Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка5/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тематичне оцінювання
І рівень
1.

Назвіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню:
Перелік творів друку та інших документів, що є у фонді бібліотеки, складений за визначеним принципом - це ... (каталог).
2.
Каталоги є:
-
алфавітний;
- додатковий;
-
систематичний;
- груповий;
- предметний.
3.
Заповнити пропуски у тексті, використавши слова в дужках:
Тематичні картотеки ведуться до того часу, поки тема зберігає ...
(актуальність, свіжість) і не забезпечена друкованими бібліографічними
(посібниками, книжками).
4.
Поясніть значення термінів:
Каталожний роздільник - картка з цупкого паперу, картону з виступом
зверху, який виділяється над загальним рівнем каталожних карток.
Картотека - це систематизоване зібрання карточек, що містять дані
довідкового чи іншого характеру.

II
рівень
5.
Чому бібліотека не може обійтися одним каталогом?
Читачі звертаються до каталога з різними за характером запитами. Один цікавиться наявністю в фонді бібліотеки конкретної книги або книг певного автора, інший - книгами певної тематики, третій періодичними виданнями.
Задовольнити такі різноманітні запити за допомогою тільки одного каталогу неможливо тому, що кожен каталог дає змогу здійснювати пошук
інформації лише за кількома ознаками.
6.
Які ви знаєте каталоги за структурою? (Алфавітний,
систематичний, предметний)
7.
Що таке каталожна картка? (Це паспорт книги)
8.
Яка роль належить каталожним роздільникам?

68
Для полегшення орієнтування в каталогах групи карток відокремлюються одна від одної спеціальними каталожними роздільниками з картону.
9.
Що таке «бібліографічний опис документа»?
Бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про документ, які дають його загальну характеристику.

III
рівень
10.
Складіть таблицю «Алфавітний каталог» за схемою:
За допомогою алфавітного каталога можна дізнатися:
1.
Чи є в бібліотеці конкретні книжки, якщо читач знає автора?
2.
Уточнити назву книжки, якщо автор відомий.
3.
Які видання одного автора є в бібліотеці? книжки,
4.
Уточнити рік видання, об’єм книжки, видавництво.
5.
На яких мовах є конкретне видання в бібліотеці?
11.
Які вимоги ставляться до каталогів бібліотек?
З вимогою доступності тісно пов'язана вимога відповідності змісту і побудови каталогів інтересам і потребам читачів бібліотеки. Каталоги ма- ють також задовольняти вимоги повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповідь на якомога більше читацьких запитів. Вимога оперативності потребує, щоб каталог надав змогу за мінімальних витрат часу включати в нього відомості про фонд бібліотеки і здійснювати пошук за його допомогою.

IV
рівень
12.
Розкрийте суть поняття «Системи каталогів і картотек».
Головне призначення системи каталогів і картотек - забезпечення виконання завдань, поставлених перед бібліотеками. Для їхнього виконання бібліотеці недостатньо мати якийсь один каталог. Якщо ж їх кілька, виникає необхідність досягти раціональності у відображеннях у них фонду бібліотеки, щоб запобігти дублюванню.
Підсумок уроку. Бібліотекар оцінює роботу учнів, аналізує та коментує
її в класі.





69
Пам’ятка
Правила користування

бібліотечно-бібліографічним апаратом бібліотеки

Кожний учень повинен уміти працювати з довідково-бібліографічним
апаратом бібліотеки, до якого входять:
- алфавітний каталог;
- систематичний каталог;
- тематична картотека;
- довідкова література;
- бібліографічні посібники;
- рекомендаційні списки, пам’ятки.
1.
Алфавітний каталог – це бібліографічне джерело, де бібліографічні картки розташовані за алфавітом прізвищ авторів книг (або статей). Алфавітним каталогом можна скористатися, коли відомий автор потрібної книжки.
2.
Систематичний каталог – це бібліографічне джерело, де бібліографічні картки розташовані за системою знань. Тобто за таблицями бібліотечно-бібліографічного каталогу (ББК). За цією системою кожній науці належить свій номер (від 1 до 99 ).
3.
Тематична картотека – бібліографічне джерело, де картки зібрані за тематичним принципом. Наприклад: тематична картотека статей з народознавства тощо.
4.
Довідкова література – це словники, довідники, енциклопедії.
5.
Бібліографічні посібники – це книги про книги.
6.
Рекомендаційні списки, пам’ятки - звертають увагу читачів на книги цінні в художньому відношенні. Сприяють розширенню світогляду читача, його вихованню.





70
Читаючи, людина пізнає саму себе – в цьому якраз і полягає те багатство духовного життя, яке приносить людині книжка.
В.О.Сухомлинський


План засідання №5

Тема. Вивчення читацьких інтересів. Індивідуальна та масова робота з читачами.
Підготовчий етап. Аналіз форм і методів індивідуальної та масової роботи з читачами.
Практикум.
4.
Доповідь “Інноваційні форми масової роботи бібліотеки
– шлях до оволодіння основами культури читання.”
5.
Індивідуальне керівництво читанням – одна з форм впливу на читання дитини.
6.
Обговорення існуючих методів роботи шкільних бібліотекарів за даною темою.
Психологічна підтримка. Диспут «Літературні ігри, вікторини, брейн-ринги, усні журнали, конкурси ерудитів тощо в роботі шкільної бібліотеки.»
Результати засідання. Рекомендації щодо відбору змісту бібліотечної роботи на основі виявлення інтересів та здібностей учнів.









71
Система формування
читацьких інтересів
Проблема залучення до читання, формування читацьких навичок, пріоритет читацьких інтересів, їх вивчення та задоволення відповідно до можливостей бібліотеки, формування у дітей стійкої потреби у книзі - було, є і буде головною метою кожної бібліотеки,
і шкільної зокрема.
Спонукання інтересу до читання визначається сукупністю таких мотивів:

інформаційно-пізнавального;

морально-світоглядного;

емоційно-естетичного.
Мотиви ці розглядаються у сучасній соціологічній літературі як найкращі, найцінніші. Відсутність одного з них або заміна іншими, менш цінними (розважальними, утилітарними, компенсаційним, ситуаційним)
свідчить, що стійкий інтерес до читання ще не сформований. Другим показником може бути зростання рівня начитаності: постійне розширення його місця у навчальних заняттях, кола читання в позанавчальний час, в структурі інших художніх інтересів.
В основу системи формування читацьких інтересів учнів покладені:

комплексне завдання освіти, виховання та розвитку особистості;

врахування результатів вивчення потенційних можливостей учнів даного шкільного віку;

вибір оптимальних методів, прийомів, видів та форм навчальної діяльності, спрямованих на формування читацьких умінь та навичок учнів;

інтегроване використання індивідуальних та групових методів та форм навчального процесу;

організація та розвиток самоосвіти школярів.
При цьому важливо враховувати:

закономірності ціннісних орієнтирів школярів (тобто інформація,
яку еони отримують при читанні книги, має бути цікавою,
доступною, відповідати віку школярів, бути особисто значущою для
учнів);

реально існуючі загальні уявлення про повноцінну діяльність, духовний та моральний потенціал сучасної молоді;

соціальні умови життя, потреби та завдання, що стоять перед суспільством та особистістю (різке розмежування умов життя
різних верств населення, ранній початок трудової діяльності,
відсутність вільного часу малозабезпечених верств населення та

72
разом з тим високий рівень життєвих умов, потреб та
можливостей інших);

вікові особливості школярів (належність учнів кожного віку до
певної читацької групи);

характер завдань, які ефективно впливають на формування особистісного сприйняття інформації (пріоритет активних форм
навчання, індивідуалізація читацьких інтересів).
Школа і бібліотека повинні забезпечити послідовне формування складових читацької культури учнів:

зацікавити читанням;

розвивати цей інтерес до створення постійної потреби в читанні;

навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особисті
інтереси;

створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

забезпечити певний рівень бібліотечно-бібліографічної грамотності;

формувати навички аналізу художнього твору;

працювати над удосконаленням естетичного смаку школярів.
Мета такої системи — на всіх етапах формування читацьких інтересів визначити пріоритетні методи, прийоми, види та форми навчальної діяльності, що сприяють вихованню любові до книги, до читання.
Складність групової та індивідуальної роботи з читачами потребує серйозних знань психології особистості та прийомів роботи з дітьми.

Вивчення читацьких інтересів
Одним із чинників становлення особистості учня є бібліотека, книга, інформація, через яку сприймається світ.
Для того, щоб вибрати правильний напрямок в роботі з читачами, потрібно добре знати особливості кожного з них, вивчити їхні читацькі
інтереси. Саме такий напрямок є одним з основних у діяльності бібліотеки та має свою систему роботи.
Для того щоб успішно керувати читанням, необхідно спочатку виявити
читацькі інтереси дитини. Для цього використовується бесіда. Записуючи читача в бібліотеку, бібліотекар з'ясовує, як учень навчається, які улюблені предмети, інтереси, улюблені теми, у яких гуртках займається, про що любить читати. Дані заносяться у формуляр (зручно мати готовий опитувальник, який вкладається у формуляр). Ці записи періодично доповнюються й уточнюються, вони допомагають краще задовольнити
інтереси й вимоги читачів, визначити напрямок роботи з керівництва читанням.

73
Рекомендуючи читачеві книгу, звертаємо увагу на елементи книги, враховуючи при цьому вік. Якщо твір екранізований, бібліотекар, посилаючись на кінофільм, говорить, що книгу читати набагато цікавіше.
При повертанні книжки бібліотекар розмовляє з читачем про неї, щоб дізнатись, чи прочитаний твір. При цьому виявляються недоліки в роботі
читача над книгою (неуважне читання, поспішність тощо). Щоденно в бібліотеці проводиться 3-5 таких бесід.
Трапляється, що читачі не звертаються до бібліотекаря і неохоче йдуть на контакт. Так буває, коли дитина не знає своїх реальних потреб. Тоді проводиться бесіда для уточнення попиту.
У результаті більшість читачів приймають допомогу бібліотекаря.
Важливим етапом у вивченні читацьких інтересів є аналіз формулярів
читача, який проводиться двічі на рік. У результаті аналізу не тільки виявляється кількість прочитаних книг, кількість відвідувань читачем бібліотеки, його інтерес до окремих тем, а й робляться висновки про збіг
інтересів з реальною картиною читання, ставляться нові завдання в керівництві читанням учнів. Особлива увага приділяється формулярам здібних дітей, яким потрібна педагогічна увага, учням, які відстають у навчанні, погано читають, з якими бібліотекар працює індивідуально.
Щоб допомагати школярам розуміти прочитане, бібліотекар навчає їх робити замітки. Зрозуміло, що їхні записи не можуть бути довершеними.
Найприйнятнішою формою таких записів є ведення читацького щоденника
(див. додаток 1). Учні початкових класів записують у ньому назву книжки, коли вона прочитана, прізвище автора і художника, про що в ній розповідається. Діти старшого віку роблять детальні записи про зміст прочитаного, визначають тему книжки, називають головних героїв. У записах виявляється індивідуальність учня, його здібності й нахили.
Одне з джерел вивчення читацького інтересу - відгуки про книжки. Свої відгуки читачі записують у спеціальний альбом, який завжди знаходиться у бібліотеці, в «Куточку читача». Кожен читач має можливість у будь-який момент зробити свої записи. Вивчаючи відгуки, бібліотекар дізнається про думки і враження дітей про прочитані книжки. Допомагаючи учневі написати відгук, бібліотекар підказує, над чим треба замислитись, виділити головне, не концентруючи увагу на дрібницях, примушує читача не просто читати, а думати над книгою, висловлювати свої думки і роздуми про неї.
Бібліотекар користується аналізом відгуків, рекомендуючи книги іншим читачам.
Однією з форм вивчення читацьких інтересів є анкетування (див.
додаток 2). Анкети складають залежно від віку читачів та мети вивчення.
Дані анкетування використовують для якісного обслуговування читацьких
інтересів на художню та довідкову літературу, а загальні дані по кожному класу оголошуються з метою формування в учнів культури читання.


74
Додаток 1





Щоденник читача
Уч _____________________класу
____________________________
____________________________
Дорогий друже!
Величезну кількість веселих віршів, цікавих казок, захоплюючих історій та оповідань написали для тебе відомі українські й зарубіжні письменники. Деякі з них ти прочитаєш у цій хрестоматії. Але чудових книг так багато! Скористайся бібліотекою, спитай у друзів, навіть у тебе вдома без сумніву є багато ще не прочитаних книжок.
Щоб твір, який ти читаєш, краще запам'ятовувався, веди щоденник читача. Заповнюй його регулярно, записи веди охайно.
Автор ________________________________________________________
Назва ________________________________________________________
Жанр твору (усна народна творчість, вірш, казка, оповідання) _______
______________________________________________________________
Головні герої__________________________________________________
______________________________________________________________
Хто з героїв сподобався найбільше? Чому? _______________________
______________________________________________________________
Які нові слова або вирази ти зустрів у творі? _____________________
______________________________________________________________
Чим сподобався твір? __________________________________________
______________________________________________________________
Малюнок до твору






75
Додаток 2


Анкета
з виявлення читацьких інтересів


1.
Чим Ви найбільше любите займатися?
2.
У якому віці Ви записалися до бібліотеки?

дошкільником;

1-3- й клас;

5-6- й клас;

7-8- й клас.
3.
Що для Вас означає читання?

самоосвіта;

задоволення;

розвага, бо нічого робити;

прикра необхідність.
4.
Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?
5.
Де Ви буваєте частіше, відвідуючи бібліотеку: у читальному залі чи на абонементі?
6.
Які книжки Ви любите читати?

пригоди;

фантастику;

детективи;

журнали;

науково-популярну літературу;

твори зі шкільної програми;

твори про війну

поезію.
7.
Яку з нещодавно прочитаних книжок Ви порадите прочитати другові?
8.
Коли у Вас виникають проблеми, з ким Ви їх вирішуєте?

з батьками;

самостійно;

з друзями;

шукаю відповіді в книжках;

з учителями.
9.
Чи була у Вашому житті книга, яка б допомогла Вам розв'язати складну ситуацію?
10.
Які бібліотеки міста Ви відвідуєте?




76
Індивідуальна та масова робота
з читачами

Серед індивідуальних форм роботи з читачами вирізняють бесіди різного характеру і форми індивідуального інформування. Для шкільних бібліотек найбільше значення мають бесіди, що дозволяють здійснювати безпосередній контакт між бібліотекарем і читачем, враховувати його інтереси і вікові особливості. Серед бесід розрізняють бесіди про рекомендовану літературу, про прочитані книги, бібліотеку та інформаційні ресурси. Бесіда при записі в
бібліотеку дає можливість зібрати відомості про учня, що бажає стати читачем бібліотеки. Під час цієї бесіди його знайомлять з правилами користування, історією та традиціями, можливостями та ресурсами бібліотеки, навчають культурі читання.
Бесіда про рекомендовану літературу. Під час її проведення бібліотекар враховує зміст книг, рівень читацького розвитку особистості учня, з яким про- водиться бесіда, його інтерес та характер читацьких інтересів. З методичних позицій ефективність даної бесіди підвищується при використанні прийому аналогії, що заключається в тому, що бібліотекар пропонує книгу, яка відповідає основному інтересові читача, але містить нову для нього інформацію чи написана в іншому жанрі. Іншим ефективним прийомом є підкреслювання новизни змісту книги, достовірності викладених у ній фактів, їхній зв'язок з реальними історичними подіями та особами. Випробуваним прийомом рекомендації є посилання на авторитетних для читача осіб, на думку інших читачів, їхні відгуки, друковані рецензії. Розповідаючи про художні твори, не потрібно переповідати сюжет, щоб читачеві не стало здаватись, що він вже все знає про цю книгу, автора.
Бесіди про прочитані книги. Їхня мета - виявлення рівня читацького розвитку учнів (чи зрозуміла їм дана книга), виявлення думок читачів про дані твори та їхніх авторів, проведення порівняння з іншими творами того ж автора): виявлення станів і потреб читачів (на прикладі книги, що обговорюється; виявлення думок щодо прочитаного). Існують особливості проведення бесід про літературу різних типів та жанрів. У діалозі про пізнавальну книгу бібліотекар має поцікавитися, яку практичну користь вона принесла у навчальному процесі чи самоосвіті, а в діалозі про художній твір - враження про естетичні особливості і засоби вираження. Сучасні дослідження показали наявність об'єктивних основ «мостів» та «переходів» від читання роману до науково-пізнавальної книги через читання нарисів і документальних оповідань, зв'язок читання фантастики і науково-популярної літератури. Оцінка книги, яку дав читач, може бути використана в бесідах з
іншими. Відомості, отримані в ході бесід можуть лягти в основу додаткової диференціації читачів, планів групових і масових форм популяризації книги.

77
Ще М. Рубакін (відомий бібліотекознавець) зазначав, що видача книги - це не кінець роботи з читачем, а тільки початок даної роботи.
У шкільній бібліотеці актуальним є індивідуальне планове читання.
Пріоритетні групи, що залучаються до планового читання: учні, що займаються самоосвітою, учні випускних класів, що займаються підготовкою до навчання у вузі, учителі-предметники, які тільки розпочинають роботу, керівники гуртків і факультетів. Мета полягає в залученні користувачів бібліотеки до читання літератури за їхніми інтересами з постійним переходом від однієї теми до іншої з метою різностороннього культурного розвитку читачів-школярів чи професійних знань читачів-вчителів, вироблення у кожного із них вмінь і навичок систематичного самоосвітнього читання.
Інтереси користувачів бібліотеки з метою залучення їх до планового читання уточнюються щорічно шляхом анкетування.
Існують три види індивідуального планового читання:
а) типові плани читання, які створюють у бібліотеці на основі аналізу найбільш часто повторюваних інтересів користувачів; б) списки літератури типу «Що читати далі?»; в) найбільш підготовлені читачі разом із бібліотекарями на основі рекомендаційних списків літератури, каталогів та картотек бібліотеки скла дають для себе індивідуальний план читання.
У шкільних бібліотеках для читачів-вчителів, адміністрації школи можуть використовуватися форми індивідуального інформування з певної теми.
Індивідуальне інформування полягає в постійному інформуванні читачів про нові документи з тем, які їх цікавлять, як тих, що є в даній бібліотеці, так і в
інших бібліотеках, Інтернеті.
Підготовка до застосування системи індивідуального інформування включає:

уточнення теми;

погодження джерел інформації;

визначення типів і жанрів документів;

погодження форми надання інформації (сам документ, тематична підбірка, що включає документи та бібліографічні повідомлення.
Бібліотекар складає картотеку тематичних запитів, організовуючи їх в алфавітно-предметному порядку.
До форм індивідуального обслуговування відносяться і консультації, що включають питання підвищення інформаційної компетентності читачів, у тому числі: алгоритми пошуку в каталогах і картотеках, заповнення читацьких вимог, вибір книг у фондах відкритого доступу. Групове обслуговування читачів розглядається як сукупність форм і методів, спрямованих на задоволення культурно-інформаційних потреб малих груп читачів, що об'єднані спільними інтересами. Наочні форми інформування і рекомендації літератури базуються на показі нових надходжень з актуальних для школи тем.

78
Книжкова виставка - комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи
інформаційну потребу. Виникненню інтересу сприяє розташування виставки, стиль її художнього оформлення, технічне оснащення і ви- користання нових конструктивних матеріалів. Безпосередню увагу викликають виразні заголовки, яскраві ілюстрації, символи, включення в експозицію художніх виробів, бутафорій. Книги з виставки повинні видаватися читачам, експонуватись виставка має не більше 1-2 місяців.
Більш детально про деякі форми виставок ви прочитаєте на наступних сторінках. До числа основних видів виставок відносяться тематичні виставки і виставки нових надходжень.
Тематичні виставки організовуються з актуальних проблем
суспільного життя:

з проблем науки, культури, мистецтва;

з тем, що орієнтовані на певну групу читачів даної бібліотеки;

з тем, пов'язаних з річницями знаменних подій і діяльністю видатних людей;

на допомогу навчальному процесу;

з метою популяризації окремих видань, видів чи жанрів літератури, де крім самої книги, експонуються публікації, що висвітлюють зміст твору, критичні статті, ілюстровані матеріали, біографічні довідки про автора.
Бібліотечні плакати - з їхньою допомогою привертають увагу до діяльності бібліотеки; інші служать для рекомендації літератури і розкриттю її змісту, повідомляють про проведені в бібліотеці заходи; про нові видання з певної теми. Існують ще й методичні плакати, що розповідають про те, як вибрати книгу, користуватися МБА
(міжбібліотечним абонементом). Увагу читачів привертають цікаві заголовки, яскраві малюнки, цитати і таке інше.
Альбоми - дають можливість читачам познайомитися з темами, що їх цікавлять, з яких бібліотекарі зібрали різні графічні, ілюстровані та довідкові матеріали і доповнили короткими текстами.
Ілюстративна картотека являє собою тематичну підбірку нових матеріалів найчастіше з періодичних видань, що з'єднані з невеликою
ілюстративною заставкою, на якій вказано заголовок теми, найчастіше її адресують молодшим школярам.
Вечір запитань і відповідей - спосіб залучення читачів бібліотеки до пізнавальної діяльності і метод активізації читання галузевої і художньої літератури. Про тему зустрічі користувачів бібліотеки повідомляють наперед. Оформляється книжкова виставка, рекомендується література з даної теми, проводяться бесіди, індивідуальні консультації, запрошення читачів. До початку заходу за цією темою збираються питання читачів, які

79 потім систематизуються. Після короткого вступного слова ведучого бажаючим пропонується дати відповідь на перше запитання і так далі. З кожного запитання ведучий узагальнює отримані думки і дає правильну відповідь, рекомендує, що можна почитати додатково з даної теми. Якщо виникли додаткові запитання, спільно шукається відповідь.
Такі вечори доцільно проводити періодично з однієї теми, або з різних тем у залежності від користувачів бібліотеки, їхніх інтересів і потреб. А якщо є можливість, можна запросити і спеціалістів з даної теми, тоді варто такий захід назвати: «Спеціалісти відповідають» або «Є запитання - даємо відповіді».
Вечір-діалог - форма передбачає дискусії аргументованих точок зору, різних думок учасників. У дискусії має виступити керівник, що визначає зміст обговорення і забезпечує впорядкований обмін думками. Бажаючим виступити бібліотека надає матеріали, в якості ведучого запрошують учителя-предметника з тієї галузі знань чи діяльності, з якої готується дискусія.
Читацька конференція передбачає обмін думками про книги в широкій читацькій аудиторії. Предметом обговорення можуть слугувати не тільки художні твори, але наукова, навчальна, довідкова література. Необхідно при підготовці враховувати різні методи інформації про літературу, визначити обов'язково регламент. На читацьких конференціях зіштовхуються різні точки зору, формується колективна думка про книгу, сенс конференції і полягає в колективному обговоренні, оцінці книги.
Читацькі конференції проводяться з окремих творів, чи творчості одного автора, тематичні. Можна організувати зустрічі з редакціями журналів, представниками видавництв.
Читацька конференція - ставить за мету залучення учнів до кращих надбань художньої літератури, вироблення умінь аналізувати прочитане, роздумувати, розвивати творчу активність і естетичних смак. Під час проведення читацької конференції в учнів формуються навички публічних виступів, розвиток критичних суджень.
Читацькі конференції варто проводити зі старшокласниками і присвячувати певній проблемі (науки і техніки, історії, культури, мистецтва). Мета конференції - формування колективної читацької думки, виховання у читачів вміння глибокого аналізу прочитаного, бачення нового в розкритті проблеми, яка виноситься на обговорення.
Особливе значення має читацька конференція для кращого засвоєння матеріалу, вивчення якого передбачене шкільними програмами.
Читацькі конференції бувають проблемними і звітними.
Зміст проблемних конференцій приурочений важливими подіями в державному житті; вони організовуються на основі вивчення інтересів стар- шокласників, враховують рівень їх читацького розвитку.

80
Зміст звітних конференцій диктується турботою про підвищення читацької грамотності і культури школярів, ґрунтується на детальному вив- ченні читацьких інтересів школярів і визначає їх перспективу в читанні.
Читацька конференція - складна для школярів технологія. Вона вимагає від них високого інтелектуального рівня розвитку, залучення значної кіль- кості літератури і її самостійного опрацювання, вміння визначити і поставити проблему, аргументовано виступати, узагальнювати проблему тощо.
Технологія читацької конференції включає визначення теми, педагогічних цілей і завдань, прогнозування читацьких запитів школярів; відбір літератури, її опрацювання, розробка проекту програми конференції; організація книжкових виставок і оформлення рекомендаційних плакатів; широка видача літератури, довідково-бібліографічна і консультативна
індивідуальна і групова допомога тим, хто бере участь у конференції.
Шкільному бібліотекарю варто практикувати проведення читацької конференції по одній книзі. Її технологія передбачає всебічний аналіз твору. До конференції варто підготувати інсценівку на тему твору, який обговорюється, конкурс читців поезії або прози, музичний супровід та ін.
Диспути - особлива форма інформування про літературу. Мета диспуту
- з'ясування різних підходів, затвердження найбільш обґрунтованих точок зору з будь-якої проблеми, найчастіше з професійною орієнтацією, моральним вибором «Молодь і бізнес», «Місце в житті», «Соціальна спра- ведливість. В чому вона?», «Покликання чи необхідність», «Етика ділових відносин». Диспут готується із залученням різних літературних джерел.
Найважче в диспуті - це його розпочати, важливу роль у цьому відіграє ведучий. Можна запропонувати учасникам наступну пам'ятку: на диспуті немає споглядачів - всі активні учасники розмови; ніхто не читає моральних нотацій, кожний висловлює свою точку зору; можна наводити приклади зі свого життя, життя друзів або з літератури.
Ще одна форма - рекомендаційні форми популяризації книги. Серед них створення проблемної ситуації, суть якої полягає в тому, що бібліотекар, розповідаючи про книгу, зупиняється на найцікавішому, стимулюючи зацікавленого читача при читанні дізнатись подальші події, знайти відповідь на запитання: «А що було далі?».
Усний журнал - оперативний спосіб інформування про новинки галузевої і художньої літератури, видань, що готуються до друку, про зміст нових періодичних видань. Усному журналові властиві: актуальність, різноманітність матеріалу і обов'язково новизна запропонованої інформації.
За аналогією з друкованим усний журнал складається з ряду розділів
(сторінок). Сторінка може бути цілком присвячена розповіді про одну книгу чи статтю і завершується рекомендацією друкованого джерела. Може бути і бібліографічна сторінка, на якій дається інформація про літературу всього випуску усного журналу.

81
Важливе значення мають тут краєзнавчі матеріали. Наприклад, при проведенні усного журналу «Подорож в книжкове місто» для молодших школярів можна виділити наступні сторінки: історія паперу; автори книги; з чого складається книга. Відкриваючи випуск усного журналу, ведучий ко- ротко повідомляє його зміст, потім надає слово виступаючим.
Сторінки (від трьох до п'яти) ілюструються за допомогою аудіовізуальних засобів, книжкових виставок. Закінчується усний журнал коротким заключним словом ведучого.
Усний журнал має на меті популяризувати кращу літературу з різних галузей знань, художні твори, періодичні видання. Кожен журнал має редколегію, яка організовується із читацького активу і тих школярів, які братимуть участь в його підготовці і проведенні. Номер усного журналу може бути присвячений творчості письменника, літературній або знаменній даті, одному із видів або жанрів літератури.
Усний журнал має бути не громіздким. Він може включати 3-4
«сторінки», серед яких обов'язкова бібліографічна та кілька варіантів орієнтовних планів читання.
Усні журнали дозволяють шкільному бібліотекарю відгукнутися на читацькі запити школярів, стимулювати їх інтерес до читання і формувати читацьку культуру.
До заходів рекомендаційно-інформаційного характеру відносяться
бібліографічні огляди, тобто стисле повідомлення про твори друку, об'єднаних загальною ознакою (тема, новизна). Огляд включає аналіз і оцінку вибраних видань, будується за певним планом. За цільовою аудиторією, змістом, особливостями підготовки і проведення розрізняють огляди нових надходжень, тематичні огляди, визначення теми, читацького призначення. В залежності від типу огляду відбирається менше чи більше книг.
До числа позитивно-ілюстративних форм обслуговування відносяться різні види читань, зустрічі з героями і авторами книг, бібліотечні вечори.
Зустрічі з головним героєм - зустріч з автором чи героєм книги, обговорення її змісту.
Коментовані читання - форма усного знайомства з творами літератури, що передбачають читання тексту вголос з коментарями того, хто читає і обговорення прочитаного. Дана форма роботи застосовувалася у бібліотеках з кінця XIX ст., але й до сьогодні є актуальною, особливо для молодших і середнього віку школярів, у сімейному колі.
Літературні читання передбачають художнє виконання творів, свого роду «театр одного актора».
У шкільних бібліотеках можуть проводитися цикли читання - масові заходи, присвячені до подій з життя відомих особистостей. Наприклад, педагогічні читання, правові читання, лекції, виступи, повідомлення підготовлені спільно: учні - вчителі - бібліотекар, в кінці заходів обов'язково обговорення. Для молодших школярів цікавим є колективне

82 прослуховування аудіо записів, театральних версій (казок), перегляд відеофільмів, мультфільмів.
Голосні читання — поширена технологія спілкування шкільного бібліотекаря з читачами молодшого шкільного віку.
Голосне читання має закріплюватись бесідою, до якої особливо ретельно повинен готуватись шкільний бібліотекар.
Рекомендується широко практикувати художнє читання, яке допомагає повніше, глибше зрозуміти літературний твір, сприйняти його емоційно, співпереживати з героями прочитаного твору, відчувати красу і багатство рідної мови, роздумувати про прочитане. На базі шкільної бібліотеки може бути зорганізований гурток юних читців, в якому школяр оволодіватиме мистецтвом декламування, розвиватиме читацькі здібності. Вести його може вчитель словесності, бібліотекар.
Обговорення книг - це вільна дискусія, предметом якої є обговорення книги, колективний роздум, в якому учні беруть участь добровільно, з різним ступенем активності та ініціативи, сприяє виробленню вмінь і навичок критичного мислення, самостійної роботи над книгою.
Педагогічне значення цієї технології полягає в тому, що зацікавлене обговорення робить думку читача більш активною, сприяє формуванню свідомого ставлення до книги, загострює сприйняття, виховує спостережливість, розвиває літературний смак.
Обговорення вимагає від шкільного бібліотекаря не тільки глибокого проникнення в твір, але й вміння так організувати спілкування читачів, щоб у кожного учасника з'явилось бажання самому висловити думку, дати оцінку книзі, відстояти власну думку або ж приєднатись до колективної.
Технологія обговорення книг має включати: визначення мети та завдань, вибір книги, розробку запитань, які будуть стержнем обговорення, підготовку читачів, підсумки обговорення.
Обговорення відкривається коротким 5-10- хвилинним вступним словом ведучого, у кінці заключний виступ із загальними висновками.
В обговоренні можуть взяти участь 10-25 чоловік. Майстерність шкільного бібліотекаря допоможе зробити обговорення неформальним, сприятиме читацькому розвитку школярів.
Бібліографічні огляди - жива, дійова технологія популяризації літератури. Вони допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу тощо. Бувають: тематичні, персональні огляди книжкових новинок, бібліографічних видань. Складаються із вступу, основної частини, висновків.
При виборі теми і книг шкільний бібліотекар враховує інтереси і запити читачів.
Огляд літератури може бути жанровим (новинок поезії, прози), монографічним (присвячений творчості окремого письменника), на

83 допомогу вивченню одного із предметів шкільної програми. Шкільний бібліотекар може практикувати огляд однієї книги.
Важливими в проведенні оглядів є пізнавально-художня цінність відібраних книг, зацікавленість і доступність викладу, прагнення активізу- вати слухачів, пробудити у них бажання самостійного прочитання рекомендованих книг.
Огляди літератури варто проводити біля книжкових виставок, вони можуть передувати або ж завершувати літературні вечори обговорення книг, літературні ігри.
До проведення бібліографічних оглядів потрібно залучати педагогів, батьків, учнів-старшокласників.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал