Презентація роботи творчої групи районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів з проблеми




Pdf просмотр
Сторінка6/7
Дата конвертації11.11.2016
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тематичні бібліотечні вечори - ознайомлюють читачів із важливими фактами, подіями, що викладені в книгах з життя і діяльності їхніх авторів, важливо при цьому розкрити перед читачами твори з несподіваних для них сторін. Тему вечора підкреслюють музика, твори мистецтва, кіно-, фо- тодокументи. Різні тематичні вечори проводять у бібліотеці: вечори-лекції, що супроводжуються бібліографічними оглядами, демонстрацією книж- кової виставки, зустрічі з цікавими людьми; вечори-портрети і бенефіси читачів виставки книг із домашньої бібліотеки, прослуховування музичних творів; літературні і літературно-музичні вечори; кіновечори. Тематичні вечори готуються 3-4 тижні. Залучаються зацікавлені особи, бібліотечний актив, пропонується література з теми вечора. Розробляються спеціальні сценарії, запрошуються гості. Для молодших школярів варто включати
ігрові моменти, елементи самотворчості учнів. Ігрові форми популяризації літератури в бібліотеках - вікторини, конкурси.
Групові форми бібліотечного обслуговування застосовують у діяльності клубів за інтересами, що створюються з ініціативи самих читачів або бібліотекарів.
Масову роботу шкільної бібліотеки слід розглядати як складову системи виховної роботи школи.
Технології масової роботи з читачами вимагають від шкільного бібліотекаря знання і врахування вікових психолого-педагогічних особливостей.
Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, чи- тацькі конференції, різноманітні особистісно-рольові і літературні ігри
(конкурси, вікторини, подорожі по книгах), усні журнали, літературні вечори та ін. Найбільш цікаві форми масової роботи: бібліотечні уроки, уроки позакласного читання.
Формування інтелектуальної компетентності особистості засобами книг за допомогою участі їх у творчих об'єднаннях, гуртках, огляд літературних новин, презентація й прем'єра книги, творчі зустрічі з поетами, письменниками, поетичні конкурси, дискусії, диспути, конференції.

84
Інноваційні форми масової роботи
бібліотеки – шлях до оволодіння
основами культури читання


Інноваційні форми і методи роботи шкільної бібліотеки включають: формування електронних виставок, виставок медіа- ресурсів, випуск електронних анотованих списків, дайджестів, організація Інтернет- оглядів, Інтернет-екскурсій, веб-бібліографії, створення комп'ютерних презентацій, дисків, сайтів, порталів, програм, організація тренінгів.
Однією з інноваційних форм роботи можна назвати різноманітні заходи, пов’язані з пропагандою періодичних видань
Серед великої кількості форм усної популяризації книги цікавими будуть літературні ігри, читацькі олімпіади, хронологічні ігри, літературні ярмарки, аукціони, вернісажі, лабіринти.
Зупинимось більш детальніше на основних формах інноваційної діяльності шкільної бібліотеки.
Прес-діалог - це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.
Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей, зміст яких цікавить всіх. Усі читають її заздалегідь або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги.
Запитання складають колегіальне і адресують їх іншим групам.
Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу - це знавці проблеми чи журналісти-професіонали. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає «Блискавку», готує дружні шаржі.
Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.
Запитання і відповіді оцінюються прес-центром і опонентами.
Новою формою роботи з періодичними виданнями є прес-калейдоскоп.
Це комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (виставку,
інтерв'ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т. ін.), об'єднаних єдиною метою, тематичним спряму- ванням, предметом розгляду, колом учасників.
Центральним стрижнем прес-калейдоскопу виступають періодичні видання (одне чи декілька), публікації, вміщені на їх сторінках.
Однією зі складових частин прес-калейдоскопу є прес-конференція. Ця форма роботи запозичена з журналістської практики і являє собою своєрідний вечір запитань та відповідей за визначеною темою.
Прес-конференція проходить у вигляді ділової гри-діалогу
«кореспондентів» з представниками «прес-центру». «Прес-центр» відповідає на питання «кореспондентів», якими є всі присутні читачі.

85
Такі заходи потребують ретельної підготовки, вірного визначення теми.
На прес-конференцію можна запросити кваліфікованих фахівців, спро- можних відповісти на питання залу. Тематика таких конференцій різноманітна, але основна її умова - зв'язок із сучасним життям країни, актуальними проблемами міжнародного життя тощо.
У ході підготовки заходу в бібліотеці створюється «прес-центр», до якого передаються всі питання, що виявили бібліотекарі в процесі спілкування з читачами.
В організації роботи «прес-центру» обов'язково беруть участь фахівці.
Вони допомагають добирати кращу літературу, готувати інформацію, огляди й консультації відповідно до питань, що надходять. Частину відповідей на запитання читачі одержують у «прес-центрі» у формі
індивідуальних списків літератури, тематичних добірок.
Підготовка
і проведення прес-конференції мають широко висвітлюватися за допомогою плакатів, оголошень в місцевих ЗМІ.
На конференції розглядаються питання, поставлені читачами в ході підготовки, їх коло може бути розширене під час заходу шляхом надход- ження питань із залу.
Ведучий (фахівець) розкриває тему, бібліотекар рекомендує літературу
(у вигляді огляду нових надходжень). Конференція пройде цікаво, з ко- ристю, якщо присутні не будуть сторонніми слухачами, а самі візьмуть активну участь, будуть відповідати на поставлені запитання, з'ясовувати думки спеціалістів щодо порушених проблем, ділитися власними думками і враженнями про прочитані книжки, статті.
Наведемо ще декілька цікавих форм популяризації періодичних видань.
Прес-марафон. Учасники в алфавітному порядку називають журнал чи газету (гравці сидять колом). За ким буде останнє слово, той і одержує жетон, і потім гравці переходять до наступної літери. Наприклад: А -
«АіФ», «Автомобіліст» і т.д. Б - «Бумеранг», «Бурда» і т.д.
Прес-мозаїка. Троє гравців одержують конверти з окремими літерами, з яких треба скласти назви журналів і газет. Назви добираються так, щоб в кожній були схожі літери. Наприклад: «Пульс», «Семья».
Прес-ваги. Гравці поділяються на дві команди. Кожній команді видається по одному виданню, яке потрібно «зважити». Одна команда шукає позитивні якості журналу, інша - негативні. Перемагає та команда, котра останньою надає аргумент. Можна «зважувати» два видання.
Прес-рулетка. Гра проходить на чотирьох полях різного кольору. Чим темніше поле, тим складніше запитання; чотири поля - чотири теми.
Наприклад: 1 поле - назви журналів, 2 поле - місцева періодика, 3 поле - рубрики газет і журналів, 4 поле - редактори та засновники видань.
Останнім часом все популярнішим у бібліотечній практиці стає рольове обговорення. В його основі - книга будь-якого жанру. Рольове обговорення проводиться з найбільш підготовленими читачами. Кожному учаснику обговорення дають роль:

86

режисера (як поставити фільм за твором і зіграти певну роль тощо);

музичного оформлювача (яку музику підібрати, у яких місцях і чому);

декоратора (які кольори мають переважати, яке світлове оформлення краще зробити).
Можна використати ролі: читачі - уважні, талановиті, емоційно сприймають твір.
«П'ять хвилин з мистецтвом» - це нова, цікава форма роботи шкільного бібліотекаря і всього педагогічного колективу з учнями- читачами, яка дозволяє регулярно спілкуватися з поезією, музикою, живописом.
Технологія проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових категорій. Вони отримують завдання. Заздалегідь бібліотекар з активом читачів (до нього включаються
і педагоги) продумують сценічну подачу твору мистецтва. Проводиться одна репетиція.
Організаторська робота розподіляється між усіма активістами.
Бібліотекар може запропонувати варіанти оголошень: «П'ять хвилин з поезією», «П'ять хвилин з музикою» тощо
Технологія проведення заходу вимагає відбору одного з музичних, поетичних творів чи твору мистецтва. Ними можуть бути вірші О. Олеся,
В. Сосюри, твори Штрауса, концерт для скрипки з оркестром
Мендельсона..., І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та
ін.
Захист бібліотеки майбутнього - це технологія колективної творчої діяльності, в результаті якої має бути розроблений проект шкільної бібліотеки майбутнього з визначенням основних напрямків її функціонування. Учасники гри пропонують свої рішення і творчі варіанти проектів шкільної бібліотеки. Кожна з творчих груп захищає свій проект.
Захистити проект - значить обґрунтувати його, розповівши про суть проекту, і відповісти на запитання присутніх. При підготовці проекту слід використати «мозковий штурм», «бумеранг», дедуктивно-індуктивний тренінг та інші методи колективної творчої діяльності. Захищаючи проект, творчі групи використовують і художньо-естетичні засоби: музичний супровід, пісні, куплети, вірші, казки, інсценівки. Шкільний бібліотекар може практикувати й інші ефективні технології масової роботи з читачами: захист читацького формуляра, екскурсії по книжкових полицях, книжкові диспути тощо.
Процес оновлення бібліотечної роботи значно розширив спектр взаємодії бібліотекаря і читача, найбільш вдалим стає діалог, всі учасники якого є рівноправними партнерами.
Серед великої кількості форм усної популяризації книги сьогодні найбільш актуальні ігрові форми, які дозволяють якнайширше залучати до
інтелектуального спілкування різні категорії користувачів. Серед найбільш

87 ефективних слід назвати читацьку олімпіаду, хронологічну гру
«Хроноскоп», літературне лото, літературний лабіринт, літературний диліжанс та ін. Пропонуємо зразки деяких ігрових форм масової роботи в бібліотеці.
Читацька олімпіада. Проводиться як змагання двох чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто обирає правильну відповідь, отримує наступне завдання.
Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу, при цьому дозволяється користуватися підготовленою до заходу виставкою літератури. Перемагає та команда, яка першою правильно відповіла на всі запитання олімпіади.
Хронологічна гра «Хроноскоп». Цей захід має характер змагання і проводиться з метою поглиблення у читачів знань з історії.
Бібліотекар розподіляє гравців на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі зап- ропонованих питань, наприклад:
1).
Що було спочатку?
-
єгипетські піраміди
-
Велика Китайська стіна
- римський Колізей
2).
У якій хронологічній послідовності були написані твори українських письменників?
-
«Кобзар» Т. Шевченка
-
«Енеїда» І. Котляревського
- «Fata morgana» M.
Коцюбинського
Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Якщо будуть названі дати, бали подвоюються. У кінці гри визначаються переможці.
Літературні ігри слугують доповненням до технологій масової роботи шкільної бібліотеки з читачами. Це вікторини, літературні подорожі, кон- курси уважних та начитаних, конкурси бібліографічних ерудитів, літературні аукціони, вернісажі літературних героїв та ін.
Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідникової літератури, посилюють сприйняття, формують художні та естетичні смаки, поглиблюють навички самостійної роботи з книгою, розвивають логічне мислення. Педагогічна ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної і емоційної активності читачів, їх попиту на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання і засвоєння.
Літературні ігри можна класифікувати на ролеві (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес «розга- дування» книги, її автора, літературних героїв), особистісно-ролеві, пізнавальні та ін. Вони розвивають творчу ініціативу читачів.
Літературне лото. Гра-змагання для знавців художньої літератури.
Завдання для гравців - уривки з літературних творів - пишуть на невеликих

88 картках. За стилем уривка та змістом гравці мають визначити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Визначивши автора та назву твору, гравець знахо- дить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На ній представлені як твори, уривки з яких склали текст завдань, так і ті, що не мають відношення до гри.
У грі беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
Окрім карток з текстом та книжкової виставки необхідно приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує крейдою одну клітинку свого ігрового поля.
Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
Таким чином можна провести тематичне лото: екологічне, правове тощо.
При відборі термінів для лото використовуються словники, довідкові видання.
Літературний лабіринт. Ця своєрідна літературна гра проводиться в декілька турів, кожний з яких - подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію.
За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники дають відповіді на запитання, а відповідь є своєрідним ходом (правильним чи до глухого кута) по лабіринту. На великому стенді-лабіринті ці ходи відзначаються стрілками з номерами учасників. Першими вдало проходять лабіринт ті, хто дає правильну відповідь, вказуючи літературні джерела.
У грі можуть брати участь усі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватись; практикується також допо- мога залу для відповіді на складні запитання.
Літературний диліжанс. Проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів.
В оформленні використовуються квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта дороги з умовними зупинками.
«Платою за проїзд» є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто відгадує правильно, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри.
Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагатися: хто перший піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.

89
Літературний аукціон. Гра, в якій використовується головний принцип аукціону: перемагає той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою.
Для проведення гри необхідно підготувати книжки для «продажу» (це обов'язково мають бути видання, що викликають особливе зацікавлення саме в тій читацькій аудиторії, з якою проводиться захід), а також добирають запитання, які будуть запропоновані учасникам аукціону.
Гру проводить «головний аукціоніст». Для нього потрібно підготувати дерев'яний молоточок та маленький дзвіночок.
Завдання можуть бути різними, проте потрібно передбачити велику кількість варіантів відповідей. Наприклад: наводиться прізвище відомого письменника, гравці один за одним повинні називати його твори. Після кожної правильної відповіді «аукціоніст» повільно рахує до трьох; той з гравців, хто останнім дає вірну відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто взяти на свій формуляр, книгу, яка його цікавить.
Літературний ярмарок. Це є своєрідний конкурс читачів у декілька турів. Учасники конкурсу пропонують журі відповіді на запитання з творчості письменників, виконують різні завдання. Кращі з них журі
«купує».
Турнір ерудитів. Мета турніру: в ігровій формі сприяти формуванню знань, вмінь, навичок практичного застосування читачами знань, які вони одержують у процесі навчання та шляхом самоосвіти.
Учасники й організатори самі визначають тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі знань: на знання рідного краю, художньої літератури, пра- вил гарного тону, комп'ютера і т.д.
Підготовка і проведення турніру повинні відбуватися в тісному контакті з учителями-предметниками, працівниками музеїв та іншими спеціалістами, можливо, з читацького активу.
Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, жур- налами, газетними публікаціями, що висвітлюють цю тему.
Для оцінки відповідей команд створюється журі з перерахованих вище спеціалістів, бібліотекарів, представників органів місцевого самовряду- вання, спонсорів, які повинні оцінювати швидкість і якість виконання завдань, повноту відповідей на запитання, грамотність та оригінальність домашнього завдання.
Турнір може проходити за такими етапами:
1.
Привітання (або візитка).
2.
Розминка. Ведучий задає кожній команді по декілька питань-ситуацій за темою турніру. Учасники через 1-2 хвилини обговорення повинні запропонувати варіант вирішення проблеми.
3.
Конкурс капітанів.
4.
Творчий конкурс (або конкурс на застосування практичних навичок за темою).

90 5.
Домашнє завдання.
6.
Підбиття підсумків (нагородження учасників і переможців).
Приміщення, в якому буде проходити турнір, треба оформити виставками літератури, плакатами, гумористичними малюнками з історії питання, а також необхідно передбачити музичне оформлення заходу.
Своєрідною інновацією для деяких бібліотек є введення елементів театралізованого дійства в програму того чи іншого заходу, приміром ор- ганізація театру книги, літературного ревю, літературно-музичного вернісажу. Розглянемо докладніше, що представляють собою ці заходи.
Театр книги. Вибирається книга і готується її збільшений макет.
Бібліотекар розповідає про життя і творчість письменника, зупиняється на вибраному творі, розкриває сюжет, характеризує героїв. Все це робиться для того, щоб інсценівка, яка буде після цього, органічно поєднувалась з розповіддю ведучого.
Літературне ревю. Ревю - в перекладі «огляд», це вид театралізованого дійства, яке складається з окремих сцен, об'єднаних загальною темою. Нап- риклад: «Гетьмани України», «Поетичний образ жінки в творчості Т.Г.
Шевченка» тощо.
Літературно-музичний вернісаж. Вернісаж - в перекладі з французької
«урочисте відкриття», «показ» якоїсь виставки. У бібліотеці це може бути театралізоване відкриття книжкової виставки, фотовиставки або репродукцій картин.
Творчий підхід до роботи може перетворити традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Як ось, наприклад, діалог-огляд. Його рекомендуємо проводити з метою більш поглибленого знайомства з проблемними статтями однієї тематики. На відміну від бібліографічного огляду діалог-огляд проводять два учасники: бібліотекар та фахівець у цій галузі.
Бібліотекар пропонує читачам статті із журналів, розкриває тему, проблему, авторську позицію. При цьому він звертається до свого співрозмовника із запитанням: чи погоджується він з автором статті, яка його думка щодо питань, висвітлених автором. Співрозмовник відповідає на поставлені запитання, висловлює свій погляд, наводить приклади із повсякденного життя, підсумовує сказане.
Такий діалог допоможе слухачам краще зрозуміти проблему, висвітлену в статтях, співвіднести її з місцевими умовами.
Для всіх категорій користувачів рекомендуємо організувати
бібліотечний уїк-енд - відпочинок у бібліотеці. Це комплексний захід, для якого необхідно створити робочу групу, куди ввійдуть працівники бібліотеки, представники організацій, спільно з якими проводиться захід, читацький актив.
До програми уїк-енду можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій, різноманітні ігри (шашки, шахи), обговорення телепередач, ог- ляди літератури, бесіди-рекомендації, виставки виробів декоративно-

91 прикладного мистецтва, конкурси, вікторини, екскурсії, літературні ком- позиції, засідання аматорських клубів. У програму дня добре було б включити такий захід, як фотографування на пам'ять, запросивши для цього фотографа.
Своєрідною формою відпочинку в бібліотеці є коктейль-презентація.
Це масовий захід, організований для широкого кола читачів, який проходить в урочистій обстановці за бокалом коктейлю, соку і має на меті ознайомити присутніх з масовими заходами, запланованими на наступний рік, привернути до них належну увагу. При підготовці слід подбати про рекламу, адресувати запрошення спонсорам бібліотеки.
Творчий підхід до такої традиційної форми як усний журнал дозволив створити ефективну форму популяризації поезії - поетичний альбом. Мето- дика проведення поетичного альбому передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так
і аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією зі «сторінок» альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано, озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї «сторінки» до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета поетичного альбому.
Варто нагадати і про таку широко відому форму популяризації літератури, як прем'єра книги, адже це - оперативна інформація про нові книги, присвячені найбільш актуальним проблемам у політичній, соціально-економічній, культурній сферах, а також визначним художнім творам. У прем'єрі досить часто бувають зацікавлені автори видавництва.
Прем'єра книги містить комплекс заходів, куди можуть входити виставки, перегляди, бібліографічні огляди, виступи бібліотекарів, фахівців та ін., де присутня не тільки сама книга та відгуки, рецензії на неї, але й книги, статті, фотодокументи, що розкривають тему, підіймають її до рівня важливих соціальне значущих узагальнень.
Проведення прем'єри не повинно означати, що тему вичерпано.
Навпаки, роботу щодо порушених у книзі проблем і подальшого їх розв'язання, необхідно активізувати, вести постійно в комплексі з іншими заходами. Проте не кожна нова книга підходить для прем'єри, тому при виборі слід ураховувати її актуальність і суспільну значущість.
Робота бібліотеки цікава і багатогранна, спрямована прищеплювати дітям любов до книги, підвищення інтересу до читання, розширенню світогляду читачів, розвитку їх творчих здібностей, виховання культури читання. І саме впровадження цікавих інноваційних форм роботи сприяє формуванню в учнів стійкого інтересу до книги, бібліотеки.


92
Індивідуальне керівництво читанням –
одна з форм впливу на читання дитини

Кожен бібліотекар повинен пам’ятати, що для нього дитина, її уподобання, бажання – перш за все. Треба сприймати і любити її такою, якою вона є. Пропонуючи дитині книгу для читання, упевнитись в тому, що ця книга буде доступною, зрозумілою і допоможе їй виконати завдання вчителя; найкраще усвідомити важливу роль книги в освіті і самоосвіті.

Алгоритм індивідуального керівництва читанням





























Індивідуальна робота
Бесіда
Анкета
Карта

Вивчення читацького
інтересу

Вивчення
інформа- ційних ресурсів фонду
Довідково- бібліографічний апарат
Книжковий фонд
Періодика
Форми роботи
Плани читання
Рекоменда- ційний список
Реклама книжки
Рекоменда- ційна бесіда
Аналіз
Експрес-
інформація

93
Моделювання індивідуального
керівництва читанням


Вид запиту
читача-учня

Форма індивідуального керівництва
1.
Чіткий, конкретний запит книги за програмою.
Наприклад,
Т.Шевченко «Кобзар»

Видача і запис книги до формуляру
2.
Запит: біографія і творчість Т.Шевченка
1.
Видача книги на розсуд бібліотекаря.
2.
Надання можливості вибрати книгу самій дитині, підвівши її до розділу фонду 83.
«Літературознавство».
3.
Пропозиція дитині зайти після уроків і забрати додатковий матеріал
із періодичних видань, що підбере бібліотекар.
4.
Пропозиція дитині зайти після уроків і самій вибрати матеріал із періодичних видань «Позакласний час», «Журавлик» тощо.
(Все залежить від часу, який має дитина та
об’єму
необхідного
їй
матеріалу,
можливостей і часу попрацювати в
читальному залі).
3.
Відвідування бібліотеки на перерві – просто переглянути книгу, подивитися малюнки, поспілкуватися з друзями. У цій ситуації пояснення дитини звучить так:
«Дозвольте, будь ласка мені самому подивитися», «А можна взяти цю книгу?»
Дозвіл і спостереження: яка саме книга зацікавила учня; чи перший раз її бере; до якої галузі знань відноситься: природа, мистецтво і т.д.; наскільки зацікавився: тільки гортає чи довго зацікавлюється текстом.
Висновок: порадити інші книги з цієї теми, визначитися із системою читання дитини, скласти рекомендаційний список
(керівництво читанням).
4.
Запити: бажання прочитати казки, оповідання про
1.
Рекомендація конкретної книги.
2.
Рекомендація декількох книг із короткою анотацією.

94 природу, щось фантастичне, просто про школу і ровесників, «дайте щось цікаве».
3.
Надання дитині можливості самій вибрати книгу на поличці.
4.
Спостереження, як саме дитина вибирає книгу.
5.
Спостереження за подальшим інтересом до цієї теми, чи його спад.
6.
Бесіда про інтереси дитини.
5.
Запит: реферат, науково-дослідницька робота з теми (старші
класи)
1.
Вияснення теми, об’єму, строків виконання
(режим попереднього замовлення).
2.
Пропозиція спільного пошуку матеріалу в книгах, періодичних виданнях, CD-ROM дисках, вихід в Internet.
6.
Запит твору, якого немає в бібліотеці
(особливо за новими
програмами)
Пропозиція пошуку в Internet, звернення до
інших бібліотек міста

План індивідуального керівництва читанням

1.
Створення картотеки «Індивідуальне керівництво читанням» та робота в таких напрямках:

інформування про нові книжки, статті з періодичних видань;

складання планів читання для обдарованих та здібних учнів;

складання рекомендаційних списків читання за темами6
«Спорт у твоєму житті», «Твої захоплення», «Пізнай себе» тощо;
2.
Виконання усних довідок для учнів, учителів, батьків.
3.
Захист читацьких формулярів.
4.
Індивідуальна робота з адміністрацією школи, учителями:

продовження роботи за системою вибіркового поширення
інформації,;

поповнення картотеки індивідуального керівництва читанням (адміністрація, голови методоб’єднань, класні керівники, психолог);

інформування про нові надходження, статті з періодичних видань;

надання допомоги вчителям у підборі літератури в період підготовки до атестації, відкритого уроку, засідання педагогічної ради тощо.
5.
Проведення індивідуальних бесід з батьками про їхнє ставлення до читацьких інтересів дітей.


95
Картотека індивідуальної роботи з читачами
1.
Вивчення читацьких інтересів.
2.
Аналіз читання.
3.
Робота з формулярами читача, захист читацьких формулярів.
4.
Індивідуальне керівництво читанням.
5.
Індивідуальні плани читання. Індивідуальні рекомендаційні списки читання.
6.
Індивідуальні бесіди.
7.
Бібліотечно-бібліографічні консультації.
8.
Індивідуальна робота з обдарованими дітьми.
9.
Робота з відгуками читачів.
10.
Індивідуальна робота з учнями, які потребують педагогічної уваги, відстають у навчанні, погано читають.
11.
Індивідуальна робота з адміністрацією та вчителями.
12.
Індивідуальна робота з батьками.
13.
Індивідуальне поширення інформації (ІПІ).








Ігрові форми пропаганди літератури
у роботі шкільної бібліотеки

Дуже ефективним та цікавим у роботі шкільної бібліотеки з учнями є метод дидактичної гри. Саме гра належить одночасно до двох важливих сфер діяльності дитини: гри й навчання. В основі цього методу лежить спонукання до мислительної та практичної діяльності. Її мета не тільки дати учням знання, а й забезпечити формування та розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, вміння та навичок самостійної розумової праці, мобілізувати психічні та фізичні сили організму, зняти надмірне розумове напруження, переключаючи увагу учнів. Розглянемо, як впливають ігри різних типів на формування інформаційних умінь в учнів




96

п/п

Тип ігор

Інформаційні вміння та навички, логічні операції


Актуалізувати читацький багаж;

вміння виділити потрібну інформацію;

самостійно звертатись в бібліотеку, знаходити і використовувати потрібні джерела для відповіді на запитання;

користуватися наочністю;

орієнтуватися в змісті потрібної книжки;

уміння аналізувати умови гри;

уміння вирішувати логічні задачі;

орієнтуватись у світі літературних образів
(літературні кросворди), знати певний предмет
(предметні кросворди).

Ігрові форми:
1. кросворди,
ребуси, шаради та
ін.


Знайти певні літературні джерела;

орієнтуватися в довідково-бібліографічному апараті бібліотеки (здійснення самостійного пошуку
інформації), осмислення, переробка та її запам'ятовування;

читання за рекомендаційним списком, ведення читацького щоденника;

мати певний рівень сформованості мислительних умінь, необхідних для роботи з текстом;

вміння працювати з кількома джерелами інформації;

вміння стисло і зрозуміло передавати інформацію, користуватись різними видами читання.
2.
Ігри-змагання

Стратегічні
ігри: рольові, ситуаційно- рольові,
імітаційні, гра- драматизація


Вміти подати образ в доступній словесній та ігровій формі;

володіти різними видами читання;

мати потрібний читацький багаж;

вміти робити акцент на головному.
3.




97
Рекомендації щодо відбору змісту
нетрадиційних форм масової бібліотечної роботи на основі
виявлення інтересів та здібностей учнів
Впроваджуючи досвід застосування нових, нетрадиційних форм масової роботи у діяльності шкільних бібліотек, говорячи про деякі специфічні особливості, притаманні саме нетрадиційним формам роботи з читачами- дітьми і підлітками, рекомендується:

чітко розуміти мету і цілеспрямованість обраного масового заходу;

узгоджувати масовий захід із професійними можливостями бібліотекаря;

орієнтуватись на концепцію та навчальний план навчально-виховного закладу;

ураховувати адекватність змісту масового бібліотечного заходу з віковою категорією читачів;

ураховувати актуальність вибраної теми культурно-освітянським потребам школярів;

підвищувати рівень інформаційного навантаження заходу при доборі літературного матеріалу;

використовувати елементи дискусійності в різних формах популяризації творів друку, ігрових моментів, захоплюючих завдань, елементів теат- ралізації і музичного оформлення;

прагнути до зворотного зв'язку бібліотекарів і читачів у процесі самого заходу та після його завершення з метою підвищення активності та емоційного відгуку читачів;

використовувати, крім творів друку, різноманітні елементи наочного оформлення, які притаманні конкретному заходу, а саме: елементи декоративно-прикладного мистецтва (кераміка, плетені та ткані
вироби, предмети побуту тощо); картини, марки, значки, листівки, фотографії, сімейні альбоми, малюнки та художні вироби школярів тощо;

розвивати міжбібліотечні зв'язки щодо впровадження цікавого досвіду
інших бібліотек міста.
Дані методичні поради можуть бути творчо доопрацьовані шкільними бібліотекарями стосовно наявного фонду дитячої, краєзнавчої літератури, можливостей матеріально-технічного забезпечення масового заходу, відповідного досвіду бібліотечних спеціалістів у роботі з тією чи іншою віковою групою читачів, творчих нахилів бібліотекаря, його фантазії й ерудованості.

98
Кожне наше слово повинно нести в собі добро, справедливість, красу, - в цьому суть наших етичних повчань.
***
Мистецтво виховання включає насамперед мистецтво говорити, звертатися до людського серця.
В.О.Сухомлинський

План засідання №6



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал