Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка4/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тематичні бібліографічні огляди будуються на основі послідовного розкриття змісту кількох тематично близьких книг і проводяться відповідно до актуальних завдань бібліотеки. На відміну від огляду новинок, до нього включається література різних років видання.
Персональні або біографічно-бібліографічні огляди знайомлять слухачів з творами особи або з літературою про певну особу. Тому склад літератури може бути різним як за тематикою, видами видань, публікацій, так і за роками видання, жанровими особливостями
Огляди бібліографічних матеріалів розкривають зміст, характер і особливості бібліографічних посібників різних типів і видів довідкових видань, літератури з питань культури читання. У зв'язку з цим їх широко використовують як засіб популяризації бібліотечно-бібліографічних знань.

56
За змістом ці огляди можуть бути загальними, тематичними, персональними, за характером подачі матеріалу - інформаційними і рекомендаційними можуть включати як новинки бібліографічної літератури, так і видання минулих років.
Існують загальні положення і вимоги, дотримання яких є обов'язковими у роботі над будь-яким бібліографічним оглядом. Такими є актуальність, відповідність її інтересам і запитам аудиторії, якій адресується огляд; ретельний добір літератури відповідно до вимог, що ставляться до кожного твору нашим суспільством; максимум корисної
інформації, змістовність характеристик книг, розкриття тих особливостей і елементів кожного видання, що можуть стати у пригоді певній групі слухачів, зацікавити її; логічно-вивірена й органічно пов'язана послідовність розгляду книг, документів, розкриття внутрішнього зв'язку між ними; яскравий виклад матеріалу, використання в огляді всього суттєвого й цікавого, що міститься в темі огляду та в книгах, включених до нього.
Складач повинен, по-перше, володіти текстом і знати те питання, якого стосується огляд, по-друге, творчо мислити, мати досвід популяри- заторської роботи, володіти технікою й методикою публічного виступу.
Робота над тематичним оглядом проходить в такій послідовності:
>
Вибір та вивчення теми;
>
Добір літератури;
>
Складання текстових характеристик на видання і публікації;
>
Композиційна побудова огляду;
>
Написання конспекту.
При виборі теми й способу підбору матеріалу до уваги беруться склад читачів, їхній рівень підготовки. Не можна механічно використовувати в різних аудиторіях готові бібліографічні огляди без додаткового їх опрацювання.
Огляд триває 20-30 хвилин. За цей час можна розповісти про 5-7 книг, скільки й треба включити до рекомендаційного бібліографічного огляду.
Конспект бібліографічного огляду пишеться після того, як продумана його композиція, визначено місця кожного твору. Композицію не рідко підказує зміст, характер зібраного матеріалу. Конспект, як правило, складається з трьох частин: вступу, основного викладу і закінчення.
У вступі - характеризується тема, її значення в проблемах сьогодення, та значення для слухачів.
В основній частині огляду - характеризуються книги, документи.
Бібліотекар показує якою мірою і в якому аспекті те чи інше видання розкриває тему, що нового вносить це видання до змісту і трактовки.
Закінчується огляд загальними висновками про розглянуті книги, бібліотекар закликає слухачів прочитати їх, сповіщає адресу бібліотеки.
За нормами для обласних бібліотек на підготовку бібліографічного огляду передбачається від 1 до 4 годин на кожну книгу.

57
Різновидом тематичного огляду є огляд серійних видань. Він починається загальною характеристикою серії в цілому. Розкривається призначення серії, історія її заснування. Далі стисло характеризуються найважливіші випуски. Основні положення щодо підготовки тематичних оглядів є загальними для всіх інших бібліографічних оглядів. Відмінності стосуються переважно структури того чи іншого огляду, складу літератури та особливостей її характеристики.
Так, завданням персонального огляду є рекомендація літератури, яка у сукупності, дає цілісне уявлення про життя і діяльність певних осіб, якщо огляд присвячено письменників для детальної характеристики відбираються не всі твори, а лише етапні, найважливіші, які дають правильне уявлення про творчість письменника.
Свої особливості має підготовка огляду новинок. Тут передусім розкривається читацьке та цільове призначення кожного видання, звертається увага на новизну матеріалу. Обов'язково вказуються вихідні дані, відомості проте, ким підготоване видання, який його довідковий апарат. Огляди новинок мають свої принципи групування літератури.
Нерідко огляди новинок присвячуються окремим видам і типам видань, наприклад літературно-художнім журналам, зарубіжної літератури.
Своєрідною формою бібліографічного огляду є огляд книжкової
виставки. Його завданням є зацікавлення слухачів літературою, що експонується на стенді. Бібліотекар звертається, передусім, до тих видань, що найкраще характеризують тему виставки і відповідають інтересам конкретної групи читачів. Склад читачів кожного разу змінюється, отже змінюється набір книг для огляду попередньо написання конспекту бібліографічного огляду не означає, що конспект призначається для голосного читання перед слухачами. Він потрібен для відновлення в пам'яті конкретного змісту і композиції огляду, логік розвитку теми перед кожною зустріччю з читачем.
Є кілька правил, яких треба дотримуватися виступаючи з оглядом:

чітко називати книги й основні бібліографічні дані про них для того, щоб слухачі могли записати їх;

мати під рукою документи, включені до усного бібліографічного огляду, показувати їх слухачам, звернути увагу на суттєві сторони видань;

бути готовим до запитань слухачів і не залишати без відповіді жодного запитання.
Конспекти оглядів підшиваються в папку і певний час зберігаються.
Здійснюється також облік проведення оглядів. Методика й ефективність обговорюються на шкільних педагогічних радах.


58
Читання книжок – стежка, по якій умілий, розумний, думаючий вихователь знаходить шлях до серця дитини.
В.О.Сухомлинський


План засідання №4

Тема. Довідково-бібліографічний апарат – основне джерело
інформації бібліотеки.
Підготовчий етап. Аналіз роботи шкільної бібліотеки щодо організації довідково-бібліографічного апарату.
Практикум.
1.
Доповідь “Значення каталогів та картотек у шкільних бібліотеках”
2.
Бібліографічні посібники – складова частина ДБА.
Психологічна підтримка. Обговорення “Бібліографічні посібники: їх місце у фонді бібліографічних видань”.
Результати засідання. Складання тестів для учнів “ДБА – помічник у виборі книг”.







59
Довідково-бібліографічний апарат –
основне джерело
інформації бібліотеки.
Значення каталогів і картотек
у шкільній бібліотеці

Необхідною умовою успішної роботи шкільної бібліотеки з усіма категоріями користувачів є добре організований довідково-бібліографічний апарат (ДВА).
ДБА - це сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів та картотек, призначених для інформування та популяризації творів друку та інших нетрадиційних носіїв інформації. Обов'язковий мінімум ДБА шкільної бібліотеки складає система каталогів (алфавітний, систематичний, електронний), картотек (систематична картотека статей, тематичні картотеки), довідково-бібліографічний фонд (документи законодавчого ха- рактеру, довідкові видання: універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні покажчики) та фонд виконаних довідок (частина ДБА бібліотеки, яка являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок). Розглядаючи термінологію
ДБА, слід зазначити, що найбільш вживаними є терміни: бібліографічний пошук, бібліографічний запис, бібліографічний опис (сукупність бібліог- рафічних відомостей про документи, що приведені за певними правилами, які встановлюють порядок даних видання), довідково-бібліографічне обслуго- вування (бібліографічне обслуговування у відповідності з разовими запитами користувачів інформації в режимі «запит - відповідь»).
Читач стає учасником довідково-бібліографічного обслуговування на етапі підбору літератури чи іншої інформації, коли спільно з бібліотекарем, чи після його консультації здійснює пошук необхідної
інформації.
Довідково-бібліографічний апарат, його особливості обумовлені статусом бібліотеки і організаційно-функціональною структурою, вели- чиною і видовим складом фонду, наявністю зв'язків з іншими бібліотеками.
1.
Ведення каталогів.

1.1.
Алфавітний або (абетковий) каталог - охоплює весь книжковий фонд. До нього звертаються, крім пошуку
інформації, ще й у разі необхідності бібліографічної обробки книг, перевіряють новоприбулу книгу, дублетність. Картки в ньому розміщуються в алфавітному порядку імен та прізвищ індивідуальних авторів або заголовків творів друку.
Ведення каталогів і картотек передбачає точне дотримання державних стандартів, правил інструкцій таблиць ББК. На картці алфавітні каталогу вміщують повний індекс за таблиця ББК для дитячих та шкільних

60 бібліотек. Алфавітний каталог шкільної бібліотеки виконує інформаційну, пошукову та освітню функції.
Його використовують при виконанні різноманітних довідок, складання оглядів, підготовки масових заходів.
Для організації алфавітного каталогу можуть використовуватися картки: друковані, машинописні, написані від руки, отримані електронним способом.
Включення карток в (АК) відбувається регулярно, залежно від обсягів нових надходжень, вилучення карток проводиться на основі актів на списання документів. Кожні 40 - 60 карток відокремлюють роздільниками: буквеними
(центральними), складовими (ліво - і правосторонніми), словарними (широкі ліво - і правосторонні); персоналії (широкі центральні). В алфавітному каталозі шкільної бібліотеки рекомендується виділяти персоналії письменників, творчість яких вивчається за шкільною програмою з української та світової літератури;
1.2.
Систематичний каталог (СК) є провідним каталогом у шкільній бібліотеці. Систематичний каталог - це каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за галузями знань у відповідності з певною системою бібліотечно-бібліографічної класифікації. Він розкриває зміст бібліотечного фонду та інформує про те, які дання з тієї чи іншої галузі знання, з того чи іншого питання є в шкільній бібліотеці, допомагає школярам використовувати його для засвоєння знань та самоосвіти.
Систематичний каталог виконує загальноосвітню, інформаційну, пошукову та педагогічну функцію. СК допомагає шкільному бібліотекареві при безпосередньому обслуговуванні читачів, в інформаційній та довідково-бібліографічній роботі, у проведенні масової роботи (організації виставок, оглядів літератури, презентації книг). СК є головним орієнтиром у книжковому фонді, допомагає у внутрішній роботі бібліотеки при комплектуванні та обробці фондів. У систематичному каталозі картки розташовуються за галузями знань у відповідності з визначеною системою
ББК, згідно з каталожними індексами незалежно від шифру книги, що вказує, в якому відділі каталогу повинна бути поставлена картка. На книгу, що має за своїм змістом два або більше індексів, пишеться відповідна кількість карток - основна і додаткова, каталожний індекс на картках вказується у лівому нижньому кутку. На основній каталожній картці в правому нижньому кутку на першому місці проставляється індекс відділу, в якому вміщена книга на полиці, додаткові індекси пишуться в такій послідовності, як і у ББК. Кожний відділ і кожний підвідділ виділяються в систематичному каталозі роздільником - спеціальною карткою з товстого картону з виступом у верхній частині. На розділових картках всі необхідні дані записуються чітким бібліотечним почерком або друкуються на комп'ютері. Важливо дотримуватись однаковості у їхньому оформленні. Для того, щоб виділити літературу про видатних людей, вчених, діячів науки та мистецтва, техніки в систематичному каталозі можуть створюватись

61 персональні розділові картки, на яких вміщують короткі відомості про життя тієї чи іншої особи.
Картки з описами газетних і журнальних статей розставляються у відповідних відділах систематичного каталогу в загальному алфавіті з картками на книги, або за спеціальним роздільником «статті з журналів і газет». Без систематичного каталогу неможливо оперативно виконувати довідки, тобто якісно організовувати довідково-бібліографічну роботу: з його допомогою бібліотекар виявляє прогалини у комплектуванні, встановлює коло видань з тієї чи іншої теми, що потребують першочергового доукомплектування. Кожна бібліотека самостійно вирішує питання як про необхідність організації окремого систематичного каталогу науково- методичної та педагогічної літератури для вчителів, так і про склад СК за віковою ознакою. Картки з бібліографічними записами в межах розділів СК розташовуються групами, які відокремлюють роздільниками зі зрізаними виступами в такій послідовності. Законодавчі та директивні матеріали з тематики розділу; книги, брошури та інші документи; бібліографічні покажчики (списки рекомендованої літератури) з даного розділу. Документи різними мовами доцільно включати до єдиного СК, що дасть читачеві змогу здобути відомості про документи певної тематики незалежно від того, якою мовою вони видані. Спочатку українською та російською мовами за загальними правилами алфавітної розстановки, а потім - іноземними мовами.
У СК зміст бібліотечного фонду розкривається від загального до конкретного, від простішого до складного. Для полегшення пошуку до систематичного каталогу складається абетково-предметний покажчик, алфавітний перелік предметних рубрик, який відображає назви різних предметів: галузей знань, дисциплін, процесів, подій, особистих імен, назв колективів та інше. Основна функція АПП (абетково-предметний покажчик) - полегшити читачеві пошук потрібного відділу каталогу, в якому він знайде записи документів, що його цікавлять.
В сучасних умовах автоматизації бібліотечних процесів у шкільних бібліотеках виділяється ще один тип каталогів — електронний. База даних електронного каталогу включає інформацію про надходження в бібліотеку видань з усіх галузей знань. Його переваги: можливість проведення багатоаспектного і оперативного пошуку інформації; суміщення електронним каталогом функцій декількох каталогів; забезпечення одно- манітності бібліографічного опису, завдячуючи жорстоку закріпленню полів, забезпечення дистанційного доступу до інформації; досягнення збереження бібліографічних записів, підготовка комплекту каталожних карток.
Картотека є складовою частиною ДБА бібліотеки. Бібліографічна картотека - систематизоване (за темами та в алфавітному порядку прізвищ автора) зібрання карток, які містять описи творів друку книг, брошур журнальних і газетних статей.
Важливою формою бібліографічної роботи шкільного бібліотекаря є складання бібліографічних картотек. У процесі бібліографічної роботи

62 картотеки використовуються, перш за все, для виявлення, обліку, підбору літератури з різних галузей знань, тем. Картотека є зручним засобом бібліографування літератури, що дає можливість систематично включати нові публікації і вилучати застарілі. Бібліографічні картотеки мають два основні призначення. Перше з них - попереднє накопичення матеріалів, які можуть знадобитись при складанні рекомендаційних списків літератури, бібліографічних довідок - це функція службова, допоміжна. Картотеки, що виконують це завдання входять до складу довідково-бібліографічного апарату.
Друге призначення бібліографічних картотек - популяризація кращої літератури серед читачів.
Картотеки, які виконують дану функцію спільно з бібліотечними каталогами, створюють рекомен- даційно-бібліографічний апарат, який надається читачам, як послуга бібліотеки.

Рекомендується вести такі картотеки: картотека підручників та
періодичних видань, картотека заголовків художніх творів і тематичні картотеки,
картотека нових надходжень. Вибір і наповнення даних картотек залежить від потреб читачів та специфіки конкретної бібліотеки (об'єм і зміст книжкового фонду, склад читачів бібліотеки, їхні запити, рівень
інформаційної роботи шкільної бібліотеки), тому що картотеки розкривають фонд у таких аспектах, які в каталогах не представлені.
Пропонуємо вести систематичну картотеку статей (СКС), яка є універсальною за змістом, виконує функції ядра всієї системи картотек бібліотек. Відмінність СКС від систематичного каталогу полягає в оперативному відображенні нових матеріалів із журналів, газет, періодичних збірників. Матеріали в СКС зберігають доти, доки вони актуальні й на них є попит, а в СК - до тих пір, поки документ знаходиться у фонді, СКС організовують аналогічно із систематичним каталогом згідно з розділами таблиць ББК, але використовують більш детальні рубрики, ніж у
СК. Систематичну картотеку статей постійно поповнюють відповідно до термінів зберігання карток: 3-4 роки для суспільних наук, 4-5 - для при- родничих і технічних наук, 7 і більше років - для мовознавства, літературознавства та мистецтва. Всередині розділів картотеки картки розміщують за зворотно хронологічним порядком, а всередині хронологічного ряду - за абеткою.
Тематичні картотеки - призначені для відповідей на тематичні запити, організовуються з актуальних проблем, визначених частими запитами читачів. Рубрики і матеріали в них розташовуються найчастіше за абеткою, такі картотеки носять тимчасовий характер і розформовуються, як тільки тематика втрачає свою актуальність.
Краєзнавча картотека рекомендує матеріали, що сприяють вивченню рідного краю, в тому числі відображає і художні твори місцевих пись- менників.

63
Картотека нових надходжень. її ще можна замінити випуском бюлетенів нових надходжень, картки в ній розставляються за систематичним порядком
і раз на квартал вносяться до каталогів і картотек бібліотеки.
Картотека заголовків художніх творів призначена для того, щоб забезпечити пошук літератури за заголовком, який буває частіше відомий читачеві, ніж ім'я автора. Картки цієї картотеки містять мінімум відомостей
- назву твору, його жанр, ім'я автора. Картотека непотрібна, коли ал- фавітний каталог включає додаткові описи документів.
Нерідко серед шкільних бібліотекарів можна почути розмови про доцільність чи недоцільність ведення каталогів: «Фонд невеликий і коли багато працюєш, то напам'ять знаєш, де яка книга стоїть, де розміщено те чи інше періодичне видання, та й учні рідко коли звертаються до каталогів, а найчастіше просять дайте таку-то літературу, чи матеріал з даної теми».
Хочеться зазначити, що такі розмови є неприпустимими для роботи шкільної бібліотеки, що регламентується «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього закладу», зокрема пункт 3. Зміст роботи - 3.2. формує і веде довідково-бібліографічний апарат, використовуючи традиційні і сучасні електронні носії інформації з метою багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечного фонду. Слід ще раз підкреслити,
що бібліотека будь-якого загальноосвітнього навчального закладу
вирішує питання про те, які каталоги слід мати у бібліотеці, як вони
пов'язуються між собою, як зробити їх доступними для користувачів.
Кожен шкільний бібліотекар створюючи довідково-бібліографічний апарат вирішує ряд завдань: ведення каталогів, картотек, редагування, списання. Редагування - один з постійних процесів роботи, в ході якого перевіряється відповідність структури, змісту та оформлення каталогів і картотек, відповідно до вимог і усунення виявлених недоліків.
Редагування буває: повним (весь каталог чи картотека), планове
(передбачене у планах роботи бібліотеки 1 раз на п'ять років); методичне - поліпшення структури, змісту, оформлення за рахунок введення нових ділень, доповнень, виправлень, правильність опису, систематизації, технічне - пов'язане лише із зовнішніми параметрами каталогу, перевіряють правильність розстановки карток, виправляють порушення, старі, зношені картки, роздільники замінюють новими, виправляють орфографічні помилки. Для того, щоб читачі користувалися каталогами та картотеками необхідно, щоб шкільний бібліотекар популяризував роботу з ними. Це наочні форми і методи популяризації: зовнішнє оформлення, чіткі написи на етикетках, таблички з назвами каталогів, бібліотечні плакати розміщуються поруч з каталогами, на них вміщують алфавіт, який використовується під час розстановки карток в алфавітному каталозі; основні правила розстановки карток із записами документів одного і більше авторів, із записами під назвою. Звичайно, найбільш ефективною формою популяризації є індивідуальні бесіди з користувачами; екскурсії, лекції,

64 практичні (зокрема бібліотечні уроки), формування інформаційної культури користувачів.

Бібліографічні посібники –
складова частина ДБА.

Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування читачів здійснюється на основі широкого використання посібників рекомендаційної бібліографії.
Безпосередні форми рекомендаційно-бібліографічного обслуговування - це всебічне використання рекомендаційних посібників в індивідуальній роботі з читачами (укладання індивідуальних планів читання, проведення бесід про книги, рекомендація літератури й бібліографічних посібників при обміні прочитаних книг), у груповій і масовій роботі (складання рекомендаційних списків літератури, проведення оглядів літератури і бесід біля книжкових виставок, вибір тем читацьких конференцій й формулювання питань для обговорення, підготовка й проведення громадських переглядів літератури, днів спеціаліста тощо).
Вивчити бібліографічний посібник означає всебічно проаналізувати його з метою з'ясування таких основних питань:

Тема посібника, її проблематика, актуальність і значення для виховання читачів, для їх практичної роботи;

Тип посібника, його читацько-цільове призначення, ідейно- педагогічний замисел;

Структура посібника, її особливості (розділи, підрозділи й рубрики -
розташовуються в певній послідовності: систематичній (за
галузями знань), логічний (за основними розділами теми),
формальній (за жанрами літературних творів, за алфавітом
«персональних гнізд»).

Зміст і характер текстового матеріалу в посібнику (передмови, вступної статті, методичних порад тощо), його довідково-
інформаційні можливості;

Система допоміжних покажчиків, їх призначення й особливості;

Розташування бібліографічних записів всередині розділів (рубрик) посібника - алфавітна (за алфавітом прізвищ авторів і назв творів),
логічна (від загального до часткового і від простого до складного),
хронологічна (за роками публікації чи написання творів), формально-
видова (за типами і видами публікацій).

Зміст і склад літератури, включеної до посібника, її ідейне та науково-пізнавальне значення, принципи, критерії та повнота добору
(наскільки зміст посібника (бібліографічний текст, література)

65
відповідає сучасному рівню науки, актуальним питанням; які нові
проблеми розкриваються в посібнику).

Форма бібліографічного запису, вид бібліографічної характеристики, якість анотації;

Місце посібника в системі бібліографічних видань (взаємозв'язок з
іншими покажчиками літератури й довідниками);

Можливості й способи використання посібника на різних ділянках бібліографічної роботи.
Таке вивчення вимагає творчого підходу, досвіду роботи з бібліографічними виданнями, тим більше, що не в кожному посібнику є всі дані для такого аналізу.
Заходи щодо використання посібника розробляє бібліотекар.
План має відповідати на такі питання:
1.
Яких читачів слід широко інформувати про цей посібник.
2.
Як найкраще використати посібник: а) в індивідуальній роботі; б) у довідковому та інформаційно-бібліографічному обслуговуванні читачів; в) у масовій роботі.
3.
Якими рекомендованими творами доукомплектувати фонд і які пропагувати в першу чергу.
4.
Як пов'язати посібник з внутрішньо-бібліотечною і регіональною системою бібліографічних видань, каталогів та картотек.
В шкільних бібліотеках в основному складаються рекомендаційні посібники малих форм: книжкові закладинки, короткі рекомендаційні бібліографічні списки, плани читання, персональні пам’ятки.
Книжкові закладинки - це гнучка форма бібліографічної популяризації літератури для тих, хто читає її з самоосвітньою метою. Вони звертають увагу читачів на книги цінні в художньому відношенні, сприяють розширенню і поглибленню знань з творчості письменника, якогось конкретного твору, творів актуальної тематики, з окремого періоду історії тощо. Вони сприяють розширенню світогляду читача, сприяють вихованню.
Короткі рекомендаційні бібліографічні списки - вони невеликі (15-20 назв) з актуальної теми. Адресуються конкретній групі читачів.
Визначається конкретна мета. Список відкривається вступом. Можна скласти передмову до розділів, анотацію. Розташування матеріалу логічне - від простого до складного. Вирізняють:
- списки-закладки;
- плани читання;
- персональні пам'ятки.
Список-закладка. «З чого почати?» - література з певної галузі. Мета таких списків - це перше знайомство читача з метою чи галуззю. Підбираємо 3-5 книг, в яких висвітлюється питання чи проблема. Анотуємо вибрані книги, підкреслюючи своєрідність кожної. Складаємо короткий вступ, в якому

66 говоримо про значення теми, а потім «Якщо ви хочете познайомитися з темою, радимо прочитати рекомендовані книги».

«Що читати далі?» Мета - розширити і поглибити інтерес читача до теми, проблеми. Оформляється як закладка в книгу. Щоб книга схвилювала читача, щоб читачу захотілося прочитати ці книги з такої ж теми, цього автора. Описуємо 5 - 7 книг. Книги можна анотувати. Частіше основним твором є художній твір. Від художньої літератури переходимо до галузевої.

Плани читання. Складаються для групи читачів і окремих читачів.
Складається з метою розширення культурного, професійного світогляду. В план читання підбирається до 10 книг. Індивідуальний план читання моє форму формуляру. Після аналізу читання читача, на основі бесіди з читачем відбираємо літературу за його згодою.
Індивідуальні і групові плани читання допомагають читачам у доборі літератури для читання відповідно до їх індивідуальних запитів і потреб. За допомогою плану читання читачі набувають навичок самостійного планового читання з метою естетичної самоосвіти.
Персональні пам'ятки. Складаються до знаменних, пам'ятних дат у зв'язку з присудженням діячам премій з мистецтва та культури.
Скрадаються з:

короткого вступу, передмови (скільки років, що зробив);

короткої біографічної довідки (дати життя і діяльності);

складу його творчості (основні твори);

книг, рекомендованих для читання;

книг про діяча (цей список анотується).



















67
ДБА – помічник у виборі книг
Мета. Провести тематичне оцінювання знань; надати можливість учням продемонструвати набуті вміння і навички, проаналізувати причини допущених помилок.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал