цього віку люблять майструвати, малювати, тому для них доцільно проводити такі уроки: «Ми сьогодні ілюстратори», «Книжка своїми руками», «Як лікувати книгу?»
У 5-6 класах слід використовувати рекомендаційні списки літератури
«По сторінках підручника з історії», «Світ довідкової літератури», проводити бібліографічні огляди, літературні вікторини «Сторінками підручника з літератури», учбові ігри «Сьогодні ми бібліографи»,
«Структура книги».
В 7-9 класах учні знайомляться з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. При проведенні цих занять треба використовувати ігрові моменти, ігри-змагання, в ході яких легко закріплюються набуті знання.
Активність дітей цього віку дуже висока і отримані знання та навички можуть використовуватися в учбовій і суспільній діяльності школярів.
Дуже організувати закріплення та практичне використання знань, отриманих школярами на таких бібліотечних уроках. Учні використовують свої бібліотечно-бібліографічні знання та навички при підготовці самостійних учбових завдань з різних предметів, в суспільній та гуртковій роботі, в підготовці до олімпіад тощо.

54
Рекомендації щодо проведення бібліотечного уроку
Бібліотекар, який проводить бібліотечно-бібліографічні уроки має:

прищепити навички систематичного читання;

ознайомити з будовою книжки;

навчити визначати зміст книжки за уривками;

навчити самостійно шукати і добирати літературу, використо- вуючи книжкові виставки, альбоми, атласи, карти, бібліографічні посібники і покажчики, картотеки і каталоги;

навчити складати списки літератури для самостійного читання;

навчити використовувати (з навчальною метою) науково- популярну, суспільно-політичну, критичну, довідкову літературу, видання з мистецтва, періодику.






55
Бібліографічний огляд.
Методика підготовки та
проведення

Бібліографічний
огляд
є специфічним методом групової бібліографічної
інформації та популяризації кращої літератури.
Вимоги
до
бібліографічних
оглядів:
науковість, логічність викладу матеріалу, чіткість
і наочність.
Розрізняють два типи бібліографічних оглядів - інформаційні і
рекомендаційні. Перед першим ставиться завдання оперативного, цілеспрямованого інформування певних груп читачів про літературу, що має для них певні інтереси, другим завданням педагогічний характер: зацікавити читача певною літературою, вплинути на її вибір.
Інформаційні бібліографічні огляди розраховані на підготовленого читача, якому відома суть предмета, що став темою огляду; включаються видання різних типів і видів, й за кількісною ознакою - більше ніж до рекомендаційного.
Рекомендаційні - на слухача, читацькі інтереси якого ще формуються.
Включаються видання однієї тематики, одного автора і в обмеженій кількості 5-7 назв. Необхідно викликати інтерес у користувачів бібліотеки до видань, що рекомендуються, бажання познайомитися з ними.
За змістом інформаційні й рекомендаційні поділяються на тематичні і персональні, за характером оглядового матеріалу - на огляди новинок і огляди бібліографічних посібників.
Бібліографічний огляд нової літератури - він охоплює різні види видань: книги, журнали, публікації, інформаційно-бібліографічні матеріали,
інші документи. Самі документи можуть бути різного змісту.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал